Смекни!
smekni.com

Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області (стр. 6 из 8)

До зайнятих у галузях матеріального виробництва відносять усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і зв'язку (в частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, на здачі предметів на прокат, у посередницькій та комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному постачанні, в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зайняті розвідкою надр, в геодезичній та гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.

До зайнятих у невиробничих галузях відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування, охороні здоров'я, фізичній культурі і соціальному забезпеченні, народній освіті, культурі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транспорті і зв'язку та ін.

У Знам’янському районі частка молодшого та старшого працездатного віку в загальній чисельності постійного населення щороку зменшується, а працездатного віку збільшується.

При розподілі постійного населення із п’ятирічним інтервалом найбільша частка у загальній чисельності населення становить населення у віці 70 і старше років, яке у 2,7 рази перевищує населення у віці 0-4 років та майже у 14 разів перевищує середньорічну кількість народжених за останні три роки. Розподіл постійного населення за віковими групами станом на 1 січня 2007 року видно у таблиці 2.

На 1000 жінок по Знам’янському району станом на 1 січня 2007 року припадало 853 чоловіка. При цьому у віці до 49 років на 1000 жінок припадало 1045 чоловіків, а у віці 50-54 роки припадало 818 чоловіків, у віці 54-59 років – 802 чоловіка, у віці 60-64 роки – 666 чоловіків, у віці 70 років і старше припадало 397 чоловіків.

Таблиця 2

Розподіл постійного населення за віковими групами станомна1січня2007року

Обидві статі у тому числі до загальної кількості населення, відсотків
чоловіки жінки обидві статі чоловіки жінки
Все населення 26736 12306 14430 100,0 100,0 100,0
в т.ч. у віці, років
0 – 4 1182 606 576 4,4 4,9 4,0
5 – 9 1216 633 583 4,6 5,2 4,0
10 – 14 1737 860 877 6,5 7,0 6,1
15–19 1926 998 928 7,2 8,1 6,4
20–24 1697 913 784 6,3 7,4 5,4
25–29 1617 869 748 6,1 7,1 5,2
30–34 1713 867 846 6,4 7,0 5,9
35–39 1823 892 931 6,8 7,2 6,5
40–44 1828 898 930 6,8 7,3 6,4
45–49 1952 993 959 7,3 8,1 6,6
50–54 1809 814 995 6,8 6,6 6,9
55–59 1665 741 924 6,2 6,0 6,4
60–64 1288 515 773 4,8 4,2 5,4
65–69 2045 787 1258 7,7 6,4 8,7
70 і старше 3238 920 2318 12,1 7,5 16,1

На обліку у міському центрі зайнятості на 1 січня 2007р. перебувало 832 незайнятих громадян, з яких 98,9% мали статус безробітних.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад на 1 січня 2007р. становила по Знам’янському району 45 одиниць.

Навантаження незайнятого населення, яке звернулося до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, на 1 вільну вакансію на 1 січня 2007р. становило 18 осіб.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків соціального захисту незайнятого населення є організація громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. Кількість незайнятих громадян, які брали участь у таких роботах, у 2006р порівняно з 2005р. зросла на 18,7% або 17,7% від кількості тих, що перебували на обліку за цей період.

Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності за направленнями державної служби зайнятості у навчальних закладах усіх типів протягом 2006р. професійне навчання проходили 362 безробітних, що на 0,6% менше, ніж у 2005р.


3. Дослідження місця Знам’янського району Кіровоградської області в господарському комплексі області.

3.1. Харистика основних напрямів розвитку промисловості.

За підсумками січня–грудня 2006р. зменшення виробництва в галузі становило 42,1% проти січня–грудня 2005р., та на 2 в.п менше ніж за 11 місяців 2006р. Зміни обсягів промислового виробництва видно із графіка 10.

графік 10

Зміни обсягів промислового виробництва по району

(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)


Динаміка промислового виробництва та його структура по основних видах діяльності за січень-грудень 2006р. характеризується такими даними:

Приріст, зниження (–) (у порівняних цінах), %
грудень2006р.долистопада2006р. грудень2006р.до грудень2005р. січень–грудень2006р.до січня– грудня2005р довідково :січень–грудень2005р.до січня– грудня2004р.
Промисловість району -44,4 59,2 –42,1 –4,2

На підприємствах обробної промисловості за січень–грудень 2007р. виробництво продукції знизилось на 90,3% проти відповідного періоду минулого року. Разом із тим великий приріст спостерігався у виготовленні свинини свіжої (парної) чи охолодженої у 5,7 р.б, виробництві м’яса, включаючи субпродукти І категорії на 187,5%, борошна пшеничного на 30,8%. Зниження відбулося у виробництві хлібобулочних виробів проти відповідного періоду минулого року на 13,3% та макаронних виробів на 8,3%.

3.2 . Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва.

