Міністерство аграрної політики України
Одеський державний аграрний університет
Курсова робота
з дисципліни «Економіка підприємства»
на тему: «Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємств». (На матеріалах ТОВ «Ясні зорі» Кодимського району Одеської області)
Роботу виконав: студентка 3 курсу 2 групи
економічного факультету
спеціальність «Облік і аудит»
заочної форми навчання
Албул Олена Вікторівна
Одеса – 2010
Зміст
Вступ
1. Економічна суть виробничих фондів ТОВ «Ясні зорі»
1.1 Характеристика виробничих фондів, їх поділ, класифікація і структура
1.2 Основні засоби, їх грошова оцінка і ефективність використання основних фондів ТОВ «Ясні зорі»
1.3 Оборотні засоби аграрних підприємств, джерела їх формування і методика визначення ефективності використання оборотних засобів
2. Природно - економічна характеристика ТОВ «Ясні зорі»
2.1 Місце розташування і грунтово – кліматичні умови господарства
2.2 Виробничий напрям, розміри і рівень розвитку ТОВ «Ясні зорі»
2.3 Рівень інтенсивності і економічної ефективності інтенсифікації
2.4 Економічна ефективність виробництва основних видів продукції рослинництва
2.5 Економічна ефективність використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення і оборотних фондів
2.6 Досвіт використання основних виробничих фондів і оборотних фондів в сільськогосподарських підприємствах України
3. Шляхи раціонального формування і використання основних виробничих фондів і оборотних засобів в сільськогосподарських підприємства
3.1 Розробка і впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій виробництва
3.2 Використання техніки на лізинговій основі; формування МТС, оренда техніки
3.3 Мінімізація потреби в оборотних засобах і фактори підвищення їх використання
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Велику роль за сучасного розвитку аграрної сфери в Україні відіграють знаряддя (основні засоби) і предмети праці ( оборотні активи ). Їх раціональне використання є дуже важливим завданням в сільськогосподарському виробництві, тому що ці два із п’яти факторів, які беруть безпосередню участь у створені вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури і ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання в сільськогосподарському виробництві.
Вся сукупність наявних виробничих фондів становлять найбільшу частку (близько 60%) національного багатства України. Зростання і вдосконалення засобів праці забезпечує безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних виробничих фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. До складу основних фондів входить інше майно підприємства, яке безпосередньої участі у виробництві не бере.
Метою нашої курсової роботи є дослідити економічну сутність основних і оборотних засобів, що використовуються на сільськогосподарських підприємствах та вивчити шляхи раціонального їх формування і використання.
У відповідності до поставленої мети в роботі мають бути розв’язані наступні задачі:
1. дослідити економічну сутність основних і оборотних фондів господарства, методи їх оцінки, показники ефективності використання, джерела формування;
2. вивчити природноекономічний стан досліджуваного господарства;
3. на підставі проведених досліджень запропонувати шляхи раціонального формування і використання основних і оборотних засобів на сільськогосподарських підприємствах.
Об’єктом дослідження курсової роботи є сільськогосподарське підприємство ТОВ «Ясні зорі», який знаходиться в с. Слобідка Кодимського району Одеської області.
Період дослідження 2005 по 2007 рок. Інформаційними джерелами є річна фінансова та статистична звітність підприємства за останні три роки, економічний паспорт.
При проведенні дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: монографічний, балансовий, індексний, економіко-статистичний та інші методи.
1 Розділ. Економічна суть виробничих фондівсільського господарства
1.1 Характеристика виробничих фондів, їх класифікація і структура
Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, і становлять, на думку Андрійчука, поняття виробничих фондів. Їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.[5]
Засоби виробництва визначені розвитком матеріально технічної бази підприємства. Від рівня забезпеченості виробництва основними засобами, їх структури та ефективності використання залежать виробничі та фінансові результати підприємства.
Основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які беруть участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість поступово переходить на виготовлений товар в міру їх зносу (амортизації).[6]
Окремі види засобів виробництва можуть змінювати свою функціональну роль у процесі виробництва, а тому їх розглядають як основні фонди, а в іншому випадку як оборотні.
За Бурковським А.Д., всі засоби, які беруть участь в виробничому процесі (машини, устаткування, технологічні лінії, інше обладнання) і створюють умови для його здійснення (виробничі споруди, гідротехнічні споруди – плотини, канали, водоймища, транспортні споруди — мости, дороги, тунелі, електромережі, трубопроводи) та служать для переміщення і збереження предметів та продуктів праці (складські приміщення, транспортні засоби), є виробничими основними фондами.[13]
За Байша І.М. до основних фондівналежать невиробничі основні фонди (житлові будинки, клуби, дитячі дошкільні заклади, школи, лазні, пральні, спортивні споруди й інші об'єкти побутового і культурного призначення, охорони здоров'я).[7]
На думку Топіга І.М. основні засоби - це матеріальні активи, які утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).[34]
Об'єкти основних засобів у бухгалтерському обліку класифікуються в групи, однакові за технічними характеристиками, призначенням і способом використання. З метою обліку основні засоби та інші необоротні матеріальні активи поділяються на такі групи:
- Основні засоби — це: земельні ділянки; капітальні вкладення на поліпшення земель: будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робоча і продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші основні засоби.
- Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи: тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.
Основні засоби грають дуже велику роль в виробничій діяльності підприємства, так як вони у своїй сукупності створюють виробничу потужність підприємства.[10]
Споживна вартість знарядь праці, за В.А. Андрійчуком, закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їх використання.[6]
Предмети праці , тобто оборотні фонди, беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створюваний продукт. Як бачимо, характер їх обороту докорінно відрізняється від характеру обороту основних фондів, що безпосередньо позначається на формуванні витрат, які включаються в собівартість продукції.[4]
Виробничі фонди у процесі кругообігу послідовно переходять зі стадії виробничих запасів у стадію виробництва, а з неї – в стадію готового продукту. Такий рух виробничих фондів відбувається як рух вартості, зумовлюючи необхідність їх розмежування на застосовувані і спожиті.
Застосовувані основні фонди представлені первісною вартістю знарядь праці, а виробничо спожиті – лише частиною її у формі річної суми амортизації на реновацію. Застосовувані основні фонди завжди є більшими від виробничо спожитих протягом року на строк їх експлуатації.
Для оборотних фондів, як правило, характерне зворотне співвідношення. Застосовувані оборотні фонди вимірюються вартістю їх середньомісячного залишку, виробничо спожиті – матеріальними витратами. Враховуючи характер обороту предметів праці, стає очевидним, що виробничо спожиті оборотні фонди будуть у стільки разів перевищувати застосовувані, скільки оборотів зроблять оборотні фонди протягом року.
На думку Покропивного С.Ф поділ виробничих фондів, на застосовувані і виробничо спожиті має глибокий економічний зміст, оскільки дає змогу правильно визначити роль знарядь і предметів праці у формуванні собівартості продукції. Стає очевидним, що основна частка витрат формується за рахунок не основних, а саме оборотних фондів, хоч первісна вартість перших значно перевищує вартість оборотних. [31]
Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.