Оцінка інвестиційної привабливості виробництва (стр. 2 из 7)

, (2.2.)

де К_сс – коефіцієнт приведення з’явочної чисельності до списочної;

Д_н – номінальне число днів роботи підприємства;

Д_ф – фактична кількість днів роботи підприємства.

К_сс = 251 / 217 = 1,16

2.2 Розрахунок необхідної кількості устаткування і коефіцієнтів завантаження

Визначення кількості потрібного устаткування проводиться на основі прогнозованих обсягів продажу, трудомісткості обробки виробу на і-й операції і фонду часу роботи устаткування.

Розрахункова кількість устаткування визначається за кожної операції за формулою 2.3.

(2.3)

де t_i – трудомісткість виготовлення і-го виду виробів, н-ч;

Q_i – виробнича програма і-го виду виробів, шт.;

Fоб – фонд часу роботи одиниці устаткування, ч;

Квн – коефіцієнт виконання норм; Квн=1,1.

Кількість верстатів повинна виражатися цілим числом. Тому визначається прийнята кількість устаткування. Коефіцієнт завантаження визначається як відношення потрібної кількості устаткування до прийнятої.

Таблиця 2.2. – Визначення коефіцієнта завантаження

Операції				Всього
Токарська	Фрезерна	Шліфувальна	Зубофрезерна
Потрібна кількість устаткування	32,8	40,9	20,2	20,4	114,3
Прийнята кількість устаткування	33	41	20	20	114
Коефіцієнт завантаження	0,99	1,00	1,01	1,02	1,002

2.3 Розрахунок необхідної кількості основних і допоміжних робітників

Потреба в основних робітниках визначається по трудомісткості і виробничій програмі за формулою 2.4.

, (2.4)

Де Fеф – ефективний фонд часу роботи 1-го робітника, год.

Визначення потреби в основних виробниках здійснюється для кожної операції:

Визначення потреби в допоміжних робітниках здійснюється по нормах обслуговування за формулою 2.5.

, (2.5)

Де С – кількість одиниць устаткування, що обслуговується, шт.;

Ксм – коефіцієнт змінності;

Но – норма обслуговування;

Ксс – коефіцієнт облікового складу.

2.4 Обґрунтування організаційної структури керування

Оргструктура керування

Виробничий відділ

Начальник відділу 1ч

Спеціалісти – 15 ч

Організаційна структура управління будь-яким суб'єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. В організаційній структурі управління тим чи тим суб'єктом господарювання кожний її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. Лінійна організаційна структура управління — це така структура, між елементами якої існують лише одно канальні взаємодії . За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі. Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).

3. Визначення інвестиційних і поточних витрат.

3.1Визначення вартості основних засобів і суми амортизаційних відрахувань

Вартість технологічного устаткування визначається на підставі даних таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок вартості технологічного устаткування

Найменування устаткування	Кількість	Ціна	Вартість
Токарські верстати	33	10000	290000
Фрезерні верстати	41	12000	444000
Шліфувальні верстати	20	8000	152000
Зубофрезерні верстати	20	7000	126000
Разом	1012000