Смекни!
smekni.com

Проблеми формування i виконання мiсцевих бюджетiв

Міністерство освіти України

Кіровоградський державний технічний університет


ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ


ДО ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ


НА ТЕМУ :


Проблемиформуванняі виконання

місцевихбюджетів


Виконав:студент

групи ФК-94-2

ПодплєтнійВ.В.


Науковий керівник:

к.е. н., доцент

ПальчевичГ.Т.


Кіровоград

1999

Консолідованийдержавнийбюджет


Консолідованийдержавний


Держанийбюджет

України

Місцевібюджети

БюджетАР Крим

Бюджетміст

республіканського

підпорядковування

(Київта Севастополь)

Бюджети

областей


Республі-канський

бюджет


Місцеві

бюджети

Міськийбюджет

Бюджетирайонів


Обласний

бюджет


Бюджети

районів


Бюджетиміст

районогопідпорядування

Міський

бюджет

Бюджети

районів

Районий

бюджет

Біджетиміст

районогопідпорядкування


Селищні

бюджети

Сільські

бюджети







Регулюючідоходи


Відрахуваннявід загальнодержавнихподатків ізборів


Дотації,
субвенції




Відрахуван-нявід податкуна прибуток

Відрахуваннявід податкуна додану вартість

Відрахуваннявід прибутковогоподатку з доходівгромадян

Відразуваннявід акцизногозбору



Рис. 1.2 Структурарегулюючихдоходів


Таблиця 1.2

Співвідношенняобсягу місцевихбюджетів ізвитратамизведеногобюджету


Показники\ Роки 1990 1991 1992 1993 1994 1995

1996,

млрд.грн

1998

млрд.грн

Видатки,млн. крб.:

-зведеногобюджету

43,8


97,9 1919,7

572

48,8

630

647,0

243

027,0

34,1 31,6
-державногобюджету 22,7 67,2 1193,5

346

86,7

439

585,2

1475

621,1

22,4


21,9


-республіканськогобю-джету АРКрим та міс-цевихбюжетів

21,1


30,7


726,2


225

62,1


191

061,8


954

654,9


11,7



9,6


Питомавага видатківу зведеномубюджеті України, відс.:

-державногобюджету


51,7


68,8


62,2


60,6


69,9


61,1


65,4


69,9

-республіканськогобю-джету АРКрим та місцевихбюджетів

48,3


31,4


37,8


39,4


30,3


39,3


34,4


30,1


Таблиця 2.1

Структурадохідної частинизведеногобюджету Новгородківськогорайону в 1996 – 1998рр. (тис. грн.)



Вид податку

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.
Власніта закріпленідоходи 283 11,54 617 23,26 629,3 26,85
Місцевіподатки і збори 31 1,30 35 1,32 43,7 1,86
Надходженнякоштів відприватизаціїмайна 28 1,14
0,00
0,00
Податокна промисел 1 0,04 3 0,11 2,2 0,09
Державнемито 28 1,14 42 1,58 40,1 1,71
Платаза воду 1 0,04 1 0,04 1,5 0,06
Податокз власниківтранспортнихзасобів 41 1,66 127 4,79 94,2 4,02
Надходженнясум від перевищеннярозрахун-ковогофонду спожи-вання 4 0,16
0,00 0,3 0,01
Платаза землю 93 3,78 303 11,42 347,3 14,8
Зборита інші неподат-ковідоходи 56 2,28 73 2,75 69,9 2,98
Платаза спецвикори-станнянадр
0,00 1 0,04 1,7 0,07
Іншінадходження
0,00 32 1,21 28,4 1,21
Регулюючідоходи 935 37,99 344 12,97 301,8 12,87
ПДВ 642 26,09
0,00
0,00
Податокіз прибутку 135 5,49 142 5,35 39,1 1,67
Акцизнийзбір
0,00
0,00
0,00
Прибутковийподаток з громадян 158 6,42 202 7,62 262,7 11,20
Коштиотримані 1243 50,51 1692 63,78 1413,1 60,28
Позичкита кошти, от-риманіза взаємнимирозрахунками 222 9,02
0,00
0,00
Дотації,одержані зобласногобюджету 1021 41,49 1692 63,78 1413,1 60,28
Всьогодоходів 2461 100 2653 100 2344,2 100

Таблиця 2.4

Динаміканорм відрахуваньвід загальнодержавнихподатків та зборів до бюджетуНовгородківськогорайону у 1996-1998роках,відсотки



Вид податку

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Сільські селищні бюджети


Районнийбюджет Бюджет району

Сільські селищні бюджети


Районнийбюджет Бюджет району

Сільські селищні бюджети


Районнийбюджет Бюджет району
Регулюючіподат-ки і збори








ПДВ - 100 100 - - - - - -
Податокна прибуток - 60 60 - 70 70 - 70 70
Акцизнийзбір - - - - - - - - -
Прибутковийподаток іздоходів шромадян

50


-


50


-


70


70


-


70


70

Закріпленіподатки








Податкиіз влас-никівтранспорт-нихзасобів

100


-


100


100


-


100


100


-


100

Платаза землю 60 - 60 60 10 70 60 10 70
Платаза воду - 20 20 - 20 20 - 20 20

Рис.2.2 Часткарізних видівдоходів в бюджетіНовгородківського


району протягом1996-1998 років

Таблиця2.5

Структуравидатковоїчастини зведеногобюджету Новгородківськогорайону в 1996-1998 роках(тис.грн)



Видатки

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Фактична

Сума

Питомавага в загальнійсумі видатків,відс.

Фактично

Сума

Питомавага в загальнійсумі видатків,відс.

Фактично

Сума

Питомавага в загальнійсумі видатків,відс.
Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення 316 12,84 281 10,59 454 19,37
Соціальнийзахист 205 8,33 179 6,74 305,8 13,05
Соціальнезабезпечення 111 4,51 102 3,85 148,2 6,32
Народнегосподарство 101 4,10 153 5,77 82,2 3,51
Соціально—культурнізаходи 1704 69,24 1592 60,01 1632,7 69,65
Освіта 1007 40,92 986 37,17 1010,9 43,12
Культураі засоби масовоїінформації 104 4,23 76 2,87 73 3,11
Охороназдоров’я 591 24,02 526 19,83 547,3 23,35
Молодіжніпрограми, фізичнакультурна іспорт

2


0,08


4


0,15


1,5


0,06

Державнеуправління 282 11,46 277 10,44 120,8 5,15
Бюджетнапозичка, ви-даназакупівлюс/г продукціїдля регіона-льнихпотреб

29



1,18


150


5,65


--


0,00

Іншівидатки 29 0,81 200 7,54 54,7 2,33
Всьоговидатків 2461 100 2653 100,0 2344,2 100



1996 рік 1997 рік


  1. р


    ік

Таблиця2.13

Динамікапроцесу виконаннядоходної частинибюджету Новгородківскогорайону у 1996-1998 роках(тис. грн.)



ДОХОДИ

1996 рік 1997 рік 1998 рік
План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Місцевіподатки і збори

49


31


63,27


59


35


59,32


41


43,7


106,59

Надходженнякоштів відприватизаціїмайна

33


28


84,85


-


-


-


-


-


-

Податокна промисел

-


1


-


3


3


100


3


2,2


73,33

Державнемито 26 28 107,69 60 42 70,00 51 40,1 78,63
Платаза воду 1 1 100 1 1 100 2 1,5 75,00
Податокз вла-сниківтрансп-ортнихзасобів

53


41


77,36


110


127


115,46


130


94,2


72,46

Надходженнясум від переви-щеннярозра-хунковогофонду споживання

5


4


80,00


2


-


0,00


2


0,3


15,00

Платаза землю 109 93 85,32 458 303 66,16 480 347,3 72,35
Податокза спецвикористу-ваннянадр

--



-


-


-


1


-


2


1,7


85,00

Зборита інші неподатковізбори

44


56


127,27


98


73


74,49


128


69,9


54,61

ПДВ 800 642 80,25 - - - - - -
Податокна прибуток

345


145


39,13


185


142


76,76


112


39,1


34,91

Прибутковийподаток з доходівгромадян

148


158


106,76


329


202


61,40


296


262,7


88,15

Позичкита ко-шти, отриманіза взаємнимирозрахунками

-


222


--


--


--


--


--


--


--

продовженнятаблиці 2.13


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Дотації,одер-жані зоблас-ногобюджету

1021


1021


100


1813


1692


93,33


1697,6


1413


83,24

Іншінадходження

5


-


0,00


40


32


80,00


38


28,4


74,74

Всьогодоходів 2639 2461 93,26 3159 2653 83,98 2984,2 2344,2 78,54
Залишкикош-тів на поч.ро-ку, за виняткомсум, спрямова-нихна покрит-тявитрат

5


5


100


18


8


44,44


-


6


-


Таблиця 2.14

Динамікапроцесу виконаннявидатковоїчастини бюджетуНовгородківськогорайону у 1996-1998 роках(тис. грн)



ВИДАТКИ

1996 рік 1997 рік 1998 рік
План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення

362


316


87,29


319


281


88,09


654,9


454


69,32

Соціальнийзахист

247


205


83,00


204


179


87,75


423,5


305,8


72,81

Соціальнезабезпечування

115


111


96,52


115


102


88,70


231,4


148,2


64,05

Народнегосподарство

112


101


90,18


166


153


92,17


186,6


82,2


44,05

Соціально-ку-льтурнізаходи

1821


1704


93,58


2015


1592


79,01


1902,3


1632,7


85,83

Освіта 1075 1007 93,67 1199 986 82,24 1079,9 1010,9 90,61
Культураі засоби масовоїінформації

135


104


77,04


96


76


79,17


77


73


94,81

Охороназдоров’я

609


591


97,04


716


526


73,46


743,9


547,3


73,57

Молодіжніпро -грами,фізич-на культураі спорт

2


2


100


4


4


100


1,5


1,5


100

Бюджетнапо-зичка виданана закупівлюс/г продукціїдля регіональ-нихпотреб

27


29


107,41


150


150


100


-


-


-

Інгівитрати 14 29 207,14 237 200 84,39 77,8 54,7 70,31
Всьоговидатків

2639

2641 93,26 3159 2653 83,89 2984,6 2344,2 78,54
Оборотнакасова готівка

1


1


100


16


5


31,25


8


-


0,00


Рис.3.3 Співвідношення доходів і витрат на душу населення

місцевихРад Новгородківськогорайону у 1998 році(грн.)

Таблиця 3.1

Часткамісцевих Радв податковихнадходженняхі доходах

місцевихбюджетів у 1998р. (відсотки)


МісцевіРади Часткамісцевої Радив податковихнадходженнях Часткамісцевої Радив доходах місцевихбюджетів
1 2 3

Селищна:

1. Новгородківська


37,47


43,54

Сільські:

2. Верблюзька


16,32


9,98

3.Вершино-кам’янкька 7,06 4,98
4.Інгуло-Кам’янська 4,27 3,56
5. Куцівська 7,92 10,83
6. Митрофанівьска 6,45 4,45
7. Ново-Андріївська 4,08 4,61
8. Новомиколаївська 3,27 4,36
9. Петрокорбівська 4,61 5,00
10. Спасівька 4,67 4,77
11. Таравська 3,88 3,92

В ціломупо місцевих

Радах

100,00 100,00




Таблиця3.2

Розрахуноксум видатківмісцевих бюджетівНовгородківськогорайону, та сумкоштів, переданихдо районногобюджету на 1998рік.

Місцевіради Населен-ня,чол.

Доходи

(податковінадходження,грн


Доходи(податковінадходження)на ду-шу населе-ння,грн.

Видатки,

грн

Видатки,

Надушу населення

грн

Коефі-ціент

Податкоз-датності

34,7508*

*гр. 7

Дотація(+) кошти пе-редані(-)

розрахова-ніза формулою

Дотація(+) кошти пе-редані(-) за розрахункамирайфін-нвідділу Відхилен-няплано-вихдота-цій (кош-тівпереда-них)відра-хованих,% Видатки(розрахун-кові),грн Відхилен-няплано-вихвида-тків відрозрахун-ків,%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Селищна:

1.Новго-родківська

7637 257800 33,7567 189700 24,8396 0,9714 33,7569 -89757,66 -68100 75,87 168042,34 112,89

Сільські:

2.Верблю-зька

2861 112300 39,2520 43500 15,2045 1,1295 32,2510 -49343,95 -68800 139,43 62956,05 69,09
3.В.-Кам’я-нська 1331 48600 36,5139 21700 16,3035 1,0507 36,5127 -19311,17 -26900 139,30 292288,83 74,09
4.І.-Кам’я-нська 899 29400 32,7030 15500 17,2414 0,9411 32,7040 -9619,39 -13900 144,50 19780,61 78,36
5.Куцівсь-ка 1878 54500 29,0202 47200 25,1331 0,8351 29,0204 -13176,99 -7300 55,39 41323,01 114,22
6.Митофа-нівська 1061 44400 41,8473 19400 18,2846 1,2042 41,8469 -21053,42 -2500 118,75 23346,58 83,09
7.Н.-Анд-ріївська 1111 28100 25,2925 20100 18,0918 0,7278 25,2916 -3652,64 -8000 219,02 24447,37 82,22
8.Новоми-колаївська 449 22500 50,1114 19000 42,3163 1,4420 50,1107 -12619,95 -3500 27,73 9880,05 192,31
9.Петро-корпівська 902 31700 35,1441 21800 24,1685 1,0113 35,1435 -11851,92 -9900 83,53 19848,08 109,83
10.Спасів-ська 843 32100 38,0783 20800 24,6738 1,0958 38,0799 -13552,07 -11300 83,38 18547,93 112,14
11.Тарасів-ська 829 26800 32,3281 17100 20,6273 0,9303 32,3287 -8559,26 -9700 113,33 18240,74 93,75

19801 688100

Середні

34,7508

435700

Середні

22,0039



-252403,42 -252400
435706,54


107

Міністерство освіти України

Кіровоградський державний технічний університет



Факультет економіки

Допущена до захисту_______

__________________________

Завідуючий кафедрою

Фінанси та планування”

__________________________

( підпис)

д.е. н., проф.

Плаксов Віктор Антонович

____” _____________ 1999 р.


ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Проблеми формування і виконання

місцевих бюджетів


Виконавець: студент

групи ФК – 94 – 2

ПодплєтнійВалерій Володимирович

здав “___” ___________ 1999 р.

_____________________________

( підпис)


Науковий керівник:

к. е.н., доцент

Пальчевич Галина Тадеївна


Кіровоград- 1999

Кіровоградський державний Затверджую

технічний університет

Факультет економіки _______________________

Кафедра “ Фінанси та планування” (підпис, прізвище, ім’я,по батькові)

Спеціальність 7.050104 “___”____________1999 р.


ЗАВДАННЯ

на виконання дипломної роботи

студенту ПодплєтньомуВалерію Володимировичу


Факультет економіки група ФК-94-2


  1. Тема дипломної роботи: Проблемиформуванняі виконаннямісцевих бюджетів

затверджена наказом по університету № 295-02 від “ 25 ” грудня 1998 р.

  1. Термін здачі роботи:

керівникові “ 25 ” травня 1999 р.

рецензенту “ 21 ” травня 1999 р.



Назва розділів дипломної роботи

Строки виконання

  1. Сутністьта необхідністьмісцевих

Бюджетів


01.02.99 р.

  1. Аналізформуванняі виконаннямісцевих

бюджетів наприкладі бюджетуНовгород-

ківськогорайону


22.02.99 р.

  1. Пропозиції щодо вдосконаленняпроцесу

формуванняі виконаннямісцевих бюджетів


22.03.99 р.

  1. Перелік графічного матеріалу (таблиці, рисунки): Таблиць - 17,рисунків – 5.

5. Консультаціїз роботи

Розділ Консультант Дата,підпис
завданнявидав завданняприйняв
Першийрозділ доц.ПальчевичГ.Т.

Другийрозділ ТимченнкоН.Д., нач. бюджетноїінс-пекціїрайфінвідділу

Третійрозділ доц.ПальчевичГ.Т.


6. Дата видачі завдання: 25 грудня 1998 року


________________________

( підпис керівника)


  1. Завдання прийнято до виконання : 28 грудня 1998 року


_______________________

( підпис студента )

ЗМІСТ

стор.


Вступ………………………………………………………………………4

  1. Сутністьта необхідністьмісцевихбюджетів…………………………..6

    1. Економічнийзміст і структурамісцевихбюджетів………………6

    2. Рольта значеннямісцевих бюджетіву соціально-економічному

розвиткутериторії…………………………………………………..19

    1. Зарубіжнийдосвід формуваннямісцевихбюджетів……………25


  1. Аналізформуванняі виконаннямісцевих бюджетівна прикладі

бюджетуНовгородківскогорайону…………………………………...40

    1. Характеристикасоціально-економічногостану

Новгородківскогорайону ………………………………………..40

    1. Оцінкапроцесу складання,розгляду,затвердженнята

виконаннямісцевих бюджетів…………………………………..43

    1. Аналізформуваннядоходів зведеногобюджету

Новгородківськогорайону ………………………………………51

    1. Аналізосновних напрямківвитрачаннякоштів з місцевого

Бюджету……………………………………………………………60

    1. Аналізвиконаннямісцевогобюджету…………………………69


  1. Пропозиціїщодо вдосконаленняпроцесу формуванняі

виконаннямісцевих бюджетів………………………………………...76

    1. Проблемита напрямкизміцненняфінансовоїбази органів

місцевогосамоврядування………………………………………..76

    1. Удосконаленнясистеми фінансовоговирівнювання

територій…………………………………………………………..87


Висновки……………………………………………………………….96

Списоклітератури……………………………………………………100

Додатки………………………………………………………………..103


ВСТУП


Сьогодніпитання децентралізаціїбюджетноїсистеми Українивиходять наперший план,адже фінансовадецентралізаціяє однією зфундаментальнихумов незалежностіта життєздатностіорганів місцевоївлади: децентралізаціяпроцесів ухваленнярішень збільшуєможливостіучасті місцевоївлади у розвиткупідконтрольноїїй території;фіскальнадецентралізаціясприяє ефективномузабезпеченнюсуспільнимипослугамишляхом ретельнішогоузгодженнявидатків органіввлади з місцевимипотребами іуподобаннями.

Алереалізаціязаконодавчозакріпленоправа кожногоадміністративно-територіальногоутворення наекономічнусамостійністьнеможлива безнаявності укожного органувлади власногобюджету і правайого складання,затвердженняі виконаннябез втручанняззовні. А цеозначає, щокожен органвлади повиненволодіти соїмфінансовимиджерелами,достатнімидля організаціїуправлінняекономікоюі соціальноюсферою на своїйтериторії.Одночасно зцим він повиненволодіти відносноюсамостійністюв управлінніподатками таіншими обов’язковимиплатежами, щонадходять довідповідногобюджету.

Томусаме місцевимбюджетам, якосновній фінансовійбазі органівмісцевогосамоврядування,належать особливемісце в бюджетнійсистемі нашоїдержави. Важливароль відводитьсямісцевим бюджетамі у соціально-економічномурозвитку території,адже саме змісцевих бюджетівздійснюєтьсяфінансуваннязакладів освіти,культури, охорониздоров’я населення,засобів масовоїінформації;також фінансуютьсярізноманітнімолодіжніпрограми, видаткипо упорядкуваннюнаселенихпунктів. Самез місцевихбюджетів здійснюютьсявидатки насоціальнийзахист та соціальненаселення.

Нажаль, в цій ланцібюджетноїсистеми зберігаєтьсябезнадійнозастарілиймеханізмцентралізованогорегулюваннявищестоящимиорганами доходівмісцевих бюджетів.Це позбавляємісцеві органивлади фінансовоїсамостійності,на довгі рокизакріплюєзалежністьрозвитку місцевоїекономіки ісоціальноїсфери від можливостейі бажання вищестоящихорганів владивирішуватипроблеми, щознаходятьсяна даній територіїрайонів, міст,селищ і сіл.

Такимчином, сьогодніз особливоюгостротоюпостає проблемавиробленнядієвого механізму,який би визначавнові принципиформуваннямісцевих бюджетів,чітке розмежуванняфункцій і повноваженьусіх рівніввлади, а звідси– видатківкожного видубюджету, і щосаме головне– доходів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми. Прицьому питаннябюджетноїполітики,оподаткуванняі міжбюджетнихвідносин повиннірозглядатисьі вирішуватиськомплексно,оскільки вонитісно взаємопов’язані,і ні один ізцих елементівне може бутиреформованимбез врахуваннядвох інших.

Ціта інші питання,пов’язані зфінансовоюсамостійністюмісцевих органіввлади не є новими.Проте багатоз них чекаютьна своє практичневирішення.

Самеця обставинаі зумовилапотребу у вивченіпроцесу формуванняі виконаннямісцевих бюджетів,ролі плануванняв процесівикористаннякоштів та етапівпроходженнябюджетногопроцесу намісцевомурівні.

Тому,зважаючи наскладністьта неоднозначністьпроблеми, щодосліджується,існують питання,які потребуютьпоглибленоговивчення, асаме:

  • складаннямісцевих бюджетівв сучаснихумовах;

  • питаннярозмежуваннядоходів і видатківміж державнимта місцевимибюджетами;

  • проблемигоризонтальногофінансовоговирівнювання.

Актуальністьпроблеми місцевихбюджетів ізумовила вибіртеми.

Метоюроботи є вивченнямеханізмуфункціонуванняі виконаннямісцевих бюджетівта розробкаконкретнихпропозиційщодо йоговдосконалення.

Длядосягненняцієї мети авторставить слідуючізавдання:

  • дослідженняекономічногозмісту місцевихбюджетів таїх ролі усоціально-економічнихпроцесах;

  • розглядпроцесу складання,затвердженнята виконаннямісцевих бюджетів;

  • критичневивчення зарубіжногодосвіду у вирішенніпроблем місцевихбюджетів;

  • дослідженняпроблем формуванняі використаннямісцевих бюджетів;

  • розробкапропозиційщодо вдосконаленняіснуючогомеханізмуфункціонуваннямісцевих бюджетів.

Предметомдипломноїроботи є теоретичніта практичніаспекти формуваннята виконаннямісцевих бюджетів.

Об’єктдослідження– бюджет Новгородківськогорайону і в розрізійого територіального-адміністративниходиниць.

Теоретично-методологічнуоснову написаннядипломноїроботи складаютьзаконодавчіта нормативніакти, що стосуютьсяпитань формуваннята виконаннямісцевих бюджетів(Закони України:“Про бюджетнусистему України”,“Про місцевесамоврядування”,“Про Державнийбюджет на 1997 рік”,“Про Державнийбюджет на 1998 рік”та ін.), інформаційну– дані Новгородківськогорайонногофінансовоговідділу, праціО.Д. Василика,К.В. Павлюк, І.В.Сало, І.І. Д’яконова,М.І. Деркача,Я.П. Городєєвоїта іншихвчених-економістів,матеріалиперіодичногодруку, іншіджерела інформації.

Логіката методологіядослідженняобумовилиструктуруроботи, якаскладаєтьсяз трьох розділів,вступу та висновків,включаючидодатки таперелік використаноїлітератури.

  1. Сутністьта необхідністьмісцевих бюджетів

    1. Економічнийзміст і структурамісцевих бюджетів

Провіднемісце в системірегулюванняекономікидержави, створеннясприятливогофінансовогосередовищадля швидкогорозвитку ринковихвідносин,забезпеченнямакроекономічноїрівноваги векономіціналежить бюджету.Він є невід’ємноючастиною ринковихвідносин іодночасноважливим інструментомреалізаціїдержавноїполітики.

Бюджет якодна з ланокфінансовоїсистеми відображаєвиробничівідносини,відтворюєвідносинирозподілу іперерозподілу,опосередковуєрух грошовоїмаси.

Бюджет Українимає доситьтривалу історіюстановленняі розвитку.Вона бере свійпочаток у XVI ст.,коли запорозькекозацтво набулосамостійноїдержавності,мало дипломатичнівідносини зрядом країнЄвропи.

Після возз’єднанняУкраїни з Росієюще майже півстоліттяУкраїна зберігалавсі атрибутидержавності,в тому числісамостійністьфінансовогогосподарства.На початку 20-хроків XVII ст. урядцарської Росіїпочав стягуватизначні сумивидатків у своєрозпорядження.Можна вважати,що з цього часунастав період,який тривав280 років, колиУкраїна сталаколонією, змушеноювносити напотреби метрополіїбільше, ніжчетверту частинусвого національногодоходу.

Був період,коли робилисьспроби створитивласну бюджетнусистеми(1918-1922 рр.).Спочатку УкраїнськаЦентральнаРада протягом14 місяців свогоіснування, апотім більшовицькийуряд спробувалиоволодітибюджетнимпроцесом, алеці спроби зрізних причинне мали успіху.Про повну державнунезалежність,а водночас, іпро власнийбюджет ні ті,ні інші питанняне ставили.

В умовахіснуванняРадянськогоСоюзу державнийбюджет Українивиконувавпідпорядковануроль у розподільчихпроцесах. Вінбув інструментомперерозподілуресурсів міжгалузямиреспубліканськогогосподарстваі різними соціальнимигрупами населенняна територіїУкраїни, а такожміж територіямивсереденіреспубліки.Як незалежнадержава Українасклала проектдержавногобюджет тількина 1992 рік.

Бюджетуналежить важливароль у фінансовійсистемі держави.Через бюджетздійснюєтьсяфінансуваннязаходів економічногоі соціальногорозвитку, щомають загальнодержавнезначення, атакож стосуютьсяміждержавнихвідносин. Зайого допомогою перерозподіляєтьсячастина фінансовихресурсів міжадміністративно-територіальнимиодиницямиУкраїни з метоювдосконаленняструктурисуспільноговиробництваі забезпеченнясоціальнихгарантій населенню.Бюджет є важливимінструментомдержави, черезякий забезпечуєтьсяконтроль застаном виробництвав цілому.

Бюджет єскладною економічноюкатегорією,оскільки являєсобою системуекономічнихвідносин, якіскладаютьсяв суспільствів процесі формування,розподілу івикористанняцентралізованогогрошового фондукраїни, призначеногодля задоволеннясуспільнихпотреб.

Цівідносини маютьслідуючу структуру:

  • міждержавою іпідприємствамив процесімобілізаціїдоходів, накопиченьі фінансуванняз бюджету;

  • міждержавою інаселеннямв процесі розподілуі перерозподілунаціональногодоходу;

  • міжланками бюджетноїсистеми прибюджетномурегулюванні.

Дослідженняі аналіз структуризазначенихвідносин даєзмогу зрозумітиекономічнийзміст бюджету,глибше виявитийого роль урозподільчихпроцесах.

Бюджетнівідносини, щовідображаютьзміст державногобюджету, функціонуютьу визначенихформах – суспільнихі організаційних.І саме завдякиорганізаційнимформам стаєможливим використаннябюджету, якінструментууправлінняекономікою.

Так, організаційнимиформами функціонуваннябюджетнихвідносин єконкретні видибюджетів (державнийбюджет, бюджетАвтономноїРеспубліки(АР) Крим і місцевібюджети). Втілюючивнутрішньобюджетнівідносини взазначенихформах, державаорганізовуєбюджетнівзаємовідносинипо централізаціїбюджетнихресурсів врозпорядженняорганів влади,які наділеніправом представлятиінтереси державиі від її іменіздійснюватипевні функції.

За допомогоюорганізаційнихформ держава“вибудовує”внутрішньобюджетнівідносинистосовно формдержавногоі адміністративно-територіальнгогоустрою. Сформованібюджетнівзаємовідносиниодержуютьматеріально-речовевтілення увідповіднихфондах грошовихкоштів, створюваниху розпорядженніорганів державноїструктури.Впливаючи напроцеси формоутвореннябюджетнихвідносин (шляхомзміни принципів,методів, способівформуваннядоходів і видатків,їх регулюванняі т.п.), державакоректує встановленібюджетнівзаємовідносини,регулює каналипроходженнябюджетнихпотоків, уточнюєпропорціїрозподілуцентралізованихресурсів ізабезпечуєуправліннявнутрішньобюджетнимивідносинами,а через бюджетнівідносини –економічнимипроцесами.

Таким чином,завдяки організаційнимформам внутрішньобюджетнихвідносин стаєможливим використаннябюджету длязабезпеченняміжтериторіальногорозподілусуспільногопродукту, регулюваннянародногосподарськихпропорцій,управлінняекономічнимипроцесами намакро- і мікрорівні.

Стосовновизначенняпоняття “місцевібюджети” векономічнійлітературінемає єдиноїточки зору.

В перші рокиорганізаціїбюджетноїсистеми місцевібюджети розглядалисьяк сукупністьзавдань, дорученихмісцевим органам,і сукупністькоштів, котримивони володіютьдля їх задоволення.

В Положенніпро фінанси1926 р. дається такетрактування:“Місцеві фінансискладаютьчастину єдиноїсистеми фінансівСРСР і знаходятьсяв безпосередньомувіданні місцевихРад та їх виконавчихкомітетів”.Аналогічневизначенняпоняття “місцевіфінанси” даєпрофесор В.Н.Твердохлібов[50, С.122].

Н.А. Ширкевич так визначаєсутність місцевихбюджетів: “Цечастина основногорічного фінансовогоплану країни– державногобюджету, крімтого, місцевібюджети утворюютьцентралізованийфонд грошовихкоштів місцевихРад, котримвони розпоряджаютьсяз метою здійсненнязаходів, якіщорічно передбачаютьсяпланом економічногоі соціальногорозвитку” [50,с.123]

Деякі вченіза основу визначеннямісцевих бюджетівприймаютьтериторіальнийпринцип, розгладаючиїх як бюджетиокремихадміністративно-територіальниходиниць. Рядекономістівхарактеризуютьмісцеві бюджетияк економічнівідносини.Наприклад, І.Н.Ходоровичхарактеризуємісцеві бюджетияк “сукупністьекономічнихвідносин, щозабезпечуютьфінансову базумісцевих Радщодо розвиткуі утриманняголовним чиномгалузей господарства,які безпесередньоспеціалізуютьсяна підвищеннідоброту населення”[50, с.118]. А Н.В. Васил’євавизначає місцевібюджети як“обумовленуадміністративно-територіальнимподілом і бюджетнимустроєм частинуекономічнихвідносин усуспільстві,пов’язанихз формуванням,розподіломі використаннямфондів грошовихкоштів, призначенихдля задоволеннясуспільнихпотреб”. [10, С.16].

Усе наведеневище свідчитьпро різні підходидо трактуванняпоняття місцевихбюджетів, що,в свою чергу,позначаєтьсяна визначенніролі місцевихбюджетів уфінансовійсистемі держави.

Розгляд різнихпоглядів щодовизначенняпоняття “місцевихбюджетів”дозволяєохарактеризуватиїх як сукупністьекономічнихвідносин, якісприяютьтериторіальномуперерозподілунаціональногодоходу країнита забезпечуютьстворенняфінансовоїбази місцевихРад.

На думкуавтора, придослідженніпроблеми місцевихбюджетів, їхнеобхіднорохглядатиу двох аспектах.По-перше, якорганізаційнуформу мобілізаціїчастини фінансовихресурсів урозпорядженнямісцевих органівсамоврядування.По-друге, яксистему фінансовихвідносин, щоскладаютьсяміж місцевимита державнимбюджетами, атакож усереденісукупностімісцевих бюджетів.

Як організаційнаформа мобілізаціїдоходів і здійсненнявитрат місцевимиорганамисамоврядування,місцеві бюджети– це балансовірозрахунки,які відповідаютьвимогам складаннябалансів, тобтовони маютьдоходну й витратнучастини, в їхоснові покладенопринципизабалансуваннятощо. Тому можнастверджувати,що місцевібюджети – цебалансовірозрахункидоходів і витрат,які мобілізуютьсяй витрачаютьсяна відповіднійтериторії.

Водночасмісцеві бюджетислід розглядатияк важливуфінансовукатегорію,основу якоїстановитьсистема фінансовихвідносин, асаме: відносиниміж місцевимибюджетами ігосподарськимиструктурами,що функціонуютьна даній території;відносини міжбюджетами інаселеннямданої території,що складаютьсяпри мобілізаціїй витраченнікоштів місцевихбюджетів; відносиниміж місцевимибюджетамирізних рівнівщодо перерозподілуфінансовихресурсів; відносиниміж місцевимибюджетами ідержавнимбюджетом.

Місцевібюджети є фінансовоюбазою органівмісцевогосамоврядуваннята вирішальнимфакторомрегіональногорозвитку. Наявністьмісцевих бюджетівзакріплюєекономічнусамостійністьмісцевих органівсамоврядування,що передбаченоКонституцієюта ЗакономУкраїни “Промісцеве самоврядуванняв Україні” від27.05.97р., активізуєгосподарськудіяльність,дозволяє їмрозвиватиінфраструктуруна підвідомчійтериторії,розширюватиекономічнийпотенціалрегіону, виявлятиі використовуватирезерви фінансовихресурсів. Вкінцевомупідсумку всеце розширюєможливостімісцевих органіввлади у більшповному задоволенніпотреб населення.

Місцевібюджети є основнимканалом доведеннядо населеннякінцевих результатівсуспільноговиробництва,що спрямовуютьсяна суспільнеспоживання.Через місцевібюджети суспільніфонди споживаннярозподіляютьсяв територіальномуі соціальномурозрізах. Разомз іншими ланкамибюджетноїсистеми місцевібюджети є однимз головнихінструментівреалізаціїна практиціпрограми економічногоі соціальногорозвитку якрегіонів, такі країни в цілому.

Важливимпри розкриттіекономічноїсутності бюджетує розгляд йогофункцій: розподільчої,контрольної,функції позабезпеченнюіснуваннядержави.

Прояв розподільчоїфункції зумовленийтим, що у відносиниз бюджетомвступають майжевсі учасникисуспільноговиробництва.Основним об’єктомбюджетногорозподілу іперерозподілує чистий дохід,що створюєтьсяв суспільстві.Через розподільчуфункцію бюджетувідбуваєтьсязосередженнягрошових коштівв руках державиі їх подальшевикористанняз метою задоволеннясуспільнихпотреб. Розподілі перерозподілгрошових коштіввідбуваєтьсяміж окремимигалузями ісферами діяльності,між окремимигрупами населення.В результатірозподілу іперерозподілуздійснюєтьсяформуванняосновних фондівгрошових ресурсів– державногоі місцевихбюджетів, фондівсоціальногострахування,фондів зайнятостіта ін.

Важливимпитанням посиленняролі бюджетув розподільчихпроцесах єдосягненняоптимальногоспіввідношенняміж різнимиланками бюджетноїсистеми. Іззагальнодержавногобюджету фінансуєтьсяпонад 61,1 відс.усіх витрат.Спостерігаєтьсятенденція дозбільшеннячастки місцевихбюджетів уфінансуваннібюджетнихвитрат, що можепозитивновилучити нарозвиток системимісцевогосамоврядуваннята на використаннябюджетнихкоштів в цілому.

Контрольнафункція бюджетузаключаєтьсяв тому, що приформуваннідоходів фінансовийконтроль здійснюєтьсяза правильністюздійманнярізних видівподатків,мобілізацієюінших джерелдоходів, дотриманнямвстановленихпропорцій міжними, визначеннямподатковоїбази. При витрачаннібюджетнихкоштів контролюєтьсяефективністьїх використанняза цільовимпризначенням.Фінансовийконтроль здійснюєтьсяза виробництвом,розподіломі споживаннямсукупногосуспільногопродукту інаціональногодоходу.

Функціябюджету позабезпеченнюіснуваннядержави ставитьсвоєю ціллюстворенняматеріально-фінансовоїбази функціонуваннядержави, утриманняапарату управліннякраїною, законодавчої,виконавчоївлади, правоохороннихорганів.

Економічнасутність місцевихбюджетів проявляєтьсяв їх призначенні,а саме:

  • формуваннягрошових фондів,які є фінансовимзабезпеченнямдіяльностімісцевих органіввлади;

  • розподілі використанняцих фондів міжгалузями народногогосподарства;

  • контрольза фінансово-господарськоюдіяльністюпідприємствта організацій,підвідомчихцим органамвлади.

Якекономічнакатегорія,місцеві бюджетивідображаютьобумовленуадміністративнимподілом і бюджетнимустроєм держависферу економічнихвідносин суспільства,пов’язанихіз формуванням,розподіломі використаннямцентралізованихгрошових коштів,що знаходятьсяу розпорядженнімісцевих органіввлади і призначенихдля соціально-економічногорозвитку конкретнихрегіонів країни.

У відповідностіз Законом України“Про бюджетнусистему України”від 29.06.95р. бюджетнасистема нашоїдержави складаєтьсяз державногобюджету, бюджетуАР Крим та місцевихбюджетів. Домісцевих бюджетівв Україні відносять:бюджети областей,міст республіканськогопідпорядкування,міст обласногопідпорядкування,міст районогопідпорядкування,районів (в містах),сільські таселищні бюджети.Структурабюджетноїсистеми Українивідображенана рис. 1.1

Бюджет АРКрим об’єднуєреспубліканськийбюджет та бюджетирайонів і містреспубліканськогопідпорядкуванняКриму.

Сукупністьусіх бюджетів,що входять доскладу бюджетноїсистеми Україниє зведеним (абоконсолідованим)бюджетом України.Він використовуєтьсядля аналізуі визначенняекономічногоі соціальногорозвитку України.


Консолідованийдержавнийбюджет


Консолідованийдержавний


Держанийбюджет

України

Місцевібюджети

БюджетАР Крим

Бюджетміст

республіканського

підпорядковування

(Київта Севастополь)

Бюджети

областей


Республі-канський

бюджет


Місцеві

бюджети

Міськийбюджет

Бюджетирайонів


Обласний

бюджет


Бюджети

районів


Бюджетиміст

районогопідпорядування

Міський

бюджет

Бюджети

районів

Районий

бюджет

Біджетиміст

районогопідпорядкування


Селищні

бюджети

Сільські

бюджети







Рис. 1.1 Структурабюджетноїсистеми України


Бюджети вищогорівня об’єднуютьсяз нижчестоящимипевної територіїз метою аналізуекономічногорозвитку імають назвузведених бюджетів;так само державнийбюджет об’єднуєтьсяз бюджетамиобластей, бюджетомАР Крим та бюджетамиміст республіканськогопідпорядковування(Києва та Севастополя).

Бюджет області– це обласнийбюджет, бюджетирайонів і містобласногопідпорядковування.

Бюджет районуоб’єднує районнийбюджет, бюджетиміст районогопідпорядкування,селищні тасільські бюджети.Останні створюютьсяза рішеннямирайоних, міськихРад народнихдепутатів занаявностінеобхідноїфінансовоїбази.

Держава, яквже зазначалось,використовуєбюджет дляздійсненнятериторіального,внутрішньогоі міжгалузевогорозподілу іперерозподілувалового внутрішньогопродукту зметою вдосконаленняструктурисуспільноговиробництваі забезпеченнясоціальнихгарантій населенню.В умовах формуванняринкових відносинбюджетна системамає надаватифінансовупідтримку щодороздержавленняі демонополізаціїгалузей господарства,забезпеченнясоціальногозахисту населення.

Складнаструктурамісцевих бюджетівУкраїни, а такожнеобхідністьвстановленняраціональноговзаємозв’язкуміж державнимі місцевимибюджетамивисуває завданнявизначенняпринципів іумов оптимальногорозподілудоходів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми.

Прирозподілідоходів міжланками і видамибюджетів повиннідотримуватисяслідуючі вимоги:

  • єдністьбюджету і державногоплану економічногоі соціальногорозвитку України;

  • забезпеченнякожного бюджетустійкими доходами,які тісно пов’язаніз економічною,соціальноюі екологічноюситуацієюрегіону. В цьомупроявляєтьсяактивний впливбюджету наприскореннятемпів розвиткуекономіки тапокращеннясоціальноїобстановкив регіоні;

  • збалансованістькожного бюджетунезалежно відобсягу йогозакріпленихдоходних джерел;

  • підвищеннязацікавленостідержавних імісцевих органівв успішномувиконанніпланів надходженьзагальнодержавнихдоходів і зборів(податковихі неподаткових)на територіївідповідноїмісцевої Радинародних депутатів;

  • забезпеченнярівномірностінадходженнякоштів і усуненняможливих касовихрозривів внаслідокнеспівпаданнятермінів здійсненнявидатків іотриманнядоходів.

Доходиміж основнимиланками бюджетноїсистеми Українирозподіляютьсяу відповідностііз загальнодержавнимзаконодавством,всередені ланки– у відповідностіз рішеннямимісцевих органіввлади. Головноюпередумовоюрозподілудоходів бюджетуслугує єдністьйого доходноїбази, яка дозволяєрегулюватибюджетні ресурситаким чином,щоб в необхіднихвипадках надаваласьдопомога бюджетам,котрі її потребують,і разом з цимздійснювалисьзаходи загальнодержавногозначення.

При розподілідоходів приймаєтьсядо уваги підвідомчістьоб’єднань,підприємств,організацій.Значній частинімісцевих бюджетівУкраїни передаютьсяфінансовізасоби длязабезпеченняїх збалансованості.Це досягаєтьсяшляхом наданнявищестоящимибюджетаминижчестоящимбюджетам сумвідрахуваньвід загальнодержавнихподатків ідоходів.

Республіканськийбюджет АР Крим,місцеві бюджетиУкраїни забезпечуютьфінансуваннязаходів соціальногоі економічногорозвитку відповіднихтериторій абонаселенихпунктів, якіздійснюютьсяорганами державноївиконавчоївлади і місцевогосамоврядування.

На сьогоднішнійдень формувннябюджету АРКрим, місцевихбюджетів регулюєтьсяЗаконами України:“Про бюджетнусистему України”,“Про місцевесамоврядування”,законами ідекретамиУкраїни прооподаткування.Слід зазначити,що міжбюджетнівідносини вУкраїні включаютьтакі основніелементи: власні,закріпленіта регулюючідоходи, норматививідрахуваньвід регулюючихдоходів, дотації,субвенції,субсидії, внескидо державногобюджету України,бюджетні позички,міжбюджетнівзаєморозрахунки.

Власні доходи– це доходи,які належатьмісцевомуоргану влади,формуютьсяна підвідомчіййому територіїна основі рішеньцього органу.Перелік власнихдоходів в Українізаконодавчоне визначений.У практиціміжбюджетнихвзаємовідносинвласні доходиоб’єднуютьсяз поняттями“закріпленідоходи”.

Закріпленідоходи – цедоходи, якіповністю абопевною частиноюна довгостроковійоснові закріплюютьсяза тим чи іншимбюджетом. Перелікзакріпленихдоходів місцевихбюджетів визначаєтьсячинним законодавством.

Регулюючідоходи – цедоходи, які напайовій основірозподіляютьсяміж усіма ланкамибюджетноїсистеми України.Перелік регулюючихдоходів визначаєтьсязаконодавствомУкраїни пробюджетну системуі про місцевіоргани влади.Уточненняпереліку регулюючихдоходів здійснюєтьсяу щорічнихзаконах продержавнийбюджет України.Склад регулюючихдоходів представленийна рис. 1.2


Регулюючідоходи


Відрахуваннявід загальнодержавнихподатків ізборів

Дотації,
субвенції




Відрахуван-нявід податкуна прибуток

Відрахуваннявід податкуна додану вартість

Відрахуваннявід прибутковогоподатку з доходівгромадян

Відразуваннявід акцизногозбору



Рис. 1.2 Структурарегулюючихдоходів


Норматививідрахуваньвід регулюючихдоходів, зокрема,від загальнодержавнихподатків ізборів, до бюджетіввстановлюютьпропорціїрозподілу цихдоходів (у відсотках)між різнимирівнями бюджетноїсистеми. Склаласяпевна пркатикарегулюваннябюджетнихдоходів. Надержавномурівні воновизначаєтьсянормативамирозподілудоходів міждержавнимбюджетом Україниі бюджетамиобластей, містКиєва та Севастополя.

Закон “Пробюджетну системуУкраїни” уредакції 1995р.дещо інакшевизначив характеррегулюваннябюджетнихдоходів. Зокрема,згідно зі ст.16 подальшомуперерозподілупідлягаютьдоходи, закріпленіза бюджетамиАР Крим, областей,міст Києва таСеватополя.

У ЗаконіУкраїни “Промісцеві Радинародних депутатівУкраїнськоїРСР та місцевесамоврядування”і в новій редакціїЗакону України“Про місцевесамоврядування”,ухваленій у1992р., термін “власнідоходи” невживався.

У Законі “Пробюджетну системуУкраїни”, прийнятомув редакції1995р., поняття“власні доходи”вживаєтьсяв контекстізабезпеченняпринципусамостійностібюджетів усіхрівнів, включаючиі державнийбюджет України.Згідно зі статею4 вказаногоЗакону самостійністьбюджетівзабезпечуєтьсянаявністювласних доходнихджерел і правомвизначеннянапрямів їхвикористаннявідповіднодо чинногозаконодавстваУкраїни.

Але законодавствоУкраїни не даєдетальногопереліку власнихдоходів місцевихбюджетів. Немаєу ньому і чітковизначенихнорм щодо порядкуформуваннята використаннявласних доходнихджерел. ЛишеЗакном “Пробюджетну системуУкраїнськоїРСР” у редакції1990р. (ст. 13) встановлювалося,що місцеві Радиутворюютьрезервні фондиза рахуноквласних доходіві частини перевищеннядоходів надвидаткамибюджетів нижчихрівнів, якіможуть передаватисяна договірнихі компенсаційнихзасадах вищійРаді для фінансовогозбалансуванняназваних бюджетівшляхом дотаційі субвенцій.На практиціце фактичноне застосовується.Тому проблемавласних доходівпотребує детальнішоїрозробки узаконодавстіУкраїни. Власнідоходи – цедоходи, якіформуютьсяна підвідомчійвідповідномумісцевомуоргану владитериторії іщодо яких місцевіоргани владимають законодавчуініціативу.Власні доходиі закріпленідоходи – церізні доходи,і їх не слідототожнювати.До власнихдоходів відносятьсямісцеві податкиі збори, платежі,що встановлюютьсямісцевимиорганами влади,доходи комунальнихпідприємств,доходи відмайна, що належатьмісцевій владі,та деякі інші.Частина власнихдоходів місцевихбюджетів –вкрай незначна,і, таким чином,принцип самостійностіцих бюджетівзалишаєтьсяпоки що декларованим.

У 1990р. в українськомузаконодавстіз’явилосяпоняття “закріпленідоходи місцевихбюджетів”.Закріпленідоходи – цедоходи, якізакріплюютьсяза певним бюджетом.Закріпленідоходи такожє основоюсамостійностімісцевих бюджетів.Перелік доходів,які повністюзараховуютьсядо місцевихбюджетів,установленийЗаконом “Пробюджетну системуУкраїнськоїРСР” від 5 грудня1990р. Але данийЗакон не визначивпорядку розподілуцих доходівміж рівнямимісцевих бюджетів.

Усі законодачіакти наступнихроків такожне вирішилипитання закріпленихдоходів. Булирізні тлумаченняцієї категорії,скорочувавсяперелік закріпленихдоходів. Прийнятийу 1995р. Закон “Пробюджетну системуУкраїни” лишечастково вирішивпроблеми закріпленихдоходів місцевихбюджетів.Повноваженняорганів місцевогосамоврядуваннязгідно з цимзаконом навітьзвужуються.Перелік закріпленихдоходів місцевихбюджетів залишаєтьсянестабільним.У прийнятійв 1996р. КонституціїУкраїни термін“закріпленідоходи” незгадується.Стосовно обласнихі районнихбюджетів ст.143 Конституціїпередбачаєтакі норми щодопорядку їхформування,які, по суті,виключаютьнаявністьзакріпленихдоходів цихбюджетів.

Проблемадоходних джерел,які б надходилидо місцевихбюджетів настабільнійоснові, залишаєтьсятаким чиномвідкритою. Вонамає вирішуватисяшляхом впровадженнявласних доходіві регулюючихдоходів місцевихбюджетів. Власнідоходи маютьскладати основнучастину дохідноїбази місцевихбюджетів усіхрівнів разомз обласнимиі районними.З цією метоюдоцільно щераз повернутисядо визначенняконституційнихнорм стосовноформуваннямісцевих бюджетів.

Поняття“регулюючідоходи” запозиченеУкраїною ізбюджетноїпрактики колишньогоСРСР. Регулюючідоходи – цедоходи, якірозподіялютьсяміж різнимирівнями бюджетноїсистеми. Нинірегулюючідоходи становлятьоснову надходженьдо місцевихбюджетів України.Уточненняпереліку регулюючихдоходів місцевихбюджетів здійснюєтьсяу щорічнихзаконах продержавнийбюджет України.

Закон ”Пробюджетну системуУкраїни” уредакції 1995р.черговий разуніс зміни допереліку регулюючихдоходів та формбюджетногорегулювання.Згідно з нимиокремі доходистануть певноюмірою закріпленимиі регулюючимиодночасно. Цестосуєтьсяподатку надодану вартість,акцизногозбору, податкуна прибутокпідприємств,прибутковогоподатку з громадян,плати за землю,доходів відприватизаціїдержавногомайна та деякихінших.

Що ж стосуєтьсярозмірів відрахуваньвід загальнодержавнихподатків тазборів, якінадходять домісцевих бюджетів,то вони визначаютьсяВерховною РадоюУкраїни, виходячиіз відповіднихсоціально-економічнихнормативів,бюджетноїзабезпеченостінаселеннятериторії істану місцевихджерел доходів.

Склад доходів,що формуютьреспубліканськийбюджет АвтономноїРеспублікиКрим, обласні,міські, районні,сільські таселищні бюджети,як вже зазначалося,регулюєтьсяЗаконом України“Про бюджетнусистему України”,прийнятомув 1995 році.

Згідно цьогозакону в доходиреспубліканськогобюджету АРКрим, обласних,Київськогоі Севастопольськогоміських бюджетівзараховується:

  • частинаподатку надодану вартість,яка визначаєтьсяЗаконом проДержавнийбюджет Українина наступнийрік, але не менш,як на 20 відсотків1;

  • частинаакцизногозбору, якавизначаєтьсяЗаконом Українипро Державнийбюджет Українина наступнийрік, але не меншяк на 20 відсотків;

  • податокна прибутокпідприємстві організаційусіх форм власності(крім комунальної)і підпорядкуванняу розмірі, щодорівнює 70відсоткам відставки, передбаченоїчинним Законодавствомдля відповідноїкатегоріїплатників, та100 відсотківподатку наприбуток підприємствта організаційкомунальноївласності;

  • частинаприбутковогоподатку з громадян;

  • 70відсотківподатку намайно підприємстві організаційусіх форм власностіі підпорядкування;

  • платаза землю, щодорівнює 10відсоткам відставки, передбаченоїЗаконодавствомУкраїни дореспубліканськогобюджету АРКрим та обласнихбюджетів і 70відсотків –до Київськогоі Севастопольськогоміських бюджетів;

  • надходженнявід внутрішніхпозик і грошово-речовихлотерей, щопроводятьсяза рішеннямивідповіднихРад народнихдепутатів,згідно з ЗаконамиУкраїни;

  • частинадоходів відприватизаціїдержавногомайна, якавизначаєтьсяЗаконом проДержавнийбюджет Українина наступнийрік;

  • відрахування,дотації і субвенціїз Державногобюджету України;

  • надходженнявід орендицілісних майновихкомплексів,що перебуваютьу комунальнійвласностіцього рівня;

  • дивіденди,одержані відакцій і ціннихпаперів, щоналежать державіа акціонернихтовариствах,створених заучастю підприємствкомунальноївласностіцього рівня;

  • іншінадходження,встановленізаконами України.

У доходирайонних бюджетів,міських (містобласногопідпорядкування)бюджетів впорядку, наумовах і в межах,встановленихЗаконами України,зараховується:

  • податокна прибутокпідприємстві організаційусіх форм власності(крім комунальної)і підпорядкуванняу розмірі,визначеномуРадою народнихдепутатіввищого рівня,та 100 відсотківподатку наприбуток підприємствта організаційкомунальноївласностіцього рівня;

  • прибутковийподаток з громадяну розмірі,визначеномуРадою народнихдепутатіввищого рівня;

  • платаза землю дорайонних бюджетіву розмірах,визначенихРадою народнихдепутатіввищого рівня,і 60 відсотків– до міськихбюджетів (містобласногопідпорядкування);

  • податокна нерухомемайно громадян;

  • місцевіподатки і збори,крім винятків,передбаченихзаконодавствомУкраїни;

  • частинадоходів відприватизаціїдержавногомайна, якавизначаєтьсяРадою народнихдепутатіввищого рівня;

  • надходженнявід орендицілісних майновихкомплексів,що перебуваютьу комунальнійвласностіцього рівня;

  • відрахування,дотації і субвенції,отримані збюджетів вищогорівня;

  • іншінадходження.

Удоходи районниху містах бюджетівзараховуєтьсятакі ж доходи,як і до районних,міських (містобласногопідпорядкування)бюджетів, крімподатку нанерухоме майногромадян.

Найслабкішоюланкою Закону“Про бюджетнусистему України”є визначеннядоходної базивсіх рівнівмісцевих бюджетів,крім республіканськогобюджету АР Кримта обласнихбюджетів. Посуті, за нимиповністю закріпленіподаток нанерухоме майногромадян (якогоще не затвердженоВерховною РадоюУкраїни), надходженнявід оренди іпродажу майнакомунальноївласності,збори й іншінеподатковідоходи, місцевіподатки і збори.Якщо в ціломупитання дохідноїбази обласнихбюджетів значноюмірою знайшлосвоє вирішенняв Законі, тодохідна базавсіх нижчихрівнів місцевихбюджетів –районних, міських(міст обласногопідпорядкування),районних умістах, міських(міст районногопідпорядкування),сільських таселищних –встановлюєтьсяВерховною РадоюАР Крим та Радаминародних депутатіввищого рівнядля кожногонижчого. Такестановищесьогодні викликаєнайбільшенарікань і єпричиною протирічміж місцевимиРадами різнихрівнів.

Самостійноюстаттею доходівмісцевих бюджетівє дотації, субвенціїі субсидії.

Дотації –форма централізованогорегулюваннядоходів і видатківпідприємств,організацій,установ, а такожбюджетів, плановівитрати котрихперевищуютьотримані доходи,у вигляді наданнягрошових коштів,які компенсуютьзбитковість.Таке додатковенадання коштівможе спрямовуватисяна покриттязбитків підприємстві організацій,як виробничої, так і невиробничоїсфери, а також на збалансуваннямісцевих бюджетів.

Субвенції– цільова допомога,вид державногосприяння місцевиморганам владиабо окремимгалузям господарства,яка надаєтьсядля вирішенняпевних задач.

Субсидії– фінансовадопомога, яканадаєтьсячастіше всьогоза рахуноккоштів державногобюджету місцевиморганам влади,юридичним іфізичним особам,іншим державам.Розрізняютьпрямі і непрямісубсидії.

Що ж стосуєтьсявидатків місцевихбюджетів, товони відображаютьті ж самі економічнівідносини, щоі видатки державногобюджету. Це тіекономічнівідносини, яківиникають узв’язку з розподіломцентралізованихгрошових коштів,що знаходятьсяв розпорядженнімісцевих органіввлади. В ЗаконіУкраїни “Пробюджетну системуУкраїни“ вказано,що кошти місцевихбюджетів витрачаютьсялише на ціліі в межах, затвердженихмісцевимиРадами народнихдепутатів [34,С. 602]. Згідно цьогозакону із місцевихбюджетів здійснюютьсявидатки на:

  • фінансуванняустанов таорганізаційосвіти, культури,науки, охорониздоров’я, фізичноїкультури, молодіжноїполітики,соціальногозабезпеченняі соціальногозахисту населення,що знаходятьсяу підпорядкуваннівиконавчихорганів владиАР Крим, областей,міст Києва іСевастополя,а також соціально-культурнихзаходів відповіднодо покладенихна ці органивлади функцій;

  • утриманнямісцевих органівдержавноївлади і самоврядування;

  • фінансуванняпідприємстві господарськихорганізацій,що входять доскладу місцевогогосподарства,природоохороннихзаходів;

  • фінансуванняінших заходів.

Вобласних, міських(міст Києва іСевастополята міст обласногопідпорядкування) і районнихбюджетах утворюютьсярезервні фондивиконавчихорганів обласних,міських, районнихРад народнихдепутатів урозмірі до 1відсотка відобсягу видатківкожного з відповіднихбюджетів дляфінансуванняневідкладнихзаходів, якіне могли бутипередбаченіпід час затвердженнязазначенихбюджетів.

Слід такожзазначити, щовидатки всіхбюджетів згідноЗакону “Пробюджетну системуУкраїни” поділяютьсяна поточнівидатки і видаткирозвитку.

Поточнівидатки – цевитрати бюджетівна фінансуваннямережі підприємств,установ, організаційі органів, якадіє на початокбюджетногороку, а такожна фінансуваннязаходів щодосоціальногозахисту населеннята інших заходів,що не належатьдо видатківрозвитку. Вскладі поточнихвидатків окремовиділяютьсявидатки бюджету,зумовленізростанняммережі переліченихвище об’єктівз зазначеннямвсіх факторів,які вплинулина обсяг видатків.

Видаткирозвитку – цевидатки бюджетівна фінансуванняінвестиційноїта інноваційноїдіяльності,зокрема: фінансуваннякапітальнихвкладень виробничогоі невиробничогопризначення;фінансуванняструктурноїперебудовинародногогосподарства;субвенції таінші видатки,пов’язані зрозширенимвідтворенням.

Нині вжеочевидно, щоіснують певніпротиріччяміж процесамиформуваннямісцевих бюджетіві їх виконання.Вони полягаютьв тому, що чиннапрактика формуваннямісцевих бюджетівзберегла всвоїй основіпопереднідержавні функціїплановогокерівництванароднимгосподарством,тоді як виконаннямісцевих бюджетівздійснюєтьсяв реальнихумовах ринковоїекономікиперехідногоперіоду зівсіма притаманнимиїй негативнимиатрибутами(зростаннямінфляції, підвищеннямрівня безробіття,падінням життєвогорівня населення).В результатіна сьогоднішнійдень місцевібюджети різнихрівнів перетвореніпрактично вумовні кошториси,в яких спостерігаєтьсяпостійненеспівпаданнядоходної тавидатковоїчастин, що несприяє покращеннюекономічноїситуації тареалізаціїсоціальнихпрограм припереході доринку.

Для реальногозабезпеченняпринципівсамостійностіщодо складанняі використаннябюджетів усіхрівнів управліннянеобхідно, щобкожна ланкабюджетноїсистеми малачітку, визначенузаконом доходнубазу, а взаємовідносиниміж державнимі регіональнимбюджетом будувалисьз урахуваннямспецифіки іперспективсоціально-економічногорозвитку регіонів.


    1. Рольта значеннямісцевих бюджетіву соціально-економічномурозвитку територій.

Важливоюпередумовоюпобудовидемократичноїдержави є фінансованезалежністьорганів місцевогосамоврядування.Фінансовийбік незалежностімісцевих органіввлади є визначальнимадже від фінансовихможливостейзалежать вкінцевомупідсумку їхреальні владніфункції.

Механізмперерозподілубюджетнихкоштів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми, щодіяв раніше,не відповідав принципамсамостійностіта фінансовоїнезалежностімісцевих органіввлади. Переважалив основномуадміністративніметоди управління,внаслідок чоговідносини міжцентральнимита регіональнимиорганами владимали адміністративнийхарактер.

Централізаціяуправлінняекономікоюпов’язана змобілізацієюі розподіломчерез центрпереважноїчастини матеріальнихі фінансовихресурсів. Якщоце необхіднона протязікороткогоперіоду часудля реалізаціїконкретнихпрограм, тотаке постійнестановищепризвело дотого, що в однихрегіонах виховувалосьутриманство,економічнабезвідповідальність,а в інших, внаслідокпостійногостягуванняресурсів з’являєтьсянезацікавленістьу кінцевихрезультатахсвої діяльності.

Тому сьогоднів перехіднийдля економікиУкраїни періодпитання фінансовоїдецентралізаціїта економічноїсамостійностірегіонів стаютьособливо гострими.

Ступіньфінансовоїнезалежностімісцевих органіввлади характеризуєнезалежністьдержави в цілому,потенційніможливостіїї економічногорозвитку, рівеньдемократичнихправ і свободгромадян. Державане може успішнорозвиватисьта економічнопроцвітати,не даючи гарантійфінансовоїнезалежностімісцевим органамвлади. Це об’єктивнанеобхідністьформуваннянових економічнихвідносин.

Фінансовунезалежністьмісцевогосамоврядуваннятреба розглядатинасампередяк економічнийпростір дляйого діяльностіу межах певноїтериторії напринципахекономічноїефективностіта економічноїдоцільності.Пріоритетноюумовою в даномуразі повиннабути сукупністьтериторіальнихінтересів, щовідображаютьособливостіекономічнихі соціальнихумов регіону.

Отже, підфінансовоюнезалежністюмісцевогосамоврядуваннярозумієтьсяможливістьсамостійноговирішенняпитань комплексногофінансовогозабезпеченняекономічногоі соціальногорозвитку даноїтериторії, щовходять докомпетенціївідповідногорівня місцевогоуправління.

Передумовоюфінансовоїнезалежностімісцевогосамоврядуванняє розумна, зточки зоруекономічноїдоцільності,децентралізаціявлади і адекватнийрозподіл повноважень,відповідальності,аотже, і фінансово-економічноїбази між центром і регіонами,місцевимиорганами управління.Межі фінансовоїнезалежностімісцевогосамоврядуваннязажди повиннівизначатисьу законодавчомупорядку, тобтозакон повиненчітко окреслюватифункції місцевогосамоврядуванняі відповіднодо них джереларесурсів, якістановитимутьфінансовезабезпеченняцих функцій.

Ступіньдецентралізаціїу визначенніподатків таприйняттірішень залежитьвід політичних,економічнихта інституційнихособливостейкраїни, а такожвід тієї ролі,яка в ній відводитьсяорганам місцевоївлади. Протерозподіл функційістотною міроюзалежить відоцінних судженьта емпірічнихнаслідків, щоважко піддаєтьсяперевірці.

Тенденціядо децентралізаціївідповідальностіза виконаннядоходної тавидатковоїчастин місцевихбюджетів українах з перехідноюекономікоючасто призводитьдо ситуації,коли визначеннявидатків місцевихорганів владивипереджаєвирішенняпитання прозабезпеченняресурсами дляїхнього фінансування.Що ширшою єсфера повноваженьмісцевої влади,то вищою повиннабути часткадержавнихнадходжень,яка розподіляєтьсяна користьмісцевих органіввлади. Універсальноїмоделі фінансування,яка була б однаковоприйнятноюдля всіх країн,не існує. Протеу Європейськійхартії з питаньмісцевогосамоврядуваннявстановленотакі принципифінансуваннямісцевої влади:

“В рамкахнаціональноїекономічноїполітики місцевіоргани владиповинні матиправо на забезпеченнявласними фінансовимиресурсами, нимивони могли бу межах своїхповноваженьвільно розпоряджатися.

Фінансовіресурси місцевоївлади повиннівідповідатиобсягам їїповноважень,встановленимконституцієюабо законодавством.

Щонайменшечастина фінансовихресурсів місцевоївлади має надходитивід місцевихподатків івиплат, ставкияких, у визначенихмежах, вонаповинна матиправо встановлювати.

Фінансовісистеми, наяких базуютьсяресурси, доступнімісцевій владі,повинні бутивідповіднимчином диверсифікованимиі життєздатними,щоб дозволятиїм максимальновідстежуватиреальну еволюціювидатків навиконання своїхзавдань.

Підтримкафінансовослабше забезпеченоїмісцевої владимає здійснюватисячерез створенняпрограм фінансовоговирівнюванняабо інших аналогічнихзаходів, спрямованихна підтримкувпливу нерівномірностірозподілупотенційнихджерел фінансуванняі фінансовоготягаря, якийвона змушенанести. Зазначеніпрограми тазаходи не повинніобмежуватисвободу діймісцевої владив межах їїповноважень.

Місцева владамає бути відповіднопоінформованащодо того, якимчином здійснюєтьсярозподіл ресурсів,що потрапляютьу її розпорядження.

По можливостісубсидії, щонадаютьсямісцевим органамвлади, не повиннібути спрямованіна фінансуванняокремих проектів.Надання субсидіїне повиннообмежуватисвободу діймісцевої владив межах їїповноважень.

Для отриманняпозик дляінвестуваннякапіталу місцевавлада муситьмати доступдо національнихринків капіталуу межах визначенихзаконодавством”[12,с.496].

Законодавчезакріпленняфункцій місцевогосамоврядуванняповинно знайтивідображеннянасампереду конституціїдержави. Але,на жаль у КонституціїУкраїни чітконе сформульованофундаментальнихположень щодомісцевогосамоврядування,як це зробленов конституціяхбільшостієвропейськихкраїн. Прийняттяж в УкраїніЗакону “Промісцеве самоврядуванняв Україні” таЗакону “Пробюджетну системув Україні” єважливим крокому наближеннідо загальноприйнятихстандартівщодо самоврядуванняй управління.Проте ще цілийряд важливихпитань реальногозабезпеченнянезалежностімісцевих органівчекає своговирішення.Насампередце стосуєтьсяфінансовоїбази місцевогосамоврядування– місцевихбюджетів.

Для аналізуроді місцевихбюджетів всоціально-економічномурозвитку регіонівта їх місця убюджетнійсистемі Українипотрібні їхкількісна таякісна характеристика.Про співвідношеннямісцевих бюджетівіз макроекономічнимипоказниками,передусім ізваловим внутрішнімпродуктом(ВВП), свідчатьдані таблиці1.1

Таблиця 1.1

Співвідношенняобсягу місцевихбюджетів ізВВП

Показники\ Роки 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1998
ВВП, млрд. крб. 167,1 299,4 5032,7

148

273,0

1203

769,0

5451

600,0

805,1

млрд.

грн

779,4

млрд.грн.

Витратиреспублікансь-когобюджету АРКрим та місцевихбюджетів, млрд.крб.

21,1


30,7 726,2 22562,1

191

061,8

954

654,9

117,7

млрд.грн.

946,8

млрд.грн.

Питомавага витратрес-публіканськогобюджету АРКрим та місцевихбюджетів уВВП, відсотків

12,6


10,3


14,4


15,2


15,9


17,5


14,6


12,2


Наведенів таблиці 1.1 данісвідчать, щочерез місцевібюджети у 1995 роціперерозподіляласямайже п’ятачастина ВВП.Причому до 1995року спостерігаласятенденція дозростанняобсягів перерозподілуВВП через місцевібюджети. Так,якщо у 1990 роціпитома вагамісцевих бюджетіву ВВП становила12,6 відсотка, тоу 1993 році 15,2, у 1994 році– 15,9, у 1995 році – 17,5відсотка. Однакв 1996 році питомавага витратмісцевих бюджетіву ВВП зменшиласьдо 14,6 відс., а в1997 році вона склала12,2 відс. Це пов’язаноіз змінами вдержавномурегулюваннірозподілудоходів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми тасвідчить пропосиленнядержавноговпливу на процесмобілізаціїкоштів та розподілміж різнимирівнями влади.Тому питаннящодо пошукуоптимальноговаріантуспіввідношенняміж державнимита місцевимибюджетамизалишаєтьсяактуальним.

Але слідвідмітити, щосаме зростанняролі місцевихбюджетів уперерозподіліВВП є свідченнямпосиленнявпливу органівмісцевогосамоврядуванняна розвитокекономічнихі соціальнихпроцесів урегіонах і вдержаві в цілому.Необхідновраховувати,що мобілізаціята використаннякоштів місцевихбюджетів пов’язаніз інтересамирізних соціальнихгруп населення,підприємницькихструктур різнихформ власності,що зумовлюєстановленнямісцевих бюджетівяк важливогофінансовогоінструментурегулюваннягосподарськогоі соціальногожиття.

Важливимпри оцінці ролімісцевих бюджетіву соціально-економічномурозвитку регіонівє аналіз співвідношенняобсягів місцевихбюджетів іззагальнимивитратамизведеногобюджету (таблиця1.2)

Таблиця 1.2

Співвідношенняобсягу місцевихбюджетів ізвитратамизведеногобюджету


Показники\ Роки 1990 1991 1992 1993 1994 1995

1996,

млрд.грн

1998

млрд.грн

Видатки,млн. крб.:

-зведеногобюджету

43,8


97,9 1919,7

572

48,8

630

647,0

243

027,0

34,1 31,6
-державногобюджету 22,7 67,2 1193,5

346

86,7

439

585,2

1475

621,1

22,4


21,9


-республіканськогобю-джету АРКрим та міс-цевихбюжетів

21,1


30,7


726,2


225

62,1


191

061,8


954

654,9


11,7



9,6


Питомавага видатківу зведеномубюджеті України, відс.:

-державногобюджету


51,7


68,8


62,2


60,6


69,9


61,1


65,4


69,9

-республіканськогобю-джету АРКрим та місцевихбюджетів

48,3


31,4


37,8


39,4


30,3


39,3


34,4


30,1


Наведенідані свідчать,що до 1994 рокуспостерігалисьнадмірнацентралізаціяу витрачаннібюджетнихкоштів і звуженняфінансовихможливостейорганів місцевогосамоврядування,що мало негативнінаслідки –значно затримувалорозвиток регіонів,оскільки зарахунок місцевихбюджетів здійснюєтьсяфінансуваннянародно-господарськоїта соціально-культурноїсфер діяльностірегіонів.

В 1995 році умісцевих бюджетахзосереджувалося39,3 відсотка обсягувитрат зведеногобюджету. Цесвідчить проте, що в цьомуроці відбуласяпевна децентралізаціяу відносинахміж ланкамибюджетноїсистеми. Однак,починаючи з1996 року питомавага видатківмісцевих бюджетіву зведеномубюджеті країнинеухильнознижується,що свідчитьпро подальшепосиленнявпливу центральнихорганів владина розподілкоштів. Так, в1996 році часткавидатків місцевихбюджетів узведеномубюджеті Україниіз 38,9 відс. підвищиласьдо 34,4 відс., а в1997 році вона склала30,1 відсотка.

На користьфінансовоїдецентралізації,як однієї зфундаментальнихумов незалежностіта життєздатностіорганів місцевоївлади свідчатьдані про виконанняфінансовихпланів, а самеДержавногобюджету України,бюджету АР Кримі місцевихбюджетів.

Так, станомна 20 вересня1998р. доходи зведеногобюджету Українистановили17852,8 млн. грн. Ізних до державногобюджету надійшло10034,3 млн. грн., з яких334,2 млн. грн. отриманіяк офіційнітрансферти.Доходи бюджетуАР Крим і місцевихбюджетів навказану датустановили9058,5 млн. грн. Структурадоходів зведеногобюджету склаласятак: доходидержавногобюджету становили54,3 відс., доходибюджету АР Кримта місцевихбюджетів – 45,7відс. від доходівзведеногобюджету. Планувалосяж відповідно68,9 відс. та 31,1 відс.Тобто перекосиу виконаннідохідної частинидержавногоі місцевихбюджетів очевидні(рис 1.3).




Планова Фактична

Рис. 1.3. Структуразведеногобюджету Україниза доходамистаном на 20.09.1998року (відсотки)


Причому цеявище не випадкове– спостерігаєтьсястала тенденціящодо наданняпереваг платникамподатків розрахункаміз місцевимибюджетами.

Причин іпояснень цьомуможна знайтибезліч Так,станом на 20.09.1998року доходнучастину державногобюджету виконанона 47.6 відс., місцевихна 77,1 відс. Безсум офіційнихтрансфертів,що передаютьсядо державногота місцевихбюджетів, картинаще більш вражаюча.До місцевихбюджетів мобілізовано88.1 планових річнихдоходів, додержавного– лише 47,3 відс.Тобто існуєоб’єктивназацікавленістьмісцевих керівниківу поновленнімісцевої скарбницінавіть за рахунокзменшення додержавної.

Проблемавиконаннябюджетів урегіонахвикристалізуваласьі потребуєвирішення.Будь-який “вольовий”захід (у томучислі законодавчогохарактеру),спрямованийна досягненняпаритетностіу підходах довикористаннядержавногоі місцевихбюджетів, приреченийна невдачу.Лише заходи,які заохотятьмісцеві органивлади до пропорційноговиконаннядержавногоі місцевихбюджетів, дадутьефект.

Наведенівище даніпідтверджуютьвисновок проте, що роль місцевихбюджетів уфінансуваннівидатків територійвже в найближчомумайбутньомуповинна зрости.Що ж стосуєтьсяпитань, пов’язанихіз функціонуванняммісцевих бюджетів,то вони потребуютьглибокогоаналізу й науковогообгрунтування.Тут неможливібудь-які разі назавждивстановленірекомендації.Місцеві бюджети– категоріядуже динамічна,тому їх дослідженнянеобхідноздійснюватиз урахуваннямбагатьох факторів,що впливаютьна економічнежиття держави.Цьому насампередсприяють розвитокдемократичнихзасад в управліннідержавою, зміниу структуріекономіки,рівень соціальнихгарантій населенню,зміна вікової,професійноїструктуринаселення.Неабияк впливаєна формуванняй використаннякоштів місцевихбюджетів рівеньекономічногорозвитку окремихрегіонів.

Місцевібюджети маютьсвою внутрішнюструктуру тахарактернівідмінності.Так, незважаючина те, що на сьогодніналічуєтьсямісцевих бюджетівусього понад14 тис., а найчисельнішугрупу становитьсільські йселищні бюджети– більш, як 10 тис.,понад 72 відсоткивсіх витратмісцевих бюджетів здійснюєтьсячерез обласнібюджети (їх 24)та бюджети містзагальнодержавногоі обласногопідпорядкування(їх 223).Нині витратиреспубліканськогобюджету АР Кримта обласнихбюджетів становить26,5 відсотка відзагальногообсягу витратмісцевих бюджетів,а бюджетів містзагальнодержавногота обласногопідпорядкування– 45,9, районнихбюджетів – 19,4відсотка. Значноменшу часткустановлятьвитрати іншихвидів місцевихбюджетів: сільських– 4,5 відсотка,міст районногопідпорядкування– 1,9 відсотка,селищних – 1,8відсотка (рис.1.4).

Із наведенихданих видно,що найбільшчисельну групускладаютьбюджети районів,що об’єднуютьрайонні, селищні,сільські таміст районногопідпорядкування,які є базовимиу бюджетнійсистемі країни.

Через нихмобілізуєтьсяі використовуєтьсямайже третинавсіх ресурсівмісцевих бюджетів.Проте сьогоднісаме в цій ланцімісцевих бюджетівіснує найбільшепитань, якіпотребуютьсвого вирішення.Насамперед,це питаннязакріпленняза ними постійнихджерел доходів,а

такожпитання вдосконаленнявзаємовідносиняк з державнимбюджетом,


Р


ис.1.4 Розподіл витратмісцевих бюджетівза видами бюджетів

такі з обласними.

Усе це свідчить,що при подальшомуреформуваннібюджетноїсистеми проблемимісцевих бюджетівнеобхіднорозв’язатине взагалі, аз урахуваннямособливостейі чіткогорозмежуванняфункцій міжокремими ланкамимісцевих бюджетів.Диференціаціяфункцій маєзалежати відрівня розвиткукожного з цихбюджетів убюджетнійсистемі держави.

Реалізаціяцього положеннявимагає визначеннярозміру гарантованогорівня витратна соціально-економічнийрозвитокадміністративно-територіальниходиниць. Забезпеченнятакого рівнямає здійснюватисьз урахуваннямсукупностівідносин щодорозподілу івикористанняфінансовихресурсів, створюванихна відповіднійтериторії іперерозподільчихрегіональнихпроцесів.


    1. Зарубіжнийдосвід формуваннямісцевих бюджетів.

Розгортаннякризи платежівдосить суттєвовідбилось нафінансовихможливостяхдержави, котравнаслідок цьогов багатьохвипадках виявиласьнеспроможноюзабезпечитивирішеннянавіть поточнихпроблем. Помітнопосилиласьнапруженістьу взаємовідносинахцентральнихі місцевихвлад. Тому зрозумілимє посиленняінтересу допошуку оптимальноїмоделі розподілуфінансовихресурсів вмежах переглядузагальноїконцепціїподатковоїполітики вУкраїні.

Діючий Закон«Про системуоподаткування”від 18 лютого1997 року передбачає35 видів податків,зборів і обов’язковихплатежів. Ізяких 16 віднесенідо місцевих(в цьому відношеннізаконодавчавлада лишепродублювалаприйнятий в1993 році декретКабінету Міністрів”Про місцевіподатки і збори”).Серед основних загальнодержавнихподатків тазборів – податокна прибутокпідприємстві організацій,податок надодану вартість,акцизний збір,прибутковийподаток іздоходів громадян,державне мито,плата за землю,податок з власниківтранспортнихзасобів, податокна промиселта інші. До місцевихподатків віднесеніготельний збір,збір за паркуванняавтотранспорту,ринковий збір,збір за видачуордера на квартиру,збір за виграшу бігах на іподромі,податок з реклами,збір за правовикористаннямісцевої символіки,комунальнийподаток тадеякі інші.

Вже навітьнавіть простеперерахуваннярозкриваєдосить сумнівнефіскальнезначення місцевихплатежів. Практиказастосуваннямісцевих податківв Україні показала,що вони не маютьсуттєвогозначення приформуваннімісцевих бюджетів.У зв’язку з цимзначна кількістьмісцевих органіввлади навітьне використовуютьв повній мірісвої повноваженнящодо введеннятаких податківі зборів. Як іраніше, надходженнявід загальнодержавнихподатківрозподіляютьсяміж центральнимиі місцевимиорганами влади.До того ж центрне тільки диктуєправила розподілуподатків, алей постійнозмінює їх. Доволізамкнутий інестабільнийрозподіл коштівміж місцевимибюджетамирізних рівнів,так як здійснюєтьсявін в умовахвідсутностістабільнихнормативів.При регулюваннімісцевих бюджетівнедостатньовраховуєтьсярівень економічногорозвитку областейі районів.
В контекстівищесказаногобезсумнівнийінтерес являєсобою досвідрозподілуподатковихнадходженьв демократичноорганізованихдержавах.
У більшостікраїн оподаткуваннянаселення накористь центральнихі місцевих владісторичнорозвивалосяцілком самостійно.Наприклад, уВеликобританіїнараховується13 тисяч місцевихбюджетів, ібюджети вищестоящихадміністративниходиниць неявляютьсязведеними повідношеннюдо нижчестоящих.В Німеччинізведений державнийбюджет незатверджується,а публікуєтьсяяк статистичнийматеріал.
На протязіХХ сторіччяспостерігаласьчітка тенденціяскороченняпитомої вагимісцевих податківу сукупнихподатковихнадходженнях.Однак в останнійчас, зважаючина зростанняобсягу та складністьзавдань, яківирішуютьсяна місцевомурівні, ситуаціяпочала змінюватися.Певну роль уцьому зігралиі вимоги Європейськоїхартії самоврядування1985 року: частинафінансовихресурсівсамоврядуванняповинна надходитиу вигляді місцевихподатків ізборів. В деякихкраїнах місцевійвладі відкриваєтьсядоступ до більшефективнихподатковихджерел. Так,оподаткуваннядоходів компанійна користьмісцевих органіввлади в провінціяхКанади коливаєтьсявід 3 до 17 відс.В США оподаткуванняіндивідуальнихдоходів штатамизнаходитьсяна рівні 7 відс.В Данії місцевийприбутковийподаток даєбіля 2/3, а в Норвегії– 93 відс. всіхмісцевих податковихнадходжень.
В ціломумісцеві податкискладають взагальній сумідоходів місцевихбюджетів Австрії72 відсотка, США– 58, Японії – 55,Франції – 48,Німеччини –біля 40, Англії– 38.
У питаннівстановленнямісцевих податківмайже всюдидіє принцип:органи самоврядуваннякористуютьсяправом податковоїініціативив межах, установленихнаціональнимзаконодавством.Хоча наявністьвласних джерелфінансовихнадходженьу місцевогосамоврядуваннязакріпленоне тільки вчинному законодавстві,але в деякихкраїнах – і вКонституціях.У більшостірозвинутихкраїн податковоюініціативоюв межах своїхконституційнихповноваженьволодіютьоргани державноївлади суб’єктівфедерації. ВКанаді суб’єктифедерації –провінції –мають праворегулюватиставки другоряднихподатків, крімосновногомісцевогоподатку – нанерухомість.Як правило,передбаченаможливістьзастосуваннядосить значноїкількостімісцевих податків:у Франції –більше 40, Німеччині– 55, Італії – біля70, Бельгії – біля100. Але зазвичайнаціональнезаконодавстворегламентує,які місцевіподатки можутьстягуватися,як їх розраховуватиі збирати, лишаючина розсуд місцевоївлади лишевизначенняставок податків.Проте чималоорганів місцевоївлади обмеженіу виборі ставокподатку, навітьякщо вони самостійноздійснюютьрозрахункиі стягненнямісцевих податків.Існує тенденціяз боку центральногоуряду до встановленняобмежень насвободу виборуставок місцевихподатків, атакож визначенняпереліку пільгі скидок.
Ступіньрозподілуфункцій міжбюджетами всіхрівнів залежитьвід державногоустрою: федеративностічи унітарності.
У федеративнихкраїнах, якіхарактеризуютьсянаявністюдодаткової,так званої“субцентральної”ланки в державномууправлінніі, відповідно,в бюджетнійсистемі (бюджетівчленів федерації),розподіл функційміж рівнямидержавногоуправлінняі ланками бюджетноїсистеми вираженийсильніше. Бюджетичленів федераціїнесуть більшевідповідальностіза фінансуваннясоціально-економічногорозвитку регіонівкраїни (суб’єктівфедерації).

Вунітарнихдержавах розподілфункцій міжланками бюджетноїсистеми в ціломуслабкіший, ніжу федеративнійдержаві. Однак,в залежностівід розміріві адміністративно-територіальногоподілу країни,її політичних,історичнихі національно-культурнихтрадицій принципирозподілуфункцій міжрівнями державногоуправлінняі ланками бюджетноїсистеми можутьдосить суттєвовідрізнятися.Так, наприклад,у Великобританіїбільша частинасоціально-економічнихпослуг населеннюнадається намісцевому рівніі фінансуєтьсяіз місцевихбюджетів. Аналогічнакартина спостерігаєтьсяв Швеції, Нідерландах,Норвегії, Португалії,Люксембурзі.В Італії, однак,розподіл функційміж рівнямидержавногоуправлінняі ланками бюджетноїсистеми дужерозмитий ( практичновідсутній) ічисленнісоціально-економічніпослуги фінансуєтьсяіз всіх трьохрівнів бюджетноїсистеми.

Важливоюструктурноюхарактеристикоюбюджетноїсистеми державиє ступінь їїцентралізації.Певний впливна структурубюджетноїсистеми в цьомусенсі має ступіньцентралізаціївлади в країні,що знову-такизакріпленоїї державнимустроєм. Уфедеративнихдержавахцентралізаціявлади і бюджетноїсистеми значнонижча, ніж вунітарних.

Однак,в зв’язку зтим, що в бюджетнихсистемах розвинутихкраїн відсутняорганізаційнаєдність, часткацентральногобюджету вконсолідованомубюджеті невизначає щечастки всіхінших (головнимчином місцевих)бюджетів. Привисокій питомійвазі бюджетуцентральногоуряду часткамісцевих бюджетівможе доситьсильно коливатись(таблиця 1.3)

Іншимважливим показникомцентралізації(децентралізації)бюджетноїсистеми є часткатрансфертівбюджету центральногоуряду в бюджетимісцевих органіввлади. За їхпитомою вагоюв поточнихдоходах названихбюджетів можнаробити висновокпро ступіньїхньої залежності

відцентральноїадміністрації.Оберненимпоказникомє ступінь фінансовоїавтономіїмісцевих бюджетіввід бюджетуцентральноїадміністрації.Вона розраховуєтьсяшляхом діленнявласних (закріплених)доходів місцевогобюджету на йогопоточні доходиі виражаєтьсяу відсотках.

Необхіднопідкреслити,що власні доходимісцевих бюджетівв демократичнорозвинутихкраїнах є впрямому розуміннівласними, тобтотакими, що невходять доскладу доходіввищестоящихбюджетів і,таким чином,не регулюютьсязверху.

Статистичнийаналіз показує,що в світі єряд держав, вяких місцевібюджети наділенідуже високоюфінансовоюавтономією,тобто практичноне залежатьабо слабо залежатьвід бюджетуцентральноїадміністрації.Це Ісландія,США (включаючиштати), Люксембург,Ісландія, Австрія,Швеція. В зазначенихкраїнах фінансоваавтономіямісцевих бюджетівзнаходитьсяв інтервалівід 99,2 до 72,8 відс.відносно. УНімеччині,Японії, Франції,Фінляндії,Бельгії і Даніїфінансоваавтономіямісцевих бюджетівколиваєтьсявід 68 ло 56 відс.Основу їх фінансовоїавтономіїскладаютьмісцеві податкиі місцеві надбавкидо загальнодержавнихподатків, томузастосуваннятерміну ”податковаавтономія”стосовно місцевихбюджетів вищезгаданихкраїн цілкомправомірно.

Так,в США податковіджерела частковорозподілені.Федеральномууряду належитьвиключне правона мито та поштовізбори. Органивлади штатівта місцевівиконавчіоргани збираютьподатки намайно, податки на продаж, платежіза реєстраціюавтотранспорту,видобуваннякорисних копалин,санітарніпослуги.

Іншіподатки – навласність ідоходи юридичнихі фізичнихосіб, спадщинута дарування,акцизи – можутьвикористовуватисяусіма рівнямивлади на свійрозсуд. На рівніштатів основнимиджереламиподатковихнадходженьє : обов’язковівнески по соціальномустрахуванню(21 відс.), податокз продаж (20 відс.),прибутковийподаток (19 відс.),індивідуальніакцизи (10 відс.).

Автономіямісцевих бюджетівв США, Швейцаріїі скандинавськихкраїнах забезпечуєтьсяв основномустягуваннямпрямих місцевихподатків (прибутковийі майновий, абоподаток наспадкоємнунерухому власність).В США, наприклад,прямі місцевіподатки складають79,8 відс. поточних


Таблиця 1.3

Доходиланок бюджетноїсистеми у відсоткахдо консолідованогодержавногобюджету, 1992 р.


Країни Центральнийбюджет Бюджетичленів федерації Місцевібюджети Бюджетфондів соціальногострахування
Федеративнідержави
Австрія 46,5 21,8 15,3 31,9
Канада 38,2 53,6 27,9 6,2
США 31,9 47,6
30,7
Німеччина 29,2 27,0 16,2 42,0
Швейцарія 29,2 30,4 21,5 37,5
- Середня- 35,0 37,5 20,2 29,7
Унітарнідержави
Бельгія 54,7 - 12,5 50,9
Великобританія 78,2 - 27,6 18,9
Данія 68,3 - 49,7 12,8
Ірландія 79,6 - 36,7 18,8
Іспанія 44,4 - 25,9 45,6
Італія 66,4 - 39,8 51,9
Люксембург 62,4 - 14,0 36,8
Нідерланди 50,6 - 34,3 42,8
Норвегія 58,5 - 31,6 32,6
Фінляндія 62,2 - 40,7 15,8
Франція 41,9 - 18,6 44,5
Швеція 53,0 - 35,7 25,1
Японія 35,0 - 44,8 43,2
- Середня- 59,8 - 29,7 32,3

доходівмісцевих бюджетів,В Швейцарії– 65,6, в Швеції –64,3, в Норвегії55,2 відс. Прямемісцеве оподаткуванняпереважає такожв Бельгії таПортугалії.

ВЛюксембурзі,Іспанії, Австралії,Канаді, Великобританії“податковуавтономію”місцевих бюджетівзабезпечуютьнепрямі місцевіподатки. До нихвідносятьсязагальниймісцевий податокна споживання,різні акцизи,податки накористуваннятак званими“суспільнимиблагами” (тобтомісцями громадськоговідпочинку,спортивнимиоб’єктами іт.п.). В Люксембурзі,наприклад,місцеві непряміподатки складають54 відс. поточнихдоходів місцевихбюджетів, ВІспанії – 43 відс.

Особливістьрозподілуджерел податковихнадходженьв Німеччиніполягає в тому,що доходи відподатків трьохрівнів владиформуютьсяв основномуна основі пайовоїучасті в головнихвидах податків– індивідуальномуприбутковому,податку наприбуток(корпораційному)та податку надодану вартість.Сьогодні вонискладають 3/4податковихнадходженьдо консолідованогобюджету Німеччини.У федеральномубюджеті спільніподатки складають75 відс. в бюджетахземель – 87 відс.,в місцевихбюджетах – 41відс.

Розподілподатків міжфедерацією,землями таобщинами маєтакий вигляд(таблиця 1.4)

Крімцього, на кожномурівні існуютьвиключні правана певні податковіджерела. Федераціязалишає засобою повністюподаток на


Таблиця1.4.

Розподілподатків міжланками бюджетноїсистеми Німеччини



Прибутковийподаток Податокна прибуток ПДВ
Федерація 42,5 50 65
Земля 42,5 50 35
Община 15 - -

нафту,тютюн, спирт,страхові внески,а також мито.До власнихподатків земельвідносятьсяподатки намайно, автотранспортнізасоби, нерухомість,на тоталізаторі лотереї, наспадщину.

Дляпоповненнямісцевих бюджетіводним із важливихподатків єпромисловий.Об’єкт оподаткування– юридичні іфізичні особи.Податок повиненкомпенсуватичастину затрат,які виникаютьу общини у зв’язкуз діяльністюпідприємства.Промисловимподатком оподаткувуютьсячисті прибуткиакціонернихтовариств,страховихкомпаній тапромисловихпідприємств.Ставка оподаткуванняскладає від1 до 5 відс. По цьомуподатку встановленийнеоподатковуваниймінімум.

УФранції основніподатковінадходженнядо державногобюджету забезпечуютьнепрямі податки,перш за все,податок надодану вартість і внутрішнійподаток нанафтопродукти.Із прямих податківу формуваннідоходної частинидержбюджетунайважливішуроль відіграютьприбутковийі корпораційнийподатки.

Взагальнійструктурімісцевих податковихнадходженьна прямі податкиприпадає біля58 відс. Середних основнимиявляються:промисловийподаток, податокна житло (квартиру),земельнийподаток.

Домісцевих бюджетівнадходить такожчастина загальнодержавногоподатку надодану вартість,котрий збираєтьсяцентралізовано.Крім того, деякімісцеві податкиє факультативними,тобто встановлюютьсявиключно в тихвипадках, колимісцеві органивлади не можутьзабезпечитибездефіцитністьбюджету. Цеподатки нарозваги, наутриманнямісцевих доріг,вулиць, на домашнюприслугу,реєстраційнізбори і т.п.

Докладнішеструктурапоточних доходівмісцевих бюджетівв деяких економічнорозвинутихкраїнах представленав таблиці 1.5. Знаведених данихвидно, що в цихкраїнах навласні доходимісцевих бюджетівв середньомуприпадає 59,5 відс.,а на трансфертиіз бюджетуцентральноїадміністрації– 40,5 відс.

Вбагатьох країнахмісцеві бюджетипри формуваннісвоїх поточнихдоходів в значніймірі залежатьвід трансфертівіз бюджетуцентральноїадміністрації.Це – Нідерланди,Італія, Ірландія,Канада, Португалія.В цих країнахтрансфертискладаютьвідповідновід 80 до 62 відс.поточних доходів.Трансфертнефінансуваннямісцевих бюджетівз боку центральноїадміністраціїсвідчить проінтенсивнийперерозподілнаціональногодоходу

Таблиця1.5

Структурапоточних доходівбюджетів місцевихорганів владив країнах зринковою економікою(у відсоткахдо поточнихдоходів),1992р.

Країни Власнідоходи

Доходивід державноївласності іпідприє-мсництва Податки Іншідоходи Власнідоходи, всього Регулюючідоходи трансфертивід цент-ральноїадміністра-ції
Прямі Непрямі Всього
1 2 3 4 5 6 7 8
Країниз “податковоюавтономією”,вищою за середню(вище 50,2 відс.)
Ісландія 8,6 50,7 39,8 90,5 0,1 99,2 0,8
США 3,4 79,8 8,8 88,6 0,3 92,3 7,7
Люксем-бург 1,9 30,4 53,9 84,3 6,9 93,1 6,9
Іспанія 1,9 32,8 43,2 76,0 5,3 83,2 16,8
Австрія 2,2 30,1 42,5 72,6 11,2 86,0 14,0
Швейца-рія 4,6 65,6 3,5 69,1 7,9 81,6 18,4
Швеція 2,4 64,3 0,3 64,6 5,8 72,8 27,2
Японія 2,3 26,8 34,6 61,4 0,4 64,1 35,9
Норве-гія 1,5 55,2 1,9 57,1 - 58,6 41,4
Німеч-чина 5,0 24,8 31,4 56,2 6,4 67,6 32,4
Фран-ція 2,3 24,9 31,0 55,9 4,1 62,3 37,7
Фінлян-дія 3,3 55,3 0,0 55,3 1,6 60,2 39,8
Данія 1,6 47,5 4,1 51,6 2,9 56,1 43,9
Країниз “податковоюавтономією”,нижчою засередній (менше50,2 відс.)
Бельгія 16,3 35,4 7,4 42,8 - 59,0 41,0
Австра-лія 14,5 - 39,9 39,9 4,1 58,5 41,5

продовженнятаблиці 1.5


1 2 3 4 5 6 7 8
Велико-брита-нія

2,3


-


37,2


37,2


8,5


48,0


52,0

Канада 2,4 - 37,6 32,6 0,7 35,7 64,3
Португа-лія 3,0 23,3 5,9 29,2 6,2 38,4 61,4
Греція 12,6 9,3 5,3 14,6 1,5 28,7 71,3
Італія 1,7 6,3 4,4 10,7 8,3 20,7 79,3
Ірлан-дія 3,4 - 7,5 7,5 11,8 22,7 77,3
Нідерла-нди 8,5 1,9 4,5 6,4 5,1 20,0 80,0

черезбюджетні канализ метою усуненнядиспропорційв розвиткурегіонів. В цихкраїнах всіосновні податкинадходять добюджету центральноїадміністрації,місцеве жоподаткуванняледве перевищує10 відс. поточнихдоходів. Головнимпитанням регіональноїекономічноїполітики, щостоїть на порядкуденному у країнахз трансфертнимфінансуваннямтериторій, єпитання підвищенняефективностібюджетногоперерозподілу,а також зниженняфінансовоїзалежностімісцевих органіввлади від “центру”і посиленняїх податковоїавтономії.

Слідвідмітити, щовагоміша часткабюджетнихтрансфертів– у країнахунітарноготипу (особливоНідерланди,Італія, Греція),тоді як у федеративних(США, Німеччина)– вона нижче.Це підтверджуєвисновок, зроблений ще у 70-ті рокиу доповіді щодокраїн з розвинутоюринковою економікоюМак-ДугласомКомісії Європейськогоспівтовариства:рівень перерозподілуміж регіонамив унітарнихдержавах вищий,ніж у федеративних.

Якщовзяти за вихіднийпідхід докласифікаціїбюджетнихтрансфертівщодо їх джерел,механізміврозподілу таступеня свободивикористання,що критикуєтьсяфахівцями змісцевих фінансів,то аналіз матеріалівдозволяє зв’ясуватинайбільш загальніособливостісистем бюджетнихтрансфертів як такої:

  1. Формуванняфонду бюджетнихтрансфертівможе здійснюватисьяк:

а) частковівідрахуваннявід одного абодеяких податків,що надходятьдо держбюджету;

б) щорічніасигнуваннядержбюджету;

в) обсягвидатків місцевихколективів.

Оглядджерел фондубюджетнихтрансфертівподаний у таблиці1.6 .

Загаломвважається,що найстабільнішоючастиною бюджетнихтрансфертівє ті, джерелояких прив’язанедо доходівбюджету, хочповної


Таблиця1.6

Джерелафонду бюджетнихтрансфертіву різних країнах


Країна Видибюджетнихтрансфертів Джерелабюджетнихтрансфертів
1 2 3
Німеччина

Додатковідотації


Допомогана інвестиції


Дотаціїна виконанняспіль-них завдань

Структурнийфонд

2 відс.суми ПДВ, сплачу-єтьсяз федеральноїчастки


Залежновід місцевихвидатків

--- “”---


--- “”---

Росія

Бюджетнадотація

Бюджетнісубвенції

Федеральнийтрансферт


Чистівзаєморозрахунки

Бюджетніасигнування

--- “”---

15 відс.надходженьдо держбюджету

Залежновід місцевихвидатків

Франція

Глобальнадотація нафінансування

Дотаціїна компенсаціюподатковихпільг


Глобальнадотація наустаткування

КомпенсаціяПДВ

Спеціальнісубвенції

Щорічнаіндексованачастка ПДВ

Бюджетніасигнування,частка податкуна прибуток

Залежновід місцевихвидатків

--- “”---

Бюджетніасигнування

Залежновід місцевихвидатків

Швеція

Незв’язанісубсидії

Цільовідотації

Бюджетніасигнування

Залежновід місцевихвидатків

Польща

Загальнісубвенції


Цільовідотації

Часткадо бюджетнихвидатків держави

БюджетніасигнуванняЗалежно відмісцевих видатків

Латвія

Бюджетнісубсидії

Субсидіїз фонду вирівню-вання

Цільовігранти

Бюджетніасигнування

Часткаприбутковогоподатку

Бюджетніасигнування

Литва

Бюджетнідотації

Спеціальнісубсидії

Бюджетніасигнування

---“”---

стабільностітакий підхідне дає. На поглядавтора, найбільшустабільністьз огляду наджерело дотаціймають дотаціїу Франції(зокрема,глобальнадотація нафункціонування).У країнах ізстабільноюекономікоюбюджетні трансферти,що мають природубюджетнихдотацій, фінансуютьсясаме з такогоджерела (ФРН,Франція, Польща).Такого підходунамагаютьсядотримуватисяй у Росії. Щостосуєтьсязв’язанихбюджетнихтрансфертів,то найбільшпідходящимдля них джереломє видатки бюджетузалежно відобсягу місцевихвидатків. Якбачимо, країниз трансформаційноюекономікою(Латвія, Литва)не в змозізабезпечитистабільногоджерела бюджетнихтрансфертів,а тому віддаютьперевагу бюджетнимасигнуванням,обсяг якихзалежить відможливостейбюджету таполітичногофактору.

  1. Світовапрактика виділяєтакі методирозподілубюджетнихтрансфертів:

а) пропорційнофінансовійсилі (доходам)місцевогоколективу;

б) багатофакторнаформула;

в) компенсаціяфактичнихвидатків місцевихколективів;

г) якчастина річногобюджету місцевогоколективу.

Длярозподілубюджетнихдотацій найчастішезастосовуютьсядругий та четвертийметоди; длязв’язанихбюджетнихтрансфертів– перший татретій. Оглядметодів розподілубюджетнихдотацій, якийпрактикуєтьсяу різних країнах,подано у таблиці1.7


Таблиця1.7

Методирозподілубюджетнихдотацій у різнихкраїнах


Країна Видидотацій Методирозподілу
Німеччина

Додатковідотації


Частинарічного бюджету– у розмірісум, необхіднихдля доходноїбази до середньогорівня, та якфіксованісуми.
Росія

Бюджетнадотація

Федеральнийтрансферт

Частинарічного доходу

Формула

Франція

Глобальнадотація нафункціонування

Дотаціяна компен-суваннядодатковихпільг

ФондкомпенсаціїПДВ

Формула


Згідноз фактичнимрозміром витрат(компенсація)


Компенсаціячастини видатківна капіталовкладення

Польща Субвенціягенеральна Формула
Швеція Незв’язанасубсидія Формула

продовженнятаблиці 1.7


1 2 3
Латвія

Бюджетнісубсидії

Субсидіїз фонду вирівнювання

Формула


Формула

Литва Дотації Частинарічного бюджету

Яквидно з таблиці1.7, при розподілідотацій більшістькраїн надаєперевагу формулам,оскільки вонидають змогубільш об’єктивнооцінити потребумісцевогобюджету вцентралізованійпідтримці.Однак сама пособі формулаще не вирішуєпроблеми, оскількидуже важливийнабір критеріїв,врахованиху ній, та значенняїх ваги. За виняткомФранції таШвеції в усіхкраїнах малоне щорічновідображаєтьсяперегляд тауточненняформул. Протеу Франції таШвеції точатьсяжваві суперечкивідносноправомірностівключення вформулу певнихпоказників.

3.Ступінь свободимісцевих органіввлади у використаннівертикальнихтрансфертіввизначаєтьсяспіввідношеннямміж зв’язанимибюджетнимитрансфертами(субвенції тасубсидії) танезв’язаними(дотації). Чимістотнішачастка бюджетнихдотацій у загальнійсумі бюджетнихтрансфертів,тим більшусвободу маютьмісцеві колективи.Як видно з таблиці1.8, у країнах ізстабільноюекономікоюта розвинутимитрадиціямисамоврядуваннясаме бюджетнідотації відіграютьголовну роль(Німеччина,Франція, Швеція),тоді як у країнах,що трансформуються,найчастіше– зв’язанітрансферти(Польща, Латвія,Росія).

Таблиця1.8

Співвідношеннярізних видівбюджетнихтрансфертів

(у відс.до доходівмісцевих колективів)


Країна Усьогобюджетнихтрансфертів У томучислі
Дотації Субвенціїта субсидії

Німеччина

землі

общини


3,1

41,6


1,4

31,0


6,7

10,6

Росія 20,1 2,4 17,7
Франція 23,0 15,3 7,7

Швеція

муніцепалітети

лени


20

17


15,0

11,0


5,0

6,0

Польща 29,2 11,9 17,3
Латвія 61,7 9,2 52,5
Литва 8,7 5,7 3,0

Загаломпро оптимальнеспіввідношенняміж форамибюджетнихтрансфертівнавряд чи можнаговорити. Прооптимізаціюможе йтися лишев окремій країні,хоча тенденціядо глобалізаціїбюджетнихтрансфертівв світі існує.

Слідзазначити, щов багатьохкраїнах бюджетнідотації застосовуютьсяяк інструментвирівнювання,хоча останнєможе здійснюватисяі безпосередньоміж територіальнимиколективами.Найбільшогорівня розбудовицих інструментівдосягли у Німеччиніта Швеції (таблиця1.9)

Ефективністьфункціонуваннясистеми бюджетнихтрансфертівв окремих країнахпрямо пов’язанаіз ступенемдосконалостіта усталеностінормативної бази, що їх регулюють. Рівень нормативної бази дуже

Таблиця1.9

Наявністьспеціальнихмеханізмівфінансовоговирівнюваннясеред місцевихколективіврізних країн


Країна За рахунокбюджетнихтрансфертів За рахунокгоризон-тальногоперерозподілу
Німеччина Додатковідотації Горизонтальнітрансферти
Росія Фондпідтримкирегіонів ---
Франція Дотаціярівномірногорозподілу Фондсолідарностітерито-ріальнихколективів
Швеція Гарантованадоходна база Міжмуніцепальнівирів-нювальніплатежі
Польща Субвенціяна вирів-нювання ---
Латвія Фондвирівнювання Фондвзаємної допомоги
Литва --- ---

відрізняється.Серед країніз сформованоюбазою, якапереглядаєтьсядуже рідко,можна відзначитиНімеччину,Францію, ШвецієюТак, у Німеччинівизначенняосновних видівбюджетнихтрансфертівземлям закріпленів основномуЗаконі (такзвана ФінансоваКонституція).Механізм наданнябюджетнихтрансфертіввизначаєтьсяспеціальнимЗаконами (“Провирівнюваннярізної економічноїсили земель”,“Про фінансовудопомогу Федерації…”, законамипро окремі видигрошових виплат,віднесенихдо спільноїкомпетенції).У Франції основнівиди бюджетнихтрансфертіввизначаютьсяспеціальнимизаконами, якізведені вАдміністративнийкодекс місцевомусамоврядуванню,Кодекс комунтощо.

Українах, щопереживаютьперіод становленнянових засадмісцевогосамоврядування,законодавствовідрізняєтьсябільшою різноманітністю,яка ,проте, непозбавляє їхнеобхідностіпо декількаразів переглядатиодні й ті самізаконодавчіакти, поновленізгідно з новимиумовами. В більшостікраїн прийнятозакони промісцеве самоврядування,де визначенофінансовіоснови місцевоївлади і видибюджетнихтрансфертів,які вони можутьотримувати;є також і законипро місцевібюджети, девизначаєтьсядоходна базамісцевих рад,їх права наотриманнябюджетнихтрансфертів.

ЩостосуєтьсяУкраїни, то тутнормативнабаза наданнябюджетнихтрансфертівпрактичновідсутня. Угалузі законотворчостідля місцевогосамоврядуваннями відсталивід сусідніхдержав на 3-4 роки,що не моглонегативно невплинути нарозбудовумісцевогосамоврядування.Проте з прийняттям ОсновногоЗакону Українинадія на прискореннярозбудовифінансовихвідносин міжрізними рівнямидержави, включаючиі бюджетнітрансферти,істотно зростає,хоча їх засадисформульованізанадто загально,а тому підлягаютьконкретизаціїу спеціальномузаконодавстві.

Наприкінціслід відзначити,що досить великоюпопулярністюв країнах зрозвинутоюекономікоюкористується“теорія соціальногофедералізму”чи, як її називаютьінакше, “теоріямісцевих фінансівабо багаторівневогодержавногогосподарства”.Її почали розроблятив кінці 50-х і в60-і роки видатніамериканськіекономістиеконометричногонапрямку В.Баумаль, К. Белл,В. Оутс та інші.Особливо інтенсивнопошуки в цьомунапрямку проводилисьв 70-і та 80-і роки.Цінний вкладв теорію внеслитакі вчені, якД. Фрідмен, З.Лібенстайн,Р. Хілл. І. Гоцта інші.

Прихильникитеорії фіскальногофедералізмувиходять зтого, що вседержавне господарствов цілому (аботі підприємства,установи іадміністративніструктури,котрі належатьдержавномусектору економіки)представляютьсобою “багаторівневусистему державногогосподарства”,де існує розподілфункцій управлінняміж рівнямита юридичнепідпорядкуванняїх по вертикалі.В зв’язку з цимв центрі дослідженьпостають такіпитання: оптимальнакількістьрівнів управліннядержавнимсектором, оптимальнийрозподіл повноваженьміж ними, рівеньнайбільш ефективногофінансуваннясоціальнихвидатків (обласнийабо муніципальний),ступінь втручанняцентральногоуряду в управління(і фінансування)видатків місцевихорганів влади(перш за всемісцевих податків),форма контролюза витрачаннямна всіх рівнях“державноїекономіки”.

“Теоріяфіскальногофедералізму”була покладенав основу політикидецентралізаціїекономіки, якупроводив урядСША в кінці60-х – на початку70-х років. В тойперіод в країнівідбувся помітнийперерозподілфункцій пофінансуваннюсоціальнихвидатків міжфедеральнимбюджетом ібюджетамиштатів. Останнібули уповноваженіздійснюватиасигнуванняна соціальнезабезпеченнята соціально-культурнізаходи з деякоючасткою допомогиіз “центру”.Бюджетна політикаСША в 70-і рокибула спрямованана посиленнясамофінансуванняштатів. Вонаувійшла в історіюпід назвою“нового федералізму”.

Напочатку 80-х роківв умовах катастрофічнихбюджетнихдефіцитів ізагальногопадіння ефективностіекономіки урядСША повернувсядо політики“нового федералізму”відносно соціальнихвидатків. В цейперіод – періоджорсткої економіїбюджетнихкоштів – акцентна самофінансуваннямісцевих соціальнихвидатків зарахунок місцевихподатків бувпосилений. Врезультатідо теперішньогочасу в США утвориласьдосить ефективнасистема фінансуваннямісцевих органіввлади: 92,3 відс.доходів місцевихбюджетів, включаючиштати, складаютьвласні доходи,88,6 відс. якихприпадає намісцеві податки.Таким чином,місцеві бюджетиСША в своїхфінансовихзасобах меншеніж на 12 відс.залежать відфедеральногоуряду. Аналогічнакартина, якпоказано втаблиці 1.5, характернаі для деякихінших держав.

Вреальній ситуації,яка склаласяз місцевимирадами в Україні,доречно булоб звернутисядо вивченняі практичногозастосуваннядосвіду фінансовогорегулюваннявідносин “центру”і “перефірії”.таких федеративнихдержав в розвинутоюринковою економікою,як США, Німеччина,Швейцарія таАвстрія. Кориснотакож вивчитидосвід унітарнихдержав у 80-тіроки, які впроваджувалив життя теорію“фіскальногофедералізму”і постійнознижувалиступінь перерозподілунаціональногодоходу черезцентральнийбюджет. Яскравимприкладом такоїунітарноїдержави можнавважати Італію.Бюджетна системацієї країни,так само як інаша бюджетнасистема, відзначаєтьсяжорсткоюцентралізацією:частка центральногобюджету в нійскладає 66.4 відс.,а власні доходимісцевих бюджетів(перш за всекомун) не перевищує20,7 відс., з яких10,7 відс. припадаєна місцевіподатки.

Ізсередини 80-хроків в Італіїздійснюєтьсярішучі заходипо відновленнюподатковоїавтономіїмісцевих органіввлади, пригніченоїподатковимиреформами 70-хроків. У ходіпроведенняоднієї із самихграбіжницькихподатковихреформ урядскасував 97 відс.місцевих податківі встановивзагальнодержавний“місцевий”прибутковийподаток – ІЛОР,кошти від якогопочали надходитидо бюджетуцентральноїадміністрації.Згодом виявиласьвся неефективністьтак званогоперерозподільчогобюджетногомеханізму:місцеві органивлади буливтягнуті втяжку фінансовукризу, за якутреба булорозплачуватисьуряду, котрийсплачувавзростаючі боргикомун, які підійшлидо межі фінансовогокраху.

У80-ті роки з метоювиходу із кризиі підвищенняекономічноїсамостійностімісцевих бюджетівв Італії булаприйнята низказаконів в дусіполітики “фіскальногофедералізму”.Так, наприклад,згідно закону№55 трансфертимісцевим бюджетамбули заморожені,а місцевиморганам владибуло запропоновановвести місцевіподатки абоудосконалитистарі. В економічнийплан розвиткукраїни на 1989-1991р.було внесеноположення про“подальшийрозподіл функційміж центральними,обласними імісцевимиорганами владиз метою забезпеченнянаселенняякісними послугами”.Запроваджуютьсямісцеві податки(податок намісцеві комунальніпослуги, екологічнийта інші). Передбачаєтьсяпереглянутиставки місцевогоподатку нанерухому власність,удосконалитиземельнийкадастр країни,підвищитирентні платежі.В червні 1991 рокув країні почаласяреалізаціяпершого етапузначної податковоїреформи, в центріякої був переглядставки нанерухомість.Італійськіекономістивважають, щорозширенняподатковоїавтономіїмісцевих бюджетів- єдиний можливийшлях до скороченняне тільки їхньогодефіциту, алей дефіцитудержавногобюджету в цілому.Більше того,це шлях до реальноїреальноїсамостійностіу вирішеннімісцевих соціальнихпроблем.

Зарубіжнийдосвід побудовибюджетнихсистем і способівфінансуваннямісцевих органіввлади дозволяєзробити певнівисновки щодореформуваннябюджетноїсистеми в Україні,що в свою чергуполегшить їїперехід доринкової економіки.

2. Аналізформуванняі виконаннямісцевих бюджетівна прикладібюджету Новгородківськогорайону


2.1. Характеристикасоціально-економічногостану Новгородківськогорайону


Новгородківськийрайон розташованийна південномусході Кіровоградськоїобласті. Площарайону складає99700 га, що становить4,05 відс. площіобласті. 88739 га– це сільськогосподарськіугіддя, що займають89 відс. площірайону.

Натериторіїрайону розташованіселище Новгородката 26 сільськихнаселенихпункти; функціонуютьрайонна, селищната 10 сільськихРад народнихдепутатів.

Населеннярайону становить19800 чол., в томучислі міське– 7600., сільське– 12200 чол. З нихпрацездатнескладає 7931 чол.(або 40,1 відс.),пенсіонери– 6027 (або 30,4 відс.),діти – 4058 чол. (або29,5 відс.).

НатериторіїНовгородківськогорайону діють:

  • 20 загальноосвітніхшкіл, СПТУ, школаестетичноговиховання,музична школата 3 дитячихдошкільнихзаклади;

  • 35 установкультури, зних 14 бібліотек,кінотеатр, 20клубних закладів,інші культурно-освітнізаклади;

  • 19 установохорони здоров’я,в т.ч. 2 лікарні,2 амбулаторіїта 15 фельдшерсько-акушерськихпунктів.

Щож стосуєтьсяекономічногостану району,то слід відзначити,що в 1998 році такі не вдалосяподолати спаду сфері матеріальноговиробництва,домогтисяоздоровленняфінансовоїсфери. Так, упромисловостіу 1998 році в порівнянніз 1997 роком спадвиробництвапромисловоїпродукції склав2,3 відсотки. Обсягпромисловоїпродукції впорівнянихцінах склаву 1998 році 2003,1 тис.грн, що на 13,3 тис.грн. менше, ніжв попередньому.Головним чиномце пов’язанозі значнимскороченнямплатіжеспроможностінаселення, атакож з тиминегативнимитенденціями,що відбуваютьсяв економіцідержави.

Усільськомугосподарстві,що представленев районі 17 колективнимисільськогосподарськимипідприємствами,відбулися певніструктурнізміни: скорочуєтьсявиробництвопродукції усуспільномусекторі ізберігаєтьсяістотна рольприватного,питома вагаякого у виробництвіваловоїсільськогосподарськоїпродукціїсклала 47 відс.У структурісільськогосподарськоговиробництварослинницькагалузь займає84,3 відс.

Валовийзбір по всіхкатегоріяхгосподарству 1998 році склав63,81тис. тонн, щона 5,48 тис. тоннменше, ніж уминулому році,державне замовленнявиконано на78 відсотків.

Різкескороченняпоголів’яхудоби не моглонегативно невплинути навиробництвопродукціїтваринництва,щопризвело дозменшеннявиробництвам’яса на 114 тоннпроти рівня1997 року, а звідсиі на 299 тонн м’ясареалізованоменше, ніж уминулому році.Це пов’язаноз низькоюрентабельністю виробництвапродукціїтваринництва.

Вцілому ж можнасказати, щоекономічнакриза, яка охопилавесь народногосподарськийкомплекс,невідповідністьцін на сільськогосподарськута промисловупродукціювідчутно позначилисьна господарськійта фінансовійдіяльностісільськогосподарськихпідприємств.

Показникироботи будівельнихорганізаційрайону з рокув рік погіршуються.Обсяг будівельно-монтажнихробіт, виконанихвласними силами,скоротивсяпроти рівня1997 року на 57 відсотків.З трьох будівельнихорганізаційрайону працює(на половинусвоїх можливостей)районна шляховадільниця.Міжгосподарськоюпересувноюшляхо-будівельноюорганізацієюна протязі рокувиконано робітлише на 19,7 тис.грн., а “Райагробуд”більше рокуне працює зовсім.

Зпочатку 1998 рокупідприємствамиі організаціямирізних формвласностіосвоєно капітальнихвкладень на1340 тис. грн, в т.ч.за рахунокдержавнихкоштів – 29 тис.грн., власнихкоштів підприємств– 714 тис. грн. ікоштів населення– 597 тис. грн. Всеце свідчитьпро значнескороченняінвестиційта відсутністькоштів у господарств– замовників.

Напротязі 1998 рокувведено в діюдва об’єктиторгівельногопризначення,лише 0,8 км дорогиз твердим покриттям,2 км газовихмереж та 17 житловихбудинки.

Наспоживчомуринку районув 1998 році спостерігалисянегативнітенденції.Офіційний обсягроздрібноготоварообігускоротивсяна 38 відс. і склав2860,1 тис. грн., щона 1711,1 тис. менше,ніж в минуломуроці. Аналогічнакартина спостерігаєтьсяз виконаннямобсягів роздрібноготоварообігупо споживчійкооперації,обсяг якогов 1998 році зменшивсяв порівнянніз 1997 роком на 70відс. і склав360,2 тис. грн. Слідзазначити, щоосновні потребиу промисловихта продовольчихтоварах населеннярайону здебільшогозадовольняютьсяза рахунокринкової танеорганізованоїформ торгівлі.

