Смекни!
smekni.com

Статистичний облік природних ресурсів в Україні (стр. 3 из 8)

Показники статистики корисних копалин.Головне завдання обліку корисних копалин - отримання повних та достовірних даних про стан мінерально-сировинної бази підприємства, галузі та країни на початок кожного року, piвень розвiданостi та підготовленості родовищ до промислового засвоєння, забезпеченість гірничодобувних підприємств розвіданими запасами. Запаси корисних копалин обліковуються згідно з класифiкацiєю, за якою залежно від народногосподарського значення вони поділяються на дві групи, що підлягають роздільному обліку - балансові та позабалансові.

Балансові - це запаси, використання яких економічно доцільне i які відповідають кондиціям, що встановлюються для підрахунку запасів у надрах. До позабалансових належать запаси, використання яких при досягнутому технічному рівні економічно недоцільне через їх малу кiлькiсть, малу потужність покладів, ни­зький вміст цінних компонентів, але які згодом можуть стати об'єктом промислового засвоєння.

Облік наявності i руху запасів відбивається статистикою в балансі запасів, що складається для кожного виду корисних копалин. У них ураховується наявність запасів на початок року з розподілом за рівнем розвiданостi, придатності для промислового використання. Рух запасів характеризують показники видобутку та втрат корисних копалин за piк, зміни запасів за piк у зв'язку з розвідувальними роботами, зміною кондицій, переоцінюванням та з інших причин. У балансах ураховується забезпеченість діючих, а також тих, що будуються або проектуються, гірничодобувних підприємств розвіданими запасами мінеральної сировини.

Показники статистики водних ресурсів.

Водні ресурси - це запаси поверхневих та підземних вод, а також інших водних об’єктів. Державний фонд водних pecypciв країни включає ріки, озера, водосховища, ставки, канали, пiдземнi ріки.

Статистика водних pecypciв має забезпечити урядові органи, органи управління та планування необхідною iнформацiєю, що відбиває водозабезпеченість окремих районів країни, водоспожи­вання (зaбip води), використання води в розподiлi за галузями, призначенням, видами водних об’єктів, характеризувати обсяг скинутих стоків за водокористувачами i piвень забрудненості стоків, а також заходи щодо захисту водних pecypciв від забруднeнocтi й ефективність цих заходів. Інакше кажучи, статистика водних pecypciв за допомогою системи показників має характеризувати наявність i використання водних pecypciв, а також зміну їх стану, що виникає під впливом господарської діяльності людини і заходів щодо охорони водних ресурсів.

Показники, що характеризують водозабезпеченість конкретної території і якість води, обчислюються на підставі даних спеціальних обстежень. Головні серед них такі:

· запас води, тис. м3, усього та за видами поверхневих стоків рік;

· запас води в розрахунку на одну особу, на 1 км2 території.

Критерій чистоти поверхневої води встановлюється за сумою

якісних показників, що використовуються для оцінки придатнос­ті її для різних водокористувачів.

Показники інших роздiлiв статистики водних pecypciв обчис­люються за даними статистичної звiтностi. Для характеристики водоспоживання встановлюють загальний забір води та її вико­ристання за напрямами використання, а також втрати. Обсяг стоків розраховується за якістю очищення, а також кількістю забруднювачів (у тоннах), за окремими iнгредiєнтами в стоках. Прова­диться також облік кiлькостi, потужності та ефективності роботи очисних споруд. Статистичні дані розробляються як у територіальному, так i галузевому розрізах. При цьому широко викорис­товується метод угруповань.

Узагальнюючими показниками в статистиці природних ресурсів можуть бути тільки вартісні показники. Даючи економічну оцінку природних pecypciв, застосовують два методи: затратний (оцінювання в pecypci результатів праці) та рентний (оцінювання можливих доходів від ресурсу), а також рiзнi їх комбiнацiї.

