Смекни!
smekni.com

Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ "Трансмаш" (стр. 3 из 5)

Коефіцієнт забезпеченості о6оротних коштів відображає питому вагу оборотних активів, які сформовані за рахунок власних коштів. Наявність у достатньому обсязі власних оборотних коштів (не менше 10 % від загальної величини оборотних активів) означає здатність підприємства самостійно фінансувати свою поточну діяльність.

Коефіцієнт забезпеченості запасів характеризує рівень достатності власних оборотних коштів для формування запасів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів показує питому вагу грошових коштів (як найбільш ліквідних активів) у загальній величині власних оборотних коштів.

При умові відсутності у підприємства власних оборотних коштів коефіцієнти маневреності власного капіталу, забезпеченості оборотних коштів, забезпеченості запасів дорівнюють нулю, а коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів – не визначається.

Коефіцієнт реальної вартості майна визначає, яку питому вагу у майні займають основні засоби і оборотні виробничі фонди. Збільшення цього показника свідчить про нарощування виробничого потенціалу підприємства. Схожий зміст має коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні.

Коефіцієнт накопичення амортизації характеризує функціональний стан необоротних активів підприємства.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів вказує на рівень забезпеченості необоротних активів оборотними коштами. Виходячи з того, що фінансова стабільність підприємства досягається у випадку, коли зобов’язання гарантовано покриваються оборотними активами, ознакою такої стабільності є виконання наступної умови:

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів > коефіцієнта фінансового ризику.

Коефіцієнт автономії. Аналіз показав, що протягом даного періоду нормативні умови не виконуються і коефіцієнт автономії не перевищує 0,5, хоча і спостерігається тенденція до підвищення. Це свідчить про те, що існує ризик кредиторів, тобто підприємство є фінансово нестійким і залежним від кредиторів. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу лише у 2009 близький до його нормативного значення 0,5, це також негативна риса.

Коефіцієнт фінансування, аналіз показав, що коефіцієнт перевищує нормативні умови (>1). Хоча спостерігається його зниження, це викликане зменшенням власного капіталу, та збільшення зобов’язань. І навпаки йому зростання коефіцієнту фінансового ризику.

Отже, проаналізувавши ці коефіцієнти, можна зробити висновок про те, що підприємство є фінансово нестійким і залежним від кредиторів, хоча при збереженні такої тенденції ситуація може змінитися на протилежну.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів до 2009 року зменшувався, що свідчить про позитивну тенденцію і незалежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Аналіз показав, що протягом даного періоду цей коефіцієнт має позитивну тенденцію, за рахунок зменшення розміру необоротних активів, і збільшення власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

Коефіцієнт забезпеченості о6оротних коштів. Аналіз показав, що протягом даного періоду нормативне значення більше 0,1 виконано лише у 2009 році. Тенденція за всі роки позитивна. Причиною цього відображає питому вагу оборотних активів, які сформовані за рахунок власних коштів. Наявність у достатньому обсязі власних оборотних коштів (не менше 10 % від загальної величини оборотних активів) означає здатність підприємства самостійно фінансувати свою поточну діяльність.

Коефіцієнт забезпеченості запасів. Аналіз показав, що за всі роки, крім 2007, нормативні умови цілком задовольняють. Це свідчить про те, що рівень достатності власних оборотних коштів на підприємстві для формування запасів на досить високому рівні.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів. Аналіз показав, що за поточний період цей коефіцієнт мав тенденцію збільшення , а в 2009 році він почав зменшуватись. Коефіцієнт реальної вартості майна. Аналіз показав, що з 2008 року він має негативну тенденцію, що є негативним для підприємства. Це відбувається за рахунок зменшення основних засобів та оборотних виробничих фондів, та збільшення кількості активів.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні має також ту саму тенденцію. Коефіцієнт накопичення амортизації. Аналіз показав, що протягом цього періоду показник має позитивну тенденцію. Коефіцієнт збільшується, а це свідчить про те, що необоротні активи уже зносились, але ще можуть брати участь в процесі виробництва.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів. Аналіз показав, що на підприємстві спостерігається тенденція до збільшення цього коефіцієнту. Це свідчить про те, що необоротні активи забезпечені оборотними коштами. Цей коефіцієнт є більший ніж коефіцієнт фінансового ризику, а з цього слідує, що підприємство є стабільним.

Аналіз показників оцінки фінансової стійкості підприємства проводиться за двома напрямами:

1. Порівняння фактичних значень показників, які визначені на дату складання балансу, з нормативними рівнями, що дозволить сформулювати висновок про фінансову стійкість (або нестійкість) підприємства за відповідним коефіцієнтом. При цьому слід мати на увазі, що незначне відхилення фактичного рівня показників від нормативних значень не завжди свідчить про фінансову нестабільність підприємства. Висновки на основі таких порівнянь повинні бути зваженими і враховувати специфіку функціонування конкретного господарського суб’єкта.

2. Порівняння фактичних значень показників у динаміці, що дасть змогу визначити тенденції у зміні фінансової стійкості підприємства.

Абсолютні значення і тенденції зміни фінансових коефіцієнтів мають, як правило, різнопланове тлумачення. Тобто, якщо за одними показниками підприємство вважатиметься фінансове стійким, то за іншими – навпаки. З метою визначення одного з чотирьох типів фінансової стійкості підприємства використовується методика, яка базується на розрахунку системи показників забезпеченості запасів джерелами їх формування.

Отже, фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних оборотних коштів спроможне забезпечити формування запасів, не допускає невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов’язаннями (таблиця 6).

Таблиця 6 – Визначення і аналіз типу фінансової стійкості підприємства, тис. грн.

Показники Роки Відхилення 2009 р. від
2007 2008 2009 2007 2008
Власні оборотні кошти –178 6 756,9 184 750,9
Довгострокові зобов’язання 0 23 4,1 23 –18,9
Короткострокові кредити банків 890,5 186,6 0 –703,9 –186,6
Запаси 109,1 31,7 414,1 –77,4 382,4
Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для формування запасів –178 29 761 207 732
Наявність власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів 712,5 215,6 761 –496,9 545,4
Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів для формування запасів –287,1 –25,7 342,8 261,4 368,5
Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для і формування запасів –287,1 –2,7 346,9 284,4 349,6
Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів 603,4 183,9 346,9 –419,5 163
Тип фінансової стійкості
Коефіцієнт забезпеченості запасів відповідними джерелами формування 6,5 6,8 1,8 0,3 –4,9
Надлишок (+) або нестача (–) відповідних джерел формування на 1 грн. запасів, грн. 5,5 5,8 0,8 0,3 –4,9

За результатами проведених розрахунків за період, можна зробити висновок про те, що підприємство в 2007–2009 роках мало кризовий стан, тобто запаси не забезпечувалися джерелами їх формування і підприємство перебувало на межі банкрутства. Починаючи з 2007 року збільшивши власні оборотні кошти та зменшивши запаси підприємство переходить із кризового фінансового стану до абсолютної фінансової стійкості.