Смекни!
smekni.com

Проблема формування ринку праці в сучасних умовах (стр. 5 из 7)

Неврегульованість проблеми нелегальних трудових міграцій, недосконалість міграційного законодавства негативно позначається на рейтингу нашої держави у Європі та у світі. В умовах реформування господарства трудові міграційні процеси є глибоко суперечливими. Міграційні переміщення працездатного населення дозволяють згладжувати деякі з поточних економічних труднощів і суперечностей економічного розвитку, але водночас накопичується багато суперечностей, пов’язаних з переважно нелегальним характером трудових міграцій. Великомасштабна міграція, особливо кваліфікованих кадрів є причиною значних втрат інтелектуального потенціалу. Особливо гостро відчувається негативний вплив трудових міграцій на локальному рівні у розрізі окремих населених пунктів, де у зв’язку з високим рівнем безробіття і слабо розвиненою сферою прикладання праці досить значним є міграційний відтік. І ще породжує цілий ряд негативних явищ, що проявляються у деформуванні вікової структури, високому показнику навантаження на одного працюючого, зростанні незареєстрованого сегменту ринку праці. Багатоаспектний вплив трудових міграцій на різні сторони життєдіяльності населення вимагає активізації зусиль щодо захисту інтересів громадян України, врахування особливостей міграцій в соціально-економічному розвитку. [12]

Розуміючи, що глобалізація - це необоротний процес, і навряд чи одними протестуючими діями, на зразок виступів антиглобалізму, можна поліпшити стан трудящих, потрібно тверезо оцінити плюси і мінуси глобалізації економіки і виробити конкретні засоби впливу профспілок на мінімізацію негативних наслідків. Сьогодні для України, як і інших країн СНД, глобалізація виявляється в трьох основних вимірюваннях: регіональному (СНД), континентальному (ЄС) і світовому (ВТО, ВБ, МВФ). Кожне з них характеризується власними конкурентними параметрами і вимагає відповідних підходів.

Позитивний вплив МОП на процеси в гармонізації відносин між економічним і соціальним розвитком членів країн і глобальною економікою, забезпеченні основоположних принципів і прав у сфері праці, закріплених в Декларації МОП 1998 р. загальновідомі. Проте технічна допомога, що надається цією організацією країнам пострадянського простору, на наш погляд, повинна бути розширена по ряду напрямів, наприклад, - використання найважливіших трудових норм (свобода об'єднання в профспілки, права на ведення колективних переговорів) в транснаціональних компаніях (ТНК). Спроби ТНК створювати конкурентні переваги за рахунок дешевої робочої сили приводять до штучної заборони зростання зарплати. Можна також чекати тиску з боку ТНК на державні органи з метою дерегулювання ринку праці, прагнення до єдиних (не завжди високим) стандартів у сфері гарантій зайнятості. [15]


Розділ 3. Праксіологічний аналіз соціальногоаспекту проблеми формування ринку праці всучасних умовах

3.1 Проблеми впливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах

В Україні безробіття з’явилося з процесом переходу до ринкової економічної системи, причому домінуючою є прихована його форма. Існують помітні розбіжності між зареєстрованим безробіттям і визначеним за методологією МОП. Це стосується масштабів, і структури безробіття. Вкрай негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення у складі безробітних осіб, що не мають роботи тривалий період. [5, 78]Демографічний аспект. Забезпечення потреб (хоча б елементарних) населення - найголовніший заохочувальний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону - один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку праці. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо.

Демографічна політика в Україні скерована на підвищення природного приросту населення за рахунок народжуваності. Для цього матерям, які народжують дитину, надаються допомоги, додаткова відпустка тощо.

Гендерний аспект. Традиційна роль жінки в українському пострадянському суспільстві спирається на особливості гендерного виховання, яке надавало перевагу слухняній поведінці над розвитком лідерства та власних ініціатив у дівчат. Присутність жінок у сфері управління скоріше була обумовлена необхідністю демонстрації жіночої рівності, аніж реальною ситуацією. Майже не змінилася ситуація і сьогодні. [16]

В Україні індекс сегрегації складає майже 30% тільки за галузевою ознакою і згідно деяких оцінок є набагато вищим за професійним розподілом, де фактор рівня оплати праці має більше значення.

