Цивільна оборона (стр. 16 из 21)
b. Зміна приміщення
c. Використання схемних рішень
Оцінка стійкості роботи РЕ систем в умовах дії ЕМІ
За критерій стійкості роботи приймається коефіцієнт:
- допустимі коливання напруги 
- напруга наводки у вертикальних (горизонтальних) частинах Кв≥40Початкові дані:
Вертикальна складова напруженості Ев, кВ/м.
5.1. визначається складова: Еτ
=10-3 Ев, кВ/м
5.2 РЕ системи діляться на окремі ділянки: системи живлення, пульт управління, і т.ін., кожній ділянці визначається максимальна довжина струмопровідної частини Iτi, IBi, м
5.3. За допомогою формул:
, кВ 
, кВвизн. Напруги наводок.
5.4. визначається коеф. Безпеки КБві КБrі
5.5 Аналізуються і вибираються критерії стійкості по мінімальному критерію.
Якщо КБ (вибране) беде ≥40дБ, то апаратура в цих умовах буде працювати стійко
Якщо КБВ < 40дБ, то апаратура в цих умовах буде працювати не стійко.
Розробляються заходи:
1) Екранування ЛЗ- ст. 85.
2) Різні схемні рішення.
3) Розташування Ре систем в захищених приміщеннях.
Таблиця визначення часу початку роботи (Аварія на АЕС)
| tn | A |
| 0 | 1,41 |
| 1 | 0,73 |
| 2 | 0,59 |
| 3 | 0,51 |
| 4 | 0,45 |
| 5 | 0,4 |
| 6 | 0,38 |
| 7 | 0,36 |
| 8 | 0,33 |
| 9 | 0,31 |
| 10 | 0,3 |
| 11 | 0,29 |
| 12 | 0,28 |
| 13 | 0,27 |
| 14 | 0,26 |
| 15 | 0,25 |
| 16-17 | 0,24 |
| 18 | 0,23 |
| 19-21 | 0,22 |
| 22-25 | 0,2 |
ТЕМА 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РІНР НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ МИРНОГО ТА ВIЙСЬКОВОГО ЧАСІВ
1. Мета і зміст РІНР
Мета РІНР -рятування людей, життю яких загрожує небезпека під час великих аварій, катастроф, стихійних лих, а також впливу факторів військового часу. Проведення РІНР-головна задача невійськових формувань.
РІНР включають: 1) розвідку маршрутів руху формувань і ділянок робіт; 2) локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт; 3) розшук потерпілих і врятування їх із завалів, пошкоджених і палаючих будинків, задимлених, загазованих і затоплених приміщень або ділянок місцевості; 4)розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених або затоплених захисних споруд і урятування розміщених в них людей; 5)подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтро-вентиляційною системою; 6)подача першої медичної і першої лікарської допомоги потерпілим і евакуація їх в лікарські установи; 7)вивід (вивезення) населення із небезпечних місць в безпечні райони; 8) сакнітарну обробку людей, ветеринарну обробку с/г тварин, дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію техніки, транспорту, засобів захисту, одягу, територію, споруд, прдовольства, води фуражу.
Інші невідкладні роботи мають на меті створення умов для успішного проведення рятувальних робіт.
Невідкладні роботи включають:
1) прокладку шляхів в завалах і зонах зараження;
2) локалізацію аварій на КЕМ;
3) закріплення або руйнацію конструкцій, що загрожують обвалом і перешкоджаючим руху і рятувальним роботам;
4) ремонт ліній зв'язку;
2. Умови успішного проведення РІНР
1) завчасна організація і безперервна розвідка;
2) швидке прибуття в осередок;
3) психолог. стійкість і практ. підг-ка;
4) знання правил безпеки;
5) проведенням робіт безперервно і широким фронтом;
6) наданням мед.допомоги у перші 12-14 г. після події;
7) закінченням робіт до кінця доби.
Склад сил і засобів утворюється завчасно і уточнюється відповідно обстановці.
При наявності загрозливого періоду основу сил і засобів складають об'єктові формування ЦО. Можуть притягатись і війська.
При раптовому нападі-за рахунок "приписаних" до об'єкта формувань загального призначення і служб ЦО заміської зони, а також військ ЦО.
В обох випадках організуються зміни. 1 зміна повинна робити у швидкому темпі на широкому фронті.
В склад рятувальних сил ЦО входять:
1) розвідка;
2) загін забезпечення руху;
3) 2-3 ешелони сил ЦО;
4) резерв сил і засобів ЦО.
3. Питання організації РІНР закладаються в планах ЦО і виключають наступні пункти
1)порядок і строки приведення в готовність формувань і забезпечення їх технікою;
2) організація оповіщення і збору особового складу формувань;
3) розподіл формувань по змінам і районам.
Дії начальника ЦО об'єкту (командира формування) після отриманні задачі від старшого начальника:
1) з'ясовує задачу;
2) оцінює обстановку;
3) приймає рішення;
4) ставить задачі підлеглим (наказ);
5) організує взаємодію і управління.
З'ясування задачі включає розуміння:
1) мети робіт;
2) замислу старшого начальника;
3) задачі формування.
Оцінка обстановки включає:
1) характер і обсяги руйнувань;
2) рад., хім і бакт. обст-ку;
3) можливості свого формування;
4) положення, дії і задачі сусідніх формувань;
5) стан маршрутів руху;
6) вплив погоди, пори року і доби.
Прийняття рішення:
1) який обсяг робіт треба виконати;
2) послідовність робіт;
3) задачі формувань, способи і строки їх виконання;
4) порядок висунення в осередок;
5) порядок взаємодії;
6) заходи по організації управління і забезпечення.
Потім дається наказ, який включає:
1) короткі висновки з оцінки обстановки
2) задачі всьому формуваню;
3) задачі сусідів;
4) задум дій;
5) задачі підрозділам формуваня;
6) місця розміщення медпунктів, шляхи евакуації.
7) допустимі дози;
8) час початку і закінчення робіт,своє місце і замісника.
Взаємодія і управління:
1) визначення місця пункту управління формуванням;
2) порядок доставки донесень;
3) порядок призначення заступників командирів.
Перед висуненням на ділянки робіт формування шикується в колону. Порядок шикування і дистанції встановлюється в залежності від обстановки на маршруті і ділянках робіт. Один з можливих варіантів: ЛЗР, КПГ, ГМАТР, 1РГ, 2РГ, КО, СД. На підході до осередку командир на основі даних розвідки, інформації від начальника і сусідів уточнює задачі і вводиш формування на об'єкт.
3. Рятувальні роботи в осередку
В першу чергу-влаштування проїздів за допомогою ГМАТР способом розчистки або поверх уламків. Для одностороннього руху ширина проїзда 3-3.5 м, для двостороннього руху-6-6.5 м.
Наступний етап-локалізація і гасіння пожеж (КПГ). В першу чергу там, де люди.
Для розшуку потерпілих рятувальні загони роззосереджуються по всій ділянці з використанням собак.
Рятування людей розпочинається негайно і включає:
1) встановлення зв'язку з людьми в сховищах, з'ясовується обстановка;
2) у сховище подається повітря;
3) розкриття сховищ;
4) розбірка завалів;
5) відкопування аварійних виходів;
6) розбірка зовнішніх стін будинків;
7) пробивка отвору в стіні сховища із сусіднього приміщення;
8) пробивка отвору в стіні сховища із підземної галереї;
9) розбірка завалу над перекриттям і пробивка в ньому отвора.
Засоби витягання людей з завалів:
1) розбірка завалів зверху;
2) улаштування проходів (галерей);
3) пророблення отвору в стіні.
Надання першої мед допомоги:
1) зупинка кровотечі;
2) накладання пов'язок і шин;
3) штучне дихання, протишокові засоби тощо.
4. Особливості використання формувань ЦО при ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих
Для сучасних умов є характерним значне збільшення імовірності виникнення великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих. особливо небезпечними є землетруси, повинні, урагани і аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах. Тому згідно Закону "Про цивільну оборону України" на таких об'єктах утворюються спеціалізовані формування ЦО.
З метою ліквідації наслідків, викликаних великими аваріями, катастрофами і стихійними лихами, начальник ЦО області (міста, району) має право залучати всі формування ЦО, незалежно від відомчої приналежності. В першу чергу залучаються спеціалізовані формування ЦО, а якщо виникне потреба, то використовуються невійськові формування ЦО, війська ЦО і Збройних Сил, які дислокуються в цих районах.
Відповідно до Постанови Уряду України залучення робітників, службовців, колгоспників, зарахованих до складу НФ ЦО, для боротьби з надзвичайними ситуаціями дозволяється на строк до одного місяця.
Особовий склад НФ ЦО на період залучення для боротьби з стихійними лихами, великими аваріями і катастрофами забезпечуються безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом.
Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчуванням, житлом, а також іншими видами матеріально-технічного забезпечення, потрібного для виконання РІНР в осередку ураження, компенсуються за рахунок фінансових і матеріальних ресурсів держави, міністерств, підприємств, установ де виникло лихо або аварія.
Технікою, транспортом, приладами, засобами захисту і іншим майном формування забезпечуються через об'єкти народного господарства, на базі яких вони утворені.
З метою завчасної підготовки штаби ЦО сумісно з командирами формувань розробляють плани приведення їх в готовність для проведення РІНР.
Пункти збору й приведення формувань у готовність улаштовуються на своїх об'єктах.