Планування та фінансування робіт з надзвичайних ситуацій (стр. 1 из 8)

ПЛАН

Вступ

Розділ 1 Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Розділ 2 Законодавчі і нормативні документи по плануванню і фінансуванню робот при виникненні нс

2.1 Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку використання засобу резервного фонду бюджету

2.2 Порядок використання коштів резервного фонду бюджету

2.2.1 Загальні положення

2.2.2 Напрямки й умови використання засобів з резервного фонду бюджету

2.2.3 Представлення і розгляд звертань об виділення засобів з резервного фонду бюджету

2.2.4 Підготовка й ухвалення рішення об виділення засобів з резервного фонду бюджету

2.2.5 Виділення засобів з резервного фонду бюджету, ведення обліку і звітності

2.2.6 Заключні положення

Розділ 3 Складання документів з планування і фінансування

3.1 Паспорт ризику

3.2 Сценарії розвитку НС

Висновок

Список літератури

Вступ

Принциповими особливостями умов функціонування органів регіонального планування і керування ризиком є:

а) часткова передбачуваність серйозних проблем і можливостей їхнього рішення;

б) часткова передбачуваність місць виникнення і сценаріїв розвитку НС;

в) слабка передбачуваність масштабу і часу виникнення НС;

г) непередбачуваність ряду несприятливих подій і ситуацій, обумовлених виникненням і розвитком НС, тобто наявність стратегічних несподіванок.

Цими умовами диктується необхідність переважного використання в СУНС методів планування і керування, заснованих на передбаченні проблем, ситуацій і подій, прийнятті гнучких негайних вирішень, орієнтованих на зовнішнє оточення системи (природне середовище, умови життєзабезпечення населення і персоналу підприємств і організацій, матеріальні і культурні цінності регіону, соціально-політична обстановка і т.д. ). Такі методи можуть бути ефективно реалізовані в рамках сучасної концепції стратегічного і тактичного планування і керування.

Законодавчими органами передбачене і прийнята постанова щодо фінансування робіт із запобігання і ліквідації НС.

Документами, що можуть бути віднесені до планування і фінансування передбачають складання плану розвитку подій при виникненні тієї або інший НС, складання паспортів ризиків.

Основна мета нашої роботи – охарактеризувати зміст та особливості планування та фінансування робіт із запобігання і ліквідування НС.

Предмет дослідження: фінанси резервного фонду бюджету та планування варіантів їх використання в НС.

Об`єкт дослідження: плани, сценарії розвитку НС, законодавчі та нормативні документи.

Завдання :

- охарактеризувати основні моменти щодо планування робіт з попередження та ліквідації наслідків НС;

- освітити основні нормативні та законодавчі документи з планування та фінансування робіт;

- дати характеристику аспектів щодо планування та фінансування робіт з попередження та ліквідації наслідків НС.

Дана тема досить актуальна, оскільки на даному етапі розвитку техногенної сфери досить часто спостерігається виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру, тому зараз досить важливо бути усвідомленими з даних питань.

Розділ 1 Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Під плануванням розуміється цілеспрямований, організований і безперервний процес виділення різних елементів і аспектів організації, визначення їхнього стану і взаємодії тепер , прогнозування їхнього розвитку на деякий період у майбутньому, а також складання і програмування набору дій і ресурсів для досягнення бажаних результатів. Планування зв'язане, з одного боку, із запобіганням помилкових дій, а з іншого боку - зі зменшенням числа невикористаних можливостей. Таким чином, планування знаходиться у взаємозв'язку з прогнозуванням і реалізацією планів, тобто вони розглядаються не роздільно, а як взаємозалежні частини єдиного процесу керування ризиком.

Повний цикл планування і керування ризиком включає:

- прогноз ризику (наслідків НС) шляхом формування сценаріїв розвитку ситуації;

- формування цілей і критеріїв керування ризиком;

- стратегічне (довгострокове) планування превентивних заходів;

- тактичне (поточне) планування альтернативних відповідних дій на виникаючі погрози НС;

- стратегічне й оперативне керування в умовах НС.

Дамо визначення деяких понять, зв'язаних із плануванням і керуванням ризиком.

Мета - бажаний результат діяльності.

Задача - бажаний результат діяльності, досяжний за намічений (заданий) період часу і характеризується набором кількісних даних або параметрів цього результату.

Напрямок (сценарій) розвитку ситуації - прогноз розвитку ситуації в регіоні з урахуванням наявності причинно-наслідкових зв'язків між природному і техногенними НС на деякому інтервалі часу [4].

Операція - упорядкована сукупність зв'язаних взаємними відносинами задач.

Сценарій реалізації управлінських рішень - очікувана безліч результатів впливу реалізованих рішень (операцій) на сценарії розвитку ситуацій.

