Смекни!
smekni.com

Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні (стр. 3 из 6)

4. Ще один наслідок незбалансованої інфляції - населення і корпорації прагнуть матеріалізувати свої швидко знецінюються грошові запаси. Фірми розробляють плани по активізації використання грошових ресурсів. Негативне тут полягає в тому, що стимулюється слабопродуманний, поспішний і надмірний темп нагромадження матеріальних запасів взапас. Приклад тому - панічний матеріалізація грошових коштів на всій території СНД. Дефіцит наростає паралельно з 'затоваренням' складських приміщень підприємств і організацій, захаращення квартир населення.

5. Чергове наслідок інфляції - нестабільність і недостатність економічної інформації, що заважають складанню бізнес-планів. Ціни - головний індикатор ринкової економіки. Цінова інформація - головна для бізнесу. У ході ж інфляції ціни постійно міняються, продавці і покупці товарів все частіше помиляються у виборі оптимальної ціни. Падає впевненість у майбутніх доходах, населення втрачає економічні стимули, знижується активність бізнесу. У підприємств зростають витрати, пов'язані з потребою адаптуватися до постійних змін.

6. Наступне наслідок інфляції - реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного відсотка росту інфляції. Так, якщо в 1990 р. темп інфляції в США був 4%, то власники грошей у цьому ж році одержали реальний дохід на валюту на ці ж 4% нижче.

Зростання інфляції практично завжди сполучається з високою, хоча і неповною зайнятістю і великим обсягом національного виробництва. І навпаки, зниження інфляції збігається за часом зі спадом виробництва і зростанням безробіття (крива Філіпса). Ця залежність зниження інфляції ціною росту безробіття лежить в основі багатьох державних антиінфляційних програм.


Розділ ІІ. Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні.

2.1.Аналіз темпу інфляції

Найбільш поширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI), який розраховується для поточного періоду по відношенню до базового періоду .

Вихідним для ІСЦ є «споживчий кошик» - набір товарів і послуг, що купуються середньостатистичний міським жителем протягом того чи іншого проміжку часу (кварталу, місяця).

Таблиця 2.1 - Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг за 2009р

Період (місяць) Індекси інфляції за категоріями товарів і послуг
2009 Продукты питания Коммунальные услуги Транспортные услуги Все товары и услуги
январь 103,1 3.1 102,0 2.0 100,3 0.3 102,9 2.9
февраль 101,1 4.2 100,7 2.7 99,4 -0.3 101,5 4.4
март 101,4 5.7 100,5 3.2 101,4 1.1 101,4 5.9
апрель 101,1 6.9 99,8 3.0 100,9 2.0 100,9 6.9
Май 100,2 7.1 100,1 3.1 101,0 3.0 100,5 7.4
июнь 100,0 7.1 104,1 7.4 102,5 5.6 101,1 8.6
июль 99,7 6.7 96,7 3.8 100,5 6.1 99,9 8.5
август 98,7 5.4 100,2 4.0 100,5 6.7 99,8 8.2
сентябрь 100,3 5.7 100,4 4.4 101,2 7.9 100,8 9.1
октябрь 100,7 6.4 102,6 7.1 100,8 8.8 100,9 10.1
ноябрь 101,6 8.1 100,8 8.0 100,6 9.5 101,1 11.3
декабрь 101,7 10.0 100,2 8.2 100,8 10.3 100,9 12.3
За 2009 год 110,0 10.0 108,2 8.2 110,3 10.3 112,3 12.3

Значения индекса инфляции по месяцам приводятся в процентах относительно предыдущего месяца. У «споживчий кошик» входять нові товари, а деякі традиційні відступають на задній план.

Вартість кошика за минулий рік, місяць береться за базу, відправну точку при вимірі.

Індекс споживчих цін визначається за формулою:

- індекс споживчих цін;

- вартість споживчого кошика за даний рік;

- вартість споживчого кошика за минулий рік

Таблиця 2.2 - Індекс споживчих цін (індекс інфляції, англ. Consumer Price Index, CPI) за 1992-2010рр.[1] (у % до минулого року)

Рік Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень За рік
2010 101.8 101.9 100.9 99.7 99.4 99.6 99.8 101.2 102.9
2009 102.9 101.5 101.4 100.9 100.5 101.1 99.9 99.8 100.8 100.9 101.1 100.9 112.3
2008 102.9 102.7 103.8 103.1 101.3 100.8 99.5 99.9 101.1 101.7 101.5 102.1 122.3
2007 100.5 100.6 100.2 100.0 100.6 102.2 101.4 100.6 102.2 102.9 102.2 102.1 116.6
2006 101.2 101.8 99.7 99.6 100.5 100.1 100.9 100.0 102.0 102.6 101.8 100.9 111.6
2005 101.7 101.0 101.6 100.7 100.6 100.6 100.3 100.0 100.4 100.9 101.2 100.9 110.3
2004 101.4 100.4 100.4 100.7 100.7 100.7 100.0 99.9 101.3 102.2 101.6 102.4 112.3
2003 101.5 101.1 101.1 100.7 100.0 100.1 99.9 98.3 100.6 101.3 101.9 101.5 108.2
2002 101.0 98.6 99.3 101.4 99.7 98.2 98.5 99.8 100.2 100.7 100.7 101.4 99.4
2001 101.5 100.6 100.6 101.5 100.4 100.6 98.3 99.8 100.4 100.2 100.5 101.6 106.1
2000 104.6 103.3 102.0 101.7 102.1 103.7 99.9 100.0 102.6 101.4 100.4 101.6 125.8
1999 101.5 101.0 101.0 102.3 102.4 100.1 99.0 101.0 101.4 101.1 101.9 104.1 119.2
1998 101.3 100.2 100.2 101.3 100.0 100.0 99.1 100.2 103.8 106.2 103.0 103.3 120.0
1997 102.2 101.2 100.1 100.8 100.8 100.1 100.1 100.0 101.2 100.9 100.9 101.4 110.1
1996 109.4 107.4 103.0 102.4 100.7 100.1 100.1 105.7 102.0 101.5 101.2 100.9 139.7
1995 121.2 118.2 111.4 105.8 104.6 104.8 105.2 104.6 114.2 109.1 106.2 104.6 281.7
1994 119.2 112.6 105.7 106.0 105.2 103.9 102.1 102.6 107.3 122.6 172.3 128.4 501.0
1993 173.2 128.8 122.1 123.6 127.6 171.7 137.6 121.7 180.3 166.1 145.3 190.8 10256.0
1992 385.2 115.3 112.1 107.6 114.4 126.5 122.1 108.3 110.6 112.4 122.0 135.1 2100.0

Подібний підхід до вимірювання інфляції має свої недоліки. Збереження твердого набору товарів і послуг у споживчому кошику (зміни в наборі відбуваються зазвичай через 8-10 років) не враховує інколи дуже стрімких змін в реальній структурі споживання.

Індекс споживчих цін є найважливішим показником, що характеризує інфляційні процеси в економіці. Він використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних розрахунків у постійні ціни.

2.2 Аналіз інфляції пропозиції та попиту

На Україну вже півтора десятка років не припиняється висока інфляція. Гіперінфляція 90-х вщухла після 2000р. Але з 2003 знову темпи інфляції стали наростати (табл. 1). В кінці 2007 - початку 2008 рр. стався її загрозливий сплеск. Інфляція приймає форму галопуючої.

Кожен місяць продовження інфляції веде до непоправних втрат населення, особливо небагатого, бо ціни «назад не ходять. Тривалість досить високої інфляції свідчить про те, що в її основі лежать фундаментальні економічні фактори, а не просто наростання грошової пропозиції, як прийнято думати з подачі традиційних підручників. Звернемо увагу на дані Таблиці 2.3 «Про темпи зростання грошової маси щодо зростання продукції».