Захист населення при аваріях на хімічно-небеспечних об’єктах (стр. 2 из 2)

3) нормалізація діяльності серцево-судинної системи;

4) боротьба з патологічними змінами крові;

5) попередження розвитку вторинної інфекції;

6) боротьба з ускладненнями.

Боротьба з кисневим голодуванням здійснюється наступними засобами:

1) зменшенням потреби в кисні, для чого потерпілим призначають строгий постільний режим, забезпечують зігрівання, при психомоторному порушенні, підвищеної рухової активності, болючому синдромі рекомендують призначати 10 -15 мг морфіну, але при цьому необхідно стежити за подихом (барбитурати, аминозин, атропін, антигистамінні препарати протипоказані);

2) збільшенням надходження кисню, для чого в даний час
рекомендують вдихання 40-50 % киснево-повітряної суміші (чистий
кисень протипоказаний);

3) полегшенням засвоєння кисню шляхом боротьби з вспенюванням отечної рідини, що заповнює дихальні шляхи (для пеногашіния рекомендується короткочасне вдихання пари етилового спирту).

Оптимальними засобами, що запобігають розвиток токсичного набряку легень, варто вважати глюкокортикоіди. Дотепер широкому використанню цих препаратів для боротьби з інтоксикацією заважали два фактора:

1) неефективність засобів у період розвиненого токсичного набряку легень;

2) страх використовувати засоби до появи симптомів розвиненого набряку через високу побічну дію препаратів, застосованих у великих дозах.

В останні роки з'явилися глюкокортикоіди, у основному депонируемі в легеневій тканині і надзвичайно повільно, і в малій кількості, що надходять у внутрішні середовища організму (декеаметазон - 21 -ізоникотинат), що відкриває широкі перспективи використання цієї групи для надання допомоги ураженим задушливими отрутами. З метою попередження розвитку токсичного набряку легень як і раніше рекомендують кровопускання з вен кінцівок ( 300-400 крові). Протипоказаннями до проведення процедури є: серцева недостатність, гноблення функцій ЦНС і колапс.

Показано введення аскорбінової кислоти, глюкози, що нормалізує процеси тихорєцького метаболізму: повніше згоряють недоокислені продукти обміну, зменшується ацидоз.

Заходи симптоматичної терапії проводяться по загальних схемах. Призначаються серцево-судинні засоби, особливо ті, котрі володіють і впливом на дихальну функцію: кордіамін, кофеїн, камфора (пряма дія на судинно-руховний і дихальний центр); еуфиллин (купирування рефлекторного бронхоспазма, розширення коронарних судин і судин головного мозку, посилення скорочення желудочків). Для усунення коллаптоідних станів - екстрене введення судинозвужувальних засобів (мезатон, ефедрин).

Засоби, спрямовані на відновлення судинної проникності, насамперед - препарати кальцію (хлористий чи кальцій глюконат кальцію), які однак у наступний термін можуть потенціювати тромбоемболичне ускладнення в зв'язку з підвищенням свертаємості крові.

Широко використовуються антибіотики, вітаміни, кортикостероїдні препарати для профілактики розвитку інфекційних ускладнень, підвищення захисних сил організму і підвищення захисних сил організму.

При явищах сірої форми гіпоксії: вдихання карбогену 10-15 хв, строфантин із глюкозою, ізотоничний розчин глюкози до 300 мол внутрівенно.

Лобелин чи цититон, тривала дача кисню безперервно.

При кашлі призначається кодеїн.

У важких випадках може знадобитися трахеостомія.

Важливий елемент лікування - правильно організований догляд за хворим. У перший час у зв'язку з тим, що споживання їжі збільшує кисневі витрати, необхідно її обмежити. Показано рясне питво. Згодом призначається молочно-рослинна і білкова дієта.