Основи трудового (затратного) методу закладені були С. Т. Струмiлiним, хоча він i обмежився лише встановленням розміру ви­трат на первинне освоєння pecypciв без урахування витрат на підтримання їх відтворення в процесі експлуатації. Тобто обчислювалась сукупність затрат праці на освоєння природного ресур­су. При використанні цього методу зберігається єдність підходу до оцінювання вcix елементів національного багатства як спо­живчих вартостей, що беруть участь у вiдтвореннi. Але водночас вони не дістають вартісного вираження, необхідного для обміну на ринку. Найважливішими джерелами iнформацiї про прямі та непрямі затрати праці є мiжгалузевi баланси.

Сутність рентного методу полягає в установленні доходів від природного ресурсу на базі розробки диференційованої ренти. Цей метод почав застосовуватися ще в 30-тi роки для оцінювання сільськогосподарських угідь та інших природних pecypciв у балансі народного господарства колишнього СРСР за 1923-1924 рр. Розрахунки виконувались розкладанням приросту національного доходу з виділенням доходів від цих природних pecypciв. На цих самих принципах виконано бiльшiсть повоєнних переоцінок, які дозволили оцінити роль природного фактора в реальних фінансових операціях. Тут на допомогу прийшла iнформацiя кадастрів pecypciв, про які йшлося раніше.

Але й перший, i другий методи оцінювання природних ресур­ciв потребують у нашій кpaїні подальшого розвитку та докладної розробки.

2. Кореляційно-регресійний аналіз

Для кореляційного дослідження були відібрані показники споживання свіжої води і кількості водоочисних споруд.

Для проведення кореляційного дослідження сформуємо наступну табличку:

Таблиця 2.1. Кореляційно-регресійний аналіз

Рік Водоочисні споруди (шт.) Спожито свіжої води (млрд. м3) Розрахункові дані
xy X2 Y2 yx
2004 1 9,973 9,973 1 99,46073 10,54025
2003 2 11,034 22,068 4 121,7492 10,67324
2002 6 11,589 69,534 36 134,3049 11,20522
2001 16 12,168 194,688 256 148,0602 12,53515
2000 18 12,991 233,838 324 168,7661 12,80114
Разом 43 57,755 530,101 621 672,3411 57,755
Середнє значення 8,6 11,551 106,0202 124,2 134,4682

Для визначення залежності між даними показниками скористаємось рівнянням прямої:

Параметри рівняння визначаємо методом найменших квадратів. Для цього сформуємо і розважимо систему рівнянь:

Розважимо систему рівнянь і отримаємо наступні значення параметрів:


Рівняння прямої матиме вигляд:

Таким чином із збільшенням водоочисних споруд збільшується кількість споживання чистої води.

Для вимірювання тісноти між факторною і результуючою ознаками і визначення його напряму використовуємо лінійні коефіцієнти кореляції, який визначається за формулою:

- середнє значення добутку ознак;

- середнє значення самих ознак;

- середньоквадратичне відхилення фактичних значень ознак х та у від їх середніх величин.

Це означає, що зв'язок між очисними спорудами і кількістю спожитої свіжої води тісний.

Обчислюємо коефіцієнт детермінації:

Отже, зміна обсягу споживання свіжої води на 92% обумовлена зміною кількості очисних споруд.

Рис.2.1. Графічна кореляція залежності.

3. Типологічні розрахунки

3. 1. Завдання 1

Студенту необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 3 (номер варіанту згідно номера студента в списку групи у деканаті) за номерами вказаними в таблиці 2.

Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.

Таблиця 3.1.

Вибірки авто підприємств за варіантами
Група 3
№ п/п Номер авто підприємства
3 [72-82][12-22][32-37]

Дані про автотранспортні підприємства

Таблиця 3.2

№ авто підприємства Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон, т/км
1 2 3 4
12 67 77 198
13 46 69 156
14 20 64 138
15 70 68 162
16 23 72 167
17 48 65 124
18 36 67 145
19 59 78 162
20 46 63 156
21 56 66 162
22 62 80 191
32 76 70 132
33 41 64 144
34 80 70 182
35 67 62 139
36 25 61 145
1 2 3 4
37 29 69 140
72 44 72 145
73 48 61 140
74 46 66 159
75 52 77 148
76 50 68 132
77 60 66 144
78 70 60 182
79 23 62 139
80 29 61 132
81 77 78 159
82 70 71 148

На основі даних по 28 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати: