Смекни!
smekni.com

Зміст фінансово-господарського контролю його цілі і завдання (стр. 1 из 2)

Реферат

на тему:

Зміст

фінансово-господарського контролю, його цілі

і завдання


Господарська діяльність в умовах ринкової економіки узагальнюється з використанням грошового вимірника, тоб­то фінансового критерію. Тому в системі економічного конт­ролю сформулювався фінансовий контроль. Змістом цього контролю є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері макро- і мікроекономіки господарської діяльності. У сфері макроекономіки функціонує державний фінансово-економіч­ний контроль, який здійснює Рахункова палата Верховної Ради України. Об'єктами його є Державний бюджет Украї­ни (формування і витрачання), кошториси вищих органів державної виконавчої, судової влади, іноземні валютні кре­дити, іноземні інвестиції у народногосподарські програми та ін.

На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-госпо­дарський контроль, який здійснюють Державна контроль­но-ревізійна служба України і контрольно-ревізійні підрозді­ли власників капіталу, а також на замовлення останніх — незалежні аудиторські організації (фірми).

Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у підприємницькій діяльності для одержан­ня найбільшого прибутку. Завдання фінансово-господарсько­го контролю поділяють на окремі та загальні. Розв'язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін госпо­дарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальних — всієї господарської діяльності об'єднання, корпо­рації, з визначенням рентабельності і конкурентоспромож­ності продукції, прибутковості господарюючих суб'єктів.

Основними завданнями фінансово-господарського контро­лю є виявлення та профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні зв'язки з випуском недо­броякісної продукції, перевитратами сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів; невиконанням договірних зо-бов язань з кооперованих поставок; неконкурентоспроможністю продукції; збитковою роботою окремих господарю­ючих суб'єктів.

Фінансово-господарський контроль в Україні здійсню­ється державними контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем, а також самими влас­никами капіталу, вкладеного у підприємницьку діяльність. Так, від Міністерства фінансів України фінансово-господарсь­кий контроль на підприємствах, в об'єднаннях, концернах, корпораціях здійснює Державна податкова адміністрація; від місцевих Рад народних депутатів та їх комісій — контроль­но-ревізійні підрозділи; незалежний контроль здійснюють аудиторські фірми. Власник, який має у своїй підприєм­ницькій діяльності госпрозрахункові підприємства, організа­ції, здійснює фінансово-господарський контроль за їхньою діяльністю через бухгалтерію, спеціальні контрольно-реві­зійні служби, а також підрозділи внутрішнього аудиту.

Формами фінансово-господарського контролю є тематичні перевірки, ревізії, аудит. Тематичні перевірки провадять усі контролюючі органи; ревізії — власники і Державна конт­рольно-ревізійна служба; аудит — незалежні спеціалізовані госпрозрахункові аудиторські організації.

Основним контролюючим органом фінансово-господарсь­кої діяльності підприємців є Державна податкова адмініст­рація України, до складу якої входять державні податкові адміністрації в областях, районах, містах. Завдання та функції її визначені Указом Президента України про Державну подат­кову адміністрацію України.

Основним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення додержання законодавства про податки, пов­ний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків.

Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:

здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі у бюджет, а також за індивідуаль­ною трудовою діяльністю;

організовує роботу державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого, а також май­на, що перейшло за правом успадкування до держави, та скарбів;


організовує із залученням державних податкових адмі­ністрацій перевірку правильності стягнення і збереження коштів, одержаних у сплату державного мита, а також при здійсненні касових операцій виконавчими комітетами сільсь­ких і селищних Рад народних депутатів, при прийманні від населення коштів у сплату податкових платежів;

розробляє і видає інструкції, методичні вказівки та інші нормативні документи про порядок застосування законодав­чих актів про податки та інші платежі у бюджет.

Державні податкові адміністрації у районах і містах ви­конують такі функції:

контролюють додержання законодавства про податки та інші платежі у бюджет;

забезпечують своєчасний і повний облік платників подат­ків та інших платежів до бюджету;

контролюють своєчасність подання платниками бухгал­терських звітів і балансів, податкових розрахунків, деклара­цій та інших документів, пов'язаних з обчисленням плате­жів у бюджет, а також перевіряють достовірність їх щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів

оподаткування і обчислення податків та інших платежів у бюджет;

контролюють додержання громадянами законодавства про індивідуальну трудову діяльність;

забезпечують стягнення фінансових санкцій за порушен­ня зобов'язань перед бюджетом;

передають правоохоронним органам матеріали про фак­ти порушень, за які передбачено кримінальну відповідаль­ність, а також подають у арбітражні і судові органи позови до підприємств, організацій та громадян про стягнення у доход держави коштів, одержаних ними за незаконними уго­дами, та в інших випадках отримання коштів без установле­них законом підстав.

Державні податкові адміністрації мають широкі права у фінансово-господарському контролі. Зокрема, їм надано право У суб'єктах підприємницької діяльності перевіряти і в разі потреби вилучати грошові документи, перевіряти бухгал­терський облік і звітність, плани, кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, одержувати необхідні пояснення, довідки з цих питань. Вони мають право фактичного контролю виробничих, складських,торгових приміщень підприємств і громадян, що використо­вуються для одержання доходів.

Державні податкові адміністрації мають право застосову­вати до підприємств, установ, організацій і громадян фінан­сові санкції у вигляді стягнення штрафів за неправильну сплату податків, а також накладати адміністративні штрафи на посадових осіб підприємств, винних у приховуванні (за­ниженні) прибутку (доходу) або інших об'єктів оподатку­вання, відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку і бухгалтерських звітів, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстанов-леною формою бухгалтерських звітів і балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. За аналогічні дії на громадян, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, державні податкові адміністрації мають право також накладати адміністративні штрафи. Розмір адміністративних штрафів встановлений законодавчими актами.

Державна контрольно-ревізійна служба здійснює фінан­сово-господарський контроль організацій, що фінансуються з бюджету, проведенням ревізій і тематичних перевірок витра­чання коштів відповідно до затверджених кошторисів, а та­кож збереження державної власності, додержання законо­давства та нормативних актів у їхній діяльності.

Державна інспекція по контролю за цінами є важливою ланкою фінансово-господарського контролю, який вона здій­снює у складі Мінекономіки України. Вона відповідно до покладених на неї завдань здійснює перевірки додержання законодавства щодо встановлення і застосування цін та еконо­мічного обгрунтування їх у всіх галузях народного господар­ства, поєднуючи цю роботу з податковими адміністраціями, правоохоронними та іншими контролюючими органами;

може позбавляти суб'єкти підприємництва права застосову­вати договірні (вільні) ціни у разі надмірного зростання їх та скорочення виробництва товарів у натуральних показни­ках, а також скасовує ціни і тарифи, затверджені з порушен­ням вимог законодавчих актів України з питань ціноутворен­ня, з одночасним поданням відповідним органам управління пропозицій щодо встановлення фіксованих або регульова­них цін і тарифів. Державна інспекція дає обов'язкові для виконання міністерствами і відомствами, об'єднаннями, під­


приємствами вказівки про усунення порушень дисципліни цін, причин і умов, що породжують ці порушення. Крім того, розробляє і видає інструктивні та методичні вказівки, інші нормативні документи про порядок застосування законодав­чих актів з питань контролю за цінами; застосовує до суб'єктів підприємництва економічні санкції відповідно до чинного законодавства за порушення порядку встановлення і засто­сування цін; здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів.

В умовах ринкових відносин виникають конфліктні си­туації між об'єктами підприємництва і органами державного контролю щодо розміру податків, які слід сплачувати до бюджету, цін та порядку застосування їх. Ці спірні питання вирішуються правоохоронними і державними органами уп­равління за умови, що сторони подають письмові висновки незалежного аудиторського контрольного органу.

Цілі фінансово-господарського контролю залежать від се­редовища, в якому він функціонує і для обслуговування якого він створений. Під середовищем розуміють все те, що оточує об'єкт контролю або його елементи і впливає на них. Такі впливи можна поділити на речові, енергетичні та інформа­ційні. Проведення фінансово-господарського контролю грун­тується значною мірою на інформаційному чиннику, який пов'язаний із речовими елементами виробництва, його тех­нологією і маркетингом, а також плануванням, обліком, ана­лізом та управлінням фінансово-господарською діяльністю.