Тема 1. Роль грошей в економіці, їх необхідність, сутність та
Питання, які необхідно розглянути. 1. Необхідність та еволюція грошей
2. Сутність грошей.
3. Функції грошей.
4. Сутність раціонування.
5.Грошові потоки в кругообігу продуктів і доходів, їх балансування.
1. Необхідність та еволюція грошей
Гроші (анг.money, нім. Geld) – один з найдавніших та значущих винаходів людства.
Грошам приділяли значну увагу найвидатніші мислителі минулих часів та сучасності. Фактично всі сучасні економічні науки беруть свій початок з вивчення проблем грошей, з намагання зрозуміти їх природу та суть.
Щоб сформувати науковий підхід до вивчення грошей, необхідно, перед усім, дослідити їх походження. На жаль на сьогоднішній день нема однозначного пояснення цього процесу.
Існує дві концепції про походження грошей: раціоналістична та еволюційна.
Раціоналістична концепція пояснює походження грошей угодою між людьми, які впевнилися в тому , що для руху вартості в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти.
Ця ідея має глибоке історичне коріння. Ще Арістотель в своїй праці ―Нікомахова етика‖ писав: ―Все, що бере участь в обміні, повинно бути якимось чином співставлено … . Для здійснення обміну повинна існувати якась одиниця ( виміру). причому заснована на умовності.‖ В стародавньому Римі ця ідея навіть була закріплена законодавчо. В одному із догм римського права відмічалось, що імператор декретує вартість грошей. А імператор Гай Цезар Калігула для поповнення збіднівшої казни звелів вважати грошима навіть ракушки зібрані на морському узбережжі.
В працях сучасних економістів раціоналістична концепція походження грошей також знайшла своє відображення. Так американський економіст П.Самуельсон визначає гроші як штучну соціальну умовність. Дж.К.Гелбрейт вважає, що ―закріплення грошових функцій за благородними металами і іншими предметами – продукт згоди між людьми‖.
Еволюційна концепція походження грошей доказує, що гроші з‖явилися незалежно від волі людей в результаті тривалого розвитку обміну, коли із маси товарів виділялися особливі товари, які починали виконувати роль грошей.
Цю концепцію вивели класики політичної економії А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс. Вони дійшли висновку, що появу грошей зумовили труднощі обміну продуктами праці.
В період панування певіснообщинного ладу, коли общини вели натуральне господарство, обмін носив випадковий характер.
Тільки коли виникали надлишки продуктів, які вироблялись всередині общини і було бажання з‖являлась необхідність їх обміну.
З поділом праці, виділенням скотарства, землеробства, ремесел, з‖являється товарне виробництво.
Тобто коли продукт завідомо виготовляється для продажу, в зв‖язку з цим в обмін включаються безліч предметів суспільної праці.
Поступово учасники обміну почали виділяти окремі товари попит на які був найбільший, (сіль, зерно, хутро, худоба та ін.), тобто вони мали найбільшу споживчу вартість на певній території.
З розвитком і ускладненням обміну такі продукти починають з охотою приймати всі учасники ринку в обмін на інші товари, а відтак вони поступово набувають нової споживчої вартості –
властивості бути загальним товарним еквівалентом. Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквіваленту означало появу грошей в їх найпростішому вигляді.
Ці товари вже могли виконувати основні, базові функції грошей – засобу обігу та засобу вимірювання вартості. На цьому етапі товари, які виконували роль грошей, виконували подвійне навантаження. З одного боку, вони продовжували задовольняти потреби людей як звичайні товари, тобто їх можна було споживати, зі іншого – у них з‖явилась нова якість, виконувати роль загального еквіваленту та інструменту обігу, тобто грошей.
З подальшим розширенням товарного виробництва та розвитком обміну ці товари, в силу своїх специфічних фізичних якостей перестали задовольняти потреби ринку. Зокрема, вони, в основному, були громіздкі, мали низьку питому вартість, не могли ділитися та зберігати свої фізичні якості.
Перелічені вимоги привели до того, що роль загального еквіваленту поступово перейшла до металів, спочатку простих (міді, заліза), потім до благородних (срібла, золота).
Подальший розвиток ринку, потреба в забезпеченні ефективного обміну привели до розмежування природної споживчої вартості грошового товару – його здатності задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживчої вартості як грошей – здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу. Тобто, грошовий товар перестав виконувати роль звичайного товару, і набув здатності задовольняти будь – яку потребу людини, знеособлену абстрактну людсьу потребу як таку.
В подальшому з розширенням потреб ринку в засобах обігу, роль грошей перейшла до нематеріальних носіїв, які не мають ніяких споживчих якостей.
Форми грошей, їх еволюція.
Неможливо дати повний перелік предметів та форм які в різних народів в період формування ринку виконували роль грошей.
За зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладненням вимог ринку до грошей, останні періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам. Історія грошей по суті є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей в певних ринкових умовах. Причому, гроші, в основному, розвивались в сторону зручності їх використання.
Розвиток форм грошей проходив у напрямку від повноцінних до неповноцінних.
Повноцінні – це гроші, які мають внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконує функції грошей, або вартості того матеріалу з якого він виготовлений.
Неповноцінні – це гроші, номінальна вартість яких (написана на монеті чи купюрі) вище вартості матеріалу який в них міститься. При чому, неповноцінні гроші набувають своєї вартості виключно в обігу.
Між епохами використання повноцінних і неповноцінних грошей, знаходиться період використання змішаних форм.
В цей час в окремих країнах використовувалися повноцінні гроші, в інших – неповноцінні. Крім того, в одних і тих самих країнах використовувалися одночасно і ті і інші. При чому, паперові гроші, які були представниками неповноцінних грошей, не мали внутрішньої вартості, проте вони тривалий час вільно обмінювались на повноцінні монети, і їх вартість, що формувалась в обміні, зближалася з вартістю матеріалу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожними повноцінним грошам.
Як відмічалося раніше, появі грошей передувала епоха натурального обміну, яку заступила епоха товарних грошей.
Слід врахувати, що золото і срібло, які асоціюються з грошима у нас, не відразу почали виконувати цю функцію. Обмеженість ринків, їх функціональна відокремленість, спонукала множинність товарів, що використовувалися в ролі грошей.
Як правило, це були товари які користувалися найбільшим попитом:
худоба, сіль, зерно, риба, хліб, тощо. Найбільшою популярністю користувалася худоба.
До сих пір в назвах грошей де – яких країн збереглася старовинна назва худоби. Так, у Стародавній Індії худоба називалася ―рупа‖, а сучасна назва грошової одиниці Індії носить назву ―рупія‖. До речі, до цього часу в де – яких африканських племен роль грошей виконує худоба.
На зміну предметам першої необхідності, а інколи і поряд з ними, в якості грошей почали використовуватися предмети розкоші, перед усім прикраси, які по своїм властивостям були менш громіздкі, мали більшу питому вартість, довше зберігались. Це були перли, хутра, інші дорогоцінні вироби.
Інколи роль грошей виконували предмети, які не мали ні споживчої ні естетичної цінності. Навіть в наш час використовуються такі незвичні для нас гроші. Так на острові Борнео в цій якості виступають коров‖ячі черепа, а на острові Яп що в Індонезії цю функцію виконують так звані Феї - кам‖яні круги декількох метрів в діаметрі і вагою близько тони. Сировиною для їх виготовлення служить мінерал аргоніт. Цінність таких грошей пояснюється складністю їх виготовлення та транспортування. Продавець товару після проведення операції купівлі-продажу помічає фею своїм знаком і залишає на тому ж місті. Такі різновиди товарних грошей були надто примітивними і могли задовольнити потреби ринку тільки на ранніх етапах його розвитку.
Розвиток товарного виробництва та обміну поставив перед грошами нові вимоги: однорідність, економічну подільність, здатність довгий час, по можливості вічно, зберігати свою вартість. Ні один з вище перелічених товарів не міг задовольнити цих вимог. Таким чином , на їх місце ринок стихійно висунув метали.
Причому, це не зразу були благородні метали: золото і срібло. Поряд з ними в обігу оберталися мідні, бронзові, залізні монети. До того ж золото не завжди було дорожчим від інших металів. Історик і географ древньої Греції Страбон розповідпв:‖У одного арабського племені 2 фунта золота рівнялось 1 фунту срібла, а 10 фунтів- 1 фунту заліза‖.
Це може пояснюватись тим, що видобуток золота може бути досить простим і дешевим. Природа сама бере на себе обов‖язки по його вимиванню з надр. Людині залишається тільки вимити золотий пісок із грунту або зібрати зливки. Видобуток срібла пов‖язаний з побудовою шахт та важкими рудокопними роботами. Видобуток заліза в чистому вигляді взагалі потребує складної технології відділення його від домішок і великих трудозатрат.
Спочатку металеві гроші виступали в вигляді безформенних кусків або різних виробів.
В Китаї це були мідні або бронзові дзвіночки, мініатюрні ножі або мотиги, в Греції-залізні прутки, в Африці-наконечники списів або маненькі сокирки. До речі, назви де - яких сучасних грошових одиниць пов‖язані з вагою: фунт стерлінгів-фунт срібла, марка-пів фунта.