Смекни!
smekni.com

Фінансове забуспечення недержавних пенсійних фондів (стр. 1 из 13)

Зміст

Вступ

Розділ 1. теоретико-методичні основи фінансування НПФ

1.1 Економічна сутність діяльності НПФ

1.2 Економіко-правове регулювання діяльності НПФ

1.3 Організація діяльності НПФ

Розділ 2. Аналіз джерел фінансового забезпечення діяльності НПФ

2.1 Аналіз та оцінка сфери діяльності НПФ

2.2 Джерела фінансування НПФ

2.3 Розрахунок економічної ефективності НПФ

Розділ 3. Напрями удосконалення фінансового забезпечення

3.1 Оптимізація джерел НПФ

3.2 Удосконалення державного регулювання

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


ВСТУП

недержавний пенсійний фонд

Процес старіння населення та зростання частки осіб пенсійного віку посилило соціальне та фінансове навантаження на працююче населення країни і стало причиною підвищеної уваги сучасного суспільства до розвитку системи недержавних пенсійних фондів. Побудова ефективно функціонуючих недержавних пенсійних фондів в Україні означає створення нового потужного механізму пенсійного забезпечення. Значущість таких фондів визначається їх спроможністю бути суттєвим джерелом підтримки соціальних стандартів та одночасно акумулятором внутрішніх інвестиційних ресурсів для прискореного розвитку національної економіки.

Саме тому визначення особливостей розвитку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в Україні виступає надзвичайно важливим напрямом досліджень на сучасному етапі. Рівень розвитку недержавного пенсійного забезпечення є показником економічного та соціального становища населення країни.

При написанні даної роботи були використані в якості інформаційних джерел Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення, статистичні і аналітичні матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного комітету статистики України, Національного банку України і Світового банку тощо. Інформаційною базою роботи також є статті вітчизняних та зарубіжних авторів.

Особливості пенсійної реформи у розвинених країнах були розглянуті у працях П.Болле, Д.Ла-Туліппе, М.Альбера, А.Анікіна, Е.Хіжного, А.Сіленко, Г.Мактаггарта й інших. Проблеми пенсійного забезпечення ставили у своїх працях такі вітчизняні науковці, як Т. Кір’ян, І. Кравченко, Е. Лібанова, Б.Надточій, А.Нечай, В. Яценко.

Метою даного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних засад становлення ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів, виявлення особливостей його функціонування в країнах світу та розробка рекомендацій щодо шляхів покращення його подальшого розвитку.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- дослідити основні теоретичні засади становлення ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів, обґрунтувати його поняття, визначити сутність та об’єктивну необхідність його появи в Україні;

- проаналізувати організацію ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в економіці України з метою виявлення її особливостей та етапів формування;

- обґрунтувати роль держави в регулюванні діяльності НПФ;

- виявити основні тенденції розвитку ринку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в Україні;

- узагальнити зарубіжний досвід функціонування ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів з метою його адаптації та використання в Україні;

- розробити економіко-математичну модель, що характеризує залежність динаміки зростання активів недержавних пенсійних фондів та основних макроекономічних показників країни;

- розробити пропозиції щодо шляхів покращення функціонування ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в Україні.

Об'єктом дослідження являється ринок фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в Україні.

Предметом дослідження є проблеми становлення та розвитку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в Україні.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні основних тенденцій розвитку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в Україні; проведенні порівняння між вітчизняним та світовим ринком недержавних пенсійних фондів; сформульованні пропозицій для практичного впровадження отриманих результатів щодо правового забезпечення подальшого розвитку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів; розвитку організаційної структури ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в частині впровадженя нових видів інформаційного забезпечення ринку, розвитку інформаційного забезпечення рику фінансових послуг недержавних пенсійних фондів в частині вдосконалення статистичної звітності суб’єктів ринку з відображенням основних показників діяльності НПФ та діяльності професійних учасників ринку, а також розроблена економіко-математична модель для прогнозування динаміки росту активів НПФ.

