Смекни!
smekni.com

Ефективність діяльності інвестиційних компаній в Україні (стр. 3 из 3)

- можливість невпевненого, млявого росту виробництва на філіях ТНК, що пов'язано із її схильністю до перебільшення реакції на можливу зміну кон'юнктури ринку. Адже для ТНК достатньо невеликого поштовху ззовні, щоб перейти на свідоме, зумовлене фінансовою стратегією скорочення виробництва;

- відплив прибутку закордонної філії на фінансування внутрішнього інвестиційного процесу материнської компанії.

Порівняння позитивних та негативних факторів можливого впливу діяльності ТНК на економіку країни-реципієнта свідчить про чисельну перевагу на базі останніх.

Особливу проблему становить скупка акцій військових і стратегічних підприємств. Перехід основних фондів такого підприємства у власність закордонної компанії практично означатиме управління ним з боку іноземної держави.

Економіка України потребує захисту лише від недобросовісних та псевдоінвесторів, проте визначити їх наміри заздалегідь неможливо. Тому при розробці комплексу захисних заходів необхідно передбачити захист від усіх можливих проявів недобросовісності. Основними засобами при цьому залишаються економічні та адміністративні.

Ключовим щодо здійснення іноземних інвестицій завжди було питання участі у власності, частка якої врешті-решт визначала ступінь контролю іноземного інвестора над підприємством і відповідне співвідношення у розподілі прибутків. Ця проблема має наступні основні варіанти свого вирішення:

збереження державного контролю над стратегічними галузями економіки;

збереження деяких галузей або видів діяльності під егідою державної власності, що означає закріплення на стратегічних для економіки і безпеки держави підприємствах цих галузей державної частки пакета акцій у розмірі 50% статутного фонду плюс одна акція;

часткове зняття обмежень для привілейованих інвесторів;

повна (100%) власність іноземного інвестора.

Отже, вирішити проблему власності в Україні можна декількома засобами, але всі вони повинні відповідати вимогам національної економічної безпеки країни.

Розгляд забезпечення державного регулювання іноземного інвестування галузей економіки та сфер діяльності України, в контролі над якими потенційно зацікавлені країни-інвестори та партнери показав, що чинне українське законодавство не регулює види діяльності або питання щодо державної власності на окремі об’єкти у суднобудівній і нафтохімічній галузях, паливно-енергетичному (нафтові термінали) та транспортному (річковий та морський транспорт) комплексах.

Як було зазначено раніше залученню іноземних інвестицій в українську економіку заважає кілька причин: нестабільність політичної обстановки у країні; економічна криза; зростання безробіття; високий рівень інфляції; неконвертованість національної валюти тощо.

Крім цих загальних причин, залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності; недосконалість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування від політичного й економічного ризику.

Також серйозним негативним чинником на шляху іноземного капіталу в українську економіку є слабкість національної банківської системи. Важливу роль у її становленні і розвитку могла б зіграти діяльність іноземних банків на внутрішньому фінансовому ринку України, які б не тільки стимулювали національні комерційні банки до підвищення ефективності їхньої роботи в умовах зростаючої конкуренції, а й могли б стати джерелом інвестиційних ресурсів.

Список використаних джерел

1. Борщ Л.М., Герасимова С.В. Інвестування. — К.: Знання, 2007. — 685c.

2. Гончаров В.М., Навроцький А.А., Коломійцев О.А. Інвестиційні ресурси та їх економічне регулювання. — Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2006. — 204 с.

3. Гуткевич С.О. Інвестування: теорія і практика. — К.: Видавництво Європейського університету, 2006. — 234 с.

4. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності. — К.: Алерта, 2003. — 338 с.

5. Лудченко Я.О. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. — К.: Ельга, 2004. — 208 с.

6. Пріб К.А.Інвестування. — К.: Університет "Україна", 2007. — 260с.