Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, відображаючи економічне і соціальне становище суспільства. Деформовано структуру народного господарства, падають якісні показники виробництва, знижується виробництво продукції, зростає матеріальна і вартісна незбалансованість, а збільшення доходів населення значною мірою перевищує зростання виробництва товарів, посилюється утриманство, невміння жити на основі наявних коштів. Постійно зростаючі видатки бюджетів усіх рівнів по вирішенню соціальних проблем та інших невідкладних завдань при зниженні виробництва товарів призвели до дедалі зростаючого дефіциту доходів рад усіх рівнів.
Це підкреслює необхідність централізації бюджету в одному органі – Міністерстві фінансів України, централізованого регулювання усіх бюджетів за рахунок загальнодержавних доходів і рівного фінансування усіх галузей.
Одним з напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об’єктивних причин відхилення від передбачених показників.
Досягнення збалансованості бюджетів може здійснюватися за рахунок находження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна.
В умовах такого економічного особливо гострою залишається проблема соціального захисту. Основне завдання – державна гарантія соціальних послуг на рівні мінімальних стандартів. В зв’язку з цим необхідно:
- зменшити суму пільг, якими користується населення;
- забезпечення на мінімальному рівні бюджетного фінансування освіти, медицини за умови розвитку мережі не державних установ;
- поступовий перехід від державного пенсійного, соціального і медичного забезпечення до пенсійного, соціального і медичного страхування.
Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов’язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів.
Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об’єктів комунальної власності, які перебувають у власності членів територіальної громади.
І ще одним із шляхів оптимізації шляхів по обслуговуванню місцевих бюджетів є злиття відомства податкової адміністрації та казначейства, що сприятиме більш оперативному контролю за наповненням державного бюджету та контролем за його виконанням. На даному етапі ці ланки не достатньо об’єднані, що заважає оптимізації та покращенню виконанню бюджету.
Перелічені вище шляхи оптимізації державного бюджету України потребують поступового впровадження. Об’єктивною передумовою забезпечення оптимальної збалансованості бюджету будь-якої країни є його реальне наповнення, в основі якого економічне зростання.
Список використаної літератури
1. Конституція України. Затверджена Верховною Радою України 28.06.1996 р. №254/96-ВР;
2. Бюджетний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 21.06.2001р. №2542-111;
3. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4.12.1990 р..№509-ХП;
4. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 р. №2939-12;
5. Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" від 11.07.1996р.№315/96-ВР;
6. Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 15.04.2001 р. №2346;
7. Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 26.12.2002 р. № З 80-ГУ;
8. Указ Президента України від 27.04.1995 р. №335/95 "Про Державне казначейство України";
9. Указ Президента України від 05.12.2002 р. "Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування" № 1133/02;
10. Постанова Кабінету Міністрів України і НБУ від 14.01.97 р. №13 "Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету";
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.1997 р. №437 "Про казначейське виконання кошторисів видатків на утримання апарату органів виконавчої влади";
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.1997 р. "Про стан впровадження казначейського виконання кошторисів видатків" №963;
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.1999 р. №522 "Про удосконалення управління бюджетними коштами";
14. Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 15 вересня 1999 р. № 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства";
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 р. №490 "Про затвердження Порядку перерахування дотацій вирівнювання та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами";
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. .№228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ";
17. Положення про Державне казначейство України. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 р. №590;
18. Положення про єдиний казначейський рахунок. Затверджено наказом Державного Казначейства України від 26.06.2002 р. №122;
19. Наказ Головного управління Державного казначейства України від 26.01.1998 р. №5 "Про забезпечення єдиного методологічного підходу при розбудові системи Державного казначейства України";
20. Наказ Державного казначейства України від 19.10 2000 р. № 103 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства";
21. Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України";
22. Наказ Державного казначейства від 10.08.2001 р. №140 "Про затвердження порядку касового виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи";
37. Бондарук Т.Г. Механізм управління та обслуговування державного боргу // Фінанси України. - 2003. - №4;
38. Булгакова С.О., Базанова Н.В., Чечуліна О.О., Шаповал Т.А. Казначейська система виконання бюджету: Підручник. — К.: Київський держ. торг.-екон. ун-т, 2000;
39. Буряченко А.Є. Історичні аспекти еволюції бюджетної системи України//Фінанси України.-2002;
40. Василик О.Д., Ларіонова Л.Д. Фінанси давньоукраїнської держави за князювання Ярослава Мудрого // Фінанси України. -2002. - №8;
41. Дейкало Л. На страже интересов государства // Казна. - Жовтень. – 2000;
42. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України: Навчальний посібник - К.: Наукова думка, 1997;
43. Івченко С. Кошти повинні не лише вчасно надходити а й використовуватися за призначенням // Казна. - 2002. - №8;
44. Казначейська система виконання бюджетів: Навчальний посібник / За ред. проф. С.І.Юрія. - Тернопіль: ТАНГ, 2002;
45. Кирилснко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). - К.: НЮС, 2000;
46. Коломиє В. Нові аспекти в управлінні коштами державного бюджету України // Вісник НБУ. - 1999. - №.5;
47. Петрашко П. Прозорість бюджетного процесу та контроль за цільовим спрямуванням коштів // Казна. - 2001.- липень –серпень;
48. Сушко Н. Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів // Казна. 2002. - №12.