Види страхування та iх характеристика (стр. 29 из 74)

Методика визначення збитку та страхового відшкодування залежить від
ряду факторів (див. рис. 4.3).

Рис. 4.3. Фактори, від яких залежить визначення збитку та відшкодування.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок:

Перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що
природно випливають з них.

Того, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування
майна, забезпечення його зберігання і запобігання подальшому
пошкодженню чи знищенню.

Викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено
правоохоронними органами.

Розмір страхової премії залежить від:

Ступеня страхового ризику.

Страхового тарифу.

Виду майна та умов зберігання майна.

Технічного стану підприємства.

Виду виробництва.

Обсягу застрахованого майна.

Страхової суми.

Строку використання.

Форми внесення страхових платежів.

Складність ризиків юридичних осіб та їх різноманіття часто спонукає
страховика скористатися послугами кваліфікованих посередників з досвідом
і знаннями в конкретній сфері виробництва чи знаннями конкретних
властивостей майна, а також використовувати послуги банків, пошти, різних
відомств та організацій, підприємницьких структур (наприклад, автостоянок,
бензоколонок, кас, дільничних угруповань і ін.).

Процес прийняття на страхування ризиків фізичних осіб - здебільшого
річ відносно нескладна. Ризики у них в своїй масі достатньо прості й
однорідні. Часто страховик видає на них стандартний страховий поліс навіть
майже без попереднього огляду такого майна.


Об'єктами страхування у громадян звичайно виступають власні
житлові і дачні будинки, господарські споруди, автомобілі, домашнє майно,
домашні і сільськогосподарські тварини.

Договори страхування укладаються на підставі письмової заяви
страхувальника, який подає окремо заяву на страхування майна (див.
довідкові матеріали 3 теми 7 цього посібника), що належить підприємству,
чи заяву на страхування майна, отриманого ним за договором майнового
найму. Якщо договір страхування укладається щодо частини майна
(вибіркове страхування), то до заяви додається опис відповідного майна (див.
довідкові матеріали 3 теми 7 цього посібника).

Заява - це найпоширеніша форма отримання страховиком інформації
про ризики, які необхідно застрахувати. У заяві страхувальник має дати
вірогідний опис майна, охарактеризувати його, зазначити місцезнаходження і
призначення, вказати на збитки, які сталися раніше, та їх причини. Такі
відомості необхідні для правильного визначення міри ризику, розміру
страхової премії, урегулювання спірних питань щодо розміру відшкодування
збитку.

У разі навмисного спотворення відомостей страхувальником страховик
може визнати договір недійсним або зменшити розмір відшкодування збитку
і навіть відмовитись від його виплати.

Якщо після укладення договору страхування зі страховим майном
відбулися зміни, про них необхідно повідомити страхову компанію
(наприклад, перепрофілювання виробництва, реконструкція, заміна
обладнання і т.ін.).

Якщо страхувальник страхує майно, яке вже застраховане в інших
страхових компаніях, він повинен повідомити про це нову страхову
компанію, оскільки страхова сума не повинна перевищувати вартості майна і
якщо потрібно буде виплачувати відшкодування то страховики таке зроблять
по контрибуції - одного з головних принципів страхування.

Договір страхування оформляється видачею страхувальникові
страхового полісу (див. довідкові матеріали 3 теми 7 цього посібника) і
починає діяти наступного дня після сплати нарахованих платежів.

Договори страхування майна можуть укладатися на один рік або на
невизначений термін зі щорічним перерахунком вартості майна і суми річних
платежів.

У разі укладання договору страхування на строк до одного року,
платежі обчислюють, виходячи з 1/12 частини за кожний місяць дії договору.

Якщо припиняється діяльність підприємства через його ліквідацію,
договір втрачає силу в день, установлений для ліквідації, а в разі
реорганізації (злиття, поділ, відокремлення) - за 15 днів від дня реорганізації
(але в усіх випадках - не пізніше від строку закінчення дії договору).

Платежі, що залишилися після припинення дії договору до кінцевих
строків страхування, повертаються лише за певні місяці, які залишилися до
кінця строку страхування.


У разі загибелі або пошкодження застрахованого майна в період роботи
комісії з реорганізації діяльності або ліквідації підприємства страхове
відшкодування виплачується підприємству чи організації-правонаступниці.

Для страхувальників, які безперервно страхували майно на повну
вартість протягом одного і більше років і не одержували страхове
відшкодування - надаються пільги в подальшому страхуванні: річна сума
страхових платежів зменшується, як правило, на 10 відсотків за кожний рік
попереднього страхування, на підприємство направляються кошти для
фінансування різних превентивних робіт, якщо це потрібно, надається
місячний пільговий строк для укладення нового договору.

У світовій практиці існує кілька сотень видів майнового страхування.
Значна їх кількість є в Україні. Зрозуміло, що подати всі їх особливості в
одному навчальному посібнику неможливо. Проте на найпоширеніших і
найперспективніших видах майнового страхування, які, з нашого погляду,
більш-менш характеризують сутність та прийоми такого страхування,
зупинимось докладніше.

4.3. Страхування технічних ризиків

Використані терміни: будівельне підприємство, будівельно-монтажне
підприємство, монтажні ризики, будівельні машини, будівельне
устаткування, електронні пристрої, технічні та технологічні новинки,
об 'єкти страхування, страхова сума.

У світовій практиці страхування технічних ризиків включає в себе:

Страхування будівельного підприємства від усіх ризиків (CAR).

Страхування усіх монтажних ризиків (EAR).

Страхування машин.

Страхування електронних пристроїв.

Страхування технічних ризиків здійснюється як страхування майнових
інтересів при виконанні будівельно-монтажних робіт (див. рис. 4.4).


Страхування самої техніки,

устаткування,
технологічних ліній та ін.
на випадок виводу їх з ладу,

порушення роботи.

Страхування від непередбачених
несприятливих наслідків,