Смекни!
smekni.com

по Фінансовий менеджмент (стр. 2 из 2)

Довгострокова позика - це заборгованість, термін погашення якої більше одного року. Найпоширенішим видом довгострокової позики є іпотека, тобто використання в якості застави якого-небудь майна (зазвичай нерухомості). В основному, джерелом довгострокових позик є комерційні банки, але також їх можуть надавати страхові компанії і пенсійні фонди. Так як у довгостроковій перспективі підвищується ризик, процентні ставки по довгострокових позиках високі.

Також фірма може вдатися до довгострокової оренди з правом викупу (лізингу). Найбільш часто лізинг використовується при придбанні різного устаткування, засобів транспорту і т.п.

Підприємство може отримати необхідну грошову суму у різних вкладників, якщо випустить свої облігації. Вони представляють собою боргові зобов'язання підприємства виплатити власникові цієї облігації її вартість плюс відсотки. Номінальна вартість облігації називається її гідністю. Термін погашення облігації звичайно становить десять або більше років. Облігації теж бувають забезпечені і незабезпечені. У забезпечених облігацій гарантією є майно. Незабезпечені облігації (дебентури) гарантуються тільки репутацією підприємства. Процентна ставка за облігаціями залежить від надійності підприємства. Менш надійна компанія зазвичай пропонує більш високі процентні ставки по облігаціях. Облігації таких компаній називаються "непридатними". А облігації компаній, які входять у привабливу для інвестицій категорію, є найбільш надійними.

Облігації бувають також серійними і строковими. Борг за серійними облігаціями погашається серіями через певні проміжки часу, а термін погашення термінових облігацій закінчується в один час. Для полегшення погашення свого боргу компанії створюють спеціальний фонд погашення, з якого щорічно виділяється певна сума для виплати боргу за облігаціями. Якщо підприємство залишає за собою право викуповувати облігації раніше терміну їх погашення, то такі облігації називаються відзивним. Також компанія може визначити можливість викупу облігацій за свої акції. Такі облігації називаються конвертованими.

Власники акцій компанії юридично є її співвласниками, власниками. Акціонер при входженні в частку отримує сертифікат акцій, тобто документ, що підтверджує право власності акціонера. Умовна номінальна ціна акції називається номінальною вартістю. Сукупність усіх акцій, які були запущені в продаж, називається статутним капіталом. Прибуток розподіляється серед акціонерів у формі дивідендів. Підприємство може випускати два види акцій: привілейовані і звичайні. Власники привілейованих акцій мають право отримати дивіденди в першу чергу. Однак привілейовані акції не є "голосують", тобто їх власники не грають ніякої ролі в ухваленні рішень, що стосуються компанії. Тримачі звичайних акцій отримують дивіденди в останню чергу, але вони мають право брати участь у справах компанії, наприклад, у виборі рад директорів, прийняття рішень про великих покупках і т.п. Ціна на привілейовані акції звичайно стабільна, а ціна звичайних акцій може різко змінюватися.


Практичне завдання

Ситуація 7

Оборотність заборгованості покупців за договорами на наступний рік – 60 днів, запасів – 50 днів, кредиторської заборгованості – 50 днів. Витрати на реалізовану продукцію складають 90% виручки від реалізації, у тому числі матеріальні – 60%.

Який планований приріст виручки від реалізації забезпечить однакове зростання оборотних активів та кредиторської заборгованості, тобто не призведе до недостачі джерел фінансування. Прийняти приріст виручки від реалізації за х.

Рішення


Список литературы

1. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 вересня 1991 р.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? Изд. 2-е – М.: Финансы и статистика, 1997 г.

3. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К., НИКА – Центр “Єльга – М”. 2001г.

4. Брігхем Е. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. – Київ: «Молодь», 1997р.

5. Гольцберг М.А., Хасан-Бек Л.М. Основы финансового инвестирования, VFE FOUNDATION. К., 1997г.

6. Мертенс А. Инвестиции – К.: Киевс. Инвест. Агенство, 1997г.

7. Пересада А.А.Інвестиційний процес в Україні.К.: “Видавництво Лібра”, ТОВ, 1998г.

8. Фінансовий менеджмент: навч.- метод. посібник для самостійного вивчення дисціплини / А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, Н.Ю. Калач та інш. –К.: КНЕУ, 2001 р.