Вихідні дані

Місце аварії Джанкой
СДОР Амиак
Кількість, т 250
Характер впливу і Н 1.5 м
Напрямок і пгвидкість вітру 120°, 1 м/с
Т повітря
СВС Інверсія
Кількість робітників (тис.) 3.8
Забезпеченість ІЗЗ, % 40
Населений пункт Запоріжжя

Вирішення задачі

1. Знаходження площі кола, в межах якої хмара СДОР має найбільш
вражаючі властивості:

RА = 1 км, SА =п * RА2= 3,14*12 = 3,14 км2

2. Визначення глибини поширення первинної хмари СДОР:

Г1т = 6,7 км, Кt1 = 0,8 Кn = 1 Г1=Г1т*Кt1*Кn = 6,7*0,8*1=5,36 км

3. Глибина поширення вторинної хмари СДОР:

Г2Т = 0,5км, Кt2 = 0,8, Кn = 1

Г2 = Г2Т *Кt2* Кn = 0,5*0,8*1=0,4 км

4. Площі поширення первинної та вторинної хмари СДОР:

1 = 15о,
2 = 20° S=2*(Г+RА)2
*
/3600

S1=2*(5,36 км+1 км2)2*3,14*15°/360°=10,5км2 S2=2*(0,4км+ 1 км2)2*3,14* 20°/360°= 0,68 км2

5. Визначення ступеню небезпечності:

Забезпечено ІЗЗ 40%, 1520 чол. Уражено приблизно 2%, 30 чол. Не забезпечено 60%, 2280 чол. Уражено приблизно 25%, 570 чол.
Усього уражених 600 чол, 16%

6.Визначення тривалості хімічного ураження:

h = Н-0,2 = 1,5-0,2=1,3 м.

d = 0,681 т/м3, К1 = 0,025, К2 = 1, К3 = 0,6

Т = (h * d)/ (К1*К2*К3) = (1,3*0,681)/(0,025*1*0,6)= 59 діб.

7. Час підходу зараженого повітря до об'єкту:

X =240 км, V=5 км/год.

t=Х/V=240 км/5 км/год.= 48 год.

Графічне зображення зони хімічного ураження.

Оксид азоту 150 т швидкість вітру: 1 м/с

RА = 1 км температура повітря : 0°

Г1 =5,36 км СВС: інверсія

Г2 =0,4 км SА = 3,14 км2

1 = 15° S1 = 10,5 км2

2 = 20° S2= 0,68 км2

X =240км


Наказ начальника цивільної оборони об'єкта №1

23.11.2009 р. м. Джанкой

Про порядок проведення евакуаційних та аварійно-відновлюючих робіт на місці аварії.

У результаті оцінки хімічної обстановки встановлено: Площі поширення первинної й вторинної хмари СДОР рівняються S1 = 10,5 км2,S2= 0,68 км2.

1 .При забезпеченості 40% і кількості робітників 3800, зразкова кількість потерпілих буде становити 16%, це 600 чоловік.

2. Тривалість вражаючої дії аміаку буде зберігатися 59 діб. Керівник

об'єкта Ніконенко Я.В. для виключення поразки людей прийняв рішення:

Вивести персонал об'єкта, що не бере участь в формуваннях ЦО в напрямку, перпендикулярному напрямку руху зараженого повітря на 1 км використовуючи для захисту органів подиху тканини, змочені у воді, і бавовняні частини одягу. Після виходу із зони зараження люди які одержали незначні поразки (кашель, нудота) повинні звернутися в медичні установи для одержання необхідної допомоги (відповідальний Носко Л.В.). Строк виконання - негайно після отримання наказу.

3. Формуванням ГО об'єкта (відповідальний Рикун Т.Ю.):

3.1 Забезпечити видачу засобів індивідуального захисту учасникам

ліквідації аварії негайно після отримання наказу. Відповідальний за виконання

Іванов В. А

3.2 Провести негайну герметизацію об'єкта (Відповідальний Петров Д.І).

3.3 Для зменшення глибини поширення зараженого повітря, здійснити

постановку відсічних вертикальних водяних завіс, які розсіють хмару парів

оксиду азоту на шляху його поширення. Водяні завіси ставити

перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж -

у зоні зі смертельними концентраціями оксиду азоту. (Відповідальний Ткаченко А.В.).

3.4 Провести дегазацію (знезаражування) оксиду азоту в місцях аварії великою кількістю води (1:10). Роботи проводити з навітряної сторони з використанням поливомоючих і пожежних машин, засобів захисту органів подиху й шкіри. (Відповідальний Сидоров Ю.М.).3.5. По закінченню робіт, щодо усунення зараження, провести спеціальну обробку техніки й санітарну обробку людей, які брали участь у ліквідації аварії. Дегазацію одягу, засобів індивідуального захисту здійснювати на станціях знезаражування одягу. (Відповідальний Якушев І.Г.).

Начальник ЦО м. Джанкой

Геворгян А.В.


Висновки

У випадку аварії на об'єкті в місті Джанкой район аварії обмежиться навкруги радіусом 1 км, у якому хмара СДОР має найбільше вражаючу властивість. Площа поширення первинної й вторинної хмари СДОР складе відповідно 10,5 км, 0,68 км. Тривалість хімічного зараження при вихідних даних буде становити приблизно 59 діб. Ступінь небезпеки буде становити 16%, це 600 чоловік. Отже варто поліпшити забезпеченість персоналу об'єкта індивідуальними засобами захисту, щоб зменшити втрати особового складу. А також начальником штабу ЦО міста Джанкой був складений наказ для виводу персоналу із зони зараження.

Об'єкт у місті Запоріжжя перебуває на такій відстані від зони хімічного зараження, що попадає під дію хмари СДОР. Таким чином, треба забезпечення населення індивідуальними засобами захисту. Такими,як фільтруючими промисловими протигазами марки В (коробка пофарбована в жовтий колір), а також цивільні ГТТ-5, ГП-7, дитячі й ізолюючі. Або евакуювати населення.


Перелік використаної літератури

1. Березов Т.Т. и Коровквд Б.Ф. Йиологичеекая химия, е. 482, М., 1982.

2. Биохимические метода иселедования в клинике, под ред. А.А.

Покровского, е. 106,580, М.5 1969.

3. Баленко Е. Д. «Лекіщи по гражданской обороне». Досааф, 1989г.

4. Чуйков В. И. «Гражданская оборона в ракетно-ядерной войне». Атомиздат, 1989г.

5. Дідик А. Т. Захист населення при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. - Запоріжжя. ЗНУ, 2005. - 18с.

6. Гражданская оборона: .Учебник (под ред. Шубин У.П. - М.: Просвешение: Учебное поеобие для ВУЗов-М.: ВШ, 1988 - 141 е.

7. Гембшхкий Е.В., Богданов Н.А., Сафронов В.А. Острме и хронические профессиональньїе отравлеїшя азотной кислотой и окислами азота. (М.,1974.158 с.

8. Каракчиев Н.И. Воєнная токсикология и зашита от ядерного и химического оружия: Учебное поеобие для медиішнекнх институтов/ Яод ред. В.И. Артамонова.- 4-е доп. и перераб. изд. (Т., 1988. С. 156-161.

9. Гигаена/ Под ред. Г.И. Румянцева. (М., 2000. С.504-505.

10. Ершов Ю.А., Плетнева Т.В. Механизмм токсического действия неорганических соединеїшй. (М., 1989. С.207-211.

11. Общая токсикология/ Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова М., 2002. С.276-375.

12. Зверев М.Й., Анестидиади М.Я. Токсический отек легких. (Кишинев,1981. СЛ07.

13. Богоявленский В.Ф., Богоявленский Й.Ф. Юшническая діагностика и неотложная терашія острьіх отравлешш. ( М., 2002. 128

14. Дідик А.Т., Методичні вказівки до виконання практично-розрахункової роботи з цивільної оборони (Запоріжжя, 2005).