Смекни!
smekni.com

Основи ділового спілкування (стр. 2 из 2)

У ході бесіди менеджерові вдалося виявити наступні сторони претендента:

Позитивні: досить висока кваліфікація й досвід роботи; гарні аналітичні й творчі здібності; відмінне здоров'я;

Негативні: відсутність особистих кар'єрних планів, чітких цілей, пасивність, індиферентність, незрілість, які, однак, сполучалися з небажанням починати роботу у фірмі з молодших посад, наміром одержати одразу занадто багато; невпевненість у собі й неврівноваженість, нервозність, надмірна увага до грошової винагороди, зацікавленість тільки в одержанні матеріальних благ; деяка скритність, нещирість, які проявлялися – невербально та вербально – в ухиленні від прямої відповіді; погані висловлювання про організації, в яких кандидат працював раніше, і про їхніх керівників.

У заключній частині бесіди менеджер не став одразу сповіщати кандидата про негативне рішення, що за його рекомендацією було прийнято й повідомлено кандидатові пізніше. Він підвів підсумки розмови й пояснив подальший хід прийому на роботу.

Чи можна роботу менеджера вважати успішною й правильно організованою?

Чи достатньо інформації в описі ситуації для прийняття рішення про наймання?

1. При проведенні співбесіди менеджер дотримувався основних вимог щодо прийому нових спеціалістів. Він мав заздалегідь підготовлений план бесіди; стиль співбесіди був доброзичливим та підбадьорливим; дав кандидатові висловитися, кандидат говорив більше менеджера. У ході бесіди менеджер отримав інформацію про кандидата, ознайомив його з фірмою, традиціями, персоналом. Тому роботу менеджера можна вважати успішною і правильно організованою.

2. Ціль бесіди – збір необхідних відомостей про кандидата. За допомогою співбесіди менеджер дізнався що: у кандидата досить висока кваліфікація й досвід роботи; гарні аналітичні й творчі здібності; відмінне здоров'я. Проте менеджер дізнався і про негативні сторони: відсутність особистих кар'єрних планів, чітких цілей, пасивність, індиферентність, незрілість, невпевненість у собі й неврівноваженість, нервозність та інше. Тому з цього можна зробити висновок що менеджер отримав достатньо інформації про кандидата щодо прийняття рішення про наймання.

Тема 7. Імідж ділової людини

Ситуація 1

Проаналізуйте і обговоріть наступні положення щодо професійного іміджу.

1. Дивіться людям в очі.

2. Ваше рукостискання повинно бути твердим.

3. Говоріть сильним голосом.

4. Не будьте скритним.

5. Одягайтесь ретельно.

6. Не сутультесь, не горбтесь.

7. Будьте охайним й акуратним.

8. Дозволяйте собі жестикулювати.

9. Посміхайтесь.

Питання:

1. Наскільки ви згодні (чи не згодні) з кожним з них?

2. Чому?

1. Дивитись в очі потрібно, проте постійний погляд заважає співрозмовнику зосередитись, вистачить 10 секунд.

2. Твердим, проте не занадто. Тверде рукостискання свідчить про нервозність проте слабке - про невпевненість.

3. Голос повинен бути чітким та впевненим, проте кричати не потрібно.

4. Потрібно бути відкритим, проте в міру.

5. При першій зустрічі з людиною передусім звертають увагу на її одяг. Гарний та охайний одяг працівника підкреслює повагу організації до тих, з ким вона має справи. Тому одяг повинен відповідати професії, іміджу.

6. Щодо професійного іміджу це не красиво, тому-що кожен працівник – обличчя компанії. А якщо цим зловживати, то можуть бути проблеми зі здоров’ям.

7. Враження про людину може скластись лише за допомогою спостереження, тому акуратність та охайність будуть доречними.

8. Вербальне та невербальне спілкування доповнюють одне одного, проте не потрібно перебільшувати зі жестикулюванням.

9. Посмішка – це ваш настрій. І цей настрій може бути переданий співбесіднику, якщо вона буде чистоюта доброзичливою.

Тема 8. Діловий етикет: принципи і функції

Ситуація 3

«Дмитро, ти представив себе в резюме у неправдивому світлі і, скоріш за все, попадешся».

«Світлано, люди завжди підкреслюють свої кращі якості в резюме. Передбачається, що ти спробуєш прикрасити себе».

«Це у деякій мірі справедливо, але нечесно писати, що твій середній бал 3,0 і що у тебе є необхідний досвід роботи».

«Я просто округлив 2,86 до 2,9, а 2,9 – це майже 3,0. Крім того, до моменту закінчення у мене, можливо, буде 3,0. І хто сказав, що моя робота з продажу гамбургерів не містить прихований натяк на функції менеджера? Підприємства хочуть отримати співробітників з оптимістичним поглядом на речі, які можуть бачити світлі сторони життя. Просто я покращив їх враження про себе».

«Ти дуже прикрашаєш факти. Це неетично».

«А ти усе ускладнюєш. Краще б ти приберегла свої уявлення про бізнес-етику для себе».

Дмитро відчуває себе у пастці.

Питання:

1. Як би вчинили ви?

2. Наскільки можна перебільшувати дані в резюме, не заходячи дуже далеко?

3. Якщо якась організація виявляє перебільшення в резюме, що вона, скоріше за все, зробить? Що, якщо вона буде сприймати це як неприховану брехню?

1. Я вважаю що резюме повинно складатись з реальної інформації тому що неправдиве представлення кандидата сприятиме негативному рішенню роботодавця.

2. Дані в резюме повинні бути максимально точними для ефективності оцінки здібностей кандидата роботодавцем. Проте округлення числа 2,86 до 2,9 не буде надто великим перебільшенням.

3. Скоріше за все, організація, виявивши перебільшення відмовить кандидату у наданні посади. У випадку якщо організація буде сприймати перебільшення як неприховану брехню, можливо ця організація буде користуватись неуважністю кандидата (працівника), або ж мати недовіру з боку кандидата тому він не зможе виконувати складні та важливі завдання що негативно сприятиме його кар’єрному рості.