Зміст:
Вступ.
1.1 Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів.
1.2 Система показників ефективності використання основних засобів і методика їх визначення.
3.1 Статистичний аналіз складу, структури і динаміки основних засобів.
3.2 Баланс основних засобів, показники їх відтворення та фондозабезпеченності.
3.3 Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів.
3.4 Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі.
3.5 Визначення тенденції факторів, які впливають на фондовіддачу і їх рівня на перспективу.
3.6 Економічно-статистичний аналіз економічної ефективності використання основних засобів і резерви їх підвищення.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Вступ.
Сільське господарство у народному господарстві займає особливе місце: воно призначено задовольняти зростаючі потреби населення країни в продуктах споживання, а промисловість в сировині та виробляє різну продукцію для експорту. Сільське господарство залишається основним джерелом постачання населення продуктами харчування .Біля 3/4 споживчих матеріальних благ населенням-це продукти сільського господарства безпосередньо або їх промислової переробки.
Ціллю курсової роботи є аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами, виявити комплекс недостатніх агрегатів та обладнання і намітити шляхи їх поповнення, аналіз структури основних засобів , динаміки її зміни та виявити причини відхилень з порівнянням з минулим періодом.
В теперішній час велику увагу приділяють заходам в подальшому обсягу усіх галузей сільського господарства, вірному розміщенню їх з урахуванням грунто-кліматичних особливостей районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Без урахування грунто-кліматичних умов неймовірно рішення питань районування території, раціонального розміщення культур, вірне розміщення сівозмін і інших заходів, спрямованих на прийом сільського господарства.
1.1Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів.
Основні фонди – це економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду, які цілком і в незмінній натуральній формі споживаються у виробничих і невиробничих процесах і постійно втрачають свою вартість по частинам, переносячи її на готову продукцію. Вони характеризують рівень розвитку продуктивних сил, матеріальною основою організаційно-технологічних процесів. Зростання основних фондів, якісне вдосконалення конкретних видів засобів праці, поліпшення виробничої і галузевої структур та ефективне використання їх в усіх галузях виробництва є важливою передумовою створення матеріально-технічної бази, підвищення продуктивності праці і зростання матеріального добробуту населення.
Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання:
- забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів;
- вивчити динаміку основних фондів;
- характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективності їх застосування;
- вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу;
- вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство.
За роллю у процесі виробництва і способом перенесення вартості на створюваний продукт засоби виробництва поділяють на засоби праці і предмети праці.
Засоби праці(трактори, комбайни, будівлі) тривалий час беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на вироблену продукцію. Предмети праці(насіння, корми, пальне) беруть участь в процесі праці протягом одного виробничого циклу і свою вартість повністю переносять на заново створений продукт.
За характером участі у виробництві основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі основні засоби та виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення. До виробничих належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом, переробкою і реалізацією продукції. Розрізняють виробничі основні фонди сільськогосподарського призначення, які використовують у сільськогосподарському виробництві, і несільськогосподарського призначення, тобто фонди підсобних підприємств, торгівлі, громадського харчування. Невиробничі основні засоби безпосередньої участі у виробництві не беруть. Це об’єкти житлово-комунального господарства, школи, лікарні, дитячі дошкільні заклади.
Основні фонди сільськогосподарського призначення поділяються на такі групи(види): 1) будівлі; 2) споруди, з них іригаційні, меліоративні і обводнювальні; 3) передавальні устаткування; 4) машини і обладнання – всього у тому числі: а) силові машини і обладнання, з них трактори; б) робочі машини і обладнання, з них комбайни та інші сільськогосподарські машини і знаряддя, вимірювальні і регулювальні прилади, пристрої і лабораторне обладнання; 5) транспортні засоби, з них автомобілі вантажні; 6) виробничий і господарський інвентар; 7) робоча худоба; 8) продуктивна худоба; 9) багаторічні насадження, з них молоді насадження, полезахисні лісові смуги; 10) капітальні витрати на поліпшення земель(без споруд); 11) інструмент та інші основні засоби. Крім того, основні виробничі фонди поділяють на фонди рослинництва, тваринництва та загального призначення (які беруть участь у виробництві як рослинницької, такі тваринницької продукції).
Виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення- цеосновні фонди житлово-комунального господарства, організаційної освіти, культури, мистецтва та охорони здоров'я. У складі усіх фондів підприємства рішуча роль належить виробничим фондам.
Основними джерелами даних для економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва є річні звіти колгоспів, агрофірм, агроасоціацій та інших сільськогосподарських підприємств, оперативна статистична звітність, данні первинного і бухгалтерського обліку, а також спеціальні статистичні спостереження. Джерелами даних про основні засоби є періодична та разова статистична звітність. Важливим джерелом статистичної інформації є переписи і спеціальні обліки сільськогосподарських машин та знарядь.
1.2 Система показників ефективного використання основних засобів і методика їх визначення.
Забезпеченість основними фондами та їх використання характеризують слідуючи показники: розмір та структура основних виробничих фондів, динаміка основних фондів, озброєність праці основними фондами (фондоозброєність), розмір та структура енергетичних засобів, забезпеченість енергоресурсами (енергоозброєність), забезпеченість тракторами, комбайнами, іншими сільськогосподарськими машинами, фондовіддачі, фондомісткості.
Для оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва застосовують систему взаємопов'язаних економічних показників, які характеризують ефективність використання основних елементів виробництва(землі, праці, засобів виробництва) і відображають інтенсивні умови господарювання, що сприяють підвищенню ефективності виробництва.
Фондозабезпеченність вимірюється як відношення середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.
Фондоозброєність праці знаходиться діленням середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на середньорічну чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві.
Фондовіддача в сільському господарстві визначається, як відношення вартості валової сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (виробнича фондовіддача). Розмір цього показника залежить як від виходу, так і від розміру і складу основних засобів. Так, недостача окремих видів основних засобів, наприклад збиральної техніки, складських приміщень, позначається на використанні інших їх видів у виробництві та збереженні продукції.
Фондомісткість в сільському господарстві визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 100 грн. до вартості валової сільськогосподарської продукції. В процесі аналізу цей показник можна розкласти по видам фондів, що дає змогу конкретизувати висновки і порівняти фактичну фондомісткість з плановою, нормативною. Показники фондовіддачі та фондомісткості обернено пропорційні. Залежно від того, вартість яких виробничих фондів (основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення або всіх основних фондів) використано в розрахунках, фондовіддача може бути виробничою і повною. Виробничу фондовіддачу розраховують як відношення вартості сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення:
f = ,
де f – фондовіддача виробнича, грн.
Q – вартість валової продукції в порівнянних цінах певного року, грн.
Fb – середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.