Смекни!
smekni.com

Бюджетна політика України: стан та перспективи (стр. 4 из 6)

· видатками на дослідження і розробки, видатками державного (регіонального) значення - на 19% до 28078,4 млн. грн.;

· капітальними видатками - більш як вдвічі до 21057,1 млн. грн., що пояснюється політикою нового Уряду щодо переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку та значною мірою пов’язано із надолуженням відставання від графіка підготовки до Євро-2012, допущеного попереднім Урядом.

Що стосується виконання Державного бюджету та за останні роки динаміка недовиконання (дефіциту) постійно збільшується, що можна побачити з таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка дефіциту бюджету України, 2004 - 2010 рр., % від ВВП [20]

Рік 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
% від ВВП 2,9 1,8 0,7 1,4 2,6 3,1 5,6

Як бачимо з таблиці, на сьогоднішній день показник дефіциту держбюджету є найвищим починаючи з 2004 року, де він становив 2,9%.

Слід зазначити, що ефективність бюджетної політики характеризується низкою показників, таких як: динаміка ВВП і обсягу виробництва, рівень цін, динаміка валютного курсу, рівень зайнятості. На жаль поліпшення цих показників в останні роки не є характерним для України, що говорить про неефективну бюджетну політику уряду.

В цілому, в Україні за попередньою оцінкою Держкомстату відбулося зростання ВВП на 4,2 відсотка порівняно з 2009 роком (падіння у 2009 році становило 14,8 відсотка), що видно з рис.2.1 [23].

В цілому у 2010 році в Україні, основною причиною відновлення економічного зростання, крім фактору низької бази, було покращення зовнішньоекономічної кон’юнктури та розширення внутрішнього попиту.

Рис.2.1 Внески сукупного внутрішнього, зовнішнього попиту та імпорту до приросту ВВП у 2005-2010 роках, відсоткові пункти [23]

Джерело: Держкомстат

Однак, зростання сукупного внутрішнього попиту відбувалось в основному за рахунок зростання споживчого попиту, в той час як інвестиційний попит залишався обмеженим.

Проводячи міжнародні порівняння ВВП слід зазначити, що Україна потрапила до групи країн світу, в яких у 2010 році відбувалось відновлення економічного зростання (табл.2.1.).

Так, за даними Євростату у 2010 році ВВП ЄС-27 збільшився на 1,8 відсотка порівняно з 2009 роком. Зафіксоване зростання свідчить про поступовий вихід із рецесії, якому сприяла проведена економічна політика урядами європейських країн.

Таблиця 2.2. Індекси фізичного обсягу ВВП по окремих країнах світу, у відсотках порівняно з попереднім роком

Країна 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Швеція 3,2 4,3 3,3 -0,6 -5,3 5,5
Україна 2,7 7,3 7,9 2,3 -14,8 4,2
Японія 1,9 2,0 2,4 -1,2 -6,3 3,9
Польща 3,6 6,2 6,8 5,1 1,7 3,8
Німеччина 0,8 3,4 2,7 1,0 -4,7 3,6
Фінляндія 2,9 4,4 5,3 0,9 -8,2 3,1
США 3,1 2,7 1,9 0,0 -2,6 2,8
Швейцарія 2,6 3,6 3,6 1,9 -1,9 2,6
Данія 2,4 3,4 1,6 -1,1 -5,2 2,1
ЄС-27 2,0 3,2 3,0 0,5 -4,2 1,8
Нідерланди 2,0 3,4 3,9 1,9 -3,9 1,7
Литва 7,8 7,8 9,8 2,9 -14,7 1,3
Великобританія 2,2 2,8 2,7 -0,1 -4,9 1,3
Словенія 4,5 5,9 6,9 3,7 -8,1 1,2
Норвегія 2,7 2,3 2,7 0,8 -1,4 0,4
Іспанія 3,6 4,0 3,6 0,9 -3,7 -0,1
Румунія 4,2 7,9 6,3 7,3 -7,1 -1,3
Ісландія 7,5 4,6 6,0 1,4 -6,9 -3,5

Джерело: Eurostat, Держкомстат

В той же час, залишились країни, у яких за підсумками 2010 року спостерігалися рецесійні процеси в економіці. Наприклад, падіння ВВП в Ісландії становило 3,5 відсотка, Румунії - 1,3 відсотка, Іспанії - 0,1 відсотка.

Що стосується валютного ринку, то тут в січні спостерігалася відносна стабільність гривні, чому сприяло перевищення надходжень іноземної валюти над переказами від нерезидентів. Протягом місяця Національний банк згладжував коливання курсу гривні на міжбанківському валютному ринку за допомогою проведення інтервенцій з купівлі-продажу іноземної валюти - позитивне місячне сальдо інтервенцій склало 255,5 млн. дол. США (у грудні 2010 року "мінус" 613,1 млн. дол. США) (рис.2.2.).

