Смекни!
smekni.com

Організація автотехнічного забезпечення військових частин (стр. 26 из 32)

Посадові особи притягаються до адміністративної відповідальності, якщо вони своєю дією або бездіяльністю допустили порушення законодавства про працю, правил і норм охорони праці. Штраф накладається на посадових осіб, а не на організацію.

Посадові особи до адміністративної відповідальності притягаються тільки в тому випадку, коли порушення не має ознак дії, яку передбачено Кримінальним Кодексом.

Матеріальна відповідальність працівників регламентується ст.130-138 КЗпП та іншими документами, що регулюють трудові відносини.

Загальними підставами накладання матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника (у формі умислу або необережності), протиправні дії (бездіяльність), а також наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) працівника та завданою шкодою.

Посадові особи, які заподіяли шкоду внаслідок допущення ними порушень правил і норм охорони праці, крім адміністративної, дисциплінарної і кримінальної відповідальності, несуть також і матеріальну відповідальність.

Матеріальна відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про працю, правил і норм охорони праці виражається в стягненні з них повністю або частково суми, яку виплатила частина потерпілому від нещасного випадку і професійного захворювання органам соціального страхування і соціального забезпечення.

Матеріальна відповідальність, у більшості випадків, є наслідком рішення суду, який розбирав справи про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про працю, правил і норм охорони праці передбачається у тих випадках, коли порушення має ознаки злочинної дії. Кримінальна відповідальність виникає, як правило, при дуже тяжких та групових нещасних випадках, професійних отруєннях та захворюваннях, аваріях, пожежах тощо.

Об'єктивна сторона злочинів:

порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці;

створення небезпечних умов для життя чи здоров'я працівників і інших осіб, постійна або тимчасова діяльність яких пов'язана з даним виробництвом, або спричинення нещасних випадків з людьми;

причинний зв'язок між порушеннями зазначених правил охорони праці та створеною небезпекою для життя чи здоров'я працівників або нещасними випадками з людьми.

Кримінальну відповідальність за порушення правил охорони праці несуть лише ті посадові особи, на яких через їх службове становище або за спеціальним розпорядженням покладено обов'язки з охорони праці та дотримання правил безпеки на відповідній ділянці роботи або контроль за їх виконанням. До цієї категорії незалежно від спеціальних наказів, обов'язково належать перші керівні особи, на яких згідно з Законом України "Про охорону праці", покладено відповідальність за стан справ з охорони праці.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці передбачена статтями 271, 272, 273, 274 та 275 Кримінального кодексу України. Суб'єктом злочину є будь-яка посадова особа або працівник частини. Кримінальна відповідальність настає за порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян.

Для працівників передбачена така міра покарання як виправні роботи або штраф до 15 мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно з рішенням суду (ст.93-1 КПК України) з осіб винних в порушенні правил охорони праці можуть стягуватись кошти, витрачені закладами охорони здоров'я, в тому числі і МОУ, витрачені на стаціонарне лікування потерпілих. Військовослужбовці (посадові особи) можуть нести відповідальність за статтями 271 та 272, а посадові особи (не військовослужбовці) - за статтями 271, 272 та 275 Кримінального кодексу України. Дана відповідальність передбачає, з урахуванням важкості наслідків, позбавлення волі на строк до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до двох років або без такого. За рішенням суду разом із засудженням може накладатися штраф зі сплатою в дохід держави. Згідно зі ст.28 КПК України особа, підприємство, організація, котрій злочином заподіяно матеріальну шкоду, вправі пред'явити до обвинуваченого або осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, який розглядається разом з кримінальною справою.

Рівень цієї відповідальності визначено у відповідних статтях: Кодексу Законів України про адміністративні правопорушення; Кримінального кодексу України.

Дії командування при виникненні аварій, травмувань, чи загибелі військовослужбовців під час виконання робіт

Дії командування при виникненні аварій, травмувань, чи загибелі військовослужбовців під час виконання робіт визначено наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 "Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України".

Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з особами, які працюють за трудовими договорами проводяться згідно з Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001. №1094.

Командир військової частини після отримання повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний:

організувати надання необхідної медичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі необхідності його термінову доставку до лікувально-профілактичного закладу;

забезпечити збереження всіх обставин події, якщо це не викликає небезпеки для життя і здоров'я присутніх людей, вжити заходів щодо запобігання травмуванню інших осіб та недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася;.

повідомити про нещасний випадок старшого командира (начальника) та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (з виконанням робіт, пожежею, аварією автотранспорту, гострим професійним захворюванням, отруєнням тощо), - відповідний військовий орган нагляду (за охороною праці, пожежний, безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічний тощо), а в передбачених чинним законодавством України випадках - і відповідного прокурора; сповістити у разі, якщо потерпілий військовослужбовець відряджений з іншої військової частини, її командира;

наказом командира військової частини призначається комісія з розслідування нещасних у складі голови комісії (одного із своїх заступників) та її членів - командира батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, фахівців відповідних служб (охорони праці, пожежної, автомобільної, медичної тощо);

забезпечити проведення розслідування згідно з вимогами Інструкції та у встановлений термін.

Нещасний випадок, про який потерпілий з об'єктивних причин або за станом здоров'я не зміг своєчасно повідомити командування військової частини, та той випадок, від якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується на підставі рапорту потерпілого або особи, яка представляє його інтереси.

Звітність, донесення і статистична звітність

З метою забезпечення повного та своєчасного аналізу стану роботи з охорони праці у Збройних Силах України наказом Міністра оборони України від 18.02.2000 № 44 затверджена форма Відомчої статистичної звітності з охорони праці у Збройних Силах України.

Форма Відомчої статистичної звітності з охорони праці у Збройних Силах України складається щоквартально за формою №1-ТОП та подається:

за військову частину - вищому командиру до 5 числа місяця, наступного за звітним;

за з'єднання - командиру об'єднання (за підпорядкованістю) до 15 числа місяця, наступного за звітним;

за об'єднання - командувачу військ оперативного командування, головнокомандувачу виду Збройних Сил України (за підпорядкованістю) до 20 числа місяця, наступного за звітним;

за оперативне командування, вид Збройних Сил України, управління центрального апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, Головне управління залізничних військ - начальнику управління державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Форма Відомчої статистичної звітності з охорони праці у Збройних Силах України, складає та заповнює на підставі аналізу стану роботи з охорони праці та травматизму, подається за кожний квартал та за рік.

Виробнича санітарія на ділянках, постах та робочих місцях

Серед умов, які мають найбільший вплив на працездатність людини, немаловажне місце займає мікроклімат у виробничих приміщеннях і на робочих місцях - температура, вологість, рухомість повітря, теплові випромінювання від виробничого обладнання, нагрівальних приладів і інших нагрітих поверхонь.

Допоміжні, виробничі і санітарно-побутові приміщення повинні бути обладнанні опаленням і загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією і забезпечувати стан повітря робочої зони.

Система опалення, незалежно від виду, повинна забезпечувати рівномірне натікання повітрям в приміщеннях, піддержуючі нормативні температури на робочих місцях, можливість місцевого вимикання і регулювання, зручність в експлуатації, а також доступ при ремонті.

Температура повітря, яке подається в робочу зону, оглядові канави в холодний період року повинна бути не нижче +16° С і не вище +25°С. Чергове опалення слід передбачувати для підтримки температури повітря не нижче +5 °С.