Смекни!
smekni.com

Кредитні рейтинги (стр. 1 из 3)

1. Сутність та призначення кредитних рейтингів

Кредитний рейтинг – незалежна експертна оцінка спеціалізованого рейтингового агентства щодо ступеню кредитного ризику боргового зобов'язання, яка вказує на ймовірність непогашення цього зобов'язання (імовірність дефолту).

Кредитний рейтинг може присвоюватися як окремим борговим інструментам,так і їх емітентам. Кредитний рейтинг є умовнимвираженнямкредитоспроможності позичальника в цілому (рейтинг позичальника) або його окремих боргових інструментів (рейтинг боргового зобов'язання) [5].

Кредитні рейтинги на світових фінансових ринках є своєрідними візитними картками емітентів та їх цінних паперів, які вказують на якість об'єкта інвестування (здатність емітента швидко та ефективно погашати свою заборгованість). Перші рейтинги цінних паперів були надруковані 1909 року Джоном Муди за результатами аналізу інвестицій у цінні папери залізничних компаній. Попервах подібна інформація сприйнялась інвесторами з великим ентузіазмом. Але реакція багатьох компаній-емітентів і банків була негативною внаслідок незадоволення низькими рейтингами, наданими їх цінним паперам.

Рейтинги є розрахунковими показниками, обчислюваними за замовленнями незалежними рейтинговими агентствами, і допомагають інвесторам й посередникам скласти уявлення щодо: інвестиційного клімату країни, де знаходиться емітент; самого емітента, його цінних паперів. На основі рейтингових показників можна визначити граничні рівні ризику вкладання коштів і порівняти різні можливості інвестування.

Величина рейтингу впливає на розмір відсоткової ставки по облігаціях та ринкову вартість зобов'язань компанії. Можна виділити два основні види рейтингів: рейтинг емітента та рейтинг цінних паперів.

До першої групи належать: рейтинг держави (суверенний рейтинг) і рейтинги окремих територій у межах держав. Для іноземних інвесторів важливим чинником у прийнятті рішення щодо вкладення капіталів в економіку іншої країни є кредитний рейтинг країни-реципієнта.

Кредитний рейтинг держави є показником оцінки її платоспроможності, що засвідчує ступінь ризику неповернення нею кредитів. Вважається, що рейтинги територій усередині держави та компаній на її території не можуть перевищувати рейтинг держави. Тобто величина кредитного рейтингу держави є своєрідним обмеженням щодо рейтингів для боргових цінних паперів її місцевих органів влади та окремих компаній.

До другої групи належать рейтинги конкретних цінних паперів, які поділяються на рейтинги короткострокові та довгострокові (схеми їх визначення суттєво різняться).

Зовні може видаватися, що кредитний рейтинг отримує емітент. Але фактично рейтинг присвоюється конкретному випуску його цінних паперів. Емітент може мати різні рейтинги, присвоєні різним випускам його цінних паперів. Так, рейтинг старших цінних паперів може бути одного класу, а рейтинг молодших — іншого, нижчого. Таблиці кредитних рейтингів регулярно публікуються у спеціальних економічних виданнях і в економічних розділах періодики. Рейтингові агентства при аналізі у платоспроможності емітента та оцінюванні ризику невиконання ним зобов'язань у кожному разі використовують особливі прийоми. Але у більшості випадків для обчислення рейтингу враховується декілька основних факторів [6].

На підставі рейтингу можна робити висновок про фінансовий стан фірми та її перспективи. Всі, хто регулярно слідкує за кон'юнктурою фінансового ринку (банки та небанківські фінансові інституції ринку цінних паперів, управляючі інвестиційними портфелями нефінансових компаній), користуються інформацією рейтингових агентств. Така інформація звільняє інвесторів від необхідності самостійного оцінювання якості того чи іншого випуску цінних паперів.

Кредитний рейтинг використовується учасниками фінансового ринку для прийняття рішень щодо кредитування, страхування, лізингу й у будь-яких інших ситуаціях, де необхідна оцінка кредитоспроможності та фінансової стійкості можливого ділового партнера.

Рейтинги зазвичай присвоюють спеціалізовані установи інформаційно-аналітичного профілю, що називаються рейтинговими агентствами. Найвідоміші у світі агентства, що надають такі послуги – Standard&Poor’s, Moody’s та Fitch IBSA. Саме ці агентства мають найдавнішу історію на ринку рейтингування і користуються найбільшою довірою серед учасників фінансового ринку.

Рейтингова оцінка підвищує прозорість інформації про підприємство або емітента цінних паперів, поліпшує його репутацію, може викликати зниження витрат при залученні позикових коштів або усунути необхідність одержання гарантій і застав, формує позитивний імідж компанії на фінансовому ринку [4].

