Смекни!
smekni.com

Проблеми оподаткування прибутку підприємств в Україні та можливості їх вирішення (стр. 6 из 10)

Розглянемо асортимент продукції, виробляємої «Тетра» із визначенням собівартості виробництва одиниці продукції. Вихідні дні щодо найменування продукції та її собівартості наведені у Додатку А. (таблиця А.1).

Розрахуємо ціни на продукцію за умови того, що планова рентабельність фірми становить 25%, отже ціна одиниці виробу:

Ці = С + П + ПДВ; (2.1)

Розраховані ціни на вироби «Тетра» наведені у таблиці А.2 додатку А.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визнача­ють за формулою:

В = Р – Ц, (2.2)

де В – виручка,

Р – кількість реалізованих виробів,

Ц – ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації можна розрахувати укрупненим методом ви­ходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаю­чи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації роз­раховують за формулою:

Р = З1 + Т – З2, (2.3)

де Р – обсяг реалізації в плановому періоді;

З1 – залишки кожного виду готових виробів на складі та від­вантажених на початок планового періоду;

Т – випуск товарної продукції в плановому періоді;

З2 – залишки кожного виду виробів на складі на кінець пла­нового періоду.

Порядок обчислення обсягу реалізації та виручки від реалізації продукції фірми «Тетра» методом прямого рахунку наведено в табл. 2.1. Розрахунок здійснено за умов того, що на початок року залишок готової продукції (у вартісному виразі становив) 25589,4 тис. грн., а наприкінці періоду цей показник становив 40456,4 тис. грн.

Отже, розрахувавши виручку від реалізації продукції підприємства «Тетра» можна довести, що найбільшою є виручка від реалізації за наступними видами продукції: сканери НР, сканери (для штрих-кодів) та підсилювачи.

Загальна виручка від реалізації продукції фірми «Тетра» становила 123540 тис. грн. у звітному 2009 році.

Таблиця 2.1

Обчислення обсягу реалізації продукції, тис. грн.

На підставі попередніх розрахунків щодо формування виручки від реалізації продукції, складемо звіт про фінансові результати фірми «Тетра» (табл. 2.2), щоб дослідити як використовується виручка від реалізації продукції та трансформується у складову частину чистого прибутку підприємства.

Отже, чистий прибуток підприємства «Тетра» зріс наприкінці звітного періоду на 5,16%, але це сталося не за рахунок підвищення виторгу від реалізації продукції. Причини такого зменшення виручки від реалізації продукції розглянемо у наступному підрозділі.

Таким чином, ми розглянули основні етапи, які проходить виручка від реалізації продукції, до своєї подальшої трансформації у чистий прибуток підприємства та розрахували суму податку на прибуток підприємства..

Таблиця 2.2

Складання та аналіз звіту про фінансові результати фірми «Тетра»

Схематично цей процес можна зобразити наступним чином (Рис. 2.2):

Рис. 2.2. Схема напрямків використання виручки від реалізації продукції


3. Шляхи вдосконалення системи оподатковування прибутку підприємств. Переваги та недоліки Проекту Податкового кодексу

Порушення встановлених законом принципів побудови по­даткової системи свідчить про неефективність податкової по­літики, воно також породжує прецедент невиконання правових норм владними структурами, а це дає можливість окремим плат­никам податків виправдовувати ухилення від сплати податків. Ефективна податкова система має базуватися на науково об­ґрунтованій, реалістично розробленій на основі економічної тео­рії концепції виходу України з економічної кризи. Нерозв’язаність цієї проблеми призводить до нестабільності податкової політики і зумовлює використання податків не як засобу регу­лювання економічних процесів, а як засобу мобілізації доходів до бюджету [21].

Подальше вдосконалення системи оподаткування потребує практичної реалізації принципів її побудови, оскільки вони фак­тично тільки продекларовані в Законі «Про систему оподатку­вання». Для вирішення цього завдання в країні немає соціаль­но-економічних умов. До того ж і у суб’єктів господарювання, і у працівників податкових органів немає досвіду застосування за­гальноприйнятих світових правил і норм оподаткування, які закладаються в податкове законодавство. Тому необхідно обе­режно підходити до використання світового досвіду формування податкової системи і закладати принципи, які б відповідали спе­цифічним умовам функціонування світової економіки. За та­ких умов фіскальний і регулятивний потенціал податкової діяль­ності повною мірою можна використати в тому разі, коли вона здійснюватиметься на таких основних принципах [28]:

– наукова обґрунтованість політики доходів;

– активне використання податкових методів регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки;

– інвестиційна й соціальна спрямованість;

– пріоритетність прямого оподаткування;

– диференційоване застосування податкових ставок;

– надання податкових пільг тільки на визначені держа­вою цілі.

