Смекни!
smekni.com

Формування та використання фондів цільового призначення (стр. 6 из 9)

Кошти, що виділяються на створення робочих місць, видаються у вигляді безпроцентних кредитів підприємствам, які можуть організувати робочі мічця для інвалідів. Заявки на одержання кредитів із фонду розглядаються колегіально представниками фонду, Міністерства праці і соціальної політики, а також громадських організацій інвалідів. При позитивному рішенні між фондом і позичальником підписується відповідний договір, в якому останній забов’язується використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути крдит в обумовлені строки і в обов’язковому порядку працевлаштувати інвалідів. Підприємствам, які одержали безпроцентні кредити із фонду, забороняється звільняти інвалідів, а у випадку смерті інваліда належить працевлаштувати іншого.

Кошти фонду використовуються суто за цільовим призначенням, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.

2.6. Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Правовою основою цього збору є Закон України «Про охо­рону навколишнього природного середовища».

Для концентрації коштів і цільового фінансування при­родоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з таких питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного се­редовища на здоров'я населення утворено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Фонд формується з коштів від збору за забруднення на­вколишнього природного середовища та інших коштів відпо­відно до доходів державного бюджету України.

Збір за забруднення навколишнього природного середо­вища запроваджено з метою вирішення екологічних проб­лем, збереження природного середовища, а також для ство­рення джерел фінансування відповідних природоохоронних заходів.

Він встановлюється за:

— викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонар­ними і пересувними джерелами забруднення;

— скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;

— розміщення відходів у навколишньому природному се­редовищі.

Треба зауважити, що стягнення збору не звільняє підпри­ємства від відшкодування збитків, які заподіяні порушеннями природоохоронного законодавства.

Ставки збору запроваджуються урядом АР Крим та орга­нами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього при­родного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об'єктами обчислення збору є:

— обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмос­ферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;

— обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки ви­користанню яких утворюються забруднюючі речовини — для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.

Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севасто­польська міські ради за поданням органів Мінекобезпеки мо­жуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди, враховуючи міс­цеві умови.

За викиди пересувними джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту.

У порядку справляння збору за забруднення навколиш­нього природного середовища враховуються ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів. Вони визначаються на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів і встановлюються органами Мі­некобезпеки терміном на 5 років. Такі ліміти доводяться до платників збору до 1 червня попереднього року.

Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються до­зволами на спеціальне водокористування, які видають органи Мінекобезпеки. Ліміти скидів щодо об'єктів місцевого значен­ня визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення — виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінекобезпеки.

За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих ре­човин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачу­ється у п'ятикратному розмірі.

У разі відсутності у платника затверджених лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів та за їхні понадлімітні обсяги збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруд­нення обчислюються платниками самостійно щокварталу на­ростаючим підсумком з початку року як добуток: затвердже­них лімітів (1); фактичних обсягів викидів (2); нормативів збору (3); коригувальних коефіцієнтів (4).

Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди, враховуючи названі чинники.

Платники збору щорічно до 1 липня поточного року пода­ють до податкових органів за місцем їхньої реєстрації прог­нозні розрахунки збору на наступний рік.

До 15 числа, місяця, наступного за звітним кварталом, плат­ники складають розрахунки збору і подають їх до податкових органів.

За четвертий квартал звітного року розрахунок збору (остаточний розрахунок) подається платниками, з обов'яз­ковим попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки, до податкових органів за місцем їх реєстрації в 10-денний строк після подання платниками річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщених відходів та вико­ристаного пального, але не пізніше 20 січня року, наступного за звітним.

Платники, що не складають статистичну звітність, подають річний розрахунок збору та довідку про фактичні обсяги ви­кидів, скидів, розміщення відходів, використаного пального на погодження до органів Мінекобезпеки. Погоджений розра­хунок подається до органів державної податкової служби до 15 січня року, наступного за звітним.

Збір сплачується платниками щокварталу до 20 числа мі­сяця, що настає за звітним кварталом.

За забруднення навколишнього природного середовища платники перераховують суми збору у співвідношенні: 30% — до державного бюджету України, 70% — до місцевих бюдже­тів.

У подальшому збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів:

— до Державного фонду охорони навколишнього природ­ного середовища, що утворюється в складі державного бюд­жету — 30%:

— до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету АР Крим, обласних бюджетів;

— до відповідних місцевих фондів, що утворюються у скла­ді сільських, селищних, міських бюджетів.

Між Київським та Севастопольським міськими і Дер­жавним фондами збір розподіляється у такому співвідношен­ні: 70% спрямовується до вказаних міських фондів, 30% — до Державного фонду.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними дже­релами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові витрати виробництва та обі­гу. За перевищення встановлених лімітів — справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платни­ків.

Фізичні особи (СПД) сплачують збір за рахунок свого доходу.

За викиди пересувними джерелами збір зараховується на валові витрати платника.

Для бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

2.7. Державний дорожній фонд України та територіальні дорожні фонди.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства Украї­ни» від 16 грудня 1997 року з 1999 року змінено порядок формування коштів на дорожнє господарство України. Ним передбачено здійснювати витрати на дорожнє господарство за рахунок бюджетних та інших коштів. Вони спрямовуються на фінансування витрат пов'язаних з будівництвом, реконструк­цією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.

Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих ра­хунках (відповідні дорожні фонди), формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів, а також ін­ших законодавче визначених надходжень. Зазначені кошти зараховуються до державного бюджету України, республікан­ського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.

Для цього створено:

1) Державний дорожній фонд України;

2) територіальні дорожні фонди.

Зазначені фонди формуються у складі: державного бюдже­ту України — перший; республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету М.Севастополя — другі.

Доходна частина цих фондів здійснюється за рахунок кош­тів, представлених на рис. 2.

Рис. 2. Схема справляння єдиного податку

Збір за проїзд автомобільними дорогами України транс­портних засобів іноземних власників справляється держав­ним підприємством «Укрінтеравтосервіс» безпосередньо на контрольно-пропускних пунктах державного кордону у віль­но конвертованій валюті.

Ставка збору визначається з урахуванням виду транспорту, його місткості, вантажності та відстані проїзду.

Кошти зборів у обсязі 95% від загальної суми перерахо­вуються щорічно на валютний рахунок корпорації «Укравтодор» та використовуються для утримання автомобільних до­ріг державного значення та організації на них дорожнього сервісу.