В Україні відсутній дієвий механізм забезпечення участі жінки у прийнятті рішень на всіх рівнях. Яскравим прикладом гендерної нерівності є відносна кількість жінок-депутатів у Верховній Раді України: 8%. Таке, гранично низьке його значення призводить до одностатевості політичної влади та виконання нею чоловічої волі, до панування чоловічих цінностей й стандартів для всього суспільства. Слід зауважити, що відчуження жінки від основних важелів управління є логічним результатом попереднього розвитку суспільства.

Якщо українське суспільство прагне на практиці досягти конституційних принципів гендерного рівноправ’я та усунути гендерні деформації в існуючій соціально-економічній моделі розвитку суспільства, необхідно забезпечити жінкам реальну можливість доступу до всіх видів діяльності, рівність прав і можливостей чоловіків і жінок на ринку праці, запобігати жіночому безробіттю шляхом створення нових робочих місць. [17]

Міграція. Регіони України внаслідок об’єктивно існуючих територіальних відмінностей у рівні та спеціалізації господарської діяльності характеризуються певними особливостями організації працересурсного потенціалу та розвитку сфери прикладання праці.

Така ситуація з нелегального працевлаштування українських громадян за межами території України висуває перед суспільством принципово нове розуміння зовнішніх трудових міграцій та вимагає розробки конкретних механізмів з їх регулювання та легалізації.

Такі місцеві особливості, як географічне положення населених пунктів, наявність налагодженого транспортного сполучення з країнами-реципієнтами трудових ресурсів, традиції міграційної поведінки, налагоджені зв’язки з іншими працівниками-мігрантами суттєво впливають на географію поїздок мігрантів, спосіб їх зайнятості за кордоном, інші важливі характеристик зарубіжних поїздок з метою заробітку. [14] Тривалість перебування наших громадян на роботі за кордоном коливається від трьох місяців (сезонні роботи) до декількох років (через неможливість легального перетину кордону у зворотному напрямі).

Одним із шляхів скорочення масштабів і подолання негативних наслідків трудових міграцій є розробка і впровадження цільових програм для повернення працівників-мігрантів, яка б передбачала можливість легалізації зароблених коштів в Україні.

Глобалізація Згідно з офіційними даними, за кордоном працюють майже 34 тисячі громадян України. З них 34,3% - з вищою освітою. За неофіційними даними, за кордоном працюють близько 4 мільйонів чоловік. За різними оцінками, в результаті трудової міграції в 90-і роки Україна втратила 15-20% інтелектуального потенціалу. Наслідки - неможливість створення надалі конкурентних переваг національної економіки і відставання, а згодом і зникнення галузей, які формують економічну безпеку держави.

З іншого боку, на ринок праці в Україні тисне притік мігрантів з нестабільних регіонів Африки і Азії, оскільки їх влаштовують навіть наші мізерні соціальні гарантії. Як наслідок - подальше розширення об'ємів неформальної і "тіньової" зайнятості.[18]

Профспілки України, усвідомлюючи вплив процесів глобалізації на ситуацію усередині країни, активізували свої дії по захисту вітчизняного виробництва, як джерела благополуччя кожного працюючого і членів їх сімей. Вважаємо, що національним і міжнародним профцентрам слід було б створити цілісну систему експертизи проектів з погляду зайнятості і рівня захисту від безробіття, а також регулювання міграційних процесів.


3.2 Рекомендації щодо зменшення впливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах

Активне зростання відкритості національної економіки та зростання конкурентного тиску, впровадження в Україні міжнародних норм і правил економічного регулювання створюють потребу інтенсивного пристосування вітчизняних підприємств до нових умов господарювання. В короткостроковому періоді таке пристосування відбуватиметься у вигляді "захисної реструктуризації" - зниження поточних витрат за рахунок вивільнення надлишкової робочої сили, відмови від випуску продукції, яка не користується попитом тощо, що обумовлюватиме певне зниження рівня зайнятості.