Проблеми оподаткування прибутку підприємств в Україні та можливості їх вирішення (стр. 1 из 10)

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Сутність та зміст оподаткування прибутку підприємств. Види

та особливості податків на доходи від підприємницької діяльності 6

1.1. Становлення оподатковування прибутку підприємств в Україні 6

1.2 Сутність податкових відносин між державою і платниками 9

2. Аналіз чинного стану та регулюючого впливу системи оподаткування

прибутку підприємств в Україні 13

2.1. Чинний порядок оподатковування прибутку підприємств 13

2.2. Використання податків для регулювання діяльності підприємства 24

2.3. Приклад формування фінансових результатів та оподаткування

прибутку підприємства 29

3. Шляхи вдосконалення системи оподатковування прибутку

підприємств. Переваги та недоліки Проекту Податкового кодексу 34

Висновки 49

Список використаної літератури 53

Додатки 56

ВСТУП

Актуальність поданого дослідження полягає у тому, що тенденції економічного зростання, що намітилися в Україні останнім часом, при все ще високому рівні нестабільності і різного роду погрозах, існуючих як наслідки економічної кризи, визначають необхідність розробки нових підходів і методів стимулювання економічного розвитку. Важливе місце в цьому процесі займають методи податкового регулювання.

Податки є одним з основних джерел доходів держави, а оподаткування, таким чином – одним з основних інструментів державного регулювання економічних відносин. На користь першого твердження свідчить те, що податки формує більше половини прибуткової частини бюджетів в Україні. Так частка податкових надходжень в прибутковій частині державного бюджету України стабільно утримується на рівні 55-65%.

Можна також відзначити досить високий рівень нормативного податкового навантаження на економіку, який останніми роками наближався до 40% ВВП. При цьому фактично сплачений податок на прибуток складав 4% ВВП, податок на додану вартість – 5%, відрахування до фондів соціального страхування і податок на доходи фізичних осіб – 14% ВВП [19].

Оподаткування є одним з найбільш ефективних інструментів регулювання економічних відносин держави, суб’єктів господарської діяльності і громадян. Проте, враховуючи високий рівень тінізації економіки України у поєднанні з перманентним дефіцитом бюджетних коштів і критичним рівнем зовнішніх боргових зобов’язань країни в цілому, говорити про просте зниження податкового навантаження до оптимального рівня з метою створення сприятливих умов для економічного зростання недоречно, оскільки може опинитися недостатньо резервів і потенціалу для фінансування, хай і тимчасового збільшення дефіциту бюджетних коштів, яким завжди супроводжуються подібні заходи.

Аналізуючи організацію процесів оподаткування підприємств України можна відзначити їх явно виражений фіскальний характер і спрямованість на забезпечення поточних державних потреб без урахування економічних наслідків таких процесів для підприємств, населення і економіки країни в цілому. При невисокій ефективності регулюючої функції оподаткування в Україні податковий тиск розподілений в основному на промислову сферу і населення. Про що свідчить те, що в структурі податкових надходжень прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість і податок на прибуток в сумі складають більше 80%. Ситуація, що склалася, негативно позначається на соціально-економічній ефективності господарського механізму, що побічно підтверджує недосконалість стимулюючої ролі системи оподаткування, що діє.

Слабо скоординовані зміни в податковій системі України посилюють ситуацію, зокрема, викликають значні і непередбачувані зміни параметрів податкової системи і механізмів оподаткування господарюючих суб’єктів, що істотно ускладнює реалізацію заходів щодо податкового і фінансового планування і вимагає від підприємств створення адекватної системи управління власною діяльністю, орієнтованою на протидії таким змінам.

Крім того, нестабільність податкового середовища, яке характеризується частими змінами податкового законодавства; недосконалість окремих правових норм, регулюючих як механізми стягування податків, так і права і обов’язки суб’єктів податкових відносин; непідготовленість судової системи до оперативного вирішення податкових суперечок; переважно фіскальна спрямованість дій податкових органів при роботі з платниками податків і тому подібне, несе в собі додаткові економічні ризики для підприємств, які у свою чергу все частіше удаються до послуг з штучного заниження податкових зобов’язань, або прямого ухилення від сплати податків. Це все обумовлює| велику частину проблем управління податковими платежами, податкового регулювання і стимулювання економічного зростання.

Питанням державного (у тому числі і податкового) регулювання економічного зростання присвячені роботи багатьох західних авторів серед яких можна виділити: Дж.М.Кейнса, Е.Прескота, Дж.Сакса, П.Самуельсона, А.Філліпса, С.Фішера, М.Фрідмена, Р.Харрода, Й.Шумпетера і ін. Серед вітчизняних дослідників ці питання знайшли віддзеркалення в роботах А.Алімова, Б.Буркинського, А.Гальчинського, В.Гєйця, Я.Жаліло, Б.Кваснюка, В.Лагутіна, І.Луніної, І.Лукинова, С.Пірожкова, А.Соколовської, В.Федосова, А.Чухна, С.Юрія. Серед російських| учених можна відзначити А.Абалкина, Е.Балацкого, В.Сенчагова, Т.Юткіну і інших.

