Смекни!
smekni.com

Метеорологічне забезпечення ударів РКЗВ "Смерч" (стр. 1 из 5)

РЕФЕРАТ

На тему: «Метеорологічне забезпечення ударів РКЗВ «Смерч»


Вступ

Метеорологічні умови впливають на точність вогневих ударів РКЗВ «Смерч», вони, а також гідрологічні умови, можуть значно утруднити висування, розгортання і переміщення підрозділів, інженерне устаткування елементів бойового порядку, дії особового складу, функціонування озброєння і бойової техніки. Небезпечні явища погоди виключають можливість нанесення вогневих ударів.

Своєчасний і правильний облік гідрометеорологічних умов дозволяє підвищити ефективність бойового застосування формувань РКЗВ «Смерч». У зв'язку з цим вони мають потребу в повномасштабному і своєчасному гідрометеорологічному забезпеченні, що організується і здійснюється з метою всебічної оцінки й обліку гідрометеорологічних умов для підвищення ефективності вогневих ударів, керування формуваннями при підготовці й у ході ведення бойових дій, проведення заходів щодо захисту від небезпечних гідрометеорологічних явищ.

1. Зміст задачі метеорологічного забезпечення ударів

Метеорологічне забезпечення вогневих ударів організується і здійснюється з метою обліку метеорологічних умов для підвищення ефективності ударів. Воно включає: планування розгортання, роботи і переміщення метеорологічних станцій при підготовці й у ході бойових дій ; проведення метеорологічними станціями зондування атмосфери і наземних метеорологічних вимірів, складання і доведення до вогневих підрозділів метеорологічних бюлетенів «Метеосередний»; здійснення у вогневих підрозділах метеорологічної підготовки ударів.

У свою чергу, метеорологічна підготовка ударів у вогневих підрозділах включає: організацію прийому метеорологічних бюлетенів «Метеосередний» від метеорологічних станцій, а при неможливості прийому, одержання їх від старшого штабу, введення їх в ЕОМ; при визначенні установок для пуску за допомогою Таблиць стрільби - визначення за даними бюлетеня «Метеосередний» метеорологічних умов ударів; відхилення наземного тиску атмосфери на висоті стартової позиції ΔНо, балістичного відхилення температури повітря в межах повної траєкторії ΔТ, балістичного відхилення температури повітря в межах активної ділянки траєкторії ΔТа, подовжньої і бічної складових балістичного вітру в межах активної Wax, Waz і пасивної Wnx, Wnz ділянок траєкторії, а також на ділянці польоту бойових елементів Wex, Wez+ .

Таким чином, здійснення метеорологічного забезпечення вогневих ударів припускає рішення достатнє широкого кола питань, що відносяться до планування роботи метеостанцій, проведенню зондування атмосфери, доведенню метеорологічних бюлетенів до вогневих підрозділів, визначенню за даними бюлетеня «Метеосередний» метеорологічних умов пусків снарядів.

Рішення задачі метеорологічного забезпечення ударів організує штаб реактивної артилерійської бригади (реабр), полку (реап) в основному за допомогою штатних метеорологічних станцій. Метеостанції приводять наземні метеорологічні виміри температурно-вітрове зондування атмосфери, складають за результатами цих вимірів бюлетені «Метеосередний», що доводять до вогневих підрозділів.

Метеорологічні бюлетені «Метеосередний» містять усі необхідні дані для визначення метеорологічних умов, що враховуються в межах пасивної ділянки траєкторії (ПДТ) і активної ділянки траєкторії (АДТ) снарядів 9м55к. При пусках цих снарядів на дальності до 70 км в умовах рівнинної місцевості дані бюлетеня «Метеосередний» забезпечують визначення вітру на ділянці польоту бойових елементів. Однак при пусках снарядів у рівнинній місцевості на дальності, що перевищують 70 км, а в умовах гірської місцевості і на дальності менш 70 км, точність даних бюлетеня «Метеосередний» стає недостатньої для визначення вітру на ділянці польоту бойових елементів. У цих умовах необхідно застосовувати інші способи визначення вітру в районі об'єктів поразки.

2. Метеорологічні умови пусків снарядів

Траєкторія руху снаряда 9М55До поділяється на три ділянки (мал.1):

1 - активна ділянка траєкторії (АДТ);

2 - пасивна ділянка траєкторії (ПДТ);

3 - ділянка польоту бойових елементів (ДП БЭ).

При визначенні установок для пуску і розрахунку польотного завдання обчислюють наступні виправлення на відхилення метеорологічних умов від табличних.

Рис.1. Елементи траєкторії руху снаряда 9М55ДО

2.1 Виправлення в приціл

(1)

де:

ΔПwax, ΔПwnx, ΔПwex- поправочні коефіцієнти на подовжню слагаючую балістичного вітри відповідно в межах АУТ,ПУТА і ділянки польоту бойових елементів, тис./м/с;

ΔПн, ΔПнн - поправочні коефіцієнти на відхилення наземного тиску атмосфери від табличного, тис./мм рт.ст., тис./(мм рт.ст.)2;

ΔПт, ΔПтт - поправочні коефіцієнти на балістичне відхилення температури повітря, тис./о С, тис./(о С) 2;

ΔПтн - поправочний коефіцієнт на спільний вплив відхилень температури і наземного тиску повітря, тис./о С. мм рт.ст.;

Wax, Wnx, Wex,- подовжня складова балістичного вітру відповідно в межах АДТ, ПДТ і на ділянці польоту бойових елементів, м/с.

