Смекни!
smekni.com

Предмет та мета інвестиційного аналізу (стр. 3 из 6)

Період окупності власного капіталу також є від’ємним і становить -286,66 %, це зумовлено отриманим збитком.

Далі розглянемо показники ділової активності ТОВ «Відродження» за 2006 – 2009 роки ( табл.3).


Таблиця 3

Показник 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. Відхилення
(+,-) %
Оборотність активів, ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації 0,41 0,67 0,28 0,75 0,35 84,54
Коефіцієнт оборотності обігових коштів 0,47 0,82 0,35 0,97 0,50 106,81
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 13,71 21,28 4,20 45,37 31,66 230,83
Коефіцієнт оборотності запасів 1,28 1,35 0,52 1,32 0,05 3,78
Період оборотності запасів 282,26 266,99 693,32 272,00 -10,27 -3,64
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 3,84 6,99 3,04 14,33 10,49 273,21
Період погашення дебіторської заборгованості 93,79 51,54 118,44 25,13 -68,66 -73,21
Коефіцієнт оборотності готової продукції 3,45 12,10 1,07 4,22 0,77 22,19
Період погашення кредиторської заборгованості 2,01 0,64 1,00 0,24 -1,76 -87,86

Коефіцієнт оборотності обігових коштів на збільшився 0,50 оборотів, це зумовлене тим, що збільшилася виручка та оборотні активи в порівнянні 2009 до 2006 року. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився на 31,66 оборотів, в наслідок зменшення виручки в 2009 році. Коефіцієнт оборотності запасів склав 0,05 оборотів. Період оборотності запасів зменшився в 10,27 оборотів. Період погашення кредиторської заборгованості зменшився на 1,76 одиниць, в наслідок зменшення собівартості реалізації.

Далі проаналізуємо показники фінансової стійкості (табл. 4).


Таблиця 5 Показники фінансової стійкості

Показник 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. Відхилення (+, -)
Власні обігові кошти(робочий, функціонуючий капітал). 7900,50 17151,40 16862,00 14372,00 6471,50
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власним коштом 0,18 0,63 0,67 0,78 0,60
Маневреність робочого капіталу 1,79 0,68 0,91 0,84 -0,95
Маневреність власних обігових коштів 0,15 0,01 0,02 0,04 -0,11
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів 0,64 1,77 1,22 1,43 0,79
Коефіцієнт покриття запасів 3,55 2,79 1,79 1,80 -1,75
Коефіцієнт фінансової незалежності 0,29 0,70 0,73 0,83 0,54
Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,54 0,74 0,75 0,73 0,19
Коефіцієнт фінансової стійкості 0,29 0,70 0,73 0,83 0,54
Коефіцієнт фінансової стабільності 0,40 2,29 2,76 4,90 4,49

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власних коштів збільшився на 60 відповідних одиниць, причиною цьому стало збільшення власних обігових коштів швидшим темпом чим збільшення оборотних активів. Маневреність робочого капіталу зменшилось на 0,95 відповідних одиниць, за рахунок зменшення запасів і робочого капіталу. Маневреність власних обігових коштів зменшилось на 0,11 одиниць, в наслідок зменшення частки ліквідних активів у власних обігових коштах. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів збільшився на 0,79 одиниць, за рахунок збільшення власних обігових коштів. Коефіцієнт покриття запасів зменшився на 1,75 одиниць, за рахунок зменшення коштів, що вкладені в запаси. Коефіцієнт фінансової стабільності збільшився на 0,54 одиниць виміру, за рахунок збільшення власних коштів над позичковими. Коефіцієнт фінансової стабільності збільшився на 4,49 одиниць, за рахунок збільшення власного капіталу в порівнянні 2009 рік до 2006 р.

Проаналізуємо показники ліквідності (платоспроможності) ТОВ «Відродження», за даними таблиці 5.

Таблиця 5 Показники ліквідності ТОВ «Відродження»

Показник 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. Відхилення (+, -)
Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) 1,22 2,69 3,08 4,57 3,35
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,83 1,54 1,18 1,57 0,75
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,03 0,02 0,04 0,14 0,11
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості 0,16 0,33 0,46 0,34 0,18

Коефіцієнт швидкої ліквідності збільшився на 0,75 одиниць і показує, що в 2009 році на 1 грн. зобов’язань припадає 1,57 грн. найбільш ліквідних активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в порівнянні 2009 рік з 2006 роком збільшився на 0,11 одиниць, зумовлене збільшенням найбільш ліквідних коштів. Співвідношення короткострокової, дебіторської та кредиторської заборгованості збільшилась на 0,18 відповідних одиниць за рахунок збільшення дебіторської заборгованості (Додатки А, Б).

