Смекни!
smekni.com

Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів (частин, з’єднань) (стр. 11 из 12)

Після закінчення перевірки та визначення готовності платформ до десантування особи, що проводили перевірку проставляють у завантажувальних листах під графою: "Готовність платформи до десантування перевірив" свої прізвища i розписуються. Один примірник вантажного листа залишається у командира екіпажу, а другий здається до штабу частини, що десантується.

Підготовка бойової техніки до десантування на парашутно-реактивних системах (ПРС) включає:

підготовку бойової техніки до монтажу на неї ПРС;

укладку парашутних систем;

підготовку блоків порохових реактивних двигунів (ПРД) до монтажу на парашутну площадку;

монтаж парашутних систем i блоків ПРД на парашутні площадки;

монтаж складових частин ПРС для зберігання i транспортування її на бойовій техніці "по-похідному";

переведення складових частин ПРС з похідного стану у стан для завантаження у літак.

Підготовка бойової техніки до десантування на безплатформовій парашутній системі (БПС) включає:

підготовку бойової техніки до монтажу на неї БПС;

укладку парашутних систем;

підготовку амортизації;

монтаж парашутних систем на парашутні площадки;

монтаж БПС для зберігання i транспортування її на бойовій техніці "по похідному";

переведення БПС із похідного положення у положення для завантаження у літак.

Безплатформові парашутні системи та парашутно-реактивні системи зберігаються i перевозяться у похідному положенні на бойовій техніці, яка десантується.

У місцях підготовки аеродромних груп до десантування БПС та ПРС переводяться із похідного положення у положення для завантаження у літак.

Рух бойової техніки до літаків проводиться у максимальній готовності i у порядку черги її завантаження у літаки.

Завантаження бойової техніки, що підготовлена до десантування на БПС та ПРС аналогічно завантаженню парашутних платформ. У разі несправності електротельферів та електролебідок завантаження бойової техніки може проводитись своїм ходом. Після завантаження та остаточної підготовки у літаку командир підрозділу разом із борттехніком проводять передпольотний огляд готовності техніки до десантування згідно зі спеціально розробленою методикою.

Підготовка вантажів до десантування у парашутнодесантнiй тарі включає:

 укладку вантажних парашутів;

 пакування вантажів у парашутно-десантну тару;

 монтаж вантажних парашутів на парашутно-десантну тару;

 завантаження вантажів, що упаковані у парашутно-десантну тару, у літаки.

У легкій парашутно-десантнiй тарі, як правило, десантуються боєприпаси, стрілецька зброя, легкі міномети, протитанкова зброя аеромобільних підрозділів, продовольство, легке інженерне майно, пальне, переносні засоби зв'язку та інші вантажі загальною вагою до 150-160 кг, а на спеціальних вантажних платформах із амортизаторами високої еноргомiсткостi десантуються вантажі загальною вагою до 500 кг. Вантажі, що упаковані у парашутно-десантну тару, десантуються на вантажних однокупольних парашутах. Десантування вантажів у парашутнодесантнiй тарі проводиться із військово-транспортних літаків за допомогою транспортерів (рольгангового обладнання), що встановлюються у вантажній кабіні літаків.

Укладка вантажних парашутів, як i людських, проводиться у приміщенні або на відкритій площадці, яка дозволяє за своїми розмірами виконувати цю роботу.

Укладка кожного парашута здійснюється двома десантниками, один з них призначається укладальником, він же відповідає за укладку даного парашута. Укладка проводиться поетапно, кількість та зміст етапів визначаються спеціальними інструкціями у залежності від типу парашута. Кожен етап укладки ретельно контролюється командиром підрозділу (старшим команди) та офіцером повітрянодесантної служби.

Відомості про укладку парашута заносяться до паспортів, в яких вказується дата укладки, хто здійснював укладку, ставляться підписи укладальника і командира підрозділу (старшого групи), i в журнал обліку закріплення повітрянодесантної техніки та обліку укладки парашутних систем i парашутів.

Укладені вантажні парашути можуть зберігатись на парашутному складі окремо чи змонтованими на парашутно-десантну тару. В останньому випадку звертається особлива увага на дотримання правил зберігання парашутів. Термін зберігання їх в укладеному стані визначається відповідними інструкціями.

Вид парашутно-десантної тари для пакування того чи іншого вантажу визначається командиром частини, що організовує підготовку до десантування.

Найбільш ефективним засобом десантування вантажів є вантажні платформи із амортизаторами високої енергомісткості та пристосовані до десантування пального i мастильних матеріалів у стандартних бочках.

Пакування вантажів у парашутно-десантну тару проводиться у приміщенні чи на відкритій площадці. Під час пакування боєприпасів та вибухових речовин площадки вибираються на відстані не ближче 100 м від місць розташування особового складу.

На кожен пункт пакування вантажів призначається офіцер, що відповідає за організацію i контроль пакування вантажів, і офіцер повітрянодесантної служби для контролю за правильністю підготовки вантажів до десантування.

Особовий склад, виділений для пакування вантажів у парашутно-десантну тару, розподіляється на групи, чисельність яких визначається залежно від характеру вантажу i трудомісткості роботи. Кожна група повинна проводити розпочате пакування вантажів до кінця.

Після пакування до кожного об'єкту прикріплюється бірка із зазначенням найменування вантажу i умовного знаку підрозділу.

Під час пакування вантажу у парашутнодесантнi м’які мішки застосовується пакувальний матеріал, який захищає предмети вантажу від пошкодження під час транспортування i приземлення.

Відповідальність за підготовку i зберігання пакувального матеріалу у частинах (підрозділах) покладається на заступника командира частини з тилу.

Під час пакування у парашутно-десантну тару боєприпасів, вибухових речовин та заливання пального, а також під час їх транспортування, необхідно суворо дотримуватись заходів безпеки. На кожному пункті робіт з боєприпасами, вибуховими речовинами i пальним, має бути необхідний пожежний інвентар (вогнегасники, лопати, відра, пісок, вода). Під час вантажних робіт, особи, що займаються пакуванням у парашутно-десантну тару боєприпасів, вибухових речовин i заливанням пального, повинні залишити запальнички, сірники та ін. за межами пункту робіт.

Паління дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях, що віддалені від пункту робіт не менше ніж на 50 м.

Упаковані боєприпаси, вибухові речовини та пальне із пункту робіт негайно відвозяться на відстань не ближче 200 м під варту.

Як і укладка, монтаж вантажних парашутів на парашутно-десантну тару проводиться поетапно під контролем офіцерів, які відповідають за підготовку вантажів до десантування, і офіцерів повітрянодесантної служби. Після закінчення монтажу складається акт у якому вказується дата, найменування підрозділу, типи та номери вантажних парашутів, прізвища командира підрозділу (старшого команди) i офіцера повітрянодесантної служби, що контролювали монтаж парашутів. Акт підписується командиром підрозділу, офіцером повітрянодесантної служби i затверджується командиром частини.

Усі роботи, що пов’язані з доставкою вантажів до літаків i завантаженням їх у літаки, організовуються i проводяться командиром частини, яка десантується (старшим аеродромної групи).

Завантаження вантажів у літаки проводиться командирами, що призначені від частини, яка десантується, відповідно до плану завантаження. Чисельність i кількість команд визначається у кожному окремому випадку залежно від характеру вантажу, кількості виділених для десантування літаків i часу, відведеного на завантаження.

Завантаження вантажів у літак проводиться через вантажний люк. Парашутно-десантна тара з упакованими в неї вантажами подається на автомобілі до порогу вантажної кабіни літака силами вантажної команди чи з допомогою кран-балки літака переміщується на магістралі транспортера i силами екіпажу кріпиться швартовочними стрічками до магістралей. Після чого старший вантажної команди разом з борттехніком закріплює карабіни витяжних шнурів за бортові троси вантажної кабіни літака. Потім остаточно оформляє вантажні листки, які підписуються відповідальними особами: один примірник вручається командирові екіпажу, а другий повертається до штабу частини, що десантується.

Порядок розміщення вантажів на транспортері літака, норми завантаження і правила центрівки встановлюються спеціальними інструкціями з десантування вантажів із літаків.

Методика розрахунку коштів на організацію та проведення заходів повітрянодесантної підготовки

Загальний розрахунок коштів на організацію та проведення заходів повітрянодесантної підготовки складається із суми коштів на організацію та про-ведення заходів трьох складових частин ПДП:

Ппдп = Пнп + Пстр + Пдбт, де:

Ппдп – загальна сума коштів на організацію та проведення заходів повітрянодесантної підготовки;

Пнп – кошти на організацію та проведення заходів наземної підготовки особового складу до здійснення стрибків з парашутом;

Пстр – кошти на організацію та проведення стрибків з парашутом;

Пдбт – кошти на підготовку до десантування бойової техніки і вантажів і їх десантування.