Знам’янський район, як і Кіровоградська область являється сільськогосподарським районом. Основне виробництво складається із вирощування зернових та технічних культур. За структурою економіки Знам’янський район Кіровоградської області є аграрно-індустріальним. Рівень господарського освоєння району характеризується такими показниками: частка в загальній площі кількості населення і трудових ресурсів області складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2 %. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюється 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% від загальнообласного рівня. Сільське господарство - провідна галузь економіки і АПК району. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків та м'ясо-молочної продукції. Основні зернові культури: озима пшениця і ячмінь, кукурудза на зерно, зерно-бобові, гречка і просатні культури. За період 1990-2000 рр. валова продукція сільського господарства зменшилась більше як у 2 рази при високих темпах скорочення тваринництва. За 1991-2000рр. зменшилася уся посівна площа, в тому числі зернових і кормових культур та збільшилась технічних, особливо соняшнику на насіння. Високими темпами в районі скорочується виробництво цукрових буряків, зерна, картоплі і тваринницької продукції та зростають - соняшнику на зерно. Скорочення посівних площ, поголів'я великої рогатої худоби і птиці, зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності громадського тваринництва привело до значного падіння виробництва продукції сільського господарства та її реалізації, особливо сільськогосподарськими підприємствами.

В районі є племінний завод по вирощуванні великої рогатої худоби м’ясного типу “Знам’янський”.

3.3 Визначення ролі та місця району на економічній карті країни.

У класичному розумінні “економіка” – це наука про вміння раціонально вести домашні справи. У нашому випадку таким домом є регіон, що представляє собою народне господарство в мініатюрі, - це територія, що за сукупністю своїх елементів відрізняється від інших територій та характеризується єдністю, взаємопов’язаністю складових і цілісністю. У такому формулюванні термін “регіон” є синонімом терміну “район”. Найважливіша характеристика регіону – його цілісність. Регіон представляє приєдність середовищ: природного, матеріального створеного людиною) та соціального. Регіональна цілісність передбачає територіальну цілісність та неподільність. З поняттям “регіон” пов’язаний термін регіональна економіка – науковий напрямок, що вивчає закономірність розміщення продуктивних сил та районів. Поняття “регіональна економіка” та “розміщення продуктивних сил” близькі за змістом; усе-таки “регіональна економіка” більше прив’язана до поняття “регіон”, у той час як наука про розміщення продуктивних сил займається й загальнорегіональними проблемами. Одна з функцій регіональної економіки – створення різних сервісних виробництв та організацій, а також виробництв, що випускають продукцію міжгалузевого призначення. Регіональні органи управління можуть виконувати засновницьку функцію, тобто стати фундаторами нових сервісних та виробничих організацій, які згодом можуть функціонувати самостійно. У галузі науково-технічного прогресу функцією регіональної економіки є забезпечення адаптацій досягнень науково-технічного прогресу до місцевих умов. На регіональному рівні можлива координація діяльності різних наукових установ та мобілізація їхніх зусиль на розв’язання завдань регіонального характеру.У сфері регіональної економіки має перебувати і зовнішньоекономічна діяльність, бо багато її форм, такі як вільні економічні зони, прикордонна та прибережна торгівля, іноземний туризм, мають регіональний характер, а інші тісно пов’язані з рівнем розвитку інфраструктури, господарської культури та ділового сервісу регіону.Таким чином, господарство регіону є відкритою економічною системою, що функціонує на основі спеціалізації, міжрегіональної інтеграції, зміст яких реалізується через галузеві, міжгалузеві та міжрегіональні виборчо-економічні зв’язки.Для регіональної економіки характерні такі засади функціонування: . комплексність екологічного, економічного та соціального розвитку; . єдність процесів природокористування та охорони навколишнього середовища; . територіальна спільність виробництва; . відповідність системи розселення демографічній ситуації та розміщенню віробництва; . цілісність системи соціальної інфраструктури; . поєднання територіального та галузевого управління об’єктами.Інтегральну характеристику регіону дає соціально-економічний потенціал. Його основу становить економічний потенціал, що характеризується величиною національного багатства, сукупного та кінцевого продукту, національного прибутку, вартості основних фондів, абсолютними розмірами виробництва життєво важливих видів продукції. Він визначає загальні можливості країни або регіону, їхню економічну спроможність.Сутність соціально-економічного потенціалу на регіональному рівні в єдності економічної та соціальної політики. Серед вихідних компонентів особливо вирізняються природа, людина та виробництво. А рівень, структура, динаміка матеріального виробництва визначають соціально-економічні можливості. Тому для оцінки потенціалу важливе значення має визначення питомої ваги прогресивних галузей промисловості, якісних параметрів та структури основних виробничих фондів, здатності адаптації виробничих систем до використання досягнень науково-технічного прогресу тощо.Для здійснення регіональної політики та побудови господарства потрібний соціально-економічний аналіз у таких напрямах: комплексна оцінка дійсного соціально-економічного потенціалу регіону, виявлення джерел та маштабів розвитку, визначення та оцінка варіантів перспективного соціально-економічного розвитку регіону.Таким чином, однією з найважливіших задач розробки регіональної політики є визначення перспектив розвитку кожного регіону, його цільової функції з загальнодержавних позицій, враховуючи те, що економіка України є єдиний народногосподарський комплекс.Знам’янський район Кіровоградської області розташований в центральній частині країни і це сприяє перетину шляхів із одного регіону країни в інший. В даному районі родючі чорноземи і тому в основному тут займаються сільським господарством.

3.4 Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки району.