2. Основні засади визначення кредитних рейтингів

Принципи надання рейтингових послуг – принципи, за якими працюють рейтингові агентства. Найважливішими з них є:

- Цілісність: рейтингове агентство та його співробітники повинні дотримуватись усіх чинних законів та нормативно правових актів, які регулюють його діяльність

- Незалежність: кредитний рейтинг є незалежною думкою рейтингового агентства з щодо кредитоспроможності емітента.

- Публічність аналітичних критеріїв: найважливіша практика, що дає інвесторам повне уявлення про методики інформаційно-аналітичних агентств щодо оцінки ризиків.

- Колегіальність: процедура ухвалення рішення, що дозволяє виключити будь-яку можливість маніпуляції думкою аналітиків, відповідальних за аналіз того або іншого емітента. Зазвичай створюється Рейтинговий комітет, що є важливим механізмом у процесі присвоєння рейтингу, та гарантує неупередженість оцінки аналітиків, контроль якості і безперспективність тиску на думку аналітиків з боку стороніх осіб. - Інтерактивність: принцип, на основі якого побудовано взаємодію з емітентом в процесі присвоєння рейтингу і подальшого спостереження. Агентство при аналізі, перш за все, бере за основу інформацію, одержану від самого емітента, детальне обговорення всіх можливих ситуацій, здатних вплинути на його кредитоспроможність. Інтерактивність має на увазі регулярні зустрічі з керівництвом емітента і постійний інформаційний контакт, що дозволяє оперативно реагувати на зміни, які відбуваються в управлінні компанії та її фінансовому стані [2].

Обчислення кредитного рейтингу держави потребує окремого розгляду політичних та економічних ризиків. Показники політичного ризику відображають бажання реципієнта платити по зобов'язаннях, а показники економічних ризиків — відповідають на запитання щодо можливості платити по цих зобов'язаннях. Кожне рейтингове агентство, звичайно ж, має свої методики обчислення кредитного рейтингу держави, але всі такі агентства враховують інформацію про економічний та політичний стан країни. Перелік інформації, що використовується при обчисленні рейтингу держави, включає такі «опорні пункти»:

Політичні ризики:

— форма правління та політичні інститути;

— демократичність;

— порядок зміни керівництва;

— можливість досягнення угоди в економічній політиці;

— ступінь інтегрованості у світову торговельну та фінансову системи;

— зовнішня та внутрішня безпека.

Доходи та економічна структура:

— рівень життя, доходів і розподіл благ;

— ринковість економіки;

— багатство ресурсів, рівень диверсифікації.

Прогноз економічного зростання:

— розмір і склад накопичень та інвестицій;

— рівень і модель економічного зростання.

Гнучкість фіскальної політики:

— стан державного бюджету;

— податкова система та гнучкість податкових ставок;

— видатки бюджету.

Борги:

— загальні активи;

— капітальна та поточна заборгованість;

— валютний склад і структура боргу;

— Пенсійний фонд;

— непередбачені видатки.

Стабільність цін:

— тенденції цін;

— рівень зростання грошової маси та кредитів;

— політика обмінного курсу;

— рівень автономності Центрального банку.

Гнучкість платіжного балансу:

— вплив фіскальної та грошової політики на зовнішні рахунки;

— структура балансу поточних операцій;

— склад балансу руху капіталів.

Зовнішній борг і ліквідність:

— розмір і валютний склад зовнішнього боргу;

— роль банків у формуванні ресурсів держави;

— структура боргу (коротко-, довгостроковий) і вартість обслуговування зовнішнього боргу;

— кредитна історія;

— рівень і склад резервів та інших активів.

Окрім наведеного переліку при обчисленні кредитного рейтингу певної держави враховуються різноманітні специфічні чинники.

Для обчислення рейтингу боргових цінних паперів необхідною є інформація щодо платоспроможності емітента цих паперів, обсягу та структури його боргу, стабільності його грошових потоків тощо. За відсутності достатньої інформації рейтинг не встановлюється. Постійної формули для розрахунку кредитних рейтингів не існує. Але практика показує, що до переліку чинників, які враховуються при обчисленні кредитного рейтингу облігацій, входять:

— різноманітні коефіцієнти, що характеризують надійність повернення боргового зобов'язання;

— забезпеченість зобов'язання заставою;

— підпорядкованість даної облігації іншому борговому зобов'язанню;

— наявність гарантій по облігаціях;

— наявність грошового фонду (амортизаційного фонду) для забезпечення регулярних відсоткових платежів по боргових цінних паперах;

— строк платежу;

— стабільність компанії-емітента (стабільність отримання компанією доходів, у тому числі прибутків);

— ступінь регульованості компанії-емітента з боку державного та місцевого законодавства (це особливо важливо для переробних підприємств, залізниць, телефонних компаній);

— чи підпадають дії компанії-емітента під положення антимонопольного законодавства;

— частка зовнішніх операцій у діяльності компанії; політичний клімат країни, де здійснюються такі операції: