Смекни!
smekni.com

Прибыль комерческого банка (Winword, RTF)

Зміст.


Вступ.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .

3


РозділІ. Сутністьта джерелафрмуваннябанківськогоприбутку


1.1.Банк як суб’єктпідприємницькоїдіяльності.. . . . . . . . . . . . . . .

6

1.2.Сутність тазначення прибуткудля діяльностікомерційногобанку.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13

1.3.Джерела формуваннябанківськогоприбутку.. . . . . . . . . . . . . . .

18


РозділІІ. Аналізформуванняі використанняприбуткукомерційногобанку


2.1.Аналіз дохідностікомерційногобанку.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33

2.2.Напрямки зростаннядоходів банкувід здійсненнябанківськихоперацій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

42

2.3.Аналіз використанняприбуткукомерційногобанку. . . . . . . . . .

47



РозділІІІ. Шляхипідвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості .. . . . . . . . . . . . . . .

56



Висновки.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . .

66



Використаналітература. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .

71



Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

73


Вступ.


Утеперішнійчас в Українівідбуваєтьсяпроцес становленняринкової економіки.Така економіка,на відміну відіснуючоїкомандно-адміністративної,передбачаєнові принципифункціонуваннягосподарюючихсуб"єктів.Головний середних — принципприбутковогогосподарювання,досягненнявеликого прибутку.Дохідність,прибутковістьяк принципозначає те, відчого господарюючийсуб"єкт не можеіснувати, безчого він втрачаєзміст своєїекономічноїдіяльності.Цей принципмає неминучийпостійнийхарактер. Відтакприбуток неповинен бутитільки рушійниммотивом діяльності.Він також єджерелом розвиткуяк самого суб"єкта,так і суспільствав цілому.

Комерційнийбанк як і будь-якепідприємствоє таким жесамостійнимгосподарюючимсуб"єктом. Малочим відрізняютьсяі завданнякомерційногобанку як підприємтва— він вирішуєпитання, пов"язанііз зідоволеннямсуспільнихпотреб в своїйпродукції іпослугах, реалізацієюна підставіотриманогоприбутку, соціальнихі економічнихінтересів якчленів йогоколективу, такі інтересіввласника майнабанку. Йоговідрізняютьлише специфікадіяльностіі пов’язаніз цим особливостіформуванняі використанняприбутку.

Економічнакриза, що відбуваєтьсяв країні, з граничноюясністю показалароль банківяк опорнихпунктів платіжногообороту народногогосподарства.Однак на даномуетапі розвиткубанківськоїсистеми комерційнібанки переживаютьважкі часистановлення.Багато з нихцікавлятьсяне прибутком,а яким чиномвистояти тане поповнитиряди банкрутів.Це зв’язаноне тільки зекономічноюнестабільністюв Україні, алей з тим, що діяльністьбанків пов’язаназ великим ризиком,яким необхідновміло управляти.

Банкможна назвати«лакмусовимпапірцем»функціонуваннянародногогосподарствав цілому. Присприятливихумовах та нормальнихтемпах розвиткународногосподарськогокомплексу вцілому добрерозвиваються і банківськіустанови; а увипадку погіршенняфінансовогостану підприємств,дефіциту фінансівдержави, в сферіфінансово-кредитнихустанов з’являютьсяпроблеми звільними грошовимикоштами, збільшуєтьсяконтроль з бокуНаціональногобанку та іншихдежавних органів,що зменшуєініціативуі в кінцевомурезультатівпливає нанаслідки роботибанківськоїустанови, тобтоприбуток. Томупроблеми розвиткубанківськоїсистеми — цев першу чергупроблеми розвиткуекноміки вцілому.

Вибірданої темиобумовлюєтьсятим, що в сучаснихумовах питанняформуваннята розподілуприбутку банківі забезпеченняїх стабільностінабуваютьособливоїгостроти тапотребуютьсерйозногоїх вивчення.

Метоюданої роботиє дослідженнясучасного станупроцесів формуванняі використанняприбутку комерційнихбанків України,виявленняосновних проблемта недоліківв діяльностібанків та пошукшляхів їх усунення.

Такимчином, об’єктомдослідженняданої роботиє прибуток, апредметом —особливостійого формуванняв комерційнихбанках.

Згідноз цією метоюроботи булавизначенанаступна структураданої роботи:

  • РозділІ - розкриваєособливостідіяльностібанку як суб’єктапідприємницькоїдіяльності,визначає сутністьта значенняпоняття "прибуток"та джерелаформуванняприбуткукомерційногобанку з наданнямстислої характеристикиістотним банківськимдоходам і витратам.

  • РозділІІ - Розкриваємеханізм здійсненняаналізу прибуткукомерційногобанку на прикладідвох умовнихбанків: банку1 та банку 2. Виявляєнапрямки зростаннядоходів банкуз їх характеристикою.Також розглядаютьсяпринципи розподілубанківськогоприбутку, питаннявірного використанняприбутку ззадоволеннямпотреб усіхзацікавленихосіб в прибутку.В якості прикладудля останніхвиступаютьАБ «Еліта» тайого київськафілія.

  • РозділІІІ — Розглядаєсучасний станбанківськоїсистеми таукраїнськихкомерційнихбанків зокремаз висвітленнямпроблем, щобезпосередньостосуютьсядіяльностікомерційнихбанків на Україні.Також пропонуєнапрямки підвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості.

Назавершенніроботи зробленівисновки впроцесі дослідженняпитання формуванняі використанняприбутку комерційнихбанків.

Привиконанні даноїроботи буливикористанірізні методиекономічнихдослідженьяк загальнонаучні,так і специфічні.До перших відносятьсяметоди формальногоі діалектичноїлогіки, до других— статистичніметоди.

Дослідженняданої темиздійснювалосьна підставіфактичнихданих, представленихв Департаментомбанківськогонагляду таДепартаментомбухгалтерськогообліку тарозрахунків,в акціонерномубанку «Еліта»планово-економічнимуправлінням,управліннямресурсноїдіяльності,департаментомінформаціно-комунікаційнихсистем, кредитнимвідділом.

РОЗДІЛІ. Сутність таджерела формуваннябанківськогоприбутку.


1.1.Банк як суб"єктпідприємницькоїдіяльності.


Першніж розглядатикомерційнийбанк як суб’єктпідприємницькоїдіяльності,необхідновизначити йогосутність.

Утеперішнійчас, враховуючиважливу рольбанків в розвиткуекономіки таперш за всерезультатиїх діяльності,в світовійпрактиці віддаютьперевагухарактеристицібанків якпідприємств.Так, достатньошироке визнанняодержало поняття"банківськапромисловість",яке підкреслюєвиробничийхарактер банківськоїдіяльності.

Нерідкобанк характеризуєтьсяяк кредитнаустанова, щопредставляєтьсядекілька обмеженним,оскільки зводитьдіяльністьбанку до здійсненняголовним чиномкредитнихоперацій. Вреальностібанки займаютьсябільш широкимколом різнихоперацій причому,їх спектр розширюється.При цьому відноснознижуєтьсядоля кредитнихоперацій. Востанні рокивсе ширше, особливоза кордоном,розповсюджуєтьсядевіз — меншекредиту, більшепослуг. Все цедозволяє вважати,що характеристикабанка як кредитноїустанови єнедостатньоповною.

Разомз тим, не можнане прийматидо уваги, щобагато з операцій,що відносятьсядо банківських,виконують нетільки банки.Так, коштипозичаютьсяі при комерційномута при взаємномукредитуваннююридичних іфізичних осіб.Ряд послугкредитногохарактерунадають трастовікомпанії і т.п. Специфічними,характернимитільки длябанків, є створенняплатіжнихкоштів дляготівковогота безготівкогогрошовогооборотів, постачанняними господарчогообороту тавилучення такихкоштів з обороту.Саме в цьомуполягає важливаособливістьдіяльностібанків.

Якщозвернутисядо України, асаме до ЗаконуУкраїни "Пробанки та баківськудіяльність"від 20.03.91 року, тов ньому ми знайдемотаке визначення:"банки - це установи,функцією якихє кредитуваннясуб"єктівпідприємницькоїдіяльностіта громадянза рахунокзалученнякоштів підприємств,установ, організацій,населення ікредитнихресурсів, касовета розрахунковеобслуговуваннянародногогосподарства,виконаннявалютних таінших банківськихоперацій,передбаченихцим Законом".

Тутже виділеніоперації, якіможуть виконуватикомерційнібанки, а саме:

1) залученнята розміщеннягрошових вкладіві кредитів;

2) здійсненнярозрахунківзгідно розпорядженняклієнтів,банків-кореспондентівта їх касовеобслуговування;

3) веденнярозрахунківклієнтів табанків-кореспондентів;

4) фінансуваннякапітальнихвкладень зарозпорядженнямвласників чирозпорядниківінвестиційнихкоштів;

5) випускплатіжнихдокументівта цінних паперів(чеків, акредитивів,акцій, облігацій,векселів іт.п.);

6) купівля,продаж та збереженняплатіжнихдокументів,цінних паперів,а також операціїз ними;

7) видачапорук, гарантійта інших зобов"язаньза третіх осіб,що передбачаєїх виконанняу грошовійформі;

8) придбанняправа вимогиз поставкитоварів танадання послуг,прийняттяризику виконаннятаких вимогта інкасаціяцих вимог(факторинг);

9) придбанняза власні коштизасобів виробництвадля передачіїх в оренду(лізинг);

10) купівляу організаціїі громадян тапродаж їм іноземноївалюти готівкоюі валюти, щознаходитьсяна рахункахі вкладах;

11) купівлята продаж вУкраїні і закордоном монетарнихметалів;

12) залученнята розміщеннядорогоціннихметалів нарахунки і вкладита інші операціїз цими цінностямивідповіднодо міжнародноїбанківськоїпрактики;

13) довірчіоперації зарозпорядженнямклієнтів;

14) наданняконсультаційнихпослуг;

15) проведенняоперацій покасовому виконаннюдержавногобюджета задорученнямНБУ;

16) здійсненняінших банківськихоперацій здозволу НБУ.

Такимчином сучаснийкомерційнийбанк виконуєдостатньошироке колофункцій.

Такимчином, в основідіяльностібанка є ідеяйого функціонуванняяк специфічногопідприємства.Банки можутьбути при цьомусамими різноманітними.На 1 січня 1998 р. вУкраїні зареєстровано227 банків, що мають2015 банківськихустанов. Цедостатньовелике числоякщо його порівнюватиіз світовоюпрактикою. ВЯпонії, наприклад,26 банків всього,але вони маютьсотні філій.

Якщокласіфікуватибанки за ознакоювласності, товони можутьбути: державними,акціонерними,кооперативними,приватними,муніціпальнимита змішаними.

НаУкраїні у теперішнійчас в загальніймасі нараховуєтьсявсього двадержавних банки— Ексімбанкта Ощадбанк.Найбільшрозповсюдженийорганізаційно-правовоюформою сталиакціонернітовариства(159), що складає70,0 % всіх банківськихустанов. Середакціонернихбанків: 96 відкритихта 63 закритихакціонернихтовариств.


Майжекожний третійбанк (65) — товаристваз обмеженоювідповідальністю.

В банкахдержавноготипу ознакадержавностірозглядаєтьсяз позиції власностіна банківськийкапітал. Головнимв діяльностітаких банківє його підпорядкованістьдержавнимнаціональнимінтересам.

Яквже вказувалосьраніше, найбільшрозповсюдженоюформою власностів сучаснійбанківськійсправі є акціонерна.Акціонерамибанку можутьвиступатирізноманітніюридичні іфізичні особи,за деяким винятком.Зокрема, згідноЗакону України"Про банки табанківськудіяльність"засновниками,акціонерамикомерційнихбанків не можутьбути Ради Народнихдепутатів всіхрівнів, їх виконавчихорганів, політичніта профспілковіорганізації,спілки та партії,суспільніфонди. Так, значначастина акціонерногокапіталу трьохнайбільшихкомерційнихбанків України(Промінвестбанку,АКБ «Україна»,Укрсоцбанку)належать державі,а серед акціонерівпереважаютьфізичні особи,зокрема працівникицих банків.Встановленітакож обмеженняна участь встатутномукапіталі банкуі доля будь-когоз засновників,акціонерівне повиннаперевищувати35 % від статутногофонду банка.

Крімрізноманітностітипів банківта їх рівноправності,необхіднотакож, щоб банкбув автономнимпідприємством.Комерційнібанки повинніпрацювати навласних ресурсах,що мобілізуютьсяна потребикредитуваннянародногогосподарства,в межах економічнихнормативівале незалежновід політичнихвказівок центральноїмісцевої влади,що не відповідаютьекономічнимцілям комерційногобанку.

Якбуло зазначенораніше, банкяк підприємствовиробляє свійпродукт. Оскількибанк виступаєв ролі економічногопідприємства,тому його продуктносить вартіснийхарактер. Продуктомбанку слугуютьплатіжні кошти,що разом з кредитомвходять в грошовийоборот. Продуктомбанку є певногороду послуги.До них відносятьсяяк традиційнівиди послуг— організаціярозрахунків(в готівковійта безготівковійформах), вкладів,кредитування,так і нетрадиційні— надання гарантій,доручень,консультаційі т. п. На відмінувід ряду іншихпідприємствпродукт банкуне підлягаєскладуванню,хоча, як правило,носить матеріальнийхарактер. Звичайно,його не завждиможливо відчутифізично, алеце завжди діяльність,що має в основісуспільнівитрати. Особливістьбанківськихпослуг полягаєв тому, що вониносять не тількигрошовий відтінок,скільки маютьвластивістьсамозростаючоївартості. Ресурси,одержані відвкладників,не безкоштовнідля кредитноїустанови, томувони повиннібути використанітак, щоб не тількиповернути їхвласникам, алеі одержатиприріст, достатнійдля сплативідсотків повкадах, компенсаціївитрат та одержанняхоча б мінімальногоприбутку. Банкзобов’язанийвикористовуватиакумульованіресурси, направитиїх позичальникам,які в них маютьпотребу, у виглядікредитів такимчином, щоб йогопослуга такчи інакше сприялапримноженнюблаг, а значить,самозростаючоївартості, випущеноїв обіг за допомогоюбанківськоїдіяльності.

Банкяк економічнепідприємство,завжди є господарюючимсуб’єктом. Йогозасновники,акціонерискладають своїресурси, акумулюютьвільні коштизаради економічноївигоди. Банкє породженнямгосподарства,його інтересів,його діяльністьобслуговуєнародногосподарськіекономічніпотреби.

Сучаснібанки не випадковомають назвукомерційні.Пояснення цьомузакладено всамому слові"комерція",яке означаєне що інше, якторгівля. Комерсантомздавна називалиторгову людину.Назва, яку здобувбанк, точнозв’язано з тимсправжнімзмістом, якийповинен бутивкладений вбанківськудіяльність.

Комерціяв банківськійсфері базуєтьсяна визначенихпринципах.Головний середних — принципприбутковогогосподарювання,досягненняякомога більшогоприбутку. Широковідоме припущенняпро те, що головниммотивом, рушійноюсилою в діяльностібанку є одержанняприбутку. Показникприбутку офіційностав головнимпоказникомдіяльностібанку. Одержанняприбутку, однак,це більше ніжпоказник. Доходність,прибутковістьяк принципозначає те, безчого банк неможе існувати,без чого втрачаєтьсязміст йогоекономічногообслуговування.

Другийпринцип банківськоїкомерції, щовходить доскладу формули:"дешевше купити— дорожче продати".Але цей принципповинен носити"цивільнийхарактер". Вінповинен опиратисяна законодавство,не протирічитийому; передбачається,що для здійсненнякомерції кожнийбанк при цьомумає рівніінформаційніможливостістосовно ринку.Біржа з її котировкоюцінних паперів,інформаціяпро ринок тогочи іншого продукту,аналіз тенденційв розвиткугалузей народногогосподарстваможуть датикожному рівніможливостіробити свійбізнес. Рівніможливостіповинні бутипобудованіі в створенніпродукту. Тількив цьому випадку,якщо кожнийбанк має можливістьзапропонуватисвою послугу,реалізуватиїї в рамкахзаконодавства,можна говоритипро дійсноцивілізованудіяльністькожного банку.

Длякомерційногобанку небайдуже,якою ціноюдосягнутийприбуток. Принципбанківськоїкомерції передбачаєодержаннябільшого прибуткупри меншихінвестиціях.Небайдужа длябанку і йоговласна доляв ресурсах, задопомогою якихформуєтьсядохід. Кожномубанку відомо,що ефект будетим кращий, чимбільший прибутокотримано применшій йоговласній долів пасивах.

Передумовоюреалізаціїцілей банківськоїкомерції єбезпека банківськоїдіяльності.При інших рівнихумовах прибутокбанку тим вище,чим вища безпекабанку і меншийризик. Однакбанк — це ризикованепідприємство.Не дарма кажуть,що комерційнийбанк — це ризик,потім періодочікування,потім прибутокчи збиток. Зіншого бокубанківськакомерція неповинна спиратисяна принципвипадковості,а діяти піддевізом: "Вседля клієнта!"Це означає, щоперш за всеприбуток клієнта,а потім прибутокбанку. Вірно,однак і те, щоприбуток клієнта— це не тількимета, а основадля отриманнябанківськогоприбутку.Забезпечуючиприбуток клієнту,банк реалізуєі свій власнийінтерес.

1.2.Сутнiсть тазначення прибуткудля діяльності комерцiйногобанку.


Формуванняприбутку —основна метадіяльностікомерційногобанку. Банк єнезалежнимгоспрозрахунковимкомерцiйнимпiдприємством.Одночасно маючиекономiчнусамостiйнiсть,банк несе повнувiдповiдальнiстьза результатисвоєї дiяльностi.Ніякі органидержавногоуправлінняне мають прававказуватибанкам умовиїх діяльностіна ринку, алез іншого боку,ніхто не відшкодовуєкомерційнимбанкам збиткиі не візьмейого ризикина себе. Томусуттєво важливо,щоб комерційнібанки отримувалидостатнійприбуток. Вiннеобхiднийбанку для залученнянового капiталу, який дозволяєрозширюватиобсяг та пiдвищуватиякiсть послуг,що надаютьсяклiєнтам. Якщов банкiвськiйсправi прибутокна капiтал нижче,нiж в iнших галузях,капiтал перейдев бiльш прибутковiсфери. Важливафункцiя прибуткубанкiв — забезпеченнярезервiв навипадок непередбаченихобставин абозбиткiв, можливихв банкiвськiйсправi. Як i в iншихгалузях, прибутокстимулює дiяльнiстькерiвництвапо розширеннюта вдосконаленнюоперацiй, зниженнювитрат та пiдвищеннюякостi послуг.З вищезазначеногоможна зробитивисновок, щоприбуток єголовним мотивом,рушiйною силоюв дiяльностiкомерцiйногобанку, якийотримує банкв результатікругообігубанківськогокапіталу, атакож використаннязалучених ізапозиченихкоштів.

Банкiвськийприбуток важливийдля всiх учасникiвекономiчногопроцесу, кожнийз них керуєтьсясвоїми мотивами.Так, акцiонеризацiкавленi вприбутку тому,що вiн являєсобою дохiд наiнвестованийкапiтал. Прибутокє вигiдним длявкладникiв, такяк завдякизбiльшеннюрезервiв i пiдвищеннюякостi послугскладаєтьсябiльш стiйка,ефективна танадiйна банкiвськасистема. Позичальникитакож зацікавленiв достатньомубанкiвськомуприбутку, томущо здатнiстьбанку надавитипозички залежитьвiд розмiрiв таструктури йогокапiталу, а прибуток— основне джереловласного капiталу.Навiть, тi економiчнiгрупи, якi безпосередньоне користуютьсяпослугамикомерцiйнихбанкiв, отримуютьнепряму вигодувiд банкiвськогоприбутку, такяк надiйна банкiвськасистема означаєбезпечнiстьвкладiв i наявнiстьджерел кредиту,вiд яких залежатьпідприємствата споживачi.

Прибутокє найважливішимпоказникомоцінки діяльностікомерційнихбанків, томувикористовуєтьсяаналітикамидля визначеннярейтингівбанків на основіїх балансів.Правильновизначенірейтинги дозволяютьклієнтам вибратиті банки, якінайбільш повновідповідаютьїх бажанням,в які можнабуде з мінімальнимризиком вкладатисвої капітали.Одночасно банкповинен працюватинадійно і виключатиіз своєї діяльностіздійсненняоперацій звисоким ступенемризику (хоча,можлииво, дужеприбуткових),які можутьпривести досерйозногопогіршенняйого фінансовогостану. Це в першучергу викликанотим, що банкнесе екномічнувідповідальністьперед дужешироким коломпідприємств,організацій,громадян посвоїм зобов’язанняму відповідностіз укладенимиугодами, наприклад,в частині своєчасногоі повного поверненняїм грошовихкоштів, внесенихраніше на вкладиі депозити,розміщеннів цінні паперибанку.

Требатакож відмітити,що прибутокяк найважливiшакатегорiя ринковихвiдносин виконуєпевнi функцiї.

По-перше,прибуток характеризуєекономiчнийефект, отриманийзавдяки дiяльностiбанку. Однак,усi аспектидiяльностi банкуза допомогоюприбутку вякостi єдиногопоказникаоцiнити неможливо.Саме тому прианалізуваннідіяльностiбанку використовуєтьсясистема показникiв.

Значенняприбутку полягаєв тому, що вiнвiдображаєкiнцевий фiнансовийрезультат.Разом з тим, навеличину прибуткута її динамікувпливаютьфактори, якзалежнi, так iне залежнi вiдвимог банка.

По-друге,прибуток маєстимулюючуфункцiю. Iї змiств тому, що прибутокодночасно єфiнансовимрезультатомi основним елементомфiнансовихресурсiв пiдприємства.Реальне забезпеченняпринципусамофiнансуваннявизначаєтьсяотриманимприбутком.

По-третє,прибуток єодним iз джерелформуваннябюджетiв рiзнихрiвней. Вiн надходитьв бюджети увиглядi податкiвi разом з другимидохiдниминадходженнямивикористовуєтьсядля фiнансуваннязадоволенняспiльних суспiльнихпотреб, забезпеченнявиконаннядержавою своїхфункцiй, державних,iнвестицiйних,науково-технiчнихi соцiальнихпрограм.

Що жтаке прибуток?З часом розвиткуекономiчноїтеорiї визначенняпоняття "прибуток"постiйно ускладнювалось.Прибуток являєсобою рiзницю,вiдхилення,залишок. В сучасностiдля його калькуляцiївикористовуєтьсяаналiз на двохрiвнях. В данiйроботi основнаувага придiлятьсяприбутку намiкроекономiчномурiвнi.

Необхiднорозрiзнятипоняття чистогоi валового прибутку.Рiзниця мiж нимиє в тому, що впершому невраховуютьсяплатежi до бюджетута iншi цiльовiфонди. Але такяк цi платежiне залежатьвiд дiяльностiбанку, то дляаналiзу фiнансовихрезультатiвчасто використовуєтьсяпоняття самебалансовогоприбутку. Дляаналiзу прибутковостiбанкiвськоїдiяльностi захiднiтеоретикивикористовуютьтакож поняття"фiнансовихпотокiв", тобтовводитьсядоповнюючийфактор — факторчасу, такимчином показується,що грошi в данийперiод часукоштують дорожче,нiж вони будутькоштувати вмайбутньому,крiм цього, якщоб вони буливкладенi в якiсьiншi види дiяльностi,який дохiд вониб приносили?

Поняттяприбутку, отриманоговпродовж визначеногостроку в бухгалтерськiйтермiнологiївiн називається"звiтним перiодом"дуже ясно. Прибутокза звiтний перiодвизначаєтьсяяк рiзниця мiждоходами тавитратами.Балансовийприбуток — цесума прибутку,плюс надходженнявід позареалізаційнихоперацій (відпайової участів спільнихпідприємствах,від наданняв оренду майна,…), у тому числівід курсовихрізниць заіноземнимиопераціями(як різниця міжофіційнимкурсом і курсомкупівлі-продажуіноземноївалюти) та допущенимдебетовимсальдо, і мінусзбитки відпозареалізаційнихоперацій.

Структурата джереладоходів будутьбільш конкретнорозглянутів наступнійглаві цьогорозділу. А, отже,зараз розглянемолише збитки.Збитки являютьсобою крадiжки,зловживання,прорахункита нестачi.

Досум, які списуютьсяв збитки, вiдносять:

1) збиткивід господарськоїдiяльностi;

2) збиткипо капітальномубудiвництву;

3) прорахункиi нестачi по касовимоперацiям;

4) прийнятiнеплатiжнi i фальшивiгрошовi бiлетита монети;

5) крадiжки,розтрати таiншi зловживанняпри перевозцiцiнностей;

6) крадiжки,розтрати таiншi зловживанняпо iншим операцiямбанку;

7) крадiжкицiнностей таiншi зловживання,в яких не виннiробiтники банкаабо винуватцiне виявленi;

8) втратацiнностей припересилцi;

9) суми,що виплаченiза претензiямиклiєнтiв (погарантiям,поручительствам,тощо);

10) збиткипо iноземнимоперацiям таiншi.

Яквже говорилосяранiше, прибуткиi збитки пiдлягаютьдетальномуаналiзу. Так,збитки пiдлягаютьпостатейномуаналiзу з подальшимвинесеннямпропозицiй поїх мiнiмiзацiї.

Дляаналiзу прибуткiвiснує цiла системапоказникiв iтаблиць. Аналiзомприбуткiв i збиткiвзаймаютьсяфiнансовi службибанкiв (аналiтичнiвiддiли).

Вiдповiднодо дiючої методикикомерцiйнi банкивизначаютьприбутки i збиткищоквартально,один раз в квартал.А на протязiкварталу вонивраховуютьсяз нарастаючимпiдсумком зпочатку кварталу.


1.3.Джерела формуваннябанківськогоприбутку.


Отже,як зазначалосяраніше прибуток— це різницяміж доходаммита виратамикомерційногобанку. Усі доходи і витрати банкузгідно з новимпланом рахунківвключаютьсядо класу 6 і 7відповіднонезалежно відпорядку оподаткування.

Доходибанку — наявністьгосподарськихоперацій, крімоперацій зреалізаціїдодатковоїкількості акційбанку, які призводятьабо: 1) збільшеннясуми активівбанківськоїустанови безвідповідногозбільшеннясуми її зобов’язань,або 2) зменшеннясуми зобов’язаньбанківськоїустанови безвідповідногозменшення сумиїї активів. (Удеяких випадкахположенняведення облікувимагають уразі виникненнягосподарськихоперацій такоготипу не відображатидохід, а збільшуватибезпосередньосуму капіталу).

Витратибанку — наявністьгосподарськихоперацій, крімоперацій щодорозподілукапіталу, щопризводятьабо до 1) скороченнясуми активівбанківськоїустанови безвідповідногоскороченнясуми зобов’язань,або до 2) збільшеннісуми зобов’язаньбанківськоїустанови безвідповідногозбільшеннясуми її активів.(У деяких випадкахположенняведення облікувимагають уразі виникненнягосподарськихоперацій такоготипу не відображатидохід, а скорочуватибезпосередньосуму капіталу).

Усіопераційнідоходи і витратиділяться набанківські та небанківські.

Добанківськихналежать доходиі витрати,безпосередньопов’язані збанківськоюдіяльністю,визначеноюЗаконом «Пробанки і банківськудіяльність»(див. додаток1).

Небанківськідоходи і витратиможуть включатиінші доходиі витрати, якіне відносятьсядо основноїдіяльностібанку, алезабезпечуютьздійсненнябанківськоїдіяльності(див. додаток2). Доходи, перерахованіклієнтам, івитрати, яківідшкодовуютьсяклієнтам,обліковуютьсяна рахункахтретього класуяк кредиторськаі дебіторськазаборгованістьвідповідно.


I.Банківськідоходи і витрати.

Банківськідоходи (витрати)поділяютьсяна:

  • процентні;

  • комісійні;

  • торгівельні;

  • іншібанкіськіопераційнідоходи (витрати).


Процентнідоходи (витрати)

Доцієї категоріївідносятьсядоходи (витрати),які обчислюютьсяпропорційночасу і сумі тає компенсацієюбанку за взятийна себе кредитнийризик. До нихналежать:

  1. Доходи(витрати) закредитом ідепозитамита за іншимипроцентнимифінансовимиінструментами, в тому числіза ціннимипаперами зфіксованимприбутком, щотак чи інакшепідраховані.

  2. Доходи(витрати) у виглядіамортизаціїдисконту (премії)за ціннимипаперами.

  3. Комісійні,подібні заприродою допроцентів.Наприклад,доходи (витрати)від розміщеннякоштів у виглядіпозики або зазабов’язанняїї надати, щовизначаютьсяпропорційночасу і сумівимог (зобов’язання).

Наданняпозичок рiзнихвидiв забезпечуютьпереважнучастину доходіву багатоьхкомерцiйнихбанкiв. Це пояснюєтьсятим, що банкиє фінансовимипосередниками,які здійснюютьперерозподілгрошових коштівміж тими, у коговони вивільнилися,і тими, у когов них з’явиласятимчасовапотреба. В останнiроки майже 65%зарубiжнихбанкiв складаливiдсотки попозичкам. Вабсолютномузначеннi вонипостiйно ростуть.Це пов’язано,як iз збiльшенняммасштабiв позичковихоперацiй, такi з пiдвищеннямнорми вiдсотку.Вiдсотки можутьбути отриманiбанком по наступнимвидам позичок:

-суб’єктамгосподарськоїдiяльностi;

-населенню;

-iншимкомерцiйнимбанкам;

-Нацiональномубанку України;

-Мiнiстерствуфiнансiв України;

нарiзнi строки:

-короткостроковi;

-середньостроковi;

-довгостроковi

як внацiональнiй,так i в iноземнiйвалютi.

Розмiротриманихдоходiв залежитьвiд норми вiдсотку,яка в свою чергувiд об'єктивнихi суб'єктивнихфакторiв. В цiломуздатнiсть банкiвнадавати позичкизалежить вiдрiвня надлишковихрезервiв вбанкiвськiйсистемi.

Якщопопит на банкiвськийкредит залишаєтьсястабiльним, анадлишковiрезерви збiльшуються,ставки процентапо позичкамзнижуються,тому що банкинамагаютьсязалучити дохiднiактиви. Хочаякщо наявнийвисокий попитна банкiвськийкредит, а надлишковiрезерви незмiнюються аборостуть повiльнiше,нiж попит, процентнiставки пiдвищаться.На ставки впливаютьтакож оцiнкиекономiчноїситуацiї. Якщопереважаютьпесимiстичнiнастрої, банкiри не будуть знижуватиставку настiльки,наскiльки цедиктуєтьсяпропозицiєюпозичковогокапiталу.

Ставкизмiнюютьсятакож вiд ризику,притаманногоданiй позичці, розмiру i строкупогашення,витрат по оформленнюпозички, станудепозитногорахунку позичальникаi забезпечення.Крiм цього наставки впливаютьзвички i традицiї,конкуренцiямiж банками таiншими джереламикоштiв, визначенийзаконом розмiрмаксимальноїпроцентноїставки, а такожоцiнка банкiрамиi позичальникамиперспективгосподарськогорозвитку.

Тобтоми бачимо, щоставки вiдсоткупо банкiвськимпозичкамвiдрiзняютьсявiд рiзних зобов'язаньгрошового ринкув тому вiдношеннi,що вони визначаютьсяв процесi переговорiвмiж банком iпозичальником,а не на умовахринку, i томувони рiзнi в рiзнихбанках i за рiзнимиобставинами.

Разомз тим кредитніоперації несутьв собі найбільшузагрозу длябанків — ризикнеповерненняпозичок. Томубанки при наданнікредитів повиннівживати заходівщодо запобіганнякредитнихризиків: ретельноперевірятиздатністьпозичальникаповернутипозичку (йогокредитоспроможність),вимагати забезпеченняпозички чигарантії їїповерненнятретьою особою(банком, страховоюкомпанією чиіншим господарюючисуб’єктом),створюватирезервні фондитощо.

Крімдоходу здійсненнякредитнихоперацій приноситьбанкам і витрати.До цих витратвiдносятьсяусi фактичнозробленi витратипо оплатi завикористаннякредитнимиресурсами:по-перше, вiдшкодуванняпо депозитах:вкладам дозапитання,тобто поточним,розрахунковим,контокорентнимрахункам тарахункам зправом овердрафта;термiновим тазберiгаючивкладам; депозитнимсертифiкатам.По-друге, такзванi в закордоннiйпрактицi, витрати,пов'язанi зпридбаннямфедеральнихрезервнихфондiв. В умовахнашої країнидо цiєї статтiможливо вiднестивитрати попозичках, отриманиху центральномубанку (НБУ), атакож витратипо позичкахта депозитахкомерцiйнихбанкiв.

Другимза значеннямджерелом доходiвкомерцiйнихбанкiв є процентипо цiнним паперам.Розмiр доходуз цього джерелазалежить вiдрозмiру i структурипортфелю iнвестицiйi дохiдностi рiзнихвидiв цiннихпаперiв. Так якставки по всiмкатегорiямцiнних паперiврiзнi i коливаються,то рiвень дохiдностiпо ним постiйнозмiнюється, алев середньомускладає бiля20% вiд усiх доходiвзарубiжногобанку.

Доходивiд цiнних паперiвi операцiй з нимивключають:проценти (дивiденди)по цiнним паперам,доходи вiд реалiзацiїцiнних паперiв(тобто курсовоїрiзницi), доходи,отриманi зарахунок рiзницiмiж номiнальноюцiною i реалiзацiйноюцiною акцiї приакцiонуваннiбанку (емiсiйнийдохiд).

Яксвідчить світовабанківськапрактика, вкладеннякоштів у цінніпапери маютьістотні перевагиперед іншимиактивнимиопераціями,вони зокремадають банкамможливість:

-забезпечитипідвищеннядоходності,оскільки деяківиди ціннихпаперів маютьзначно вищийрівень доходуніж позички;

-забезпечитипідвищенняліквідності,оскільки деякіцінні паперимають високуліквідністьі в банківськомупортфелі ціннихпаперів навітьвиконують рольвторинногорезерву;

-забезпечитидиверсифікаціюризиків, оскількибанки можутьтримати в своїхпортфеляхбагато видівцінних паперіврізних емітентів;

-вивестичастину своїхдоходів з-підоподаткування,оскільки длядоходів віддеяких ціннихпаперів в окремихкраїнах встановленепільговеоподаткування;

-проникнутив капітал іншихкорпорацій,в т.ч. банків.

Банківськийпортфель ціннихпаперів за їхпризначеннямможна розділитина дві частини:

-групакороткостроковихцінних паперів;

-групасередньо- ідовгостроковихцінних паперів.

Кожназ цих груп маєсвоє особлливепризначення.Перша покликаназабезпечуватипідвищенняліквідностіі стійкостібанку,. тому єпо суті запасомйого вториннихрезервів. Дотаких паперівзвичайно відносятькорооткострокоовізобов’язаннядержави таінших високорейтинговихемітентів(казначейськізобов’язанняі векселі, депозитнісертифікати,короткоостроковімуніципальніоблігації,комерційнівекселі тощо).Всі вони високоліквідні,мають добрийвториннийриноок, не несутьв собі істотноїзагрози кредитногоризику.

Цінніпапери другоїгрупи слугуютьоб’єктом банківськогоінвестуванняі мають своїмпризначеннямпідвищеннядохрдностібанку, оскількирівень доходностізалежить відтривалостівкладень. Вонитакож сприяютьпідвищеннюякості балансубанку, оскількиможуть бутивикористаніяк заклад дляодержанняпозички наміжбанківськомуриинку. Купівлятаких паперівзвичайно називаєтьсяінвестиційнимиопераціями.До них належать:купівля довгостроковихдержавнихоблігацій,муніципальнихоблігацій,акцій, корпоративнихдоовгостроковихоблігацій.

Довготривалістроки ціннихпаперів другоїгрупи роблятьїх менш ліквіднимиі більш ризикованими.Тому в деякихкраїнах обмежуютьсяправа банківвкладуваттикошти в окремівиди такихпаперів. Так,в США всім банкамзабороненіінвестиціїв корпоративніакції і облігації.В Німеччиніощадним банкамзабороненокупувати акціїкорпорацій.В Україні вкладенняу корпоративніцінні паперибули значнообмежені —десятьма прцентамиїх власнихстатутннихфондів. З лютого1996 року це обмеженнябуло скасоване.

Витратипо операцiяхз цiнними паперамиможна роздiлитина групи:

1) витрати(збитки), понесенiвiд курсовоїрiзницi;

2) проценти,сплаченi поцiнних паперах:векселях таоблiгацiях;

3) витратина виготовленняданого цiнногопаперу (цiннийпапiр є високолiквiдним активом,тому вiн повиненбути захищенимвiд пiдробки).


Комісійнідоходи (витрати)

Комісійні— це доходи(витрати) заусіма послугами,наданими (отриманими)контрагентами,окрім комісійних,що подібні заприродою допроцентів. Доних належать:

  1. Комісійніза гарантіїрозміщенняпозик від іменіінших кредиторівта за операціїз цінними паперами.

  2. Комісійнідоходи (витрати)від операційза розрахунково-касовеобслуговування,обслуговуваннякредитних(депозитних)рахунків, зазберіганняцінностей таздійсненняоперацій зцінними паперами.

  3. Комісійніза проведенняоперацій зіноземноювалютою та запродаж абокупівлю монеті банківськихметалів длятретіх сторін.

  4. Іншікомісійнідоходи (витрати)за операціями,що визначаютьсяЗаконом «Пробанки і банківськудіяльність».

Неабиякийдохід приносятьбанкам комісійнівід здійсненняоперацій зарозрахунково-касовеобслуговування.Цi доходи включаютьв себе:

а) комiсiюза переводнiоперацiї i веденнядепозитногорахунку, в томучислi по мiжбанкiвськимкореспондентськимвiдношенням;

б) комiсiюза касовеобслуговування:iнкасацiя, грошовiвиручки таперевiз цiнностей;

в) платаза iнкасовi операцiї,тобто за операцiї,пов'язанi зодержаннямбанками грошейза рiзнимидокументамипо дорученнюсвоїх клiєнтiв— чекам, векселямта iн.

г) дохiдпо акредитивнимоперацiям (якдокументарного,так i грошового);

д) платняза вiдкриттячекової книжки.

Особливiстюформуваннядоходiв комерцiйнихбанкiв розвинутихкраїн булонадходженнядоходiв заобслуговуваннявкладiв до запиту,що становило3-4% вiд суми всiхдоходiв. В останнiроки питомавага цiх доходiвстановить 2%.При цьому банкине беруть комiсiюза веденнядепозитногорахунку дозапитання, алеi не платятьпроцентiв поньому.

Особливiстюукраїнськихбанкiв в цьомупланi є отриманнядосить високихдоходiв вiд веденнявалютних рахункiв(висока платаза їх вiдкриття,ведення, закриття)та вiд їх касовогообслуговуваннявнаслiдок iнфляцiї.

Значнідоходи банкиотримують відпроведенняоперацій зіноземноювалютою. Цьомусприяє те, щоУкраїна не маєсвоєї вільноконвертованоїгрошової одиниці.Тому конвертаціявалюти Українив вільно конвертованувалюту супроводжуєтьсяз певними труднощами.Іншою причиноюотриманнябанками високихдоходів відоперацій зіноземноювалютою в умовахінфляції євисокий попитна вільноконвертовануіноземну валютуз боку фізичнихі юридичнихосіб з метоюзахистити своїкошти відобесцінювання.

Доцієї групидоходів (витрат)належать такожбанківськіпослуги. Банківськіпослуги – надзвичайнодоходний, майжебезризиковийвид діяльності.Тому він швидкорозвивається.Доходи від послуг банкиодержують неу вигляді процентів,а в формі комісійнихвиплат. Характерноюознакою банківськихпослуг є те,що для їх наданнябанкам не потрібнідодатковіресурси. Своюдіяльністьз надання послугбанки здійснюютьяк правило впроцесі виконаннязвичайнихпасивних таактивних операцій.Єдине, що дляцього потрібне,- це високийпрофесійнийпотенціалпрацівниківбанків та високібанківськітехнології.

Сучаснібанки західнихкраїн можутьнадавати сотнірізноманітнихпослуг юридичнимта фізичнимособам. Всі їхможна згрупуватив декількавеликих груп:

-гарантійніпослуги. Надаютьсяу вигляді обіцянкибанку своємуклієнту здійснитив майбутньомубудь-які діїна його прохання.Такі обіцянкиможуть бутиспрямованіна виконанняклієнтом своїхзобов’язаньпо торговихугодах (виставитиакредитив,акцептувативексель тощо)і по фінансовихугодах (датигарантію побанківськомукредиту, виставитиакредитивстенд-бай тощо);

-посередницькіпослуги. Якпосередникибанки можутьвиступати вбагатьох видахоперацій нагрошовомуринку: в операціяхз цінними паперами,у валютнихопераціях, вкредитнихопераціях, врозрахунковихопераціях тощо.За дорученнямемітентів банкирозміщуватиїх цінні паперина первинномуфондовомуринку. На вторинномуринку банкиможуть виступатияк звичайніброкери покупівлі-продажуцінних паперів.Звичайні брокерськіпослуги банкишироко надаютьсуб’єктамвалютногоринку, купуючита продаючиза їх дорученнями.Посередницькіпослуги в кредитнихопераціях банкиможуть надаватиу випадках,коли самостійноне можуть надатиклієнту позичкуі змушені залучатидо задоволенняйого проханняінші банки;

-консультаційні,інформаційні,аудиторськіпослуги, веденняобліку тощо;

-трастові(довірчі ) послуги.Як довіреніособи своїхклієнтів, банкиможуть надаватишироке колопослуг по управліннюмайном, по зберіганнюцінностей, зпродажу і купівлімайна, ціннихпаперів тощо;по стягненнюдоходів відцінних паперівта інших цінностейі майна.

Факторинг.З економічноїточки зоруфакторингналежить допосередницькоїоперації. Йогодоцільно визначатияк специфічнупослугу, яканадаєтьсяспеціалізованимизакладами(факторинговимифірмами абофакторинговимивідділамибанку) своїмклієнтам у разіїх розрахунково-платіжногообслуговування.Існує декількавизначеньфакторингу:

Прифакторинговихопераціях(купівлі правана стягненняборгу) банккупує у свогоклієнта дебіторськірахунки та крімнадання йомугрошоовихкоштів, надаєряд послуг дозакінченняпогашеннярахунків: аналізкредитоспроможноостібооржників,інкасація,облікові операціїтощо. За наданняфакторинговихпослуг банкстягує з клієнтаплату, що складаєтьсяз: комісійнихза послуги пообслуговуваннюборгу в розмірі1-2 % загальноїсуми придбанихбанком рахунків;позичковогопроцента, нарахованийна виданийклієнту аванс.Внаслідокшвидкого обігудебіторськихрахунків і взв’язку з незначнимперіодом користуванняавансом (позичкою),дохід банкувід позичковогопроценту меншийніж від комісійнихплатежів.

Лізинг.В свiтовiй практицiтермiн "лiзинг"використовуєтьсядля визначеннярiзного родуугод, що грунтуютьсяна орендi товарiвдовгостроковогокористування.В залежностiвiд строку, наякий складаєтьсядоговiр оренди,розрiзняютьтри види оренднихоперацiй: короткостроковаоренда (рентинг),середньо строкова(хайринг), довгостроковаоренда (лiзинг).

Занадання лiзинговихпослуг банкистягують тривиди платежiв:

- процентнiплатежi (за кредит);

- оренднiплатежi (у вiдшкодуваннявартостi майна);

- комiсiйнi(за ризик, запосередництво).

Комiсiйнiможуть зростатив залежностiвiд виду лiзингу,тобто вiд об'ємулiзинговихпослуг.

БанкиУкраїни тількипочинаютьосвоювати сферупослуг. заразшироко надаютьсятрастові,консультаційніта інші послуги.Затримка розвиткубанківськоїбанківськихпослуг відбуваєтьсяяк з вини банків(далеко не всіпослуги вониможуть надавати),так і з вини їхклієнтів (непред’являютьпопит на них).


Торговельніприбутки (збитки)

Торговельніприбутки (збитки)— це чисті прибутки(збитки) відоперацій купівлі- продажу різнихфінансоввихінструментів.До них належать:

  1. Чистіприбутки (збитки)від діяльностіна валютномуринку і ринкубанківськихмонет.

  2. Чистіприбутки (збитки)від операційз цінними паперамина продаж.

  3. Чистіприбутки (збитки)від торгівлііншими фінансовимиінструментами.


Іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати)

Доходи(витрати) відбанківськоїдіяльності,що не включеніу вищеперерахованігрупи, визначеніяк «Інші» доходи(витрати). Доних належать:

  1. Доходивід ціннихпаперів знепередбаченимдоходом.

  2. Дивідендивід акцій, щозберігаютьсяяк об’єкт торгівліта капіталовкладень.


ІІ.Небанківськіопераційнідоходи і витрати.

Небанківськіопераційнідоходи (витрати)діляться натакі групи:

  • адміністративнівитрати;

  • іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати).


Адміністративнівитрати— це витрати,пов’язані іззабезпеченнямдіяльностібанківськоїустанови. Доних належать:

  1. Витратина утриманняперсоналу(заробітнаплата, премії).

  2. Сплатаподатків таінших обов’язковихплатежів, крімподатку наприбуток.

  3. Витратина утриманнята експлуатаціюосновних засобівта нематеріальнихактивів.

  4. Іншіексплуатаційнівитрати (роботиі послуги, щовикористовуютьсябанком у процесікомерційноїдіяльності,SWIFT, винагородапосередникам,охорона тощо).

Витратина утриманняперсоналувключають:

-витратиз фонду основноїзаробiтноїплати, а такожнадбавки тадоплати, крiмусiх видiв премiй,якi не враховуютьу витратахбанку, а сплачуютьза рахунокфондiв (в практицiзахiдних банкiввся заробiтнаплата вiдноситьсяна собiвартiстьпродукцiї i необкладається податками наприбуток корпорацiй,тому що потiмвона буде обкладеназа допомогоюподатку з прибутку);

-сумивiдрахуваньна державнестрахуванняв розмiрах,визначенихзаконодавчимиактами (в Українi— фонд соцiальногострахування— 4%, фонд зайнятостiнаселення —1,5%, Пенсійнийфонд — 32%, фондлiквiдацiї наслiдкiвкатастрофина ЧорнобильськiйАЕС — 10%);

-витратина службовiвiдрядження,пов'язанi звиробничоюдiяльнiстю (вУкраїнi - в межахнорм, згiднозаконодавства,витрати вищенорм здiйснюютьсяза рахунокприбутку).

Витратина утриманнята експлуатаціюосновних засобіввключають всебе:

1. амортизацiйнiвiдрахуванняна повне вiдновленняосновних фондiв;враховуючислужбовi, iнкассацiйнiта iншi машини;

2. ремонт(поточний, середнiйта капiтальний);

3. витратипо експлуатацiї

-будiвельта споруд (опалення,водопостачання,каналiзацiї,освiтлення таiн.); технiчнихзасобiв (телефони,радiостанцiї,комутаторита iн.); обчислювальноїтехнiки.

Хочадеякi види цихвитрат невеликi,але разом вонискладаютьприблизно 5вiдсоткiв банкiвськихвитрат.


Іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати)виникають упроцесі здійсненнянебанківськихоперацій, якіє складовоюдіяльностібанку. До нихналежать:

  1. Доходи(витрати) відпродажу основнихзасобів, нематеріальнихактивів і фінансовихінвестицій(вкладень уцінні паперина інвестиції,в асоційованіі дочірні компанії).

  2. Доходи(витрати) відорендних операцій.

  3. Доходивід продажуокремих небанківськихпослуг (аудиторськіпослуги, підтримкапрограмногозабезпечення,консультаціїнефінансовогохарактерутощо).

  4. Іншіоперації.


Кількістьі склад доходіві витрат залежатьвід багатьохфакторів, якнаприклад,кількістьвиконуванихкомерційнимбанком операційі послуг, маєвін філіаличи ні тощо, тобтокожний банкмає свій складприбутку, алена загальнихзасадах.


Убанківськійсправі прибутоквизначаєтьсяшляхом зменшеннявалового доходу,отриманогоу вигляді процентівза надані кредити,плати за розрахунко-касовеобслуговуванняклієнтів, доходіввід операційз цінними паперами,доходів відфакторинговихта лізинговихоперацій таінших доходів,на суму витратпо цих операціях,а також на:

а)нарахованіпроценти на:

- розрахункові,поточні та іншірахунки резидентівта неризидентів;

-кореспондентськірахунки іншихбанків такредитно-фінансовихустанов, включаючинеризидентів;

- внескифізичних осіб- резидентівта неризидентів;

- борговізобов"язаннябанків (облігації,депозитні таощадні сертифікати,векселі, борговірозписки, банківськінакази та інше);

-рефінансованийкредит НБУ,придбаний нааукціоні;

-міжбанківськийкредит, включаючипролонгованіміжбанківськікредити завзаємною згодою сторін;

б)витрати нарозрахунково-касовеобслуговуванняклієнтів банку,включаючи платуза операціїпо кореспондентськимрахункам, плату іншим банкамза наданнярозрахунково-касовихпослуг та інше;

в)відшкодуваннявитрат на організаціюта утриманняслужб інкасаціїта безпекибанку, а такожперевезеннявалютних цінностей;

г)невідкладнівитрати поопераціях ззолотом, дорогоціннимиметалами такамінням (утриманняскупленихпедіктов, послугиспецзв"язку,вартість пакуваннята інше);

д)витрати, пов"язані з підготовкоюта розміщеннямплатіжно-розрахунковихкоштів (пластиковихкарток, дорожнихчекі та інше),необхіднихдля забезпеченнядіяльностібанку;

е)витрати напроведенняфакторинговихдовірчих талізинговихоперацій;

є)витрати напридбаннябланків ощаднихта депозитнихсертифікатів,векселів іінших ціннихпаперів, а такожвитрати, пов"язаніз виплатоюкомісійноївинагородидепозитаріюцінних паперів,фінансовимпосередникам;

ж)витрати напроведенняекспертизикредитнихризиків, оцінкивартості майновихцінностей тамайнових прав,прийнятих підзаставу;

з)витрати навиплату внесківобов"язковогострахуваннявкладів громадян.

Такимчином, визначившидоходи та витратибанку ми прийшлидо поняттяприбутку комерційногобанку. Як вжераніше вказувалося,прибуток єрезультатомвсієї діяльностікомерційногобанку. Тому якусуму прибуткуотримує банкв даному звітномуперіоді, такуі оцінку дадутьефективностідіяльностібанку взагаліта окремих йогопідрозділів.


РОЗДІЛІІ. Аналізформуванняі використанняприбуткукомерційногобанку.


2.1.Аналіз дохідностікомерційногобанку.


