Смекни!
smekni.com

Основні етапи організації податкового обліку на підприємстві (стр. 2 из 4)

Не дивлячись на те, що в податковому законодавстві США і Канади закладено два види обліку і облікових даних (податковий обік і бухгалтерський облік), на практиці оподатковуваний прибуток нараховується виходячи з даних бухгалтерського обліку. Причому разом з декларацією про податок в США контролюючі органи вимагають від платника податків пояснень різниці між прибутком для цілей бухгалтерського обліку іоголошеною величиною прибутку з метою оподаткування. Таким чином, між бухгалтерським обліком і податковим обліком існує стійкий і контрольований зв'язок (рис.3).

Первинні облікові документи Дані бухгалтерського обліку
Бухгалтерська звітність
Податкова звітність

Рис.3. Зв 'язок між бухгалтерською та податковою звітністю

Багаторічний світовий досвід показує, що чим більше правила податкового обліку відповідають правилам бухгалтерського обліку, тим простіша підготовка податкових декларацій та розрахунків податкового зобов'язання в бюджети різних рівнів, а також податковий контроль. Звичайно, деякі розбіжності будуть завжди, оскільки завданням бухгалтерського обліку є правдиве виявлення для своїх користувачів (і для держави в тому числі) ступеню фінансового благополуччя підприємства, а завданням податкового обліку - отримання інформації для здійснення податкових розрахунків з метою формування державного бюджету, який відповідав би пріоритетам держави на визначеному етапі його економічного розвитку.

Існує також і ряд об'єктивних факторів, які не дозволяють повністю розділити податковий і бухгалтерський облік: по-перше, підставою для ведення обох видів обліку є одні й ті ж облікові документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій; по-друге, роботу з організації і ведення податкового обліку виконують, в основному, одні й ті ж працівники - бухгалтери; по-третє, з метою можливості використання даних бухгалтерського обліку в податкових розрахунках вносяться зміни до порядку ведення бухгалтерського обліку деяких господарських операцій.

Організаційне поєднання податкового обліку з завданнями фінансового обліку залежить від моделі, закладеної в основу податкової системи. Можливі кілька схем такого поєднання.

Перша схема - автономне ведення фінансового і податкового обліку. При цьому ці дві різні задачі повинні реалізуватися в окремих секторах (відділах) бухгалтерської служби. Оскільки це вимагає багато в чому паралельного обліку об'єктів, то така схема дуже дорога з точки зору трудозатрат і витрат на оплату праці додаткових працівників. Тому в західній практиці така організаційна модель застосовується лише там, де неможливе інше рішення, тобто в системі фінансового обліку не складається інформація, яка дозволяє розрахувати базу оподаткування, а значить, її слід формувати спеціально.

Якщо проаналізувати приклади застосування автономної схеми по російському податковому законодавству, то видно, що автономна схема введена для ПДВ. По даному податку затверджені спеціальні первинні облікові документи - рахунки-фактури, хоча одночасно з цим оформлюються первинні документи бухгалтерського обліку за типовими формами.

Крім того, по даному податку затверджені обов'язкові облікові податкові регістри - це книга покупок і книга продаж.

Друга організаційна схема поєднання фінансового і податкового обліку - це так звана схема коригувань. При цьому в системі бухгалтерського фінансового обліку формується база для розрахунку податкових показників, яка потім шляхом коригувань у відповідності з податковим законодавством формує сам об'єкт оподатковування. Для такої схеми не передбачено поділу на бухгалтерський фінансовий і податковий облік, так як податкові цілі реалізуються шляхом відповідної організації аналітики до тих показників обліку, де розрізняється трактування в цілях обліку і цілях оподаткування.

Застосування даної схеми вимагає дотримання одного правила - кількість коригувань (розходжень цілей обліку і оподаткування) повинно бути кінцевим (тобто суворо прописаним), все решта повинно вважатися як збіг трактувань.

Таким чином організація податкового обліку - це діяльність в межах підприємства зі створення і постійного впорядкування та удосконалення системи податкового обліку з метою забезпечення державних податкових органів інформацією, необхідною для контролю за правильністю нарахування та сплати податків.

Для забезпечення чіткої роботи всіх служб, що забезпечують підготовку та своєчасне здавання звітності, в наказі про облікову політику встановлюється порядок накопичення даних для цілей податкового обліку відповідно до вимог законодавства, а також відповідальність за ведення податкової документації (наприклад, податкових накладних, Книг обліку придбання та продажу товарів тощо).

Розглянемо характерні риси організації податкового обліку.

1. Організація податкового обліку має ряд передумов, від яких вона залежить, а саме: від державних нормативних актів, особливостей галузі та розміру підприємства, кваліфікації бухгалтерських кадрів і технічного забезпечення тощо.

2. Організаційний вплив на підсистему податкового обліку здійснюється в межах системи бухгалтерського обліку, яка є відкритою та постійно взаємодіє з іншими економічними системами як на підприємстві, так і за його межами.

3. На вхід системи податкового обліку, що організується, подається правове, методологічне, методичне, інформаційне, кадрове, матеріальне та фінансове забезпечення, а на виході одержується економічна інформація.

4. Організація податкового обліку використовує не тільки специфічні прийоми та методи бухгалтерського обліку, але й методи інших наук, таких як теорія організації, кібернетика, теорія систем, біологія, ергономіка, соціологія, діловодство, математика, психологія, менеджмент.

5. Організація податкового обліку включає організацію ведення облікових записів та організацію роботи облікового апарату, які нерозривно пов'язані та залежать один від одного.

При вживанні терміну "організація податкового обліку" необхідно розрізняти два наступних поняття: організація його як системи та організація функціонування в часі і просторі, тобто управління. Перше поняття є більш широким. Адже організація податкового обліку представляє собою систему методів і заходів, що забезпечують оптимальне функціонування його системи і подальший її розвиток.

Організація системи податкового обліку складається з наступних елементів:

організації порядку ведення облікових записів з податкового обліку;

організації роботи бухгалтерів при веденні податкового обліку.

Організація порядку ведення облікових записів полягає в:

проектуванні та впровадженні форм первинних носіїв інформації (паперових та електронних первинних документів);

розробці форм облікових регістрів та порядку здійснення в них записів;

встановленні порядку складання звітів (податкових декларацій).

Підприємства можуть самостійно встановлювати порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів в системі регістрів і без рахунків бухгалтерського обліку з подальшим використанням таких даних для складання податкової декларації.

Податковий облік може здійснюватись:

позасистемно;

на позабалансових рахунках;

на балансових рахунках.

2. Податковий облік і звітність місцевих податків

Місцеві податки та збори - це платежі, які встановлюються місцевими органами влади і обов`язкові до сплати їх платниками на даній території.

Наявність місцевих податків і зборів та їх стягування дуже важливі, оскільки за їх рахунок формуються в основному місцеві бюджети, з яких фінансуються установи і організації невиробничої сфери, місцеві органи державної влади та самоврядування, підприємства й організації, що входять до складу місцевого господарства і т.д.

Окремі види місцевих податків і зборів, їх розмір і порядок стягування встановлюються місцевими органами влади в межах відповідних територій, а також у межах їх переліку, і ставок, встановлених законодавством України.

У нинішній час в Україні встановлені такі види місцевих податків і зборів:

комунальний податок;

податок з реклами;

готельний збір;

збір за припаркування автотранспорту;

ринковий збір;

збір за видачу ордера на квартиру;

курортний збір;

збір за право використання місцевої символіки;