Таблиця 1.
| Рік | Статутний фонд у зіставних цінах на кінець відповідного року,тис.грн. | Ланцюгові темпи зростання обсягу випуску продукції, % | Середньорічна заробітна плата одного працівника за зістав-ною оцінкою, грн. |
| 1993 | 3420 | 100,0 | 2339 |
| 1994 | 3577 | 100,6 | 2501 |
| 1995 | 3949 | 103,7 | 2775 |
| 1996 | 2855 | 86,9 | 2254 |
| 1997 | 3270 | 90,4 | 1968 |
| 1998 | 4600 | 97,6 | 2043 |
| 1999 | 4925 | 98,2 | 2256 |
Вже просте прочитання й осмислення даних, представлених подібним чином, дає підстави для деяких важливих аналітичних висновків. Вони, однак, можливі, якщо витримується основна умова застосування прийому порівняння взагалі і, зокрема, побудови рядів динаміки, — йдеться про зіставність усіх величин, що входять у ряди динаміки. У фінансово-економічному аналізі доводиться досягати зіставності показників або при збиранні та обробці необхідних для побудови рядів динаміки даних, або шляхом перерахування зібраних незіставних даних. Задача зведення рядів Динаміки до зіставного виду тим складніша, чим більший часовий період охоплює аналізований масив інформації.
Групування — це прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування масиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналізу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об’єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групування набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітичних таблиць жодна більш-менш складна аналітична задача не може бути розв’язана раціонально.
Балансовий метод аналізу — це відображення й аналіз кількох (найчастіше — двох) груп взаємопов’язаних і взаємоврівноважених економічних показників. У формі балансу підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ресурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов’язаних показників. Наприклад, при складанні фінансового плану підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується можливість одержання прибутку та інших джерел фінансових ресурсів виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби у тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (в тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо).
Особливістю об’єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предметними з точки зору можливості вжиття певних конкретних заходів для підвищення ефективності роботи підприємства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінцевий результат аналізу певних факторів як таких, що зумовлюють цей результат. Тому задача виключення впливу одних факторів на аналізований об’єкт з метою визначення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається величина впливу кожного з них на кінцевий результат.
Якщо зв’язок між аналізованим об’єктом і факторами, що його визначають, представлений функціонально, тобто через модель (формулу), в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:
• індексний метод;
• метод ланцюгових підстановок;
• метод різниць.
Індексний метод аналізу застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним методом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що у кожного підприємства (промислового, торговельного) обсяг продажу окремих товарів з року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обсягу реалізації (продажу) товарів характеризують динаміку загальної виручки від реалізації, але не відповідають на запитання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисельника і знаменника даної функції входять незіставні величини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якісного) на кінцевий результат — виручку від реалізації.
Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індекси — це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбувається фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загального індексу обсягу реалізації продукції
I=åg1p1 / åg0 p0 мають такий вигляд:
а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції
Iоп =åg1p0 / åg0 p0 ; (1)
б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства
Iц =åg1p1 / åg1 p0 ; (2)
Для побудови індексів Iоп і Іц використовується правило побудови агрегатних індексів, яке обґрунтовується у загальній теорії статистики: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), які входять у формулу, фіксуються на рівні базового періоду, кількісні елементи — на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу показує: який відокремлений вплив на загальний результат справив той чи інший фактор.
Застосування індексного методу виявлення впливу факторів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосування цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універсальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомогою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв’язок факторів і результатного показника, можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і перевірити одержані результати аналізу шляхом балансування факторів.
Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які – вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.
Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’язок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений варіант методу ланцюгових підстановок — метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисними кількісними параметрами перемножують на абсолютне значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами — на абсолютне значення звітного кількісного.
Наприклад, загальна чисельність працівників виробничої фірми за 1998 і 1999 р. становила відповідно 520 і 490 чол., середньорічна заробітна плата одного працівника — відповідно 2064 і 2548 грн., річний фонд заробітної плати — 1073,2 і 1248,5 тис. грн. Треба визначити, як вплинули фактори кількості працюючих і середньорічної заробітної плати на загальний фонд заробітної плати підприємства.