Аналіз кредитної діяльності банку (стр. 5 из 7)

• використання теорії зважених ризиків.

З кредитним ризиком тісно пов'язаний також процентний ризик — імовірність втрати банком у результаті перевищення процентної ставки, що була сплачена за залученими ресурсами, над процентною ставкою за виданими кредитами. У разі кредитування в іноземній валюті виникає імовірність втрат, пов'язаних зі зміною курсу валюти кредитування.

Основним завданням управління банківськими ризиками є визначення ступеня допустимості ризику й прийняття практичного рішення, що спрямоване на розроблення заходів, які дають можливість зменшити вірогідність втрат.

Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.

Для оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику застосовуються такі показники:

♦ коефіцієнт покриття класифікованих позик;

♦ питома вага зважених класифікованих позик;

♦ коефіцієнт питомої ваги проблемних позик;

♦ коефіцієнт питомої ваги збиткових позик.

Перелічені показники слід проаналізувати в динаміці, виявити тенденцію до їх зміни та причини їх погіршення. Розрахунок цих коефіцієнтів допомагає визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій.

Коефіцієнт покриття класифікованих позик (Кпкп) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) до капіталу (К) банку:

Кзв.кл = Кзв.вк/К

Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому.

Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (Кп.зв.кл) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (Кзв.кл) ДО загальної суми позик (П).

Кзв.кл = Кзв.кл / П

Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт прострочених позик (КПЛ]) розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу (Ппростр) до загального обсягу позик (П):

Кп.п = Ппростр. / П

Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені, та на ті, які не були погашені взагалі. Високий процент свідчить про погіршення кредитної діяльності банку. Значний приріст за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі.

Коефіцієнт збитковості позик (К3б) розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (Зп) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик.

Кзб = Зп/П

Коефіцієнт збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику.

Для розрахунку цих показників спочатку необхідно розрахувати суму класифікованих позик (табл. 5.17).

Таблиця 10

РОЗРАХУНОК ЗВАЖЕНИХ КЛАСИФІКОВАНИХ ПОЗИК ЗА СТУПЕНЕМ РИЗИКУ

Як видно з даних таблиці, у разі зменшення загальної суми кредитного портфеля сума зважених класифікованих позик зросла у звітному періоді до 17 729 тис. грн, проти 17 438 тис. грн у попередньому періоді, тобто на 291 тис. грн. Це свідчить про явне погіршення якості кредитного портфеля. Основні показники, що характеризують якість кредитного портфеля, зведені в табл. 5.18.

Таблиця 11

АНАЛІЗ ЯКОСТІ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ З ПОГЛЯДУ РИЗИКУ

Так, коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (коефіцієнт якості кредитного портфеля) у звітному періоді становив:

тобто коефіцієнт якості кредитного портфеля став нижчим на 0,015.

Коефіцієнт покриття зважених класифікованих позик власним капіталом значно поліпшився — на 0,341, тобто більше ніж удвічі.

Це свідчить про те, що підвищення ризикованості кредитного портфеля було підстраховано значним зростанням власного капіталу, які гарантують фінансову стабільність роботи банку навіть за певних умов підвищення ризику. Тобто підвищення ризикованості кредитного портфеля (за умови підвищення прибутковості) було виправданим.

Незважаючи на суттєве поліпшення коефіцієнта покриття зважених класифікованих позик, його значення у звітному періоді було на низькому рівні, за прийнятою рейтинговою оцінкою відноситься до граничних значень, а в базисному періоді його значення можна розцінювати як незадовільне.

Згідно з рейтинговою системою CAMEL рекомендовано таке співвідношення між вартістю класифікованих позик (активів) та

капіталом:

Цю шкалу доцільно використовувати, коли питома вага кредитних вкладень у загальних активах досить висока.

Про неналежний контроль з боку банку за якістю кредитного портфеля свідчить також велика питома вага прострочених, несплачених та збиткових позик у загальній заборгованості клієнтів. Так, у звітному періоді коефіцієнт проблемних позик становив 0,250, або 25 % від загальної суми кредитного портфеля, а в базисному періоді — відповідно 0,197, або 19,7 %. Цей коефіцієнт збільшився (тобто погіршився) на 5,3 процентного пункту. Тенденцію до погіршення має і коефіцієнт збитковості позик, який підвищився на 0,9 процентного пункту (з 6,8 % до 7,7 %). Якщо така сама тенденція спостерігалась і в попередньому періоді, то можна зробити висновок про слабку роботу банку з управління якістю активів. Тому виправданою є політика НБУ, спрямована на підвищення розміру власних коштів та статутного фонду, які знижують імовірність банкрутства банку за погіршення якості його активів.

Загальний висновок, який можна зробити, виходячи з результатів аналізу якості кредитного портфеля з погляду ризику: банку необхідно проводити обережнішу кредитну політику, ретельніше підходити до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів, приділяти увагу цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками.

6. Аналіз якості кредитного портфеля банку з погляду захищеності від можливих втрат

Аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися також у напрямі оцінювання ступеня захищеності від можливих втрат. Чим гірші показники якості кредитів з погляду кредитного ризику, тим більшим має бути ступінь їх захищеності.

Для оцінювання його рівня використовують такі показники:

♦ коефіцієнт забезпеченості позики;

♦ коефіцієнт забезпеченості збитків;

♦ коефіцієнт захищеності позик від втрат;

♦ коефіцієнт покриття збитків;

♦ коефіцієнт покриття позик власним капіталом. Коефіцієнт забезпеченості позик (Кзп) розраховується як

і співвідношення загальної суми забезпечення кредитів (застава, гарантії, страхування тощо) (Зк) та загальної суми кредитів (П)

Кз.п =Зп/П

Цей показник характеризує ступінь захищеності банку від втрат за позиками за рахунок зовнішніх факторів, таких як гарантії, застава майна, страхування, поручительство.

Коефіцієнт забезпеченості збиткових позик (К33) розраховується як відношення кредитного забезпечення (Зк) за збитковими позиками до чистих списань за аналізований період (Сп)

К з.з = Зк/Сп

Цей коефіцієнт свідчить про ступінь захищеності банку від збитків за позиками з урахуванням тенденції збитковості кредитного портфеля, яка склалася.

До внутрішніх факторів захисту кредитного портфеля від можливих збитків. Створення таких резервів дає змогу уникнути можливих збитків від неповернення кредитів. Ступінь такої захищеності від втрат аналізується за допомогою коефіцієнтів:

♦ коефіцієнтів захищеності позик;

♦ коефіцієнтів покриття збитків.

Коефіцієнт захищеності позик (Кзах) розраховується як відношення резервів на покриття збитків за позиками (Р3б) до загальної суми позик (П)

Кзах = Рзб / П

Коефіцієнт покриття збитків за позиками (Кп.3б) розраховується як відношення резерву на покриття збитків за позиками (Р3б) до збиткових позик (Пзб).

Кп.3б = Рзб / П зб

Коефіцієнт покриття позик капіталом (Кз.к) розраховується як відношення капіталу банку (ВК) до загальної суми позик (П).

Кз.к = ВК/ П

Цей показник указує на те, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу. Зростання даного коефіцієнта свідчить про те, що посилюється захищеність кредитів власним капіталом.

Ступінь повноти формування резерву розраховується як відношення фактично створеного резерву до розрахункової суми резерву виходячи із кредитного ризику.

Іпокр. = Фактично створений резерв / Розрахункова сума резерву

Розглянемо рівень цих показників в аналізованому банку.

Таблиця 12

АНАЛІЗ ЯКОСТІ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ З ПОГЛЯДУ ЗАХИЩЕНОСТІ ВІД ВТРАТ

Як видно з наведених розрахунків (табл. 5.19), захищеність кредитного портфеля від можливих втрат у звітному періоді зросла порівняно з минулим роком. Так, загальний коефіцієнт забезпеченості позик зріс із 0,83 в попередньому періоді до 0,85 у звітному. Проте рівень даних коефіцієнтів свідчить про недостатнє забезпечення позик. Що стосується збиткових позик, то формально рівень забезпеченості цих позик у звітному періоді був достатній. Але під час ретельнішого вивчення рівня ліквідності наданого забезпечення були виявлені деякі прорахунки в оцінюванні його вартості. Захищеність позик за рахунок створеного в банку резерву на покриття збитків за позиками у звітному періоді збільшилася на 3,5 процентного пункту. Всі збитки були списані за рахунок резерву. Так, коефіцієнт покриття збитків у звітному періоді становив 1,41, а в базисному періоді — 1,09. Загальний висновок про рівень захищеності кредитного портфеля банку можна зробити такий: у банку створено достатній резерв для покриття можливих збитків за кредитними операціями. Проте кредитним інспекторам слід звернути увагу на оцінку рівня забезпеченості позик. Треба уважніше аналізувати якість та ліквідність наданого забезпечення кредитів, оскільки в даному банку склалася тенденція недостатньої захищеності кредитного портфеля від можливих втрат за рахунок зовнішнього чинника.