Смекни!
smekni.com

Платіжна система України та стратегія її розвитку (стр. 5 из 8)

Збір транзакцій з терміналів здійснюється за допомогою: або трансферних карток (тільки для платіжних терміналів у торговців), або у режимі on-line: по комутованим лініям для платіжних терміналів; по комутованим чи виділеним лініям, або RS-232 для банківських терміналів, банкоматів та трансферних терміналів

Транзакції, що вміщуються на трансферну картку платіжним терміналом, повинні попасти з неї до банківської системи еквайеру. Ця операція здійснюється трансферним терміналом, який може бути поєднаним з банківським терміналом.

Під час збору термінал пересилає: всі платіжні транзакції, здійснені електронними чеками; стан всіх накопичених пулів (до яких додаються суми всіх транзакцій електронним гаманцем окремо по кожному банку); окремі транзакції електронних гаманців (лише для контролю), а також журнали карток (у випадку переривання транзакцій) по транзакціях платежів та завантаження.

До терміналу пересилається: підтвердження отримання, перевірки та обробки надісланих транзакцій; зміни переліку банків – учасників системи; зміни стоп-листа; зміни параметрів терміналів (при необхідності).

Отримані транзакції перевіряються, результати перевірки повертаються терміналу та передаються до бази даних еквайеру.

Транзакції між клієнтами та комерсантами одного банку лишаються в банківській системі, а транзакції клієнтів інших банків передаються до процесингових центрів.

Процесингові центри лишають в себе копії транзакцій та, в свою чергу, пересилають їх емітентам. Емітенти перевіряють транзакції і пересилає процесингу (та еквайеру) інформацію про неакцептовані транзакції.

Після завершення сеансів обміну (відповідно до Регламенту системи) починаються взаєморозрахунки.

Збір платіжної інформації та взаєморозрахунки в системі проводяться:

- міжбанківські – щоденно (в банківські дні) за кліринговою схемою, в т. ч. і по комісійним;

- внутрішньобанківські – щоденно (в банківські дні) самостійно банком – учасником за інформацією банківської карткової системи;
- платежі за вступ в систему, за обладнання і т. інш. – проводяться окремо.

Взаєморозрахунки в системі здійснюються за кліринговою схемою. Після завершення сеансів поточного дня регіональні процесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють з нетто-позиціями, що розраховуються самими банками, та передають до Головного процесингового центру. Головний процесинговий центр зводить та вивіряє кліринг, та формує остаточні нетто-позиції учасників системи, окремо по електронному гаманцю, електронному чеку та комісійним. Ці дані передаються до розрахункового банку (яким є установа Національного банку України), який здійснює платежі, а саме:

- дебетує установи, які мають заплатити по операціях даного дня, та після сплати;

- кредитує установи, які мають отримати гроші.

У банках операції здійснюються наступним чином:

– відповідно до транзакцій перераховуються кошти з рахунків клієнтів на транзитний рахунок;

– відповідно до нетто-позиції з транзитного рахунку платяться або на нього поступають кошти з розрахункового банку;

– відповідно до транзакцій перераховуються кошти з транзитного рахунку на рахунок торговців;

Така схема дозволяє мінімізувати платежі між банками, забезпечити високу надійність розрахунків та можливість виконання банком всіх клієнтських платежів без залучення додаткових коштів.

2.2 Облік операцій з використанням платіжних карток під час видачі готівки з банкомата

Порядок обліку банками України операцій з використанням платіжних карток НСМЕП під час здійснення оплати вартості товарів і послуг, проведення операцій через банківські автомати самообслуговування (банкомати), через касу банку за допомогою платіжних терміналів та іншого обладнання, під час фінансових розрахунків між членами міжнародних платіжних систем регулюють Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України.

Банки самостійно розробляють порядок бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток з урахуванням особливостей внутрішньобанківської платіжної системи, дотримуючись основних принципів бухгалтерського обліку, визначених вище згаданими Правилами та положеннями внутрішньої платіжної системи.

Бухгалтерський облік операцій з використанням платіжних карток здійснюється на підставі первинних документів, визначених Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України та згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків.

Для зарахування коштів під час емісії платіжних карток у банку-емітенті клієнту-фізичній особі відкривають картковий рахунок для фізичних осіб – на балансовому рахунку 2625. Для обліку коштів за операціями фізичних осіб з використанням наперед оплачених платіжних карток банк відкриває картрахунок для всіх емітованих ним наперед оплачених платіжних карток на балансовому рахунку 2625.

Унесення, перерахування або поповнення коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватися за рахунок унесення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, банку, що працює за агентською угодою, іншого банку шляхом переказу коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також з рахунків інших осіб за їх дорученням. Унесення (поповнення) коштів на картрахунки може здійснюватися через банк-агент.

Наприклад: Держатель платіжної картки одержав готівку з банкомата банку-еквайра із застосуванням платіжної картки в розмірі 100 грн. Комісія за видачу готівки банком-еквайром становить 1,5 грн., вартість авторизації, що здійснюється процесинговим центром – 0,5 грн. Крім того, банк-емітент установлює комісійні в розмірі 1 грн. за одержання готівки в банкоматі іншого банку-еквайра.

Розрахунки здійснюються через розрахунковий банк за кліринговою схемою на умовах договірного списання. Відповідно здійснювалися такі проводки:

У розрахунковому банку:

Списання коштів з коррахунку банка-емітента в сумі клірингових вимог
Дебет – 1600 (Кореспондентські рахунки інших банків) Кредит – 3705 (Клірингові рахунки за розрахунками платіжними картками)
102 грн.
Зарахування суми комісійних процесинговому центру
Дебет – 3705 (Клірингові рахунки за розрахунками платіжними картками); Кредит – 1600 (Кореспондентські рахунки інших банків), 2600 (Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності)
0,5 грн.
Зарахування коштів на коррахунок банку-еквайра
Дебет – 3705 (Клірингові рахунки за розрахунками платіжними картками) Кредит – 1600 (Кореспондентські рахунки інших банків)
101,5 грн.

У банку-емітенті

Списання суми клірингових вимог
Дебет – 2924 (Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками) Кредит – 1500 (Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках)
102 грн.
Списання з картрахунків держателів платіжних карток на суму авторизації
Дебет – 2605 (Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками), 2625 (Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками) Кредит – 2924 (Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками)
102 грн.
Зарахування комісійних банку
Дебет – 2605 (Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками), 2625 (Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками); Кредит – 6110 (Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів)
1 грн.

У банку-еквайрі

Видача готівки держателю платіжної картки
Дебет – 2920 (Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат); Кредит – 1004 (Банкноти та монети в банкоматах)
100 грн.
Зарахування коштів на коррахунок на суму клірингу
Дебет – 1500 (Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках) Кредит – 2924 (Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками)
101,5 грн.
Зарахування грошового покриття та комісійних на відповідні рахунки
Дебет – 2924 (Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками) 101,5 грн. Кредит – 2920 (Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат); – 100 грн.;Кредит – 6110 (Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів) – 1,5 грн.

3. Основні завдання та шляхи вдосконалення національної електронної платіжної системи України

3.1 Стан впровадження в промислову експлуатацію національної системи масових електронних платежів на Україні

НСМЕП була впроваджена в промислову експлуатацію Національним банком України 22.11.2004 року після завершення проведення пілотного проекту.

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках. Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами – корпоративні та бізнес-картки.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).