Смекни!
smekni.com

Об рунтування основних виробничо-економічних показників діяльності підприємства (стр. 1 из 9)

Зміст

Зміст 2

Вступ 3

Розділ 1. Планування виробничої програми і визначення потреби підприємства в основному капіталі 6

Розділ 3. Потреба підприємства в оборотному капіталі на момент його утворення 15

Розділ 4. Визначення та обґрунтування потреби підприємства в трудових ресурсах 20

Розділ 5. Планування собівартості продукції 30

5.1. Планування затрат підприємства за статтею калькуляції «Сировина і матеріали» 30

5.2. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Паливо та електроенергія для технологічних потреб» 32

5.3. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Основна заробітна плата» 32

5.4. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Додаткова заробітна плата виробничих робітників» 33

5.5. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Витрати на соціальні заходи» 33

5.6. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання» 33

5.7. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Загально-виробничі (цехові) витрати» 34

5.8. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Загальногосподарські витрати» 35

5.9. Планування затрат підприємства по статті калькуляції «Позавиробничі витрати» 36

Розділ 6. Планова калькуляція ціни на продукцію підприємства 37

Розділ 7. Обґрунтування оптимальних обсягів виробництва продукції та прибутку від реалізації 40

Розділ 8. Планування суми та розподілу чистого прибутку підприємства 46

Розділ 9. Первинний аналіз основних економічних показників діяльності підприємства 49

Список використаної літератури 55

Вихідні дані до курсової роботи 57

В умовах реформування економіки України, впровадження ринкових відносин, важливе значення набуває постійне вдосконалення виробництва як матеріальної основи розвитку суспільства. Процес реформування торкнувся підприємств усіх галузей економіки. Ускладнились економічні відносини між підприємствами, посилилась конкуренція, виявились недоліки в роботі, які породжені незвичними для сучасного виробника процесами ринкового змісту.

З’явилась необхідність в удосконаленні методів управління діяльністю підприємства, удосконалення методів планування як однієї із головних функцій управління.

Нові умови господарювання змінюють застаріле стереотипне відношення до планування діяльності підприємства, як до процесу, що в повній мірі керований державними установами. На перший план виходить необхідність нового розуміння планування, визначення розвитку підприємства, формування його стійкого становища на ринку завдяки виробництву конкурентно-здатної, якісної та необхідної споживачам продукції.

Підприємства в сучасних умовах діють в правовому полі, визначеному законами, прийнятими Верховною Радою України. Правовою базою послужили Конституція України, де визначені конституційні умови розвитку суспільства, зміст та характер нових для України ринкових відносин; «Господарський кодекс України» та розроблення програм економічного і соціального розвитку України.

Перехід української економіки до ринкових відносин пов’язаний зі становленням і розвитком підприємництва. Підприємництво є невід’ємною складовою економічної діяльності.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, надання послуг і торгівлі з метою отримання прибутку.

Підприємництво є особливим фактором виробництва. Саме людську здатність до підприємництва в сучасному виробництві вважають четвертим видом ресурсів.

У Законі України «Про підприємство» зазначається: підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Підприємство є основною, первинною ланкою народного господарства, оскільки тут здійснюється безпосереднє виробництво матеріальних благ; на підприємстві зосереджено певну сукупність продуктивних сил: предметів праці, засобів праці, працівників; тут відбувається первинний розподіл знов створеного продукту на первинні доходи: підприємця, працівників, держави; на підприємстві виникають відносини власності як між членами даного колективу, так і між даним підприємством та іншими суб’єктами; на підприємствах відбувається поєднання працівників із засобами виробництва, що визначається формою власності на засоби виробництва і зумовлює конкретний вид підприємства.

При переході економіки України до ринкових відносин все більш виникає необхідність активно використовувати менеджмент. Спеціаліст з менеджменту повинен володіти знаннями і навичками з таких основних питань:

методика розрахунку, економічний зміст і порядок застосування в процесі прийняття управлінських рішень основних показників економіки підприємства, показників економіки підприємства та показників мікро економіки;

методики нарахування амортизаційних відрахувань, які існують в економічній практиці України;

порядок оподаткування прибутку підприємств в Україні;

основи ціноутворення на промислову продукцію;

визначення собівартості продукції, робіт, послуг; групування собівартості за економічними елементами затрат і за статтями калькуляції; ділення затрат підприємства на постійні і змінні; поняття про граничні витрати;

оптимізація обсягів виробництва виходячи з мети максимізації прибутку або мінімізації збитків в залежності від кон’юнктури товарного ринку;

розробка комплексу заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, підвищення його конкурентно-здатності, та ін.

Саме перелічені знання та навички систематизує та закріплює дана курсова робота.

Курсова робота складається з дев’яти розділів, в яких спланована виробнича програма, собівартість продукції, затрати підприємства за різними статтями калькуляції, оптимальні обсяги виробництва, використання чистого прибутку підприємства. В курсовій роботі також представлена потреба підприємства в оборотному капіталі і трудових ресурсах. Здійснено первинний аналіз основних економічних показників діяльності підприємства.

У кожному розділі розрахунки подані у табличній формі, а їх результати наведені та проаналізовані у висновках. Для більшої наочності та кращого розуміння даної проблеми в роботі є також малюнки, графіки та схеми.

У кожному розділі розрахунки подані у табличній формі, а їх результати наведені та проаналізовані у висновках. Для більшої наочності та кращого розуміння даної проблеми в роботі є також малюнки, графіки та схеми.

Розділ 1. Планування виробничої програми і визначення потреби підприємства в основному капіталі

Одну з найголовніших ролей в плануванні виробництва підприємства відіграє виробнича програма.

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

Виробнича програма підприємства є:

планом виробництва та реалізації продукції;

основним та вихідним розділом плану господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Вона визначає:

обсяг випуску продукції

номенклатуру

асортимент

кількість

якість

строки

вартість

Задачі розроблення виробничої програми:

Підвищення якості, надійності, поліпшення дизайну виробу з урахуванням попиту, а також дії конкурентів;

Забезпечення високих і стійких темпів зростання випуску продукції як у вартісних, так і у натуральних показниках;

Формування номенклатури та асортименту виробів відповідно до стадій їх життєвого циклу;

Найбільш повне використання виробничих потужностей та ресурсного потенціалу підприємства.

Показниками виробничої програми є:

кількісні (вартісні, натуральні, умовно-натуральні, трудові)

якісні (сортність, марка, вміст корисного компонента, частка продукції, що відповідає світовим стандартам, частка експортної продукції)

Виробнича програма підприємства має включати в себе конкретні пункти дій підприємства на шляху:

отримання, придбання сировини для виробництва продукції (надання послуг);

створення умов для виготовлення (надання) товарного продукту;

підтримування зв’язків із підприємствами партнерами;

ведення кадрової політики;

питань стимулювання;

подальшого розширення виробництва;

захоплення нових і утримання старих сфер впливу тощо.

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.

Розробка і обґрунтування виробничої програми підприємства обов'язково має опиратися на чіткий математичний розрахунок усіх фінансових витрат на виробництво товару чи надання певних послуг. Тільки у разі переконливих позитивних показників можливої діяльності, варто втілювати дану програму в життя.