На норму % впливає (крім середньої норми прибутку) співвідношення між попитом і пропозиціею позичкового капіталу, а на попит і пропозицію позичкового капіталу найсильніше впливають такі фактори: 1.Величина сукупних ресурсів кредитн. системи. 2.Циклічні коливання в економіці. 3.Інфляція. 4.Сезонність. 5.ГКП держави. 6.Особистість позичальника. 7.Термін і розмір позики. 8. Вид кредиту. 9.Забеспеченність кредиту. Для більш повного вияснення механізму дії % на ринку важливо встановити зв'язок зміни %ої ставки з інфляцією. Внаслідок інфляційного зростання товарних цін зростає номінальний обсяг націон-го продукту. Для його реалізації повино пропорційно зростати поточна каса економічних суб'єктів, що спричинює відповідне зростання попиту на позички.
А це в свою чергу підштовхує вверх номінальні ставки %. Норма % є нормою економічної ефективності б.я. підпріємницькоі діяльності. В цьому її важлива економічна роль. Особливо важливу роль видіграє % у банківський справі. Банки-провідні суб'єкти гр.ринку. З процентом пов'язані основні банківські ризики( нестабільність % ставок породжує %ий ризик небезпекою втрат для кредиторів від зниження %их ставок і позичальників від підвищення % ставок). На основі % формується значна, а в Украіні переважна маса доходів і витрат банків. %-важливий інструмент банківськоі політики, банківської конкуренції, і разом з тим, важливий фактор консолідації банків у цілісну систему. Без вірного вик-ня цього інструменту неможливо забеспечити ефективне функціонування банківськоі системи. Отже ек. роль % за кредит полягає в тому, що він є інструментом збереження позичково фонду і нагромадження капіталу; інструментом перерозподілу прибутків у суспільстві; регулятором виробничої активності; важл. інструментом ГКП.
72. Роль кредиту в розвитку економіки.
Кредит — це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.Із суті кредиту випливає, що за його допомогою відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення. Кредит у ринковій економіці необхідний вже функціонуючому товаровиробникові. Однак ще більшою мірою він потрібний тому, хто тільки прагне організувати виробництво, але не має для цього власних коштів. Для одержання кредиту з розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуває загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Пояснюється це тим, що внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і спричиненого нею кооперування суспільне виробництво перетворюється у величезний замкнений ланцюг тісно пов'язаних між собою ланок. Найменше порушення в будь-якій з цих панок може зупинити нормальний обмін товарами між окремими виробниками. Кредит допомагає уникнути кризових явищ. Отже, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою с наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту,— коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юр, так і у фізичних осіб. Виконання кредитом певних функцій, які є проявом його сутності, дає змогу йому відігравати надзвичайнол велику роль у розвитку економіки і суспільства в цілому. З часом ця роль змінювалась.Кредит сприяв розпаду первіснообщинного ладу та утворенню рабовласницького (не зміг повернути– раб),а потім сприяв становленню капіталістичного, допомагаючи стаорювати нові виробництва, сприяючи концентрації і централізації капіталу. Відіграє значну роль в орг–ї грошових розрахунків – готівкових та безготівкових., забезпечує безперебійність кругообігу осн–го та обор–го капіталу, збільшує обсяги вир–ва, сприяє розширенню виробництва, відновлення діяльності підприємств під час кризи, допомагає змінити асортимент продукції, поліпшити якість, нова продуекція, насичення споживчого ринку товарами, реформування с/г (іпотечний кредит), забезпечення населення якісним житлом, побутовою технікою. Значна роль в економії витрат обігу (скорочення витрат на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік тощо),прискорюється обіг засобів обігу. На сучасному етапі роль кредиту в його цій перерозподільчій функції поки що недостатня, бо дефіцит позичкового капіталу в країні. Через дефіцит власного капіталу для України на сучасному етапі має велике значення розвиток кредиту у міжнародній сфері, зокрема кред–ні відносини з МВФ, МБРР, ЄБРР тощо. У ринкових умовах знижується роль контрольної функції банків, які значно менше використовуються державою для контролю за фін– господ діяльністю підприємств. Проте зростає роль кредиту в його контрольній функції. В емісійній функції кредит на сучасному етапі повинен відігравати антиінфляційну роль.
73. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період до ринкових відносин.
Історія розвитку кред–х відносин в незал–й Україні ще досить коротка. В галузі кред відносин перехід від старої до нової ринкової системи господарювання здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші. Але, на жаль, кредитні відносини в Україні після розпаду Рад Союзу розвивались недостатньо, що нег–но вплинуло на розвиток та стан економіки. З переходом до ринкових умов змінились кредитори та позичальники. Осн–ми кредиторами стали комерційні банки, в тому числі колишні державні. А поз–ми дедалі більше ставали приватні та колективні підприємства та окремі громадяни. Звичайно, здійснювалось і кред–ня підприємств державної власності. Значні зміни стали відбуватись у формах та видах кредитів, особливо в методах кредитування. Від кред–ня численних окремих об’ктів, ком банки перейшли до кредитування суб’єктів, турбуючись насамперед про свої доходи і повернення кредиту. Почало здійснюватись кредитування в основному на покриття дефіциту оборотного капіталу підприємств. В 1991 році був легалізований комерційний кредит, вексельний обіг має здійснюватись відповідно Женевської конвенції, з 1995 року розвитку набув держ–й кредит, з 1996 року відновлення та поширення споживчого кредиту (кредитування населення на споживчі потреби), 1993 – утворюються кредитні спілки, що займаються взаємокредитуванням громадян. Широко розвернулось кредитування населення під заставу рухомого майна ломбардами та нерухомого –ком банками. Розвиток кред–ня буд–ва, отримання житла. У 2000 році почали надаватись кредити талан–й молод на період навчання у ВУЗах. З 1994 року починається монополізація кредиту, зосередження в руках великих банків та все більше використання кред–х ресурсів країни в інтересах різних кланових угруповань. В умовах дефіциту в укр–х банках кред–х ресурсів та переважання в їх складі короткострокових ресурсів вони надають, як правило, короткострокові кредити, причому переважно у сферу обігу.
74. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
Грошовий ринок за характером зв’язку між кредит–ми та позичальниками поділяється на два сектори: сектор прямого фін–ня та непрямого (опосередкованого) фін–ня. У секкторі непрямого фін–ня поряд з двома ббазовими суб’єктами, які умовно можна назвати кредитор–заощадник та позичальник–витратник, з’являється третій економічний суб’єкт, який є самостійним та рівноправним суб’єктом грошового ринку. Подібно до базових, він формує власні зобов’язання та вимоги та на цій підставі емітує власні фінансові інструменти, які стають об’єктом торгівлі на грошовому ринку. Це фінансові посередники, а їх діяльність з акумуляції вільного грошового капіталу та розміщення його серед позичальників–витратників наз–ся фінансовим посередництвом. Прибутки фін–х посер–в формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов’язаними з їх залученням. Так, страхова компанія, акумулюючи кошти своїх клієнтів, створює нове зобов’язання – поліс, а розміщуючи ці кошти в банках чи цінних паперах, створює нову вимогу до позичальника. Загальна схема фін–го посередництва: Кредитори (дом–ні господарства, фірми, уряд, нерезиденти); Позичальники (фірми, дом–ні госп–ва, уряд, нерезиденти), а між ними фін–сові посередники. Зв’язки: кредитори до фп–гроші, а назад–зобов’язання. Позичальники до фп–вимоги, а назад–гроші. Економічне призначення фін посер–в полягає в забезпеченні базовим суб’єктам грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування, на підвищення ефективності діяльності суб’єктів реальної економіки.