ΔНо - відхилення наземного тиску від табличного на висоті стартової позиції, мм рт.ст.;

ΔТ - балістичне відхилення температури повітря в межах усієї траєкторії, о С.

2.2 Виправлення вчасно розкриття касетної головної частини (КГЧ)Тр.

(2)

Де:

ΔТір - поправочні коефіцієнти для розрахунку виправлення вчасно розкриття КГЧ на подовжню слагаючую балістичного вітри в межах АДТ Wax, ПДТ Wnx, ділянки польоту бойових елементів Wex, відхилення наземного тиску ΔHo, балістичне відхилення температури повітря ΔT і спільний вплив відхилень температури і наземного тиску повітря (ΔT, ΔHo) відповідно.

2.3 Виправлення у функціонал керування дальністю

(3)

де :

поправочні коефіцієнти на подовжню слагаючу балістичного вітру в межах АДТ Wax, відхилення наземного тиску від табличного ΔHo, балістичне відхилення температури повітря в межах АДТ ΔТа відповідно.

2.4 Виправлення в доворіт від основного напрямку

(4)

де:

- поправочні коефіцієнти на бічну слагаючу балістичного вітру в межах АДТ Waz, ПДТ Wnz і ділянки польоту бойових елементів Wez, відповідно.

Сукупність метеорологічних величин, які підлягають обліку при визначенні установок прицілу і розрахунку польотного завдання для пусків снарядів, утворить поняття «метеорологічні умови пусків снарядів».

Слід зазначити , що в даному посібнику розглядається порядок обліку метеорологічних умов стосовно до системи виправлень, передбаченої Тимчасовими таблицями стрілянини реактивними снарядами 9М55ДО (1). Вона характеризується роздільним обліком вітру в межах АДТ, ПДТ і ділянки польоту бойових елементів. Такий підхід до обліку метеорологічних факторів, і зокрема вітру, не є єдино можливим і остаточно прийнятим. Можлива й інша система метеорологічних виправлень, особливо це відноситься до порядку обліку вітру, про що буде сказано пізніше.

У такий спосіб приходиться враховувати двадцять метеорологічних виправлень. Розрахунок такої великої кількості балістичних метеорологічних величин і відповідних їм виправлень без застосування ЕОМ вимагає значного часу. У зв'язку з цим визначення установок для пуску снарядів РКЗВ «Смерч» здійснюється в основному за допомогою спеціалізованої ЕОМ. При цьому рішення задачі по визначенню установок прицілу і польотного завдання здійснюється шляхом рішення системи диференціальних рівнянь руху снаряда, у якій враховуються дійсні значення метеорологічних факторів. Ці значення одержують шляхом перерахування даних бюлетеня «Метеосередний», що містить середні значення метеорологічних величин у межах стандартних шарів, за допомогою ЕОМ.

Необхідність проведення метеорологічної підготовки пусків снарядів РКЗВ «Смерч» підтверджується кількісними характеристиками впливу метеорологічних величин на політ снарядів. У табл.1 приведені поправочні коефіцієнти, що характеризують відхилення снаряда по дальності і напрямку від табличної крапки падіння при постійних на усіх висотах у межах повної висоти траєкторії (у межах АУТ,ПУТА, ділянки польоту бойових елементів) відхиленнях метеорологічних величин, рівних 1 0 С, 1м/с, 1мм рт.ст.

Таблиця 1.

Поправочні коефіцієнти для розрахунку виправлень у приціл і напрямок

Д,км Поправочні коефіцієнти для розрахунку виправлень
у приціл у напрямок
ΔПwax,мм\с ΔПwnxмм\с ΔПwexмм\с ΔПн,ммм.рт.ст. ΔПт,моС ΔZwaz,мм\с ΔZwnz,мм\с ΔZwez,мм\с
3040506070 7646495968 2216485655 7041354252 4945627890 6034141653 1522303947 1126364243 5642374045

Аналіз даних табл.1. показує, що вплив подовжнього вітру на АДТ, ПДТ і на ділянці польоту бойових елементів приблизно однаково, за винятком дуальностей пуску від 30 до 40 км, де вплив вітру на ПДТ в 2-2,5 рази менше в порівнянні з його впливом у межах АДТ і на ділянці польоту бойових елементів. Вплив бічного вітру в межах АДТ і ПДТ ідентично на всіх дальностях пусків а на ділянці польоту бойових елементів воно в 2-3 рази перевершує вплив на АДТ і ПДТ тільки на дальностях 30-40 км. Таким чином, аналіз впливу вітру на рух снаряду на АДТ і ПДТ і на знос бойових елементів дозволяє зробити висновок про необхідність рівноточного визначення й обліку вітру на цих трьох ділянках траєкторії. Ці ж дані дозволяють говорити про можливість обліку вітру в межах усієї траєкторії, без поділу її на окремі ділянки. Це дозволило б скоротити кількість метеорологічних величин, що обчислюються, і спростити систему метеорологічних виправлень.