Смекни!
smekni.com

Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів (стр. 3 из 4)

Показник - індекс прибутковості (ИД) розраховується по формулі:

( 7)

де НС — об'єм грошових потоків в справжній вартості;

І — сума інвестицій, направлених на реалізацію проекту. (при різночасності вкладень також приводиться до справжньої вартості).

Приклад.

Використаємо дані по двох інвестиційних проектах і визначимо по ним індекс прибутковості. За проектом № I індекс прибутковості ІД = (34,808 : 28) = 1,24.

За проектом № 2 індекс прибутковості ІД = (32,884 : 26,8) = 1,23.

Отже, по даному критерію ефективність проектів приблизно однакова.

Якщо значення індексу прибутковості менше одиниці або дорівнює їй, то проект не береться до розгляду, оскільки він не принесе інвесторові додаткового прибутку, а банку не дає гарантії вкладених в нього позикових засобів.

Період окупності (Т) - один з найбільш поширених методів оцінки ефективності інвестиційних проектів. Він розраховується по формулі:

(8)

де І – сума інвестицій направлених на реалізацію проекту (при різночасності вкладень приводить до справжньої вартості);

НС - справжня вартість грошового потоку в періоді t.

Приклад.

Використовуючи дані по приведених раніше практиках, визначимо по ним період окупності Т.

У цих цілях встановлюється середньорічна сума грошового потоку в справжній вартості.

За проектом № 1 вона дорівнює 11,603 млн. грн. (34,808: 3);

За проектом №2 — 8,2221 млн. грн. (32,884 : 4).

З урахуванням середньорічної вартості грошового потоку період окупності Т рівний:

За проектом № 1 — 2,4 року (28,0 :11,603);

За проектом №2 — 3,3 року (26,8 : 8,221).

Це свідчить про серйозну перевагу проекту № 1. При порівнянні даних проектів за показниками ЧТС і індексу прибутковості ІД ці переваги були менш помітними.

Характеризуючи показник «період окупності», слід зазначити, що він може бути використаний не лише для оцінки ефективності капітальних вкладень, але рівня інвестиційної риски, пов'язаної з ліквідністю. На практиці чим длительнее період реалізації проекту до повної його окупності, тим вище рівень інвестиційної риски. Недоліком даного методу є те, що він не враховує ті грошові потоки, які утворюються після періоду окупності капітальних вкладень. Так, по проектах з тривалим терміном окупності може бути отримана більш ваговита сума ЧТС, чим по проектах з коротким терміном експлуатації.

Метод внутрішньої норми прибутку (ВНП) характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту (маржинальной ефективності вкладеного капіталу), що виражається дисконтною ставкою, по якій майбутня вартість грошового потоку від капітальних вкладень приводиться до справжньої вартості авансованих засобів. ВНП можна прийняти у розмірі дисконтної ставки, по якій чиста поточна вартість в процесі дисконтування буде приведена до нуля.

Приклад.

Використовуючи дані, приведені в таблиці. 2.3 і 2.4, визначимо ВНП по проектах. Наприклад, за проектом № 1 необхідно знайти розмір дисконтною, при якій справжня вартість грошового потоку 34,808 млн. грн.

Розмір цієї ставки визначається по формулі:

де ЧТС — чиста поточна вартість; І — об'єм засобів, що інвестуються в проект.

Приведені дані свідчать про пріоритетне значення для інвестора проекту № 1, оскільки ВНП по ньому більше, ніж за проектом 2, а також перевищує середньорічний темп інфляції (7%). На практиці інвестиційний бюджет підприємства часто обмежений, тому перед його керівництвом коштує завдання встановити таку комбінацію проектів, яка в рамках наявних грошових коштів дає найбільший приріст чистої поточної вартості. Потім підбирається комбінація з урахуванням подільності (можливості часткової реалізації) або неподільності (можливості повного здійснення проектів).

Початкові дані для відбору проектів представлені в таблиці. 2.5. З її показників виходить, що для ділимих проектів А, Би, В, і Г при інвестиційному бюджеті 12,6 млн. грн., портфель інвестицій полягатиме:

- з повної реалізації проекту А —2,475 млн. грн.;

- частковій реалізації проекту Б — 10,125 млн. грн. (12,6-2,475).


Таблиця 5

Початкові дані для відбору інвестиційних проектів

Проект Початкові інвестиційні витрати, млн грн. Внутрішня норма прибули % Чиста поточна вартість, млн грн.
А 4,5 55 2,475
Б 10,8 35 3,78
В 3,6 30 1,08
Г 5,4 25 1,35

Примітка. 1. ЧТС за проектом А —2,475 млн. грн. (4,5x55:100).