План - розгорнутий у часі, збалансований по ресурсах, взаємопов'язаний із загальною метою перелік заходів (робіт), спрямованих на досягнення загальної мети або рішення поставленої задачі (операції).

Якщо план досягнення якої-небудь великомасштабної мети реалізується досить тривалий час, то такий план називається програмою. Іншими словами, програма - це комплексний план багаторічної діяльності, спрямованої на досягнення конкретної мети або на розвиток деякого науково-технічного напрямку. Сполучення аналізу основ комплексного цільового керування з вивченням практики функціонування систем керування ризиком дозволило сформулювати ряд принципів побудови систем планування і керування по попередженню і ліквідації наслідків НС на регіональному рівні.

До таких принципів відносяться:

- орієнтація на конкретно існуючі організаційну і функціональну структури реалізації формованих планів (структури СУНС);

- комплексність планів;

- альтернативність формування планів і виділення базових варіантів, орієнтованих на найбільш ймовірний, песимістичний або оптимістичний розвиток ситуацій. Базові варіанти планів повинні супроводжуватися специфікованими по видах ризику функціональними розширеннями у виді додатків;

- раціональне сполучення процесів (формування планів "знизу" і "зверху" шляхом залучення до розробки планів низових структур і приватного сектора. Даний принцип реалізується насамперед шляхом широкого залучення підприємств і організацій для складання адекватних паспортів ризику і їхнього наступного узагальнення на регіональному рівні, формування сценаріїв розвитку НС і відповідних дій і т.д.;

- відповідальність (аж до карної) виконавців і керівників за коректність сценаріїв, планів і якість прийнятих управлінських рішень і їхню реалізацію;

- збалансованість планів (передбачається ресурсне забезпечення реалізації планів: кадрове, матеріально-технічне, фінансове, інформаційне і т.д.);

- оптимальність (раціональність) (передбачається можливість вибору ефективного варіанта збалансованого плану);

- типізація змісту і процедур формування сценаріїв, превентивних і оперативних планів по попередженню і ліквідації наслідків НС. Аналіз функцій органів СУНС, зв'язаних із плануванням і керуванням у різних режимах комплексом заходів щодо попередження і ліквідації наслідків НС, показує, що існує об'єктивна можливість розробки і використання типових методів і засобів їхньої реалізації. Під типізацією при цьому розуміється зведення всього різноманіття сценаріїв, планів, що керують і контролюють впливів до досить обмеженої безлічі, що ефективно покриває вимоги превентивного стратегічного планування й оперативного керування комплексами заходів [4];

- безперервність і модифікованість (процес планування повинний бути ковзної, тобто в кожен момент часу розглядається реалізована частина планів і узгоджується основа для прийняття планів на майбутній період);

- адаптивність, тобто можливість оперативного спрямованої зміни планів і їхніх характеристик шляхом їхнього настроювання;

- орієнтація оперативних планів протидії розвиткові НС на першочергове використання місцевих і об'єктових ресурсів, сил і засобів;

- підвищена увага до навчання, тренуванню і підготовці населення поводженню в умовах Ч З;

- превентивність стратегічного і тактичного планування в умовах недостатньої вихідної інформації;

- синергізм, тобто взаємне посилення планованих заходів.

Реалізувати описані вище принципи неможливо без створення ефективної технології переробки інформації на базі людино-машинної системи підтримки процедур планування, контролю і керування, що базується на мережі ЕОМ, розподілених базах даних, системі економіко-математичних моделей і алгоритмів формування превентивних і оперативних планів і управлінських рішень.

При плануванні робіт з попередження і ліквідації наслідків НС використовується, як уже було сказано, програмно-цільовий підхід. Він забезпечує збереження повноти і комплексності обліку всіх зв'язків і наявних сил, засобів, чітке формулювання першочергових (основних) і допоміжних цілей, доведення планових рішень до конкретних заходів і робіт, спрямованих на досягнення і реалізацію цих цілей.

У процесі програмно-цільового планування розбивка загальної проблеми на напрямки і задачі (аж до завдань) повинне супроводжуватися визначенням того, яку задачу, коли, яким образом і з яким кінцевим результатом виконує кожен виконавець. Такий підхід може бути реалізований лише при використанні ієрархічної системи органів планування, керування і контролю в СУНС. Крім того, він припускає реалізацію принципу максимальної відповідальності безпосередніх виконавців, що мають у своєму розпорядженні визначені ресурси для протидії НС. За рахунок раціонального сполучення централізованого контролю, що забезпечує досягнення кінцевих цілей, і децентралізації вибору конкретних засобів, підвищується ефективність планування і керування.