Яквже було зазначено,фінансовимрезультатомдіяльностікомерційногобанку є прибуток,розмір і динаміка,якого в основномузалежить відйого доходівта видатків.Аналіз прибуткукомерційногобанку складаєтьсяіз декількохелементів:

-аналіздоходів комерційногобанку: структурнийаналіз;

-аналізвидатків банку:структурнийаналіз;

-аналізфінансовихкоефіцієнтівприбутковості.

Метоюаналізу доходіві витрат комерційногобанку є:

  1. Визначенняі фінансовеплануванняголовних джерелотриманнядоходів тавідповіднихвитрат забанківськимиопераціями;

  2. Обгрунтуваннядоцільностіта перспективностіокремих банківськихоперацій шляхомвизначенняструктуриформуванняі використанняфінансовихресурсів таструктуридоходів і витрат.

Аналіздоходів і витратє одним з найголовнішихнапрямківаналітичноїроботи, оскількидозволяє напідставі проведеногоаналізу здійснюватиконтроль зарентабельністюбанків, рівнемвитрат банківськихустанов тощо.

Розглянемоструктурудоходів тавитрат двохкомерційнихбанків: банку1 та банку 2 начотири квартальнідати: 1.07.97р., 1.10.97р.,1.01.98р., 1.04.98р.

Вструктурідоходів банку1 (див. додаток3) найбільшупитому вагуна всі квартальнідати маютьотримані відсотки,що пов’язанозі специфікоюоперацій, якіздійснюютьсябанком: 77,65% на1.07.1997 року, 74,42 % на 1жовтня 1997року,72% на 1 січня 1998 рокута 70,76% на 1 квітня1998 року. Як бачимо,частка процентнихдоходів в загальнихдоходах банкузнижується.Поряд з цимзросла часткадоходів такомісій попослугах: з22% на 1.07.97р. до 25,52% на1 квітня 1998 року.Збільшиласьтакож питомавага доходіввід операційз цінними паперами,хоча часткацих доходівв надходженняхбанку 1 незначнаі складає на1.04.98 року всього3,64%.

Середпроцентнихдоходів найбільшийрозмір маютьвідсотки, отриманіпо кредитам,виданим юридичнимособам і на1.04.98р.складають41,73%. Значна частканалежить івідсоткам занадані міжбанківськікредити.

Вструктурідоходів банку2 (див. додаток4) можна відмітити,що, як і в першомубанку найбільшупитому вагув доходах банкумають отриманівідсотки, хочачастина їхдещо менша.Так на 1.07.97р. питомавага процентнихдоходів банку2 склала 74,62%, на1.10.97р. – 62,45%, на 1.01.98р. –61,3%, на 1.04.98р. – 64,31%. Отже,як і в банку 1частка процентів,отриманих вдоходах банку2 протягом трьохкварталівзнижувалася.В останньомукварталі зафіксованонезначне підвищенняїх частки – на3.01 процентнихпункти.

Слідвідмітититенденцію дозбільшенняв структурідоходів банку2 частки доходіввід операційз цінними паперами:станом на 1 липня1997 року вонастановила5,24%, а на 1 квітня1998 року – 24, 3%.

Часткадоходів і комісіїпо наданихпослугах комерційнимбанком в загальномуобсязі доходівзнижується:з 3,04% на 1.07.97р. до 2,28% на1.04.98р.

Навідміну відбанку 1, найбільшевідсотків вдоходи банку2 надійшло відздійсненняміжбанківськихоперацій, асаме наданняпозик іншимкомерційнимбанкам. Станомна 1.04.98р. часткапроцентів,отриманих поміжбанківськимкредитам, вдоходах банку2 становила47,49% і знизиласьв порівнянніз 1.07.97р. на 20,74%.

Такимчином обидвабанки отрималинайбільшедоходів відздійсненнякредитнихоперацій.

Найбільшачастка в структурівитрат банку1 (див. додаток5) належитьсплаченимвідсоткам,хоча слід відмітитиїї зменшення:з 58,18% станом на1.07.97р. до 43,9% станомна 1.04.98р. Слідвідзначитизростаннявитрат по операціяхз цінними паперамимайже в 20 разів:з 0,03% на 1 липня1997 року до 0,58% на1 квітня 1998 року.

В ціломув структурівитрат банку1 операційнівитрати склалистаном на 1.07.97р.– 73,07 %, на 1.10.97р. – 68,47%, на1.01.98р. – 64,04%, на 1.04.98р. –61,6%.

Порядіз зниженнямпитомої вагиопераційнихвитрат зростаєчастка витратна утриманняапарату управління:з 26,93% на 1 липня1997 року до 38,4% на1 квітня 1998 року.Серед цих витратнайбільшийрозмір маютьвитрати наутриманняперсоналу.

Якщорозглянутиструктурувитрат банку2 (див. додаток 6), то можна помітити,що тут переважаєчастка операційнихвитрат, хочаспостерігаєтьсядеяке її зниження.Отже на 1.07.97р. –75,25% всіх витрат,на 1.10.97р. – 71,59%, на1.01.98р. – 65,92%, на 1.04.98р. –63,74%. Частка ж витратна утриманняперсоналу таінших загальногосподарськихвитрат постійнозростала ісклала на 1 квітня1998 року 36,26%, що більшена 11,51 процентнихпункти ніжстаном на 1 липня1997 року.

Середопераційнихвитрат найбільшийрозмір маютьвидатки, пов’язанііз сплатоювідсотків,особливо попозиках і депозитахкомерційнихбанків. Протепомітною єтенденція дозниження часткисплаченихвідсотків вструктурівитрат банку2. Так на 1.07.97р. вонисклали 49,86%, а на1 квітня 1998 рокувже — 32,27%.

Отже,більша частинавсіх витраткомерційнихбанків пов’язанаіз здійсненнямїх операційноїдіяльності,а саме із сплатоювідсотків.Проте в банку1 частка операційнихвитрат маєтенденцію дозниження. Порядз цим зростаютьадміністративнівитрати, зокремавидатки наутриманняперсоналу.

Якбуло відміченораніше, прибуток– це різницяміж доходамита витратамибанку. Балансовийприбуток – цесума прибуткуплюс надходженнявід позареалізаційнихоперацій, утому числі відкурсових різницьза іноземнимиопераціямита допущенимдебетовимсальдо, за мінусомзбитків відпозареалізаційнихоперацій.

Спробуємовизначитибалансовийприбуток тачистий прибутокбанку 1 та банку2.

Прибутокбанку 1 (див.додаток 7) збільшувавсяпротягом звітногоперіоду і станомна 1 квітня 1998року склав3930100 грн. Надходженнявід позареалізаційнихоперацій тежмали тенденціюдо зростанняз 1046710 грн. до 5756400 грн.станом на 01.04.98року. Збиткимали місце впершому таостанньомукварталахзвітного періоду.Не дивлячисьна збільшеннясум, на якізменшуєтьсяоподатковуванийприбуток, сумаподатків такожзбільшуваласьв даному періоді.Прибуток врозпорядженнібанку збільшивсябільше ніж у5 разів і на 1квітня 1998 рокусклав 8392701 грн.

Розглянувшипорядок визначеннябалансовогота чистогоприбутку банку2 (див. додаток8), можна зробитинаступні висновки.Прибуток банкузростав і на1 квітня 1998 рокусклав 3094613 грн.,що більше впорівнянніз 1 липням 1997 рокув 18,6 рази. Надходженнявід позареалізаційнихоперацій протягомроку не змінювалисяі залишилисьна рівні 4510 грн.Слід відмітитивідсутністьзбитків. Збільшиласьі сума податків,що пов'язанозі зростаннямбалансовогоприбутку.

Чистийприбуток банку2 збільшувавсяпротягом даногоперіоду, протев останні дваквартали вінмайже не з змінивсяі становив01.01.98р. 1362780 грн., а 01.04.98р.– 1384795 грн.

Найважливішимипоказникамиприбутковостідіяльностікомерційногобанку, якірекомендованізгідно Інструкції№10 є:

-дохідна активи;

-дохідна капітал.

Дохідна активи (Да)– це відношенняприбутку післяоподаткуваннядо середньоївартості активів,виражений ввідсотках:

Дохідна капітал(Дк) – це відношенняприбутку післяоподаткуваннядо середньогокапіталу, вираженийв відсотках.

Показникдохідностіактивів характеризуєефективністьвикористаннявсіх ресурсів,які банк отримаву своє розпорядження,а показникдохідностікапіталу –дохідністькапіталу учасників.

Інструкція«Про порядокрегулюваннята аналіз діяльностікомерційнихбанків» рекомендуєузагальнюючимпоказникомбанківськоїдіяльностівважати дохідністькапіталу, апоказник дохідностіактивів пропонуєвважати частковимпоказником,який відображаєвнутрішнюполітику банку,професіоналізмйого апарату,який підтримуєоптимальнуструктуруактивів тапасивів з точкизору доходівта витрат.

В таблиці2.1. наведенізначення відношенняприбутку післяоподаткуваннядо активів длядвох банківстаном на 1 квітня1998 року.Таблиця2.1.

Дохідна активи длябанку 1 та банку2 станом на1.04.98.р.

Банк

Середнізагальні активи,грн.

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Дохідна активи, %

Банк1

Банк2

67921180

21348470

8692701

1384795

12,8

6,49


Яквидно із таблиці,найбільшудохідністьактивів (12,73%) маєбанк 1, що свідчитьпро ефективністьвикористаннявсіх ресурсів,які отримавбанк у своєрозпорядження.


В таблиці2.2. наведенірозрахункикоефіцієнтівдоходу на капіталстаном на 1 квітня1998 року.


Таблиця2.2.

Дохідна капітал длябанку 1 та банку2 станом на1.04.98р.

Банк

Середнійкапітал, грн.

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Дохідна капітал,%

Банк1

Банк2

12563000

7895000

8692701

1384795

69,2

17,5

Згідноданих таблицінижчий рівеньпоказникадохідностікапіталу маєбанк 2 —17,5%.

Отже,показникиприбутковостівищі в обохвипадках по банку 1, хочатаке співпаданнябуває не завжди.

В ціломудля підвищенняприбутковостікапіталу банківськоїустанови, необхіднозбільшуватиприбутковістьйого активіві зменшуватичастку статутногокапіталу взагальній сумікоштів банку.

ЗаІнструкцією№10 вимірюванняефективностідіяльностібанку здійснюєтьсяза допомогоютаких показників:

  1. Чистийспред (ЧС).

  2. Чистапроцентнамаржа (ЧВМ).

  3. Чистийдохід одногопрацюючого(ЧДП).

  4. Чистийдохід до витратна утриманняперсоналу таінші.

Втаблиці 2.3.відображаєтьсярезультатрозрахунку(див. додаток9) вищезазначенихпоказниківдля банку 1 табанку 2 на 1 квітня1998 року.

Таблиця 2.3.

Розрахунокпоказників прибутковостібанків станом на 1.04.98р.

Показник

Банк1

Банк2

ЧС,%

27,69

22,44

ЧВМ,%

7,14

16,46

ЧДП,грн.

20216

5539

ВП,грн.

2,94

0,80


Отже,виходячи зотриманихрезультатівможна зробитинаступні висновки.

  1. Значенняпоказникачистого спреду для банку 1складає 27,69%, адля банку 2 –22,44%. Це свідчить,що банк 1 більшуспішно виконуєфункцію посередника,адже він залучаєкошти за нижчівідсотки, арозміщує за вищі, що і знайшловідображенняв значенніпоказникачистого спреду.

  2. Якбанк 1, так і банк2 має позитивнучисту відсотковумаржу, якадемонструє,наскількидоходи відактивних операційздатні перекривативитрати попасивним операціям.Проте в банку2 значенняпоказникавище ніж в банку1, і становить16,46%. Але це більшепояснюєтьсяменшою сумоюзагальнихактивів банку2 в порівнянніз банком 1, аджевідсотковийприбуток (різницяміж отриманимиі сплаченимивідсотками)в банку 2 менша(4848822 грн. в банку1 та 3513441 грн. в банку2).

  3. Вбанку 1 продуктивністьпраці одногопрацюючогобільше, ніж убанку 2, так якодин працівникбанку 1 виробляє20216 грн., в той час, як в банку 2 –5539грн.

  4. Накожну грошовуодиницю, витраченуна утриманняпрацівниківбанку 1, припадає2,94 грн. чистогоприбутку, ана кожну грошовуодиницю, вкладенув персоналбанку 2 – лише0,8 грн. Отже, вбанку 2 на утриманняпрацівниківзатраченобільше коштів,ніж вони «створили»чистого прибутку,тобто витрати,пов’язані зутриманнямперсоналу вданому банкуне окупилися.Таким чином,з метою підвищенняприбутковостіроботи банківськоїустанови,керівництвубанка 2 слідпосилити контрольза рівнемадміністративнихвитрат та здійснитизаходи щодозменшення їхрозміру.

Узагальнюючимпоказником,що характеризуєприбутковістьдіяльностікомерційногобанку, можнаназвати показникзагальноїрентабельності,який розраховуєтьсяяк відношеннячистого прибуткубанку до йоговитрат. Визначимозначення цьогопоказника длябанку 1 та банку2 на 1 квітня 1998року:

R1= 8392701 /7664895*100% = 109,5%

R2= 1384795 /4754701*100% = 29,12%

Показникзагальноїрентабельностібанку 1 станомна 1.04.98р. склав109,5%, банку 2 – 29,12%. Тобто,на 1 гр.од. витратбанку 1 припадає1,09 гр.од. прибуткупісля оподаткування.В банку 2 на однугрошову одиницювитрат припадає0,29 гр.од. чистогоприбутку. Цесвідчить, щоробота банку2 була меншефективною,ніж у банку 1.

Розглянемотепер фактори,що впливаютьна дохідністькапіталу банку.Одним з такихфакторів євідношенняприбутку (Пр)до статутногокапіталу (Ск)у вигляді:

Пр/ Ск = Пр/А : Ск / А

Виходячиз формули показникадохід на активи,отримаємо

Пск= Да / Кск , де (1)

Пск- прибутковістьстатутногокапіталу,

Да– дохід на активи,

А –загальні активи,

Кск– коефіцієнтстатутногокапіталу.

Звідси,для підвищенняприбутковостікапіталу (статутногокапіталу) банкуслід збільшуватидохідністьактивів і зменшувативідношеннястатутногокапіталу доактивів, або,інакше кажучи,зменшуватичастку статутногокапіталу взагальній сумікоштів банку.А для збільшеннядохідностіактивів слід,зокрема, збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів.Проте збільшеннявласних коштівбакну, основноючастиною якихє статутнийкапітал, будеозначати одночаснозбільшеннязнаменникавиразу (1), тобтозменшенняприбутковостікапіталу банку.

Отже,для керівництвабанку в результатійого діяльностіможе виникнутитакож питання,які значенняпоказників,що характеризуютьдіяльністьбанку є бажаними.Як бачимо звище викладеного,при збільшеннідостатностікапіталу банкубуде зменшуватисяйого прибутковість.В таких випадках,як відомо, ізтеорії оптимальногоуправління,застосовуютьдва основнихпідходи.

Припершому підходішукають компроміснийваріант, якийв даному випадкубуде означатидеякий прийнятнийрівень достатностікапіталу, привсякому прийнятномурівні прибутковостібанку. Значенняприйнятнихрівнів достатностікапіталу іприбутковостібанку будутьпри цьомувизначатисясуб’єктивноюдумкою керівництвабанку.

Придругому підходівибирають одиніз показниківефективності,який намагаютьсямаксимізувати/ мінімізувати,а на значеннярешти показниківпокладаютьобмеження.Вибір цих обмеженьвзагалі такожє суб’єктивним,проте в разівипадків вониможуть об’єктивноіснувати. Вданому випадкутаким обмеженнямиможна вважатинормативиНаціональногобанку України,що визначаютьдостатністькапіталу банкуі ліквідністьйого балансу.

Отже,при такомупідході критеріємефективностідіяльностібанку є такийрозмір показниківприбутковості,який забезпечуємаксимальнінорми прибуткупри одночасномувиконаннінормативів,встановленихНБУ.

2.2.Напрямки зростаннядоходів банкувід здійсненнябанківських операцій.


Увикладеномувище матеріалібуло виявлено,за рахунокякої діяльностікомерційнібанки формуютьсвої доходи.Основне джерелобанківськихдоходів — кредитнадіяльність.Були визначеніфактори, щовпливають нарозмір формуванняприбутку (процентисплачені таотримані, величинапозичковихкоштів). Протеважливе завданняуправлінняформуваннямприбутку є нетільки виявленняфакторів, щовизначаютьрозмір доходу,але й вмінняуправляти цимифакторами татим самимзбільшуватиобсяг отриманогоприбутку.

Взв’язку з цимнеобхідновиділити основнінапрямки (причини)зростаннядоходів.

  1. Загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдохід.

  2. Змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах.

  3. Зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку.

  4. Змінаструтури портфелюдоходних активів,тобто підвищенняпитомої вагиризиковихкредитів вкредитномупортфелі банку,наданих підвисокі проценти.

Необхіднопровестихарактеристикукожного з напрямків.

І.Загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдоход.

Цієюгрупою активівє кредитніоперації банку.Для їх проведеннябанку необхідні,по-перше, залученняклієнтів, якібажають отриматикредит. У теперешнійчас для комерційнихбанків Українице не проблема.Тих, що маютьпотребу в грошовихресурсах достатньо,і проблема —не в кількості,а в якості клієнтів (мається наувазі їх здібністьвідповідатипо своїм забов"язанням).По-друге, банкповинен матидостатнійкредитнийпотенціал,який відображаєвеличинумобілізованихв банку коштівза відрахуваннямрезерву ліквідності.

Такимчином, длязбільшенняобсягів активу,що приноситьдохід, банкунеобхіднонарощуватисвій кредитнийпотенціал,який складаєтьсяіз власних ізапозиченихкоштів. В цьомузв"язку комерційнібанки повиннідіяти за наступниминапрямками:

— збільшеннячисла банківськихвкладників,для чого банкупотрібно проводитизважену маркентинговуі процентнуполітику. Особливуувагу слідприділитизалученимкоштам населення,які володіютьнелегальнимгрошовимпотенціалом.Розглянемодіяльністьбанку АБ "Еліта"м. Запоріжжяпо цьому напрямку:

Таблиця2.4.

Структурадепозитів АБ"Еліта".


01.01.97

01.01.98


Сума,

грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Депозитиорганізацій

45000

0,12

830000

1,64

2.Вклади населення

253450

0,66

615000

1,21

3.Розрахунковіта поточнірахунки

23258500

60,27

33300022

65,68

4.Бюджетні рахунки

15036200

38,96

15956350

31,9

Всього

38593150

100,00

50701372

100,00


Банк,як видно ізвищеприведенихданих, успішнонарощує своїпозичені ресурси,особливо цестосуєтьсядепозитіворганізаційта населення.

ІІ.Зміни питомоїваги доходнихактивів в сукупнихактивах. Іншимисловами комерційнийбанк повиненнарощуватитак звані "працюючі"активи і скорочуватидо можливогомінімуму"непрацюючі"активи. Однак,саме "непрацюючі"активи забезпечуютьліквідністьбанку. До нихналежать:

- касаі прирівненідо неї кошти;

- коштина кореспондентськихрахунках вНаціональномубанку Українита в інших банках;

- коштина резервномута депозитномурахунках вНБУ.

Крімтого дого"непрацюючих"активів належатьактиви, щозабезпечуютьдіяльністьбанку: будівлі,споруди, обладнаннятощо.

Будь-якийбанк повиненнамагатисязнизити часткутаких активівв балансі, особливотаких статейяк несплаченіпроценти ісумнівні кредити.Для цього необхіднобільш ефективнопроводитиоцінку кредитоспроможності позичальникаі банківськийконтроль.

Такимчином банківськаліквідністьдосягаєтьсяпри максимізаціїзалишків вкасах та накореспондентськихрахунках повідношеню доінших активів.Але саме в цьомувипадку прибутокбанку мінімальний.Максимізаціяприбутку вимагаєне збереженнякоштів, а їхвикористаннядля видачіпозик і здійсненняінвестицій.Оскільки дляцього требазвести касовуготівку і залишкина кореспондентськихрахунках домінімуму томаксимізаціяприбутку ставитьпід загрозубезперевністьвиконаннябанку своїхзобов"язаньперед клієнтами.

Отже,сутністьбанківськогоуправлінняполягає в гнучкомуспіввідношенніпротилежнихвимог ліквідностіі прибутковсті.

ІІІ.Зміна загальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанка.

Працюючив цьому напрямкукомерційнібанки намагаютьсязбільшитирівень процентноїставки по активнихопераціях,тобто тут спрацьовуєпринцип будь-якогокомерційногопідприємства:"дешевше купити,дорожче продати".

З іншогобоку, в умовахконкуренціїміж кредитнимиустановамита боротьбиза розширенняобслуговуванняринків банкиможуть не керуватисьцим правилом.Вони можутьне підвищуватирівень процентноїставки, розраховуючина те, що більшнизькі ставкизалучать більшукількістьклієнтів тадозволятьзавоюватиконкурентнуперевагу.

Такимчином, щоб отриматибільший доход,банк повиненвраховуватикрім специфічнихфакторів, щовизначаютьрозмір процентапо активнихопераціях(облікова ставка,рівень інфляції,термін позикиїї розмір, ризик,характерзабезпечення,витрати пооформленнюпозики та контрольта інші), а такожпопит на кредитномуринку і ставкиконкуруючихбанків та іншихфінансово-кредитнихустанов.

НаУкраїні в нашчас спостерігаєтьсязниження рівняпроцених ставокпо активнихопераціях. Цепояснюєтьсяне тільки зниженнямтемпів інфляції,але й розвиткомконкуренціїна ринку банківськихоперацій.

Таблиця2.5.

Середньозваженіпроцентніставки по України.

Період

Середньозваженарічна ставка,%

01.01.96

122,7

01.01.97

110,5

01.01.98

91,2


IV. Змінаструктурипортфеля доходнихактивів.

Цейфактор підвищеннядоходностімає на увазізростанняпитомої вагиризиковихкредитів вкредитномупортфелі банку,наданих підвисокі проценти.Ризикові операціїможуть принестибанку добрийдохід, якщовін буде правильноними управляти.

Головнимзавданнямуправлінняризиковимиопераціямибанку є визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику та прийняттянегайногопрактичногорішення, спрямованогоабо на використанняризиковихоперацій, абона виробіткусистеми заходів,що знижуютьможливістьпояви витратбанку від проведеннятієї чи іншоїоперації.

Ризиковікредитні операції—це операції,пов’язаннііз ризикомнесплатипозичальникомосновногоборгу і процентів,що мають бутисплачені кредитору.Існує декількаспособів захистувід кредитногоризику:

а)диверсифікаціяпозик —чим більшійкількостіпозичальниківбуде наданийу тимчасовевикористанняпозичковийкапітал банку,тим, при іншихрівних умовах,меншим будеступінь ризикунеповеренняборгу, оскількиможливістьбанкрутствабагатьохпозичальниківзначно нижчаможливостібанкрутстваодного чи декількохпозичальників.ДотриманняпринципудиверсифікаціїконтролюєтьсяНБУ, який встановивмаксимальнийрозмір ризикуна одногопозичальника—не більше 25%власних коштівбанку;

б)постійнийконтроль банкуза станом справу позичальникана протязівсього термінукористуванняпозикою і увипадку виникненняу нього проблемнихситуацій, якіможуть привестидо несплатиборгу, прийняттяпопереджувальнихзаходів щодозахисту своїхінтересів;

в)страхуваннякредитнихоперацій означає,що банки повинністворюватистрахові фондияк на мікро,так і на макрорівні, а такожстрахувативисокоризиковікредитні угодив спеалізованихстраховихорганізаціях.

Кожнийз напрямківпідвищеннядоходностікомерційнихбанків маєсвої перевагита недоліки.Тому банк повиненбудувати своюдіяльністьтак, щоб досягатинайвищих результатівпри найменшихвитратах.

2.3.Аналіз використанняприбуткукомерційногобанку.


В більшзагальномурозуміннірезервамизбільшенняприбуткукомерційногобанку є максимізаціядоходів, мінімізаціявитрат, грамотнийменеджмент,динамічні ідоцільні витратина утриманняапарату управління.Отже, тому наступноюпроблемою єправильне іцілеспрямованевикористанняприбутку, отриманогокомерційнимбанком в процесійого діяльності.

Прибутокбанку створюєтьсяпо результатамйого діяльностіяк різниця міжфактично отриманимидоходами іздійсненимивитратами ірозподіляється,як правило порезультатамроботи за квартал,а в кінцевомуваріанті — зарік у відповідностіз рішеннямзагальнихзборів акціонерів.На протязіроку розподілприбутку, якправило, проводитьсяу вигляді авансуна основівстановленихзагальнимизборами пропорцій.

Взалежностівід податковогозаконодавствабанки сплачуютьподатки в державніі місцеві бюджетиз прибутку абодоходу. Звичайно,механізм стягненняподатків, щозастосовуєтьсяв тій чи іншійкраїні, впливаєяк на рзмір,так і на порядокрозподілуприбутку.

Системаоподаткуваннякомерційнихбанків провіднихзарубіжнихкраїн, як правило,пов’язана ззагальноюсистемою податківна корпорації.Так, на приклад,у Великобританіїбанк сплачує33-35% від загальногодоходу з внутрішнихі зарубіжнихоперацій. ВСША ставкафедеральногоподатку наприбуток зниженадо 34% (порівняноз 46% у 1986 році). Однакбанки США. якправило, сплачуютьще більш низькуставку завдякивирахуваннюз бази оподаткуваннядоходів подеяким видамцінних паперів.У Франції банки(включаючивідділенняіноземнихбанків) сплачуютьподаток зкорпорацій,який дорівнює34% з нерозподіленогоприбутку і 42%з прибутку,який виплаченийу виглядідивідендів.Податок надодану вартістьне стягуєтьсяз основнихвидів банківськихдоходів (процентів,комісій тощо),але сплачуєтьсяу розмірі 18,6% здоходів відоперацій полізінгу, торгівлідорогоціннимметалами, трастовихоперацій тазберіганняцінностей всейфах.

Досліджуючидосвід оподаткуванняпровіднихкраїн можназробити висновок,що уряди цихкраїн не намагаютьсястягувати зкорпораційвсе до останньоїнитки (як цеінколи робитьсяна Україні), анавпаки сприяютьдіяльностікорпораційзнжуючи податкиабо встановлюючидиференційованусистему оподатківання.Однак, не слідзабувати, щоекономічнаситуація вУкраїні протилежнаситуації в цихкраїнах. Алев подальшому,при умові досягненнястабільностіекономіки,можливе використуваннязарубіжногодосвіду.

Увідповідностіз податковимзаконодавствомУкраїни комерційнібанки сплачуютьподатки додержавногоі місцевихбюджетів зприбутку (доходів)і нормативплати податкудо бюджету побанкам складає30%. Треба відмітити,що на відрахуванняприбутку добюджету банквпливати неможе, оскількиці нормативирегламентуютьсязаконодавчо.Після сплатиподатків іштрфів, накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду;

-достраховогофонду;

-дофондів економічногостимулюваннябанку;

-наблагодійніта спонсорськізаходи;

-насплату винагородкерівництву.

З суми,яка залишаєтьсявиплачуютьсядивідендипайщикам. Якщозалишаєтьсясума, то вонаможе бутивідправленана індексаціюакцій або ж наприріст статутногофонду за згодоюакціонерів.Якщо банк запідсумкамидіяльностіза минулий рікдопустив збитки,то вони покриваютьсяза рахунокрезервногофонду, а прийого недостатності— за рахуноккоштів статутногофонду.

Розглянемодокладнішемеханізм створеннярезервногоі страховогофондів, оскількивони законадавчоозначені імають великезначення длядіяльностікомерційногобанку.

Прибутокє основниммі єдиним джереломствореннярезервногофонду комерційногобанку, якийпризначенийдля покриттяможливих збитківвід банківськоїдіяльності,а також длясплати дивідендівза привелійованимиакціями, колидля цьогонедостатньоприбутку. Наявністькоштів в резервномуфонді забезпечуєстійкістькомерційногобанку, зміцненняйого матеріальноїта фінансовоїбази. В своючергу, це сприяєпідвищеннюгарантій виконаннябанком своїхзобов’язаньперед кредиторами,зменшує вірогідністьбанкрутствакомерційногобанку. Резервнийфонд комерційногобанку створюєтьсяу порядкувстановленомузборами акціонерів,а його розмірвстановлюється,як правило нарівні 25% відстатутногофонду, а відрахуваннявід чистогоприбутку повинніскладати неменше 5% на данийчас в Україні.Якщо в процесіабо після створеннярезервногофонду з ньогопроводятьсявиплати напокриття збитківта непередбаченихвитрат, товідрахуваннявідновлюютьсядо встановленняналежногорозміру цьогофонду.

Згідноз діючим законодавствомУкраїни комерційнийбанк зобов’язанийстворюватистраховийрезерв длявідшкодуванняможливих втратпо основномуборгу (без відсотківі комісій) завсіма видамикредитів таінших активнихоперцій, яківідносятьсядо їх основноїдіяльностіу національнійта іноземнійвалюті. Комерційнібанки Україниформують страховірезерви зарахунок щоквартальнихвідрахуваньвід прибутку,що залишивсяпісля оподаткування.Хоча свтовийдосвід свідчить,що оптимізаціяджерел наповненнянеобхіднихстраховихрезервів длязабезпеченяфінансовоїстійкостіукраїнськихбанків полягаєу встановленняпорядку їхформуванняза рахунокщомісячнихвідрахуваньіз віднесеннямна операційнівитрати банку.

Необхіднимє утворенняфонду страхуваннядепозитів. Цей фонд зможенадати гарантіювкладникам на поверненняїх коштів. Данийфонд може бутиутворений якна державномурівні (наприклад,США) так і нарівні окремовзятого банку.У нас він утворюєтьсяна державномурівні як окремоюридична особа.

Зарубіжнібанки такожза рахуноксвоїх доходівстворюютьрезерви навипадок непогашенняпозичок, виконуютьстрахові платежі,пов’язані зістрахуванняммдепозитів івкладів, володінняммайном і можливимипожежами, повенями,соціальнимипотрясіннями,а також з імовірністювитрачаннята привласненнячужих грошей,пограбування,втратою банкнот,чеків, ціннихпаперів таінших важливихдокументів,які пересилаютьсякур’єрами абоіншим способом,підробкоюдокументівтощо. На жальв Україні цівиди страхуванняпоки що не отрималиналежногорозвитку.

Ефективнадіяльністьу галузі банківськогобізнесу дозволяєкомерційнимбанкам займатисяблагодійно-спонсорськоюдіяльністю,яка займаєнеабияке місцев життєдіяльностікомерційногобанку. В якостіприкладу розглянутийАБ «Еліта».

АБ«Еліта» активнозаймаєтьсяспонсорськоюта благодійноюдіяльністю.Це одне з основнихнапрямків вдіяльностібанку, яке визначаєйого обличчя.Банк віддаєперевагу заходам,що несуть гуманізмі мають соціальнийнапрямок:

-наданнядопомоги дитячимлікувальнимустановам;

-допомогаінвалідам таветеранам;

-фінансуваннянавчальнихустанов;

-фінансуваннярозвитку спорту;

-підтримкадухового відродженнякраїни.

Напротязі 1997 рокубанком надаваласьфінансовапідтримка:

-СпілціЧорнобиля,Фонду сприянняполітиці молоді,Фонд оздоровленнядітей, школі№110 м. Запоріжжя.Банк виступивспонсоромвидання книги«Чорнобильі Запоріжжя:тоді і десятьроків потому»— автори М.І.Костенецькийта Г.Т. Грибиненко;

-булипридбані медикаментита надана фінансовадопомога обласнійдитячій лікарні,2-й кафедрі хирургіїінститутуудосконаленнялікарів іменіГорького;

-банкє спонсоромгандбольноїкоманди «МоторСіч» та баскетбольноїкоманди «Козачка-ЗАлК»;

-надаєфінансовудопомогуправославнійцеркві — ЗапорізькомуЄпархіальномууправлінню,обласній організаціїохорони пам’ятників.

Отже,як видно АБ«Еліта» надаєвідчтну допомогусвоїй областіі це дуже добре,оскільки, якщоти маєш більшегрошей ніж уінших, то чомуне допомогтитим, хто в нихмає потребу.

Такимчином, прибутоккомерціногобанку має великийефект, що булозазначено упершому розділіцієї роботи,а підтвердженов цьому розділіна прикладіконкретногобанку.

Загальнамаса вільногозалишку прибутку,що залишаєтьсяпісля відрахуваньу вищезазначеніфонди, направляється,як правило, навиплату дивідедівакціонерампропорційнорозміру коштів,вкладених ними в статутнийфонд комерційногобанку. Збільшеннявласного капіталуза рахунокнерозподіленогоприбутку вигідніше,ніж за рахунокнового випускупростих акцій,оскільки відсутнівитрати, пов’язаніз випускомнових ціннихпаперів. Причому,якщо за привілейованимиакціями дивідендфіксуєтьсяпри їх випускув процентахдо номінальноївартості іповинен в першучергу (післяусіх обов’язковихплатежів івиплати відсотківпо облігаціях),то по звичайнимакціям і попаям розмірдивідендузалежить відрозміру отриманогоприбутку і прийого зниженніможе зовсімне виплачуватися,до чого акціонерибанку повиннібути готові.

Післяусіх вищевказанихрозподілівза рішеннямакціонерівможна залишитичастину прибуткуненаправленоюв жоден з фондіві невикористаноюпо жодному звище вказанихнапрямків.Такий прибутокназиваєтьсяневикористаним.

Ось,наприклад, якздійснює розподілприбутку Київськийфіліал АБ «Еліта».Після сплатиподатку наприбуток (30% відотриманогоприбутку), чистийприбутокрозподіляєтьсянаступнимчином:

1. 45%направляєтьсяв Головнийофіс для формування:

-5% -резервногофонду;

-40% - фондудивідендівпо акціям;

2. 55%залишаєтьсяв розпорядженіфіліалу. Розподілфондів філіалуміж фондомнакопичення(фонд розвитку)та фондом споживання(фонд матеріальногозаохочення)здійснюєтьсяфіліалом самостійно.Однак, Головнийофіс банкунадає рекомендаціїпо розподілуцих сорокавідсотків: 40%- фонд розвиткувиробництвата 15% - фонд матеріальногозаохочення.

Кажучипро вдосконаленнявикористанняприбутку необхіднов першу чергувизначитисуб’єктів,зацікавленихв отриманніприбутку. Середсуб’єктівможна виділитигрупи:

-акціонерибанку;

-персоналбанку;

-вкладникиі дебітори;

-органидержавноївлади і управлінняв особі НБУ таДПІ.

У кожноїз цих груп - своїцілі і завдання,які можутьвходити в протиріччяз інтересамиіншої групи,стосуєтьсяце в основномусаме розподілуприбутку. Справав тому, що вотриманніприбутку зацікавленіусі. Так завдякизбільшеннюабсолютноїмаси прибуткуакціонериотримуютьбільший дивідендна акції, керуючийперсонал зможерозширитиматеріально-технічнубазу, покращитиергономічніумови, умовипраці. Для дебіторівбанку збільшуютьсяможливостіу використаннігрошових засобів,для вкладників— підвищуєтьсягарантія поверненнясвоїх грошовихкоштів. Завдякизбільшеннюприбутку державнийбюджет отримаєбільше відрахуваньпо податкамз прибутку.Коли справадоходить дорозподілу, тоінтереси усіхцих суб’єктіврозмежовуються:кожний намагаєтьсяотримати більше.

Прибуток,в тому числіі банківський,важливий дляусіх учасниківекономічногопроцесу. Власникиакціонерногокапіталу зацікавленів отриманіприбутку, такяк він являєсобою дохідна інвестованийкапітал. Прибутокнесе вигодувкладникам,так як завдякизбільшеннюрезервів іпідвищеннюякості послугскладаєтьсябільш міцна,надійна таефективнабанківськасистема. Позичальникипобічно зацікавленів достатньомубанківськомуприбутку взв’язку з тим,що здатністьбанку надаватипозички залежитьвід розміруі структурийого капіталу,а прибуток —основне джереловласного капіталу.Навіть економічнігрупи, якібезпосередньоне користуютьсяпослугамибанків, отримуютьпобічну вигодувід банківськогоприбутку, томущо надійнабанківськасистема означаєбезпеку вкладівта наявністьджерел кредиту,від яких залежатьпідприємстваі споживачі.

Томупри використанніприбутку основнимзавданнямкерівництває знаходження«золотої середини»— компромісногорішення, приякому всізацікавленів отриманідоходу особибудуть задоволені.На дане рішеннявпливає багатофакторів: кількістьотриманогоприбутку, відношеннядоходу на акціюдо середньоїзаробітноїплати в країні,компетентністьперсоналу ійого здатністьпереконатиакціонерівв правильностіобраного рішенняпо розподілуприбутку, також,рівень економічноїграмотностіакціонерів— власниківкапіталу.

Навідрахуванняприбутку добюджету банквпливати неможе: ці нормативирегламентуютьсязаконодавчимиактами.

Наступниметапом є розрахункиз дебіторамита вкладниками,так як для підтримкивисокої репутації,яка так важливав банківськійдіяльностібанк повиненв короткийстрок відповідатипо борговимзобов’язанням.

Найбільшконфліктнимі потребуючимособливоїуваги є процесрозподілуприбутку міжакціонерамибанку (у виглядідивідендів)та керуючимперсоналом(до фондів розвитку,економічногостимулювання,основних засобіві т.п.).

Необхіднозауважити, щодля деякихбанків це одназ основнихпроблем розвитку.Причиною такогостановища єнекомпетентністьакціонерівбанку. Достатньограмотна ікомпетентнаполітика персоналув сукупностіз пріоритетамирозвитку діяльностібанку дозволяютьщорічно зароблятибанкам великіприбутки. Нафоні цього незрозумілобажання акціонерівне направлятина розвитокбанку коштів,навіть до ранішестворенихфондів такихяк резервнийвони, наприклад,направляютьсяна виплатудивідендів.

Однимз резервівзбільшенняприбутку іраціональногойого використанняє фінансовепланування.Багато витратнесуть банкивнаслідокнеузгодженихдій різнихуправлінь міжсобою. Фінансовийплан дозволяєспрогнозуватидоходи, витратиі прибутокбанку на рік.І хоча в умовах,які склалисяв нашій країні,через нестабільність,інфляцію реальнідані можутьсуттєво відрізнятисявід запланованихале пропорціїзалишаютьсяпрактичнонезмінними.Банківськаустанова повиннареально бачитиперспективисвого розвиткуі цілі на поточнийрік.

ПередРадою банкузавжди стоїтьдилема: «Кудинаправитиприбуток?»Забезпечитивисоку дохідністьакцій (пайок)або нарощуватифонди банку.Природньо,учасники банкубудуть зацікавленіу збільшеннідохідностісвоїх інвестиційв банківськудіяльність.Але необхідновраховувати,що спрямуванняприбутку наутворенняфондів банкув певній мірізнижує рівеньдивідендів,однак збільшуєвласні коштибанку, слугуєбазою подальшогоросту банку,а отже, роступрибутку ізбільшенняйого фінансовоїстійкості.

РозділІІІ. Шляхипідвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків і їхфінансовоїстійкості.


Банківськасистема Українисьогодні знаходитсьяна дуже важливомуетапі свогостановленняі розвитку.Життя висунулоперед банківськоюсистемою рядпроблем, відвирішення якихзалежить нетільки майбутнядоля багатьохкомерційнихбанків, але йподальшереформуваннятих секторівекономіки, якіобслуговуютьсяцими банками.

Багатокомерційнихбанків сьогоднізнаходятьсяв тяжкомуфінансовомустані, що негативновідбиваєтьсяна їх діяльності,а отже і настановищі їхклієнтів. Минулий1997 рік видавсяне зовсім вдалимдля українськихкомерційнихбанків. Особливоце стосуєтьсятретього кварталу1997 року, колисвітова фінансовакриза «похитнула»і нашу банківськусистему. Алеокрім неї надіяльністьбанківськихустанов Українипродовжуютьнегативновпливати наступніфактори:

-глибокакриза екноміки,недієздатністьдержавнихструктур пожвавитивиробництво;

-політичнанестабільність,яка посилюєтьсяновими виборами,а також протистоянняпарламентута уряду;

-впровадженнянедосконалиихподатковихзаконів, особливоце стосуєтьсянещодано прийнятихзаконів «Прооподаткуванняприбуткупідприємств»та «Про податокна додану вартість»;

-зростаннявід’ємногозовнішньогосальдо, посиленнязалежностіекноміки іфінансів країнивід іноземнихкредитів таміжнарооднихкредиторів;

-низькаінвестиційнапривабливістьекономікиУкраїни як длявнутрішніх,так і для зовнішніх інвестоорів.

Всеце не змогловідбитися надіяльностікомерційнихбанків України.Але цей впливпосилюєтьсяі самим станомв серединібанківськоїсистеми.

Отже,на даний часв Україні склавсятакий станбанківськоїсистеми.

На1 січня 1998 рокув Українізареєстроване227 банків, з якихфактично працюють186 (81% від загальноїкількості).Рівень інфляціїза 1997 рік склав10,11%. В цілому побанківськійсистемі заминулий ріккредити українськихбанків складали9,3 млрд. грн. (зростанняв 1,38 рази порівняноз 1996 роком), внескив цінні папери— 2 млрд. грн.(зростання в1,9 млрд. грн.), резерви— 217 млн. грн. (в2,08 рази), а балансовийприбуток — 999млн. грн. (в 1,17 рази).

Балансовийприбуток 113 банківза 1997 рік, яківходять доАсоціаціїукраїнськихбанків, (див.додаток 10) склав822,1 млн. грн. (середняприбутковістьуставногофонду — 86,1%, а середняприбутковістьчистих активів— 6,95%). АналітикиАсоціаціїукраїнськихбанків відмічають,що в кінці 1997 рокупо відношеннюдо кінця 1996 рокуприбутковістьуставногофонду зменшиласяна 4,7%, а прибутковістьактивів — на1,4%. Цікаво, щонайбільшуприбутковістьуставногофонду продемонстрував«Ощадбанк»— при статутноомуфонді 10, 5 млн.грн.він отримавприбуток врозмірі 52,8 млн.грн. Тобто на1 грн. статутногофонду банкможе виплачуватидивіденди усумі 5,03 грн. Даліпо цьому показникуйдуть «Українсьийкредитнийбанк» (4,57 грн.),«Слав’янський»(3.47 грн.), «Укрсооцбанк»(3,08 грн.) і «Приватбанк»(2,88 грн.), який вминулому роціотримав найбільшийсеред 113 банківприбуток —майже 130 млн. грн.

Зрозумілоне усі банкипрацюють зтаким рівнемприбутковості,але все ж такифізичні особивсе більшедовіряють своїгроші банківськимустановам.Так, за минулийрік внескинаселеннязросли на 58% ідосягли 1,35 млн.грн.

В зв’язкуз незадовільнимстановищембанківськоїсистеми в 1997 роцітільки 74 % комерційнихбанків працювалонормально, 18% банків поставленов режим фінансовогооздоровлення,а 8 % — ліквідовано.

Требавідмітити, щобанкрутствотого чи іншогобанка вкрайнегативновідбиваєтьсяна фінансовомустановищі тихюридичних іфізичних осіб,грошовимикоштами якихцей банк користувався.

Незважаючина падінняобсягів виробництва,банкіськасистема загаломзалишиласяприбутковою,хоча порівняноз попереднім1996 роком прибутковістьактивів такапіталу в1997 році знизиллася.

Щостосуєтьсястатистикиприбутку зайого складом,то в 1997 році зрослачастка доходіввід операційз цінними паперамита векселями(див. додаток11), але все ж такинайбільшучастку в прибуткукомерційнихбанків Українизаймають відсоткиотримані занаданими кредитами— 37%.

84% витрат,що були виділеніна утриманняпідрозділівбанків, становлятьвитрати наутриманняапарату управління(див. додаток12).

В ціломусеред українськиихбанків останнімчасом спостерігаєтьсятенденціязниження часткипроцентнихдоходів в їхньомузагальномуобсязі. Прицьому непроцентнідоходи збільшуютьсяпереважно зарахунок розширенняобсягівкасово-розрахунковогообслуговування.З одного боку,це явище позитиивне,бо свідчитьпро розширеннякількостіклієнтів, збільшеннякількостіпослуг зарозрахунково-касовимобслуговуванням.З іншого боку,ці цифри такожсвідчать пронерозвинутістьв Україні ринкубанківськихпослуг взагаліі факторингових,лізингових,трастових. якіпосідаютьістотне місцев діяльностізахідних банків,зокрема.

Відповіднодо вищесказаногоможна відмітити,що українськабанківськасистема маєвеликі перспективищодо підвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків, але цеможливе лишеза умов покращенняне тільки станубанківськоїсистеми, а івсієї економікиУкраїни в цілому.

Отже,сьогодні впрактиці українськихбанків існуєдуже великанизка проблем,з якими вонистикаютьсякожен день усвоїй діяльності,і деякі з нихбезпосередньовпливають наприбутковістькомерційнихбанків України.Вирішення цихпроблем, яквже відмічалосяраніше, залежитьне тільки відвдосконаленнямеханізмубанківськоїдіяльності,але й від загальногоекономічногостану в державі.Відомо, що більшістьгосподарству нас сьогодніє слабкими, знизьким рівнемкредитноїздатності, ато й простозбитковими.Кредитні відносиниз такими господарствамине надійні,пов"язані зпідвищенимризиком. З позиціїбанка як підприємства— це малоприємнаклієнтура. Алез позицій народногогосподарстівв цілому, рядструктур ізцих малорентабельнихпідприємствє життєвонеобхідними,без функціонуванняяких суспільствоне може нормальноіснувати ітому якразсаме ці підприємствапотребуютьбанківськоїпідтримки.Вихід із цьогопротиріччяіснує.

Традиційнотака ситуаціявирішуєтсьяне за рахуноккомерційногобанку, примушуючийого кредитуватитаких клієнтівабо виконуватиті чи інші операції,а при підтримцідержави. Держава,яка зацікавлена,наприклад, врозвитку виробництвапродуктівхарчування,легкої промисловості,сільськогогосподарстваі тощо, берена себе додаткові,в їх взаємодіїз банками,матеріальнігарантії.

Їхможе бути декілька,насамперед,є категоріїдешевих кредитів.Організаційнов таких випадкахкомерційнийбанк кредитуєпідприємствопо заниженійвідсотковійставці, а держава(бюджет) компенсуєйому різницю,між тим, нижчимрівнем відсотка,який зможутьплатити підприємства,і кредитнимвідсотком,який складаєтьсяна ринку. Можливийі інший варіант,коли бюджетпередає комерційномубанку відповідніресурси, якіпризначенідля спеціальнихінвестиційнихкредитів. Впершому випадкудержава компенсуєбанку платуза кредит, а вдругому — даєгроші. В кожномуіз цих випадківмова йде проспеціальнозатвердженудержавою програму(національнуабо регіональну),яка фінансуєтьсябанками і якаодержує відповіднуурядову підтримку.Ніхто при цьомуне втрачає:народне господарствоодержує додатковийімпульс длярозвитку життєвонеобхіднихгалузей, а укомерційнихбанків не тількине тільне непропадає комерційназацікавленість,але й, одержуючидодатковігарантії держави,з більшим бажаннямвзаємодіютьз такими клієнтами.

Вскладній економічнійситуації (іособливо вумовах інфляції)банки обережновідносятьсядо потреб бюджету,в кредитуваннійого видатків.Банківськесприяння програмирозвитку економікидержави здійснюєтьсяне шляхом огульногокредитуваннябільшої частинивидатків державногобюджету і йогодефіциту, ашляхом закупкицінних паперівта інших зобов"язаньдержави, а такожна основі кредиту,його терміновостіі платності,находячи джереладля непониженнядоходності комерційногобанку.

Важливимінструментомстимулюваннябанківськоїдіяльностіє також податковаполітика. Вцілому вонаповинна виходитиз тих же принципів,які закладенів податковійсистемі відносновсіх іншихпідприємств.Посиленийподатковийпрес, якийнапрвленийна скороченняприбутку банка,в кінцевомурахунку відіб"єтьсяна розвиткудіяльностіпідприємств.

Розглядаючирезультатидіяльностікомерційнихбанків Україниза роки їхіснування,буде повчальнимзвернути увагуне тільки нароботу комерційнихбанків, якіопинились втяжкому фінансовомустановищі, втому числізбанкрутілих,а також і тих,які у важкихумовах економічноїкризи не тількивистояли, а йукріпили своєфінансовестановище.

Економічнесередовище,в якому функціонуєбанківськасистема, нормативнірегуляториі вимоги з бокуНБУ до всіхкомерційнихбанків булипрактичнооднаковими.Тоді чому жодні банкизбанкрутували,інші опинилисьв трудномуфінансовомустановищі, щеінші банкиопинились вгрупі більшменш "благополучних"?Особливо неможливо незвернути увагуна те, що в групі"багополучних"опинились нетільки великі,сильні банки,але й малі банки.В той же часдеякі більшіпотужні банкизбанкрутували.Звичайно, щона це дуже важливепитання можебуде знайтивідповідь прибільш широкомута глибокомуаналізі діяльностікомерційнихбанків, але цевиходить замежі даногодослідження.Тут же звернемоувагу тількіна деякі сторонидіяльностібанків в умовахтрансформуваннявиробничихвідносин насучасномуетапі і яківплинули інині впливаютьна фінансовийстан банківськоїсистеми.

Досвідроботи банків"благополучних"засвідчує, щоїх успішнийрозвиток вумовах кризисузалежить впрешу чергувід рівняпрофесіоналізму—від політикибанка, майстерності,грамотноїпобудовиуправлінськихі функціональнихструткр. Досвідже банків, щозбанкрутіли,навіть тих,які мали більшменш великіструктурніфонди, показав,що їх, на першийпогляд, нормальнавнутрішняуправлінськаструктуранасправдівиявиласьаморфною,розвиваласьхаотично тазробилася неуправляємою.Такі банкимогли існувати та процвітатив умовах галопуючоїінфляції.

В цихумовах доходибанків перекривалинепрофісіоналізмв банківськійдіяльності,а збитки нівелювалата ж інфляція.Але як тількитемпи інфляціїпочали уповільнюватися,коли НБУ ставпроводитибільш жорсткумонетарнуполітику, аінфляція ставалавсе більш керованою,стан в цих банкахпочав сильнопогіршуватись.В банківськійсфері практичнонастав вториннийпереділ ринку— лиття, поглинання.На цьому етапінаступає періодзбільшеннябанків, а філіальнісистеми більшсильних банківпочинаютьрозширюватись.

Сьогоднів системікомерційнихбанків Українифункціонуютьдва види банків— банки з розвинутоюфіліальноюсіткою і банки,які не маютьфіліалів.

Є банкибез філіальноїсітки, які знайшлисвою нішу іспокійно в нійпрацюють. Наприклад,АКБ "Перкомбанк"—великий, комплектний,мобільний, маєсвою клієнтуру,рентабельнийбанк.

Неменше успішнопрацюють і тібанки, у якихє розвинутасітка філіалів(наприклад,АКБ "Приватбанк",у якого є більше100 філіалів).

Повчальнимв питанняхорганізаціїбанківськоїсправи в новихумовах є діяльністьАКБ "Укрінбанк",який має розгалуженусітку філіалів.Цей банк чіткорозділив функціїцентральногоапарату і полочноїопераційноїдіяльності.Центральнийапарат банказаймаєтьсяметодологією,контролем ікоординацієюдіяльностіфіліалів. Головнеоперційнеуправлінняв Києві займаєтьсящорічнимобслуговуваннямклієнтів. Банквизначивсязі своїми реальнимиклієнтами,знає їх балансиі фінансово-матеріальніможливості.В управлінськійструктурібанка з"явилисьюридичнийвідділ і відділуправліннякредитнимиризиками.

АКБ"Укрінбанк"значно переструктуризував,суттєво перебудувавсвій кредитнийпотрфель. Взв"язку з цимвін зменшивкількість, алеякість йогозначно підвищилася,більшістьвалютних коштівцього банкапрацює в різнихрентабельнихпрограмах.

Подоланнягіперінфляціїдозволяє банкампереходитидо більш реальногоплануваннясвоєї діяльності.Виникаютьумови длязастосуваннятаких інструментівв банківськійдіяльності,які дозволяютьяк планувати,так і одержуватидодатковийприбуток. Мовайде про ф"ючерси,опціони, форвардніоперації звалютою тіінші формидіяльності,які відповідаютьумовам ринковихвідносин.

Сьогоднів банківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення.Вони зачіпаютьперед усімпитання, якіпов"язані зподальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства,яким слід булоб передбачитислідуюче:

-банківськезаконодавствоповинно булоб відобразитивсі формивзаємовідносинбанків з органамидержавноївлади і управління,Національнимбанком, міжсобою і клієнтурою.Банківськізакони повиннімати характерпрямої дії зтим, щоб звестидо мінімумувтрученняорганів управлінняв діяльністькомерційнихбанків;

-вдосконалитисистему банківськоголіцензування,передбачитиусунення монополізмув банківськійдіяльності,а також рівністьумов конкуренціїміж банками;

-длязабезпеченняповноти банківськогозаконодавстванорми, яківідносятьсядо банківськоїдіяльності,слід було бвключати взаконодавчіакти по регулюванніінших сфердіяльності;

-ввестизаконодавчінорми, якірегламентуютькредитуваннябанками власнихакціонеріві пайщиків;

-привдосконаленніподатковогозаконодавстванеобхідновраховуватиспецифікубанківськогосектору тазацікавитийого в підвищеннідіяльностіі фінансовоїстійкості,створення вбанках резервівдля покриттяможливих збитків:указані резервиповинні створюватисьіз доходівбанка за рахунокоподаткування;

-упроститипроцедурустворенняфіліалів банків,зняти всігеографічнібар"єри організаціїнових банків;

-створювативідповідніумови дляорганізаціїспеціалізованихкредитнихустанов, інвестиційних,інноваційних,іпотечних,експортно-імпортнихбанків, товаристввзаємногокредиту, кредитноощаднихустанов, кредитноїкоопераціїі інших, якіприйняті всвітовій практиці.Поряд з великимибанками повиннабути і сіткамалих банківськихабо небанківськихустанов (зграничнимиправами), якітісно зв"язаніз малим бізнесомі мають з нимособливі відносини.

В ціляхзахисту власнихекономічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягненняборгу слідбуло б здійснитислідуючі заходи;

-здійснитирозробку відповіднихправил і процедурдля всіх стадійкредитноїдіяльності,які включалиб етапи обгрунтування,супроводженнята погашеннякредиту;

-систематичноі всебічновивчати кредитніризикі, прийматизаходи по їхпониженню.Вірно поступиликомерційнібанки, які всвоїх управлінськихструктурахорганізуваливідділи управліннякредитнимиризиками;

-вдосконалюватимеханізмекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;

-необхіднозабезпечитидостовірнуінформаціюпро клієнтів;

-однимз засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до нихє страхуваннядепозитів, якітакож захищаютьінтереси вкладників.Необхіднорозробитистрахуваннявкладів зурахуваннямдосвіду іншихдержав. Страхуваннядепозитівповинно здійснюватисьспеціальниморгвном, якийстворений заучастю Національногобанка України,страховоїустанови ікомерційнихбанків. Об"єктомстрахуванняповинні статитільки вкладиі депозитисуб"єктівгосподарювання,і в першу чергувклади і депозитинаселення. Прицьому розмірвкладу абодепозиту, поякому здійснюєтьсявідшкодуванняв певній сумі,повинен бутиофіційно обмежений;

-банкрутствобанків, особливовеликих, є небажанимтому, що це ведедо серйознихекономічнихпотрясінь якдля їх акціонерів,так і для економікив цілому. Алев процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства.Тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслідки, длячого слідпередбачитибільш чіткупроцедуруоб’яви банківбанкрутами.

Дужев критичномустані сьогоднізнаходитсьядовгостроковекредитування.Тому слід булоб здійснитизаходи позабезпеченнюпривабливостідля комерційнихбанків інвестиційнихта конверційнихкредитів зурахуваннямбільших обсягіввитрат по їхобслуговуванні,високого ступенюризику, відсутностінадійних гарантій,повереннявказаних кредитів.

В цьомувідношенніможна було бпідвищитирозмір маржідо рівня середньоїмаржі по іншихкомерційнихкредитнихопераціях, абозвільнитикомерційнібанки повністювід оподаткуванняпо державнимкредитам, якінаправляютьсяна інвестиційніі конверсійніпрограми.

Висновки.


Вивченнядіючого законодавствапорядку формуваннята використанняприбутку банку,аналіз показниківприбутковостіна даних якумовних банків,так і реальноіснуючих (АБ«Еліта» м. Запоріжжята його київськафілія), все цедозволяє зробитинаступні висновки:

1. Основніпринципи діяльностікомерційногобанку — прибутковістьгосподарюваннята принцип«дешевше купити— дорожче продати».Проте зазначеніпринципи повинніносити «цивілізований»характер. Адля цього необхідностворити рівніможливостів отриманнінеобхідноїінформаціїі створеннісвого продукту.

2. Длядосягненняуспіху кожнийкомерційнийбанк повинендіяти під девізом:«Все для клієнта!».Забезпечуючиприбуток клієнту,банк реалізуєі свій власнийінтерес. Томубанк повиненпостійноудосконалюватиі впроваджуватинові види послуг,підвищуватиякість обслуговування.

3. Прибутокяк найважливішакатегоріяринкових відносинвиконує певніфункції: характеризуєекономічнийефект, маєстимулюючезначення, атакож є одниміз джерел формуваннябюджетів різнихрівнів. Як різницяміж валовимидоходами таваловими витратамивизначаєтьсябалансовийприбуток.

4. Такяк банк являєсобою фінансовийінститут і маєправо здійснюватине всі видидіяльності(комерційнимбанкам забороняєтьсядіяльністьу сфері матеріальноговиробництва,торгівлі,страхування),то його валовийдохід складаютьнаступні видидоходів: процентні,комісійні,торгівельні,інші банківськіі небанківськідоходи. Основнимистаттями витратє відсотки,сплачені повкладам громадянта депозитамюридичнихосіб, витратина утриманнябанку та інші.

5.Критеріємефективностідіяльностібанку є такийрозмір показниківприбутковості,який забезпечуємаксимальнінорми прибуткупри одночасномувиконаннінормативів,встановленихНБУ.

6.Для збільшенняприбутковостіактивів банкиповинні застосовуватитакі заходи:

- збільшуватиобсяг наданихкредитів зарахунок зменшеннякредитноговідсотку;

- збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів;

- зменшуватиспіввідношеннявласних тазалученихкоштів.

7. Щобмаксимізуватиприбуток, необхіднозбільшуватидоходи та зменшувативитрати банку.В зв"язку з цимв роботі буливиділені основнінапрямки зростаннядоходів:

а)загальне зростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдохід, для чогобанк повинен,по-перше, залучатибільше позичальниківі при цьомуретельно аналізуватиїх фінансовийстан, по-друге,нарощуватисвій кредитнийпотенціал зарахунок збільшенняобсягу ресурсів,що залучаються.Це можливо припроведенізваженоїмаркетинговоїта процентноїполітики;

б) змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах, длячого необхіднозвести "непрацюючі"активи до мінімуму,проте у межах,що забезпечуютьліквідністьбанку;

в) зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку. Теоретичнобільш високийрівень процентноїставки повиненпринести банкуякомога більшийдохід. Проте,в сучаснихумовах банкирідко удаютьсядо таких дій.В умовах конкурентноїборотьби вонинайчастішезнижують ставкуз метою залученняякомога більшоїкількостіпозичальників.Зниженнясередньозваженоїставки процентупо Україні єсвідоцтвомцього;

г) змінаструктурипортфелю доходнихактивів. Відомо,чим вищий дохід,тим більшийризик в сферібанківськоїдіяльності.Тому головнезавдання банку— визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику.

Основнінапрямки зниженнярівня витратбанку:

а)залученнядешевих ресурсів.Такими є вкладидо запитання;

б)зниження витратна утриманняапарату управління;

в)скороченняобсягів заробітноїплатні, але нешляхом її зниження,а шляхом скороченнякількостіпрацюючихзавдяки автоматизаціїбанківськоїдіяльності.

8. Післясплати податківі штрафів,накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду;

-достраховогофонду;

-дофондів економічногостимулюваннябанку;

-виплатадивідендівакціонерам;

-наблагодійніта спонсорськізаходи;

-насплату винагородкерівництву;

-іншінапрямки.

Розподілприбутку, якийзалишивсяпісля оподаткуванняздійснюєтьсяв порядкувстановленомузагальнимиЗборами акціонерів(пайовиків)банку. Післярозподілу можезалишитисьвільний залишокприбутку —нерозподіленийприбуток.

9. Сьогоднів банківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення.Вони зачіпаютьперед усімпитання, якіпов"язані зподальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства.З метою захистувласних економічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягненняборгу необхідноздійснюватитакі заходияк: систематичнеі всебічневивчення кредитнихризиків, прийняттязаходів по їхпониженню;вдосконаленнямеханізмуекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;направленняклієнтам, біржамта іншим зацікавленимзакладам банківськихзвітів; здійсненнястрахуваннядепозитів якодин з засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до них;в процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства,тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслідки, длячого слідпередбачитибільш чіткупроцедуруоб’яви банківбанкрутами.

10. Донедавньогочасу в нашійкраїні непроводилисьдослідженняприсвяченікомплексномуаналізу діяльностікомерційнихбанків. Розвитокакціонерноїформи власності в банківськомусекторі економіки,робота банківна комерційнихзасадах передвизначаютьїх орієнтаціюна отримання максимальногодоходу, переглядтрадиційнихформ та методівкерівництвасвоїми операціями,а також регулярнепроведенняаналізу ефективностіїх здійснення.Не менш важливимстає такожпроведенняаналізу банківськоїдіяльностіна макро- тамікрорівнях.Тому є актуальноюрозробка методикианалізу показниківдіяльностібанків, як втеоретичному,так і в практичномуаспектах.

Аналіздіяльностібанку повиненбазуватися на наступнихпринципах:

  • співвідношенняінформації,яка вкладенаі яка вимагається.Цей принципдуже важливий,він є базовимдля реалізаціїкомунікаційноїфункції аналізу.Ігноруванняведе або донадання надлишковоїінформації(відзначимо,що підготовкаданих — процесдорогий), абодо недостачінеобхідноїінформації;

  • високакультурааналітичнихрозрахунків.Суть даногопринципу полягаєв тому, що даніякі надаютьсяповинні бутипростими тадоступним длятих, для коговони призначаються;

  • залежністьаналізу відіснуючих обмежень: технічного,часового,інформаційногохарактеру, атакож інтелектуальних,пізнавальнихздібностейта можливостейаналітика.

Підбиваючипідсумок даноїроботи, необхіднозазначити, щов нашій країнікомерційнібанки стаютьосновним сегментомв структурібанківськійсистемі. Комерціалізаціябанків значитьпереклад кредитногопроцесу наресурсний типйого побудови.Перехід доринку узаконюєнову роль прибуткуяк оціночногопоказникароботи банків.В цьому планіособливо актуальнимстає аналізбанківськоїдіяльностіз точки зоруїї дохідності.

Використаналітература.


  1. ЗаконУкраїни «Пробанки і банківськудіяльність»із змінами ідоповненнямистаном на 01.01.98.// ВідомостіВерховноїради України.- 1997.-№25.

  2. ЗаконУкраїни «Прогосподарськітовариства»// Галицькіконтракти -1996 - №42.

  3. ЗаконУкраїни «Прооподаткуванняприбуткупідприємств»// Діло - 1998 - №1,2.

  4. Інструкція№ 10 «Про порядокрегулюваннята аналіздіяльностікомерційнихбанків» від21.11.1997.


  1. Анализдеятельностикоммерческихбанков. / Подобщ. ред. Кумок С.И.,1994.

  2. Банковскийпортфель – I,II, III. Отв. ред. КоробовЮ. И. и др. Авт.кол.: АнтоновГ. М. и др. – М:Соминтэк, 1994.

  3. БогомазовМ. Банковскаяприбиль расползаетсяпо новим счетам.// Бизнес, 1997 — №42.

  4. Вступдо банківськоїсправи. / під.заг. ред. СавлукаМ. І. — К.: Лібра,1998.

  5. ГуцалІ. С., ЧайковськийЯ.І. Банківськасистема Українисьогодні: основніпроблеми йперспективирозвитку. //Фінанси України,1997 — № 8.

  6. ДанильченкоК.М., РаєвськаТ.О. Ліквідністьта активикомерційнихбанків // ВісникНБУ –1996 - № 5 – с. 15.

  7. ДомрачевВ. Процес накопиченнякапіталу триває./ Вісник НБУ,1997 — № 10.

  8. Економическийанализ деятельностибанка: учебноепособие – М:Инфра-М, 1996.

  9. ЗарубаО.Д. Банківськийменеджментта аудит – К:Лібра, 1996.

  10. ІвасівІ.Б. Яка банківськасистема потрібнаУкріїні? // ВісникНБУ, 1997 — № 4.

  11. Коммерческиебанки./ Под.ред.Усоскина В.М.Авт.кол. РидЭ., Коттер Р., ГиллЭ. и др. – М: СПКосмополис,1991.

  12. ЛьвовЮ.И. Банки ифинансовийринок. — С-П.:КультИнформПрес,1995.

  13. НикольскийЮ. Украинскиебанки»97: вижитьби... // Финансоваяконсультация,1997 — № 5.

  14. Основибанковскогодела. / под ред.Мороз А. М. — К.:Лібра, 1994.

  15. РаєвськийК., ДомрачевВ., МайданюкО. Деякі аспектифінансовогоаналізу комерційнихбанків. – К: 1996.

  16. СвяткоС.А. Анализ доходівкомерційногобанку. // ФінансиУкраїни, 1997 — №12.

  17. СтатистикаАсоціаціїукраїнськихбанків. // ВісникНБУ, 1998 — № 1.

  18. УсоскинВ.М. Современнийкоммерческийбанк: управлениеи операции.—М.: Вазар-Ферро,1994.

  19. ХаляваС. Прибутковістьта ліквідністькомерційнихбанків таууправліннягрошовою позицією.// Вісник НБУ,1997 — № 5.

  20. ЧеркасовВ.Е. Финансовийанализ в коммерческомбанке.— М.: ИНФРА-М,1995.

  21. ШиринскаяЕ. Б. Операциикоммерческогобанка: российскийи зарубежнийопит. — М.: Финансии статистика,1995.


Додаток1.

Складбанківськихдоходів (витрат).


Додаток2.


Складнебанківськихдоходів (витрат).


Додаток3.


Структурадоходів банку1.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Процентиотримані всього,в т.ч.

-по кредитах

юридичнимособам в нацвалюті

*подовгостроковим;

*покороткостроковим;

віноземнійвалюті

*по довгостроковим;

*покороткостроковим;

фізичнимособам;

-по міжбанківськихопераціям

*депозитам,

*кредитам;

-по дисконтнихі заставнихопераціях звекселями.

2.Доходиі комісія попослугах, наданих

-клієнтам;

-банкам на основікоррвідносин.

3.Доходи відоперацій зЦП, в т.ч.

-від реалізаціїЦП;

-інші.

4.Відшкодуванняклієнтамипоштових таінших витрат.

5.Іншідоходи.

6.Штрафи,пені отримані.

2446470


1548150

1780

1546370

15130

5320

109810

80

732990

89720

643270

70120

693210

471600

221610

9250

5340

3910

1490

370

-

77.65


48,50

0,06

48,44

3,65

0,17

3,48

0,003

23,26

2,85

20,41

2,23

22,00

14,97

7,03

0,29

0,17

0,12

0,05

0,01

-


4561590


2956720

195610

2761110

386600

5320

381280

180

1147970

154720

992950

70120

1464270

1052380

411890

99650

16880

82770

3540

710

-

74,42


48,24

3,19

48,24

6,31

0,09

6,22

0,003

18,73

2,53

16,2

1,14

23,58

17,17

6,72

1,63

0,28

1,35

0,06

0,01

-

6323060


3837230

7580

3829650

822860

5310

817550

200

1584790

179068

1405722

77980

2224598

1634522

590076

226972

100617

126355

6019

1495

-

72,00


43,69

0,09

43,6

9,37

0,06

9,31

0,002

18,05

2,04

16,01

0,89

25,33

18,61

6,72

2,58

1,14

1,44

0,07

0,02

-

8232237


4854719

106537

4748181

1369580

0

1359580

224

1939735

186789

1752946

77980

2968559

2260259

708300

423096

200397

222699

8430

1633

-

70,76


41,73

0,92

40,81

11,69

0

11,69

0,002

16,67

1,.61

15,06

0,67

25,52

19,43

6,09

3,64

1,72

1,92

0,07

0,01

-

Всьогодоходів

3150790

100,0

6129760

100,0

8782144

100,0

11633955

100,0


Додаток4.


Структурадоходів банку2.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Процентиотримані всього,в т.ч.

-по кредитах

юридичнимособам в нацвалюті

*подовгостроковим;

*покороткостроковим;

віноземнійвалюті

*по довгостроковим;

*покороткостроковим;

фізичнимособам;

-по міжбанківськихопераціям

*депозитам,

*кредитам;

-по дисконтнихі заставнихопераціях звекселями.

2.Доходиі комісія попослугах, наданих

-клієнтам;

-банкам на основікоррвідносин.

3.Доходи відоперацій зЦП, в т.ч.

-від реалізаціїЦП;

-інші.

4.Відшкодуванняклієнтамипоштових таінших витрат.

5.Іншідоходи.

6.Штрафи,пені отримані.

1185290


287507

0

287507

60042

0

60042

83392

754336

0

754336

0

48288

47493

794

88210

88210

0

48288

173772

49558

74,62


18,1

0

18,1

3,78

0

3,78

5,27

47,79

0

47,49

0

3,04

2,99

0,05

5,24

5,24

0

3,04

10,94

3,12

2986540


988509

0

988509

195792

0

195792

97896

1700045

0

1700045

0

143740

137054

6686

893001

893001

0

248321

365319

142785

62,45


20,7

0

20,7

4,1

0

4,1

2,05

35,6

0

35,6

0

3,01

2,87

0,14

18,7

18,7

0

5,2

7,65

2,99

3668806


1520190

0

1520190

161595

0

161595

155610

1729665

0

1729665

101745

178952

119102

59850

1424430

897750

526680

293265

311819

107730

61,3


25,4

0

25,4

2,7

0

2,7

2,6

28,9

0

28,9

1,7

2,99

1,99

1,0

23,8

15,0

8,8

4,9

5,21

1,8

5047621


3233917

0

3233917

156201

0

156201

29827

1627948

50236

1577712

384616

178964

147567

31397

1907355

1593411

313973

251178

463894

0

64,31


41,2

0

41,2

1,99

0

1,99

0,38

20,74

0,64

20,10

4,4,

2,28

1,88

0,4

24,30

20,30

4,0

3,2

5,91

0

Всьогодоходів

1588410

100,0

4775408

100,0

5985001

100,0

7849314

100,0



Додаток5.


Структуравитрат банку1.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Сплаченіпроценти, всього,в т.ч.

-порозрахункових,поточних таінших рахунках;

-подепозитах івкладах підприємств;

-повкладах фізичнихосіб;

-попозиках НБУ;

-попозиках ідепозитахКБ;

-попозиках ідепозитах ввалюті.

2.Сплачена комісіяпо послугах.

3.Витрати поопераціях зцінними паперами.

4.Поштово-телеграфнівитрати.

5.Витрати пооплаті послугКУ.

6.Витрати помаркетингу.

7.Амортизаційнівідрахування.

8.Інші витрати.

Разомопераційнихвитрат.

1.Витратина утриманняперсоналу.

2.Спецодяг.

3.Витратипо охороні.

4.Спеціальнівитрати.

5.Витратина утриманняслужбовихавтомобілів.

6.Витратина утриманнявідомчої охорони.

Разомвитрат наутриманняперсоналу.

1249940

60590

624750

100420

9710

432370

21600

21630

720

1140

23830

6880

26450

239130

1569220

443600

485

81220

0

52995

0

5783000

58,18

2,82

29,09

4,68

0,45

20,13

1,01

1,01

0,03

0,05

1,11

0,32

1,23

11,13

73,07

20,66

0,02

3,78

0

2,47

0

26,93

1989060

89700

914750

265420

1000

710780

7410

39850

3370

5200

47080

19850

59550

4448880

2612840

918110

795

162190

0

122185

0

1203280

52,12

2,35

23,97

6,95

0,03

18,62

0,19

1,04

0,09

0,14

1,23

0,52

1,56

11,76

68,47

24,06

0,02

4,25

0

3,2

0

31,53

2585766

115395

1057809

440370

15850

956342

0

62278

26283

8440

78863

22785

90837

694092

3569344

1560157

868

234724

0

208223

0

2003972

49,39

2,20

20,20

8,41

0,3

18,27

0

1.12

0,47

0,15

1,41

0,41

1,63

12,45

64,04

20,88

1,01

3,14

0

9,14

0

35,96

3383415

229560

1128800

639300

0

1382230

3525

77333

45000

12647

115145

42375

134679

936921

4747515

2289800

885

379233

0

286422

0

2956340


43,9

2,98

14,65

8,29

0

17,93

0,05

1,0

0,58

0,16

1,49

0,55

1,75

12,16

61,6

29,74

0,01

4,93

0

3,72

0

38,4

Всьоговитрат

2147520

100,0

3816120

100,0

5573316

100,0

7703855

100,0


Додаток6.


Структуравитрат банку2.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Сплаченіпроценти, всього,в т.ч.

-порозрахункових,поточних таінших рахунках;

-подепозитах івкладах підприємств;

-повкладах фізичнихосіб;

-попозиках НБУ;

-попозиках ідепозитахКБ;

-попозиках ідепозитах ввалюті.

2.Сплачена комісіяпо послугах.

3.Витрати поопераціям зцінними паперами.

4.Поштово-телеграфнівитрати.

5.Витрати пооплаті послугКУ.

6.Витрати помаркетингу.

7.Амортизаційнівідрахування.

8.Інші витрати.

Разомопераційнихвитрат.

1.Витратина утриманняперсоналу.

2.Спецодяг.

3.Витратипо охороні.

4.Спеціальнівитрати.

5.Витратина утриманняслужбовихавтомобілів.

6.Витратина утриманнявідомчої охорони.

Разомвитрат наутриманняперсоналу.

709370

73234

125138

28298

172064

224679

82432

142

853

0

156279

137936

45505

22752

1070370

224689

0

26299

123134

125139

0

351950

49,86

5,15

8,8

1,99

12,1

15,8

6,02

0,01

0,06

0

10,99

9,7

3,2

1,5

75,25

15,88

0

1,2

8,2

8,88

0

24,75

1199302

132837

179042

51980

355196

294553

182507

2887

1155

0

286552

251236

66419

266541

2067655

505360

0

25990

169042

158048

0

820415

41,52

4,6

6,2

1,8

12,3

10,2

6,32

0,1

0,04

0

9,8

8,7

2,3

9,23

71,59

17,5

0

0,9

5,2

4,98

0

28,41

1901223

69058

58549

58125

446778

255216

225190

901

600

360030

213180

372615

48040

225190

1979575

768650

0

39033

10286

113496

0

1023266

36,33

2,3

1,95

1,2

14,98

8,5

7,5

0,03

0,02

1,2

7,1

12,41

1,6

7,5

65,92

25,6

0

1,3

3,4

3,78

0

34,08

1534480

142632

98416

133123

580037

29527

280510

23772

3803

475

294773

418383

137402

617597

3030755

1374022

0

65135

94613

190176

0

1723946

32,27

3,0

2,07

2,8

12,2

6,3

5,9

0,5

0,08

0,01

6,2

8,8

2,89

12,99

63,74

28,9

0

1,37

1,99

4,0

0

36,26

Всьоговитрат

1422320

100,0

2888070

100,0

3002841

100,0

4754701

100,0

Додаток 7.


Динамікаотриманогоприбутку банком1, грн.



Показники

На1.07.97.

На1.10.97.

На1.01.98.

На1.04.98.

1.Прибуток.

2.Надходженнявід позареалізаційнихоперацій.

3.Балансовийприбуток.

4.Збиток.

5.Збитоквід позареалізаційнихоперацій.

6.Балансовийзбиток.

7.Згорнутийбалансовийприбуток.

8.Сума,на яку збільшуєтьсяоподаткованийприбуток.

9.Сума,на яку зменшуєтьсяоподаткованийприбуток.

10.Прибутокдля оподаткування.

11.Сумаподатків.

12.Прибутокв розпорядженні.

13.Сплаченіштрафи.

14.Іншівитрати зарахунок прибутку.

15.Прибутокдо розподілу.

1003270


1046710

2049980

1400

1030


2430

2047400


-


1006000

1041400

380810

1666590

530


2540

1663520

2313640


2582460

4896100

-

-


-

4896100


29800


2500150

2325750

769000

4127040

550


5020

4121470

3208828


44310629

7519457

-

-


-

7519457


29802


3956445

35928714

1023226

6496231

551


24125

6471555


3930100


5756400

9686500

61784

7556


69340

9617160


29802


55280700

4366262

1224459

8392701

6981


141400

8244320

Додаток8.


Динамікаотриманняприбутку банком2, грн.


Показники

На1.07.97.

На1.10.97.

На1.01.98.

На1.04.98.

1.Прибуток.

2.Надходженнявід позареалізаційнихоперацій.

3.Балансовийприбуток.

4.Збиток.

5.Збитоквід позареалізаційнихоперацій.

6.Балансовийзбиток.

7.Згорнутийбалансовийприбуток.

8.Сума,на яку збільшуєтьсяоподаткованийприбуток.

9.Сума,на яку зменшуєтьсяоподаткованийприбуток.

10.Прибутокдо оподаткування.

11.Сумаподатків.

12.Прибутокв розпорядженні.

13.Сплаченіштрафи.

14.Іншівитрати зарахунок прибутку.

15.Прибутокдо розподілу.

166090


4510

170600

-


-

-


170600

-


100

170500

51060

119540

-


17330

102210

1887338


4510

1891848

-


-

-


1891848

297180


16820

2172208

565700

1326148

1250


156610

1168288

2982160


4510

2986670

-


-

-


2986670

297810


71576

3212904

1623830

1362780

28145


19063

1315572

3094613


4510

3099123

-


-

-


3099123

2971810


113250

5947693

1714328

1384795

30028


15058

1339709


Додаток9.


Розрахунокпоказниківприбутковостібанку 1 та банку2 на 1.04.98р.

Показники

Банк1

Банк2

Отриманівідсотки, грн.

Сплаченівідсотки, грн.

Позики,грн.

Підпроцентнідепозити, грн.

8232237

3383415

22057931

35138132

55047621

1534480

5912125

2438090

Частийспред, %

27,69

22,44

Отриманівідсотки, грн.

Сплаченівідсотки, грн.

Середнізагальні активи,грн.

8232237

3383415

67921180

5047621

1534480

21348470

Чиставідсотковамаржа, %

7,14

16,46

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Чисельністьпрацівників,грн.

8692701

430

1384795

250

Чистийдохід на одногопрацюючого,грн.

20216

5539

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Витратина утриманняпрацівників,грн.

8692701

2956340

1384795

1723946

Витратина персонал,грн.

2,94

0,80


Зміст.


Вступ.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .

3


РозділІ. Сутністьта джерелафрмуваннябанківськогоприбутку


1.1.Банк як суб’єктпідприємницькоїдіяльності.. . . . . . . . . . . . . . .

6

1.2.Сутність тазначення прибуткудля діяльностікомерційногобанку. . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . .

13

1.3.Джерела формуваннябанківськогоприбутку. . . .. . . . . . . . . . . .

18


РозділІІ. Аналізформуванняі використанняприбуткукомерційногобанку


2.1.Аналіз дохідностікомерційногобанку. . . . . . . . . . . . . .. . . . . . .

33

2.2.Напрямки зростаннядоходів банкувід здійсненнябанківськихоперацій . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . .

42

2.3.Аналіз використанняприбуткукомерційногобанку . . . . . . . . . .

47



РозділІІІ. Шляхипідвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості .. . . . . . . . . . . . . . .

56



Висновки.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . .

66



Використаналітература. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .

71



Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

73


Вступ.


Утеперішнійчас в Українівідбуваєтьсяпроцес становленняринкової економіки.Така економіка,на відміну відіснуючоїкомандно-адміністративної,передбачаєнові принципифункціонуваннягосподарюючихсуб"єктів.Головний середних — принципприбутковогогосподарювання,досягненнявеликого прибутку.Дохідність,прибутковістьяк принципозначає те, відчого господарюючийсуб"єкт не можеіснувати, безчого він втрачаєзміст своєїекономічноїдіяльності.Цей принципмає неминучийпостійнийхарактер. Відтакприбуток неповинен бутитільки рушійниммотивом діяльності.Він також єджерелом розвиткуяк самого суб"єкта,так і суспільствав цілому.

Комерційнийбанк як і будь-якепідприємствоє таким жесамостійнимгосподарюючимсуб"єктом. Малочим відрізняютьсяі завданнякомерційногобанку як підприємтва— він вирішуєпитання, пов"язанііз зідоволеннямсуспільнихпотреб в своїйпродукції іпослугах, реалізацієюна підставіотриманогоприбутку, соціальнихі економічнихінтересів якчленів йогоколективу, такі інтересіввласника майнабанку. Йоговідрізняютьлише специфікадіяльностіі пов’язаніз цим особливостіформуванняі використанняприбутку.

Економічнакриза, що відбуваєтьсяв країні, з граничноюясністю показалароль банківяк опорнихпунктів платіжногообороту народногогосподарства.Однак на даномуетапі розвиткубанківськоїсистеми комерційнібанки переживаютьважкі часистановлення.Багато з нихцікавлятьсяне прибутком,а яким чиномвистояти тане поповнитиряди банкрутів.Це зв’язаноне тільки зекономічноюнестабільністюв Україні, алей з тим, що діяльністьбанків пов’язаназ великим ризиком,яким необхідновміло управляти.

Банкможна назвати“лакмусовимпапірцем”функціонуваннянародногогосподарствав цілому. Присприятливихумовах та нормальнихтемпах розвиткународногосподарськогокомплексу вцілому добрерозвиваються і банківськіустанови; а увипадку погіршенняфінансовогостану підприємств,дефіциту фінансівдержави, в сферіфінансово-кредитнихустанов з’являютьсяпроблеми звільними грошовимикоштами, збільшуєтьсяконтроль з бокуНаціональногобанку та іншихдежавних органів,що зменшуєініціативуі в кінцевомурезультатівпливає нанаслідки роботибанківськоїустанови, тобтоприбуток. Томупроблеми розвиткубанківськоїсистеми — цев першу чергупроблеми розвиткуекноміки вцілому.

Вибірданої темиобумовлюєтьсятим, що в сучаснихумовах питанняформуваннята розподілуприбутку банківі забезпеченняїх стабільностінабуваютьособливоїгостроти тапотребуютьсерйозногоїх вивчення.

Метоюданої роботиє дослідженнясучасного станупроцесів формуванняі використанняприбутку комерційнихбанків України,виявленняосновних проблемта недоліківв діяльностібанків та пошукшляхів їх усунення.

Такимчином, об’єктомдослідженняданої роботиє прибуток, апредметом —особливостійого формуванняв комерційнихбанках.

Згідноз цією метоюроботи булавизначенанаступна структураданої роботи:

  1. РозділІ - розкриваєособливостідіяльностібанку як суб’єктапідприємницькоїдіяльності,визначає сутністьта значенняпоняття "прибуток"та джерелаформуванняприбуткукомерційногобанку з наданнямстислої характеристикиістотним банківськимдоходам і витратам.

  2. РозділІІ - Розкриваємеханізм здійсненняаналізу прибуткукомерційногобанку на прикладідвох умовнихбанків: банку1 та банку 2. Виявляєнапрямки зростаннядоходів банкуз їх характеристикою.Також розглядаютьсяпринципи розподілубанківськогоприбутку, питаннявірного використанняприбутку ззадоволеннямпотреб усіхзацікавленихосіб в прибутку.В якості прикладудля останніхвиступаютьАБ “Еліта” тайого київськафілія.

  3. РозділІІІ — Розглядаєсучасний станбанківськоїсистеми таукраїнськихкомерційнихбанків зокремаз висвітленнямпроблем, щобезпосередньостосуютьсядіяльностікомерційнихбанків на Україні.Також пропонуєнапрямки підвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості.

Назавершенніроботи зробленівисновки впроцесі дослідженняпитання формуванняі використанняприбутку комерційнихбанків.

Привиконанні даноїроботи буливикористанірізні методиекономічнихдослідженьяк загальнонаучні,так і специфічні.До перших відносятьсяметоди формальногоі діалектичноїлогіки, до других— статистичніметоди.

Дослідженняданої темиздійснювалосьна підставіфактичнихданих, представленихв Департаментомбанківськогонагляду таДепартаментомбухгалтерськогообліку тарозрахунків,в акціонерномубанку “Еліта”планово-економічнимуправлінням,управліннямресурсноїдіяльності,департаментомінформаціно-комунікаційнихсистем, кредитнимвідділом.

РОЗДІЛІ. Сутність таджерела формуваннябанківськогоприбутку.


1.1.Банк як суб"єктпідприємницькоїдіяльності.


Першніж розглядатикомерційнийбанк як суб’єктпідприємницькоїдіяльності,необхідновизначити йогосутність.

Утеперішнійчас, враховуючиважливу рольбанків в розвиткуекономіки таперш за всерезультатиїх діяльності,в світовійпрактиці віддаютьперевагухарактеристицібанків якпідприємств.Так, достатньошироке визнанняодержало поняття"банківськапромисловість",яке підкреслюєвиробничийхарактер банківськоїдіяльності.

Нерідкобанк характеризуєтьсяяк кредитнаустанова, щопредставляєтьсядекілька обмеженним,оскільки зводитьдіяльністьбанку до здійсненняголовним чиномкредитнихоперацій. Вреальностібанки займаютьсябільш широкимколом різнихоперацій причому,їх спектр розширюється.При цьому відноснознижуєтьсядоля кредитнихоперацій. Востанні рокивсе ширше, особливоза кордоном,розповсюджуєтьсядевіз — меншекредиту, більшепослуг. Все цедозволяє вважати,що характеристикабанка як кредитноїустанови єнедостатньоповною.

Разомз тим, не можнане прийматидо уваги, щобагато з операцій,що відносятьсядо банківських,виконують нетільки банки.Так, коштипозичаютьсяі при комерційномута при взаємномукредитуваннююридичних іфізичних осіб.Ряд послугкредитногохарактерунадають трастовікомпанії і т.п. Специфічними,характернимитільки длябанків, є створенняплатіжнихкоштів дляготівковогота безготівкогогрошовогооборотів, постачанняними господарчогообороту тавилучення такихкоштів з обороту.Саме в цьомуполягає важливаособливістьдіяльностібанків.

Якщозвернутисядо України, асаме до ЗаконуУкраїни "Пробанки та баківськудіяльність"від 20.03.91 року, тов ньому ми знайдемотаке визначення:"банки - це установи,функцією якихє кредитуваннясуб"єктівпідприємницькоїдіяльностіта громадянза рахунокзалученнякоштів підприємств,установ, організацій,населення ікредитнихресурсів, касовета розрахунковеобслуговуваннянародногогосподарства,виконаннявалютних таінших банківськихоперацій,передбаченихцим Законом".

Тутже виділеніоперації, якіможуть виконуватикомерційнібанки, а саме:

1) залученнята розміщеннягрошових вкладіві кредитів;

2) здійсненнярозрахунківзгідно розпорядженняклієнтів,банків-кореспондентівта їх касовеобслуговування;

3) веденнярозрахунківклієнтів табанків-кореспондентів;

4) фінансуваннякапітальнихвкладень зарозпорядженнямвласників чирозпорядниківінвестиційнихкоштів;

5) випускплатіжнихдокументівта цінних паперів(чеків, акредитивів,акцій, облігацій,векселів іт.п.);

6) купівля,продаж та збереженняплатіжнихдокументів,цінних паперів,а також операціїз ними;

7) видачапорук, гарантійта інших зобов"язаньза третіх осіб,що передбачаєїх виконанняу грошовійформі;

8) придбанняправа вимогиз поставкитоварів танадання послуг,прийняттяризику виконаннятаких вимогта інкасаціяцих вимог(факторинг);

9) придбанняза власні коштизасобів виробництвадля передачіїх в оренду(лізинг);

10) купівляу організаціїі громадян тапродаж їм іноземноївалюти готівкоюі валюти, щознаходитьсяна рахункахі вкладах;

11) купівлята продаж вУкраїні і закордоном монетарнихметалів;

12) залученнята розміщеннядорогоціннихметалів нарахунки і вкладита інші операціїз цими цінностямивідповіднодо міжнародноїбанківськоїпрактики;

13) довірчіоперації зарозпорядженнямклієнтів;

14) наданняконсультаційнихпослуг;

15) проведенняоперацій покасовому виконаннюдержавногобюджета задорученнямНБУ;

16) здійсненняінших банківськихоперацій здозволу НБУ.

Такимчином сучаснийкомерційнийбанк виконуєдостатньошироке колофункцій.

Такимчином, в основідіяльностібанка є ідеяйого функціонуванняяк специфічногопідприємства.Банки можутьбути при цьомусамими різноманітними.На 1 січня 1998 р. вУкраїні зареєстровано227 банків, що мають2015 банківськихустанов. Цедостатньовелике числоякщо його порівнюватиіз світовоюпрактикою. ВЯпонії, наприклад,26 банків всього,але вони маютьсотні філій.

Якщокласіфікуватибанки за ознакоювласності, товони можутьбути: державними,акціонерними,кооперативними,приватними,муніціпальнимита змішаними.

НаУкраїні у теперішнійчас в загальніймасі нараховуєтьсявсього двадержавних банки— Ексімбанкта Ощадбанк.Найбільшрозповсюдженийорганізаційно-правовоюформою сталиакціонернітовариства(159), що складає70,0 % всіх банківськихустанов. Середакціонернихбанків: 96 відкритихта 63 закритихакціонернихтовариств.


Майжекожний третійбанк (65) — товаристваз обмеженоювідповідальністю.

В банкахдержавноготипу ознакадержавностірозглядаєтьсяз позиції власностіна банківськийкапітал. Головнимв діяльностітаких банківє його підпорядкованістьдержавнимнаціональнимінтересам.

Яквже вказувалосьраніше, найбільшрозповсюдженоюформою власностів сучаснійбанківськійсправі є акціонерна.Акціонерамибанку можутьвиступатирізноманітніюридичні іфізичні особи,за деяким винятком.Зокрема, згідноЗакону України"Про банки табанківськудіяльність"засновниками,акціонерамикомерційнихбанків не можутьбути Ради Народнихдепутатів всіхрівнів, їх виконавчихорганів, політичніта профспілковіорганізації,спілки та партії,суспільніфонди. Так, значначастина акціонерногокапіталу трьохнайбільшихкомерційнихбанків України(Промінвестбанку,АКБ “Україна”,Укрсоцбанку)належать державі,а серед акціонерівпереважаютьфізичні особи,зокрема працівникицих банків.Встановленітакож обмеженняна участь встатутномукапіталі банкуі доля будь-когоз засновників,акціонерівне повиннаперевищувати35 % від статутногофонду банка.

Крімрізноманітностітипів банківта їх рівноправності,необхіднотакож, щоб банкбув автономнимпідприємством.Комерційнібанки повинніпрацювати навласних ресурсах,що мобілізуютьсяна потребикредитуваннянародногогосподарства,в межах економічнихнормативівале незалежновід політичнихвказівок центральноїмісцевої влади,що не відповідаютьекономічнимцілям комерційногобанку.

Якбуло зазначенораніше, банкяк підприємствовиробляє свійпродукт. Оскількибанк виступаєв ролі економічногопідприємства,тому його продуктносить вартіснийхарактер. Продуктомбанку слугуютьплатіжні кошти,що разом з кредитомвходять в грошовийоборот. Продуктомбанку є певногороду послуги.До них відносятьсяяк традиційнівиди послуг— організаціярозрахунків(в готівковійта безготівковійформах), вкладів,кредитування,так і нетрадиційні— надання гарантій,доручень,консультаційі т. п. На відмінувід ряду іншихпідприємствпродукт банкуне підлягаєскладуванню,хоча, як правило,носить матеріальнийхарактер. Звичайно,його не завждиможливо відчутифізично, алеце завжди діяльність,що має в основісуспільнівитрати. Особливістьбанківськихпослуг полягаєв тому, що вониносять не тількигрошовий відтінок,скільки маютьвластивістьсамозростаючоївартості. Ресурси,одержані відвкладників,не безкоштовнідля кредитноїустанови, томувони повиннібути використанітак, щоб не тількиповернути їхвласникам, алеі одержатиприріст, достатнійдля сплативідсотків повкадах, компенсаціївитрат та одержанняхоча б мінімальногоприбутку. Банкзобов’язанийвикористовуватиакумульованіресурси, направитиїх позичальникам,які в них маютьпотребу, у виглядікредитів такимчином, щоб йогопослуга такчи інакше сприялапримноженнюблаг, а значить,самозростаючоївартості, випущеноїв обіг за допомогоюбанківськоїдіяльності.

Банкяк економічнепідприємство,завжди є господарюючимсуб’єктом. Йогозасновники,акціонерискладають своїресурси, акумулюютьвільні коштизаради економічноївигоди. Банкє породженнямгосподарства,його інтересів,його діяльністьобслуговуєнародногосподарськіекономічніпотреби.

Сучаснібанки не випадковомають назвукомерційні.Пояснення цьомузакладено всамому слові"комерція",яке означаєне що інше, якторгівля. Комерсантомздавна називалиторгову людину.Назва, яку здобувбанк, точнозв’язано з тимсправжнімзмістом, якийповинен бутивкладений вбанківськудіяльність.

Комерціяв банківськійсфері базуєтьсяна визначенихпринципах.Головний середних — принципприбутковогогосподарювання,досягненняякомога більшогоприбутку. Широковідоме припущенняпро те, що головниммотивом, рушійноюсилою в діяльностібанку є одержанняприбутку. Показникприбутку офіційностав головнимпоказникомдіяльностібанку. Одержанняприбутку, однак,це більше ніжпоказник. Доходність,прибутковістьяк принципозначає те, безчого банк неможе існувати,без чого втрачаєтьсязміст йогоекономічногообслуговування.

Другийпринцип банківськоїкомерції, щовходить доскладу формули:"дешевше купити— дорожче продати".Але цей принципповинен носити"цивільнийхарактер". Вінповинен опиратисяна законодавство,не протирічитийому; передбачається,що для здійсненнякомерції кожнийбанк при цьомумає рівніінформаційніможливостістосовно ринку.Біржа з її котировкоюцінних паперів,інформаціяпро ринок тогочи іншого продукту,аналіз тенденційв розвиткугалузей народногогосподарстваможуть датикожному рівніможливостіробити свійбізнес. Рівніможливостіповинні бутипобудованіі в створенніпродукту. Тількив цьому випадку,якщо кожнийбанк має можливістьзапропонуватисвою послугу,реалізуватиїї в рамкахзаконодавства,можна говоритипро дійсноцивілізованудіяльністькожного банку.

Длякомерційногобанку небайдуже,якою ціноюдосягнутийприбуток. Принципбанківськоїкомерції передбачаєодержаннябільшого прибуткупри меншихінвестиціях.Небайдужа длябанку і йоговласна доляв ресурсах, задопомогою якихформуєтьсядохід. Кожномубанку відомо,що ефект будетим кращий, чимбільший прибутокотримано применшій йоговласній долів пасивах.

Передумовоюреалізаціїцілей банківськоїкомерції єбезпека банківськоїдіяльності.При інших рівнихумовах прибутокбанку тим вище,чим вища безпекабанку і меншийризик. Однакбанк — це ризикованепідприємство.Не дарма кажуть,що комерційнийбанк — це ризик,потім періодочікування,потім прибутокчи збиток. Зіншого бокубанківськакомерція неповинна спиратисяна принципвипадковості,а діяти піддевізом: "Вседля клієнта!"Це означає, щоперш за всеприбуток клієнта,а потім прибутокбанку. Вірно,однак і те, щоприбуток клієнта— це не тількимета, а основадля отриманнябанківськогоприбутку.Забезпечуючиприбуток клієнту,банк реалізуєі свій власнийінтерес.

1.2.Сутнiсть тазначення прибуткудля діяльності комерцiйногобанку.


Формуванняприбутку —основна метадіяльностікомерційногобанку. Банк єнезалежнимгоспрозрахунковимкомерцiйнимпiдприємством.Одночасно маючиекономiчнусамостiйнiсть,банк несе повнувiдповiдальнiстьза результатисвоєї дiяльностi.Ніякі органидержавногоуправлінняне мають прававказуватибанкам умовиїх діяльностіна ринку, алез іншого боку,ніхто не відшкодовуєкомерційнимбанкам збиткиі не візьмейого ризикина себе. Томусуттєво важливо,щоб комерційнібанки отримувалидостатнійприбуток. Вiннеобхiднийбанку для залученнянового капiталу, який дозволяєрозширюватиобсяг та пiдвищуватиякiсть послуг,що надаютьсяклiєнтам. Якщов банкiвськiйсправi прибутокна капiтал нижче,нiж в iнших галузях,капiтал перейдев бiльш прибутковiсфери. Важливафункцiя прибуткубанкiв — забезпеченнярезервiв навипадок непередбаченихобставин абозбиткiв, можливихв банкiвськiйсправi. Як i в iншихгалузях, прибутокстимулює дiяльнiстькерiвництвапо розширеннюта вдосконаленнюоперацiй, зниженнювитрат та пiдвищеннюякостi послуг.З вищезазначеногоможна зробитивисновок, щоприбуток єголовним мотивом,рушiйною силоюв дiяльностiкомерцiйногобанку, якийотримує банкв результатікругообігубанківськогокапіталу, атакож використаннязалучених ізапозиченихкоштів.

Банкiвськийприбуток важливийдля всiх учасникiвекономiчногопроцесу, кожнийз них керуєтьсясвоїми мотивами.Так, акцiонеризацiкавленi вприбутку тому,що вiн являєсобою дохiд наiнвестованийкапiтал. Прибутокє вигiдним длявкладникiв, такяк завдякизбiльшеннюрезервiв i пiдвищеннюякостi послугскладаєтьсябiльш стiйка,ефективна танадiйна банкiвськасистема. Позичальникитакож зацікавленiв достатньомубанкiвськомуприбутку, томущо здатнiстьбанку надавитипозички залежитьвiд розмiрiв таструктури йогокапiталу, а прибуток— основне джереловласного капiталу.Навiть, тi економiчнiгрупи, якi безпосередньоне користуютьсяпослугамикомерцiйнихбанкiв, отримуютьнепряму вигодувiд банкiвськогоприбутку, такяк надiйна банкiвськасистема означаєбезпечнiстьвкладiв i наявнiстьджерел кредиту,вiд яких залежатьпідприємствата споживачi.

Прибутокє найважливішимпоказникомоцінки діяльностікомерційнихбанків, томувикористовуєтьсяаналітикамидля визначеннярейтингівбанків на основіїх балансів.Правильновизначенірейтинги дозволяютьклієнтам вибратиті банки, якінайбільш повновідповідаютьїх бажанням,в які можнабуде з мінімальнимризиком вкладатисвої капітали.Одночасно банкповинен працюватинадійно і виключатиіз своєї діяльностіздійсненняоперацій звисоким ступенемризику (хоча,можлииво, дужеприбуткових),які можутьпривести досерйозногопогіршенняйого фінансовогостану. Це в першучергу викликанотим, що банкнесе екномічнувідповідальністьперед дужешироким коломпідприємств,організацій,громадян посвоїм зобов’язанняму відповідностіз укладенимиугодами, наприклад,в частині своєчасногоі повного поверненняїм грошовихкоштів, внесенихраніше на вкладиі депозити,розміщеннів цінні паперибанку.

Требатакож відмітити,що прибутокяк найважливiшакатегорiя ринковихвiдносин виконуєпевнi функцiї.

По-перше,прибуток характеризуєекономiчнийефект, отриманийзавдяки дiяльностiбанку. Однак,усi аспектидiяльностi банкуза допомогоюприбутку вякостi єдиногопоказникаоцiнити неможливо.Саме тому прианалізуваннідіяльностiбанку використовуєтьсясистема показникiв.

Значенняприбутку полягаєв тому, що вiнвiдображаєкiнцевий фiнансовийрезультат.Разом з тим, навеличину прибуткута її динамікувпливаютьфактори, якзалежнi, так iне залежнi вiдвимог банка.

По-друге,прибуток маєстимулюючуфункцiю. Iї змiств тому, що прибутокодночасно єфiнансовимрезультатомi основним елементомфiнансовихресурсiв пiдприємства.Реальне забезпеченняпринципусамофiнансуваннявизначаєтьсяотриманимприбутком.

По-третє,прибуток єодним iз джерелформуваннябюджетiв рiзнихрiвней. Вiн надходитьв бюджети увиглядi податкiвi разом з другимидохiдниминадходженнямивикористовуєтьсядля фiнансуваннязадоволенняспiльних суспiльнихпотреб, забезпеченнявиконаннядержавою своїхфункцiй, державних,iнвестицiйних,науково-технiчнихi соцiальнихпрограм.

Щож таке прибуток?З часом розвиткуекономiчноїтеорiї визначенняпоняття "прибуток"постiйно ускладнювалось.Прибуток являєсобою рiзницю,вiдхилення,залишок. В сучасностiдля його калькуляцiївикористовуєтьсяаналiз на двохрiвнях. В данiйроботi основнаувага придiлятьсяприбутку намiкроекономiчномурiвнi.

Необхiднорозрiзнятипоняття чистогоi валового прибутку.Рiзниця мiж нимиє в тому, що впершому невраховуютьсяплатежi до бюджетута iншi цiльовiфонди. Але такяк цi платежiне залежатьвiд дiяльностiбанку, то дляаналiзу фiнансовихрезультатiвчасто використовуєтьсяпоняття самебалансовогоприбутку. Дляаналiзу прибутковостiбанкiвськоїдiяльностi захiднiтеоретикивикористовуютьтакож поняття"фiнансовихпотокiв", тобтовводитьсядоповнюючийфактор — факторчасу, такимчином показується,що грошi в данийперiод часукоштують дорожче,нiж вони будутькоштувати вмайбутньому,крiм цього, якщоб вони буливкладенi в якiсьiншi види дiяльностi,який дохiд вониб приносили?

Поняттяприбутку, отриманоговпродовж визначеногостроку в бухгалтерськiйтермiнологiївiн називається"звiтним перiодом"дуже ясно. Прибутокза звiтний перiодвизначаєтьсяяк рiзниця мiждоходами тавитратами.Балансовийприбуток — цесума прибутку,плюс надходженнявід позареалізаційнихоперацій (відпайової участів спільнихпідприємствах,від наданняв оренду майна,…), у тому числівід курсовихрізниць заіноземнимиопераціями(як різниця міжофіційнимкурсом і курсомкупівлі-продажуіноземноївалюти) та допущенимдебетовимсальдо, і мінусзбитки відпозареалізаційнихоперацій.

Структурата джереладоходів будутьбільш конкретнорозглянутів наступнійглаві цьогорозділу. А, отже,зараз розглянемолише збитки.Збитки являютьсобою крадiжки,зловживання,прорахункита нестачi.

Досум, які списуютьсяв збитки, вiдносять:

1) збитки відгосподарськоїдiяльностi;

2) збитки покапітальномубудiвництву;

3) прорахункиi нестачi по касовимоперацiям;

4) прийнятi неплатiжнii фальшивi грошовiбiлети та монети;

5) крадiжки, розтратита iншi зловживанняпри перевозцiцiнностей;

6) крадiжки, розтратита iншi зловживанняпо iншим операцiямбанку;

7) крадiжки цiнностейта iншi зловживання,в яких не виннiробiтники банкаабо винуватцiне виявленi;

8) втрата цiнностейпри пересилцi;

9) суми, що виплаченiза претензiямиклiєнтiв (погарантiям,поручительствам,тощо);

10) збитки по iноземнимоперацiям таiншi.

Яквже говорилосяранiше, прибуткиi збитки пiдлягаютьдетальномуаналiзу. Так,збитки пiдлягаютьпостатейномуаналiзу з подальшимвинесеннямпропозицiй поїх мiнiмiзацiї.

Дляаналiзу прибуткiвiснує цiла системапоказникiв iтаблиць. Аналiзомприбуткiв i збиткiвзаймаютьсяфiнансовi службибанкiв (аналiтичнiвiддiли).

Вiдповiднодо дiючої методикикомерцiйнi банкивизначаютьприбутки i збиткищоквартально,один раз в квартал.А на протязiкварталу вонивраховуютьсяз нарастаючимпiдсумком зпочатку кварталу.


1.3.Джерела формуваннябанківськогоприбутку.


Отже,як зазначалосяраніше прибуток— це різницяміж доходаммита виратамикомерційногобанку. Усі доходи і витрати банкузгідно з новимпланом рахунківвключаютьсядо класу 6 і 7відповіднонезалежно відпорядку оподаткування.

Доходибанку — наявністьгосподарськихоперацій, крімоперацій зреалізаціїдодатковоїкількості акційбанку, які призводятьабо: 1) збільшеннясуми активівбанківськоїустанови безвідповідногозбільшеннясуми її зобов’язань,або 2) зменшеннясуми зобов’язаньбанківськоїустанови безвідповідногозменшення сумиїї активів. (Удеяких випадкахположенняведення облікувимагають уразі виникненнягосподарськихоперацій такоготипу не відображатидохід, а збільшуватибезпосередньосуму капіталу).

Витратибанку — наявністьгосподарськихоперацій, крімоперацій щодорозподілукапіталу, щопризводятьабо до 1) скороченнясуми активівбанківськоїустанови безвідповідногоскороченнясуми зобов’язань,або до 2) збільшеннісуми зобов’язаньбанківськоїустанови безвідповідногозбільшеннясуми її активів.(У деяких випадкахположенняведення облікувимагають уразі виникненнягосподарськихоперацій такоготипу не відображатидохід, а скорочуватибезпосередньосуму капіталу).

Усіопераційнідоходи і витратиділяться набанківські та небанківські.

Добанківськихналежать доходиі витрати,безпосередньопов’язані збанківськоюдіяльністю,визначеноюЗаконом “Пробанки і банківськудіяльність”(див. додаток1).

Небанківськідоходи і витратиможуть включатиінші доходиі витрати, якіне відносятьсядо основноїдіяльностібанку, алезабезпечуютьздійсненнябанківськоїдіяльності(див. додаток2). Доходи, перерахованіклієнтам, івитрати, яківідшкодовуютьсяклієнтам,обліковуютьсяна рахункахтретього класуяк кредиторськаі дебіторськазаборгованістьвідповідно.


I.Банківськідоходи і витрати.

Банківськідоходи (витрати)поділяютьсяна:

  1. процентні;

  2. комісійні;

  3. торгівельні;

  4. іншібанкіськіопераційнідоходи (витрати).


Процентнідоходи (витрати)

Доцієї категоріївідносятьсядоходи (витрати),які обчислюютьсяпропорційночасу і сумі тає компенсацієюбанку за взятийна себе кредитнийризик. До нихналежать:

  1. Доходи(витрати) закредитом ідепозитамита за іншимипроцентнимифінансовимиінструментами, в тому числіза ціннимипаперами зфіксованимприбутком, щотак чи інакшепідраховані.

  2. Доходи(витрати) у виглядіамортизаціїдисконту (премії)за ціннимипаперами.

  3. Комісійні,подібні заприродою допроцентів.Наприклад,доходи (витрати)від розміщеннякоштів у виглядіпозики або зазабов’язанняїї надати, щовизначаютьсяпропорційночасу і сумівимог (зобов’язання).

Наданняпозичок рiзнихвидiв забезпечуютьпереважнучастину доходіву багатоьхкомерцiйнихбанкiв. Це пояснюєтьсятим, що банкиє фінансовимипосередниками,які здійснюютьперерозподілгрошових коштівміж тими, у коговони вивільнилися,і тими, у когов них з’явиласятимчасовапотреба. В останнiроки майже 65%зарубiжнихбанкiв складаливiдсотки попозичкам. Вабсолютномузначеннi вонипостiйно ростуть.Це пов’язано,як iз збiльшенняммасштабiв позичковихоперацiй, такi з пiдвищеннямнорми вiдсотку.Вiдсотки можутьбути отриманiбанком по наступнимвидам позичок:

-суб’єктамгосподарськоїдiяльностi;

-населенню;

-iншимкомерцiйнимбанкам;

-Нацiональномубанку України;

-Мiнiстерствуфiнансiв України;

нарiзнi строки:

-короткостроковi;

-середньостроковi;

-довгостроковi

якв нацiональнiй,так i в iноземнiйвалютi.

Розмiротриманихдоходiв залежитьвiд норми вiдсотку,яка в свою чергувiд об'єктивнихi суб'єктивнихфакторiв. В цiломуздатнiсть банкiвнадавати позичкизалежить вiдрiвня надлишковихрезервiв вбанкiвськiйсистемi.

Якщопопит на банкiвськийкредит залишаєтьсястабiльним, анадлишковiрезерви збiльшуються,ставки процентапо позичкамзнижуються,тому що банкинамагаютьсязалучити дохiднiактиви. Хочаякщо наявнийвисокий попитна банкiвськийкредит, а надлишковiрезерви незмiнюються аборостуть повiльнiше,нiж попит, процентнiставки пiдвищаться.На ставки впливаютьтакож оцiнкиекономiчноїситуацiї. Якщопереважаютьпесимiстичнiнастрої, банкiри не будуть знижуватиставку настiльки,наскiльки цедиктуєтьсяпропозицiєюпозичковогокапiталу.

Ставкизмiнюютьсятакож вiд ризику,притаманногоданiй позичці, розмiру i строкупогашення,витрат по оформленнюпозички, станудепозитногорахунку позичальникаi забезпечення.Крiм цього наставки впливаютьзвички i традицiї,конкуренцiямiж банками таiншими джереламикоштiв, визначенийзаконом розмiрмаксимальноїпроцентноїставки, а такожоцiнка банкiрамиi позичальникамиперспективгосподарськогорозвитку.

Тобтоми бачимо, щоставки вiдсоткупо банкiвськимпозичкамвiдрiзняютьсявiд рiзних зобов'язаньгрошового ринкув тому вiдношеннi,що вони визначаютьсяв процесi переговорiвмiж банком iпозичальником,а не на умовахринку, i томувони рiзнi в рiзнихбанках i за рiзнимиобставинами.

Разомз тим кредитніоперації несутьв собі найбільшузагрозу длябанків — ризикнеповерненняпозичок. Томубанки при наданнікредитів повиннівживати заходівщодо запобіганнякредитнихризиків: ретельноперевірятиздатністьпозичальникаповернутипозичку (йогокредитоспроможність),вимагати забезпеченняпозички чигарантії їїповерненнятретьою особою(банком, страховоюкомпанією чиіншим господарюючисуб’єктом),створюватирезервні фондитощо.

Крімдоходу здійсненнякредитнихоперацій приноситьбанкам і витрати.До цих витратвiдносятьсяусi фактичнозробленi витратипо оплатi завикористаннякредитнимиресурсами:по-перше, вiдшкодуванняпо депозитах:вкладам дозапитання,тобто поточним,розрахунковим,контокорентнимрахункам тарахункам зправом овердрафта;термiновим тазберiгаючивкладам; депозитнимсертифiкатам.По-друге, такзванi в закордоннiйпрактицi, витрати,пов'язанi зпридбаннямфедеральнихрезервнихфондiв. В умовахнашої країнидо цiєї статтiможливо вiднестивитрати попозичках, отриманиху центральномубанку (НБУ), атакож витратипо позичкахта депозитахкомерцiйнихбанкiв.

Другимза значеннямджерелом доходiвкомерцiйнихбанкiв є процентипо цiнним паперам.Розмiр доходуз цього джерелазалежить вiдрозмiру i структурипортфелю iнвестицiйi дохiдностi рiзнихвидiв цiннихпаперiв. Так якставки по всiмкатегорiямцiнних паперiврiзнi i коливаються,то рiвень дохiдностiпо ним постiйнозмiнюється, алев середньомускладає бiля20% вiд усiх доходiвзарубiжногобанку.

Доходивiд цiнних паперiвi операцiй з нимивключають:проценти (дивiденди)по цiнним паперам,доходи вiд реалiзацiїцiнних паперiв(тобто курсовоїрiзницi), доходи,отриманi зарахунок рiзницiмiж номiнальноюцiною i реалiзацiйноюцiною акцiї приакцiонуваннiбанку (емiсiйнийдохiд).

Яксвідчить світовабанківськапрактика, вкладеннякоштів у цінніпапери маютьістотні перевагиперед іншимиактивнимиопераціями,вони зокремадають банкамможливість:

-забезпечитипідвищеннядоходності,оскільки деяківиди ціннихпаперів маютьзначно вищийрівень доходуніж позички;

-забезпечитипідвищенняліквідності,оскільки деякіцінні паперимають високуліквідністьі в банківськомупортфелі ціннихпаперів навітьвиконують рольвторинногорезерву;

-забезпечитидиверсифікаціюризиків, оскількибанки можутьтримати в своїхпортфеляхбагато видівцінних паперіврізних емітентів;

-вивестичастину своїхдоходів з-підоподаткування,оскільки длядоходів віддеяких ціннихпаперів в окремихкраїнах встановленепільговеоподаткування;

-проникнутив капітал іншихкорпорацій,в т.ч. банків.

Банківськийпортфель ціннихпаперів за їхпризначеннямможна розділитина дві частини:

-групакороткостроковихцінних паперів;

-групасередньо- ідовгостроковихцінних паперів.

Кожназ цих груп маєсвоє особлливепризначення.Перша покликаназабезпечуватипідвищенняліквідностіі стійкостібанку,. тому єпо суті запасомйого вториннихрезервів. Дотаких паперівзвичайно відносятькорооткострокоовізобов’язаннядержави таінших високорейтинговихемітентів(казначейськізобов’язанняі векселі, депозитнісертифікати,короткоостроковімуніципальніоблігації,комерційнівекселі тощо).Всі вони високоліквідні,мають добрийвториннийриноок, не несутьв собі істотноїзагрози кредитногоризику.

Цінніпапери другоїгрупи слугуютьоб’єктом банківськогоінвестуванняі мають своїмпризначеннямпідвищеннядохрдностібанку, оскількирівень доходностізалежить відтривалостівкладень. Вонитакож сприяютьпідвищеннюякості балансубанку, оскількиможуть бутивикористаніяк заклад дляодержанняпозички наміжбанківськомуриинку. Купівлятаких паперівзвичайно називаєтьсяінвестиційнимиопераціями.До них належать:купівля довгостроковихдержавнихоблігацій,муніципальнихоблігацій,акцій, корпоративнихдоовгостроковихоблігацій.

Довготривалістроки ціннихпаперів другоїгрупи роблятьїх менш ліквіднимиі більш ризикованими.Тому в деякихкраїнах обмежуютьсяправа банківвкладуваттикошти в окремівиди такихпаперів. Так,в США всім банкамзабороненіінвестиціїв корпоративніакції і облігації.В Німеччиніощадним банкамзабороненокупувати акціїкорпорацій.В Україні вкладенняу корпоративніцінні паперибули значнообмежені —десятьма прцентамиїх власнихстатутннихфондів. З лютого1996 року це обмеженнябуло скасоване.

Витратипо операцiяхз цiнними паперамиможна роздiлитина групи:

1) витрати (збитки),понесенi вiдкурсової рiзницi;

2) проценти, сплаченiпо цiнних паперах:векселях таоблiгацiях;

3) витрати навиготовленняданого цiнногопаперу (цiннийпапiр є високолiквiдним активом,тому вiн повиненбути захищенимвiд пiдробки).


Комісійнідоходи (витрати)

Комісійні— це доходи(витрати) заусіма послугами,наданими (отриманими)контрагентами,окрім комісійних,що подібні заприродою допроцентів. Доних належать:

  1. Комісійніза гарантіїрозміщенняпозик від іменіінших кредиторівта за операціїз цінними паперами.

  2. Комісійнідоходи (витрати)від операційза розрахунково-касовеобслуговування,обслуговуваннякредитних(депозитних)рахунків, зазберіганняцінностей таздійсненняоперацій зцінними паперами.

  3. Комісійніза проведенняоперацій зіноземноювалютою та запродаж абокупівлю монеті банківськихметалів длятретіх сторін.

  4. Іншікомісійнідоходи (витрати)за операціями,що визначаютьсяЗаконом “Пробанки і банківськудіяльність”.

Неабиякийдохід приносятьбанкам комісійнівід здійсненняоперацій зарозрахунково-касовеобслуговування.Цi доходи включаютьв себе:

а)комiсiю за переводнiоперацiї i веденнядепозитногорахунку, в томучислi по мiжбанкiвськимкореспондентськимвiдношенням;

б)комiсiю за касовеобслуговування:iнкасацiя, грошовiвиручки таперевiз цiнностей;

в)плата за iнкасовiоперацiї, тобтоза операцiї,пов'язанi зодержаннямбанками грошейза рiзнимидокументамипо дорученнюсвоїх клiєнтiв— чекам, векселямта iн.

г)дохiд по акредитивнимоперацiям (якдокументарного,так i грошового);

д)платня за вiдкриттячекової книжки.

Особливiстюформуваннядоходiв комерцiйнихбанкiв розвинутихкраїн булонадходженнядоходiв заобслуговуваннявкладiв до запиту,що становило3-4% вiд суми всiхдоходiв. В останнiроки питомавага цiх доходiвстановить 2%.При цьому банкине беруть комiсiюза веденнядепозитногорахунку дозапитання, алеi не платятьпроцентiв поньому.

Особливiстюукраїнськихбанкiв в цьомупланi є отриманнядосить високихдоходiв вiд веденнявалютних рахункiв(висока платаза їх вiдкриття,ведення, закриття)та вiд їх касовогообслуговуваннявнаслiдок iнфляцiї.

Значнідоходи банкиотримують відпроведенняоперацій зіноземноювалютою. Цьомусприяє те, щоУкраїна не маєсвоєї вільноконвертованоїгрошової одиниці.Тому конвертаціявалюти Українив вільно конвертованувалюту супроводжуєтьсяз певними труднощами.Іншою причиноюотриманнябанками високихдоходів відоперацій зіноземноювалютою в умовахінфляції євисокий попитна вільноконвертовануіноземну валютуз боку фізичнихі юридичнихосіб з метоюзахистити своїкошти відобесцінювання.

Доцієї групидоходів (витрат)належать такожбанківськіпослуги. Банківськіпослуги – надзвичайнодоходний, майжебезризиковийвид діяльності.Тому він швидкорозвивається.Доходи від послуг банкиодержують неу вигляді процентів,а в формі комісійнихвиплат. Характерноюознакою банківськихпослуг є те,що для їх наданнябанкам не потрібнідодатковіресурси. Своюдіяльністьз надання послугбанки здійснюютьяк правило впроцесі виконаннязвичайнихпасивних таактивних операцій.Єдине, що дляцього потрібне,- це високийпрофесійнийпотенціалпрацівниківбанків та високібанківськітехнології.

Сучаснібанки західнихкраїн можутьнадавати сотнірізноманітнихпослуг юридичнимта фізичнимособам. Всі їхможна згрупуватив декількавеликих груп:

-гарантійніпослуги. Надаютьсяу вигляді обіцянкибанку своємуклієнту здійснитив майбутньомубудь-які діїна його прохання.Такі обіцянкиможуть бутиспрямованіна виконанняклієнтом своїхзобов’язаньпо торговихугодах (виставитиакредитив,акцептувативексель тощо)і по фінансовихугодах (датигарантію побанківськомукредиту, виставитиакредитивстенд-бай тощо);

-посередницькіпослуги. Якпосередникибанки можутьвиступати вбагатьох видахоперацій нагрошовомуринку: в операціяхз цінними паперами,у валютнихопераціях, вкредитнихопераціях, врозрахунковихопераціях тощо.За дорученнямемітентів банкирозміщуватиїх цінні паперина первинномуфондовомуринку. На вторинномуринку банкиможуть виступатияк звичайніброкери покупівлі-продажуцінних паперів.Звичайні брокерськіпослуги банкишироко надаютьсуб’єктамвалютногоринку, купуючита продаючиза їх дорученнями.Посередницькіпослуги в кредитнихопераціях банкиможуть надаватиу випадках,коли самостійноне можуть надатиклієнту позичкуі змушені залучатидо задоволенняйого проханняінші банки;

-консультаційні,інформаційні,аудиторськіпослуги, веденняобліку тощо;

-трастові(довірчі ) послуги.Як довіреніособи своїхклієнтів, банкиможуть надаватишироке колопослуг по управліннюмайном, по зберіганнюцінностей, зпродажу і купівлімайна, ціннихпаперів тощо;по стягненнюдоходів відцінних паперівта інших цінностейі майна.

Факторинг.З економічноїточки зоруфакторингналежить допосередницькоїоперації. Йогодоцільно визначатияк специфічнупослугу, яканадаєтьсяспеціалізованимизакладами(факторинговимифірмами абофакторинговимивідділамибанку) своїмклієнтам у разіїх розрахунково-платіжногообслуговування.Існує декількавизначеньфакторингу:

Прифакторинговихопераціях(купівлі правана стягненняборгу) банккупує у свогоклієнта дебіторськірахунки та крімнадання йомугрошоовихкоштів, надаєряд послуг дозакінченняпогашеннярахунків: аналізкредитоспроможноостібооржників,інкасація,облікові операціїтощо. За наданняфакторинговихпослуг банкстягує з клієнтаплату, що складаєтьсяз: комісійнихза послуги пообслуговуваннюборгу в розмірі1-2 % загальноїсуми придбанихбанком рахунків;позичковогопроцента, нарахованийна виданийклієнту аванс.Внаслідокшвидкого обігудебіторськихрахунків і взв’язку з незначнимперіодом користуванняавансом (позичкою),дохід банкувід позичковогопроценту меншийніж від комісійнихплатежів.

Лізинг.В свiтовiй практицiтермiн "лiзинг"використовуєтьсядля визначеннярiзного родуугод, що грунтуютьсяна орендi товарiвдовгостроковогокористування.В залежностiвiд строку, наякий складаєтьсядоговiр оренди,розрiзняютьтри види оренднихоперацiй: короткостроковаоренда (рентинг),середньо строкова(хайринг), довгостроковаоренда (лiзинг).

Занадання лiзинговихпослуг банкистягують тривиди платежiв:

-процентнi платежi(за кредит);

-оренднi платежi(у вiдшкодуваннявартостi майна);

-комiсiйнi (за ризик,за посередництво).

Комiсiйнiможуть зростатив залежностiвiд виду лiзингу,тобто вiд об'ємулiзинговихпослуг.

БанкиУкраїни тількипочинаютьосвоювати сферупослуг. заразшироко надаютьсятрастові,консультаційніта інші послуги.Затримка розвиткубанківськоїбанківськихпослуг відбуваєтьсяяк з вини банків(далеко не всіпослуги вониможуть надавати),так і з вини їхклієнтів (непред’являютьпопит на них).


Торговельніприбутки (збитки)

Торговельніприбутки (збитки)— це чисті прибутки(збитки) відоперацій купівлі- продажу різнихфінансоввихінструментів.До них належать:

  1. Чистіприбутки (збитки)від діяльностіна валютномуринку і ринкубанківськихмонет.

  2. Чистіприбутки (збитки)від операційз цінними паперамина продаж.

  3. Чистіприбутки (збитки)від торгівлііншими фінансовимиінструментами.


Іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати)

Доходи(витрати) відбанківськоїдіяльності,що не включеніу вищеперерахованігрупи, визначеніяк “Інші” доходи(витрати). Доних належать:

  1. Доходивід ціннихпаперів знепередбаченимдоходом.

  2. Дивідендивід акцій, щозберігаютьсяяк об’єкт торгівліта капіталовкладень.


ІІ.Небанківськіопераційнідоходи і витрати.

Небанківськіопераційнідоходи (витрати)діляться натакі групи:

  1. адміністративнівитрати;

  2. іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати).

Адміністративнівитрати — цевитрати, пов’язанііз забезпеченнямдіяльностібанківськоїустанови. Доних належать:

  1. Витратина утриманняперсоналу(заробітнаплата, премії).

  2. Сплатаподатків таінших обов’язковихплатежів, крімподатку наприбуток.

  3. Витратина утриманнята експлуатаціюосновних засобівта нематеріальнихактивів.

  4. Іншіексплуатаційнівитрати (роботиі послуги, щовикористовуютьсябанком у процесікомерційноїдіяльності,SWIFT, винагородапосередникам,охорона тощо).

Витратина утриманняперсоналувключають:

-витратиз фонду основноїзаробiтноїплати, а такожнадбавки тадоплати, крiмусiх видiв премiй,якi не враховуютьу витратахбанку, а сплачуютьза рахунокфондiв (в практицiзахiдних банкiввся заробiтнаплата вiдноситьсяна собiвартiстьпродукцiї i необкладається податками наприбуток корпорацiй,тому що потiмвона буде обкладеназа допомогоюподатку з прибутку);

-сумивiдрахуваньна державнестрахуванняв розмiрах,визначенихзаконодавчимиактами (в Українi— фонд соцiальногострахування— 4%, фонд зайнятостiнаселення —1,5%, Пенсійнийфонд — 32%, фондлiквiдацiї наслiдкiвкатастрофина ЧорнобильськiйАЕС — 10%);

-витратина службовiвiдрядження,пов'язанi звиробничоюдiяльнiстю (вУкраїнi - в межахнорм, згiднозаконодавства,витрати вищенорм здiйснюютьсяза рахунокприбутку).

Витратина утриманнята експлуатаціюосновних засобіввключають всебе:

1.амортизацiйнiвiдрахуванняна повне вiдновленняосновних фондiв;враховуючислужбовi, iнкассацiйнiта iншi машини;

2.ремонт (поточний,середнiй такапiтальний);

3.витрати поексплуатацiї

-будiвельта споруд (опалення,водопостачання,каналiзацiї,освiтлення таiн.); технiчнихзасобiв (телефони,радiостанцiї,комутаторита iн.); обчислювальноїтехнiки.

Хочадеякi види цихвитрат невеликi,але разом вонискладаютьприблизно 5вiдсоткiв банкiвськихвитрат.


Іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати)виникають упроцесі здійсненнянебанківськихоперацій, якіє складовоюдіяльностібанку. До нихналежать:

  1. Доходи(витрати) відпродажу основнихзасобів, нематеріальнихактивів і фінансовихінвестицій(вкладень уцінні паперина інвестиції,в асоційованіі дочірні компанії).

  2. Доходи(витрати) відорендних операцій.

  3. Доходивід продажуокремих небанківськихпослуг (аудиторськіпослуги, підтримкапрограмногозабезпечення,консультаціїнефінансовогохарактерутощо).

  4. Іншіоперації.


Кількістьі склад доходіві витрат залежатьвід багатьохфакторів, якнаприклад,кількістьвиконуванихкомерційнимбанком операційі послуг, маєвін філіаличи ні тощо, тобтокожний банкмає свій складприбутку, алена загальнихзасадах.


Убанківськійсправі прибутоквизначаєтьсяшляхом зменшеннявалового доходу,отриманогоу вигляді процентівза надані кредити,плати за розрахунко-касовеобслуговуванняклієнтів, доходіввід операційз цінними паперами,доходів відфакторинговихта лізинговихоперацій таінших доходів,на суму витратпо цих операціях,а також на:

а)нарахованіпроценти на:

- розрахункові,поточні та іншірахунки резидентівта неризидентів;

-кореспондентськірахунки іншихбанків такредитно-фінансовихустанов, включаючинеризидентів;

- внескифізичних осіб- резидентівта неризидентів;

- борговізобов"язаннябанків (облігації,депозитні таощадні сертифікати,векселі, борговірозписки, банківськінакази та інше);

-рефінансованийкредит НБУ,придбаний нааукціоні;

-міжбанківськийкредит, включаючипролонгованіміжбанківськікредити завзаємною згодою сторін;

б)витрати нарозрахунково-касовеобслуговуванняклієнтів банку,включаючи платуза операціїпо кореспондентськимрахункам, плату іншим банкамза наданнярозрахунково-касовихпослуг та інше;

в)відшкодуваннявитрат на організаціюта утриманняслужб інкасаціїта безпекибанку, а такожперевезеннявалютних цінностей;

г)невідкладнівитрати поопераціях ззолотом, дорогоціннимиметалами такамінням (утриманняскупленихпедіктов, послугиспецзв"язку,вартість пакуваннята інше);

д)витрати, пов"язані з підготовкоюта розміщеннямплатіжно-розрахунковихкоштів (пластиковихкарток, дорожнихчекі та інше),необхіднихдля забезпеченнядіяльностібанку;

е)витрати напроведенняфакторинговихдовірчих талізинговихоперацій;

є)витрати напридбаннябланків ощаднихта депозитнихсертифікатів,векселів іінших ціннихпаперів, а такожвитрати, пов"язаніз виплатоюкомісійноївинагородидепозитаріюцінних паперів,фінансовимпосередникам;

ж)витрати напроведенняекспертизикредитнихризиків, оцінкивартості майновихцінностей тамайнових прав,прийнятих підзаставу;

з)витрати навиплату внесківобов"язковогострахуваннявкладів громадян.

Такимчином, визначившидоходи та витратибанку ми прийшлидо поняттяприбутку комерційногобанку. Як вжераніше вказувалося,прибуток єрезультатомвсієї діяльностікомерційногобанку. Тому якусуму прибуткуотримує банкв даному звітномуперіоді, такуі оцінку дадутьефективностідіяльностібанку взагаліта окремих йогопідрозділів.

РОЗДІЛІІ. Аналізформуванняі використанняприбуткукомерційногобанку.


2.1.Аналіз дохідностікомерційногобанку.


Яквже було зазначено,фінансовимрезультатомдіяльностікомерційногобанку є прибуток,розмір і динаміка,якого в основномузалежить відйого доходівта видатків.Аналіз прибуткукомерційногобанку складаєтьсяіз декількохелементів:

-аналіздоходів комерційногобанку: структурнийаналіз;

-аналізвидатків банку:структурнийаналіз;

-аналізфінансовихкоефіцієнтівприбутковості.

Метоюаналізу доходіві витрат комерційногобанку є:

  1. Визначенняі фінансовеплануванняголовних джерелотриманнядоходів тавідповіднихвитрат забанківськимиопераціями;

  2. Обгрунтуваннядоцільностіта перспективностіокремих банківськихоперацій шляхомвизначенняструктуриформуванняі використанняфінансовихресурсів таструктуридоходів і витрат.

Аналіздоходів і витратє одним з найголовнішихнапрямківаналітичноїроботи, оскількидозволяє напідставі проведеногоаналізу здійснюватиконтроль зарентабельністюбанків, рівнемвитрат банківськихустанов тощо.

Розглянемоструктурудоходів тавитрат двохкомерційнихбанків: банку1 та банку 2 начотири квартальнідати: 1.07.97р., 1.10.97р.,1.01.98р., 1.04.98р.

Вструктурідоходів банку1 (див. додаток3) найбільшупитому вагуна всі квартальнідати маютьотримані відсотки,що пов’язанозі специфікоюоперацій, якіздійснюютьсябанком: 77,65% на1.07.1997 року, 74,42 % на 1жовтня 1997року,72% на 1 січня 1998 рокута 70,76% на 1 квітня1998 року. Як бачимо,частка процентнихдоходів в загальнихдоходах банкузнижується.Поряд з цимзросла часткадоходів такомісій попослугах: з22% на 1.07.97р. до 25,52% на1 квітня 1998 року.Збільшиласьтакож питомавага доходіввід операційз цінними паперами,хоча часткацих доходівв надходженняхбанку 1 незначнаі складає на1.04.98 року всього3,64%.

Середпроцентнихдоходів найбільшийрозмір маютьвідсотки, отриманіпо кредитам,виданим юридичнимособам і на1.04.98р.складають41,73%. Значна частканалежить івідсоткам занадані міжбанківськікредити.

Вструктурідоходів банку2 (див. додаток4) можна відмітити,що, як і в першомубанку найбільшупитому вагув доходах банкумають отриманівідсотки, хочачастина їхдещо менша.Так на 1.07.97р. питомавага процентнихдоходів банку2 склала 74,62%, на1.10.97р. – 62,45%, на 1.01.98р. –61,3%, на 1.04.98р. – 64,31%. Отже,як і в банку 1частка процентів,отриманих вдоходах банку2 протягом трьохкварталівзнижувалася.В останньомукварталі зафіксованонезначне підвищенняїх частки – на3.01 процентнихпункти.

Слідвідмітититенденцію дозбільшенняв структурідоходів банку2 частки доходіввід операційз цінними паперами:станом на 1 липня1997 року вонастановила5,24%, а на 1 квітня1998 року – 24, 3%.

Часткадоходів і комісіїпо наданихпослугах комерційнимбанком в загальномуобсязі доходівзнижується:з 3,04% на 1.07.97р. до 2,28% на1.04.98р.

Навідміну відбанку 1, найбільшевідсотків вдоходи банку2 надійшло відздійсненняміжбанківськихоперацій, асаме наданняпозик іншимкомерційнимбанкам. Станомна 1.04.98р. часткапроцентів,отриманих поміжбанківськимкредитам, вдоходах банку2 становила47,49% і знизиласьв порівнянніз 1.07.97р. на 20,74%.

Такимчином обидвабанки отрималинайбільшедоходів відздійсненнякредитнихоперацій.

Найбільшачастка в структурівитрат банку1 (див. додаток5) належитьсплаченимвідсоткам,хоча слід відмітитиїї зменшення:з 58,18% станом на1.07.97р. до 43,9% станомна 1.04.98р. Слідвідзначитизростаннявитрат по операціяхз цінними паперамимайже в 20 разів:з 0,03% на 1 липня1997 року до 0,58% на1 квітня 1998 року.

Вцілому в структурівитрат банку1 операційнівитрати склалистаном на 1.07.97р.– 73,07 %, на 1.10.97р. – 68,47%, на1.01.98р. – 64,04%, на 1.04.98р. –61,6%.

Порядіз зниженнямпитомої вагиопераційнихвитрат зростаєчастка витратна утриманняапарату управління:з 26,93% на 1 липня1997 року до 38,4% на1 квітня 1998 року.Серед цих витратнайбільшийрозмір маютьвитрати наутриманняперсоналу.

Якщорозглянутиструктурувитрат банку2 (див. додаток 6), то можна помітити,що тут переважаєчастка операційнихвитрат, хочаспостерігаєтьсядеяке її зниження.Отже на 1.07.97р. –75,25% всіх витрат,на 1.10.97р. – 71,59%, на1.01.98р. – 65,92%, на 1.04.98р. –63,74%. Частка ж витратна утриманняперсоналу таінших загальногосподарськихвитрат постійнозростала ісклала на 1 квітня1998 року 36,26%, що більшена 11,51 процентнихпункти ніжстаном на 1 липня1997 року.

Середопераційнихвитрат найбільшийрозмір маютьвидатки, пов’язанііз сплатоювідсотків,особливо попозиках і депозитахкомерційнихбанків. Протепомітною єтенденція дозниження часткисплаченихвідсотків вструктурівитрат банку2. Так на 1.07.97р. вонисклали 49,86%, а на1 квітня 1998 рокувже — 32,27%.

Отже,більша частинавсіх витраткомерційнихбанків пов’язанаіз здійсненнямїх операційноїдіяльності,а саме із сплатоювідсотків.Проте в банку1 частка операційнихвитрат маєтенденцію дозниження. Порядз цим зростаютьадміністративнівитрати, зокремавидатки наутриманняперсоналу.

Якбуло відміченораніше, прибуток– це різницяміж доходамита витратамибанку. Балансовийприбуток – цесума прибуткуплюс надходженнявід позареалізаційнихоперацій, утому числі відкурсових різницьза іноземнимиопераціямита допущенимдебетовимсальдо, за мінусомзбитків відпозареалізаційнихоперацій.

Спробуємовизначитибалансовийприбуток тачистий прибутокбанку 1 та банку2.

Прибутокбанку 1 (див.додаток 7) збільшувавсяпротягом звітногоперіоду і станомна 1 квітня 1998року склав3930100 грн. Надходженнявід позареалізаційнихоперацій тежмали тенденціюдо зростанняз 1046710 грн. до 5756400 грн.станом на 01.04.98року. Збиткимали місце впершому таостанньомукварталахзвітного періоду.Не дивлячисьна збільшеннясум, на якізменшуєтьсяоподатковуванийприбуток, сумаподатків такожзбільшуваласьв даному періоді.Прибуток врозпорядженнібанку збільшивсябільше ніж у5 разів і на 1квітня 1998 рокусклав 8392701 грн.

Розглянувшипорядок визначеннябалансовогота чистогоприбутку банку2 (див. додаток8), можна зробитинаступні висновки.Прибуток банкузростав і на1 квітня 1998 рокусклав 3094613 грн.,що більше впорівнянніз 1 липням 1997 рокув 18,6 рази. Надходженнявід позареалізаційнихоперацій протягомроку не змінювалисяі залишилисьна рівні 4510 грн.Слід відмітитивідсутністьзбитків. Збільшиласьі сума податків,що пов'язанозі зростаннямбалансовогоприбутку.

Чистийприбуток банку2 збільшувавсяпротягом даногоперіоду, протев останні дваквартали вінмайже не з змінивсяі становив01.01.98р. 1362780 грн., а 01.04.98р.– 1384795 грн.

Найважливішимипоказникамиприбутковостідіяльностікомерційногобанку, якірекомендованізгідно Інструкції№10 є:

-дохідна активи;

-дохідна капітал.

Дохідна активи (Да)– це відношенняприбутку післяоподаткуваннядо середньоївартості активів,виражений ввідсотках:

Дохідна капітал(Дк) – це відношенняприбутку післяоподаткуваннядо середньогокапіталу, вираженийв відсотках.

Показникдохідностіактивів характеризуєефективністьвикористаннявсіх ресурсів,які банк отримаву своє розпорядження,а показникдохідностікапіталу –дохідністькапіталу учасників.

Інструкція“Про порядокрегулюваннята аналіз діяльностікомерційнихбанків” рекомендуєузагальнюючимпоказникомбанківськоїдіяльностівважати дохідністькапіталу, апоказник дохідностіактивів пропонуєвважати частковимпоказником,який відображаєвнутрішнюполітику банку,професіоналізмйого апарату,який підтримуєоптимальнуструктуруактивів тапасивів з точкизору доходівта витрат.

Втаблиці 2.1. наведенізначення відношенняприбутку післяоподаткуваннядо активів длядвох банківстаном на 1 квітня1998 року.Таблиця2.1.

Дохідна активи длябанку 1 та банку2 станом на1.04.98.р.

Банк

Середнізагальні активи,грн.

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Дохідна активи, %

Банк1

Банк2

67921180

21348470

8692701

1384795

12,8

6,49


Яквидно із таблиці,найбільшудохідністьактивів (12,73%) маєбанк 1, що свідчитьпро ефективністьвикористаннявсіх ресурсів,які отримавбанк у своєрозпорядження.


Втаблиці 2.2. наведенірозрахункикоефіцієнтівдоходу на капіталстаном на 1 квітня1998 року.


Таблиця2.2.

Дохідна капітал длябанку 1 та банку2 станом на1.04.98р.

Банк

Середнійкапітал, грн.

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Дохідна капітал,%

Банк1

Банк2

12563000

7895000

8692701

1384795

69,2

17,5

Згідноданих таблицінижчий рівеньпоказникадохідностікапіталу маєбанк 2 — 17,5%.

Отже,показникиприбутковостівищі в обохвипадках по банку 1, хочатаке співпаданнябуває не завжди.

Вцілому дляпідвищенняприбутковостікапіталу банківськоїустанови, необхіднозбільшуватиприбутковістьйого активіві зменшуватичастку статутногокапіталу взагальній сумікоштів банку.

ЗаІнструкцією№10 вимірюванняефективностідіяльностібанку здійснюєтьсяза допомогоютаких показників:

  1. Чистийспред (ЧС).

  2. Чистапроцентнамаржа (ЧВМ).

  3. Чистийдохід одногопрацюючого(ЧДП).

  4. Чистийдохід до витратна утриманняперсоналу таінші.

Втаблиці 2.3.відображаєтьсярезультатрозрахунку(див. додаток9) вищезазначенихпоказниківдля банку 1 табанку 2 на 1 квітня1998 року.

Таблиця 2.3.

Розрахунокпоказників прибутковостібанків станом на 1.04.98р.

Показник

Банк1

Банк2

ЧС,%

27,69

22,44

ЧВМ,%

7,14

16,46

ЧДП,грн.

20216

5539

ВП,грн.

2,94

0,80


Отже,виходячи зотриманихрезультатівможна зробитинаступні висновки.

  1. Значенняпоказникачистого спреду для банку 1складає 27,69%, адля банку 2 –22,44%. Це свідчить,що банк 1 більшуспішно виконуєфункцію посередника,адже він залучаєкошти за нижчівідсотки, арозміщує за вищі, що і знайшловідображенняв значенніпоказникачистого спреду.

  2. Якбанк 1, так і банк2 має позитивнучисту відсотковумаржу, якадемонструє,наскількидоходи відактивних операційздатні перекривативитрати попасивним операціям.Проте в банку2 значенняпоказникавище ніж в банку1, і становить16,46%. Але це більшепояснюєтьсяменшою сумоюзагальнихактивів банку2 в порівнянніз банком 1, аджевідсотковийприбуток (різницяміж отриманимиі сплаченимивідсотками)в банку 2 менша(4848822 грн. в банку1 та 3513441 грн. в банку2).

  3. Вбанку 1 продуктивністьпраці одногопрацюючогобільше, ніж убанку 2, так якодин працівникбанку 1 виробляє20216 грн., в той час, як в банку 2 –5539грн.

  4. Накожну грошовуодиницю, витраченуна утриманняпрацівниківбанку 1, припадає2,94 грн. чистогоприбутку, ана кожну грошовуодиницю, вкладенув персоналбанку 2 – лише0,8 грн. Отже, вбанку 2 на утриманняпрацівниківзатраченобільше коштів,ніж вони “створили”чистого прибутку,тобто витрати,пов’язані зутриманнямперсоналу вданому банкуне окупилися.Таким чином,з метою підвищенняприбутковостіроботи банківськоїустанови,керівництвубанка 2 слідпосилити контрольза рівнемадміністративнихвитрат та здійснитизаходи щодозменшення їхрозміру.

Узагальнюючимпоказником,що характеризуєприбутковістьдіяльностікомерційногобанку, можнаназвати показникзагальноїрентабельності,який розраховуєтьсяяк відношеннячистого прибуткубанку до йоговитрат. Визначимозначення цьогопоказника длябанку 1 та банку2 на 1 квітня 1998року:

R1=8392701 / 7664895*100% = 109,5%

R2=1384795 / 4754701*100% = 29,12%

Показникзагальноїрентабельностібанку 1 станомна 1.04.98р. склав109,5%, банку 2 – 29,12%. Тобто,на 1 гр.од. витратбанку 1 припадає1,09 гр.од. прибуткупісля оподаткування.В банку 2 на однугрошову одиницювитрат припадає0,29 гр.од. чистогоприбутку. Цесвідчить, щоробота банку2 була меншефективною,ніж у банку 1.

Розглянемотепер фактори,що впливаютьна дохідністькапіталу банку.Одним з такихфакторів євідношенняприбутку (Пр)до статутногокапіталу (Ск)у вигляді:

Пр/ Ск = Пр/А : Ск / А

Виходячиз формули показникадохід на активи,отримаємо

Пск= Да / Кск , де (1)

Пск- прибутковістьстатутногокапіталу,

Да– дохід на активи,

А– загальніактиви,

Кск– коефіцієнтстатутногокапіталу.

Звідси,для підвищенняприбутковостікапіталу (статутногокапіталу) банкуслід збільшуватидохідністьактивів і зменшувативідношеннястатутногокапіталу доактивів, або,інакше кажучи,зменшуватичастку статутногокапіталу взагальній сумікоштів банку.А для збільшеннядохідностіактивів слід,зокрема, збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів.Проте збільшеннявласних коштівбакну, основноючастиною якихє статутнийкапітал, будеозначати одночаснозбільшеннязнаменникавиразу (1), тобтозменшенняприбутковостікапіталу банку.

Отже,для керівництвабанку в результатійого діяльностіможе виникнутитакож питання,які значенняпоказників,що характеризуютьдіяльністьбанку є бажаними.Як бачимо звище викладеного,при збільшеннідостатностікапіталу банкубуде зменшуватисяйого прибутковість.В таких випадках,як відомо, ізтеорії оптимальногоуправління,застосовуютьдва основнихпідходи.

Припершому підходішукають компроміснийваріант, якийв даному випадкубуде означатидеякий прийнятнийрівень достатностікапіталу, привсякому прийнятномурівні прибутковостібанку. Значенняприйнятнихрівнів достатностікапіталу іприбутковостібанку будутьпри цьомувизначатисясуб’єктивноюдумкою керівництвабанку.

Придругому підходівибирають одиніз показниківефективності,який намагаютьсямаксимізувати/ мінімізувати,а на значеннярешти показниківпокладаютьобмеження.Вибір цих обмеженьвзагалі такожє суб’єктивним,проте в разівипадків вониможуть об’єктивноіснувати. Вданому випадкутаким обмеженнямиможна вважатинормативиНаціональногобанку України,що визначаютьдостатністькапіталу банкуі ліквідністьйого балансу.

Отже,при такомупідході критеріємефективностідіяльностібанку є такийрозмір показниківприбутковості,який забезпечуємаксимальнінорми прибуткупри одночасномувиконаннінормативів,встановленихНБУ.

2.2.Напрямки зростаннядоходів банкувід здійсненнябанківських операцій.


Увикладеномувище матеріалібуло виявлено,за рахунокякої діяльностікомерційнібанки формуютьсвої доходи.Основне джерелобанківськихдоходів — кредитнадіяльність.Були визначеніфактори, щовпливають нарозмір формуванняприбутку (процентисплачені таотримані, величинапозичковихкоштів). Протеважливе завданняуправлінняформуваннямприбутку є нетільки виявленняфакторів, щовизначаютьрозмір доходу,але й вмінняуправляти цимифакторами татим самимзбільшуватиобсяг отриманогоприбутку.

Взв’язку з цимнеобхідновиділити основнінапрямки (причини)зростаннядоходів.

  1. Загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдохід.

  2. Змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах.

  3. Зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку.

  4. Змінаструтури портфелюдоходних активів,тобто підвищенняпитомої вагиризиковихкредитів вкредитномупортфелі банку,наданих підвисокі проценти.

Необхіднопровестихарактеристикукожного з напрямків.

І.Загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдоход.

Цієюгрупою активівє кредитніоперації банку.Для їх проведеннябанку необхідні,по-перше, залученняклієнтів, якібажають отриматикредит. У теперешнійчас для комерційнихбанків Українице не проблема.Тих, що маютьпотребу в грошовихресурсах достатньо,і проблема —не в кількості,а в якості клієнтів (мається наувазі їх здібністьвідповідатипо своїм забов"язанням).По-друге, банкповинен матидостатнійкредитнийпотенціал,який відображаєвеличинумобілізованихв банку коштівза відрахуваннямрезерву ліквідності.

Такимчином, длязбільшенняобсягів активу,що приноситьдохід, банкунеобхіднонарощуватисвій кредитнийпотенціал,який складаєтьсяіз власних ізапозиченихкоштів. В цьомузв"язку комерційнібанки повиннідіяти за наступниминапрямками:

— збільшеннячисла банківськихвкладників,для чого банкупотрібно проводитизважену маркентинговуі процентнуполітику. Особливуувагу слідприділитизалученимкоштам населення,які володіютьнелегальнимгрошовимпотенціалом.Розглянемодіяльністьбанку АБ "Еліта"м. Запоріжжяпо цьому напрямку:

Таблиця2.4.

Структурадепозитів АБ"Еліта".


01.01.97

01.01.98


Сума,

грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Депозитиорганізацій

45000

0,12

830000

1,64

2.Вклади населення

253450

0,66

615000

1,21

3.Розрахунковіта поточнірахунки

23258500

60,27

33300022

65,68

4.Бюджетні рахунки

15036200

38,96

15956350

31,9

Всього

38593150

100,00

50701372

100,00


Банк,як видно ізвищеприведенихданих, успішнонарощує своїпозичені ресурси,особливо цестосуєтьсядепозитіворганізаційта населення.

ІІ.Зміни питомоїваги доходнихактивів в сукупнихактивах. Іншимисловами комерційнийбанк повиненнарощуватитак звані "працюючі"активи і скорочуватидо можливогомінімуму"непрацюючі"активи. Однак,саме "непрацюючі"активи забезпечуютьліквідністьбанку. До нихналежать:

- касаі прирівненідо неї кошти;

- коштина кореспондентськихрахунках вНаціональномубанку Українита в інших банках;

- коштина резервномута депозитномурахунках вНБУ.

Крімтого дого"непрацюючих"активів належатьактиви, щозабезпечуютьдіяльністьбанку: будівлі,споруди, обладнаннятощо.

Будь-якийбанк повиненнамагатисязнизити часткутаких активівв балансі, особливотаких статейяк несплаченіпроценти ісумнівні кредити.Для цього необхіднобільш ефективнопроводитиоцінку кредитоспроможності позичальникаі банківськийконтроль.

Такимчином банківськаліквідністьдосягаєтьсяпри максимізаціїзалишків вкасах та накореспондентськихрахунках повідношеню доінших активів.Але саме в цьомувипадку прибутокбанку мінімальний.Максимізаціяприбутку вимагаєне збереженнякоштів, а їхвикористаннядля видачіпозик і здійсненняінвестицій.Оскільки дляцього требазвести касовуготівку і залишкина кореспондентськихрахунках домінімуму томаксимізаціяприбутку ставитьпід загрозубезперевністьвиконаннябанку своїхзобов"язаньперед клієнтами.

Отже,сутністьбанківськогоуправлінняполягає в гнучкомуспіввідношенніпротилежнихвимог ліквідностіі прибутковсті.

ІІІ.Зміна загальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанка.

Працюючив цьому напрямкукомерційнібанки намагаютьсязбільшитирівень процентноїставки по активнихопераціях,тобто тут спрацьовуєпринцип будь-якогокомерційногопідприємства:"дешевше купити,дорожче продати".

З іншогобоку, в умовахконкуренціїміж кредитнимиустановамита боротьбиза розширенняобслуговуванняринків банкиможуть не керуватисьцим правилом.Вони можутьне підвищуватирівень процентноїставки, розраховуючина те, що більшнизькі ставкизалучать більшукількістьклієнтів тадозволятьзавоюватиконкурентнуперевагу.

Такимчином, щоб отриматибільший доход,банк повиненвраховуватикрім специфічнихфакторів, щовизначаютьрозмір процентапо активнихопераціях(облікова ставка,рівень інфляції,термін позикиїї розмір, ризик,характерзабезпечення,витрати пооформленнюпозики та контрольта інші), а такожпопит на кредитномуринку і ставкиконкуруючихбанків та іншихфінансово-кредитнихустанов.

НаУкраїні в нашчас спостерігаєтьсязниження рівняпроцених ставокпо активнихопераціях. Цепояснюєтьсяне тільки зниженнямтемпів інфляції,але й розвиткомконкуренціїна ринку банківськихоперацій.

Таблиця2.5.

Середньозваженіпроцентніставки по України.

Період

Середньозваженарічна ставка,%

01.01.96

122,7

01.01.97

110,5

01.01.98

91,2


IV. Змінаструктурипортфеля доходнихактивів.

Цейфактор підвищеннядоходностімає на увазізростанняпитомої вагиризиковихкредитів вкредитномупортфелі банку,наданих підвисокі проценти.Ризикові операціїможуть принестибанку добрийдохід, якщовін буде правильноними управляти.

Головнимзавданнямуправлінняризиковимиопераціямибанку є визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику та прийняттянегайногопрактичногорішення, спрямованогоабо на використанняризиковихоперацій, абона виробіткусистеми заходів,що знижуютьможливістьпояви витратбанку від проведеннятієї чи іншоїоперації.

Ризиковікредитні операції— цеоперації, пов’язаннііз ризикомнесплатипозичальникомосновногоборгу і процентів,що мають бутисплачені кредитору.Існує декількаспособів захистувід кредитногоризику:

а)диверсифікаціяпозик —чим більшійкількостіпозичальниківбуде наданийу тимчасовевикористанняпозичковийкапітал банку,тим, при іншихрівних умовах,меншим будеступінь ризикунеповеренняборгу, оскількиможливістьбанкрутствабагатьохпозичальниківзначно нижчаможливостібанкрутстваодного чи декількохпозичальників.ДотриманняпринципудиверсифікаціїконтролюєтьсяНБУ, який встановивмаксимальнийрозмір ризикуна одногопозичальника— небільше 25% власнихкоштів банку;

б)постійнийконтроль банкуза станом справу позичальникана протязівсього термінукористуванняпозикою і увипадку виникненняу нього проблемнихситуацій, якіможуть привестидо несплатиборгу, прийняттяпопереджувальнихзаходів щодозахисту своїхінтересів;

в)страхуваннякредитнихоперацій означає,що банки повинністворюватистрахові фондияк на мікро,так і на макрорівні, а такожстрахувативисокоризиковікредитні угодив спеалізованихстраховихорганізаціях.

Кожнийз напрямківпідвищеннядоходностікомерційнихбанків маєсвої перевагита недоліки.Тому банк повиненбудувати своюдіяльністьтак, щоб досягатинайвищих результатівпри найменшихвитратах.

2.3.Аналіз використанняприбуткукомерційногобанку.


В більшзагальномурозуміннірезервамизбільшенняприбуткукомерційногобанку є максимізаціядоходів, мінімізаціявитрат, грамотнийменеджмент,динамічні ідоцільні витратина утриманняапарату управління.Отже, тому наступноюпроблемою єправильне іцілеспрямованевикористанняприбутку, отриманогокомерційнимбанком в процесійого діяльності.

Прибутокбанку створюєтьсяпо результатамйого діяльностіяк різниця міжфактично отриманимидоходами іздійсненимивитратами ірозподіляється,як правило порезультатамроботи за квартал,а в кінцевомуваріанті — зарік у відповідностіз рішеннямзагальнихзборів акціонерів.На протязіроку розподілприбутку, якправило, проводитьсяу вигляді авансуна основівстановленихзагальнимизборами пропорцій.

Взалежностівід податковогозаконодавствабанки сплачуютьподатки в державніі місцеві бюджетиз прибутку абодоходу. Звичайно,механізм стягненняподатків, щозастосовуєтьсяв тій чи іншійкраїні, впливаєяк на рзмір,так і на порядокрозподілуприбутку.

Системаоподаткуваннякомерційнихбанків провіднихзарубіжнихкраїн, як правило,пов’язана ззагальноюсистемою податківна корпорації.Так, на приклад,у Великобританіїбанк сплачує33-35% від загальногодоходу з внутрішнихі зарубіжнихоперацій. ВСША ставкафедеральногоподатку наприбуток зниженадо 34% (порівняноз 46% у 1986 році). Однакбанки США. якправило, сплачуютьще більш низькуставку завдякивирахуваннюз бази оподаткуваннядоходів подеяким видамцінних паперів.У Франції банки(включаючивідділенняіноземнихбанків) сплачуютьподаток зкорпорацій,який дорівнює34% з нерозподіленогоприбутку і 42%з прибутку,який виплаченийу виглядідивідендів.Податок надодану вартістьне стягуєтьсяз основнихвидів банківськихдоходів (процентів,комісій тощо),але сплачуєтьсяу розмірі 18,6% здоходів відоперацій полізінгу, торгівлідорогоціннимметалами, трастовихоперацій тазберіганняцінностей всейфах.

Досліджуючидосвід оподаткуванняпровіднихкраїн можназробити висновок,що уряди цихкраїн не намагаютьсястягувати зкорпораційвсе до останньоїнитки (як цеінколи робитьсяна Україні), анавпаки сприяютьдіяльностікорпораційзнжуючи податкиабо встановлюючидиференційованусистему оподатківання.Однак, не слідзабувати, щоекономічнаситуація вУкраїні протилежнаситуації в цихкраїнах. Алев подальшому,при умові досягненнястабільностіекономіки,можливе використуваннязарубіжногодосвіду.

Увідповідностіз податковимзаконодавствомУкраїни комерційнібанки сплачуютьподатки додержавногоі місцевихбюджетів зприбутку (доходів)і нормативплати податкудо бюджету побанкам складає30%. Треба відмітити,що на відрахуванняприбутку добюджету банквпливати неможе, оскількиці нормативирегламентуютьсязаконодавчо.Після сплатиподатків іштрфів, накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду;

-достраховогофонду;

-дофондів економічногостимулюваннябанку;

-наблагодійніта спонсорськізаходи;

-насплату винагородкерівництву.

З суми,яка залишаєтьсявиплачуютьсядивідендипайщикам. Якщозалишаєтьсясума, то вонаможе бутивідправленана індексаціюакцій або ж наприріст статутногофонду за згодоюакціонерів.Якщо банк запідсумкамидіяльностіза минулий рікдопустив збитки,то вони покриваютьсяза рахунокрезервногофонду, а прийого недостатності— за рахуноккоштів статутногофонду.

Розглянемодокладнішемеханізм створеннярезервногоі страховогофондів, оскількивони законадавчоозначені імають великезначення длядіяльностікомерційногобанку.

Прибутокє основниммі єдиним джереломствореннярезервногофонду комерційногобанку, якийпризначенийдля покриттяможливих збитківвід банківськоїдіяльності,а також длясплати дивідендівза привелійованимиакціями, колидля цьогонедостатньоприбутку. Наявністькоштів в резервномуфонді забезпечуєстійкістькомерційногобанку, зміцненняйого матеріальноїта фінансовоїбази. В своючергу, це сприяєпідвищеннюгарантій виконаннябанком своїхзобов’язаньперед кредиторами,зменшує вірогідністьбанкрутствакомерційногобанку. Резервнийфонд комерційногобанку створюєтьсяу порядкувстановленомузборами акціонерів,а його розмірвстановлюється,як правило нарівні 25% відстатутногофонду, а відрахуваннявід чистогоприбутку повинніскладати неменше 5% на данийчас в Україні.Якщо в процесіабо після створеннярезервногофонду з ньогопроводятьсявиплати напокриття збитківта непередбаченихвитрат, товідрахуваннявідновлюютьсядо встановленняналежногорозміру цьогофонду.

Згідноз діючим законодавствомУкраїни комерційнийбанк зобов’язанийстворюватистраховийрезерв длявідшкодуванняможливих втратпо основномуборгу (без відсотківі комісій) завсіма видамикредитів таінших активнихоперцій, яківідносятьсядо їх основноїдіяльностіу національнійта іноземнійвалюті. Комерційнібанки Україниформують страховірезерви зарахунок щоквартальнихвідрахуваньвід прибутку,що залишивсяпісля оподаткування.Хоча свтовийдосвід свідчить,що оптимізаціяджерел наповненнянеобхіднихстраховихрезервів длязабезпеченяфінансовоїстійкостіукраїнськихбанків полягаєу встановленняпорядку їхформуванняза рахунокщомісячнихвідрахуваньіз віднесеннямна операційнівитрати банку.

Необхіднимє утворенняфонду страхуваннядепозитів. Цей фонд зможенадати гарантіювкладникам на поверненняїх коштів. Данийфонд може бутиутворений якна державномурівні (наприклад,США) так і нарівні окремовзятого банку.У нас він утворюєтьсяна державномурівні як окремоюридична особа.

Зарубіжнібанки такожза рахуноксвоїх доходівстворюютьрезерви навипадок непогашенняпозичок, виконуютьстрахові платежі,пов’язані зістрахуванняммдепозитів івкладів, володінняммайном і можливимипожежами, повенями,соціальнимипотрясіннями,а також з імовірністювитрачаннята привласненнячужих грошей,пограбування,втратою банкнот,чеків, ціннихпаперів таінших важливихдокументів,які пересилаютьсякур’єрами абоіншим способом,підробкоюдокументівтощо. На жальв Україні цівиди страхуванняпоки що не отрималиналежногорозвитку.

Ефективнадіяльністьу галузі банківськогобізнесу дозволяєкомерційнимбанкам займатисяблагодійно-спонсорськоюдіяльністю,яка займаєнеабияке місцев життєдіяльностікомерційногобанку. В якостіприкладу розглянутийАБ “Еліта”.

АБ“Еліта” активнозаймаєтьсяспонсорськоюта благодійноюдіяльністю.Це одне з основнихнапрямків вдіяльностібанку, яке визначаєйого обличчя.Банк віддаєперевагу заходам,що несуть гуманізмі мають соціальнийнапрямок:

-наданнядопомоги дитячимлікувальнимустановам;

-допомогаінвалідам таветеранам;

-фінансуваннянавчальнихустанов;

-фінансуваннярозвитку спорту;

-підтримкадухового відродженнякраїни.

Напротязі 1997 рокубанком надаваласьфінансовапідтримка:

-СпілціЧорнобиля,Фонду сприянняполітиці молоді,Фонд оздоровленнядітей, школі№110 м. Запоріжжя.Банк виступивспонсоромвидання книги“Чорнобильі Запоріжжя:тоді і десятьроків потому”— автори М.І.Костенецькийта Г.Т. Грибиненко;

-булипридбані медикаментита надана фінансовадопомога обласнійдитячій лікарні,2-й кафедрі хирургіїінститутуудосконаленнялікарів іменіГорького;

-банкє спонсоромгандбольноїкоманди “МоторСіч” та баскетбольноїкоманди “Козачка-ЗАлК”;

-надаєфінансовудопомогуправославнійцеркві — ЗапорізькомуЄпархіальномууправлінню,обласній організаціїохорони пам’ятників.

Отже,як видно АБ“Еліта” надаєвідчтну допомогусвоїй областіі це дуже добре,оскільки, якщоти маєш більшегрошей ніж уінших, то чомуне допомогтитим, хто в нихмає потребу.

Такимчином, прибутоккомерціногобанку має великийефект, що булозазначено упершому розділіцієї роботи,а підтвердженов цьому розділіна прикладіконкретногобанку.

Загальнамаса вільногозалишку прибутку,що залишаєтьсяпісля відрахуваньу вищезазначеніфонди, направляється,як правило, навиплату дивідедівакціонерампропорційнорозміру коштів,вкладених ними в статутнийфонд комерційногобанку. Збільшеннявласного капіталуза рахунокнерозподіленогоприбутку вигідніше,ніж за рахунокнового випускупростих акцій,оскільки відсутнівитрати, пов’язаніз випускомнових ціннихпаперів. Причому,якщо за привілейованимиакціями дивідендфіксуєтьсяпри їх випускув процентахдо номінальноївартості іповинен в першучергу (післяусіх обов’язковихплатежів івиплати відсотківпо облігаціях),то по звичайнимакціям і попаям розмірдивідендузалежить відрозміру отриманогоприбутку і прийого зниженніможе зовсімне виплачуватися,до чого акціонерибанку повиннібути готові.

Післяусіх вищевказанихрозподілівза рішеннямакціонерівможна залишитичастину прибуткуненаправленоюв жоден з фондіві невикористаноюпо жодному звище вказанихнапрямків.Такий прибутокназиваєтьсяневикористаним.

Ось,наприклад, якздійснює розподілприбутку Київськийфіліал АБ “Еліта”.Після сплатиподатку наприбуток (30% відотриманогоприбутку), чистийприбутокрозподіляєтьсянаступнимчином:

1. 45%направляєтьсяв Головнийофіс для формування:

-5% -резервногофонду;

-40% - фондудивідендівпо акціям;

2. 55%залишаєтьсяв розпорядженіфіліалу. Розподілфондів філіалуміж фондомнакопичення(фонд розвитку)та фондом споживання(фонд матеріальногозаохочення)здійснюєтьсяфіліалом самостійно.Однак, Головнийофіс банкунадає рекомендаціїпо розподілуцих сорокавідсотків: 40%- фонд розвиткувиробництвата 15% - фонд матеріальногозаохочення.

Кажучипро вдосконаленнявикористанняприбутку необхіднов першу чергувизначитисуб’єктів,зацікавленихв отриманніприбутку. Середсуб’єктівможна виділитигрупи:

-акціонерибанку;

-персоналбанку;

-вкладникиі дебітори;

-органидержавноївлади і управлінняв особі НБУ таДПІ.

Укожної з цихгруп - свої ціліі завдання,які можутьвходити в протиріччяз інтересамиіншої групи,стосуєтьсяце в основномусаме розподілуприбутку. Справав тому, що вотриманніприбутку зацікавленіусі. Так завдякизбільшеннюабсолютноїмаси прибуткуакціонериотримуютьбільший дивідендна акції, керуючийперсонал зможерозширитиматеріально-технічнубазу, покращитиергономічніумови, умовипраці. Для дебіторівбанку збільшуютьсяможливостіу використаннігрошових засобів,для вкладників— підвищуєтьсягарантія поверненнясвоїх грошовихкоштів. Завдякизбільшеннюприбутку державнийбюджет отримаєбільше відрахуваньпо податкамз прибутку.Коли справадоходить дорозподілу, тоінтереси усіхцих суб’єктіврозмежовуються:кожний намагаєтьсяотримати більше.

Прибуток,в тому числіі банківський,важливий дляусіх учасниківекономічногопроцесу. Власникиакціонерногокапіталу зацікавленів отриманіприбутку, такяк він являєсобою дохідна інвестованийкапітал. Прибутокнесе вигодувкладникам,так як завдякизбільшеннюрезервів іпідвищеннюякості послугскладаєтьсябільш міцна,надійна таефективнабанківськасистема. Позичальникипобічно зацікавленів достатньомубанківськомуприбутку взв’язку з тим,що здатністьбанку надаватипозички залежитьвід розміруі структурийого капіталу,а прибуток —основне джереловласного капіталу.Навіть економічнігрупи, якібезпосередньоне користуютьсяпослугамибанків, отримуютьпобічну вигодувід банківськогоприбутку, томущо надійнабанківськасистема означаєбезпеку вкладівта наявністьджерел кредиту,від яких залежатьпідприємстваі споживачі.

Томупри використанніприбутку основнимзавданнямкерівництває знаходження“золотої середини”— компромісногорішення, приякому всізацікавленів отриманідоходу особибудуть задоволені.На дане рішеннявпливає багатофакторів: кількістьотриманогоприбутку, відношеннядоходу на акціюдо середньоїзаробітноїплати в країні,компетентністьперсоналу ійого здатністьпереконатиакціонерівв правильностіобраного рішенняпо розподілуприбутку, також,рівень економічноїграмотностіакціонерів— власниківкапіталу.

Навідрахуванняприбутку добюджету банквпливати неможе: ці нормативирегламентуютьсязаконодавчимиактами.

Наступниметапом є розрахункиз дебіторамита вкладниками,так як для підтримкивисокої репутації,яка так важливав банківськійдіяльностібанк повиненв короткийстрок відповідатипо борговимзобов’язанням.

Найбільшконфліктнимі потребуючимособливоїуваги є процесрозподілуприбутку міжакціонерамибанку (у виглядідивідендів)та керуючимперсоналом(до фондів розвитку,економічногостимулювання,основних засобіві т.п.).

Необхіднозауважити, щодля деякихбанків це одназ основнихпроблем розвитку.Причиною такогостановища єнекомпетентністьакціонерівбанку. Достатньограмотна ікомпетентнаполітика персоналув сукупностіз пріоритетамирозвитку діяльностібанку дозволяютьщорічно зароблятибанкам великіприбутки. Нафоні цього незрозумілобажання акціонерівне направлятина розвитокбанку коштів,навіть до ранішестворенихфондів такихяк резервнийвони, наприклад,направляютьсяна виплатудивідендів.

Однимз резервівзбільшенняприбутку іраціональногойого використанняє фінансовепланування.Багато витратнесуть банкивнаслідокнеузгодженихдій різнихуправлінь міжсобою. Фінансовийплан дозволяєспрогнозуватидоходи, витратиі прибутокбанку на рік.І хоча в умовах,які склалисяв нашій країні,через нестабільність,інфляцію реальнідані можутьсуттєво відрізнятисявід запланованихале пропорціїзалишаютьсяпрактичнонезмінними.Банківськаустанова повиннареально бачитиперспективисвого розвиткуі цілі на поточнийрік.

ПередРадою банкузавжди стоїтьдилема: “Кудинаправитиприбуток?”Забезпечитивисоку дохідністьакцій (пайок)або нарощуватифонди банку.Природньо,учасники банкубудуть зацікавленіу збільшеннідохідностісвоїх інвестиційв банківськудіяльність.Але необхідновраховувати,що спрямуванняприбутку наутворенняфондів банкув певній мірізнижує рівеньдивідендів,однак збільшуєвласні коштибанку, слугуєбазою подальшогоросту банку,а отже, роступрибутку ізбільшенняйого фінансовоїстійкості.

РозділІІІ. Шляхипідвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків і їхфінансовоїстійкості.


Банківськасистема Українисьогодні знаходитсьяна дуже важливомуетапі свогостановленняі розвитку.Життя висунулоперед банківськоюсистемою рядпроблем, відвирішення якихзалежить нетільки майбутнядоля багатьохкомерційнихбанків, але йподальшереформуваннятих секторівекономіки, якіобслуговуютьсяцими банками.

Багатокомерційнихбанків сьогоднізнаходятьсяв тяжкомуфінансовомустані, що негативновідбиваєтьсяна їх діяльності,а отже і настановищі їхклієнтів. Минулий1997 рік видавсяне зовсім вдалимдля українськихкомерційнихбанків. Особливоце стосуєтьсятретього кварталу1997 року, колисвітова фінансовакриза “похитнула”і нашу банківськусистему. Алеокрім неї надіяльністьбанківськихустанов Українипродовжуютьнегативновпливати наступніфактори:

-глибокакриза екноміки,недієздатністьдержавнихструктур пожвавитивиробництво;

-політичнанестабільність,яка посилюєтьсяновими виборами,а також протистоянняпарламентута уряду;

-впровадженнянедосконалиихподатковихзаконів, особливоце стосуєтьсянещодано прийнятихзаконів “Прооподаткуванняприбуткупідприємств”та “Про податокна додану вартість”;

-зростаннявід’ємногозовнішньогосальдо, посиленнязалежностіекноміки іфінансів країнивід іноземнихкредитів таміжнарооднихкредиторів;

-низькаінвестиційнапривабливістьекономікиУкраїни як длявнутрішніх,так і для зовнішніх інвестоорів.

Всеце не змогловідбитися надіяльностікомерційнихбанків України.Але цей впливпосилюєтьсяі самим станомв серединібанківськоїсистеми.

Отже,на даний часв Україні склавсятакий станбанківськоїсистеми.

На1 січня 1998 рокув Українізареєстроване227 банків, з якихфактично працюють186 (81% від загальноїкількості).Рівень інфляціїза 1997 рік склав10,11%. В цілому побанківськійсистемі заминулий ріккредити українськихбанків складали9,3 млрд. грн. (зростанняв 1,38 рази порівняноз 1996 роком), внескив цінні папери— 2 млрд. грн.(зростання в1,9 млрд. грн.), резерви— 217 млн. грн. (в2,08 рази), а балансовийприбуток — 999млн. грн. (в 1,17 рази).

Балансовийприбуток 113 банківза 1997 рік, яківходять доАсоціаціїукраїнськихбанків, (див.додаток 10) склав822,1 млн. грн. (середняприбутковістьуставногофонду — 86,1%, а середняприбутковістьчистих активів— 6,95%). АналітикиАсоціаціїукраїнськихбанків відмічають,що в кінці 1997 рокупо відношеннюдо кінця 1996 рокуприбутковістьуставногофонду зменшиласяна 4,7%, а прибутковістьактивів — на1,4%. Цікаво, щонайбільшуприбутковістьуставногофонду продемонстрував“Ощадбанк”— при статутноомуфонді 10, 5 млн.грн.він отримавприбуток врозмірі 52,8 млн.грн. Тобто на1 грн. статутногофонду банкможе виплачуватидивіденди усумі 5,03 грн. Даліпо цьому показникуйдуть “Українсьийкредитнийбанк” (4,57 грн.),“Слав’янський”(3.47 грн.), “Укрсооцбанк”(3,08 грн.) і “Приватбанк”(2,88 грн.), який вминулому роціотримав найбільшийсеред 113 банківприбуток —майже 130 млн. грн.

Зрозумілоне усі банкипрацюють зтаким рівнемприбутковості,але все ж такифізичні особивсе більшедовіряють своїгроші банківськимустановам.Так, за минулийрік внескинаселеннязросли на 58% ідосягли 1,35 млн.грн.

В зв’язкуз незадовільнимстановищембанківськоїсистеми в 1997 роцітільки 74 % комерційнихбанків працювалонормально, 18% банків поставленов режим фінансовогооздоровлення,а 8 % — ліквідовано.

Требавідмітити, щобанкрутствотого чи іншогобанка вкрайнегативновідбиваєтьсяна фінансовомустановищі тихюридичних іфізичних осіб,грошовимикоштами якихцей банк користувався.

Незважаючина падінняобсягів виробництва,банкіськасистема загаломзалишиласяприбутковою,хоча порівняноз попереднім1996 роком прибутковістьактивів такапіталу в1997 році знизиллася.

Щостосуєтьсястатистикиприбутку зайого складом,то в 1997 році зрослачастка доходіввід операційз цінними паперамита векселями(див. додаток11), але все ж такинайбільшучастку в прибуткукомерційнихбанків Українизаймають відсоткиотримані занаданими кредитами— 37%.

84% витрат,що були виділеніна утриманняпідрозділівбанків, становлятьвитрати наутриманняапарату управління(див. додаток12).

В ціломусеред українськиихбанків останнімчасом спостерігаєтьсятенденціязниження часткипроцентнихдоходів в їхньомузагальномуобсязі. Прицьому непроцентнідоходи збільшуютьсяпереважно зарахунок розширенняобсягівкасово-розрахунковогообслуговування.З одного боку,це явище позитиивне,бо свідчитьпро розширеннякількостіклієнтів, збільшеннякількостіпослуг зарозрахунково-касовимобслуговуванням.З іншого боку,ці цифри такожсвідчать пронерозвинутістьв Україні ринкубанківськихпослуг взагаліі факторингових,лізингових,трастових. якіпосідаютьістотне місцев діяльностізахідних банків,зокрема.

Відповіднодо вищесказаногоможна відмітити,що українськабанківськасистема маєвеликі перспективищодо підвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків, але цеможливе лишеза умов покращенняне тільки станубанківськоїсистеми, а івсієї економікиУкраїни в цілому.

Отже,сьогодні впрактиці українськихбанків існуєдуже великанизка проблем,з якими вонистикаютьсякожен день усвоїй діяльності,і деякі з нихбезпосередньовпливають наприбутковістькомерційнихбанків України.Вирішення цихпроблем, яквже відмічалосяраніше, залежитьне тільки відвдосконаленнямеханізмубанківськоїдіяльності,але й від загальногоекономічногостану в державі.Відомо, що більшістьгосподарству нас сьогодніє слабкими, знизьким рівнемкредитноїздатності, ато й простозбитковими.Кредитні відносиниз такими господарствамине надійні,пов"язані зпідвищенимризиком. З позиціїбанка як підприємства— це малоприємнаклієнтура. Алез позицій народногогосподарстівв цілому, рядструктур ізцих малорентабельнихпідприємствє життєвонеобхідними,без функціонуванняяких суспільствоне може нормальноіснувати ітому якразсаме ці підприємствапотребуютьбанківськоїпідтримки.Вихід із цьогопротиріччяіснує.

Традиційнотака ситуаціявирішуєтсьяне за рахуноккомерційногобанку, примушуючийого кредитуватитаких клієнтівабо виконуватиті чи інші операції,а при підтримцідержави. Держава,яка зацікавлена,наприклад, врозвитку виробництвапродуктівхарчування,легкої промисловості,сільськогогосподарстваі тощо, берена себе додаткові,в їх взаємодіїз банками,матеріальнігарантії.

Їхможе бути декілька,насамперед,є категоріїдешевих кредитів.Організаційнов таких випадкахкомерційнийбанк кредитуєпідприємствопо заниженійвідсотковійставці, а держава(бюджет) компенсуєйому різницю,між тим, нижчимрівнем відсотка,який зможутьплатити підприємства,і кредитнимвідсотком,який складаєтьсяна ринку. Можливийі інший варіант,коли бюджетпередає комерційномубанку відповідніресурси, якіпризначенідля спеціальнихінвестиційнихкредитів. Впершому випадкудержава компенсуєбанку платуза кредит, а вдругому — даєгроші. В кожномуіз цих випадківмова йде проспеціальнозатвердженудержавою програму(національнуабо регіональну),яка фінансуєтьсябанками і якаодержує відповіднуурядову підтримку.Ніхто при цьомуне втрачає:народне господарствоодержує додатковийімпульс длярозвитку життєвонеобхіднихгалузей, а укомерційнихбанків не тількине тільне непропадає комерційназацікавленість,але й, одержуючидодатковігарантії держави,з більшим бажаннямвзаємодіютьз такими клієнтами.

Вскладній економічнійситуації (іособливо вумовах інфляції)банки обережновідносятьсядо потреб бюджету,в кредитуваннійого видатків.Банківськесприяння програмирозвитку економікидержави здійснюєтьсяне шляхом огульногокредитуваннябільшої частинивидатків державногобюджету і йогодефіциту, ашляхом закупкицінних паперівта інших зобов"язаньдержави, а такожна основі кредиту,його терміновостіі платності,находячи джереладля непониженнядоходності комерційногобанку.

Важливимінструментомстимулюваннябанківськоїдіяльностіє також податковаполітика. Вцілому вонаповинна виходитиз тих же принципів,які закладенів податковійсистемі відносновсіх іншихпідприємств.Посиленийподатковийпрес, якийнапрвленийна скороченняприбутку банка,в кінцевомурахунку відіб"єтьсяна розвиткудіяльностіпідприємств.

Розглядаючирезультатидіяльностікомерційнихбанків Україниза роки їхіснування,буде повчальнимзвернути увагуне тільки нароботу комерційнихбанків, якіопинились втяжкому фінансовомустановищі, втому числізбанкрутілих,а також і тих,які у важкихумовах економічноїкризи не тількивистояли, а йукріпили своєфінансовестановище.

Економічнесередовище,в якому функціонуєбанківськасистема, нормативнірегуляториі вимоги з бокуНБУ до всіхкомерційнихбанків булипрактичнооднаковими.Тоді чому жодні банкизбанкрутували,інші опинилисьв трудномуфінансовомустановищі, щеінші банкиопинились вгрупі більшменш "благополучних"?Особливо неможливо незвернути увагуна те, що в групі"багополучних"опинились нетільки великі,сильні банки,але й малі банки.В той же часдеякі більшіпотужні банкизбанкрутували.Звичайно, щона це дуже важливепитання можебуде знайтивідповідь прибільш широкомута глибокомуаналізі діяльностікомерційнихбанків, але цевиходить замежі даногодослідження.Тут же звернемоувагу тількіна деякі сторонидіяльностібанків в умовахтрансформуваннявиробничихвідносин насучасномуетапі і яківплинули інині впливаютьна фінансовийстан банківськоїсистеми.

Досвідроботи банків"благополучних"засвідчує, щоїх успішнийрозвиток вумовах кризисузалежить впрешу чергувід рівняпрофесіоналізму— відполітики банка,майстерності,грамотноїпобудовиуправлінськихі функціональнихструткр. Досвідже банків, щозбанкрутіли,навіть тих,які мали більшменш великіструктурніфонди, показав,що їх, на першийпогляд, нормальнавнутрішняуправлінськаструктуранасправдівиявиласьаморфною,розвиваласьхаотично тазробилася неуправляємою.Такі банкимогли існувати та процвітатив умовах галопуючоїінфляції.

В цихумовах доходибанків перекривалинепрофісіоналізмв банківськійдіяльності,а збитки нівелювалата ж інфляція.Але як тількитемпи інфляціїпочали уповільнюватися,коли НБУ ставпроводитибільш жорсткумонетарнуполітику, аінфляція ставалавсе більш керованою,стан в цих банкахпочав сильнопогіршуватись.В банківськійсфері практичнонастав вториннийпереділ ринку— лиття, поглинання.На цьому етапінаступає періодзбільшеннябанків, а філіальнісистеми більшсильних банківпочинаютьрозширюватись.

Сьогоднів системікомерційнихбанків Українифункціонуютьдва види банків— банки з розвинутоюфіліальноюсіткою і банки,які не маютьфіліалів.

Є банкибез філіальноїсітки, які знайшлисвою нішу іспокійно в нійпрацюють. Наприклад,АКБ "Перкомбанк"— великий,комплектний,мобільний, маєсвою клієнтуру,рентабельнийбанк.

Неменше успішнопрацюють і тібанки, у якихє розвинутасітка філіалів(наприклад,АКБ "Приватбанк",у якого є більше100 філіалів).

Повчальнимв питанняхорганізаціїбанківськоїсправи в новихумовах є діяльністьАКБ "Укрінбанк",який має розгалуженусітку філіалів.Цей банк чіткорозділив функціїцентральногоапарату і полочноїопераційноїдіяльності.Центральнийапарат банказаймаєтьсяметодологією,контролем ікоординацієюдіяльностіфіліалів. Головнеоперційнеуправлінняв Києві займаєтьсящорічнимобслуговуваннямклієнтів. Банквизначивсязі своїми реальнимиклієнтами,знає їх балансиі фінансово-матеріальніможливості.В управлінськійструктурібанка з"явилисьюридичнийвідділ і відділуправліннякредитнимиризиками.

АКБ"Укрінбанк"значно переструктуризував,суттєво перебудувавсвій кредитнийпотрфель. Взв"язку з цимвін зменшивкількість, алеякість йогозначно підвищилася,більшістьвалютних коштівцього банкапрацює в різнихрентабельнихпрограмах.

Подоланнягіперінфляціїдозволяє банкампереходитидо більш реальногоплануваннясвоєї діяльності.Виникаютьумови длязастосуваннятаких інструментівв банківськійдіяльності,які дозволяютьяк планувати,так і одержуватидодатковийприбуток. Мовайде про ф"ючерси,опціони, форвардніоперації звалютою тіінші формидіяльності,які відповідаютьумовам ринковихвідносин.

Сьогоднів банківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення.Вони зачіпаютьперед усімпитання, якіпов"язані зподальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства,яким слід булоб передбачитислідуюче:

-банківськезаконодавствоповинно булоб відобразитивсі формивзаємовідносинбанків з органамидержавноївлади і управління,Національнимбанком, міжсобою і клієнтурою.Банківськізакони повиннімати характерпрямої дії зтим, щоб звестидо мінімумувтрученняорганів управлінняв діяльністькомерційнихбанків;

-вдосконалитисистему банківськоголіцензування,передбачитиусунення монополізмув банківськійдіяльності,а також рівністьумов конкуренціїміж банками;

-длязабезпеченняповноти банківськогозаконодавстванорми, яківідносятьсядо банківськоїдіяльності,слід було бвключати взаконодавчіакти по регулюванніінших сфердіяльності;

-ввестизаконодавчінорми, якірегламентуютькредитуваннябанками власнихакціонеріві пайщиків;

-привдосконаленніподатковогозаконодавстванеобхідновраховуватиспецифікубанківськогосектору тазацікавитийого в підвищеннідіяльностіі фінансовоїстійкості,створення вбанках резервівдля покриттяможливих збитків:указані резервиповинні створюватисьіз доходівбанка за рахунокоподаткування;

-упроститипроцедурустворенняфіліалів банків,зняти всігеографічнібар"єри організаціїнових банків;

-створювативідповідніумови дляорганізаціїспеціалізованихкредитнихустанов, інвестиційних,інноваційних,іпотечних,експортно-імпортнихбанків, товаристввзаємногокредиту, кредитноощаднихустанов, кредитноїкоопераціїі інших, якіприйняті всвітовій практиці.Поряд з великимибанками повиннабути і сіткамалих банківськихабо небанківськихустанов (зграничнимиправами), якітісно зв"язаніз малим бізнесомі мають з нимособливі відносини.

В ціляхзахисту власнихекономічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягненняборгу слідбуло б здійснитислідуючі заходи;

-здійснитирозробку відповіднихправил і процедурдля всіх стадійкредитноїдіяльності,які включалиб етапи обгрунтування,супроводженнята погашеннякредиту;

-систематичноі всебічновивчати кредитніризикі, прийматизаходи по їхпониженню.Вірно поступиликомерційнібанки, які всвоїх управлінськихструктурахорганізуваливідділи управліннякредитнимиризиками;

-вдосконалюватимеханізмекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;

-необхіднозабезпечитидостовірнуінформаціюпро клієнтів;

-однимз засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до нихє страхуваннядепозитів, якітакож захищаютьінтереси вкладників.Необхіднорозробитистрахуваннявкладів зурахуваннямдосвіду іншихдержав. Страхуваннядепозитівповинно здійснюватисьспеціальниморгвном, якийстворений заучастю Національногобанка України,страховоїустанови ікомерційнихбанків. Об"єктомстрахуванняповинні статитільки вкладиі депозитисуб"єктівгосподарювання,і в першу чергувклади і депозитинаселення. Прицьому розмірвкладу абодепозиту, поякому здійснюєтьсявідшкодуванняв певній сумі,повинен бутиофіційно обмежений;

-банкрутствобанків, особливовеликих, є небажанимтому, що це ведедо серйознихекономічнихпотрясінь якдля їх акціонерів,так і для економікив цілому. Алев процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства.Тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслідки, длячого слідпередбачитибільш чіткупроцедуруоб’яви банківбанкрутами.

Дужев критичномустані сьогоднізнаходитсьядовгостроковекредитування.Тому слід булоб здійснитизаходи позабезпеченнюпривабливостідля комерційнихбанків інвестиційнихта конверційнихкредитів зурахуваннямбільших обсягіввитрат по їхобслуговуванні,високого ступенюризику, відсутностінадійних гарантій,повереннявказаних кредитів.

В цьомувідношенніможна було бпідвищитирозмір маржідо рівня середньоїмаржі по іншихкомерційнихкредитнихопераціях, абозвільнитикомерційнібанки повністювід оподаткуванняпо державнимкредитам, якінаправляютьсяна інвестиційніі конверсійніпрограми.

Висновки.


Вивченнядіючого законодавствапорядку формуваннята використанняприбутку банку,аналіз показниківприбутковостіна даних якумовних банків,так і реальноіснуючих (АБ“Еліта” м. Запоріжжята його київськафілія), все цедозволяє зробитинаступні висновки:

1.Основні принципидіяльностікомерційногобанку — прибутковістьгосподарюваннята принцип“дешевше купити— дорожче продати”.Проте зазначеніпринципи повинніносити “цивілізований”характер. Адля цього необхідностворити рівніможливостів отриманнінеобхідноїінформаціїі створеннісвого продукту.

2.Для досягненняуспіху кожнийкомерційнийбанк повинендіяти під девізом:“Все для клієнта!”.Забезпечуючиприбуток клієнту,банк реалізуєі свій власнийінтерес. Томубанк повиненпостійноудосконалюватиі впроваджуватинові види послуг,підвищуватиякість обслуговування.

3.Прибуток якнайважливішакатегоріяринкових відносинвиконує певніфункції: характеризуєекономічнийефект, маєстимулюючезначення, атакож є одниміз джерел формуваннябюджетів різнихрівнів. Як різницяміж валовимидоходами таваловими витратамивизначаєтьсябалансовийприбуток.

4.Так як банкявляє собоюфінансовийінститут і маєправо здійснюватине всі видидіяльності(комерційнимбанкам забороняєтьсядіяльністьу сфері матеріальноговиробництва,торгівлі,страхування),то його валовийдохід складаютьнаступні видидоходів: процентні,комісійні,торгівельні,інші банківськіі небанківськідоходи. Основнимистаттями витратє відсотки,сплачені повкладам громадянта депозитамюридичнихосіб, витратина утриманнябанку та інші.

5.Критеріємефективностідіяльностібанку є такийрозмір показниківприбутковості,який забезпечуємаксимальнінорми прибуткупри одночасномувиконаннінормативів,встановленихНБУ.

6.Для збільшенняприбутковостіактивів банкиповинні застосовуватитакі заходи:

-збільшуватиобсяг наданихкредитів зарахунок зменшеннякредитноговідсотку;

-збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів;

-зменшуватиспіввідношеннявласних тазалученихкоштів.

7. Щобмаксимізуватиприбуток, необхіднозбільшуватидоходи та зменшувативитрати банку.В зв"язку з цимв роботі буливиділені основнінапрямки зростаннядоходів:

а)загальне зростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдохід, для чогобанк повинен,по-перше, залучатибільше позичальниківі при цьомуретельно аналізуватиїх фінансовийстан, по-друге,нарощуватисвій кредитнийпотенціал зарахунок збільшенняобсягу ресурсів,що залучаються.Це можливо припроведенізваженоїмаркетинговоїта процентноїполітики;

б) змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах, длячого необхіднозвести "непрацюючі"активи до мінімуму,проте у межах,що забезпечуютьліквідністьбанку;

в) зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку. Теоретичнобільш високийрівень процентноїставки повиненпринести банкуякомога більшийдохід. Проте,в сучаснихумовах банкирідко удаютьсядо таких дій.В умовах конкурентноїборотьби вонинайчастішезнижують ставкуз метою залученняякомога більшоїкількостіпозичальників.Зниженнясередньозваженоїставки процентупо Україні єсвідоцтвомцього;

г) змінаструктурипортфелю доходнихактивів. Відомо,чим вищий дохід,тим більшийризик в сферібанківськоїдіяльності.Тому головнезавдання банку— визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику.

Основнінапрямки зниженнярівня витратбанку:

а)залученнядешевих ресурсів.Такими є вкладидо запитання;

б)зниження витратна утриманняапарату управління;

в)скороченняобсягів заробітноїплатні, але нешляхом її зниження,а шляхом скороченнякількостіпрацюючихзавдяки автоматизаціїбанківськоїдіяльності.

8. Післясплати податківі штрафів,накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду;

-достраховогофонду;

-дофондів економічногостимулюваннябанку;

-виплатадивідендівакціонерам;

-наблагодійніта спонсорськізаходи;

-насплату винагородкерівництву;

-іншінапрямки.

Розподілприбутку, якийзалишивсяпісля оподаткуванняздійснюєтьсяв порядкувстановленомузагальнимиЗборами акціонерів(пайовиків)банку. Післярозподілу можезалишитисьвільний залишокприбутку —нерозподіленийприбуток.

9. Сьогоднів банківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення.Вони зачіпаютьперед усімпитання, якіпов"язані зподальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства.З метою захистувласних економічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягненняборгу необхідноздійснюватитакі заходияк: систематичнеі всебічневивчення кредитнихризиків, прийняттязаходів по їхпониженню;вдосконаленнямеханізмуекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;направленняклієнтам, біржамта іншим зацікавленимзакладам банківськихзвітів; здійсненнястрахуваннядепозитів якодин з засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до них;в процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства,тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслідки, длячого слідпередбачитибільш чіткупроцедуруоб’яви банківбанкрутами.

10.До недавньогочасу в нашійкраїні непроводилисьдослідженняприсвяченікомплексномуаналізу діяльностікомерційнихбанків. Розвитокакціонерноїформи власності в банківськомусекторі економіки,робота банківна комерційнихзасадах передвизначаютьїх орієнтаціюна отримання максимальногодоходу, переглядтрадиційнихформ та методівкерівництвасвоїми операціями,а також регулярнепроведенняаналізу ефективностіїх здійснення.Не менш важливимстає такожпроведенняаналізу банківськоїдіяльностіна макро- тамікрорівнях.Тому є актуальноюрозробка методикианалізу показниківдіяльностібанків, як втеоретичному,так і в практичномуаспектах.

Аналіздіяльностібанку повиненбазуватися на наступнихпринципах:

  1. співвідношенняінформації,яка вкладенаі яка вимагається.Цей принципдуже важливий,він є базовимдля реалізаціїкомунікаційноїфункції аналізу.Ігноруванняведе або донадання надлишковоїінформації(відзначимо,що підготовкаданих — процесдорогий), абодо недостачінеобхідноїінформації;

  2. високакультурааналітичнихрозрахунків.Суть даногопринципу полягаєв тому, що даніякі надаютьсяповинні бутипростими тадоступним длятих, для коговони призначаються;

  3. залежністьаналізу відіснуючих обмежень: технічного,часового,інформаційногохарактеру, атакож інтелектуальних,пізнавальнихздібностейта можливостейаналітика.

Підбиваючипідсумок даноїроботи, необхіднозазначити, щов нашій країнікомерційнібанки стаютьосновним сегментомв структурібанківськійсистемі. Комерціалізаціябанків значитьпереклад кредитногопроцесу наресурсний типйого побудови.Перехід доринку узаконюєнову роль прибуткуяк оціночногопоказникароботи банків.В цьому планіособливо актуальнимстає аналізбанківськоїдіяльностіз точки зоруїї дохідності.

Використаналітература.


  1. ЗаконУкраїни “Пробанки і банківськудіяльність”із змінами ідоповненнямистаном на 01.01.98.// ВідомостіВерховноїради України.- 1997.-№25.

  2. ЗаконУкраїни “Прогосподарськітовариства”// Галицькіконтракти -1996 - №42.

  3. ЗаконУкраїни “Прооподаткуванняприбуткупідприємств”// Діло - 1998 - №1,2.

  4. Інструкція№ 10 “Про порядокрегулюваннята аналіздіяльностікомерційнихбанків” від21.11.1997.


  1. Анализдеятельностикоммерческихбанков. / Подобщ. ред. Кумок С.И.,1994.

  2. Банковскийпортфель – I,II, III. Отв. ред. КоробовЮ. И. и др. Авт.кол.: АнтоновГ. М. и др. – М:Соминтэк, 1994.

  3. БогомазовМ. Банковскаяприбиль расползаетсяпо новим счетам.// Бизнес, 1997 — №42.

  4. Вступдо банківськоїсправи. / під.заг. ред. СавлукаМ. І. — К.: Лібра,1998.

  5. ГуцалІ. С., ЧайковськийЯ.І. Банківськасистема Українисьогодні: основніпроблеми йперспективирозвитку. //Фінанси України,1997 — № 8.

  6. ДанильченкоК.М., РаєвськаТ.О. Ліквідністьта активикомерційнихбанків // ВісникНБУ –1996 - № 5 – с. 15.

  7. ДомрачевВ. Процес накопиченнякапіталу триває./ Вісник НБУ,1997 — № 10.

  8. Економическийанализ деятельностибанка: учебноепособие – М:Инфра-М, 1996.

  9. ЗарубаО.Д. Банківськийменеджментта аудит – К:Лібра, 1996.

  10. ІвасівІ.Б. Яка банківськасистема потрібнаУкріїні? // ВісникНБУ, 1997 — № 4.

  11. Коммерческиебанки./ Под.ред.Усоскина В.М.Авт.кол. РидЭ., Коттер Р., ГиллЭ. и др. – М: СПКосмополис,1991.

  12. ЛьвовЮ.И. Банки ифинансовийринок. — С-П.:КультИнформПрес,1995.

  13. НикольскийЮ. Украинскиебанки”97: вижитьби... // Финансоваяконсультация,1997 — № 5.

  14. Основибанковскогодела. / под ред.Мороз А. М. — К.:Лібра, 1994.

  15. РаєвськийК., ДомрачевВ., МайданюкО. Деякі аспектифінансовогоаналізу комерційнихбанків. – К: 1996.

  16. СвяткоС.А. Анализ доходівкомерційногобанку. // ФінансиУкраїни, 1997 — №12.

  17. СтатистикаАсоціаціїукраїнськихбанків. // ВісникНБУ, 1998 — № 1.

  18. УсоскинВ.М. Современнийкоммерческийбанк: управлениеи операции.—М.: Вазар-Ферро,1994.

  19. ХаляваС. Прибутковістьта ліквідністькомерційнихбанків таууправліннягрошовою позицією.// Вісник НБУ,1997 — № 5.

  20. ЧеркасовВ.Е. Финансовийанализ в коммерческомбанке.— М.: ИНФРА-М,1995.

  21. ШиринскаяЕ. Б. Операциикоммерческогобанка: российскийи зарубежнийопит. — М.: Финансии статистика,1995.


Додаток1.

Складбанківськихдоходів (витрат).


Додаток2.


Складнебанківськихдоходів (витрат).


Додаток3.


Структурадоходів банку1.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Процентиотримані всього,в т.ч.

-по кредитах

юридичнимособам в нацвалюті

*подовгостроковим;

*покороткостроковим;

віноземнійвалюті

*по довгостроковим;

*покороткостроковим;

фізичнимособам;

-по міжбанківськихопераціям

*депозитам,

*кредитам;

-по дисконтнихі заставнихопераціях звекселями.

2.Доходиі комісія попослугах, наданих

-клієнтам;

-банкам на основікоррвідносин.

3.Доходи відоперацій зЦП, в т.ч.

-від реалізаціїЦП;

-інші.

4.Відшкодуванняклієнтамипоштових таінших витрат.

5.Іншідоходи.

6.Штрафи,пені отримані.

2446470


1548150

1780

1546370

15130

5320

109810

80

732990

89720

643270

70120

693210

471600

221610

9250

5340

3910

1490

370

-

77.65


48,50

0,06

48,44

3,65

0,17

3,48

0,003

23,26

2,85

20,41

2,23

22,00

14,97

7,03

0,29

0,17

0,12

0,05

0,01

-


4561590


2956720

195610

2761110

386600

5320

381280

180

1147970

154720

992950

70120

1464270

1052380

411890

99650

16880

82770

3540

710

-

74,42


48,24

3,19

48,24

6,31

0,09

6,22

0,003

18,73

2,53

16,2

1,14

23,58

17,17

6,72

1,63

0,28

1,35

0,06

0,01

-

6323060


3837230

7580

3829650

822860

5310

817550

200

1584790

179068

1405722

77980

2224598

1634522

590076

226972

100617

126355

6019

1495

-

72,00


43,69

0,09

43,6

9,37

0,06

9,31

0,002

18,05

2,04

16,01

0,89

25,33

18,61

6,72

2,58

1,14

1,44

0,07

0,02

-

8232237


4854719

106537

4748181

1369580

0

1359580

224

1939735

186789

1752946

77980

2968559

2260259

708300

423096

200397

222699

8430

1633

-

70,76


41,73

0,92

40,81

11,69

0

11,69

0,002

16,67

1,.61

15,06

0,67

25,52

19,43

6,09

3,64

1,72

1,92

0,07

0,01

-

Всьогодоходів

3150790

100,0

6129760

100,0

8782144

100,0

11633955

100,0


Додаток4.


Структурадоходів банку2.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Процентиотримані всього,в т.ч.

-по кредитах

юридичнимособам в нацвалюті

*подовгостроковим;

*покороткостроковим;

віноземнійвалюті

*по довгостроковим;

*покороткостроковим;

фізичнимособам;

-по міжбанківськихопераціям

*депозитам,

*кредитам;

-по дисконтнихі заставнихопераціях звекселями.

2.Доходиі комісія попослугах, наданих

-клієнтам;

-банкам на основікоррвідносин.

3.Доходи відоперацій зЦП, в т.ч.

-від реалізаціїЦП;

-інші.

4.Відшкодуванняклієнтамипоштових таінших витрат.

5.Іншідоходи.

6.Штрафи,пені отримані.

1185290


287507

0

287507

60042

0

60042

83392

754336

0

754336

0

48288

47493

794

88210

88210

0

48288

173772

49558

74,62


18,1

0

18,1

3,78

0

3,78

5,27

47,79

0

47,49

0

3,04

2,99

0,05

5,24

5,24

0

3,04

10,94

3,12

2986540


988509

0

988509

195792

0

195792

97896

1700045

0

1700045

0

143740

137054

6686

893001

893001

0

248321

365319

142785

62,45


20,7

0

20,7

4,1

0

4,1

2,05

35,6

0

35,6

0

3,01

2,87

0,14

18,7

18,7

0

5,2

7,65

2,99

3668806


1520190

0

1520190

161595

0

161595

155610

1729665

0

1729665

101745

178952

119102

59850

1424430

897750

526680

293265

311819

107730

61,3


25,4

0

25,4

2,7

0

2,7

2,6

28,9

0

28,9

1,7

2,99

1,99

1,0

23,8

15,0

8,8

4,9

5,21

1,8

5047621


3233917

0

3233917

156201

0

156201

29827

1627948

50236

1577712

384616

178964

147567

31397

1907355

1593411

313973

251178

463894

0

64,31


41,2

0

41,2

1,99

0

1,99

0,38

20,74

0,64

20,10

4,4,

2,28

1,88

0,4

24,30

20,30

4,0

3,2

5,91

0

Всьогодоходів

1588410

100,0

4775408

100,0

5985001

100,0

7849314

100,0



Додаток5.


Структуравитрат банку1.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Сплаченіпроценти, всього,в т.ч.

-порозрахункових,поточних таінших рахунках;

-подепозитах івкладах підприємств;

-повкладах фізичнихосіб;

-попозиках НБУ;

-попозиках ідепозитахКБ;

-попозиках ідепозитах ввалюті.

2.Сплачена комісіяпо послугах.

3.Витрати поопераціях зцінними паперами.

4.Поштово-телеграфнівитрати.

5.Витрати пооплаті послугКУ.

6.Витрати помаркетингу.

7.Амортизаційнівідрахування.

8.Інші витрати.

Разомопераційнихвитрат.

1.Витратина утриманняперсоналу.

2.Спецодяг.

3.Витратипо охороні.

4.Спеціальнівитрати.

5.Витратина утриманняслужбовихавтомобілів.

6.Витратина утриманнявідомчої охорони.

Разомвитрат наутриманняперсоналу.

1249940

60590

624750

100420

9710

432370

21600

21630

720

1140

23830

6880

26450

239130

1569220

443600

485

81220

0

52995

0

5783000

58,18

2,82

29,09

4,68

0,45

20,13

1,01

1,01

0,03

0,05

1,11

0,32

1,23

11,13

73,07

20,66

0,02

3,78

0

2,47

0

26,93

1989060

89700

914750

265420

1000

710780

7410

39850

3370

5200

47080

19850

59550

4448880

2612840

918110

795

162190

0

122185

0

1203280

52,12

2,35

23,97

6,95

0,03

18,62

0,19

1,04

0,09

0,14

1,23

0,52

1,56

11,76

68,47

24,06

0,02

4,25

0

3,2

0

31,53

2585766

115395

1057809

440370

15850

956342

0

62278

26283

8440

78863

22785

90837

694092

3569344

1560157

868

234724

0

208223

0

2003972

49,39

2,20

20,20

8,41

0,3

18,27

0

1.12

0,47

0,15

1,41

0,41

1,63

12,45

64,04

20,88

1,01

3,14

0

9,14

0

35,96

3383415

229560

1128800

639300

0

1382230

3525

77333

45000

12647

115145

42375

134679

936921

4747515

2289800

885

379233

0

286422

0

2956340


43,9

2,98

14,65

8,29

0

17,93

0,05

1,0

0,58

0,16

1,49

0,55

1,75

12,16

61,6

29,74

0,01

4,93

0

3,72

0

38,4

Всьоговитрат

2147520

100,0

3816120

100,0

5573316

100,0

7703855

100,0


Додаток6.


Структуравитрат банку2.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Сплаченіпроценти, всього,в т.ч.

-порозрахункових,поточних таінших рахунках;

-подепозитах івкладах підприємств;

-повкладах фізичнихосіб;

-попозиках НБУ;

-попозиках ідепозитахКБ;

-попозиках ідепозитах ввалюті.

2.Сплачена комісіяпо послугах.

3.Витрати поопераціям зцінними паперами.

4.Поштово-телеграфнівитрати.

5.Витрати пооплаті послугКУ.

6.Витрати помаркетингу.

7.Амортизаційнівідрахування.

8.Інші витрати.

Разомопераційнихвитрат.

1.Витратина утриманняперсоналу.

2.Спецодяг.

3.Витратипо охороні.

4.Спеціальнівитрати.

5.Витратина утриманняслужбовихавтомобілів.

6.Витратина утриманнявідомчої охорони.

Разомвитрат наутриманняперсоналу.

709370

73234

125138

28298

172064

224679

82432

142

853

0

156279

137936

45505

22752

1070370

224689

0

26299

123134

125139

0

351950

49,86

5,15

8,8

1,99

12,1

15,8

6,02

0,01

0,06

0

10,99

9,7

3,2

1,5

75,25

15,88

0

1,2

8,2

8,88

0

24,75

1199302

132837

179042

51980

355196

294553

182507

2887

1155

0

286552

251236

66419

266541

2067655

505360

0

25990

169042

158048

0

820415

41,52

4,6

6,2

1,8

12,3

10,2

6,32

0,1

0,04

0

9,8

8,7

2,3

9,23

71,59

17,5

0

0,9

5,2

4,98

0

28,41

1901223

69058

58549

58125

446778

255216

225190

901

600

360030

213180

372615

48040

225190

1979575

768650

0

39033

10286

113496

0

1023266

36,33

2,3

1,95

1,2

14,98

8,5

7,5

0,03

0,02

1,2

7,1

12,41

1,6

7,5

65,92

25,6

0

1,3

3,4

3,78

0

34,08

1534480

142632

98416

133123

580037

29527

280510

23772

3803

475

294773

418383

137402

617597

3030755

1374022

0

65135

94613

190176

0

1723946

32,27

3,0

2,07

2,8

12,2

6,3

5,9

0,5

0,08

0,01

6,2

8,8

2,89

12,99

63,74

28,9

0

1,37

1,99

4,0

0

36,26

Всьоговитрат

1422320

100,0

2888070

100,0

3002841

100,0

4754701

100,0

Додаток 7.


Динамікаотриманогоприбутку банком1, грн.



Показники

На1.07.97.

На1.10.97.

На1.01.98.

На1.04.98.

1.Прибуток.

2.Надходженнявід позареалізаційнихоперацій.

3.Балансовийприбуток.

4.Збиток.

5.Збитоквід позареалізаційнихоперацій.

6.Балансовийзбиток.

7.Згорнутийбалансовийприбуток.

8.Сума,на яку збільшуєтьсяоподаткованийприбуток.

9.Сума,на яку зменшуєтьсяоподаткованийприбуток.

10.Прибутокдля оподаткування.

11.Сумаподатків.

12.Прибутокв розпорядженні.

13.Сплаченіштрафи.

14.Іншівитрати зарахунок прибутку.

15.Прибутокдо розподілу.

1003270


1046710

2049980

1400

1030


2430

2047400


-


1006000

1041400

380810

1666590

530


2540

1663520

2313640


2582460

4896100

-

-


-

4896100


29800


2500150

2325750

769000

4127040

550


5020

4121470

3208828


44310629

7519457

-

-


-

7519457


29802


3956445

35928714

1023226

6496231

551


24125

6471555


3930100


5756400

9686500

61784

7556


69340

9617160


29802


55280700

4366262

1224459

8392701

6981


141400

8244320

Додаток8.


Динамікаотриманняприбутку банком2, грн.


Показники

На1.07.97.

На1.10.97.

На1.01.98.

На1.04.98.

1.Прибуток.

2.Надходженнявід позареалізаційнихоперацій.

3.Балансовийприбуток.

4.Збиток.

5.Збитоквід позареалізаційнихоперацій.

6.Балансовийзбиток.

7.Згорнутийбалансовийприбуток.

8.Сума,на яку збільшуєтьсяоподаткованийприбуток.

9.Сума,на яку зменшуєтьсяоподаткованийприбуток.

10.Прибутокдо оподаткування.

11.Сумаподатків.

12.Прибутокв розпорядженні.

13.Сплаченіштрафи.

14.Іншівитрати зарахунок прибутку.

15.Прибутокдо розподілу.

166090


4510

170600

-


-

-


170600

-


100

170500

51060

119540

-


17330

102210

1887338


4510

1891848

-


-

-


1891848

297180


16820

2172208

565700

1326148

1250


156610

1168288

2982160


4510

2986670

-


-

-


2986670

297810


71576

3212904

1623830

1362780

28145


19063

1315572

3094613


4510

3099123

-


-

-


3099123

2971810


113250

5947693

1714328

1384795

30028


15058

1339709


Додаток9.


Розрахунокпоказниківприбутковостібанку 1 та банку2 на 1.04.98р.

Показники

Банк1

Банк2

Отриманівідсотки, грн.

Сплаченівідсотки, грн.

Позики,грн.

Підпроцентнідепозити, грн.

8232237

3383415

22057931

35138132

55047621

1534480

5912125

2438090

Частийспред, %

27,69

22,44

Отриманівідсотки, грн.

Сплаченівідсотки, грн.

Середнізагальні активи,грн.

8232237

3383415

67921180

5047621

1534480

21348470

Чиставідсотковамаржа, %

7,14

16,46

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Чисельністьпрацівників,грн.

8692701

430

1384795

250

Чистийдохід на одногопрацюючого,грн.

20216

5539

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Витратина утриманняпрацівників,грн.

8692701

2956340

1384795

1723946

Витратина персонал,грн.

2,94

0,80


Доповідь.

Темоюданої випускноїроботи, якапредставленана ваш розгляд,є “Прибутоккомерційногобанку та йогорозподіл”.

Вибірданої темиобумовлюєтьсятим, що в сучаснихумовах (в умовахекономічноїкризи з одногобоку та в умовахстановлення ринкової економікиз іншого) питанняформуваннята розподілуприбутку банківі забезпеченняїх стабільностінабуваютьособливоїгостроти, стаютьбільш актуальнимиі важливими,тому і потребуютьсерйозногоїх вивчення.

Ринковівідносинивимагають відсуб”єктівпідприємницькоїдіяльностівміння грамотнооцінити фінансовийстан свогопідприємства,фінансовуситуацію господарствакраїни в цілому.Інакше вонине можуть прийматиправильніуправлінськірішення і їхнішанси не успіху всезростаючійконкурентнійборотьбі будутьзалишатисямінімальними.І в цих умовахвсе більшогозначення набуваєфактор прибутку.


Першийрозділданої роботирозкриваєособливостідіяльностісучасних комерційнихбанків. Головнимпринципомдіяльностібанківськоїустанови єпринцип прибутковогогосподарювання.Важливо відмітити,що в умовахринковогосаморегулюваннябанк повиненотримати такувеличину прибутку,щоб не лишемати змогупокрити своївитрати тапогаситизобов”язання,а й направитичастину отриманогоприбутку наподальшийрозвиток своєїдіяльності.Отриманийкомерційнимибанками прибутокє базою дляпідвищенняі онвленняосновних фондівбанку, приростувласного капіталу,який гарантуєстіцкістьфінансовогоположення іліквідністьбалансу, забезпеченнявідповідногорівня дивідендів,розвитку іпідвищенняякості банківськихпослуг. Зрештою,як і в іншихгалузях, банківськийприбуток стимулюєдіяльністькерівництваз приводу поширеннята улосконаленняоперацій, зниженнявитрат і підвищенняякості послуг.

Протерозглядаючизначення прибуткунеможливоговорити пронього лишеабстрактно.Тому в першомурозділі такожрозглядаєтьсясклад основнихелементівприбутку комерційногобанку — доходіві витрат. Згідноз новим планомрахунків доходиі витрати включаютьсядо 6 і 7 класувідповідноі які класифікуютьсяяк банківськідоходи і витратиі небанківськідоходи і витрати.В свою чергубанківськідоходи (витрати)включаютьпроцентні,комісійні,торгівельніта інші банківськіопераційнідоходи (витрати).Небанківськідоходи (витрати)складаютьсяз адміністративнихвитрат та іншіх.(Додатки 1,2)


Другийрозділроботи присвяченийаналізу прибуткукомерційногобанку, виявляєнапрямки зростаннядоходів банків,а також розглядаютьсяпринципи розподілубанківськогоприбутку.

Отже,аналіз прибуткувключаєаналіз доходів,витрат, фінансовихкоефіцієнтівприбутковості.Аналіз доходіві витрат є однимз найсуттєвішихнапрямківаналітичноїоцінки прибутку,оскільки дозволяєна підставіпроведеногоаналізу здійснюватиконтроль зарентабельністюбанків, рівнемдоходів і витратбанків тощо.

Найважливішимипоказникамиприбутковостіта ефективностідіяльностікомерційнихбанків, що нинівикористовуютьсяу нас та за кордоном,виступають:

1). Прибутокна одиницюактивів (ROA).

2). Прибутокна капітал(ROE).

3). Чистийспред.

4). Чистапроцентнамаржа.

5). Чистийдохідна одного працюючого.

6). Витратина персонал.

Кожнийз наведенихпоказниківхарактеризуєтой чи іншийаспект прибутковостібанку. Прибутокна одиницюактивів — першза все показникефективностіроботи менеджерів.Він говоритьпро те, наскількименеджери банкусправляютьсяз завданнямотриманнячистого прибуткуз активів банківськоїустанови. Прибутокна капітал —вимірювачдохідності.Він приблизновстановлюєрозмір чистогоприбутку, якийбудуть отримуватиакціонери відінвестуваннясвого капіталу,тому його значеннязавжди будецікавити акціонерів.За допомогоюспреда оцінюється,наскількиуспішно банквиконує функціюпосередникаміж вкладникамита позичальникамиі на скількигостра конкуренціяна ринку, щообслуговуєтьсябанком.

Розрахунокпредставленихпоказниківдіяльностібанків представленіу додатку 3.

Узагальнюючимпоказникомприбутковостібанку можнаназвати показникзагальноїрентабельності,який показує скільки припадаєчистого прибуткуна одну грошовуодиницю витрат.

Длязбільшенняприбутковостіактивів банкиповинні застосовуватитакі заходи:

-збільшуватиставку відсотківза активнимиопераціямита зменшуватиставку відсотківза залученимикоштами,але це на жальнедоречновідносносьогоднішньогостановищаукраїнськихкомерційнихбанків, якіповинні незбільшуватиставку відсотків,а збільшуватиобсяг актиивнихоперацій, зокремакредитів;

- збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів;

- зменшуватиспіввідношеннявласних тазалученихкоштів.

Щобмаксимізуватиприбуток, необхіднозбільшуватидоходи та зменшувативитрати банку.В зв"язку з цимв роботі буливиділені основнінапрямки зростаннядоходів:

а)загальне зростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдоход, для чогобанк повинен,по-перше, залучатибільше позичальниіві при цьомуретельно аналізуватиїх фінансовийстан, по-друге,нарощуватисвій кредитнийпотенціал зарахунок збільшенняобсягу ресурсів,що залучаються.Це можливо припроведенізваженоїмаркетинговоїта процентноїполітики;

б) змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах, длячого необхіднозвести "непрацюючі"активи до мінімуму,проте у межах,що забезпечуютьліквідністьбанку;

в) зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку. Теоретичнобільш високийрівень процентноїставки повиненпринести банкуякомога більшийдохід. Проте,в сучаснихумовах банкирідко удаютьсядо таких дій.В умовах конкурентноїборотьби вонинайчастішезнижують ставкуз метою залученняякомога більшоїкількостіпозичальників.Зниженнясередньозваженоїставки процентупо Україні єсвідоцтвомцього;

г) змінаструктурипортфелю доходнихактивів. Відомо,чим вищий дохід,тим більшийризик в сферібанківськоїдіяльності.Тому головнезавдання банку— визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику.

Основнінапрямки зниженнярівня витратбанку:

а)залученнядешевих ресурсів.Такими є вкладидо запитання;

б)зниження витратна утриманняапатару управління;

в)скороченняобсягів заробітноїплатні, але нешляхом її зниження,а шляхом скороченнякількостіпрацюючихзавдяки автоматизаціїбанківськоїдіяльності.

Щостосуєтьсявикористаннябанківськогоприбутку, топісля сплатиподатків іштрафів, накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду; -до страховогофонду; -до фондівекономічногостимулюваннябанку; -виплатадивідендівакціонерам; -на благодійніта спонсорськізаходи; -на сплатувинагородкерівництву;-інші напрямки.

Розподілприбутку, якийзалишився післяоподаткуванняздійснюєтьсяв порядкувстановленомузагальнимиЗборами акціонерів(пайовиків)банку. Післярозподілу можезалишитисьвільний залишокприбутку —нерозподіленийприбуток.


Третійрозділданої роботипропонує доуваги напрямкипідвищенняефективностідіяльностіукраїнськихкомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості.Сьогодні вбанківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення. Вонизачіпають передусім питання,які пов"язаніз подальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства.З метою захистувласних економічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягнення боргунеобхідноздійснюватитакі заходияк: систематичнеі всебічневивчення кредитнихризиків, прийняттязаходів по їхпониженню;вдосконаленнямеханізмуекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;направленняклієнтам, біржамта іншим зацікавленимзакладам банківськихзвітів; здійсненнястрахуваннядепозитів якодин з засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до них;в процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства,тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслдки, длячого слід передбачитибільш чіткупроцедуруоб"яви банківбанкрутами.


Взаключенніхотілося бивідмітити, щоукраїнськікомерційнібанки не повиннівтрачати частинусвого прибуткучерез незнаннята невмінняоцінити існуючеположення щодоїх прибутковостіта ефективностідіяльності.І оскільки мизараз знаходимосяна самому початкустановленняцивілізованихринкових відносин,то від правильногощляху, по якомупідуть нашібанківськіустанови, відтого, на скількивони зможутьпристосуватисядо цих умов,багато в чомузалежить кінцевийрезультат якїх діяльності,так і економічногостану Українив цілому.

Додидактичноїчастини випускноїроботи.

Темоюданої дидактичноїрозробки є“Прибутоккомерційногобанку та йогорозподіл”.

Насучасному етапііснує великапотреба в існуваннікомерційнихбанків. Аледля, того щоббанки ефективнофункціонувалиі мали змогувиконувативсі свої функціїу всіх сферахекономікисуттєво важливимє отриманняними достатньоїсуми прибутку.

Прибутокє головниммотивом, рушійноюсилою в діяльностікомерційногобанку, якийбанк отримуєв результатікругообігубанківськогокапіталу, атакож використаннязалучених впроцесі діяльностікоштів.

Прибутокможна порівнятиз оцінкою ушколі на іспиті,яка показуєрезультативсієї діяльностіучня за певнийперіод.

Отже,все вищесказанеспонукалоавтора даноїроботи розглянутиосновні аспектинайважливішоїкатегоріїринкових відносин— прибутку.Але автор невважає за необхіднерозглядатидану тему окремимрозділом, вонастоїть в кінціпершого розділу,відкриваючиусі наступні,які в повніймірі розкриютьподальшу сутністьтакого поняттяяк прибуток— фінансовевідображеннявсієї діяльностікомерційногобанку протягомпевного періодучасу.

Протена сьогоднііснує ряд проблемта завдань упідготовціфахівців вцій галузі.Перш за все,длля якісноїпідготовкифахівців необхіднорегулярнопоновлюватипрограми татести у відповідностііз змінамичинного законодавства.Крім того, необхідновикористовуватисучасні методинавчання зурахуваннямміжнародногодосвіду і практики.

Реалізуватиці завданняможливо лишеза умов концентраціїметодологічної,координаційноїта науковоїроботи в ційсфері з використаннямв повній мірііснуючої мережинавчальнихзакладів зпідготовкифахівців вгалузі банківськоїдіяльності.


Длявикладанняданої теми“Прибутоккомерційногобанку та йогорозподіл” булообрано саместудентство,а більш конкретно— студентиIII-IV курсiв. Цепояснюєтьсятим, що теманосить спецiалiзованийхарактер i для того, щоб розiбратисяв нiй бiльш-меншдосконало необхiднi певнi знання в сумiснихдисциплiнахекономiчноїнауки.

Розробленамною тема входитьдо курсу “Банківськасправа”, якамістить вісімрозділів. Головнавідмінністьвід вже існуючоїпрограми полягаєв тому, що розробленіне лише контрольніпитання, а ітести вхідногоі вихідногоконтролю, питанняза рівнямискладності.Використовуютьсязасоби наочності.


Метоюрозробки даногонавчально-методичногоблоку для студентівє формуванняу студентівуявлення проприбуток комерційногобанку, джерелаформування,принципи розподілуі використання,фактори підвищенняприбутковостікомерційногобанку.

Середвиховнихцілейнеобхідновиділити:

-формуванняекономiчногосвiтогляду;

-формуватиздатність досамостійногоприйняттяпевних рішень;

-готувати студентiвдо самоосвiти.

Розвиваючоюціллює розвинутиу студентівздатністьнетрадиційнопідходити дорозв”язаннянайскладнішихзавдань.


Модельзасвоєння базизнаньпо темі представленатрьома рівнямизнань: репродуктивний,алгориитмічно-дійовий,творчий.

Нарепродуктивномурівнізасвоєння знаньстуденти повинні*вміти давативизначеннятаким поняттямяк прибуток,доход, витратибанку, фондибанку; *класифікуватиопераційнідоходи (витрати);*знати складприбутку.

Наалгоритмічно-дійовому— повинні:*усвідомитиекономічнусутність ізначення прибуткуу діяльностікомерційногобанку; *вмітирозкрити сутністькожної складовоїбанківськихдоходів і витрат(процентні,комісійні,торговельні,інші), небанківськихдоходів і витрат(адміністративні,інші); *знатизагальнийпорядок розподілуприбутку; *вирішуватипрактичнізадачі; *визначативплив різнихфакторів наприбутковістькомерційногобанку.

І,нарешті, натворчомурівніперед студентамистоїть завданнянавчитисяробити пропозиціїщодо збільшеннядоходів тазменшеннявитрат.


Вивченняданої теми рекомендується проводити у такiй послiдовностi:спочатку требачiтко визначитимету даноїтеми, викладенняматерiалупередбачаєтьсяу лекцiйнiй формi, далi студентиповиннi самостiйноопрацювативдома матерiаллекцiї з використаннямпри цьомурекомендованоїлiтератури:законодавчихактiв, книг,журнальнихта газетнихстатей, а потiмi додатковихджерел за власнимбажанням.

Далiнеобхiдно провестисемiнарськiзаняття, наяких проводитьсяспочатку з”ясуванняпитань, що залишилисяне зрозумілимидля студентівпісля вивченнятеми, потімусне опитування.Пiсля кожногосемiнарськогозаняття студентивдома при пiдготовцiдо наступногосемiнарськогозаняття виконують запропанованевикладачемзавдання.

Насемiнарському заняттi здiйснюєтьсяяк поточнийтак i пiдсумковийконтроль увиглядi тестiв.


Врозрізі даноїтеми розглядаютьсянаступні питання:

  1. Економічнасутність тадждерела формуваннябанківськогоприбутку.

  2. Принципирозподілуприбуткукомерційногобанку.

  3. Підвищенняприбутковостікомерційногобанку в сучаснихумовах.

Навивчення темипропонуєтьсятри лекційнихі три семінарськихзаняття.


Дляреалізаціїзавдань вивченняданої теми булирозробленінаступні матеріали— опорно-інформаційнасхема, схемидля більш наочногорозуміння теми,контрольніпитання зарівнями складності,тести вхідногота підсумковогоконтролю. Такожрозробленясистема оцінюванняпри перевіркитестів.


Отже,вивчення студентами запропанованогокурсу в ціломуі, зокрема,представленогонавчально-методичногоблоку до теми“Прибутоккомерційногобанку та йогорозподіл”забезпечитьїм знання інавички у галузiбанківськоїсправи, з урахуваннямособливостей,що характеризують їх сьогоднi. А це сприятимеадаптацiї студентiвдо оновлюючихпроцесiв в економiцi нашої країнив цiлому, залучеїх як майбутнiхфахiвцiв до вирiшенняпроблем, якiвже сьогоднiпостали переднашою країною.


Зміст.


Вступ.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .

3


РозділІ. Сутністьта джерелафрмуваннябанківськогоприбутку


1.1.Банк як суб’єктпідприємницькоїдіяльності.. . . . . . . . . . . . . . .

6

1.2.Сутність тазначення прибуткудля діяльностікомерційногобанку.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13

1.3.Джерела формуваннябанківськогоприбутку.. . . . . . . . . . . . . . .

18


РозділІІ. Аналізформуванняі використанняприбуткукомерційногобанку


2.1.Аналіз дохідностікомерційногобанку.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33

2.2.Напрямки зростаннядоходів банкувід здійсненнябанківськихоперацій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

42

2.3.Аналіз використанняприбуткукомерційногобанку. . . . . . . . . .

47



РозділІІІ. Шляхипідвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості .. . . . . . . . . . . . . . .

56



Висновки.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . .

66



Використаналітература. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . .

71



Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

73


Вступ.


У теперішнійчас в Українівідбуваєтьсяпроцес становленняринкової економіки.Така економіка,на відміну відіснуючоїкомандно-адміністративної,передбачаєнові принципифункціонуваннягосподарюючихсуб"єктів.Головний середних — принципприбутковогогосподарювання,досягненнявеликого прибутку.Дохідність,прибутковістьяк принципозначає те, відчого господарюючийсуб"єкт не можеіснувати, безчого він втрачаєзміст своєїекономічноїдіяльності.Цей принципмає неминучийпостійнийхарактер. Відтакприбуток неповинен бутитільки рушійниммотивом діяльності.Він також єджерелом розвиткуяк самого суб"єкта,так і суспільствав цілому.

Комерційнийбанк як і будь-якепідприємствоє таким жесамостійнимгосподарюючимсуб"єктом. Малочим відрізняютьсяі завданнякомерційногобанку як підприємтва— він вирішуєпитання, пов"язанііз зідоволеннямсуспільнихпотреб в своїйпродукції іпослугах, реалізацієюна підставіотриманогоприбутку, соціальнихі економічнихінтересів якчленів йогоколективу, такі інтересіввласника майнабанку. Йоговідрізняютьлише специфікадіяльностіі пов’язаніз цим особливостіформуванняі використанняприбутку.

Економічнакриза, що відбуваєтьсяв країні, з граничноюясністю показалароль банківяк опорнихпунктів платіжногообороту народногогосподарства.Однак на даномуетапі розвиткубанківськоїсистеми комерційнібанки переживаютьважкі часистановлення.Багато з нихцікавлятьсяне прибутком,а яким чиномвистояти тане поповнитиряди банкрутів.Це зв’язаноне тільки зекономічноюнестабільністюв Україні, алей з тим, що діяльністьбанків пов’язаназ великим ризиком,яким необхідновміло управляти.

Банкможна назвати“лакмусовимпапірцем”функціонуваннянародногогосподарствав цілому. Присприятливихумовах та нормальнихтемпах розвиткународногосподарськогокомплексу вцілому добрерозвиваються і банківськіустанови; а увипадку погіршенняфінансовогостану підприємств,дефіциту фінансівдержави, в сферіфінансово-кредитнихустанов з’являютьсяпроблеми звільними грошовимикоштами, збільшуєтьсяконтроль з бокуНаціональногобанку та іншихдежавних органів,що зменшуєініціативуі в кінцевомурезультатівпливає нанаслідки роботибанківськоїустанови, тобтоприбуток. Томупроблеми розвиткубанківськоїсистеми — цев першу чергупроблеми розвиткуекноміки вцілому.

Вибірданої темиобумовлюєтьсятим, що в сучаснихумовах питанняформуваннята розподілуприбутку банківі забезпеченняїх стабільностінабуваютьособливоїгостроти тапотребуютьсерйозногоїх вивчення.

Метоюданої роботиє дослідженнясучасного станупроцесів формуванняі використанняприбутку комерційнихбанків України,виявленняосновних проблемта недоліківв діяльностібанків та пошукшляхів їх усунення.

Такимчином, об’єктомдослідженняданої роботиє прибуток, апредметом —особливостійого формуванняв комерційнихбанках.

Згідноз цією метоюроботи булавизначенанаступна структураданої роботи:

  • РозділІ - розкриваєособливостідіяльностібанку як суб’єктапідприємницькоїдіяльності,визначає сутністьта значенняпоняття "прибуток"та джерелаформуванняприбуткукомерційногобанку з наданнямстислої характеристикиістотним банківськимдоходам і витратам.

  • РозділІІ - Розкриваємеханізм здійсненняаналізу прибуткукомерційногобанку на прикладідвох умовнихбанків: банку1 та банку 2. Виявляєнапрямки зростаннядоходів банкуз їх характеристикою.Також розглядаютьсяпринципи розподілубанківськогоприбутку, питаннявірного використанняприбутку ззадоволеннямпотреб усіхзацікавленихосіб в прибутку.В якості прикладудля останніхвиступаютьАБ “Еліта” тайого київськафілія.

  • РозділІІІ — Розглядаєсучасний станбанківськоїсистеми таукраїнськихкомерційнихбанків зокремаз висвітленнямпроблем, щобезпосередньостосуютьсядіяльностікомерційнихбанків на Україні.Також пропонуєнапрямки підвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків та їхфінансовоїстійкості.

Назавершенніроботи зробленівисновки впроцесі дослідженняпитання формуванняі використанняприбутку комерційнихбанків.

Привиконанні даноїроботи буливикористанірізні методиекономічнихдослідженьяк загальнонаучні,так і специфічні.До перших відносятьсяметоди формальногоі діалектичноїлогіки, до других— статистичніметоди.

Дослідженняданої темиздійснювалосьна підставіфактичнихданих, представленихв Департаментомбанківськогонагляду таДепартаментомбухгалтерськогообліку тарозрахунків,в акціонерномубанку “Еліта”планово-економічнимуправлінням,управліннямресурсноїдіяльності,департаментомінформаціно-комунікаційнихсистем, кредитнимвідділом.

РОЗДІЛІ. Сутність таджерела формуваннябанківськогоприбутку.


1.1.Банк як суб"єктпідприємницькоїдіяльності.


Першніж розглядатикомерційнийбанк як суб’єктпідприємницькоїдіяльності,необхідновизначити йогосутність.

У теперішнійчас, враховуючиважливу рольбанків в розвиткуекономіки таперш за всерезультатиїх діяльності,в світовійпрактиці віддаютьперевагухарактеристицібанків якпідприємств.Так, достатньошироке визнанняодержало поняття"банківськапромисловість",яке підкреслюєвиробничийхарактер банківськоїдіяльності.

Нерідкобанк характеризуєтьсяяк кредитнаустанова, щопредставляєтьсядекілька обмеженним,оскільки зводитьдіяльністьбанку до здійсненняголовним чиномкредитнихоперацій. Вреальностібанки займаютьсябільш широкимколом різнихоперацій причому,їх спектр розширюється.При цьому відноснознижуєтьсядоля кредитнихоперацій. Востанні рокивсе ширше, особливоза кордоном,розповсюджуєтьсядевіз — меншекредиту, більшепослуг. Все цедозволяє вважати,що характеристикабанка як кредитноїустанови єнедостатньоповною.

Разомз тим, не можнане прийматидо уваги, щобагато з операцій,що відносятьсядо банківських,виконують нетільки банки.Так, коштипозичаютьсяі при комерційномута при взаємномукредитуваннююридичних іфізичних осіб.Ряд послугкредитногохарактерунадають трастовікомпанії і т.п. Специфічними,характернимитільки длябанків, є створенняплатіжнихкоштів дляготівковогота безготівкогогрошовогооборотів, постачанняними господарчогообороту тавилучення такихкоштів з обороту.Саме в цьомуполягає важливаособливістьдіяльностібанків.

Якщозвернутисядо України, асаме до ЗаконуУкраїни "Пробанки та баківськудіяльність"від 20.03.91 року, тов ньому ми знайдемотаке визначення:"банки - це установи,функцією якихє кредитуваннясуб"єктівпідприємницькоїдіяльностіта громадянза рахунокзалученнякоштів підприємств,установ, організацій,населення ікредитнихресурсів, касовета розрахунковеобслуговуваннянародногогосподарства,виконаннявалютних таінших банківськихоперацій,передбаченихцим Законом".

Тутже виділеніоперації, якіможуть виконуватикомерційнібанки, а саме:

1) залученнята розміщеннягрошових вкладіві кредитів;

2) здійсненнярозрахунківзгідно розпорядженняклієнтів,банків-кореспондентівта їх касовеобслуговування;

3) веденнярозрахунківклієнтів табанків-кореспондентів;

4) фінансуваннякапітальнихвкладень зарозпорядженнямвласників чирозпорядниківінвестиційнихкоштів;

5) випускплатіжнихдокументівта цінних паперів(чеків, акредитивів,акцій, облігацій,векселів іт.п.);

6) купівля,продаж та збереженняплатіжнихдокументів,цінних паперів,а також операціїз ними;

7) видачапорук, гарантійта інших зобов"язаньза третіх осіб,що передбачаєїх виконанняу грошовійформі;

8) придбанняправа вимогиз поставкитоварів танадання послуг,прийняттяризику виконаннятаких вимогта інкасаціяцих вимог(факторинг);

9) придбанняза власні коштизасобів виробництвадля передачіїх в оренду(лізинг);

10) купівляу організаціїі громадян тапродаж їм іноземноївалюти готівкоюі валюти, щознаходитьсяна рахункахі вкладах;

11) купівлята продаж вУкраїні і закордоном монетарнихметалів;

12) залученнята розміщеннядорогоціннихметалів нарахунки і вкладита інші операціїз цими цінностямивідповіднодо міжнародноїбанківськоїпрактики;

13) довірчіоперації зарозпорядженнямклієнтів;

14) наданняконсультаційнихпослуг;

15) проведенняоперацій покасовому виконаннюдержавногобюджета задорученнямНБУ;

16) здійсненняінших банківськихоперацій здозволу НБУ.

Такимчином сучаснийкомерційнийбанк виконуєдостатньошироке колофункцій.

Такимчином, в основідіяльностібанка є ідеяйого функціонуванняяк специфічногопідприємства.Банки можутьбути при цьомусамими різноманітними.На 1 січня 1998 р. вУкраїні зареєстровано227 банків, що мають2015 банківськихустанов. Цедостатньовелике числоякщо його порівнюватиіз світовоюпрактикою. ВЯпонії, наприклад,26 банків всього,але вони маютьсотні філій.

Якщокласіфікуватибанки за ознакоювласності, товони можутьбути: державними,акціонерними,кооперативними,приватними,муніціпальнимита змішаними.

НаУкраїні у теперішнійчас в загальніймасі нараховуєтьсявсього двадержавних банки— Ексімбанкта Ощадбанк.Найбільшрозповсюдженийорганізаційно-правовоюформою сталиакціонернітовариства(159), що складає70,0 % всіх банківськихустанов. Середакціонернихбанків: 96 відкритихта 63 закритихакціонернихтовариств.


Майжекожний третійбанк (65) — товаристваз обмеженоювідповідальністю.

В банкахдержавноготипу ознакадержавностірозглядаєтьсяз позиції власностіна банківськийкапітал. Головнимв діяльностітаких банківє його підпорядкованістьдержавнимнаціональнимінтересам.

Як вжевказувалосьраніше, найбільшрозповсюдженоюформою власностів сучаснійбанківськійсправі є акціонерна.Акціонерамибанку можутьвиступатирізноманітніюридичні іфізичні особи,за деяким винятком.Зокрема, згідноЗакону України"Про банки табанківськудіяльність"засновниками,акціонерамикомерційнихбанків не можутьбути Ради Народнихдепутатів всіхрівнів, їх виконавчихорганів, політичніта профспілковіорганізації,спілки та партії,суспільніфонди. Так, значначастина акціонерногокапіталу трьохнайбільшихкомерційнихбанків України(Промінвестбанку,АКБ “Україна”,Укрсоцбанку)належать державі,а серед акціонерівпереважаютьфізичні особи,зокрема працівникицих банків.Встановленітакож обмеженняна участь встатутномукапіталі банкуі доля будь-когоз засновників,акціонерівне повиннаперевищувати35 % від статутногофонду банка.

Крімрізноманітностітипів банківта їх рівноправності,необхіднотакож, щоб банкбув автономнимпідприємством.Комерційнібанки повинніпрацювати навласних ресурсах,що мобілізуютьсяна потребикредитуваннянародногогосподарства,в межах економічнихнормативівале незалежновід політичнихвказівок центральноїмісцевої влади,що не відповідаютьекономічнимцілям комерційногобанку.

Як булозазначенораніше, банкяк підприємствовиробляє свійпродукт. Оскількибанк виступаєв ролі економічногопідприємства,тому його продуктносить вартіснийхарактер. Продуктомбанку слугуютьплатіжні кошти,що разом з кредитомвходять в грошовийоборот. Продуктомбанку є певногороду послуги.До них відносятьсяяк традиційнівиди послуг— організаціярозрахунків(в готівковійта безготівковійформах), вкладів,кредитування,так і нетрадиційні— надання гарантій,доручень,консультаційі т. п. На відмінувід ряду іншихпідприємствпродукт банкуне підлягаєскладуванню,хоча, як правило,носить матеріальнийхарактер. Звичайно,його не завждиможливо відчутифізично, алеце завжди діяльність,що має в основісуспільнівитрати. Особливістьбанківськихпослуг полягаєв тому, що вониносять не тількигрошовий відтінок,скільки маютьвластивістьсамозростаючоївартості. Ресурси,одержані відвкладників,не безкоштовнідля кредитноїустанови, томувони повиннібути використанітак, щоб не тількиповернути їхвласникам, алеі одержатиприріст, достатнійдля сплативідсотків повкадах, компенсаціївитрат та одержанняхоча б мінімальногоприбутку. Банкзобов’язанийвикористовуватиакумульованіресурси, направитиїх позичальникам,які в них маютьпотребу, у виглядікредитів такимчином, щоб йогопослуга такчи інакше сприялапримноженнюблаг, а значить,самозростаючоївартості, випущеноїв обіг за допомогоюбанківськоїдіяльності.

Банкяк економічнепідприємство,завжди є господарюючимсуб’єктом. Йогозасновники,акціонерискладають своїресурси, акумулюютьвільні коштизаради економічноївигоди. Банкє породженнямгосподарства,його інтересів,його діяльністьобслуговуєнародногосподарськіекономічніпотреби.

Сучаснібанки не випадковомають назвукомерційні.Пояснення цьомузакладено всамому слові"комерція",яке означаєне що інше, якторгівля. Комерсантомздавна називалиторгову людину.Назва, яку здобувбанк, точнозв’язано з тимсправжнімзмістом, якийповинен бутивкладений вбанківськудіяльність.

Комерціяв банківськійсфері базуєтьсяна визначенихпринципах.Головний середних — принципприбутковогогосподарювання,досягненняякомога більшогоприбутку. Широковідоме припущенняпро те, що головниммотивом, рушійноюсилою в діяльностібанку є одержанняприбутку. Показникприбутку офіційностав головнимпоказникомдіяльностібанку. Одержанняприбутку, однак,це більше ніжпоказник. Доходність,прибутковістьяк принципозначає те, безчого банк неможе існувати,без чого втрачаєтьсязміст йогоекономічногообслуговування.

Другийпринцип банківськоїкомерції, щовходить доскладу формули:"дешевше купити— дорожче продати".Але цей принципповинен носити"цивільнийхарактер". Вінповинен опиратисяна законодавство,не протирічитийому; передбачається,що для здійсненнякомерції кожнийбанк при цьомумає рівніінформаційніможливостістосовно ринку.Біржа з її котировкоюцінних паперів,інформаціяпро ринок тогочи іншого продукту,аналіз тенденційв розвиткугалузей народногогосподарстваможуть датикожному рівніможливостіробити свійбізнес. Рівніможливостіповинні бутипобудованіі в створенніпродукту. Тількив цьому випадку,якщо кожнийбанк має можливістьзапропонуватисвою послугу,реалізуватиїї в рамкахзаконодавства,можна говоритипро дійсноцивілізованудіяльністькожного банку.

Длякомерційногобанку небайдуже,якою ціноюдосягнутийприбуток. Принципбанківськоїкомерції передбачаєодержаннябільшого прибуткупри меншихінвестиціях.Небайдужа длябанку і йоговласна доляв ресурсах, задопомогою якихформуєтьсядохід. Кожномубанку відомо,що ефект будетим кращий, чимбільший прибутокотримано применшій йоговласній долів пасивах.

Передумовоюреалізаціїцілей банківськоїкомерції єбезпека банківськоїдіяльності.При інших рівнихумовах прибутокбанку тим вище,чим вища безпекабанку і меншийризик. Однакбанк — це ризикованепідприємство.Не дарма кажуть,що комерційнийбанк — це ризик,потім періодочікування,потім прибутокчи збиток. Зіншого бокубанківськакомерція неповинна спиратисяна принципвипадковості,а діяти піддевізом: "Вседля клієнта!"Це означає, щоперш за всеприбуток клієнта,а потім прибутокбанку. Вірно,однак і те, щоприбуток клієнта— це не тількимета, а основадля отриманнябанківськогоприбутку.Забезпечуючиприбуток клієнту,банк реалізуєі свій власнийінтерес.

1.2.Сутнiсть тазначення прибуткудля діяльності комерцiйногобанку.


Формуванняприбутку —основна метадіяльностікомерційногобанку. Банк єнезалежнимгоспрозрахунковимкомерцiйнимпiдприємством.Одночасно маючиекономiчнусамостiйнiсть,банк несе повнувiдповiдальнiстьза результатисвоєї дiяльностi.Ніякі органидержавногоуправлінняне мають прававказуватибанкам умовиїх діяльностіна ринку, алез іншого боку,ніхто не відшкодовуєкомерційнимбанкам збиткиі не візьмейого ризикина себе. Томусуттєво важливо,щоб комерційнібанки отримувалидостатнійприбуток. Вiннеобхiднийбанку для залученнянового капiталу, який дозволяєрозширюватиобсяг та пiдвищуватиякiсть послуг,що надаютьсяклiєнтам. Якщов банкiвськiйсправi прибутокна капiтал нижче,нiж в iнших галузях,капiтал перейдев бiльш прибутковiсфери. Важливафункцiя прибуткубанкiв — забезпеченнярезервiв навипадок непередбаченихобставин абозбиткiв, можливихв банкiвськiйсправi. Як i в iншихгалузях, прибутокстимулює дiяльнiстькерiвництвапо розширеннюта вдосконаленнюоперацiй, зниженнювитрат та пiдвищеннюякостi послуг.З вищезазначеногоможна зробитивисновок, щоприбуток єголовним мотивом,рушiйною силоюв дiяльностiкомерцiйногобанку, якийотримує банкв результатікругообігубанківськогокапіталу, атакож використаннязалучених ізапозиченихкоштів.

Банкiвськийприбуток важливийдля всiх учасникiвекономiчногопроцесу, кожнийз них керуєтьсясвоїми мотивами.Так, акцiонеризацiкавленi вприбутку тому,що вiн являєсобою дохiд наiнвестованийкапiтал. Прибутокє вигiдним длявкладникiв, такяк завдякизбiльшеннюрезервiв i пiдвищеннюякостi послугскладаєтьсябiльш стiйка,ефективна танадiйна банкiвськасистема. Позичальникитакож зацікавленiв достатньомубанкiвськомуприбутку, томущо здатнiстьбанку надавитипозички залежитьвiд розмiрiв таструктури йогокапiталу, а прибуток— основне джереловласного капiталу.Навiть, тi економiчнiгрупи, якi безпосередньоне користуютьсяпослугамикомерцiйнихбанкiв, отримуютьнепряму вигодувiд банкiвськогоприбутку, такяк надiйна банкiвськасистема означаєбезпечнiстьвкладiв i наявнiстьджерел кредиту,вiд яких залежатьпідприємствата споживачi.

Прибутокє найважливішимпоказникомоцінки діяльностікомерційнихбанків, томувикористовуєтьсяаналітикамидля визначеннярейтингівбанків на основіїх балансів.Правильновизначенірейтинги дозволяютьклієнтам вибратиті банки, якінайбільш повновідповідаютьїх бажанням,в які можнабуде з мінімальнимризиком вкладатисвої капітали.Одночасно банкповинен працюватинадійно і виключатиіз своєї діяльностіздійсненняоперацій звисоким ступенемризику (хоча,можлииво, дужеприбуткових),які можутьпривести досерйозногопогіршенняйого фінансовогостану. Це в першучергу викликанотим, що банкнесе екномічнувідповідальністьперед дужешироким коломпідприємств,організацій,громадян посвоїм зобов’язанняму відповідностіз укладенимиугодами, наприклад,в частині своєчасногоі повного поверненняїм грошовихкоштів, внесенихраніше на вкладиі депозити,розміщеннів цінні паперибанку.

Требатакож відмітити,що прибутокяк найважливiшакатегорiя ринковихвiдносин виконуєпевнi функцiї.

По-перше,прибуток характеризуєекономiчнийефект, отриманийзавдяки дiяльностiбанку. Однак,усi аспектидiяльностi банкуза допомогоюприбутку вякостi єдиногопоказникаоцiнити неможливо.Саме тому прианалізуваннідіяльностiбанку використовуєтьсясистема показникiв.

Значенняприбутку полягаєв тому, що вiнвiдображаєкiнцевий фiнансовийрезультат.Разом з тим, навеличину прибуткута її динамікувпливаютьфактори, якзалежнi, так iне залежнi вiдвимог банка.

По-друге,прибуток маєстимулюючуфункцiю. Iї змiств тому, що прибутокодночасно єфiнансовимрезультатомi основним елементомфiнансовихресурсiв пiдприємства.Реальне забезпеченняпринципусамофiнансуваннявизначаєтьсяотриманимприбутком.

По-третє,прибуток єодним iз джерелформуваннябюджетiв рiзнихрiвней. Вiн надходитьв бюджети увиглядi податкiвi разом з другимидохiдниминадходженнямивикористовуєтьсядля фiнансуваннязадоволенняспiльних суспiльнихпотреб, забезпеченнявиконаннядержавою своїхфункцiй, державних,iнвестицiйних,науково-технiчнихi соцiальнихпрограм.

Що жтаке прибуток?З часом розвиткуекономiчноїтеорiї визначенняпоняття "прибуток"постiйно ускладнювалось.Прибуток являєсобою рiзницю,вiдхилення,залишок. В сучасностiдля його калькуляцiївикористовуєтьсяаналiз на двохрiвнях. В данiйроботi основнаувага придiлятьсяприбутку намiкроекономiчномурiвнi.

Необхiднорозрiзнятипоняття чистогоi валового прибутку.Рiзниця мiж нимиє в тому, що впершому невраховуютьсяплатежi до бюджетута iншi цiльовiфонди. Але такяк цi платежiне залежатьвiд дiяльностiбанку, то дляаналiзу фiнансовихрезультатiвчасто використовуєтьсяпоняття самебалансовогоприбутку. Дляаналiзу прибутковостiбанкiвськоїдiяльностi захiднiтеоретикивикористовуютьтакож поняття"фiнансовихпотокiв", тобтовводитьсядоповнюючийфактор — факторчасу, такимчином показується,що грошi в данийперiод часукоштують дорожче,нiж вони будутькоштувати вмайбутньому,крiм цього, якщоб вони буливкладенi в якiсьiншi види дiяльностi,який дохiд вониб приносили?

Поняттяприбутку, отриманоговпродовж визначеногостроку в бухгалтерськiйтермiнологiївiн називається"звiтним перiодом"дуже ясно. Прибутокза звiтний перiодвизначаєтьсяяк рiзниця мiждоходами тавитратами.Балансовийприбуток — цесума прибутку,плюс надходженнявід позареалізаційнихоперацій (відпайової участів спільнихпідприємствах,від наданняв оренду майна,…), у тому числівід курсовихрізниць заіноземнимиопераціями(як різниця міжофіційнимкурсом і курсомкупівлі-продажуіноземноївалюти) та допущенимдебетовимсальдо, і мінусзбитки відпозареалізаційнихоперацій.

Структурата джереладоходів будутьбільш конкретнорозглянутів наступнійглаві цьогорозділу. А, отже,зараз розглянемолише збитки.Збитки являютьсобою крадiжки,зловживання,прорахункита нестачi.

До сум,які списуютьсяв збитки, вiдносять:

1) збиткивід господарськоїдiяльностi;

2) збиткипо капітальномубудiвництву;

3) прорахункиi нестачi по касовимоперацiям;

4) прийнятiнеплатiжнi i фальшивiгрошовi бiлетита монети;

5) крадiжки,розтрати таiншi зловживанняпри перевозцiцiнностей;

6) крадiжки,розтрати таiншi зловживанняпо iншим операцiямбанку;

7) крадiжкицiнностей таiншi зловживання,в яких не виннiробiтники банкаабо винуватцiне виявленi;

8) втратацiнностей припересилцi;

9) суми,що виплаченiза претензiямиклiєнтiв (погарантiям,поручительствам,тощо);

10) збиткипо iноземнимоперацiям таiншi.

Як вжеговорилосяранiше, прибуткиi збитки пiдлягаютьдетальномуаналiзу. Так,збитки пiдлягаютьпостатейномуаналiзу з подальшимвинесеннямпропозицiй поїх мiнiмiзацiї.

Дляаналiзу прибуткiвiснує цiла системапоказникiв iтаблиць. Аналiзомприбуткiв i збиткiвзаймаютьсяфiнансовi службибанкiв (аналiтичнiвiддiли).

Вiдповiднодо дiючої методикикомерцiйнi банкивизначаютьприбутки i збиткищоквартально,один раз в квартал.А на протязiкварталу вонивраховуютьсяз нарастаючимпiдсумком зпочатку кварталу.


1.3.Джерела формуваннябанківськогоприбутку.


Отже,як зазначалосяраніше прибуток— це різницяміж доходаммита виратамикомерційногобанку. Усі доходи і витрати банкузгідно з новимпланом рахунківвключаютьсядо класу 6 і 7відповіднонезалежно відпорядку оподаткування.

Доходибанку — наявністьгосподарськихоперацій, крімоперацій зреалізаціїдодатковоїкількості акційбанку, які призводятьабо: 1) збільшеннясуми активівбанківськоїустанови безвідповідногозбільшеннясуми її зобов’язань,або 2) зменшеннясуми зобов’язаньбанківськоїустанови безвідповідногозменшення сумиїї активів. (Удеяких випадкахположенняведення облікувимагають уразі виникненнягосподарськихоперацій такоготипу не відображатидохід, а збільшуватибезпосередньосуму капіталу).

Витратибанку — наявністьгосподарськихоперацій, крімоперацій щодорозподілукапіталу, щопризводятьабо до 1) скороченнясуми активівбанківськоїустанови безвідповідногоскороченнясуми зобов’язань,або до 2) збільшеннісуми зобов’язаньбанківськоїустанови безвідповідногозбільшеннясуми її активів.(У деяких випадкахположенняведення облікувимагають уразі виникненнягосподарськихоперацій такоготипу не відображатидохід, а скорочуватибезпосередньосуму капіталу).

Усіопераційнідоходи і витратиділяться набанківські та небанківські.

Добанківськихналежать доходиі витрати,безпосередньопов’язані збанківськоюдіяльністю,визначеноюЗаконом “Пробанки і банківськудіяльність”(див. додаток1).

Небанківськідоходи і витратиможуть включатиінші доходиі витрати, якіне відносятьсядо основноїдіяльностібанку, алезабезпечуютьздійсненнябанківськоїдіяльності(див. додаток2). Доходи, перерахованіклієнтам, івитрати, яківідшкодовуютьсяклієнтам,обліковуютьсяна рахункахтретього класуяк кредиторськаі дебіторськазаборгованістьвідповідно.


I.Банківськідоходи і витрати.

Банківськідоходи (витрати)поділяютьсяна:

  • процентні;

  • комісійні;

  • торгівельні;

  • іншібанкіськіопераційнідоходи (витрати).


Процентнідоходи (витрати)

До цієїкатегоріївідносятьсядоходи (витрати),які обчислюютьсяпропорційночасу і сумі тає компенсацієюбанку за взятийна себе кредитнийризик. До нихналежать:

  1. Доходи(витрати) закредитом ідепозитамита за іншимипроцентнимифінансовимиінструментами, в тому числіза ціннимипаперами зфіксованимприбутком, щотак чи інакшепідраховані.

  2. Доходи(витрати) у виглядіамортизаціїдисконту (премії)за ціннимипаперами.

  3. Комісійні,подібні заприродою допроцентів.Наприклад,доходи (витрати)від розміщеннякоштів у виглядіпозики або зазабов’язанняїї надати, щовизначаютьсяпропорційночасу і сумівимог (зобов’язання).

Наданняпозичок рiзнихвидiв забезпечуютьпереважнучастину доходіву багатоьхкомерцiйнихбанкiв. Це пояснюєтьсятим, що банкиє фінансовимипосередниками,які здійснюютьперерозподілгрошових коштівміж тими, у коговони вивільнилися,і тими, у когов них з’явиласятимчасовапотреба. В останнiроки майже 65%зарубiжнихбанкiв складаливiдсотки попозичкам. Вабсолютномузначеннi вонипостiйно ростуть.Це пов’язано,як iз збiльшенняммасштабiв позичковихоперацiй, такi з пiдвищеннямнорми вiдсотку.Вiдсотки можутьбути отриманiбанком по наступнимвидам позичок:

-суб’єктамгосподарськоїдiяльностi;

-населенню;

-iншимкомерцiйнимбанкам;

-Нацiональномубанку України;

-Мiнiстерствуфiнансiв України;

на рiзнiстроки:

-короткостроковi;

-середньостроковi;

-довгостроковi

як внацiональнiй,так i в iноземнiйвалютi.

Розмiротриманихдоходiв залежитьвiд норми вiдсотку,яка в свою чергувiд об'єктивнихi суб'єктивнихфакторiв. В цiломуздатнiсть банкiвнадавати позичкизалежить вiдрiвня надлишковихрезервiв вбанкiвськiйсистемi.