2.2 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

Одним з найважливіших напрямів аналізу під час оцінювання кредитоспроможності підприємства, що подає заявку на кредит для реалізації інвестиційного проекту, є вивчення інвестиційної привабливості підприємства-позичальника. На рис. 3.6 показано найважливіші фактори, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства. Інвесторам і кредиторам необхідно оцінювати їх для прийняття рішення стосовно виділення коштів на реалізацію інвестиційного проекту.

Перераховані фактори відносно підприємства можна умовно розділити на дві групи — зовнішні (мають визначальний вплив на роботу підприємства ззовні) і внутрішні (існують усередині підприємства). Відповідно ці дві групи факторів формують певні системи зовнішніх і внутрішніх ризиків, що з’являються за інвестиційного кредитування підприємницької діяльності. Під час вирішення даного завдання обов’язково потрібно застосовувати комплексний підхід, що передбачає аналіз усіх факторів з урахуванням їхніх взаємозв’язків і взаємовпливу.

Рис. 1. Головні фактори, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства

Кредитору й інвестору необхідно ознайомитися не тільки з документами стосовно інвестиційного проекту, що фінансується або кредитується, але й з документами на всю сукупність інвестиційних проектів даного підприємства. Це слід робити надзвичайно ретельно, оскільки результати практичної реалізації кожного проекту обов’язково будуть відбиватися на фінансовому становищі позичальника й, відповідно, на його кредитоспроможності, тим більше інвестиційній.

Аналіз подібної програми — непроста й делікатна справа, яку в кожній конкретній ситуації потрібно виконувати з урахуванням реальних умов та інтересів, причому не тільки сторін можливої кредитної операції, але й третіх осіб, які не беруть участі в реалізації саме даного проекту [14,c.153].

На закінчення можна зазначити, що аналіз інвестиційної привабливості підприємства й інвестиційної кредитоспроможності позичальника істотно знижує ризик за надання довгострокового кредиту і, безсумнівно, окупає банкірам та інвесторам усі витрати, пов’язані з налагодженням серйозної постановки даної роботи. Стан виробничого потенціалу підприємства безпосередньо впливає на його інвестиційну кредито-спроможність. Для вирішення своїх практичних завдань дана категорія фактично не використовується інвесторами й кредиторами. Заведено оцінювати фінансове становище або говорити про капітал підприємства й ефективність управління цим капіталом. Насправді капітал працює лише після переходу у виробничу форму, начебто наповнивши собою структуру виробничого потенціалу підприємства. Отже, він перетворюється в основні фонди, оборотні кошти й нематеріальні активи. Ці складові капіталу, матеріалізовані у виробничому потенціалі підприємства, можуть бути предметом аналізу й оцінювання. Практично для будь-якого підприємства можна отримати кількісну оцінку величини капіталу в грошовій формі, що міститься в зазначених складових виробничого потенціалу. Інакше кажучи, це та частина потенціалу підприємства, яка може бути виражена величиною капіталу, який має підприємство. Але насправді у виробничого потенціалу підприємства є й інша частина, яку достатньо вірогідно виразити в грошовій формі неможливо. Точніше кажучи, незважаючи на спроби окремих дослідників, задовільно вирішити дане завдання досі нікому не вдалося.

У цю другу частину виробничого потенціалу, без якої капітал не може працювати, входять кадрова складова виробничого потенціалу, рівні організації праці й виробництва. Без цієї частини, яка не піддається суворому кількісному оцінюванню, виробничого потенціалу підприємства фактично не існує, оскільки основні фонди, оборотні кошти й нематеріальні активи самі по собі, без даної частини, працювати не можуть і саме друга частина дає змогу матеріалізованому в них капіталу виконувати свої функції.


2.3 Обгрунтування напряму інвестування та визначення його ефективності

Ідея будь-якого вкладення капіталу повинна обґрунтовуватися розрахунками ключового завдання: якою мірою майбутні доходи покривають нинішні (поточні) витрати? На це запитання мусить відповісти кожний інвестор — від приватної особи до держави.

Виходячи з цього, теоретичні основи інвестиційного аналізу складають систему методів і показників обчислення ефективності (привабливості) інвестування.

Світовий досвід накопичив значну кількість методів і прийомів інвестиційного аналізу, які починають поширюватись і у нас.

Найвідоміші методи можна поділити на три групи:

1) методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень (позитивних потоків) з витратами (негативними потоками). Ці методи на сьогодні є традиційними;