Реформування сучасної системи оподаткування, надання їй нормальних цивілізованих рис – це найгостріша проблема для економіки України. Нині податкова система перебуває у стані змін. Однак практика її реформування свідчить про недостатню з’ясовність питання щодо того, як взагалі мають проводитися податкові реформи.

Необхідність будь-якої податкової реформи зумовлена трьо­ма моментами [17]:

1) зміною умов економічного розвитку та соціально-політичної організації суспільства, що становлять об’єктивну основу реформування податкової системи і визначають характер та со­ціально-економічні межі в оподаткуванні. Внаслідок цієї об’єктивної причини в процесі податкової реформи не можна створити податкової системи, ступінь зрілості якої вищий, ніж ступінь зрілості економіки, суспільного устрою та соціальних процесів у державі. З огляду на це сумнівними здаються спроби реалізува­ти в процесі реформування ідеї, які є революційними навіть для розвинутих країн;

2) зміною економічних концепцій щодо оподаткування, яка є наслідком розвитку об’єктивних економічних процесів і відби­ває цей розвиток;

3) діалектичною суперечністю між прагненням будь-якого суспільства до оптимізації податкової системи і неможливістю досягти цього оптимуму раз і назавжди та й взагалі практичною неможливістю реалізації ідеалу оптимальності й досконалості в оподаткуванні, що зумовлює періодичність вдосконалення подат­кової системи.

Досвід проведення податкових реформ у розвинутих країнах дає змогу сформулювати певні висновки, важливі для постсоціалістичних країн [29]:

– успішними бувають тільки ті податкові реформи, які пе­редбачають зміни в системі оподаткування, що відповідають умо­вам і потребам соціально-економічного розвитку країни;

– результативність податкової реформи залежить також від того, в якій фазі економічного циклу вона проводиться. Най­кращі наслідки дають ті реформи, що відбуваються у фазі еконо­мічного піднесення, коли інвестиційні рішення економічних суб’єктів доповнюються політикою зменшення податків;

– реакція економічних суб’єктів на зниження рівня податків не є швидкою й однозначною. Вона залежить від цілої низки чинників, які можуть її модифікувати;

– вплив податкових реформ на економічне зростання вияв­ляється у довгостроковій перспективі;

– вплив податкової політики на соціально-економічні про­цеси взагалі має характер не жорстко детермінованих, а ймовір­нісних зв’язків внаслідок складності соціально-економічних явищ, зумовлених великою кількістю чинників. Це підтверджує складність прогнозування наслідків податкової реформи і свідчить про необхідність врахування у прогнозуванні якомога більшої кількості факторів та про необхідність комплексного реформування соціально-економічних процесів;

– засоби стимулюючої податкової політики (в тому числі податкові пільги) мають суперечливий вплив на економічний розвиток [17]. З одного боку, вони активізують інвестиційні процеси, структурні зміни, прогресивні соціальні явища, а з іншого – впливають на умови конкуренції, відкривають додаткові можли­вості для зловживань, ухилення від сплати податків;

– рівень податкових ставок – явище відносне. Одні й ті самі податки в одних країнах вважаються високими і виклика­ють протест, в інших – нормальними і сприймаються спокійно;

– зниження рівня податкового тягаря не може бути само­ціллю. Воно має сенс тільки тоді, коли ґрунтується на такому зниженні державних видатків, яке позитивно впливає на со­ціально-економічні процеси, не стримує розв’язання стратегічно важливих завдань, яких не в змозі розв’язати ринок і мусить брати на себе держава.

Відсутність інститутів системи оподаткування призводить до нестабільності податкового законодавства. Безсистемність роз­робки та прийняття податкових законів викликає нагальну по­требу в єдиному Податковому кодексі. Підвищення рівня доско­налості цього законодавства та прискорення процесу його роз­гляду і прийняття сприятимуть створенню більш ефективної си­стеми оподаткування. Вдосконалення податкової системи може бути пов’язане насамперед із забезпеченням її передбачуваності, надійності й стабільності. Коригування податкового законодав­ства повинне мати не перманентний характер, а здійснюватися через досить великі проміжки часу в межах планової, науково обґрунтованої податкової реформи. Невідпрацьованість і не­узгодженість податкового законодавства, яке визначає склад систе­ми оподаткування та механізм визначення і сплати податків, – одна з найболючіших проблем сьогодення.