В ході дослідження даної теми були використані кілька груп методів: загальнонаукові методи, що й стали методологічною основою даної роботи, а саме:

· спостереження і узагальнення (для виявлення особливостей реалізації функцій і задач ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів);

· аналіз і синтез (для розкриття змісту та сутності ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів а також при розробці рекомендацій щодо шляхів подальшого розвитку вторинного ринку);

· логічний та історичний підхід (для розкриття специфічних рис вітчизняного ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів та його інфраструктури);

· методи експертної оцінки (для розробки підходів до удосконалення ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів України);

Також у даній роботі, крім загальнонаукових методів дослідження, були використані і прикладні методи: порівняння і групування; методи статистичного аналізу - метод аналітичного групування, методи аналізу середніх величин, методи обробки рядів динаміки, тощо, а також діалектичний метод пізнання розвитку і взаємозалежності економічних процесів на ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів. Крім зазначених методів, в роботі ще були застосовані допоміжні методи подання інформації для більш повного та точного представлення даних: табличний та графічний методи.

Отже, в даній роботі будуть досліджені теоретичні засади функціонування та процес розвитку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів, проаналізовано їх сучасний стан в Україні та в деяких країнах світу, будуть виявлені основні тенденції розвитку ринку фінансових послуг недержавних пенсійних фондів та на базі проведеного порівняння між ними сформульовані пропозиції для практичного впровадження отриманих результатів щодо вдосконалення правового забезпечення подальшого розвитку даного ринку; розвитку інформаційного забезпечення ринку боргових цінних паперів в частині вдосконалення статистичної звітності суб’єктів ринку, діяльності професійних учасників ринку.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯНЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ

1.1 Економічна сутність діяльності НПФ

З 90-х років минулого століття спостерігалася загальносвітова тенденція до проведення в галузі пенсійного забезпечення реформ, спрямованих на перегляд державних розподільчих систем та їх заміну (повну або часткову) на накопичувальні. Реформується пенсійне законодавство нині й в Україні, де, як і у країнах Заходу, існують схожі проблеми.

Насамперед це пов'язано з демографічною ситуацією — старінням населення, а, отже, й збільшенням числа тих, хто потребує соціального захисту. Проте в Україні менше можливостей забезпечити гідну старість людям похилого віку, ніж в розвинених країнах. Незважаючи на це, все ж можна дещо запозичити з досвіду наших західних сусідів.

Основні завдання та цілі проведення пенсійних реформ:

- підвищити рівень життя пенсіонерів;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

- створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні [13].

Багатьом західноєвропейським країнам завдяки багаторівневій пенсійній системі вдається протягом останніх десятиріч не тільки забезпечувати соціальну захищеність непрацездатних членів суспільства, але й регулювати стан на ринку праці, впливати на демографічну ситуацію і сприяти економічному зростанню [24].

1 січня 2004 року в Україні набули чинності Закони України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року і «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Нормами першого із зазначених законів передбачено створення в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення (табл. 1.1):

Таблиця 1.1

Структура пенсійної системи України [3;10]

Змішана система
Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Недержавне пенсійне забезпечення
Перший рівень(з 1 січня 2004 р.) Другий рівень(в 2009 р.) Третій рівень(з 1 січня 2004 р.)
Загальнообов’язкова солідарна система пенсійного страхування, що фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду та передбачає встановлення розмірів пенсій у порядку та на умовах згідно із відповідним законодавством Складова частина загальнообов’язкової системи пенсійного страхування, яка ґрунтується на принципі накопичення коштів застрахованих осіб у загальнообов’язковому Накопичувальному пенсійному фонді із подальшим їх інвестуванням для отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб і здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів цього фонду згідно із відповідним законодавством Система недержавного пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань на недержавне пенсійне страхування та інвестиційного доходу, нарахованого на пенсійні виплати, у порядку та умовах згідно із відповідним законодавством

Недержавне пенсійне забезпечення, що виникло як противага і доповнення до державного загальнообов’язкового пенсійного страхування, дозволяє за рахунок використання одних і тих самих фінансових ресурсів вирішити дві важливі проблеми: забезпечити гідний соціальний захист населення та значно розширити інвестиційні можливості економіки.