Якщопопит на банкiвськийкредит залишаєтьсястабiльним, анадлишковiрезерви збiльшуються,ставки процентапо позичкамзнижуються,тому що банкинамагаютьсязалучити дохiднiактиви. Хочаякщо наявнийвисокий попитна банкiвськийкредит, а надлишковiрезерви незмiнюються аборостуть повiльнiше,нiж попит, процентнiставки пiдвищаться.На ставки впливаютьтакож оцiнкиекономiчноїситуацiї. Якщопереважаютьпесимiстичнiнастрої, банкiри не будуть знижуватиставку настiльки,наскiльки цедиктуєтьсяпропозицiєюпозичковогокапiталу.

Ставкизмiнюютьсятакож вiд ризику,притаманногоданiй позичці, розмiру i строкупогашення,витрат по оформленнюпозички, станудепозитногорахунку позичальникаi забезпечення.Крiм цього наставки впливаютьзвички i традицiї,конкуренцiямiж банками таiншими джереламикоштiв, визначенийзаконом розмiрмаксимальноїпроцентноїставки, а такожоцiнка банкiрамиi позичальникамиперспективгосподарськогорозвитку.

Тобтоми бачимо, щоставки вiдсоткупо банкiвськимпозичкамвiдрiзняютьсявiд рiзних зобов'язаньгрошового ринкув тому вiдношеннi,що вони визначаютьсяв процесi переговорiвмiж банком iпозичальником,а не на умовахринку, i томувони рiзнi в рiзнихбанках i за рiзнимиобставинами.

Разомз тим кредитніоперації несутьв собі найбільшузагрозу длябанків — ризикнеповерненняпозичок. Томубанки при наданнікредитів повиннівживати заходівщодо запобіганнякредитнихризиків: ретельноперевірятиздатністьпозичальникаповернутипозичку (йогокредитоспроможність),вимагати забезпеченняпозички чигарантії їїповерненнятретьою особою(банком, страховоюкомпанією чиіншим господарюючисуб’єктом),створюватирезервні фондитощо.

Крімдоходу здійсненнякредитнихоперацій приноситьбанкам і витрати.До цих витратвiдносятьсяусi фактичнозробленi витратипо оплатi завикористаннякредитнимиресурсами:по-перше, вiдшкодуванняпо депозитах:вкладам дозапитання,тобто поточним,розрахунковим,контокорентнимрахункам тарахункам зправом овердрафта;термiновим тазберiгаючивкладам; депозитнимсертифiкатам.По-друге, такзванi в закордоннiйпрактицi, витрати,пов'язанi зпридбаннямфедеральнихрезервнихфондiв. В умовахнашої країнидо цiєї статтiможливо вiднестивитрати попозичках, отриманиху центральномубанку (НБУ), атакож витратипо позичкахта депозитахкомерцiйнихбанкiв.

Другимза значеннямджерелом доходiвкомерцiйнихбанкiв є процентипо цiнним паперам.Розмiр доходуз цього джерелазалежить вiдрозмiру i структурипортфелю iнвестицiйi дохiдностi рiзнихвидiв цiннихпаперiв. Так якставки по всiмкатегорiямцiнних паперiврiзнi i коливаються,то рiвень дохiдностiпо ним постiйнозмiнюється, алев середньомускладає бiля20% вiд усiх доходiвзарубiжногобанку.

Доходивiд цiнних паперiвi операцiй з нимивключають:проценти (дивiденди)по цiнним паперам,доходи вiд реалiзацiїцiнних паперiв(тобто курсовоїрiзницi), доходи,отриманi зарахунок рiзницiмiж номiнальноюцiною i реалiзацiйноюцiною акцiї приакцiонуваннiбанку (емiсiйнийдохiд).

Яксвідчить світовабанківськапрактика, вкладеннякоштів у цінніпапери маютьістотні перевагиперед іншимиактивнимиопераціями,вони зокремадають банкамможливість:

-забезпечитипідвищеннядоходності,оскільки деяківиди ціннихпаперів маютьзначно вищийрівень доходуніж позички;

-забезпечитипідвищенняліквідності,оскільки деякіцінні паперимають високуліквідністьі в банківськомупортфелі ціннихпаперів навітьвиконують рольвторинногорезерву;

-забезпечитидиверсифікаціюризиків, оскількибанки можутьтримати в своїхпортфеляхбагато видівцінних паперіврізних емітентів;

-вивестичастину своїхдоходів з-підоподаткування,оскільки длядоходів віддеяких ціннихпаперів в окремихкраїнах встановленепільговеоподаткування;

-проникнутив капітал іншихкорпорацій,в т.ч. банків.

Банківськийпортфель ціннихпаперів за їхпризначеннямможна розділитина дві частини:

-групакороткостроковихцінних паперів;

-групасередньо- ідовгостроковихцінних паперів.

Кожназ цих груп маєсвоє особлливепризначення.Перша покликаназабезпечуватипідвищенняліквідностіі стійкостібанку,. тому єпо суті запасомйого вториннихрезервів. Дотаких паперівзвичайно відносятькорооткострокоовізобов’язаннядержави таінших високорейтинговихемітентів(казначейськізобов’язанняі векселі, депозитнісертифікати,короткоостроковімуніципальніоблігації,комерційнівекселі тощо).Всі вони високоліквідні,мають добрийвториннийриноок, не несутьв собі істотноїзагрози кредитногоризику.

Цінніпапери другоїгрупи слугуютьоб’єктом банківськогоінвестуванняі мають своїмпризначеннямпідвищеннядохрдностібанку, оскількирівень доходностізалежить відтривалостівкладень. Вонитакож сприяютьпідвищеннюякості балансубанку, оскількиможуть бутивикористаніяк заклад дляодержанняпозички наміжбанківськомуриинку. Купівлятаких паперівзвичайно називаєтьсяінвестиційнимиопераціями.До них належать:купівля довгостроковихдержавнихоблігацій,муніципальнихоблігацій,акцій, корпоративнихдоовгостроковихоблігацій.

Довготривалістроки ціннихпаперів другоїгрупи роблятьїх менш ліквіднимиі більш ризикованими.Тому в деякихкраїнах обмежуютьсяправа банківвкладуваттикошти в окремівиди такихпаперів. Так,в США всім банкамзабороненіінвестиціїв корпоративніакції і облігації.В Німеччиніощадним банкамзабороненокупувати акціїкорпорацій.В Україні вкладенняу корпоративніцінні паперибули значнообмежені —десятьма прцентамиїх власнихстатутннихфондів. З лютого1996 року це обмеженнябуло скасоване.

Витратипо операцiяхз цiнними паперамиможна роздiлитина групи:

1) витрати(збитки), понесенiвiд курсовоїрiзницi;

2) проценти,сплаченi поцiнних паперах:векселях таоблiгацiях;

3) витратина виготовленняданого цiнногопаперу (цiннийпапiр є високолiквiдним активом,тому вiн повиненбути захищенимвiд пiдробки).


Комісійнідоходи (витрати)

Комісійні— це доходи(витрати) заусіма послугами,наданими (отриманими)контрагентами,окрім комісійних,що подібні заприродою допроцентів. Доних належать:

  1. Комісійніза гарантіїрозміщенняпозик від іменіінших кредиторівта за операціїз цінними паперами.

  2. Комісійнідоходи (витрати)від операційза розрахунково-касовеобслуговування,обслуговуваннякредитних(депозитних)рахунків, зазберіганняцінностей таздійсненняоперацій зцінними паперами.

  3. Комісійніза проведенняоперацій зіноземноювалютою та запродаж абокупівлю монеті банківськихметалів длятретіх сторін.

  4. Іншікомісійнідоходи (витрати)за операціями,що визначаютьсяЗаконом “Пробанки і банківськудіяльність”.

Неабиякийдохід приносятьбанкам комісійнівід здійсненняоперацій зарозрахунково-касовеобслуговування.Цi доходи включаютьв себе:

а) комiсiюза переводнiоперацiї i веденнядепозитногорахунку, в томучислi по мiжбанкiвськимкореспондентськимвiдношенням;

б) комiсiюза касовеобслуговування:iнкасацiя, грошовiвиручки таперевiз цiнностей;

в) платаза iнкасовi операцiї,тобто за операцiї,пов'язанi зодержаннямбанками грошейза рiзнимидокументамипо дорученнюсвоїх клiєнтiв— чекам, векселямта iн.

г) дохiдпо акредитивнимоперацiям (якдокументарного,так i грошового);

д) платняза вiдкриттячекової книжки.

Особливiстюформуваннядоходiв комерцiйнихбанкiв розвинутихкраїн булонадходженнядоходiв заобслуговуваннявкладiв до запиту,що становило3-4% вiд суми всiхдоходiв. В останнiроки питомавага цiх доходiвстановить 2%.При цьому банкине беруть комiсiюза веденнядепозитногорахунку дозапитання, алеi не платятьпроцентiв поньому.

Особливiстюукраїнськихбанкiв в цьомупланi є отриманнядосить високихдоходiв вiд веденнявалютних рахункiв(висока платаза їх вiдкриття,ведення, закриття)та вiд їх касовогообслуговуваннявнаслiдок iнфляцiї.

Значнідоходи банкиотримують відпроведенняоперацій зіноземноювалютою. Цьомусприяє те, щоУкраїна не маєсвоєї вільноконвертованоїгрошової одиниці.Тому конвертаціявалюти Українив вільно конвертованувалюту супроводжуєтьсяз певними труднощами.Іншою причиноюотриманнябанками високихдоходів відоперацій зіноземноювалютою в умовахінфляції євисокий попитна вільноконвертовануіноземну валютуз боку фізичнихі юридичнихосіб з метоюзахистити своїкошти відобесцінювання.

До цієїгрупи доходів(витрат) належатьтакож банківськіпослуги. Банківськіпослуги – надзвичайнодоходний, майжебезризиковийвид діяльності.Тому він швидкорозвивається.Доходи від послуг банкиодержують неу вигляді процентів,а в формі комісійнихвиплат. Характерноюознакою банківськихпослуг є те,що для їх наданнябанкам не потрібнідодатковіресурси. Своюдіяльністьз надання послугбанки здійснюютьяк правило впроцесі виконаннязвичайнихпасивних таактивних операцій.Єдине, що дляцього потрібне,- це високийпрофесійнийпотенціалпрацівниківбанків та високібанківськітехнології.

Сучаснібанки західнихкраїн можутьнадавати сотнірізноманітнихпослуг юридичнимта фізичнимособам. Всі їхможна згрупуватив декількавеликих груп:

-гарантійніпослуги. Надаютьсяу вигляді обіцянкибанку своємуклієнту здійснитив майбутньомубудь-які діїна його прохання.Такі обіцянкиможуть бутиспрямованіна виконанняклієнтом своїхзобов’язаньпо торговихугодах (виставитиакредитив,акцептувативексель тощо)і по фінансовихугодах (датигарантію побанківськомукредиту, виставитиакредитивстенд-бай тощо);

-посередницькіпослуги. Якпосередникибанки можутьвиступати вбагатьох видахоперацій нагрошовомуринку: в операціяхз цінними паперами,у валютнихопераціях, вкредитнихопераціях, врозрахунковихопераціях тощо.За дорученнямемітентів банкирозміщуватиїх цінні паперина первинномуфондовомуринку. На вторинномуринку банкиможуть виступатияк звичайніброкери покупівлі-продажуцінних паперів.Звичайні брокерськіпослуги банкишироко надаютьсуб’єктамвалютногоринку, купуючита продаючиза їх дорученнями.Посередницькіпослуги в кредитнихопераціях банкиможуть надаватиу випадках,коли самостійноне можуть надатиклієнту позичкуі змушені залучатидо задоволенняйого проханняінші банки;

-консультаційні,інформаційні,аудиторськіпослуги, веденняобліку тощо;

-трастові(довірчі ) послуги.Як довіреніособи своїхклієнтів, банкиможуть надаватишироке колопослуг по управліннюмайном, по зберіганнюцінностей, зпродажу і купівлімайна, ціннихпаперів тощо;по стягненнюдоходів відцінних паперівта інших цінностейі майна.

Факторинг.З економічноїточки зоруфакторингналежить допосередницькоїоперації. Йогодоцільно визначатияк специфічнупослугу, яканадаєтьсяспеціалізованимизакладами(факторинговимифірмами абофакторинговимивідділамибанку) своїмклієнтам у разіїх розрахунково-платіжногообслуговування.Існує декількавизначеньфакторингу:

Прифакторинговихопераціях(купівлі правана стягненняборгу) банккупує у свогоклієнта дебіторськірахунки та крімнадання йомугрошоовихкоштів, надаєряд послуг дозакінченняпогашеннярахунків: аналізкредитоспроможноостібооржників,інкасація,облікові операціїтощо. За наданняфакторинговихпослуг банкстягує з клієнтаплату, що складаєтьсяз: комісійнихза послуги пообслуговуваннюборгу в розмірі1-2 % загальноїсуми придбанихбанком рахунків;позичковогопроцента, нарахованийна виданийклієнту аванс.Внаслідокшвидкого обігудебіторськихрахунків і взв’язку з незначнимперіодом користуванняавансом (позичкою),дохід банкувід позичковогопроценту меншийніж від комісійнихплатежів.

Лізинг.В свiтовiй практицiтермiн "лiзинг"використовуєтьсядля визначеннярiзного родуугод, що грунтуютьсяна орендi товарiвдовгостроковогокористування.В залежностiвiд строку, наякий складаєтьсядоговiр оренди,розрiзняютьтри види оренднихоперацiй: короткостроковаоренда (рентинг),середньо строкова(хайринг), довгостроковаоренда (лiзинг).

Занадання лiзинговихпослуг банкистягують тривиди платежiв:

- процентнiплатежi (за кредит);

- оренднiплатежi (у вiдшкодуваннявартостi майна);

- комiсiйнi(за ризик, запосередництво).

Комiсiйнiможуть зростатив залежностiвiд виду лiзингу,тобто вiд об'ємулiзинговихпослуг.

БанкиУкраїни тількипочинаютьосвоювати сферупослуг. заразшироко надаютьсятрастові,консультаційніта інші послуги.Затримка розвиткубанківськоїбанківськихпослуг відбуваєтьсяяк з вини банків(далеко не всіпослуги вониможуть надавати),так і з вини їхклієнтів (непред’являютьпопит на них).


Торговельніприбутки (збитки)

Торговельніприбутки (збитки)— це чисті прибутки(збитки) відоперацій купівлі- продажу різнихфінансоввихінструментів.До них належать:

  1. Чистіприбутки (збитки)від діяльностіна валютномуринку і ринкубанківськихмонет.

  2. Чистіприбутки (збитки)від операційз цінними паперамина продаж.

  3. Чистіприбутки (збитки)від торгівлііншими фінансовимиінструментами.


Іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати)

Доходи(витрати) відбанківськоїдіяльності,що не включеніу вищеперерахованігрупи, визначеніяк “Інші” доходи(витрати). Доних належать:

  1. Доходивід ціннихпаперів знепередбаченимдоходом.

  2. Дивідендивід акцій, щозберігаютьсяяк об’єкт торгівліта капіталовкладень.


ІІ.Небанківськіопераційнідоходи і витрати.

Небанківськіопераційнідоходи (витрати)діляться натакі групи:

  • адміністративнівитрати;

  • іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати).


Адміністративнівитрати— це витрати,пов’язані іззабезпеченнямдіяльностібанківськоїустанови. Доних належать:

  1. Витратина утриманняперсоналу(заробітнаплата, премії).

  2. Сплатаподатків таінших обов’язковихплатежів, крімподатку наприбуток.

  3. Витратина утриманнята експлуатаціюосновних засобівта нематеріальнихактивів.

  4. Іншіексплуатаційнівитрати (роботиі послуги, щовикористовуютьсябанком у процесікомерційноїдіяльності,SWIFT, винагородапосередникам,охорона тощо).

Витратина утриманняперсоналувключають:

-витратиз фонду основноїзаробiтноїплати, а такожнадбавки тадоплати, крiмусiх видiв премiй,якi не враховуютьу витратахбанку, а сплачуютьза рахунокфондiв (в практицiзахiдних банкiввся заробiтнаплата вiдноситьсяна собiвартiстьпродукцiї i необкладається податками наприбуток корпорацiй,тому що потiмвона буде обкладеназа допомогоюподатку з прибутку);

-сумивiдрахуваньна державнестрахуванняв розмiрах,визначенихзаконодавчимиактами (в Українi— фонд соцiальногострахування— 4%, фонд зайнятостiнаселення —1,5%, Пенсійнийфонд — 32%, фондлiквiдацiї наслiдкiвкатастрофина ЧорнобильськiйАЕС — 10%);

-витратина службовiвiдрядження,пов'язанi звиробничоюдiяльнiстю (вУкраїнi - в межахнорм, згiднозаконодавства,витрати вищенорм здiйснюютьсяза рахунокприбутку).

Витратина утриманнята експлуатаціюосновних засобіввключають всебе:

1. амортизацiйнiвiдрахуванняна повне вiдновленняосновних фондiв;враховуючислужбовi, iнкассацiйнiта iншi машини;

2. ремонт(поточний, середнiйта капiтальний);

3. витратипо експлуатацiї

-будiвельта споруд (опалення,водопостачання,каналiзацiї,освiтлення таiн.); технiчнихзасобiв (телефони,радiостанцiї,комутаторита iн.); обчислювальноїтехнiки.

Хочадеякi види цихвитрат невеликi,але разом вонискладаютьприблизно 5вiдсоткiв банкiвськихвитрат.


Іншінебанківськіопераційнідоходи (витрати)виникають упроцесі здійсненнянебанківськихоперацій, якіє складовоюдіяльностібанку. До нихналежать:

  1. Доходи(витрати) відпродажу основнихзасобів, нематеріальнихактивів і фінансовихінвестицій(вкладень уцінні паперина інвестиції,в асоційованіі дочірні компанії).

  2. Доходи(витрати) відорендних операцій.

  3. Доходивід продажуокремих небанківськихпослуг (аудиторськіпослуги, підтримкапрограмногозабезпечення,консультаціїнефінансовогохарактерутощо).

  4. Іншіоперації.


Кількістьі склад доходіві витрат залежатьвід багатьохфакторів, якнаприклад,кількістьвиконуванихкомерційнимбанком операційі послуг, маєвін філіаличи ні тощо, тобтокожний банкмає свій складприбутку, алена загальнихзасадах.


У банківськійсправі прибутоквизначаєтьсяшляхом зменшеннявалового доходу,отриманогоу вигляді процентівза надані кредити,плати за розрахунко-касовеобслуговуванняклієнтів, доходіввід операційз цінними паперами,доходів відфакторинговихта лізинговихоперацій таінших доходів,на суму витратпо цих операціях,а також на:

а)нарахованіпроценти на:

- розрахункові,поточні та іншірахунки резидентівта неризидентів;

- кореспондентськірахунки іншихбанків такредитно-фінансовихустанов, включаючинеризидентів;

- внескифізичних осіб- резидентівта неризидентів;

- борговізобов"язаннябанків (облігації,депозитні таощадні сертифікати,векселі, борговірозписки, банківськінакази та інше);

- рефінансованийкредит НБУ,придбаний нааукціоні;

-міжбанківськийкредит, включаючипролонгованіміжбанківськікредити завзаємною згодою сторін;

б) витратина розрахунково-касовеобслуговуванняклієнтів банку,включаючи платуза операціїпо кореспондентськимрахункам, плату іншим банкамза наданнярозрахунково-касовихпослуг та інше;

в)відшкодуваннявитрат на організаціюта утриманняслужб інкасаціїта безпекибанку, а такожперевезеннявалютних цінностей;

г)невідкладнівитрати поопераціях ззолотом, дорогоціннимиметалами такамінням (утриманняскупленихпедіктов, послугиспецзв"язку,вартість пакуваннята інше);

д) витрати,пов"язані зпідготовкоюта розміщеннямплатіжно-розрахунковихкоштів (пластиковихкарток, дорожнихчекі та інше),необхіднихдля забезпеченнядіяльностібанку;

е) витратина проведенняфакторинговихдовірчих талізинговихоперацій;

є) витратина придбаннябланків ощаднихта депозитнихсертифікатів,векселів іінших ціннихпаперів, а такожвитрати, пов"язаніз виплатоюкомісійноївинагородидепозитаріюцінних паперів,фінансовимпосередникам;

ж) витратина проведенняекспертизикредитнихризиків, оцінкивартості майновихцінностей тамайнових прав,прийнятих підзаставу;

з) витратина виплатувнесків обов"язковогострахуваннявкладів громадян.

Такимчином, визначившидоходи та витратибанку ми прийшлидо поняттяприбутку комерційногобанку. Як вжераніше вказувалося,прибуток єрезультатомвсієї діяльностікомерційногобанку. Тому якусуму прибуткуотримує банкв даному звітномуперіоді, такуі оцінку дадутьефективностідіяльностібанку взагаліта окремих йогопідрозділів.


РОЗДІЛІІ. Аналізформуванняі використанняприбуткукомерційногобанку.


2.1.Аналіз дохідностікомерційногобанку.


Як вжебуло зазначено,фінансовимрезультатомдіяльностікомерційногобанку є прибуток,розмір і динаміка,якого в основномузалежить відйого доходівта видатків.Аналіз прибуткукомерційногобанку складаєтьсяіз декількохелементів:

-аналіздоходів комерційногобанку: структурнийаналіз;

-аналізвидатків банку:структурнийаналіз;

-аналізфінансовихкоефіцієнтівприбутковості.

Метоюаналізу доходіві витрат комерційногобанку є:

  1. Визначенняі фінансовеплануванняголовних джерелотриманнядоходів тавідповіднихвитрат забанківськимиопераціями;

  2. Обгрунтуваннядоцільностіта перспективностіокремих банківськихоперацій шляхомвизначенняструктуриформуванняі використанняфінансовихресурсів таструктуридоходів і витрат.

Аналіздоходів і витратє одним з найголовнішихнапрямківаналітичноїроботи, оскількидозволяє напідставі проведеногоаналізу здійснюватиконтроль зарентабельністюбанків, рівнемвитрат банківськихустанов тощо.

Розглянемоструктурудоходів тавитрат двохкомерційнихбанків: банку1 та банку 2 начотири квартальнідати: 1.07.97р., 1.10.97р.,1.01.98р., 1.04.98р.

В структурідоходів банку1 (див. додаток3) найбільшупитому вагуна всі квартальнідати маютьотримані відсотки,що пов’язанозі специфікоюоперацій, якіздійснюютьсябанком: 77,65% на1.07.1997 року, 74,42 % на 1жовтня 1997року,72% на 1 січня 1998 рокута 70,76% на 1 квітня1998 року. Як бачимо,частка процентнихдоходів в загальнихдоходах банкузнижується.Поряд з цимзросла часткадоходів такомісій попослугах: з22% на 1.07.97р. до 25,52% на1 квітня 1998 року.Збільшиласьтакож питомавага доходіввід операційз цінними паперами,хоча часткацих доходівв надходженняхбанку 1 незначнаі складає на1.04.98 року всього3,64%.

Середпроцентнихдоходів найбільшийрозмір маютьвідсотки, отриманіпо кредитам,виданим юридичнимособам і на1.04.98р.складають41,73%. Значна частканалежить івідсоткам занадані міжбанківськікредити.

В структурідоходів банку2 (див. додаток4) можна відмітити,що, як і в першомубанку найбільшупитому вагув доходах банкумають отриманівідсотки, хочачастина їхдещо менша.Так на 1.07.97р. питомавага процентнихдоходів банку2 склала 74,62%, на1.10.97р. – 62,45%, на 1.01.98р. –61,3%, на 1.04.98р. – 64,31%. Отже,як і в банку 1частка процентів,отриманих вдоходах банку2 протягом трьохкварталівзнижувалася.В останньомукварталі зафіксованонезначне підвищенняїх частки – на3.01 процентнихпункти.

Слідвідмітититенденцію дозбільшенняв структурідоходів банку2 частки доходіввід операційз цінними паперами:станом на 1 липня1997 року вонастановила5,24%, а на 1 квітня1998 року – 24, 3%.

Часткадоходів і комісіїпо наданихпослугах комерційнимбанком в загальномуобсязі доходівзнижується:з 3,04% на 1.07.97р. до 2,28% на1.04.98р.

Навідміну відбанку 1, найбільшевідсотків вдоходи банку2 надійшло відздійсненняміжбанківськихоперацій, асаме наданняпозик іншимкомерційнимбанкам. Станомна 1.04.98р. часткапроцентів,отриманих поміжбанківськимкредитам, вдоходах банку2 становила47,49% і знизиласьв порівнянніз 1.07.97р. на 20,74%.

Такимчином обидвабанки отрималинайбільшедоходів відздійсненнякредитнихоперацій.

Найбільшачастка в структурівитрат банку1 (див. додаток5) належитьсплаченимвідсоткам,хоча слід відмітитиїї зменшення:з 58,18% станом на1.07.97р. до 43,9% станомна 1.04.98р. Слідвідзначитизростаннявитрат по операціяхз цінними паперамимайже в 20 разів:з 0,03% на 1 липня1997 року до 0,58% на1 квітня 1998 року.

В ціломув структурівитрат банку1 операційнівитрати склалистаном на 1.07.97р.– 73,07 %, на 1.10.97р. – 68,47%, на1.01.98р. – 64,04%, на 1.04.98р. –61,6%.

Порядіз зниженнямпитомої вагиопераційнихвитрат зростаєчастка витратна утриманняапарату управління:з 26,93% на 1 липня1997 року до 38,4% на1 квітня 1998 року.Серед цих витратнайбільшийрозмір маютьвитрати наутриманняперсоналу.

Якщорозглянутиструктурувитрат банку2 (див. додаток 6), то можна помітити,що тут переважаєчастка операційнихвитрат, хочаспостерігаєтьсядеяке її зниження.Отже на 1.07.97р. –75,25% всіх витрат,на 1.10.97р. – 71,59%, на1.01.98р. – 65,92%, на 1.04.98р. –63,74%. Частка ж витратна утриманняперсоналу таінших загальногосподарськихвитрат постійнозростала ісклала на 1 квітня1998 року 36,26%, що більшена 11,51 процентнихпункти ніжстаном на 1 липня1997 року.

Середопераційнихвитрат найбільшийрозмір маютьвидатки, пов’язанііз сплатоювідсотків,особливо попозиках і депозитахкомерційнихбанків. Протепомітною єтенденція дозниження часткисплаченихвідсотків вструктурівитрат банку2. Так на 1.07.97р. вонисклали 49,86%, а на1 квітня 1998 рокувже — 32,27%.

Отже,більша частинавсіх витраткомерційнихбанків пов’язанаіз здійсненнямїх операційноїдіяльності,а саме із сплатоювідсотків.Проте в банку1 частка операційнихвитрат маєтенденцію дозниження. Порядз цим зростаютьадміністративнівитрати, зокремавидатки наутриманняперсоналу.

Як буловідміченораніше, прибуток– це різницяміж доходамита витратамибанку. Балансовийприбуток – цесума прибуткуплюс надходженнявід позареалізаційнихоперацій, утому числі відкурсових різницьза іноземнимиопераціямита допущенимдебетовимсальдо, за мінусомзбитків відпозареалізаційнихоперацій.

Спробуємовизначитибалансовийприбуток тачистий прибутокбанку 1 та банку2.

Прибутокбанку 1 (див.додаток 7) збільшувавсяпротягом звітногоперіоду і станомна 1 квітня 1998року склав3930100 грн. Надходженнявід позареалізаційнихоперацій тежмали тенденціюдо зростанняз 1046710 грн. до 5756400 грн.станом на 01.04.98року. Збиткимали місце впершому таостанньомукварталахзвітного періоду.Не дивлячисьна збільшеннясум, на якізменшуєтьсяоподатковуванийприбуток, сумаподатків такожзбільшуваласьв даному періоді.Прибуток врозпорядженнібанку збільшивсябільше ніж у5 разів і на 1квітня 1998 рокусклав 8392701 грн.

Розглянувшипорядок визначеннябалансовогота чистогоприбутку банку2 (див. додаток8), можна зробитинаступні висновки.Прибуток банкузростав і на1 квітня 1998 рокусклав 3094613 грн.,що більше впорівнянніз 1 липням 1997 рокув 18,6 рази. Надходженнявід позареалізаційнихоперацій протягомроку не змінювалисяі залишилисьна рівні 4510 грн.Слід відмітитивідсутністьзбитків. Збільшиласьі сума податків,що пов'язанозі зростаннямбалансовогоприбутку.

Чистийприбуток банку2 збільшувавсяпротягом даногоперіоду, протев останні дваквартали вінмайже не з змінивсяі становив01.01.98р. 1362780 грн., а 01.04.98р.– 1384795 грн.

Найважливішимипоказникамиприбутковостідіяльностікомерційногобанку, якірекомендованізгідно Інструкції№10 є:

-дохідна активи;

-дохідна капітал.

Дохідна активи (Да)– це відношенняприбутку післяоподаткуваннядо середньоївартості активів,виражений ввідсотках:

Дохідна капітал(Дк) – це відношенняприбутку післяоподаткуваннядо середньогокапіталу, вираженийв відсотках.

Показникдохідностіактивів характеризуєефективністьвикористаннявсіх ресурсів,які банк отримаву своє розпорядження,а показникдохідностікапіталу –дохідністькапіталу учасників.

Інструкція“Про порядокрегулюваннята аналіз діяльностікомерційнихбанків” рекомендуєузагальнюючимпоказникомбанківськоїдіяльностівважати дохідністькапіталу, апоказник дохідностіактивів пропонуєвважати частковимпоказником,який відображаєвнутрішнюполітику банку,професіоналізмйого апарату,який підтримуєоптимальнуструктуруактивів тапасивів з точкизору доходівта витрат.

В таблиці2.1. наведенізначення відношенняприбутку післяоподаткуваннядо активів длядвох банківстаном на 1 квітня1998 року.Таблиця2.1.

Дохідна активи длябанку 1 та банку2 станом на1.04.98.р.

Банк

Середнізагальні активи,грн.

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Дохідна активи, %

Банк1

Банк2

67921180

21348470

8692701

1384795

12,8

6,49


Яквидно із таблиці,найбільшудохідністьактивів (12,73%) маєбанк 1, що свідчитьпро ефективністьвикористаннявсіх ресурсів,які отримавбанк у своєрозпорядження.


В таблиці2.2. наведенірозрахункикоефіцієнтівдоходу на капіталстаном на 1 квітня1998 року.


Таблиця2.2.

Дохідна капітал длябанку 1 та банку2 станом на1.04.98р.

Банк

Середнійкапітал, грн.

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Дохідна капітал,%

Банк1

Банк2

12563000

7895000

8692701

1384795

69,2

17,5

Згідноданих таблицінижчий рівеньпоказникадохідностікапіталу маєбанк 2 —17,5%.

Отже,показникиприбутковостівищі в обохвипадках по банку 1, хочатаке співпаданнябуває не завжди.

В ціломудля підвищенняприбутковостікапіталу банківськоїустанови, необхіднозбільшуватиприбутковістьйого активіві зменшуватичастку статутногокапіталу взагальній сумікоштів банку.

ЗаІнструкцією№10 вимірюванняефективностідіяльностібанку здійснюєтьсяза допомогоютаких показників:

  1. Чистийспред (ЧС).

  2. Чистапроцентнамаржа (ЧВМ).

  3. Чистийдохід одногопрацюючого(ЧДП).

  4. Чистийдохід до витратна утриманняперсоналу таінші.

В таблиці2.3. відображаєтьсярезультатрозрахунку(див. додаток9) вищезазначенихпоказниківдля банку 1 табанку 2 на 1 квітня1998 року.

Таблиця 2.3.

Розрахунокпоказників прибутковостібанків станом на 1.04.98р.

Показник

Банк1

Банк2

ЧС,%

27,69

22,44

ЧВМ,%

7,14

16,46

ЧДП,грн.

20216

5539

ВП,грн.

2,94

0,80


Отже,виходячи зотриманихрезультатівможна зробитинаступні висновки.

  1. Значенняпоказникачистого спреду для банку 1складає 27,69%, адля банку 2 –22,44%. Це свідчить,що банк 1 більшуспішно виконуєфункцію посередника,адже він залучаєкошти за нижчівідсотки, арозміщує за вищі, що і знайшловідображенняв значенніпоказникачистого спреду.

  2. Якбанк 1, так і банк2 має позитивнучисту відсотковумаржу, якадемонструє,наскількидоходи відактивних операційздатні перекривативитрати попасивним операціям.Проте в банку2 значенняпоказникавище ніж в банку1, і становить16,46%. Але це більшепояснюєтьсяменшою сумоюзагальнихактивів банку2 в порівнянніз банком 1, аджевідсотковийприбуток (різницяміж отриманимиі сплаченимивідсотками)в банку 2 менша(4848822 грн. в банку1 та 3513441 грн. в банку2).

  3. В банку1 продуктивністьпраці одногопрацюючогобільше, ніж убанку 2, так якодин працівникбанку 1 виробляє20216 грн., в той час, як в банку 2 –5539грн.

  4. Накожну грошовуодиницю, витраченуна утриманняпрацівниківбанку 1, припадає2,94 грн. чистогоприбутку, ана кожну грошовуодиницю, вкладенув персоналбанку 2 – лише0,8 грн. Отже, вбанку 2 на утриманняпрацівниківзатраченобільше коштів,ніж вони “створили”чистого прибутку,тобто витрати,пов’язані зутриманнямперсоналу вданому банкуне окупилися.Таким чином,з метою підвищенняприбутковостіроботи банківськоїустанови,керівництвубанка 2 слідпосилити контрольза рівнемадміністративнихвитрат та здійснитизаходи щодозменшення їхрозміру.

Узагальнюючимпоказником,що характеризуєприбутковістьдіяльностікомерційногобанку, можнаназвати показникзагальноїрентабельності,який розраховуєтьсяяк відношеннячистого прибуткубанку до йоговитрат. Визначимозначення цьогопоказника длябанку 1 та банку2 на 1 квітня 1998року:

R1= 8392701 /7664895*100% = 109,5%

R2= 1384795 /4754701*100% = 29,12%

Показникзагальноїрентабельностібанку 1 станомна 1.04.98р. склав109,5%, банку 2 – 29,12%. Тобто,на 1 гр.од. витратбанку 1 припадає1,09 гр.од. прибуткупісля оподаткування.В банку 2 на однугрошову одиницювитрат припадає0,29 гр.од. чистогоприбутку. Цесвідчить, щоробота банку2 була меншефективною,ніж у банку 1.

Розглянемотепер фактори,що впливаютьна дохідністькапіталу банку.Одним з такихфакторів євідношенняприбутку (Пр)до статутногокапіталу (Ск)у вигляді:

Пр / Ск= Пр/А : Ск / А

Виходячиз формули показникадохід на активи,отримаємо

Пск= Да / Кск , де (1)

Пск- прибутковістьстатутногокапіталу,

Да –дохід на активи,

А –загальні активи,

Кск– коефіцієнтстатутногокапіталу.

Звідси,для підвищенняприбутковостікапіталу (статутногокапіталу) банкуслід збільшуватидохідністьактивів і зменшувативідношеннястатутногокапіталу доактивів, або,інакше кажучи,зменшуватичастку статутногокапіталу взагальній сумікоштів банку.А для збільшеннядохідностіактивів слід,зокрема, збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів.Проте збільшеннявласних коштівбакну, основноючастиною якихє статутнийкапітал, будеозначати одночаснозбільшеннязнаменникавиразу (1), тобтозменшенняприбутковостікапіталу банку.

Отже,для керівництвабанку в результатійого діяльностіможе виникнутитакож питання,які значенняпоказників,що характеризуютьдіяльністьбанку є бажаними.Як бачимо звище викладеного,при збільшеннідостатностікапіталу банкубуде зменшуватисяйого прибутковість.В таких випадках,як відомо, ізтеорії оптимальногоуправління,застосовуютьдва основнихпідходи.

Припершому підходішукають компроміснийваріант, якийв даному випадкубуде означатидеякий прийнятнийрівень достатностікапіталу, привсякому прийнятномурівні прибутковостібанку. Значенняприйнятнихрівнів достатностікапіталу іприбутковостібанку будутьпри цьомувизначатисясуб’єктивноюдумкою керівництвабанку.

Придругому підходівибирають одиніз показниківефективності,який намагаютьсямаксимізувати/ мінімізувати,а на значеннярешти показниківпокладаютьобмеження.Вибір цих обмеженьвзагалі такожє суб’єктивним,проте в разівипадків вониможуть об’єктивноіснувати. Вданому випадкутаким обмеженнямиможна вважатинормативиНаціональногобанку України,що визначаютьдостатністькапіталу банкуі ліквідністьйого балансу.

Отже,при такомупідході критеріємефективностідіяльностібанку є такийрозмір показниківприбутковості,який забезпечуємаксимальнінорми прибуткупри одночасномувиконаннінормативів,встановленихНБУ.

2.2.Напрямки зростаннядоходів банкувід здійсненнябанківських операцій.


Увикладеномувище матеріалібуло виявлено,за рахунокякої діяльностікомерційнібанки формуютьсвої доходи.Основне джерелобанківськихдоходів — кредитнадіяльність.Були визначеніфактори, щовпливають нарозмір формуванняприбутку (процентисплачені таотримані, величинапозичковихкоштів). Протеважливе завданняуправлінняформуваннямприбутку є нетільки виявленняфакторів, щовизначаютьрозмір доходу,але й вмінняуправляти цимифакторами татим самимзбільшуватиобсяг отриманогоприбутку.

В зв’язкуз цим необхідновиділити основнінапрямки (причини)зростаннядоходів.

  1. Загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдохід.

  2. Змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах.

  3. Зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку.

  4. Змінаструтури портфелюдоходних активів,тобто підвищенняпитомої вагиризиковихкредитів вкредитномупортфелі банку,наданих підвисокі проценти.

Необхіднопровестихарактеристикукожного з напрямків.

І.Загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдоход.

Цієюгрупою активівє кредитніоперації банку.Для їх проведеннябанку необхідні,по-перше, залученняклієнтів, якібажають отриматикредит. У теперешнійчас для комерційнихбанків Українице не проблема.Тих, що маютьпотребу в грошовихресурсах достатньо,і проблема —не в кількості,а в якості клієнтів (мається наувазі їх здібністьвідповідатипо своїм забов"язанням).По-друге, банкповинен матидостатнійкредитнийпотенціал,який відображаєвеличинумобілізованихв банку коштівза відрахуваннямрезерву ліквідності.

Такимчином, длязбільшенняобсягів активу,що приноситьдохід, банкунеобхіднонарощуватисвій кредитнийпотенціал,який складаєтьсяіз власних ізапозиченихкоштів. В цьомузв"язку комерційнібанки повиннідіяти за наступниминапрямками:

— збільшеннячисла банківськихвкладників,для чого банкупотрібно проводитизважену маркентинговуі процентнуполітику. Особливуувагу слідприділитизалученимкоштам населення,які володіютьнелегальнимгрошовимпотенціалом.Розглянемодіяльністьбанку АБ "Еліта"м. Запоріжжяпо цьому напрямку:

Таблиця2.4.

Структурадепозитів АБ"Еліта".


01.01.97

01.01.98


Сума,

грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Депозитиорганізацій

45000

0,12

830000

1,64

2.Вклади населення

253450

0,66

615000

1,21

3.Розрахунковіта поточнірахунки

23258500

60,27

33300022

65,68

4.Бюджетні рахунки

15036200

38,96

15956350

31,9

Всього

38593150

100,00

50701372

100,00


Банк,як видно ізвищеприведенихданих, успішнонарощує своїпозичені ресурси,особливо цестосуєтьсядепозитіворганізаційта населення.

ІІ.Зміни питомоїваги доходнихактивів в сукупнихактивах. Іншимисловами комерційнийбанк повиненнарощуватитак звані "працюючі"активи і скорочуватидо можливогомінімуму"непрацюючі"активи. Однак,саме "непрацюючі"активи забезпечуютьліквідністьбанку. До нихналежать:

- касаі прирівненідо неї кошти;

- коштина кореспондентськихрахунках вНаціональномубанку Українита в інших банках;

- коштина резервномута депозитномурахунках вНБУ.

Крімтого дого"непрацюючих"активів належатьактиви, щозабезпечуютьдіяльністьбанку: будівлі,споруди, обладнаннятощо.

Будь-якийбанк повиненнамагатисязнизити часткутаких активівв балансі, особливотаких статейяк несплаченіпроценти ісумнівні кредити.Для цього необхіднобільш ефективнопроводитиоцінку кредитоспроможності позичальникаі банківськийконтроль.

Такимчином банківськаліквідністьдосягаєтьсяпри максимізаціїзалишків вкасах та накореспондентськихрахунках повідношеню доінших активів.Але саме в цьомувипадку прибутокбанку мінімальний.Максимізаціяприбутку вимагаєне збереженнякоштів, а їхвикористаннядля видачіпозик і здійсненняінвестицій.Оскільки дляцього требазвести касовуготівку і залишкина кореспондентськихрахунках домінімуму томаксимізаціяприбутку ставитьпід загрозубезперевністьвиконаннябанку своїхзобов"язаньперед клієнтами.

Отже,сутністьбанківськогоуправлінняполягає в гнучкомуспіввідношенніпротилежнихвимог ліквідностіі прибутковсті.

ІІІ.Зміна загальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанка.

Працюючив цьому напрямкукомерційнібанки намагаютьсязбільшитирівень процентноїставки по активнихопераціях,тобто тут спрацьовуєпринцип будь-якогокомерційногопідприємства:"дешевше купити,дорожче продати".

З іншогобоку, в умовахконкуренціїміж кредитнимиустановамита боротьбиза розширенняобслуговуванняринків банкиможуть не керуватисьцим правилом.Вони можутьне підвищуватирівень процентноїставки, розраховуючина те, що більшнизькі ставкизалучать більшукількістьклієнтів тадозволятьзавоюватиконкурентнуперевагу.

Такимчином, щоб отриматибільший доход,банк повиненвраховуватикрім специфічнихфакторів, щовизначаютьрозмір процентапо активнихопераціях(облікова ставка,рівень інфляції,термін позикиїї розмір, ризик,характерзабезпечення,витрати пооформленнюпозики та контрольта інші), а такожпопит на кредитномуринку і ставкиконкуруючихбанків та іншихфінансово-кредитнихустанов.

НаУкраїні в нашчас спостерігаєтьсязниження рівняпроцених ставокпо активнихопераціях. Цепояснюєтьсяне тільки зниженнямтемпів інфляції,але й розвиткомконкуренціїна ринку банківськихоперацій.

Таблиця2.5.

Середньозваженіпроцентніставки по України.

Період

Середньозваженарічна ставка,%

01.01.96

122,7

01.01.97

110,5

01.01.98

91,2


IV. Змінаструктурипортфеля доходнихактивів.

Цейфактор підвищеннядоходностімає на увазізростанняпитомої вагиризиковихкредитів вкредитномупортфелі банку,наданих підвисокі проценти.Ризикові операціїможуть принестибанку добрийдохід, якщовін буде правильноними управляти.

Головнимзавданнямуправлінняризиковимиопераціямибанку є визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику та прийняттянегайногопрактичногорішення, спрямованогоабо на використанняризиковихоперацій, абона виробіткусистеми заходів,що знижуютьможливістьпояви витратбанку від проведеннятієї чи іншоїоперації.

Ризиковікредитні операції—це операції,пов’язаннііз ризикомнесплатипозичальникомосновногоборгу і процентів,що мають бутисплачені кредитору.Існує декількаспособів захистувід кредитногоризику:

а)диверсифікаціяпозик —чим більшійкількостіпозичальниківбуде наданийу тимчасовевикористанняпозичковийкапітал банку,тим, при іншихрівних умовах,меншим будеступінь ризикунеповеренняборгу, оскількиможливістьбанкрутствабагатьохпозичальниківзначно нижчаможливостібанкрутстваодного чи декількохпозичальників.ДотриманняпринципудиверсифікаціїконтролюєтьсяНБУ, який встановивмаксимальнийрозмір ризикуна одногопозичальника—не більше 25%власних коштівбанку;

б)постійнийконтроль банкуза станом справу позичальникана протязівсього термінукористуванняпозикою і увипадку виникненняу нього проблемнихситуацій, якіможуть привестидо несплатиборгу, прийняттяпопереджувальнихзаходів щодозахисту своїхінтересів;

в)страхуваннякредитнихоперацій означає,що банки повинністворюватистрахові фондияк на мікро,так і на макрорівні, а такожстрахувативисокоризиковікредитні угодив спеалізованихстраховихорганізаціях.

Кожнийз напрямківпідвищеннядоходностікомерційнихбанків маєсвої перевагита недоліки.Тому банк повиненбудувати своюдіяльністьтак, щоб досягатинайвищих результатівпри найменшихвитратах.

2.3.Аналіз використанняприбуткукомерційногобанку.


В більшзагальномурозуміннірезервамизбільшенняприбуткукомерційногобанку є максимізаціядоходів, мінімізаціявитрат, грамотнийменеджмент,динамічні ідоцільні витратина утриманняапарату управління.Отже, тому наступноюпроблемою єправильне іцілеспрямованевикористанняприбутку, отриманогокомерційнимбанком в процесійого діяльності.

Прибутокбанку створюєтьсяпо результатамйого діяльностіяк різниця міжфактично отриманимидоходами іздійсненимивитратами ірозподіляється,як правило порезультатамроботи за квартал,а в кінцевомуваріанті — зарік у відповідностіз рішеннямзагальнихзборів акціонерів.На протязіроку розподілприбутку, якправило, проводитьсяу вигляді авансуна основівстановленихзагальнимизборами пропорцій.

В залежностівід податковогозаконодавствабанки сплачуютьподатки в державніі місцеві бюджетиз прибутку абодоходу. Звичайно,механізм стягненняподатків, щозастосовуєтьсяв тій чи іншійкраїні, впливаєяк на рзмір,так і на порядокрозподілуприбутку.

Системаоподаткуваннякомерційнихбанків провіднихзарубіжнихкраїн, як правило,пов’язана ззагальноюсистемою податківна корпорації.Так, на приклад,у Великобританіїбанк сплачує33-35% від загальногодоходу з внутрішнихі зарубіжнихоперацій. ВСША ставкафедеральногоподатку наприбуток зниженадо 34% (порівняноз 46% у 1986 році). Однакбанки США. якправило, сплачуютьще більш низькуставку завдякивирахуваннюз бази оподаткуваннядоходів подеяким видамцінних паперів.У Франції банки(включаючивідділенняіноземнихбанків) сплачуютьподаток зкорпорацій,який дорівнює34% з нерозподіленогоприбутку і 42%з прибутку,який виплаченийу виглядідивідендів.Податок надодану вартістьне стягуєтьсяз основнихвидів банківськихдоходів (процентів,комісій тощо),але сплачуєтьсяу розмірі 18,6% здоходів відоперацій полізінгу, торгівлідорогоціннимметалами, трастовихоперацій тазберіганняцінностей всейфах.

Досліджуючидосвід оподаткуванняпровіднихкраїн можназробити висновок,що уряди цихкраїн не намагаютьсястягувати зкорпораційвсе до останньоїнитки (як цеінколи робитьсяна Україні), анавпаки сприяютьдіяльностікорпораційзнжуючи податкиабо встановлюючидиференційованусистему оподатківання.Однак, не слідзабувати, щоекономічнаситуація вУкраїні протилежнаситуації в цихкраїнах. Алев подальшому,при умові досягненнястабільностіекономіки,можливе використуваннязарубіжногодосвіду.

Увідповідностіз податковимзаконодавствомУкраїни комерційнібанки сплачуютьподатки додержавногоі місцевихбюджетів зприбутку (доходів)і нормативплати податкудо бюджету побанкам складає30%. Треба відмітити,що на відрахуванняприбутку добюджету банквпливати неможе, оскількиці нормативирегламентуютьсязаконодавчо.Після сплатиподатків іштрфів, накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду;

-достраховогофонду;

-дофондів економічногостимулюваннябанку;

-наблагодійніта спонсорськізаходи;

-насплату винагородкерівництву.

З суми,яка залишаєтьсявиплачуютьсядивідендипайщикам. Якщозалишаєтьсясума, то вонаможе бутивідправленана індексаціюакцій або ж наприріст статутногофонду за згодоюакціонерів.Якщо банк запідсумкамидіяльностіза минулий рікдопустив збитки,то вони покриваютьсяза рахунокрезервногофонду, а прийого недостатності— за рахуноккоштів статутногофонду.

Розглянемодокладнішемеханізм створеннярезервногоі страховогофондів, оскількивони законадавчоозначені імають великезначення длядіяльностікомерційногобанку.

Прибутокє основниммі єдиним джереломствореннярезервногофонду комерційногобанку, якийпризначенийдля покриттяможливих збитківвід банківськоїдіяльності,а також длясплати дивідендівза привелійованимиакціями, колидля цьогонедостатньоприбутку. Наявністькоштів в резервномуфонді забезпечуєстійкістькомерційногобанку, зміцненняйого матеріальноїта фінансовоїбази. В своючергу, це сприяєпідвищеннюгарантій виконаннябанком своїхзобов’язаньперед кредиторами,зменшує вірогідністьбанкрутствакомерційногобанку. Резервнийфонд комерційногобанку створюєтьсяу порядкувстановленомузборами акціонерів,а його розмірвстановлюється,як правило нарівні 25% відстатутногофонду, а відрахуваннявід чистогоприбутку повинніскладати неменше 5% на данийчас в Україні.Якщо в процесіабо після створеннярезервногофонду з ньогопроводятьсявиплати напокриття збитківта непередбаченихвитрат, товідрахуваннявідновлюютьсядо встановленняналежногорозміру цьогофонду.

Згідноз діючим законодавствомУкраїни комерційнийбанк зобов’язанийстворюватистраховийрезерв длявідшкодуванняможливих втратпо основномуборгу (без відсотківі комісій) завсіма видамикредитів таінших активнихоперцій, яківідносятьсядо їх основноїдіяльностіу національнійта іноземнійвалюті. Комерційнібанки Україниформують страховірезерви зарахунок щоквартальнихвідрахуваньвід прибутку,що залишивсяпісля оподаткування.Хоча свтовийдосвід свідчить,що оптимізаціяджерел наповненнянеобхіднихстраховихрезервів длязабезпеченяфінансовоїстійкостіукраїнськихбанків полягаєу встановленняпорядку їхформуванняза рахунокщомісячнихвідрахуваньіз віднесеннямна операційнівитрати банку.

Необхіднимє утворенняфонду страхуваннядепозитів. Цей фонд зможенадати гарантіювкладникам на поверненняїх коштів. Данийфонд може бутиутворений якна державномурівні (наприклад,США) так і нарівні окремовзятого банку.У нас він утворюєтьсяна державномурівні як окремоюридична особа.

Зарубіжнібанки такожза рахуноксвоїх доходівстворюютьрезерви навипадок непогашенняпозичок, виконуютьстрахові платежі,пов’язані зістрахуванняммдепозитів івкладів, володінняммайном і можливимипожежами, повенями,соціальнимипотрясіннями,а також з імовірністювитрачаннята привласненнячужих грошей,пограбування,втратою банкнот,чеків, ціннихпаперів таінших важливихдокументів,які пересилаютьсякур’єрами абоіншим способом,підробкоюдокументівтощо. На жальв Україні цівиди страхуванняпоки що не отрималиналежногорозвитку.

Ефективнадіяльністьу галузі банківськогобізнесу дозволяєкомерційнимбанкам займатисяблагодійно-спонсорськоюдіяльністю,яка займаєнеабияке місцев життєдіяльностікомерційногобанку. В якостіприкладу розглянутийАБ “Еліта”.

АБ“Еліта” активнозаймаєтьсяспонсорськоюта благодійноюдіяльністю.Це одне з основнихнапрямків вдіяльностібанку, яке визначаєйого обличчя.Банк віддаєперевагу заходам,що несуть гуманізмі мають соціальнийнапрямок:

-наданнядопомоги дитячимлікувальнимустановам;

-допомогаінвалідам таветеранам;

-фінансуваннянавчальнихустанов;

-фінансуваннярозвитку спорту;

-підтримкадухового відродженнякраїни.

Напротязі 1997 рокубанком надаваласьфінансовапідтримка:

-СпілціЧорнобиля,Фонду сприянняполітиці молоді,Фонд оздоровленнядітей, школі№110 м. Запоріжжя.Банк виступивспонсоромвидання книги“Чорнобильі Запоріжжя:тоді і десятьроків потому”— автори М.І.Костенецькийта Г.Т. Грибиненко;

-булипридбані медикаментита надана фінансовадопомога обласнійдитячій лікарні,2-й кафедрі хирургіїінститутуудосконаленнялікарів іменіГорького;

-банкє спонсоромгандбольноїкоманди “МоторСіч” та баскетбольноїкоманди “Козачка-ЗАлК”;

-надаєфінансовудопомогуправославнійцеркві — ЗапорізькомуЄпархіальномууправлінню,обласній організаціїохорони пам’ятників.

Отже,як видно АБ“Еліта” надаєвідчтну допомогусвоїй областіі це дуже добре,оскільки, якщоти маєш більшегрошей ніж уінших, то чомуне допомогтитим, хто в нихмає потребу.

Такимчином, прибутоккомерціногобанку має великийефект, що булозазначено упершому розділіцієї роботи,а підтвердженов цьому розділіна прикладіконкретногобанку.

Загальнамаса вільногозалишку прибутку,що залишаєтьсяпісля відрахуваньу вищезазначеніфонди, направляється,як правило, навиплату дивідедівакціонерампропорційнорозміру коштів,вкладених ними в статутнийфонд комерційногобанку. Збільшеннявласного капіталуза рахунокнерозподіленогоприбутку вигідніше,ніж за рахунокнового випускупростих акцій,оскільки відсутнівитрати, пов’язаніз випускомнових ціннихпаперів. Причому,якщо за привілейованимиакціями дивідендфіксуєтьсяпри їх випускув процентахдо номінальноївартості іповинен в першучергу (післяусіх обов’язковихплатежів івиплати відсотківпо облігаціях),то по звичайнимакціям і попаям розмірдивідендузалежить відрозміру отриманогоприбутку і прийого зниженніможе зовсімне виплачуватися,до чого акціонерибанку повиннібути готові.

Післяусіх вищевказанихрозподілівза рішеннямакціонерівможна залишитичастину прибуткуненаправленоюв жоден з фондіві невикористаноюпо жодному звище вказанихнапрямків.Такий прибутокназиваєтьсяневикористаним.

Ось,наприклад, якздійснює розподілприбутку Київськийфіліал АБ “Еліта”.Після сплатиподатку наприбуток (30% відотриманогоприбутку), чистийприбутокрозподіляєтьсянаступнимчином:

1. 45%направляєтьсяв Головнийофіс для формування:

-5% - резервногофонду;

-40% - фондудивідендівпо акціям;

2. 55% залишаєтьсяв розпорядженіфіліалу. Розподілфондів філіалуміж фондомнакопичення(фонд розвитку)та фондом споживання(фонд матеріальногозаохочення)здійснюєтьсяфіліалом самостійно.Однак, Головнийофіс банкунадає рекомендаціїпо розподілуцих сорокавідсотків: 40%- фонд розвиткувиробництвата 15% - фонд матеріальногозаохочення.

Кажучипро вдосконаленнявикористанняприбутку необхіднов першу чергувизначитисуб’єктів,зацікавленихв отриманніприбутку. Середсуб’єктівможна виділитигрупи:

-акціонерибанку;

-персоналбанку;

-вкладникиі дебітори;

-органидержавноївлади і управлінняв особі НБУ таДПІ.

У кожноїз цих груп - своїцілі і завдання,які можутьвходити в протиріччяз інтересамиіншої групи,стосуєтьсяце в основномусаме розподілуприбутку. Справав тому, що вотриманніприбутку зацікавленіусі. Так завдякизбільшеннюабсолютноїмаси прибуткуакціонериотримуютьбільший дивідендна акції, керуючийперсонал зможерозширитиматеріально-технічнубазу, покращитиергономічніумови, умовипраці. Для дебіторівбанку збільшуютьсяможливостіу використаннігрошових засобів,для вкладників— підвищуєтьсягарантія поверненнясвоїх грошовихкоштів. Завдякизбільшеннюприбутку державнийбюджет отримаєбільше відрахуваньпо податкамз прибутку.Коли справадоходить дорозподілу, тоінтереси усіхцих суб’єктіврозмежовуються:кожний намагаєтьсяотримати більше.

Прибуток,в тому числіі банківський,важливий дляусіх учасниківекономічногопроцесу. Власникиакціонерногокапіталу зацікавленів отриманіприбутку, такяк він являєсобою дохідна інвестованийкапітал. Прибутокнесе вигодувкладникам,так як завдякизбільшеннюрезервів іпідвищеннюякості послугскладаєтьсябільш міцна,надійна таефективнабанківськасистема. Позичальникипобічно зацікавленів достатньомубанківськомуприбутку взв’язку з тим,що здатністьбанку надаватипозички залежитьвід розміруі структурийого капіталу,а прибуток —основне джереловласного капіталу.Навіть економічнігрупи, якібезпосередньоне користуютьсяпослугамибанків, отримуютьпобічну вигодувід банківськогоприбутку, томущо надійнабанківськасистема означаєбезпеку вкладівта наявністьджерел кредиту,від яких залежатьпідприємстваі споживачі.

Томупри використанніприбутку основнимзавданнямкерівництває знаходження“золотої середини”— компромісногорішення, приякому всізацікавленів отриманідоходу особибудуть задоволені.На дане рішеннявпливає багатофакторів: кількістьотриманогоприбутку, відношеннядоходу на акціюдо середньоїзаробітноїплати в країні,компетентністьперсоналу ійого здатністьпереконатиакціонерівв правильностіобраного рішенняпо розподілуприбутку, також,рівень економічноїграмотностіакціонерів— власниківкапіталу.

Навідрахуванняприбутку добюджету банквпливати неможе: ці нормативирегламентуютьсязаконодавчимиактами.

Наступниметапом є розрахункиз дебіторамита вкладниками,так як для підтримкивисокої репутації,яка так важливав банківськійдіяльностібанк повиненв короткийстрок відповідатипо борговимзобов’язанням.

Найбільшконфліктнимі потребуючимособливоїуваги є процесрозподілуприбутку міжакціонерамибанку (у виглядідивідендів)та керуючимперсоналом(до фондів розвитку,економічногостимулювання,основних засобіві т.п.).

Необхіднозауважити, щодля деякихбанків це одназ основнихпроблем розвитку.Причиною такогостановища єнекомпетентністьакціонерівбанку. Достатньограмотна ікомпетентнаполітика персоналув сукупностіз пріоритетамирозвитку діяльностібанку дозволяютьщорічно зароблятибанкам великіприбутки. Нафоні цього незрозумілобажання акціонерівне направлятина розвитокбанку коштів,навіть до ранішестворенихфондів такихяк резервнийвони, наприклад,направляютьсяна виплатудивідендів.

Однимз резервівзбільшенняприбутку іраціональногойого використанняє фінансовепланування.Багато витратнесуть банкивнаслідокнеузгодженихдій різнихуправлінь міжсобою. Фінансовийплан дозволяєспрогнозуватидоходи, витратиі прибутокбанку на рік.І хоча в умовах,які склалисяв нашій країні,через нестабільність,інфляцію реальнідані можутьсуттєво відрізнятисявід запланованихале пропорціїзалишаютьсяпрактичнонезмінними.Банківськаустанова повиннареально бачитиперспективисвого розвиткуі цілі на поточнийрік.

ПередРадою банкузавжди стоїтьдилема: “Кудинаправитиприбуток?”Забезпечитивисоку дохідністьакцій (пайок)або нарощуватифонди банку.Природньо,учасники банкубудуть зацікавленіу збільшеннідохідностісвоїх інвестиційв банківськудіяльність.Але необхідновраховувати,що спрямуванняприбутку наутворенняфондів банкув певній мірізнижує рівеньдивідендів,однак збільшуєвласні коштибанку, слугуєбазою подальшогоросту банку,а отже, роступрибутку ізбільшенняйого фінансовоїстійкості.

РозділІІІ. Шляхипідвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків і їхфінансовоїстійкості.


Банківськасистема Українисьогодні знаходитсьяна дуже важливомуетапі свогостановленняі розвитку.Життя висунулоперед банківськоюсистемою рядпроблем, відвирішення якихзалежить нетільки майбутнядоля багатьохкомерційнихбанків, але йподальшереформуваннятих секторівекономіки, якіобслуговуютьсяцими банками.

Багатокомерційнихбанків сьогоднізнаходятьсяв тяжкомуфінансовомустані, що негативновідбиваєтьсяна їх діяльності,а отже і настановищі їхклієнтів. Минулий1997 рік видавсяне зовсім вдалимдля українськихкомерційнихбанків. Особливоце стосуєтьсятретього кварталу1997 року, колисвітова фінансовакриза “похитнула”і нашу банківськусистему. Алеокрім неї надіяльністьбанківськихустанов Українипродовжуютьнегативновпливати наступніфактори:

-глибокакриза екноміки,недієздатністьдержавнихструктур пожвавитивиробництво;

-політичнанестабільність,яка посилюєтьсяновими виборами,а також протистоянняпарламентута уряду;

-впровадженнянедосконалиихподатковихзаконів, особливоце стосуєтьсянещодано прийнятихзаконів “Прооподаткуванняприбуткупідприємств”та “Про податокна додану вартість”;

-зростаннявід’ємногозовнішньогосальдо, посиленнязалежностіекноміки іфінансів країнивід іноземнихкредитів таміжнарооднихкредиторів;

-низькаінвестиційнапривабливістьекономікиУкраїни як длявнутрішніх,так і для зовнішніх інвестоорів.

Всеце не змогловідбитися надіяльностікомерційнихбанків України.Але цей впливпосилюєтьсяі самим станомв серединібанківськоїсистеми.

Отже,на даний часв Україні склавсятакий станбанківськоїсистеми.

На 1січня 1998 рокув Українізареєстроване227 банків, з якихфактично працюють186 (81% від загальноїкількості).Рівень інфляціїза 1997 рік склав10,11%. В цілому побанківськійсистемі заминулий ріккредити українськихбанків складали9,3 млрд. грн. (зростанняв 1,38 рази порівняноз 1996 роком), внескив цінні папери— 2 млрд. грн.(зростання в1,9 млрд. грн.), резерви— 217 млн. грн. (в2,08 рази), а балансовийприбуток — 999млн. грн. (в 1,17 рази).

Балансовийприбуток 113 банківза 1997 рік, яківходять доАсоціаціїукраїнськихбанків, (див.додаток 10) склав822,1 млн. грн. (середняприбутковістьуставногофонду — 86,1%, а середняприбутковістьчистих активів— 6,95%). АналітикиАсоціаціїукраїнськихбанків відмічають,що в кінці 1997 рокупо відношеннюдо кінця 1996 рокуприбутковістьуставногофонду зменшиласяна 4,7%, а прибутковістьактивів — на1,4%. Цікаво, щонайбільшуприбутковістьуставногофонду продемонстрував“Ощадбанк”— при статутноомуфонді 10, 5 млн.грн.він отримавприбуток врозмірі 52,8 млн.грн. Тобто на1 грн. статутногофонду банкможе виплачуватидивіденди усумі 5,03 грн. Даліпо цьому показникуйдуть “Українсьийкредитнийбанк” (4,57 грн.),“Слав’янський”(3.47 грн.), “Укрсооцбанк”(3,08 грн.) і “Приватбанк”(2,88 грн.), який вминулому роціотримав найбільшийсеред 113 банківприбуток —майже 130 млн. грн.

Зрозумілоне усі банкипрацюють зтаким рівнемприбутковості,але все ж такифізичні особивсе більшедовіряють своїгроші банківськимустановам.Так, за минулийрік внескинаселеннязросли на 58% ідосягли 1,35 млн.грн.

В зв’язкуз незадовільнимстановищембанківськоїсистеми в 1997 роцітільки 74 % комерційнихбанків працювалонормально, 18% банків поставленов режим фінансовогооздоровлення,а 8 % — ліквідовано.

Требавідмітити, щобанкрутствотого чи іншогобанка вкрайнегативновідбиваєтьсяна фінансовомустановищі тихюридичних іфізичних осіб,грошовимикоштами якихцей банк користувався.

Незважаючина падінняобсягів виробництва,банкіськасистема загаломзалишиласяприбутковою,хоча порівняноз попереднім1996 роком прибутковістьактивів такапіталу в1997 році знизиллася.

Щостосуєтьсястатистикиприбутку зайого складом,то в 1997 році зрослачастка доходіввід операційз цінними паперамита векселями(див. додаток11), але все ж такинайбільшучастку в прибуткукомерційнихбанків Українизаймають відсоткиотримані занаданими кредитами— 37%.

84% витрат,що були виділеніна утриманняпідрозділівбанків, становлятьвитрати наутриманняапарату управління(див. додаток12).

В ціломусеред українськиихбанків останнімчасом спостерігаєтьсятенденціязниження часткипроцентнихдоходів в їхньомузагальномуобсязі. Прицьому непроцентнідоходи збільшуютьсяпереважно зарахунок розширенняобсягівкасово-розрахунковогообслуговування.З одного боку,це явище позитиивне,бо свідчитьпро розширеннякількостіклієнтів, збільшеннякількостіпослуг зарозрахунково-касовимобслуговуванням.З іншого боку,ці цифри такожсвідчать пронерозвинутістьв Україні ринкубанківськихпослуг взагаліі факторингових,лізингових,трастових. якіпосідаютьістотне місцев діяльностізахідних банків,зокрема.

Відповіднодо вищесказаногоможна відмітити,що українськабанківськасистема маєвеликі перспективищодо підвищенняефективностідіяльностікомерційнихбанків, але цеможливе лишеза умов покращенняне тільки станубанківськоїсистеми, а івсієї економікиУкраїни в цілому.

Отже,сьогодні впрактиці українськихбанків існуєдуже великанизка проблем,з якими вонистикаютьсякожен день усвоїй діяльності,і деякі з нихбезпосередньовпливають наприбутковістькомерційнихбанків України.Вирішення цихпроблем, яквже відмічалосяраніше, залежитьне тільки відвдосконаленнямеханізмубанківськоїдіяльності,але й від загальногоекономічногостану в державі.Відомо, що більшістьгосподарству нас сьогодніє слабкими, знизьким рівнемкредитноїздатності, ато й простозбитковими.Кредитні відносиниз такими господарствамине надійні,пов"язані зпідвищенимризиком. З позиціїбанка як підприємства— це малоприємнаклієнтура. Алез позицій народногогосподарстівв цілому, рядструктур ізцих малорентабельнихпідприємствє життєвонеобхідними,без функціонуванняяких суспільствоне може нормальноіснувати ітому якразсаме ці підприємствапотребуютьбанківськоїпідтримки.Вихід із цьогопротиріччяіснує.

Традиційнотака ситуаціявирішуєтсьяне за рахуноккомерційногобанку, примушуючийого кредитуватитаких клієнтівабо виконуватиті чи інші операції,а при підтримцідержави. Держава,яка зацікавлена,наприклад, врозвитку виробництвапродуктівхарчування,легкої промисловості,сільськогогосподарстваі тощо, берена себе додаткові,в їх взаємодіїз банками,матеріальнігарантії.

Їх можебути декілька,насамперед,є категоріїдешевих кредитів.Організаційнов таких випадкахкомерційнийбанк кредитуєпідприємствопо заниженійвідсотковійставці, а держава(бюджет) компенсуєйому різницю,між тим, нижчимрівнем відсотка,який зможутьплатити підприємства,і кредитнимвідсотком,який складаєтьсяна ринку. Можливийі інший варіант,коли бюджетпередає комерційномубанку відповідніресурси, якіпризначенідля спеціальнихінвестиційнихкредитів. Впершому випадкудержава компенсуєбанку платуза кредит, а вдругому — даєгроші. В кожномуіз цих випадківмова йде проспеціальнозатвердженудержавою програму(національнуабо регіональну),яка фінансуєтьсябанками і якаодержує відповіднуурядову підтримку.Ніхто при цьомуне втрачає:народне господарствоодержує додатковийімпульс длярозвитку життєвонеобхіднихгалузей, а укомерційнихбанків не тількине тільне непропадає комерційназацікавленість,але й, одержуючидодатковігарантії держави,з більшим бажаннямвзаємодіютьз такими клієнтами.

В складнійекономічнійситуації (іособливо вумовах інфляції)банки обережновідносятьсядо потреб бюджету,в кредитуваннійого видатків.Банківськесприяння програмирозвитку економікидержави здійснюєтьсяне шляхом огульногокредитуваннябільшої частинивидатків державногобюджету і йогодефіциту, ашляхом закупкицінних паперівта інших зобов"язаньдержави, а такожна основі кредиту,його терміновостіі платності,находячи джереладля непониженнядоходності комерційногобанку.

Важливимінструментомстимулюваннябанківськоїдіяльностіє також податковаполітика. Вцілому вонаповинна виходитиз тих же принципів,які закладенів податковійсистемі відносновсіх іншихпідприємств.Посиленийподатковийпрес, якийнапрвленийна скороченняприбутку банка,в кінцевомурахунку відіб"єтьсяна розвиткудіяльностіпідприємств.

Розглядаючирезультатидіяльностікомерційнихбанків Україниза роки їхіснування,буде повчальнимзвернути увагуне тільки нароботу комерційнихбанків, якіопинились втяжкому фінансовомустановищі, втому числізбанкрутілих,а також і тих,які у важкихумовах економічноїкризи не тількивистояли, а йукріпили своєфінансовестановище.

Економічнесередовище,в якому функціонуєбанківськасистема, нормативнірегуляториі вимоги з бокуНБУ до всіхкомерційнихбанків булипрактичнооднаковими.Тоді чому жодні банкизбанкрутували,інші опинилисьв трудномуфінансовомустановищі, щеінші банкиопинились вгрупі більшменш "благополучних"?Особливо неможливо незвернути увагуна те, що в групі"багополучних"опинились нетільки великі,сильні банки,але й малі банки.В той же часдеякі більшіпотужні банкизбанкрутували.Звичайно, щона це дуже важливепитання можебуде знайтивідповідь прибільш широкомута глибокомуаналізі діяльностікомерційнихбанків, але цевиходить замежі даногодослідження.Тут же звернемоувагу тількіна деякі сторонидіяльностібанків в умовахтрансформуваннявиробничихвідносин насучасномуетапі і яківплинули інині впливаютьна фінансовийстан банківськоїсистеми.

Досвідроботи банків"благополучних"засвідчує, щоїх успішнийрозвиток вумовах кризисузалежить впрешу чергувід рівняпрофесіоналізму—від політикибанка, майстерності,грамотноїпобудовиуправлінськихі функціональнихструткр. Досвідже банків, щозбанкрутіли,навіть тих,які мали більшменш великіструктурніфонди, показав,що їх, на першийпогляд, нормальнавнутрішняуправлінськаструктуранасправдівиявиласьаморфною,розвиваласьхаотично тазробилася неуправляємою.Такі банкимогли існувати та процвітатив умовах галопуючоїінфляції.

В цихумовах доходибанків перекривалинепрофісіоналізмв банківськійдіяльності,а збитки нівелювалата ж інфляція.Але як тількитемпи інфляціїпочали уповільнюватися,коли НБУ ставпроводитибільш жорсткумонетарнуполітику, аінфляція ставалавсе більш керованою,стан в цих банкахпочав сильнопогіршуватись.В банківськійсфері практичнонастав вториннийпереділ ринку— лиття, поглинання.На цьому етапінаступає періодзбільшеннябанків, а філіальнісистеми більшсильних банківпочинаютьрозширюватись.

Сьогоднів системікомерційнихбанків Українифункціонуютьдва види банків— банки з розвинутоюфіліальноюсіткою і банки,які не маютьфіліалів.

Єбанки без філіальноїсітки, які знайшлисвою нішу іспокійно в нійпрацюють. Наприклад,АКБ "Перкомбанк"—великий, комплектний,мобільний, маєсвою клієнтуру,рентабельнийбанк.

Неменше успішнопрацюють і тібанки, у якихє розвинутасітка філіалів(наприклад,АКБ "Приватбанк",у якого є більше100 філіалів).

Повчальнимв питанняхорганізаціїбанківськоїсправи в новихумовах є діяльністьАКБ "Укрінбанк",який має розгалуженусітку філіалів.Цей банк чіткорозділив функціїцентральногоапарату і полочноїопераційноїдіяльності.Центральнийапарат банказаймаєтьсяметодологією,контролем ікоординацієюдіяльностіфіліалів. Головнеоперційнеуправлінняв Києві займаєтьсящорічнимобслуговуваннямклієнтів. Банквизначивсязі своїми реальнимиклієнтами,знає їх балансиі фінансово-матеріальніможливості.В управлінськійструктурібанка з"явилисьюридичнийвідділ і відділуправліннякредитнимиризиками.

АКБ"Укрінбанк"значно переструктуризував,суттєво перебудувавсвій кредитнийпотрфель. Взв"язку з цимвін зменшивкількість, алеякість йогозначно підвищилася,більшістьвалютних коштівцього банкапрацює в різнихрентабельнихпрограмах.

Подоланнягіперінфляціїдозволяє банкампереходитидо більш реальногоплануваннясвоєї діяльності.Виникаютьумови длязастосуваннятаких інструментівв банківськійдіяльності,які дозволяютьяк планувати,так і одержуватидодатковийприбуток. Мовайде про ф"ючерси,опціони, форвардніоперації звалютою тіінші формидіяльності,які відповідаютьумовам ринковихвідносин.

Сьогоднів банківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення.Вони зачіпаютьперед усімпитання, якіпов"язані зподальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства,яким слід булоб передбачитислідуюче:

-банківськезаконодавствоповинно булоб відобразитивсі формивзаємовідносинбанків з органамидержавноївлади і управління,Національнимбанком, міжсобою і клієнтурою.Банківськізакони повиннімати характерпрямої дії зтим, щоб звестидо мінімумувтрученняорганів управлінняв діяльністькомерційнихбанків;

-вдосконалитисистему банківськоголіцензування,передбачитиусунення монополізмув банківськійдіяльності,а також рівністьумов конкуренціїміж банками;

-длязабезпеченняповноти банківськогозаконодавстванорми, яківідносятьсядо банківськоїдіяльності,слід було бвключати взаконодавчіакти по регулюванніінших сфердіяльності;

-ввестизаконодавчінорми, якірегламентуютькредитуваннябанками власнихакціонеріві пайщиків;

-привдосконаленніподатковогозаконодавстванеобхідновраховуватиспецифікубанківськогосектору тазацікавитийого в підвищеннідіяльностіі фінансовоїстійкості,створення вбанках резервівдля покриттяможливих збитків:указані резервиповинні створюватисьіз доходівбанка за рахунокоподаткування;

-упроститипроцедурустворенняфіліалів банків,зняти всігеографічнібар"єри організаціїнових банків;

-створювативідповідніумови дляорганізаціїспеціалізованихкредитнихустанов, інвестиційних,інноваційних,іпотечних,експортно-імпортнихбанків, товаристввзаємногокредиту, кредитноощаднихустанов, кредитноїкоопераціїі інших, якіприйняті всвітовій практиці.Поряд з великимибанками повиннабути і сіткамалих банківськихабо небанківськихустанов (зграничнимиправами), якітісно зв"язаніз малим бізнесомі мають з нимособливі відносини.

В ціляхзахисту власнихекономічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягненняборгу слідбуло б здійснитислідуючі заходи;

-здійснитирозробку відповіднихправил і процедурдля всіх стадійкредитноїдіяльності,які включалиб етапи обгрунтування,супроводженнята погашеннякредиту;

-систематичноі всебічновивчати кредитніризикі, прийматизаходи по їхпониженню.Вірно поступиликомерційнібанки, які всвоїх управлінськихструктурахорганізуваливідділи управліннякредитнимиризиками;

-вдосконалюватимеханізмекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;

-необхіднозабезпечитидостовірнуінформаціюпро клієнтів;

-однимз засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до нихє страхуваннядепозитів, якітакож захищаютьінтереси вкладників.Необхіднорозробитистрахуваннявкладів зурахуваннямдосвіду іншихдержав. Страхуваннядепозитівповинно здійснюватисьспеціальниморгвном, якийстворений заучастю Національногобанка України,страховоїустанови ікомерційнихбанків. Об"єктомстрахуванняповинні статитільки вкладиі депозитисуб"єктівгосподарювання,і в першу чергувклади і депозитинаселення. Прицьому розмірвкладу абодепозиту, поякому здійснюєтьсявідшкодуванняв певній сумі,повинен бутиофіційно обмежений;

-банкрутствобанків, особливовеликих, є небажанимтому, що це ведедо серйознихекономічнихпотрясінь якдля їх акціонерів,так і для економікив цілому. Алев процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства.Тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслідки, длячого слідпередбачитибільш чіткупроцедуруоб’яви банківбанкрутами.

Дужев критичномустані сьогоднізнаходитсьядовгостроковекредитування.Тому слід булоб здійснитизаходи позабезпеченнюпривабливостідля комерційнихбанків інвестиційнихта конверційнихкредитів зурахуваннямбільших обсягіввитрат по їхобслуговуванні,високого ступенюризику, відсутностінадійних гарантій,повереннявказаних кредитів.

В цьомувідношенніможна було бпідвищитирозмір маржідо рівня середньоїмаржі по іншихкомерційнихкредитнихопераціях, абозвільнитикомерційнібанки повністювід оподаткуванняпо державнимкредитам, якінаправляютьсяна інвестиційніі конверсійніпрограми.

Висновки.


Вивченнядіючого законодавствапорядку формуваннята використанняприбутку банку,аналіз показниківприбутковостіна даних якумовних банків,так і реальноіснуючих (АБ“Еліта” м. Запоріжжята його київськафілія), все цедозволяє зробитинаступні висновки:

1. Основніпринципи діяльностікомерційногобанку — прибутковістьгосподарюваннята принцип“дешевше купити— дорожче продати”.Проте зазначеніпринципи повинніносити “цивілізований”характер. Адля цього необхідностворити рівніможливостів отриманнінеобхідноїінформаціїі створеннісвого продукту.

2. Длядосягненняуспіху кожнийкомерційнийбанк повинендіяти під девізом:“Все для клієнта!”.Забезпечуючиприбуток клієнту,банк реалізуєі свій власнийінтерес. Томубанк повиненпостійноудосконалюватиі впроваджуватинові види послуг,підвищуватиякість обслуговування.

3. Прибутокяк найважливішакатегоріяринкових відносинвиконує певніфункції: характеризуєекономічнийефект, маєстимулюючезначення, атакож є одниміз джерел формуваннябюджетів різнихрівнів. Як різницяміж валовимидоходами таваловими витратамивизначаєтьсябалансовийприбуток.

4. Такяк банк являєсобою фінансовийінститут і маєправо здійснюватине всі видидіяльності(комерційнимбанкам забороняєтьсядіяльністьу сфері матеріальноговиробництва,торгівлі,страхування),то його валовийдохід складаютьнаступні видидоходів: процентні,комісійні,торгівельні,інші банківськіі небанківськідоходи. Основнимистаттями витратє відсотки,сплачені повкладам громадянта депозитамюридичнихосіб, витратина утриманнябанку та інші.

5.Критеріємефективностідіяльностібанку є такийрозмір показниківприбутковості,який забезпечуємаксимальнінорми прибуткупри одночасномувиконаннінормативів,встановленихНБУ.

6.Для збільшенняприбутковостіактивів банкиповинні застосовуватитакі заходи:

- збільшуватиобсяг наданихкредитів зарахунок зменшеннякредитноговідсотку;

- збільшуватичастку власнихкоштів банкув загальнійсумі його коштів;

- зменшуватиспіввідношеннявласних тазалученихкоштів.

7. Щобмаксимізуватиприбуток, необхіднозбільшуватидоходи та зменшувативитрати банку.В зв"язку з цимв роботі буливиділені основнінапрямки зростаннядоходів:

а) загальнезростаннягрупи активів,що приносятьпроцентнийдохід, для чогобанк повинен,по-перше, залучатибільше позичальниківі при цьомуретельно аналізуватиїх фінансовийстан, по-друге,нарощуватисвій кредитнийпотенціал зарахунок збільшенняобсягу ресурсів,що залучаються.Це можливо припроведенізваженоїмаркетинговоїта процентноїполітики;

б) змінапитомої вагидоходних активівв сукупнихактивах, длячого необхіднозвести "непрацюючі"активи до мінімуму,проте у межах,що забезпечуютьліквідністьбанку;

в) зміназагальногорівня процентноїставки по активнихопераціяхбанку. Теоретичнобільш високийрівень процентноїставки повиненпринести банкуякомога більшийдохід. Проте,в сучаснихумовах банкирідко удаютьсядо таких дій.В умовах конкурентноїборотьби вонинайчастішезнижують ставкуз метою залученняякомога більшоїкількостіпозичальників.Зниженнясередньозваженоїставки процентупо Україні єсвідоцтвомцього;

г) змінаструктурипортфелю доходнихактивів. Відомо,чим вищий дохід,тим більшийризик в сферібанківськоїдіяльності.Тому головнезавдання банку— визначенняступеню допустимостіта виправданостітого чи іншогоризику.

Основнінапрямки зниженнярівня витратбанку:

а) залученнядешевих ресурсів.Такими є вкладидо запитання;

б) зниженнявитрат на утриманняапарату управління;

в)скороченняобсягів заробітноїплатні, але нешляхом її зниження,а шляхом скороченнякількостіпрацюючихзавдяки автоматизаціїбанківськоїдіяльності.

8. Післясплати податківі штрафів,накладенихподатковоюінспекцією,Національнимбанком Українита іншими органамиподальшийрозподіл прибуткуздійснюєтьсяза індивідуальнимипропорціямита напрямками.Однак загальниминапрямкамивикористанняприбутку дляусіх банківє здійсненнявідрахувань:

-дорезервногофонду;

-достраховогофонду;

-дофондів економічногостимулюваннябанку;

-виплатадивідендівакціонерам;

-наблагодійніта спонсорськізаходи;

-насплату винагородкерівництву;

-іншінапрямки.

Розподілприбутку, якийзалишивсяпісля оподаткуванняздійснюєтьсяв порядкувстановленомузагальнимиЗборами акціонерів(пайовиків)банку. Післярозподілу можезалишитисьвільний залишокприбутку —нерозподіленийприбуток.

9.Сьогодні вбанківськійсистемі Україниє багато проблем,які потребуютьсвого практичноговирішення.Вони зачіпаютьперед усімпитання, якіпов"язані зподальшимрозвиткомбанківськоїсистеми України,вдосконаленнямкредитноїполітики держави.Вирішення цихпроблем залежитьнасампередвід вдосконаленнябанківськогозаконодавства.З метою захистувласних економічнихінтересівбанків і вкладників,підвищеннянадійностізахисту кредитів,які надаютьсяклієнтам банку,використанняефективнихзасобів і методівстягненняборгу необхідноздійснюватитакі заходияк: систематичнеі всебічневивчення кредитнихризиків, прийняттязаходів по їхпониженню;вдосконаленнямеханізмуекономічногоі правовогозахисту виданихкредитів звикористаннямзаставногоправа, поручительства,а також іншихформ гарантійта його забезпечення;направленняклієнтам, біржамта іншим зацікавленимзакладам банківськихзвітів; здійсненнястрахуваннядепозитів якодин з засобівзабезпеченнястійкостібанків та підвищеннядовіри до них;в процесі формуваннябанків слідпередбачуватиможливістьїх банкрутства,тому важливопри цьомумінімізуватинегативнінаслідки, длячого слідпередбачитибільш чіткупроцедуруоб’яви банківбанкрутами.

10. Донедавньогочасу в нашійкраїні непроводилисьдослідженняприсвяченікомплексномуаналізу діяльностікомерційнихбанків. Розвитокакціонерноїформи власності в банківськомусекторі економіки,робота банківна комерційнихзасадах передвизначаютьїх орієнтаціюна отримання максимальногодоходу, переглядтрадиційнихформ та методівкерівництвасвоїми операціями,а також регулярнепроведенняаналізу ефективностіїх здійснення.Не менш важливимстає такожпроведенняаналізу банківськоїдіяльностіна макро- тамікрорівнях.Тому є актуальноюрозробка методикианалізу показниківдіяльностібанків, як втеоретичному,так і в практичномуаспектах.

Аналіздіяльностібанку повиненбазуватися на наступнихпринципах:

  • співвідношенняінформації,яка вкладенаі яка вимагається.Цей принципдуже важливий,він є базовимдля реалізаціїкомунікаційноїфункції аналізу.Ігноруванняведе або донадання надлишковоїінформації(відзначимо,що підготовкаданих — процесдорогий), абодо недостачінеобхідноїінформації;

  • високакультурааналітичнихрозрахунків.Суть даногопринципу полягаєв тому, що даніякі надаютьсяповинні бутипростими тадоступним длятих, для коговони призначаються;

  • залежністьаналізу відіснуючих обмежень: технічного,часового,інформаційногохарактеру, атакож інтелектуальних,пізнавальнихздібностейта можливостейаналітика.

Підбиваючипідсумок даноїроботи, необхіднозазначити, щов нашій країнікомерційнібанки стаютьосновним сегментомв структурібанківськійсистемі. Комерціалізаціябанків значитьпереклад кредитногопроцесу наресурсний типйого побудови.Перехід доринку узаконюєнову роль прибуткуяк оціночногопоказникароботи банків.В цьому планіособливо актуальнимстає аналізбанківськоїдіяльностіз точки зоруїї дохідності.

Використаналітература.


  1. ЗаконУкраїни “Пробанки і банківськудіяльність”із змінами ідоповненнямистаном на 01.01.98.// ВідомостіВерховноїради України.- 1997.-№25.

  2. ЗаконУкраїни “Прогосподарськітовариства”// Галицькіконтракти -1996 - №42.

  3. ЗаконУкраїни “Прооподаткуванняприбуткупідприємств”// Діло - 1998 - №1,2.

  4. Інструкція№ 10 “Про порядокрегулюваннята аналіздіяльностікомерційнихбанків” від21.11.1997.


  1. Анализдеятельностикоммерческихбанков. / Подобщ. ред. Кумок С.И.,1994.

  2. Банковскийпортфель – I,II, III. Отв. ред. КоробовЮ. И. и др. Авт.кол.: АнтоновГ. М. и др. – М:Соминтэк, 1994.

  3. БогомазовМ. Банковскаяприбиль расползаетсяпо новим счетам.// Бизнес, 1997 — №42.

  4. Вступдо банківськоїсправи. / під.заг. ред. СавлукаМ. І. — К.: Лібра,1998.

  5. ГуцалІ. С., ЧайковськийЯ.І. Банківськасистема Українисьогодні: основніпроблеми йперспективирозвитку. //Фінанси України,1997 — № 8.

  6. ДанильченкоК.М., РаєвськаТ.О. Ліквідністьта активикомерційнихбанків // ВісникНБУ –1996 - № 5 – с. 15.

  7. ДомрачевВ. Процес накопиченнякапіталу триває./ Вісник НБУ,1997 — № 10.

  8. Економическийанализ деятельностибанка: учебноепособие – М:Инфра-М, 1996.

  9. ЗарубаО.Д. Банківськийменеджментта аудит – К:Лібра, 1996.

  10. ІвасівІ.Б. Яка банківськасистема потрібнаУкріїні? // ВісникНБУ, 1997 — № 4.

  11. Коммерческиебанки./ Под.ред.Усоскина В.М.Авт.кол. РидЭ., Коттер Р., ГиллЭ. и др. – М: СПКосмополис,1991.

  12. ЛьвовЮ.И. Банки ифинансовийринок. — С-П.:КультИнформПрес,1995.

  13. НикольскийЮ. Украинскиебанки”97: вижитьби... // Финансоваяконсультация,1997 — № 5.

  14. Основибанковскогодела. / под ред.Мороз А. М. — К.:Лібра, 1994.

  15. РаєвськийК., ДомрачевВ., МайданюкО. Деякі аспектифінансовогоаналізу комерційнихбанків. – К: 1996.

  16. СвяткоС.А. Анализ доходівкомерційногобанку. // ФінансиУкраїни, 1997 — №12.

  17. СтатистикаАсоціаціїукраїнськихбанків. // ВісникНБУ, 1998 — № 1.

  18. УсоскинВ.М. Современнийкоммерческийбанк: управлениеи операции.—М.: Вазар-Ферро,1994.

  19. ХаляваС. Прибутковістьта ліквідністькомерційнихбанків таууправліннягрошовою позицією.// Вісник НБУ,1997 — № 5.

  20. ЧеркасовВ.Е. Финансовийанализ в коммерческомбанке.— М.: ИНФРА-М,1995.

  21. ШиринскаяЕ. Б. Операциикоммерческогобанка: российскийи зарубежнийопит. — М.: Финансии статистика,1995.


Додаток1.

Складбанківськихдоходів (витрат).



Додаток2.


Складнебанківськихдоходів (витрат).



Додаток3.


Структурадоходів банку1.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Процентиотримані всього,в т.ч.

-по кредитах

  • юридичнимособам в нацвалюті

*подовгостроковим;

*покороткостроковим;

  • віноземнійвалюті

*по довгостроковим;

*покороткостроковим;

  • фізичнимособам;

-по міжбанківськихопераціям

*депозитам,

*кредитам;

-по дисконтнихі заставнихопераціях звекселями.

2.Доходиі комісія попослугах, наданих

-клієнтам;

-банкам на основікоррвідносин.

3.Доходи відоперацій зЦП, в т.ч.

-від реалізаціїЦП;

-інші.

4.Відшкодуванняклієнтамипоштових таінших витрат.

5.Іншідоходи.

6.Штрафи,пені отримані.

2446470


1548150

1780

1546370

15130

5320

109810

80

732990

89720

643270

70120

693210

471600

221610

9250

5340

3910

1490

370

-

77.65


48,50

0,06

48,44

3,65

0,17

3,48

0,003

23,26

2,85

20,41

2,23

22,00

14,97

7,03

0,29

0,17

0,12

0,05

0,01

-


4561590


2956720

195610

2761110

386600

5320

381280

180

1147970

154720

992950

70120

1464270

1052380

411890

99650

16880

82770

3540

710

-

74,42


48,24

3,19

48,24

6,31

0,09

6,22

0,003

18,73

2,53

16,2

1,14

23,58

17,17

6,72

1,63

0,28

1,35

0,06

0,01

-

6323060


3837230

7580

3829650

822860

5310

817550

200

1584790

179068

1405722

77980

2224598

1634522

590076

226972

100617

126355

6019

1495

-

72,00


43,69

0,09

43,6

9,37

0,06

9,31

0,002

18,05

2,04

16,01

0,89

25,33

18,61

6,72

2,58

1,14

1,44

0,07

0,02

-

8232237


4854719

106537

4748181

1369580

0

1359580

224

1939735

186789

1752946

77980

2968559

2260259

708300

423096

200397

222699

8430

1633

-

70,76


41,73

0,92

40,81

11,69

0

11,69

0,002

16,67

1,.61

15,06

0,67

25,52

19,43

6,09

3,64

1,72

1,92

0,07

0,01

-

Всьогодоходів

3150790

100,0

6129760

100,0

8782144

100,0

11633955

100,0


Додаток4.


Структурадоходів банку2.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Процентиотримані всього,в т.ч.

-по кредитах

  • юридичнимособам в нацвалюті

*подовгостроковим;

*покороткостроковим;

  • віноземнійвалюті

*по довгостроковим;

*покороткостроковим;

  • фізичнимособам;

-по міжбанківськихопераціям

*депозитам,

*кредитам;

-по дисконтнихі заставнихопераціях звекселями.

2.Доходиі комісія попослугах, наданих

-клієнтам;

-банкам на основікоррвідносин.

3.Доходи відоперацій зЦП, в т.ч.

-від реалізаціїЦП;

-інші.

4.Відшкодуванняклієнтамипоштових таінших витрат.

5.Іншідоходи.

6.Штрафи,пені отримані.

1185290


287507

0

287507

60042

0

60042

83392

754336

0

754336

0

48288

47493

794

88210

88210

0

48288

173772

49558

74,62


18,1

0

18,1

3,78

0

3,78

5,27

47,79

0

47,49

0

3,04

2,99

0,05

5,24

5,24

0

3,04

10,94

3,12

2986540


988509

0

988509

195792

0

195792

97896

1700045

0

1700045

0

143740

137054

6686

893001

893001

0

248321

365319

142785

62,45


20,7

0

20,7

4,1

0

4,1

2,05

35,6

0

35,6

0

3,01

2,87

0,14

18,7

18,7

0

5,2

7,65

2,99

3668806


1520190

0

1520190

161595

0

161595

155610

1729665

0

1729665

101745

178952

119102

59850

1424430

897750

526680

293265

311819

107730

61,3


25,4

0

25,4

2,7

0

2,7

2,6

28,9

0

28,9

1,7

2,99

1,99

1,0

23,8

15,0

8,8

4,9

5,21

1,8

5047621


3233917

0

3233917

156201

0

156201

29827

1627948

50236

1577712

384616

178964

147567

31397

1907355

1593411

313973

251178

463894

0

64,31


41,2

0

41,2

1,99

0

1,99

0,38

20,74

0,64

20,10

4,4,

2,28

1,88

0,4

24,30

20,30

4,0

3,2

5,91

0

Всьогодоходів

1588410

100,0

4775408

100,0

5985001

100,0

7849314

100,0



Додаток5.


Структуравитрат банку1.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Сплаченіпроценти, всього,в т.ч.

  • порозрахункових,поточних таінших рахунках;

  • подепозитах івкладах підприємств;

  • повкладах фізичнихосіб;

  • попозиках НБУ;

  • попозиках ідепозитахКБ;

  • попозиках ідепозитах ввалюті.

2.Сплачена комісіяпо послугах.

3.Витрати поопераціях зцінними паперами.

4.Поштово-телеграфнівитрати.

5.Витрати пооплаті послугКУ.

6.Витрати помаркетингу.

7.Амортизаційнівідрахування.

8.Інші витрати.

Разомопераційнихвитрат.

  1. Витратина утриманняперсоналу.

  2. Спецодяг.

  3. Витратипо охороні.

  4. Спеціальнівитрати.

  5. Витратина утриманняслужбовихавтомобілів.

  6. Витратина утриманнявідомчої охорони.

Разомвитрат наутриманняперсоналу.

1249940

60590

624750

100420

9710

432370

21600

21630

720

1140

23830

6880

26450

239130

1569220

443600

485

81220

0

52995

0

5783000

58,18

2,82

29,09

4,68

0,45

20,13

1,01

1,01

0,03

0,05

1,11

0,32

1,23

11,13

73,07

20,66

0,02

3,78

0

2,47

0

26,93

1989060

89700

914750

265420

1000

710780

7410

39850

3370

5200

47080

19850

59550

4448880

2612840

918110

795

162190

0

122185

0

1203280

52,12

2,35

23,97

6,95

0,03

18,62

0,19

1,04

0,09

0,14

1,23

0,52

1,56

11,76

68,47

24,06

0,02

4,25

0

3,2

0

31,53

2585766

115395

1057809

440370

15850

956342

0

62278

26283

8440

78863

22785

90837

694092

3569344

1560157

868

234724

0

208223

0

2003972

49,39

2,20

20,20

8,41

0,3

18,27

0

1.12

0,47

0,15

1,41

0,41

1,63

12,45

64,04

20,88

1,01

3,14

0

9,14

0

35,96

3383415

229560

1128800

639300

0

1382230

3525

77333

45000

12647

115145

42375

134679

936921

4747515

2289800

885

379233

0

286422

0

2956340


43,9

2,98

14,65

8,29

0

17,93

0,05

1,0

0,58

0,16

1,49

0,55

1,75

12,16

61,6

29,74

0,01

4,93

0

3,72

0

38,4

Всьоговитрат

2147520

100,0

3816120

100,0

5573316

100,0

7703855

100,0


Додаток6.


Структуравитрат банку2.


Показники

1.07.97.

1.10.97.

1.01.98.

1.04.98.


Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

Сума,грн.

Питомавага, %

1.Сплаченіпроценти, всього,в т.ч.

  • порозрахункових,поточних таінших рахунках;

  • подепозитах івкладах підприємств;

  • повкладах фізичнихосіб;

  • попозиках НБУ;

  • попозиках ідепозитахКБ;

  • попозиках ідепозитах ввалюті.

2.Сплачена комісіяпо послугах.

3.Витрати поопераціям зцінними паперами.

4.Поштово-телеграфнівитрати.

5.Витрати пооплаті послугКУ.

6.Витрати помаркетингу.

7.Амортизаційнівідрахування.

8.Інші витрати.

Разомопераційнихвитрат.

  1. Витратина утриманняперсоналу.

  2. Спецодяг.

  3. Витратипо охороні.

  4. Спеціальнівитрати.

  5. Витратина утриманняслужбовихавтомобілів.

  6. Витратина утриманнявідомчої охорони.

Разомвитрат наутриманняперсоналу.

709370

73234

125138

28298

172064

224679

82432

142

853

0

156279

137936

45505

22752

1070370

224689

0

26299

123134

125139

0

351950

49,86

5,15

8,8

1,99

12,1

15,8

6,02

0,01

0,06

0

10,99

9,7

3,2

1,5

75,25

15,88

0

1,2

8,2

8,88

0

24,75

1199302

132837

179042

51980

355196

294553

182507

2887

1155

0

286552

251236

66419

266541

2067655

505360

0

25990

169042

158048

0

820415

41,52

4,6

6,2

1,8

12,3

10,2

6,32

0,1

0,04

0

9,8

8,7

2,3

9,23

71,59

17,5

0

0,9

5,2

4,98

0

28,41

1901223

69058

58549

58125

446778

255216

225190

901

600

360030

213180

372615

48040

225190

1979575

768650

0

39033

10286

113496

0

1023266

36,33

2,3

1,95

1,2

14,98

8,5

7,5

0,03

0,02

1,2

7,1

12,41

1,6

7,5

65,92

25,6

0

1,3

3,4

3,78

0

34,08

1534480

142632

98416

133123

580037

29527

280510

23772

3803

475

294773

418383

137402

617597

3030755

1374022

0

65135

94613

190176

0

1723946

32,27

3,0

2,07

2,8

12,2

6,3

5,9

0,5

0,08

0,01

6,2

8,8

2,89

12,99

63,74

28,9

0

1,37

1,99

4,0

0

36,26

Всьоговитрат

1422320

100,0

2888070

100,0

3002841

100,0

4754701

100,0

Додаток 7.


Динамікаотриманогоприбутку банком1, грн.



Показники

На1.07.97.

На1.10.97.

На1.01.98.

На1.04.98.

1.Прибуток.

2.Надходженнявід позареалізаційнихоперацій.

3.Балансовийприбуток.

4.Збиток.

5.Збитоквід позареалізаційнихоперацій.

6.Балансовийзбиток.

7.Згорнутийбалансовийприбуток.

8.Сума,на яку збільшуєтьсяоподаткованийприбуток.

9.Сума,на яку зменшуєтьсяоподаткованийприбуток.

10.Прибутокдля оподаткування.

11.Сумаподатків.

12.Прибутокв розпорядженні.

13.Сплаченіштрафи.

14.Іншівитрати зарахунок прибутку.

15.Прибутокдо розподілу.

1003270


1046710

2049980

1400

1030


2430

2047400


-


1006000

1041400

380810

1666590

530


2540

1663520

2313640


2582460

4896100

-

-


-

4896100


29800


2500150

2325750

769000

4127040

550


5020

4121470

3208828


44310629

7519457

-

-


-

7519457


29802


3956445

35928714

1023226

6496231

551


24125

6471555


3930100


5756400

9686500

61784

7556


69340

9617160


29802


55280700

4366262

1224459

8392701

6981


141400

8244320

Додаток8.


Динамікаотриманняприбутку банком2, грн.


Показники

На1.07.97.

На1.10.97.

На1.01.98.

На1.04.98.

1.Прибуток.

2.Надходженнявід позареалізаційнихоперацій.

3.Балансовийприбуток.

4.Збиток.

5.Збитоквід позареалізаційнихоперацій.

6.Балансовийзбиток.

7.Згорнутийбалансовийприбуток.

8.Сума,на яку збільшуєтьсяоподаткованийприбуток.

9.Сума,на яку зменшуєтьсяоподаткованийприбуток.

10.Прибутокдо оподаткування.

11.Сумаподатків.

12.Прибутокв розпорядженні.

13.Сплаченіштрафи.

14.Іншівитрати зарахунок прибутку.

15.Прибутокдо розподілу.

166090


4510

170600

-


-

-


170600

-


100

170500

51060

119540

-


17330

102210

1887338


4510

1891848

-


-

-


1891848

297180


16820

2172208

565700

1326148

1250


156610

1168288

2982160


4510

2986670

-


-

-


2986670

297810


71576

3212904

1623830

1362780

28145


19063

1315572

3094613


4510

3099123

-


-

-


3099123

2971810


113250

5947693

1714328

1384795

30028


15058

1339709


Додаток9.


Розрахунокпоказниківприбутковостібанку 1 та банку2 на 1.04.98р.

Показники

Банк1

Банк2

Отриманівідсотки, грн.

Сплаченівідсотки, грн.

Позики,грн.

Підпроцентнідепозити, грн.

8232237

3383415

22057931

35138132

55047621

1534480

5912125

2438090

Частийспред, %

27,69

22,44

Отриманівідсотки, грн.

Сплаченівідсотки, грн.

Середнізагальні активи,грн.

8232237

3383415

67921180

5047621

1534480

21348470

Чиставідсотковамаржа, %

7,14

16,46

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Чисельністьпрацівників,грн.

8692701

430

1384795

250

Чистийдохід на одногопрацюючого,грн.

20216

5539

Прибутокпісля оподаткування,грн.

Витратина утриманняпрацівників,грн.

8692701

2956340

1384795

1723946

Витратина персонал,грн.

2,94

0,80