Важливе значення в управлінні має баланс капітальних інвестицій, який характеризує як процес, так і результат освоєння капітальних інвестицій. Загальна схема балансу капітальних інвестицій така:
Нп + К = В + С + Нк,
де Нп і Нк – обсяг незавершеного будівництва відповідно на початок і кінець звітного періоду;
К – обсяг здійснених у звітному періоді капітальних інвестицій;
В-обсяг введених у дію у звітному періоді основних засобів;
С – списання у встановленому порядку припинених будівництвом незавершених об’єктів.
Управління капітальними інвестиціями нерозривно пов’язано з впровадженням інновацій. Активізація інноваційної діяльності потребує нових форм та методів упровадження досягнень науки і техніки, насамперед за рахунок розширення інноваційного ринку. В Україні він практично відсутній, становлення його здійснюється надто повільно. займається Лише 14,3% від усіх промислових підприємств займається придбанням та використанням інновацій (у 2006 р. – 14,8%), а частка інноваційної продукції на внутрішньому ринку складає 9,4% від загального обсягу продукції.
Для розвитку ринку інновацій, навіть за наявних умов, є реальні можливості, оскільки промисловість України застосовує близько 24% вітчизняних науково-технічних розробок. Потребують удосконалення форми та методи ринкової реалізації науково-технічної продукції. Ціни на внутрішньому інноваційному ринку не формуються і є переважно розрахунковими. Середньорічна вартість однієї науково-технічної розробки становить близько 50 тис. гривен. Безпосередні замовники та споживачі виконаних розробок заздалегідь майже не визначаються. Не проводяться аукціонні торги інноваційних розробок, немає інноваційних бірж та ефективної реклами. Маркетингові дослідження в інноваційній сфері здійснюють лише 26% від усіх промислових підприємств України. У розвитку інноваційного ринку незначною залишається поки що роль позабюджетних фондів. Їхня частка в обсязі фінансування наукових і науково-технічних робіт у 2005–2006 рр. не перевищувала 0,9%. Низькою залишається питома вага витрат на інноваційну діяльність у капітальних вкладеннях.
Розвиток інноваційного ринку стримується недостатніми темпами створення недержавних науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій. Частка інноваційно-активних підприємств серед роздержавлених у 2005 р. становила 17,7 проти 14,8% у 2006 році. Дається взнаки недосконалість механізмів демонополізації виробництва, високий рівень ризику, пов’язаного з недоліками нормативно-правовій бази.
Для прискореного розвитку інноваційного ринку потрібне забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямів наукових розробок, розширення джерел фінансування на основі спеціальних цільових, венчурних фондів, створення механізмів державного стимулювання ефективного використання приватних та іноземних інвестицій у наукові галузі, у пріоритетні науково-технічні розробки, зменшення імпортозалежності економіки, а також розширення форм інфраструктури інноваційного ринку. Важливе значення має державне регулювання процесів у цій сфері
Основою державного регулювання інноваційного ринку має бути його тісний зв’язок з економікою виробництва. Це потребує максимальної гармонізації законодавства України в галузі освіти, науки, технологій та технологічного розвитку з міжнародними стандартами, прийнятими в розвинутих країнах світу.
У зв’язку з цим необхідно:
1. ввести пільгове оподаткування інноваційної діяльності підприємств, науково-дослідних та конструкторських організацій з метою сприяння залученню додаткових (недержавних) коштів на фундаментальні наукові дослідження, розробити і впровадити (продаж споживачеві) нових технологій, забезпечуючи умови для партнерства науки з бізнесом. Важливим кроком до цього є вилучення з оподаткування витрат на економічно значущі НДДКР; внести відповідні доповнення в Закони щодо наукової і науково-технічної діяльності та оподаткування підприємств;
2. активізувати інвестиції в таких сферах прикладних НДДКР, як машинобудування, біотехнології, інформаційні технології, нові матеріали та аерокосмічні дослідження, продукція медичної промисловості, які найбільш ефективні, комерціалізовані, користуються попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках;
3. запровадити пільгове (переважно довгострокове) кредитування активних учасників інноваційного ринку – науково-дослідних, проектних організацій підприємств, об’єктів ринкової інфраструктури;
4. розширити масштаби застосування державної контрактної системи у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності з підвищенням ролі і значення державного замовлення;
5. органам управління інноваційною діяльністю на всіх рівнях здійснювати систематичний аналіз результатів реалізації науково-технічних розробок на внутрішньому та зовнішньому ринках, створити з цією метою експертно-аналітичні групи.
У сучасних економічних умовах переважна більшість виробничих підприємств для подальшого розвитку потребують здійснення докорінних змін у різних напрямках своєї діяльності – створення нових конкурентоспроможних видів продукції, технологічного переозброєння, розробки більш досконалої концепції маркетингу, побудови більш ефективної структури управління підприємством тощо. Забезпечення цих докорінних змін у виробничій діяльності потребує значного обсягу інвестицій, залучення яких має бути пов’язане з плануванням стратегічного розвитку підприємств. Можна без перебільшення стверджувати, що планування стратегічного розвитку виробничих підприємств і планування обсягу та напрямків його інвестицій – це два глибоко пов’язаних між собою економічні процеси.
В умовах переходу економіки України до ринкових відносин суттєво змінилося обґрунтування потреби в інвестиціях підприємств. Підприємства зараз самостійно обирають найважливіші напрямки своєї інвестиційної діяльності з урахуванням цілей свого розвитку, умов зовнішнього економічного середовища й інвестиційного клімату, рівня свого виробничого та фінансового потенціалу. Крім того, формуючи потребу в своїх інвестиціях, кожне підприємство має водночас зважати на свої можливості залучення інвестиційних ресурсів за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування. Нарешті, потреба в інвестиціях формується підприємством за конкретними напрямками інвестиційної діяльності, кожен з яких потребує попередньої розробки так званих інвестиційних проектів.
ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» зареєстроване Державною податковою інспекцією в м. Славутич Київської обл. 09.10.2007 р. Підприємство має можливість виконувати будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи (копія ліцензії на будівельну діяльність і переліком видів робіт додається). Роботи виконуються на умовах підряду на території (об'єктах) замовника. Будівельна техніка орендується на договірних засадах у спеціалізованих підприємств. Підприємство має в достатній кількості необхідні для виконання робіт засоби малої механізації.
Підприємство займається будівельною діяльністю з 2000 року. Як самостійна структурна одиниця у складі групи будівельних компаній ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» приймали участь на умовах генпідрядника в будівництві наступних об'єктів:
- висотний житловий будинок по вул. Харківське шосе, 19;
- висотний житловий будинок по пул. Лохвицька, 1;
- висотний житловий будинок по вул. Ушинського., 40;
- висотний житловий будинок по вул. Бел. Китаївська, 55;
- офісний центр по вул. Акад. Заболотного, 150;
- котеджне містечко «Стольний град» на Вітряних горах та інші.
З вересня 2007 р. виділилися із складу ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» у самостійну фірму.
Підприємство має у своєму складі виробничі дільниці: монолітну, дві загально-будівельні, електромонтажну, металоконструкцію сантехнічних і теплотехнічних робіт, а також службу механізації.
На теперішній час чисельність працівників складає 121 чол., в тому числі інженерно-технічні працівники – 14 чол.
Інженерно-технічні працівники мають відповідну освіту, спеціалізацію і досвід роботи в будівельній галузі, робітники – достатню кваліфікацію і допуск до виконання робіт підвищеної небезпеки. Підприємство має можливість швидко наростити свої трудові ресурси при збільшенні об'ємів будівельних робіт, а також задіяти спеціалізовані субпідрядні організації для виконання окремих видів робіт.
Метою управління капітальними інвестиціями ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» є вибір найефективніших інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Особлива увага приділяється вибору інвестиційних проектів, що здійснюється на основі оцінки їх ефективності при забезпеченні послідовності проведення аналізу. Прийняття або відхилення інвестиційного проекту здійснюється після проведення його аналізу за такої послідовності (рис. 2.2.1).
Ефективність інвестиційних проектів ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» оцінюється на основі таких принципів:
- перший – оцінка повернення інвестованого капіталу повинна здійснюватися на основі показника грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційних проектів;
- другий – обов’язкове приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку;