Соціально-економічна роль фондів цільового призначення (стр. 1 из 3)

Реферат на тему:

«Соціально-економічна роль фондів цільового призначення»

Соціально-економічна роль фондів цільового призначення

Фонди цільового призначення є сукупністю коштів, що знаходяться в розпорядженні центральних або місцевих органів влади і мають цільове призначення. Вони є важливою ланкою фінансової системи. Порядок їх утворення і використання регламентуються фінансовим правом.

Фонди цільового призначення - один з методів перерозподілу національного доходу на користь певних соціальних груп населення. Держава мобілізує частину доходів населення для фінансування своїх заходів. Кошти, усуспільнені фондами цільового призначення, використовуються для процесу відтворення.

Цільові фонди з'явилися раніше, ніж єдиний центральний фонд -державний бюджет - у вигляді спеціальних фондів і особливих рахунків. Із розширенням діяльності держава потребувала дедалі більше нових видатків. Кошти для їх відшкодування нагромаджувалися в особливих фондах і використовувалися для спеціальних цілей.

Такі фонди, як правило, були тимчасовими. З виконанням державою запланованих заходів вони припиняли свої функції. З огляду на це, кількість спеціальних фондів постійно змінювалася: одні - зникали, а інші з'являлися. У цілому спостерігалася тенденція до збільшення кількості й обсягу фондів.

Із зміцненням централізованої держави починається період уніфікації фондів. На основі об'єднання різних фондів створюється державний бюджет.

У сучасних умовах поряд із бюджетом знову зростає значення фондів цільового призначення. Збільшення числа фондів та обсягу фінансових ресурсів, що акумулюються в них, пояснюється низкою причин. По-перше, в органів державної влади з'являються додаткові кошти для регулювання господарського життя і надання фінансової підтримки підприємництву, особливо в умовах нестабільної економіки. По-друге, ці фонди призначені для розв'язання нових завдань, які потребують особливої уваги з боку держави. По-третє, за наявності активного сальдо фонди цільового призначення можуть використовуватися як одне з джерел покриття бюджетного дефіциту.

Головна причина створення фондів цільового призначення - Необхідність виділення дуже важливих для суспільства витрат у спеціальні групи забезпечення їх самостійними джерелами фінансування.

Матеріальною основою цільових фондів є національний доход, у процесі розподілу якого формуються фонди.

Методами мобілізації національного доходу для формування фондів є:

♦ спеціальні податки та збори;

♦ кошти державного бюджету і кредит.

Основний метод - це спеціальні податки та збори, встановлені законодавством. Загалом, принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформувати так:

♦ відрахування до фондів централізовано визначаються державою згідно з відповідними законами і є її власністю;

♦ відрахування до фондів є обов'язковими платежами і можуть стягуватися примусово;

♦ витрати з фондів здійснюються лише на визначені потреби, передбачені законами України.

Цільові фонди мають виконувати важливі завдання. Необхідно забезпечити фінансовими ресурсами заходи щодо розвитку науки й техніки, науково-дослідних робіт, освоєння новітніх технологій та виробництва нових видів продукції для розвитку паливно-енергетичного комплексу, а також збільшити обсяги соціальної підтримки незаможних верств населення та забезпечити необхідний рівень життя.

Класифікація фондів цільового призначення

У державах світу формуються різні цільові фонди, які відображають специфічні риси фінансової системи цих країн. В Україні державні цільові фонди діляться на дві групи: загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні цільові фонди - це фонди, які створюються на загальнодержавному рівні з метою фінансування державних програм. Місцеві фонди формуються місцевими органами самоврядування для забезпечення місцевих програм.

Загальнодержавні цільові фонди поділяються на дві групи. Першу утворюють постійні фонди, створення яких пов'язане з реалізацією певних функцій держави. Так, у реалізації соціальної функції особливу увагу приділяють соціальному страхуванню. У зв'язку з цим окремо створюються спеціальні фонди для гарантованого забезпечення соціального страхухування Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем розвитку суспільства. Вони створюються в разі конкретної потреби і після вирішення проблеми припиняють існування.

За критерієм відносин із державним бюджетом державні цільові фонди поділяються на бюджетні й позабюджетні. Бюджетні - це фонди, які входять до складу державного бюджету, фінансування видатків яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету. При цьому частина фондів фінансується за рахунок загального фонду, інша частина - за рахунок спеціального фонду. Забезпечення видатків бюджетних державних цільових фондів зі спеціального фонду, як правило, має основою цільове надходження доходів.

До бюджетних фондів України відносяться: фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Державний інноваційний фонд, Фонд України соціального захисту інвалідів, Державний фонд охорони навколишнього середовища, Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, Державний валютний фонд, Державний фонд сприяння молодіжному житловомубудівництву тощо.

Позабюджетні цільові фонди - це фонди, які не включаються до державного бюджету, мають самостійні джерела надходжень і здійснюють видатки незалежно від держбюджету.

До позабюдэ/сетних державних цільових фондів відносяться: Пенсійний фонд України, Фонд стабілізації підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державний позабюджетний фонд приватизації, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Джерела формування фінансових ресурсів фондів і напрями фінансування

Державні цільові фонди формуються за рахунок надходжень, визначених законодавством. Доходи бюджетних фондів можуть акумулюватись у складі державного бюджету, а позабюджетних фондів - безпосередньо в бюджеті фондів. Залежно від призначення фонду, а також вимог до організації його діяльності, доходи можуть надходити тільки з певних джерел. Отже, не всі фонди можуть мати такі надходження, як дивіденди, проценти, доходи від продажу цінних паперів, обов'язкові відрахування, прибутки від комерційної діяльності та ін.

Основні джерела фінансування державних цільових фондів в Україні:

1) для фондів, які мають важливе загальнодержавне значення, законодавством встановлюються обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до складу доходів фондів. Наприклад, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального

страхування, Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

2) обов'язкові внески певними категоріями юридичних і фізичних осіб коштів до фондів на визначених умовах їх використання. Прикладом є страхові внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування;

3) виплати коштів Державного бюджету до фондів з метою фінансування певних програм, або цільові бюджетні виплати. Так, до фондів, які одержують кошти з Державного бюджету України, відносяться Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та ін.;

4) доходи, що надходять у фонди від розміщення тимчасово вільних коштів у комерційних банках, якщо вони мають вільні грошові кошти й використовують їх як депозити в банках;

5) надходження у вигляді дивідендів і процентів, нарахованих на цінні папери та корпоративні права, придбані в попередні періоди. Правління фонду має проводити активну інвестиційну політику з метою збільшення доходів, а також участі в корпоративному управлінні;

6) доходи від продажу й перепродажу цінних паперів і корпоративних прав у процесі формування та використання інвестиційного портфеля фонду;

7) надходження як погашення позик, які надавалися фондом юридичним і фізичним особам у попередні періоди. Погашення позик зараховується як надходження доходної частини фонду в поточному періоді;

8) з метою фінансування видатків фонду в разі нестачі коштів, формування раціональної структури інвестиційного портфеля, впровадження нових технологій тощо фонди можуть брати кредити та позики;

9) з метою сприяння діяльності фонду в реалізації накреслених програм можуть здійснюватися добровільні й благодійні грошові внески юридичних і фізичних осіб;прибутки від комерційної діяльності, яку здійснюють фонди як юридичні особи;

10)надходження за рахунок фінансових санкцій, які, згідно із законодавством, застосовуються до осіб, що порушують умови здійснення обов'язкових зборів і платежів.

Фонди формують свої доходи за рахунок джерел, передбачених законодавством. Не всі фонди мають можливість залучати фінансові ресурси у вигляді обов'язкових платежів юридичних і фізичних осіб, і не кожен з них передбачає проведення інвестиційної діяльності й операцій із цінними паперами. Не завжди є можливості використовувати вільні кошти як депозити, а також мобілізувати доходи шляхом одержання позик.