Мир Знаний

Метеорологічні дослідження (стр. 2 из 2)

Метеорологічні ракети МР-1 ІР-100 ММР-06

Стартова маса, кг 915 480 135

Маса корисного вантажу, кг 1972 50 12

Повна довжина, мм 8400 8250 3220

Діаметр корпусу, мм 430 250 200

Розрахункова висота польоту, км 100 100 60

Увечері 17 вересня 2009р. з космодрому «Байконур» стартувала ракета-носій «Союз-2». Запуск відбувся з третьої спроби - два дні старту заважала погод, тому що в районі космодрому йшли дощі. На орбіту "Союз-2» доставить апарат «Метеор-М1» - перший за 10 років російський метеорологічний супутник!

Історія запусків вітчизняних метеорологічних супутників розпочалася трохи більше півстоліття тому, коли на третьому радянському ШСЗ, запущеному 15 травня 1958р., Була встановлена перша спеціальна наукова апаратура для дослідження високих шарів атмосфери Землі. Супутникове апаратура дозволила, поряд з визначенням характеристик верхньої атмосфери із гальмування супутника і по дифузії парів натрію, здійснити безпосереднє вимірювання тиску і щільності на різних висотах.

25 червня 1966р. вперше був запущений метеорологічний супутник («Космос-122»).Одним із завдань супутника було випробування метеорологічної апаратури, призначеної для отримання зображення хмарності, сніжного покриву і крижаних полів на освітленій та тіньової сторони Землі, а також для вимірювання потоку йде радіації, відбитої й випромененої системою Земля - атмосфера.

Вітчизняна метеорологічна система була створена в результаті виведення на орбіту супутників «Космос-144» і «Космос-156». Ця система отримала назву «Метеор». Пізніше до складу цієї системи увійшли супутники серії «Космос-184», «Космос-206» і «Космос-226».

Основним завданням супутників серії «Метеор» було забезпечення оперативної метеорологічної інформацією служби погоди нашої країни. Перші дев'ять супутників цієї серії (за винятком супутника «Метеор-5») були запущені на орбіту з середньою висотою близько 630 км, а наступні - на орбіту з середньою висотою близько 900 км. Збільшення висоти польоту супутника сприяло розширенню смуги огляду для всіх видів супутникової апаратури.

На супутнику «Метеор-8» була випробувана спектрометричних апаратура для визначення вертикального профілю температури в атмосфері. На «Метеорі-10» успішно проведено випробування телевізійної апаратури, яка працює в режимі безпосередньої передачі на спрощені автономні пункти прийому.

Останній радянський "Метеор" перестав працювати ще в 2004-му. І після багаторічної перерви у нашої країни знову є власний розвідник погоди. Детальніше про це - генеральний директор, генеральний конструктор НВП ВНІІЕМ Леонід Макріденко: "Кожна країна повинна мати свою гідрометеорологічну систему. Її має Європа, її має США, має Китай. На жаль, у Росії були важкі часи, і наша гідрометеорологічна система була зруйнована ".

Метеорологи Росії не приховують радості, адже ще недавно супутникову інформацію про погоду отримували з американських, японських і китайських метеорологічних супутників. І це при тому, що колись ми були однією з найавторитетніших в області метеорологічних досліджень держав!

Запущений новий "Метеор" нової Росії є всепогодним розвідником, що не має аналогів у світі як в конструктивній, так і в апаратній частині. Він створений з урахуванням особливостей географічних і кліматичних умов нашої країни, особливо, її північних широт, включаючи Арктику на замовлення Росгідромету в рамках Федеральної космічної програми Росії на 2006-2015 роки в НВО "Всеросійський науково-дослідний інститут електромеханіки" спільно з заводом імені Іосиф'яна.

"У ньому прилади, в першу чергу, - ті, які раніше давали зображення, тепер будуть давати глобальні вимірювання спектральних характеристик хмарності, земної поверхні, морської поверхні, в різних областях спектру з хорошим дозволом", - Пояснює головний конструктор космічних апаратів НПП ВНІІЕМ Юрій Трофімов. Іншими словами, запущений супутник призначений для оперативного уточнення прогнозів погоди, контролю радіаційної обстановки і озонового шару, а також для моніторингу морської поверхні, включаючи льодову обстановку, для забезпечення судноплавства в полярних районах.

У момент підготовки, перед стартом на "Метеорі" ще раз перевірили всі системи, у тому числі й унікальну 13-метрову антену - пролітаючи над чужими територіями, вона не діятиме і тільки над Північною півкулею буде передавати найважливіші дані на Землю.

На супутнику такого типу вперше встановили новітній локатор бокового огляду. Тепер огляд планети буде цілодобовим і всепогодним. "Апаратура дуже тонка, - відзначає механік складального цеху Віктор Добринін. - Вона серйозна, коштує дуже великих грошей, тому з нею треба поводитися дуже акуратно ".

І, схоже, ми починаємо відновлювати, здавалося б, втрачений науковий потенціал. Вже протягом 2010 року вчені обіцяють відправити в космос ще один супутник-близнюк "Метеора", а до 2015-го це буде вже ціла група з шести апаратів (хоча за іншими даними - з 3-х). Роботи над другим апаратом ведуться вже зараз.