Рис.2.2 Динаміка офіційного курсу гривні до долара США та інтервенції НБУ у 2008 - 2011р. [23]

Стратегічна ефективність бюджетної політики залежить від того, яким чином вона пов’язана з іншими складовими економічної політики, а насамперед - з грошово-кредитною політикою. На сьогодні грошово-кредитна політика в Україні спрямована на забезпечення соціальних виплат, в таких умовах її ефективність різко знижується через загрозу ажіотажного зростання інфляційних очікувань. При оцінці ефективності бюджетної політики також використовують фіскальну ефективність бюджетної політики.

Тому, невідкладними завданнями для урядів є здійснення додаткових заходів, що мають забезпечити істотне розширення фінансової бази, насамперед - за рахунок прискорення темпів виробництва та використання сприятливої внутрішньої і зовнішньоекономічної кон’юнктури, поглиблення бюджетної реформи. Критерієм ефективності бюджетної реформи має стати конструктивний вплив бюджетів на реалізацію базових завдань економічних та соціальних перетворень як у середньостроковій, так і довгостроковій перспективі. Відповідно до світової практики бюджет має стати основним інструментом економічної політики. Насамперед, він має сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки, зміцненню політичної та соціальної стабільності у країні.

3. Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку бюджетної політики України в сучасних умовах розвитку

Досягнення головної мети бюджетної політики передбачає збільшення реальних доходів громадян, поліпшення якості товарів і послуг, що надаються населенню, створення належних умов для здобуття освіти, охорони здоров’я, підвищення культури, захисту конституційних прав, охорони навколишнього природного середовища та ін. Для розв’язання таких завдань потрібно забезпечити поступальний розвиток підприємницької діяльності, прискорення економічного зростання, досягнення повної зайнятості, стримування інфляції, активізацію інвестиційної діяльності тощо.

Зрозуміло, що бюджетна політика не спроможна розв’язати всі перелічені проблеми. Тому основними напрямами бюджетної політики держави на сучасному етапі є [3]:

· створення соціально - орієнтованої ринкової економіки;

· стабілізація економічного середовища як передумови розвитку бізнесу;

· досягнення довготривалого економічного зростання;

· підвищення життєвого рівня населення.

Нині в Україні одним із надзвичайно важливих завдань у галузі бюджетної політики є не допущення подальшого зниження рівня життя найменш забезпечених і найуразливіших верств населення. Держава має гарантувати, що життєвий рівень населення не впаде нижче від прожиткового мінімуму. В умовах дефіциту коштів для забезпечення потреб у соціальній сфері необхідне жорстке нормування розподілу наявних у державі фінансових ресурсі, що має ґрунтуватися на об’єктивній системі показників державних соціальних стандартів і соціальних норм, розрахованих з огляду на мінімальні потреби та можливості суспільства на конкретному етапі розвитку.

Важливим завданням бюджетної політики у сфері розвитку економіки є створення умов для активізації інвестиційної активності. Це стосується, насамперед, збільшення обсягу інвестиційної діяльності держави, а також недержавних вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Ще одне завдання, яке потребує вирішення, - запровадження в Україні середньострокового бюджетного планування, що дасть змогу складати реальніші плани інвестиційної діяльності держави з розподілом за ними відповідних ресурсів для повного забезпечення їх реалізації. Розробка та прийняття таких планів є переходом до вищого ступеня бюджетного планування, тому вона потребує детального обґрунтування та узгодження середньострокових планів із поточними [6, С.87].

Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної політики значною мірою залежить загальний соціально - економічний розвиток держави.

Політика діяльності держави на міжнародних фінансових ринках повинна формуватися з урахуванням пріоритетності необхідності погашення зовнішнього державного боргу, а не залучення нових запозичень. Усі види довгострокових позик органів державної влади, включаючи запозичення на ринку державних цінних паперів і єврооблігацій, повинні направлятися на збільшення інвестицій, тим самим має бути створена основа для повного і своєчасного обслуговування державного зовнішнього боргу. В свою чергу доцільно щоб розмір внутрішніх запозичень визначався виходячи з оптимального варіанту запозичень на зовнішньому ринку і з урахуванням необхідності зменшення навантаження на внутрішній фінансовий ринок з метою спрямовування вільних коштів суб'єктів господарювання в реальний сектор і створення умов для активізації інвестиційного процесу.

Перехід на якісно новий рівень управління видатками державного бюджету передбачає підвищення ефективності витрат бюджетних коштів, оптимізацію бюджетних дотацій та субвенцій, підвищення соціальної спрямованості видатків. Тому бюджетна політика в області видатків повинна здійснюватися з урахуванням подальшої оптимізації бюджетних асигнувань. Обов'язковою є реалізація принципу пріоритетності напрямків соціально-економічного розвитку, тому державні ресурси повинні спрямовуватися у пріоритетні галузі, від яких залежить соціальна захищеність населення, національна безпека, реалізація структурних перетворень. Важливо при цьому, щоб державні інвестиції спрямовувалися на підтримку перспективних напрямків, здатних забезпечити переорієнтацію вітчизняної промисловості із сировинної на високотехнологічну. За цих умов витрати бюджету в цілому сприятимуть реалізації структурних перетворень щодо [10, С.26]: