Вихідні дані та значення
Час аварії, год, хв. = 6
Час доби = День
Хмарність = Відсутня
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 1
Напрямок середнього вітру азимут, град = 0
Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 8
Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 10
Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 8
Час виконання робіт Т, годин = 1
Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 10
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 3
За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:
Хмарність = Відсутня
Час доби = День
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 1
Це буде конвекція.
За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення радіоактивної хмари при:
конвекція
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 1
Вона буде 2 приблизно.
За даними таблиці 2 для :
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 3
конвекція
Швидкість вітру середня, м/с = 2
визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:
Зона М:
Довжина = 82,80 км
Ширина = 16,20 км
Площа = 1050,00 кв км
Зона А:
Довжина = 13,00 км
Ширина = 2,22 км
Площа = 22,70 кв км
Визначаємо:
а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:
Т к = Т п + Т
Т к - час кінця роботи
Т п - час початку роботи
Т - час роботи
Т к = 8-6+1= 3
б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:
Д 1 = Д 2 / К 2
К 2 = 0,76 для 2 годин після аварії за табл 1
Д 2 = 10 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи до,
Д 1 = 10/0,76= 13,15789 рад/год
в) рівень радіації після закінчення роботи:
Д 3 = Д 1 * К 360
К 3 = 0,645 для 3 годин після аварії за табл 1
Д 1 = 13,15789 рад/год
Д 3 = 0,645*13,15789= 8,486842 рад/год
г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 1 годин роботи у зонах забруднення:
Д = 1,7 * (Д 3 * t 3 - Д 2 * t 2)
t 3 = 3 години
t 2 = 2 години
Д = 1,7*(8,486842*3-10*2) = 9,282895 рад
Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.
Знаходимо співвідношення:
А = Д 2 / Д зад * К осл * К 2
К осл = 1 робота на відкритій місцевості
Д зад = 10 Установлена доза (задана) радіації Д уст,
К 2 = 0,76
для 2 годин після аварії за табл 1
Д 2 = 10 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи до,
А = 10/10*1*0,76= 1,315789
За таблицею 9 при:
А = 1,315789
Т п = 2
Т доп = 0,9 години приблизно.
Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.
Співвідношення:
А =Д 1 / Д зад * К осл
А = 13,157/10*1= 1,315789
За таблицею 9 при:
А = 1,315789
Т = 1 Час виконання робіт Т, годин
К поч = 0,825 години приблизно.
Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:
Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2 * t 2)
t 360 = 360 годин
t 2 = 2 години
Д 2 = 10 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 360 = Д 1 * К 360
К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1
Д 1 = 13,15789 рад/год
Д 360 = 13,1578*0,09= 1,184211
Д від = 1,7 *(360*1,184211-2*10) = 690,7368 рад
Д від = 690,7368 рад або 6907,368 мЗв
За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.
Оскільки Д від = 6907,368 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.
Висновки та пропозиції
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 1 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 9,282895 рад що перевищує Д зад = 10 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 10 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,9 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,825 години після аварії.
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 1
Тип СДОР = Хлор
Кількість СДОР, тонн = 5
Метеорологічні умови = Ясно, день, 0 градусів Цельсія
Швидкість вітру, м/с = 2
Відстань від ХНО до ОНГ, км = 2
Вид сховища = Необваловані
Вистота піддону, м = 0
Час від початку аварії, год = 1
Азимут ОНГ, град = 130
Азимут вітру, град = 300
Показник та Результат прогнозування
Джерело забруднення = ХНО
Тип СДОР = Хлор
Кількість СДОР, тонн = 5
Глибина зараження, км = 1,923637
Площа зони зараження, кв км = 2,904797
Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ
Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 67,79931
Втрати від СДОР, чол.
ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 5 тонн.
Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:
Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору
K3 = 1 із додатку 3 для хлору
K5 = 0,23 для ізотермії (сторінка 7)
K7 = 0,6 / 1 із додатку 3 для хлору і температури 0
Q (o) = 5
Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:
Метеорологічні умови = Ясно, день, 0 градусів Цельсія
Швидкість вітру, м/с = 2
Це - ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.
Q(e1) = 0,18*1*0,23*0,6*5= 0,1242 (тонн)
ПУНКТ 2.Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:
Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору
K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору
K3 = 1 із додатку 3 для хлору
K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2
K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)
K6 = 1 із додатку 5, час від початку аварії, год = 1
K7 = 0,6 / 1 із додатку 3 для хлору і температури 0
d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
h = 0,05 (метри)
h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м. Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.
Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,33*0,23*1*0,6*5/(1,563*0,05)= 0,166904 (тонн)
ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює
при Q(e1) = 0,1242 (тонн)
при Швидкість вітру, м/с = 2
Г 1 = 1,04328 (кілометрів)
ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює
при Q (e2) = 0,166904 (тонн)
при Швидкість вітру, м/с = 2
за пропорцією:
0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)
0,166904 (тонн) - х (кілометрів)
х = 0,84*0,166904/0,1= 1,401997 (кілометрів)
Г 2 = 1,401997 (кілометрів)
ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г 2 + 0,5*Г 1
Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,401997
Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 1,04328
Г = 1,923637 (кілометрів)
Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.
При ізотермія
При Швидкість вітру, м/с = 2
Це – 48 (кілометрів)
Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 48 км та розрахованим 1,923637 (кілометрів)
Мінімум (1,923637;48) = 1,923637
ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:
T надходження = x / V
х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 2
За додатком 6 при ізотермія
при Швидкість вітру, м/с = 2
V = 12 км/год
T надходження = 2/12= 0,166667 (години)
T надходження = 2*60/12= 10 (хвилин)
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:
S = П * Г * Г / n
П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб
П = 3,14
Г = 1,923637 (кілометрів)
n при Швидкість вітру, м/с = 2
n = 4 (сторінка 7)
S = 3,14*1,923637*1,923637/4= 2,904797 (кв км)
ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору.
Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.
T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)
h = 0,05 (метри)
d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору
K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2
K7 = 1 із додатку 3 для хлору і температури 0
Т = 1,129988 (години)
Т = 67,79931 (хвилин)
Так як повна глибина зони зараження 1,923637 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 2 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно немає втрат персоналу ОНГ.
Список використаної літератури
1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.