Дослідженням проблем реформування податкової системи, становлення податкових систем і різних аспектів фінансової політики держави, зокрема податкової присвячені роботи О.Барановського, О.Василіка, В.Вішневського, А.Гальчинського, В.Гєєца, А.Гріценка, А.Даніленка, Б.Кваснюка, С.Льовочкина, А.Соколовськой, В.Федосова, Л.Шаблістой і ін.

Мета дослідження – аналіз оподаткування прибутку підприємств в Україні.

На виконання мети дослідження поставлені наступні завдання:

- дослідити сутність та зміст оподаткування прибутку підприємств;

- розглянути види та особливості податків на доходи від підприємницької діяльності;

- здійснити аналіз чинного стану та регулюючого впливу системи оподаткування прибутку підприємств в Україні;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення системи оподатковування прибутку підприємств з метою підвищення ділової активності підприємств в Україні;

- оцінити переваги та недоліки пропонованого Проекту Податкового кодексу.

Об’єктом дослідження є процес взаємного впливу оподаткування прибутку підприємств і економічного зростання.

Дослідження складається з вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку літератури.


1. Сутність та зміст оподаткування прибутку підприємств. Види та особливостІ податків на доходи від підприємницької діяльності

1.1. Становлення оподатковування прибутку підприємств в Україні

Оподатковування прибутку є досить активним важелем, за допомогою якого держава може суттєво впливати на фінансово-господарську діяльність підприємств. Це значною мірою пов’язано з установленням об’єкта оподаткування, методикою його розрахунку.

Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб’єктів гос­подарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображає новостворену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами.

Чистий дохід на рівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент вало­вого доходу, як заробітна плата.

Оскільки прибуток обчислюється як різниця між обсягом реа­лізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на його форму­вання справляє вплив і державна політика щодо регулювання цін та визначення собівартості.

Вибір об’єкта оподатковування (валового доходу чи прибут­ку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обста­вин. Використання для обчислення податку на прибуток вало­вого доходу чи прибутку в обох випадках має як переваги, так і вади. При цьому слід ураховувати особливості визначення валового доходу і прибутку виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів [12].

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об’єктом оподатковування здебільшого є прибуток підпри­ємств. Податок на прибуток належить до тих податків, завдяки яким активно реалізується регулювальна функція щодо виробни­цтва, інших сфер господарської діяльності. Фіскальній функції податку на прибуток належить другорядна роль.

Досвід України у створенні системи оподатковування прибутку (доходу) свідчить про брак чіткої державної концепції податкової політики. Протягом 1991 – 1997 рр. неодноразово змінювався об’єкт оподатковування. У цей період об’єктами оподатковування послі­довно були: 1991 р. – прибуток; 1992 р. – валовий дохід; 1993 р. (перший квартал) – прибуток; 1993 (з другого кварталу) – 1994 рр. – валовий дохід; 1995—1997 рр. (до 1 липня) – прибуток, що визначався коригуванням балансового прибутку; з 1 липня 1997 р. – прибуток, що визначається коригуванням валового доходу [9].

Така непослідовність у визначенні об’єкта оподатковування, часті суттєві зміни методики його розрахунку створювали значні труднощі для платників податків і негативно вплинули на розви­ток підприємницької діяльності загалом.

Період оподатковування прибутку підприємств протягом 1995, 1996, 1997 (перше півріччя) років свідчив про певну стабілізацію податкової системи. Механізм оподатковування прибутку тоді сформувався згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств», що був ухвалений 28 грудня 1994 р. Протягом ука­заного періоду в оподатковування прибутку було внесено несуттєві зміни, що не порушували його механізму в цілому.

Цей період оподатковування прибутку, крім стабілізації подат­кової політики, мав кілька інших позитивних особливостей, які заслуговують на увагу. По-перше, об’єкт оподатковування встановлювався в основ­ному через коригування суми балансового прибутку (схему ви­значення оподатковуваного прибутку зображено на рис. 1.1). Таке коригування давало змогу: виключити подвійне оподатковування (з балансового при­бутку вираховувались податки на землю і з власників транспорт­них засобів); звільнити від оподатковування прибуток, отриманий від во­лодіння корпоративними правами, а також від придбання держав­них цінних паперів (це сприяло розвитку ринку цінних паперів); звільнити від оподатковування прибуток, спрямований на фінансування утримання соціальної інфраструктури підприємст­ва, на благодійну діяльність, поповнення оборотних коштів [11].