м) терор відносно до місцевого населення;
н) віддання наказу нікого не залишати в живих, погрожувати цим або вести воєнні дії на цій основі;
о) змушення осіб супротивної сторони брати участь у воєнних діях, що направлені проти їх країни;
п) застосування голоду серед цивільного населення;
р) знищення культурних цінностей, історичних пам'ятників, місць виконання культу тощо, що складають культурну або духовну спадщину народу, а також їх застосування для забезпечення успіху у воєнних діях.
III. Заборонені дії відносно жертв війни
3. Норми МГП відносно жертв війни забороняють:
а) посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, різні види вбивства, каліцтва, жорстокого поводження, катування, мук;
б) колективні покарання;
в) посягання на людську гідність, зокрема, зневажливе і принижуюче поводження;
г) проведення медичних і наукових експериментів;
д) застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином установленим судом при наявності судових гарантій, які признані необхідними цивілізованими націями;
є) перетворення цивільного населення або окремих цивільних осіб в об'єкт нападу;
є) здійснення нападу невиборчого характеру, стосовно цивільного населення або цивільних об'єктів, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам;
ж) здійснення нападу на установки або спорудження, які мають небезпечні сили, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам.
IV. Поняття збройних сил держав
4. Збройні сили сторони, яка знаходиться у конфлікті, складаються із усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що знаходяться під командуванням особи, яка відповідальна перед цією стороною, за поведінку своїх підлеглих. Такі збройні сили підпорядковуються внутрішній дисциплінарній системі, що забезпечує дотримання норм МГП.
5. Особи, які входять до складу збройних сил сторони, що знаходиться у конфлікті (крім медичного і духовного персоналу), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.
Будь-який комбатант, який попадає під владу супротивної сторони, є військовополоненим. Режим воєнного полону розповсюджується також на потрапивших під владу супротивника: особовий склад ополчень і добровольчих загонів, які входять у їх склад; особовий склад добровольчих загонів, включаючи особовий склад організованих рухів опору, якщо вони відповідають певним умовам; [230]
осіб,які прямують за збройними силами, але не входять у їх склад безпосередньо (цивільні особи екіпажів, що входять в екіпажі військових літаків, військові кореспонденти, постачальники, особовий склад робочих команд і служб тощо); членів екіпажів суден торгового флоту і екіпажів цивільної авіації; населення неокупованої території, яке при наближенні ворога (противника) стихійно, за особистим почином береться за зброю для боротьби з військами, що вторглися, не встигнувши сформуватися у регулярні війська, якщо воно носить зброю і дотримується норм МГП.