Смекни!
smekni.com

Принцип ведення бою та оборони (стр. 4 из 11)

Командир відділення, як правило, знаходиться на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти відділенням, спостерігати за місцевістю та сигналами командира взводу.

68. Одиночних солдатів і дрібні групи противника, які намагаються вести розвідку, відділення захоплює в полон, а при неможливості захоплення, знищує вогнем, як правило, із запасних (тимчасових) вогневих позицій. [50]

Більш значні групи противника, які наближаються до позиції відділення, знищуються вогнем кулемета або бойової машини піхоти, а при необхідності вогнем усього відділення. Вогонь відкривається за командою командира відділення.

Під час вогневої підготовки атаки противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу ховається в щілини (бліндажі), на дні окопів і траншей або в бойовій машині піхоти (бронетранспортері) в готовності швидко зайняти свої місця на позиції.

З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї (під час нанесення противником ядерного удару) особовий склад відділення швидко укривається в щілині, бліндажі, бойовій машині піхоти, бронетранспортері (лягає на дно окопу, траншеї), а після проходження ударної хвилі приготовляється до відбиття атаки противника.

Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) відділення негайно приготовляється до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї відділення.

По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки та інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойової машини піхоти, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується.

Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджується в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем з ручними протитанковими гранатами). Для потайності їх висування використовуються аерозолі (дими). Іноді, біля найбільш імовірного місця пророблювання противником проходу в загородженнях, відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп та хід сполучення до нього. В окопі може розміщуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь приготовленим [51] мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники та снайпер, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення, ближній до нього солдат з підходом танка на відстань 25—30 м метає по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат приготовляється для знищення екіпажу, який залишає уражений танк.

З підходом піхоти противника до позицій на відстань 30—40 м відділення закидає її гранатами. Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем впритул, гранатами та в рукопашній сутичці. Розповсюдження противника по траншеї і ходу сполучення повинно бути затримано вогнем та швидким установленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень.

Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем.

69. Бойова машина піхоти веде вогонь самостійно і за командою (сигналом) командира відділення. У випадку обходу або вклинення противника в оборону бойова машина піхоти під прикриттям вогню відділення займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих позицій проводиться тільки за наказом командира взводу.

З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості броньованих машин в обороні бойова машина піхоти може діяти як кочуючий вогневий засіб. Позиції для кочуючої бойової машини піхоти вибираються з урахуванням одержаного завдання і особливостей місцевості. Потай, по вказаному маршруту, змінюючи вогневі позиції, кочуюча бойова машина піхоти веде вогонь з них самостійно або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча бойова машина піхоти займає основну вогневу позицію у взводному опорному пункті або діє за вказівкою командира взводу.

70. Після відбиття атаки противника командир відділення зобов'язаний: перевірити стан особового складу [52] і зброї відділення; поповнити ракети і боєприпаси; підготувати відділення до відбиття повторних атак; вжити заходів щодо відновлення траншеї і окопу для бойової машини піхоти (бронетранспортера); доповісти командиру взводу про результати бою.

Розділ третій. НАСТУП

1. Загальні положення

84. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

Особовий склад взводу (відділення, танка), використовуючи результати вогневого ураження противника, повинен вести наступ з повним напруженням сил, безперервно вдень і вночі, в будь-яку погоду та в тісній взаємодії з іншими підрозділами знищити противника який обороняється.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

85. Механізоване відділення наступає в пішому порядку — на фронті до 50 м.

86. Механізованому (танковому) взводу (відділенню, танку) в наступі вказуються об'єкт атаки і напрямок продовження наступу. Під час постановки бойового завдання по радіо взводу (відділенню, танку) може бути вказаний тільки напрямок продовження наступу.

Об'єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є противник в окопах.

Бойовий порядок механізованого відділення, який наступає в пішому порядку (мал. 15), складається із цепу з інтервалом між солдатами 6—8 м (8—12 кроків) і бойової машини піхоти (бронетранспортера). Для зручності ведення вогню та кращого використання місцевості солдати в цепу можуть висуватись трохи вперед або в бік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу цепу і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина піхоти (бронетранспортер) діє за цепом відділення, на його фланзі або безпосередньо в цепу.

88. Перед атакою механізованих та танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу — вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів в глибині.

89. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) [67]

2. Відділення в наступі

107. До початку наступу, відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а бойова машина піхоти (бронетранспортер) — на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу.

Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) відділення готується до відбиття можливої атаки противника (розташовується на місці). З одержанням бойового завдання командир відділення організовує наступ,

У бойовому наказі командир відділення вказує:

· орієнтири;

· склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів;

· завдання взводу та відділення (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу);

· завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (пізнавальний знак), а також порядок використання вогню артилерії та інших вогневих засобів;

· завдання особовому складу:[85]

командир механізованого відділення вказує:

— всьому особовому складу — місце і порядок спішування, місце кожного солдата в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод;

-навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметнику і гранатометнику, а при необхідності і решті особового складу — цілі для ураження і порядок ведення вогню;

-механіку-водію (водію) — напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод;

-сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

-час готовності до наступу і заступника.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а при неможливості — по схемі (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

108. Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (із траншеї, окопу).

З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об'єктом атаки і про все помічене у противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети та інші вогневі засоби, а також живу силу противника.