2. Аналогічні розрахунки проводяться по проектах Би, В, Г. Показатель внутрішньої норми прибутку найбільш прийнятний для порівняльної оцінки проектів в рамках ширшого діапазону:

- з рівнем рентабельності всіх активів в процесі експлуатаційної діяльності підприємства;

- з середньою нормою прибутковості аналогічних інвестиційних проектів;

- з нормою прибутковості по альтернативному інвестуванню з депозитним вкладом, муніципальною облігаційною позикою, валютним операціям і т д.).

Виходячи з приведених критеріїв будь-яке підприємство має право встановити для себе прийнятний рівень ВНП (звичайно, з урахуванням ступеня інвестиційної риски)._

Модифікований метод ВНП є більш вдосконаленою моделлю внутрішньої норми прибули. Він дає правильнішу оцінку ефективності авансованих в проект засобів і знімає проблему множинності норми прибули. Етапи проведення розрахунків наступні.

Перший крок. Всі грошові потоки доходів приводяться до кінцевої (майбутньою) вартості за средневзвешенной вартістю капіталу і складаються по роках.

Другий крок. Отримана сума приводиться до справжньої вартості по ставці внутрішньої норми прибутку проекту.

Третій крок. Із справжньої вартості доходів віднімається справжня вартість інвестиційних витрат і обчислюється чиста поточна вартість проекту. Вона порівнюється із справжньою вартістю інвестиційних витрат і повинна її перевищувати (ЧТС більше справжньої вартості витрат).

Кожен з методів оцінки інвестиційних проектів дає можливість менеджерам підприємства вивчити характерні особливості проекту і ухвалити правильне рішення.

Отже, основні критерії ухвалення інвестиційних рішень наступні:

· відсутність вигідніших альтернатив для вкладення вільних грошових коштів;

· мінімізація риски втрат від інфляції;

· стислість терміну окупності капітальних вкладень;

· дешевизна проекту;

· забезпечення стабільності надходжень доходів від проекту;

· висока рентабельність інвестицій після дисконтування.

Використовуючи комбінацію вказаних показників, інвестор (банк, що кредитує його) може ухвалити обгрунтоване рішення на користь того або іншого проекту. З даного набору інвестиційних критеріїв доцільно виділити ключові і на їх основі вибрати прийнятний для інвестора варіант.

Головна вимога до інвестиційного портфеля підприємства — його збалансованість. Це означає, що необхідно мати в своєму розпорядженні проекти, які в сьогодення або найближчий час забезпечать підприємство грошовими коштами, а також перспективними проектами, які принесуть високу віддачу (у формі прибутку) в майбутньому.

Одночасно доцільно доинвестировать грошові кошти із старіючих видів виробництва в сучасніші.

Дуже часто на практиці підприємство, вибравши рентабельний проект, стикається з браком грошових коштів для його реалізації. У такому разі доцільно здійснити додаткові розрахунки з урахуванням залучення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Залучення позикових засобів для реалізації проекту нерідко підвищує рентабельність власного капіталу, вкладеного в нього. Проте це спостерігається в тому випадку, якщо прибутковість інвестицій вища за «ціну кредиту» (середньої ставки відсотка за банківським кредитом). Максимізація маси прибули при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності досягається в процесі розрахунку ефекту фінансового важеля (таблиця. 2.6).

Даний ефект полягає в тому, що до норми прибули на власний капітал приєднується прибуток, отриманий завдяки використанню позикових засобів не дивлячись на їх щільність. У наведеному прикладі за рахунок використання позикових засобів норма чистого прибутку на власний капітал за проектом № 2 вище, ніж за проектом № 1. Ефект фінансового важеля — 4 % (16 - 12) досягнутий за рахунок того, що норма прибули на капітал, що інвестувався, перевищує ставку позикового відсотка. У нашому прикладі таке перевищення за проектом № 2 складає 8 % (20 - 12). За проектом № 1 ефект фінансового важеля відсутній, оскільки позикові засоби для його реалізації не притягувалися.

Таблиця 6

Розрахунок ефекту фінансового важеля по двох інвестиційних проектах

Показники Інвестиційний проект № 1 Інвестиційний проект № 2
Об'єм інвестиційних ресурсів, млн грн. 15,0 15,0
У тому числі:Власні засобиПозикові засоби 15,0 7,57,5
Норма податкового прибутку на інвестований капітал % 20 20
Ставка відсотка за кредит % - 12
Ставка податку на прибуток % 30 30
Валовий прибуток (15 х 20 : 100) 3,0 3,0
Податок на прибуток (3 х 30 : 100) 0,9 0,9
Сума відсотка за кредит (7,5x12:100) - 0.9
Чистий прибуток 2,1 1,2
Норма чистого прибутку на власний капітал % 14,0(2,1:15 х100) 16,0(1,2:7,5 х100)

Для ухвалення обгрунтованого інвестиційного рішення слід відповісти на декілька ключових питань.