Невдалося стабілізуватистановища знадання платнихпослуг населенню.За 1998 рік їх наданона 12,1 відсотокменше, ніж в1997 році. В першучергу це відбулосяза рахунокзростаннязаборгованостінаселення занадані послугижитлово-комунальнимгосподарством,питома вагаяких у загальномуобсязі платнихпослуг складає74 відсотки.

Некраще спрацювалив 1998 році підприємства,які надаютьпобутові послугинаселенню.Реалізаціюпобутовихпослуг населеннюзменшено протирівня 1997 рокуна 15,4 відс. ( в 1998 роціпобутовихпослуг наданона суму 222,7 тис.грн.). Окремоїуваги заслуговуєробота комбінатукомунальнихпідприємств.Часті перебоїз водопостачанням,несвоєчаснепроведеннякапітальногоремонту житловогофонду, вкрайзапущенийсанітарнийстан селища.

Доситьскладним питаннямв економіцірайону залишаютьсяфінанси. У переважнійбільшостіпідприємстві організаційїх фінансовийстан протягом1998 року був складним,що спричинилоподальший спадвиробництвата реалізаціїпродукції.

Втаких умовахпроблеми стабілізаціїбюджету вирішувалисьдосить складно.Річні надходженняпо власнихдоходах виконанолише на 71,2 відсотки,а до бюджетурайону надійшло931,5 тис. грн., щона 2,9 відсотківменше, ніж у1997 році. Недоїмкапо сплаті податківзросла в 1,5 разив порівняніз 1997 роком, а домісцевогобюджету ненадійшло 1293,1 тис.грн.

В1998 році в районіпроводиласьробота щодоподоланнякризових явищта зниженнязаборгованостіпо заробітнійплаті та соціальнихвиплатах населенню.Так в 1998 році булопроведеновзаємозаліківміж підприємствамита бюджетнимиустановамина суму 1037,3 тис.грн.

Однієюз найскладнішихпроблем продовжуєзалишатисьпитання погашеннязаборгованостіпо заробітнійплаті, пенсіяхта інших соціальнихвиплатах. Проте,за період зпочатку 1998 рокузаборгованістьпо заробітнійплаті в ціломупо народногосподарськомукомплексурайону зрослана 42,1 відсотки,і сягнула на1.01.99 р. – 6091,2 тис. грн.Причому у бюджетнійсфері- на 6,5 відс.,у виробницчій– на 50,4 відс. Найбільшезаборгувалипо виплатізаробітноїплати колективнісільскогосподарськіпідприємства.

Несвоєчасністьвиплати заробітноїплати негативнопозначиласьна розрахункахПенсійногофонду районупо виплатіпенсій. Заборгованістьна протязі 1998року зрослана 28,7 відс. і склала1911,3 тис. грн. Заборгованістьже підприємствта організаційперед Пенсійнимфондом склала4455,3 тис. грн., і зрослапроти рівня1997 року на 25 відсотків.Але якби булапогашеназаборгованістьпо заробітнійплаті, то відрахуваньдо Пенсійногофонду вистачилоб, щоб погаситизаборгованістьпо виплатахпенсії, не говорячипро те, що булаб сплаченанедоїмка. Врайоні ведетьсяробота щодозабезпеченнярозрахунківз Пенсійнимфондом шляхомнатуральноїоплати.

Економічнакриза в значніймірі виплинулаі на ринок праці.На протязі рокузареєстрованошукаючих роботу345 чоловік, наданостатус безробітного307 чоловікам,47 підприємстврайону подалисписки пронаступне звільнення169 чоловік. В умовахнестабільностіта економічноїкризи діє іпродовжуєрозвиватисясфера підприємницькихструктур,селянсько-фермерськихгосподарств.

Врайоні зареєстровано48 малих підприємств,з яких працюютьлише 20; 4 кооперативи,144 селянсько-фермерськихгосподарствта 185 громадян,що займаютьсяпідприємницькоюдіяльністю;зареєстровано8 товариств зобмеженоювідповідальністю.Всього в маломубізнесі працює541 чоловік, щоскладає 6 відсотківвід зайнятогонаселеннярайону.

Уструктурігалузей найбільшепідприємствпрацює у сферіторгівлі – 76,7відс. від загальноїкількостідіючих підприємств,у промисловості– 6,8 відс., в будівництві– 8,3 відс., та побутовомуобслуговуванні– 8,2 відс.

Слідзазначити, щопитома вагамалих підприємствта кооперативіву загальнорайоннихобсягах виробництваза 1998 рік склала:у промисловості– 32,7 відс., у будівництві– 21 відс., торгівлі– 74 відс. Причому,на фоні загальногозниження обсягіввиробництва,деякі приватніпідприємства,такі як МП “МЮННТ”,МП “СистемаССБ”, ВАТ “Прогрес”знайшли в собіможливостідля підвищенняобсягів виробництвапродукції на195,8, 131,0 та 76,0 відсотківвідповідно.

Інтенсивнорозвиваєтьсяфермерськадіяльність.У 1998 році селнсько-фермерськимигосподарствамивирощено зерновихкультур 4,06 тис.тонн, цукровихбуряків – 1,43 тис.тонн, і майже1 тис. тонн соняшнику,що відповіднона 40 відс., 23 відс.,4 відс. більше,ніж в попередньомуроці.

Безперечно,нинішні нагальніпроблеми уфінансово-господарськійсистемі районуне можна зводитилише до недосконалостічинного законодавствачи ігноруваннятериторіальнихінтересів збоку місцевихорганів виконавчоївлади. Підгрунтяцих проблем– в особливостяхперехідногоперіоду, якийпереживає нашадержава. Усяскладністьйого полягаєв тому, що зазворотнімнапрямком, віднадмонополізмудо вільноїконкуренції,від абсолютногоодержавленнядо рівноправногофункціонуванняусіх форм власності,від соціальногоадмініструваннядо підприємництваніяка країнав світі трансформаціюне здійснювала.

Алене слід не помічатий іншого. Зароки незалежностів регіоні небуло розробленокомплексноїпрограми ринковихперетвореньта технологіїїї впровадження.Як наслідок,різкий спадостаннімироками виробництвавалового внутрішньогопродукту інаціональногодоходу, паралічпромисловогота занепадсільськогосподарськоговиробництва,криза платежів,збитковістьбільшостівиробничихструктур, відсутністьякісно новихконкурентноспроможнихвиробництв,здатних зробитипрорив у ринковомупросторі, єнайхарактернішоюознакою економічногосьогоденнябільшостірегіонів. Цевимагає пошукуі використаннянайефективнішихринкових структур,спроможнихзабезпечитиекономічнезростання,активізаціюінвестиційноїта інноваційноїдіяльності,оскільки безних ніякоїструктурноїперебудовине здійснити.Тому, поряд ізсерйознимитруднощами,що виникли уперіод переходудо ринковихвідносин, неможна не використатий нові можливостіполіпшенняекономічноїситуації, ісаме місцевиморганам виконавчоївлади належитьскористатисяними і взятиініціативудо свої рук.


2.2Оцінка процесускладання,розгляду,затвердженнята виконаннямісцевих бюджетів

Роботапо складаннюпроекту бюджетурайону здійснюєтьсярайонним фінансовимвідділом заучастю відділівта управліньрайонної державноїадміністраціїв порядку ітерміни, яківстановлюютьсямісцевимикомітетамиРад народнихдепутатів.

Проектбюджету районута проектисільських іселищногобюджету складаютьсяна основі отриманихвід вищестоящихорганів пропозиційпро розміривідрахуваньвід загальнодержавнихподатків таінших доходівв розмірахграничнихвитрат.

Пропозиціїпро розміривідрахуваньвід загальнодержавнихподатків тазборів дляскладанняпроекту бюджетурайону, проектівсільських таселищногобюджетів визначаютьсявиконавчимикомітетамивідповіднообласної тарайонної Раднародних депутатів,але на практиціця робота проводитьсявідповіднимифінансовимивідділами, арезультатиподаютьсявиконавчимкомітетам Раднародних депутатів.

Пропозиціїпро розміривідрахуваньвід загальнодержавнихподатків тазборів та іншихдоходів доводятьсяна основі слідуючихпоказників:

  • загальнасума доходівіз визначеннямосновних дохіднихджерел;

  • загальнасума видатківіз зазначеннямосновних видіввидатків;

  • розміри(відсотки)відрахуваньв ці бюджетизагальнодержавнихподатків ізборів;

  • розміриграничнихвидатків тарозміри дотації.

Післяотриманняпропозиційпро розміривідрахуваньвідділи тауправліннявиконкомурайонної Радинародних депутатівскладають іподають довиконавчогокомітету проектипланів по доходамта зведенимкошторисамвидатків погосподарствурайонногопідпорядкування,а також визначаютьосновні виробничіі фінансовіпоказникипідвідомчомуїм господарству.

Районнийфінансовийвідділ:

  • попередньорозглядає заучастю представниківвідповіднихуправлінь івідділіврозрахунковібаланси доходіві видатків,проекти планівпо доходам ізведених кошторисіввидатків погосподарствурайонногопідпорядкування,визначає розміриплатежів вбюджет та асигнуваньіз бюджету поцьому господарству,і складаютьпроект районногобюджету;

  • розроблюєпропозиціїпро розміривідрахуваньвід загальнодержанихподатків тазборів і розміриграничнихвидатків дляскладанняпроектів сільськихта селищногобюджетів.

  • на основіаналізу зведенихданих та іншихматеріаліввишукує можливістьзбільшеннядоходів бюджетуза рахунокбільш повноговикористаннявсіх внутрішньогосподарськихресурсів (так,в 1998 році за рахунокнадання земельзапасу в арендугромадянамдо бюджетудодатковонадійшли 36 тис.грн.);

  • перевіряєправильністьвизначенняна слідуючийрік видатківта джерел їхпокриття, атакож врахування змін діючогозаконодавствав області цін,заробітноїплати, нормматеріальнихі грошовихзатрат та іншихнорм;

  • уточнюєрозрахунковібаланси доходіві видатків,проекти планівпо доходах ізведених кошторисахвидатків.

Розмежуваннядоходів і видатківбюджетів областейта районіввідповідноміж обласнимиі районнимибюджетами інижчестоящимимісцевимибюджетами(сільськимита селищним)визначаєтьсяпри затвердженнівідповіднихбюджетів обласноюта районноюРадами народнихдепутатів принаданні їхвиконкомами.

Зметою визначеннярозмірів (відсотків)відрахуваньвід загальнодержавнихподатків ізборів в сільськіта селищнібюджети районнийфінансовийвідділ проводитьрозрахунки:

  • обсягіввидатків кожногосільськогота селищногобюджетів;

  • сумнадходженьпо доходах,котрі повністюзараховуютьсядо зазначенихбюджетів;

  • сумнадходжень(контингентів)загальнодержавнихподатків ідоходів натериторії сілта селища.

Розміридоходів тавидатків кожногобюджету залежатьв основномувід складугосподарства,яке підвідомчеданій Радінародних депутатів.Тому роботапочинаєтьсяз уточненняпереліку установ,організацій,підприємств,котрі знаходятьсяна територіїсільських чиселищної Рад,і підготовкипропозиційпро розподілдоходів і видатківміж районнимбюджетом тііншими бюджетами,що входять доскладу бюджетурайону (Додаток1) .

Зарахунок сільськихбюджетів вНовгородківськомурайоні утримуються20 клубних закладівта 15 фельдшерсько-акушерськихпункти, а також2 дитячих дошкільнихзаклади. Видаткина фінансуваннянародногогосподарствав 1998 році в зазначенихбюджетах непередбачалисязовсім. Крімцього, за рахуноксільських таселищногобюджету фінансуютьсявидатки гаутримання селищної тасільських Раднародних депутатів.

Якщоговорити прохарактер видатківселищного тасільськихбюджетів, тоце головнимчином видаткина поточнеутримання танезначнийремонт будівельбюджетнихустанов, назаробітну платубюджетнихпрацівників.Асигнуванняна капітальнівкладення посільськимбюджетах непередбачаються.

Плануваннядоходів домісцевогобюджету передбачаєвстановленнярічних планівнадходженьдо бюджету зпоквартальнимрозподілампо кожному видуплатежів. Цяпроцедураздійснюєтьсявідповіднодо чинногоподатковогозаконодавствата основнихпоказниківпроекту планусоціальногота економічногорозвитку районуз урахуваннямпередбачуванихіндексів цін.

Так,розрахунокнадходженьвід податкуна прибутокскладаєтьсяна базі основнихзасад оподаткування,передбаченихЗаконом України“Про оподаткуванняприбутку підприємств”від 22.05.1997р.

Прогнозподатку наприбуток на1998 рік обраховувавсяз використаннямзвітних данихза 1996 і 1997 роки відділустатистики(форма №2 “Звітпро фінансовірезультати”),звітів податковоїінспекції(форма 1-П, данихпро недоїмкуі переплату).

Прибутокна 1998 рік визначавсяз урахуванняміндексів оптовихцін, збільшенняабо спадувиробництва,та зміни балансовоївартості основнихфондів у зв’язкуз їх індексацієюі врахуваннямвпливу амортизаційнихвідрахуваньна собівартістьтоварів (робіт,послуг) відповіднодо постановиКабінету МіністрівУкраїни від16.05.96 №523 “Про проведенняіндексаціїбалансовоївартості основнихфондів та визначеннярозмірівамортизаційнихвідрахуваньна повне їхвідновленняу 1997-1998 роках”.

Длявизначенняоподатковуваногоприбутку набазі статистичнихданих враховувалисяпільги, щозастосовувалисядо платниківподатку наприбуток.

Розрахунокприбутковогоподатку з громадянздійснюєтьсяна підставідіючого ДекретуКабінету МіністрівУкраїни від25.12.92 №37-93 “Про прибутковийподаток з доходівгромадян” танеоподатковуваногомінімуму доходівгромадян урозмірі 17 грн.на місяць. Заоснову беретьсяпрогноз фондуоплати праціна 1998 рік та середніставки вилученняподатку, щофактично склалисяу 1997 році.

Прогнозземельногоподатку здійснювавсяна основі ЗаконуУкраїни “Проплату на землю”,з урахуваннямпідвищенняставок податкув 1997 році в 1.81 разита зміни контингентуплатниківзазначеногоподатку.

У1998 році податокз власниківтранспортнихзасобів сплачувавсяв розмірах,передбаченихЗаконом України“Про податокз власниківтранспортнихзасобів” від11.02.97р., згідно якогоставки оподаткуваннязбільшено в1.81 рази. У розрахункахвраховуєтьсязростання паркуавтомобілівна відповіднійтериторії.

Урозрахункахдержавногомита враховувалосяочікуваненадходженнядержавногомита в 1997 роціз урахуваннямможливогозбільшеннямита, розмірякого залежитьвід вартостімайна та іншихвартіснихпоказників,а також неоподатковуваногомінімуму доходівгромадян намісяць.

Привизначенніпрогнозу надходженьпо зборах таінших неподатковихдоходах на 1998рік враховувалисянадходженняза 1997 рік, прогнознийіндекс цін,прийняттязаконодавчихактів і рішеньУряду щодоставок та порядкусплати окремихплатежів, впливінших факторівна кожний виднадходжень.

Привизначеннінадходженьвід цих джерелвраховувалисьдинаміка фактичнихнадходженьза минулий тапоточний рокиз урахуваннямвпливу інфляційнихпроцесів.

Насьогоднішнійдень роботапо плануваннюдоходної частинимісцевих бюджетівзначно ускладнюєтьсятим, що не всіпідприємстваскладаютьфінансовіплани, а нестабільністьв економіціробить неможливимточне прогнозуванняпоказниківїх діяльності.

Видатковачастина бюджетурайону плануєтьсяна основі проектівзведених кошторисів,які надаютьсявідділамирайонної державноїадміністрації(відділамиосвіти, культури,соціальногозабезпеченнята ін.)

Дляплануваннявидатковоїчастини першза все необхіднідані про мережуі контингентустанов, щофінансуютьсяз місцевогобюджету. Мережата контингентвизначаютьсяпроектнимпланом економічногота соціальногорозвитку району.

Розрахуноквидатків складаєтьсяокремо на поточнеутриманняустанов, напридбанняінвентаря таобладнанняі на капітальнийремонт будівель.

Розмірасигнуваньна поточнеутриманнясоціально-культурнихзакладів обчислюєтьсяпо кожному видузакладів занормами видатківчи розміромвитрат нарозрахунковуодиницю. Зарозрахунковуодиницю, наприклад,приймаються:по загальноосвітніхшколах – клас;дитсадках –дитина; по лікарнях–ліжко і т.д.По клубах,бібліотеках,фельдшерсько-акушерськихпунктах і деякихінших закладахза розрахунковуодиницю приймаєтьсязаклад.

Нормавидатків чирозмір витратна розрахунковуодиницю поосновним видамсоціально-культурнихзакладів визначаєтьсяяк результатдодавання норм,розрахованихпо видах чиелементахвитрат на: заробітнуплату, харчування,придбаннямедикаментів,м’якого інвентаря,господарськіта інші видатки.

Видаткина заробітнуплату вчителівобчислюютьсявиходячи ізкількостіпедагогічнихставок по розмірусередньоїставки вчителяна місяць погрупам класів,а також враховуютьсяасигнуванняна оплату перевіркизошитів, виходячиіз середніхвитрат на одинклас.

Однимз основнихвидів видатківна утриманнязакладів охорониздоров’я єзаробітна платамедичного,адміністративно-господарськогоперсоналу. Фондзаробітноїплати розраховуєтьсявиходячи ізштатів та посадовихокладів.

Прирозгляді розрахунківвитрат на харчуваннята придбаннямедикаментіввраховуєтьсякількість днівфункціонуванняодного ліжкав рік, кількістьднів відвідуваннядітьми дитячихдошкільнихзакладів.

Покультурно-освітніхзакладах таіншим установахвидатки, наутримання якихплануютьсяпо нормах чисередніх видаткахна рік на одинзаклад, враховуються:кількістьзакладів, сумавидатків ісередні витратина один заклад,з відокремленнямвидатків назаробітнуплату.

Асигнуванняна заробітнуплату працівниківорганів управліннярайону обраховуютьсяна основізатвердженихштатів та посадовихокладів.

Видаткипо інших видахвитрат (господарськівидатки, видаткина капітальнийремонт будівель)плануються,виходячи зпотреб установита відповіднихнорм. Нормативнеплануваннябюджетнихкоштів є необхіднимдля повноцінногофункціонуваннябюджетнихустанов. Протена сьогоднітакі норми єсуто розрахунковими,і на практиціне застосовується.

Головноюпричиною такогостановища єнаявністьпостійногодефіциту бюджету,що призводитьдо жорсткогорежиму економіїкоштів. В зв’язкуз цим плануваннявидатків здійснюєтьсяпо таких видахбюджетнихустанов, якзаробітнаплата, оплатаенергоносіївта видатки нахарчування.Плануваннята фінансуванняпо інших видахвитрат (канцелярськіі господарськівитрати, видаткина капітальнийремонт та ін.)здійснюєтьсяза залишковимпринципом.

Слідвідзначити,що при плануваннівидатковоїчастини здійснюєтьсяїї розмежуванняпо кварталам(додаток 2).

Післяцього, враховуючивласні розрахунки,фінансовийвідділ складаєпропозиціїі обгрунтуваннящодо наданнядопомоги чизбільшеннясум видатків,які розглядаютьсяобласним фінансовимуправлінням.Останній, всвою чергу,виходячи зможливостейобласногобюджету, необхідностіі доцільностінаданих пропозиційприймає рішенняпро зміну розміріввидатків, підвищеннярозміру дотаціїабо ж залишаєїх на попередньомурівні.

Проектподається нарозгляд планово-бюджетнійкомісії районноїдержавноїадміністрації,яка вноситьсвої пропозиціїта уточненнядо проектубюджету.

Потімпроект бюджетувиноситьсяна розглядсесії районноїРади народнихдепутатів.Разом з проектомбюджету подаєтьсяпроект рішенняпро бюджет наслідуючий рік(додаток 3).

Впроекті рішенняпро бюджетвказуєтьсясума по доходахта видатках,з визначеннямосновних дохіднихджерел та основнихнапрямківасигнуваньна фінансуваннянародногогосподарства,соціально-культурнихзаходів, наутриманняорганів державногоуправління,розмір відрахуваньвід загальнодержавнихподатків тазборів, розміроборотноїкасової готівкита сума дотації,яку передбачаєтьсянадати бюджетурайону.

Впроекті рішенняпро бюджет наслідуючий рікпередбачаєтьсязатвердження:

  • поквартальногорозподілудоходів і видатків;

  • фондузаробітноїплати працівниківбюджетнихустанов;

  • планунадходженьпо доходах напідприємствахмісцевогопідпорядкування.

Селищніта сільськіРади народнихдепутатівзатверджуютьвідповіднібюджети напідставі рішенняпро затвердженнярайонногобюджету.

Слідвідзначити,що затвердженнярайонного тасільських іселищногобюджетів можливелише післяприйняттяЗакону про Державнийбюджет на поточнийрік, згідноякого встановлюютьсянорматививідрахуваньвід загальнодержавнихподатків ізборів області;після затвердженняобласногобюджету норматививідрахуваньдоводятьсядо бюджетуНовгородківськогорайону. Фінансовийвідділ уточнюєпроект районногобюджету і подаєна розглядрайонної Ради,яка його ізатверджує.

ХочаЗаконом України“Про бюджетнусистему України”і передбачено,що затвердженнябюджетів здійснюєтьсядо 30 грудня року,що передуєтому, на якийскладено бюджет,але на практицітерміни прийняттябюджетів усіхрівнів порушуються,що негативновпливає напроцес виконаннябюджетів. Взв’язку з цимфінансуваннявидатків зрайонногобюджету дозатвердженняйого на сесіїздійснюєтьсяна підставіпоказниківбюджету минулогороку з урахуванняміндексу зростанняцін на споживчітовари і послуги.

Фінансуваннябюджетнихустанов в такомувипадку здійснюєтьсяна підставілімітних довідок(додаток 4). В першучергу фінансуютьсявидатки насоціальнийзахист населення,заробітнуплату, харчування,придбаннямедикаментівта енергоносіїв.

Зарахуваннязагальнодержавнихподатків ізборів до районногобюджету проводитьсяв межах відрахувань,що діяли минуломуроці (тобтотому, що передуєплановому).

Виконаннярайонногобюджету починаєтьсяз моменту прийняттяйого районноюРадою народнихдепутатів.Виконаннябюджету полягаєв забезпеченніповного і своєчасногонадходженнязапланованихдоходів по всіхланках бюджетноїсистеми ібезперебійногофінансуваннязаходів, передбаченихпланом соціально-економічногорозвитку.

Завданняпо виконаннюбюджету покладаєтьсяна райфінвідділ,який координуєроботу, пов’язануз виконаннямбюджету.

Дляорганізаціївиконаннябюджету принципововажливе значеннямає правильнийта економічнообгрунтованийрозподіл всіхвидів платежіві бюджетнихасигнуваньпо кварталах.Поквартальнийрозподіл коштівскладаєтьсятаким чином,щоб не допуститизаниженнязавдань наперші кварталироку, забезпечуючибезперебійнепоповненнябюджету.

Кожнийіз бюджетів,що входить добюджетноїсистеми, повиненбути збалансованийне тільки зароком, але й закварталом.Затвердженийпоквартальнийрозподіл доходіві видатківбюджету слугуєосновою длярозпису доходіві видатківвідповідногобюджету.

Розписдоходів і видатків– це основнийоперативнийплан, згідноякого доходиі видаткирозподіляютьсяпо підрозділахбюджетноїкласифікації.

Показчикидоходів і видатківбюджету, котрізафіксованів розпису, неможуть бутибезпідставнозмінені, а лишеу відповідностіз законодавствомУкраїни.

Впроцесі виконаннябюджету важливиммоментом євідкриттябюджетнихкредитів. Бюджетнікредити – цекошти, що надаютьсявідділам,підприємствам,установам впоточному роцііз бюджету націлі, передбаченіїх кошторисом.Бюджетні кредитимають строгоцільове призначення.Відкриттябюджетнихкредитів фінансовимвідділом здійснюєтьсяшляхом перерахуваннябюджетнихкоштів на рахункиголовних інижчестоящихрозпорядниківкредитів.

ВНовгородківськомурайоні головнимирозпорядникамибюджетнихкредитів єкерівникивідділів районноїдержавноїадміністрації:

  • відділуосвіти;

  • відділукультури;

  • відділуохорони здоров’я;

  • відділусоціальноїдопомоги;

  • іншихвідділів.

Бюджетнікредити надаютьсярозпорядникамкредитів неавтоматичнозгідно річногоплану, а у відповідностіз поквартальнимрозподілом.Обов’язковимиумовами відкриттякредиту є наявністьзатвердженихфінансовихпланів длягосподарюючихсуб’єктів ікошторисіввидатків – длябюджетнихорганізацій.

Відкриттякредитів здійснюєтьсяна основівідповідногодокументу -витратногорозпорядження.

Розпорядникибюджетнихкоштів маютьправо витрачатиїх на утриманняпідвідомчихїм установ, нацентралізованізаходи або жрозподілятиїх між нижчестоящимирозпорядникамикоштів.

Увипадку, колив ході виконаннябюджету виникаєзначне зниженнянадходженьвід доходнихджерел, районнаРада народнихдепутатівприймає рішенняпро пропорційнескороченнязатвердженихвидатків щомісячнодо кінця бюджетногороку.

Якщов ході виконаннябюджету обласноюРадою народнихдепутатівприймаєтьсярішення, щопризводитьдо зменшеннядоходів чизбільшеннявидатків районногобюджету, товідсутні коштидля збалансуваннярайонногобюджету компенсуютьсяз вищестоящогобюджету.

Якщож відповіднірішення незабезпеченіфінансовимиресурсами,районна Радата її виконавчіоргани маютьправо не виконувативідповіднірішення.

Увипадку, колипри виконаннібюджету поокремих кварталахвитрати перевищуютьдоходи, на покриттяцієї різницінаправляютьсякошти оборотної касової готівки,розмір якоїповинен бутивідновленийдо кінця року.

Доходибюджету, додатковоотримані впроцесі виконаннябюджету, сумиперевищеннядоходів надвидатками, щоутворилисяв результатізбільшеннянадходженьдо бюджету,тобто вільнібюджетні коштине підлягаютьвилученнюорганами виконавчоївлади вищогорівня. Але цене стосуєтьсявеличини тихсум доходів,які виявленіна початкубюджетногороку як вільнізалишки бюджетнихкоштів тазатвердженнівідповідноРадою народнихдепутатів яктакі, що підлягаютьвилученню добюджету вищогорівня.

Районнийфінвідділздійснює наглядза ходом виконаннясільських таселищногобюджетів зурахуваннямрішень районноїРади. Якщо кошти,які надаютьсябюджету нижчогорівня використовуютьсяне за цільовимпризначеннямчи не в установленийстрок, то виділенікошти підлягаютьповерненнюдо районногобюджету.

Впроцесі виконаннябюджетів РайоннаРада вимагаєу виконавчихорганів сільськихта селищноїРад звітнуінформаціюпро виконанняїх бюджетів.Аналогічназвітністьподаєтьсявиконавчимиорганами районноїРади до обласноїРади. Звіти провиконаннямісцевих бюджетіввключаютьінформаціюпро склад ірозміри їхдоходної тавидатковоїчастин, хід тарезультативиконаннябюджетів.


2.3Аналіз формуваннядоходів зведеногобюджету Новгородківськогорайону


Одназ основнихфункцій місцевогосамоврядування– діяльністьщодо задоволеннясуспільнихпотреб. Насамперед,це діяльність,що пов’язаназ впровадженнямв життя соціальноїпрограми держави,до якої, зокремавходить соціальнийзахист населення,організаціяосвіти, охорониздоров’я населення,розвиток культури,спорту, молодіжніпрограми, атакож діяльність,що пов’язаназ наданнямпослуг тазабезпеченнямефективногофункціонуваннятих господарськиходиниць, якінадають комунальні,житлові, транспортніта інші послуги.

Реалізаціязначної частиницих завданьпотребує залученнясуспільнихфондів. Основнимджерелом фінансуваннятаких завданьє місцеві бюджети,поряд з якимиможуть використовуватисятакож і ресурсифондів цільовогопризначення.Велику рольу цій сферівідіграє правильнасистема збалансуваннямісцевих бюджетів,яка забезпечуємісцевим радамнародних депутатівправо вільноговикористаннявласних фінансовихресурсів.

Вцілому ж середдоходів місцевихбюджетів моднавиділити слідуючівиди надходжень:

  • загальнодержавніподатки і збори;

  • місцевіподатки і збори;

  • надходженнякоштів відприватизаціїмайна;

  • дотаціїта субвенції,отримані збюджетів вищогорівня;

  • іншінадходження.

Умовновсі ці видидоходів можнаподілити навласні, закріпленіта регулюючі.

Власнідоходи – цедоходи, якіналежать місцевомуоргану влади,формуютьсяна підвідомчіййому територіїна основі рішеньцього органу.Хоча переліквласних доходівв Україні законодавчоне визначений,сюди логічнобуло б віднестимісцеві податкиі збори і доходивід підприємствкомунальноїформи власності.У практицівзаємовідносинвласні доходиоб’єднуютьсяз поняттям“закріпленідоходи”. Закріпленідоходи – цедоходи, якіповністю абопевною частиноюна довгостроковійоснові закріплюютьсяза тим чи іншимбюджетом. Перелікзакріпленихдоходів місцевихбюджетів визначаєтьсячинним законодавством.Сюди слід віднестиподаток з власниківтранспортнихзасобів таінших самохіднихмашин і механізмів,плату за землю,надходженнякоштів відприватизаціїпідприємствкомунальноївласності,плата за торговийпатент на деяківиди підприємницькоїдіяльності,інші доходи,що зараховуютьсядо місцевихбюджетів урозмірах, визначенихзаконодавством.

Регулюючідоходи – цедоходи, які напайовій основірозподіляютьсяміж усіма ланкамибюджетноїсистеми України.Перелік регулюючихдоходів визначаєтьсязаконодавствомУкраїни пробюджетну системуі про місцевіоргани влади.Уточненняпереліку регулюючихдоходів здійснюєтьсяу щорічнихзаконах проДержавнийбюджет України.До 1997р. в Українібуло 4 регулюючихзагальнодержавнихподатки: податокна додану вартість,податок наприбуток підприємстві організацій,акцизний збірта прибутковийподаток іздоходів громадян.Але з прийняттямЗакону “Продержавнийбюджет на 1997 рік”податок надодану вартістьв повній сумізараховуєтьсядо Державногобюджету, а згідноЗакону “ПроДержавнийбюджет на 1998 рік”передбаченеповне зарахуванняприбутковогоподатку з громадяндо місцевихбюджетів, аакцизного збору– до Державногобюджету. Томуфактично регулюючимидля бюджетурайону можнавизначитиподаток наприбуток підприємстві організаційта прибутковийподаток з громадян.

Наведенів таблиці 2.1 данісвідчить, щоза чинної системирозподілубюджетнихдоходів питомавага власнихта закріпленихдоходів у загальномуобсязі доходівмає тенденціюдо зростання.Так, власні тазакріпленнідоходи бюджетівНовгородківськогорайону у 1996 роцістановили лише11,54 відс. усіхдоходів зведеногобюджету району,а в 1997-1998 роках їхчастка збільшиласьі становилавідповідно23,26 та 26,85 відсотка.Але цих коштівзвичайно жнедостатньонавіть дляфінансуванняпоточних потребсоціально-побутовоїінфраструктури.Найвагомішиминадходженнямиє кошти відземельногоподатку, часткаякого в 1998 роцісклала майже15 відс. від загальнихдоходів, а такождоходи відподатку ізвласниківтранспортнихзасобів, питомавага якого у1998 році була 4,02відсотка.

Підвищенняпитомої вагиземельногоподатку у структурідоходів ( з 3,78відс. – у 1996 роціта 11,42 відс. – у1997 р. до 14,8 відс. –у 1998 році) пов’язанез підвищеннямставок цьогоподатку у 1.81 рази,що передбаченоЗаконом України“Про державнийбюджет на 1997 рік”.В 1998 році зміндо розміру цихставок непередбачалося.

Щож стосуєтьсязбільшеннячастки надходженьвід податкуіз власниківтранспортнихзасобів (з 1,66 відс.у 1996 році до 4,02 відс.– у 1998 році), тотакі змінипов’язані зприйняттям11 лютого 1997 рокунової редакції Закону “Про податок із власниківтранспортнихзасобів”, згідно

Таблиця2.1

Структурадохідної частинизведеногобюджету Новгородківськогорайону в 1996 – 1998рр. (тис. грн.)



Видподатку

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.
Власніта закріпленідоходи 283 11,54 617 23,26 629,3 26,85
Місцевіподатки і збори 31 1,30 35 1,32 43,7 1,86
Надходженнякоштів відприватизаціїмайна 28 1,14
0,00
0,00
Податокна промисел 1 0,04 3 0,11 2,2 0,09
Державнемито 28 1,14 42 1,58 40,1 1,71
Платаза воду 1 0,04 1 0,04 1,5 0,06
Податокз власниківтранспортнихзасобів 41 1,66 127 4,79 94,2 4,02
Надходженнясум від перевищеннярозрахун-ковогофонду спожи-вання 4 0,16
0,00 0,3 0,01
Платаза землю 93 3,78 303 11,42 347,3 14,8
Зборита інші неподат-ковідоходи 56 2,28 73 2,75 69,9 2,98
Платаза спецвикори-станнянадр
0,00 1 0,04 1,7 0,07
Іншінадходження
0,00 32 1,21 28,4 1,21
Регулюючідоходи 935 37,99 344 12,97 301,8 12,87
ПДВ 642 26,09
0,00
0,00
Податокіз прибутку 135 5,49 142 5,35 39,1 1,67
Акцизнийзбір
0,00
0,00
0,00
Прибутковийподаток з громадян 158 6,42 202 7,62 262,7 11,20
Коштиотримані 1243 50,51 1692 63,78 1413,1 60,28
Позичкита кошти, от-риманіза взаємнимирозрахунками 222 9,02
0,00
0,00
Дотації,одержані зобласногобюджету 1021 41,49 1692 63,78 1413,1 60,28
Всьогодоходів 2461 100 2653 100 2344,2 100

якогоставки оподаткуваннязбільшено в1,81 рази, а такожз об’єктивнимипричинами –збільшеннямкількостігромадян-власниківтранспортнихзасобів.

Лише1,71 відс. припадаєна державнемито, а такожна різні зборита неподатковідоходи (штрафи,фінансовісанкції, реєстраційній ліцензійнізбори тощо).Їхня часткау структурідоходів бюджетунезначна (близько3 відс.) і є порівнянонезмінноюпротягом останніхтрьох років.Інші закріпленіподатки тазбори (податокна промисел,плата за воду),а також доходивід приватизаціїмайна не забезпечуютьбудь-якогозначного надходженнядо бюджету.

Окремослід звернутиувагу на місцевіподатки і збори.Питання місцевогооподаткуваннявперше отрималопевне вирішенняу Декреті КабінетуМіністрівУкраїни “Промісцеві податкиі збори” від20 травня 1993 р., якимвстановлено17 місцевих податківі зборів. ЗакономУкраїни “просистему оподаткування”у 1994 році буловнесено змінидо перелікумісцевих податківі зборів, і їхстало на дваменше. У лютому1997 р. ВерховнаРада прийнялаЗакон “Провнесення зміні доповненьдо Закону України“Про системуоподаткування”,де передбаченовже 16 видів місцевихподатків ізборів.

Практиказастосуваннямісцевих податківі зборів засвідчує,що їх використанняв Українімалоефективне,що їх роль уформуваннімісцевих бюджетівпоки що незначна.Як свідчатьдані таблиці2.1, у 1996 році часткамісцевих податківі зборів становила1,3 відсотки, в1997 р. – 1,32, а у 1998 роціїхня часткахоча й незначно,але все ж підвищиласьі становила1,86 відс.

Слідзазначити, щона територіїрайону стягуєтьсялише 3 із 16 місцевихподатків ізборів: комунальнийподаток, ринковийзбір, збір завидачу дозволуна розміщенняоб’єктів торгівліта сфери послуг.


Таблиця2.2

Розмежуваннянадходженьвід місцевихподатків ізборів по

окремимвидах місцевихбюджетів в1996-1998 рр. (тис. грн.)


Видподатку Роки Місцевібюджети В томучислі
Районний Сільські Селищний
Всього Фактичнонадійшло Питомавага, відс Фактичнонадійшло Питомавага, відс Фактичнонадійшло Питомавага, відс
Комунальнийподаток 1996 18,8 - 0,00 7,06 37,56

11,74

62,44
1997 21,22 1 4,71 6,98 32,91 13,24 62,38
1998 26,5 5,6 21,13 3,7 13,96 17,2 64,91
Ринковийзбір 1996 7,24 - 0,00 - 0,00 7,24 100
1997 8,17 - 0,00 - 0,00 8,17 100
1998 10,2 - 0,00 - 0,00 10,2 100
Збірза місце торгівлі 1996 4,96 - 0,00

3,85

77,62 1,11 22,38
1997 5,61 - 0,00 4,28 76,4 1,33 23,60
1998 70,0 - 0,00 5,5 78,57 1,5 21,43

Данітаблиці свідчать,що близько 73відс. суми місцевихподатків ізборів стягуєтьсяНовгородківськоюселищною Радоюі лише 27 відс.– сільськимиРадами. Найбільшупитому вагу(близько 70 відс.)займає комунальнийподаток, так як платникамицього податкує промисловіта інші підприємства,що розташованіна відповіднійтериторії.Поряд з вищесказанимслід відзначити,що при наявностів селищі Новгородкадіючого готелюселищною Радоюне був впровадженийготельний збір,який зміг бистати ще однимджерелом надходженьдо місцевогобюджету.

Щепроблематичнішезабезпеченнявласними тазакріпленимиджереламидоходів районногобюджету. Донього, як правилонадходитьчастина ресурснихподатків (20 відс.плати за воду,60 відс. платиза спецвикористаннянадр, 10 відс. платина землю) сумивід перевищеннярозрахунковогофонду споживаннята різні збориі неподатковідоходи. Власніта закріпленідоходи в районномубюджеті становлятьнезначну частку,близько 6 відс.

Натомістьлевова часткадоходів бюджетурайону формуєтьсяза рахуноквідрахуваньвід регулюючихзагальнодержавнихподатків ізборів та дотаційіз вищестоящогобюджету. Якпоказують данітаблиці 2.1 у 1996році відрахуваннявід 3 регулюючихподатків становили37,9 відс. у доходахбюджету району;в бюджеті на1997 рік їх часткапередбачаласяв розмірі 13 відс.,а в 1998 - 12,87 відс. Часткадотацій з обласногобюджету у 1996 роцістановила 41,5відс. доходівзведеногобюджету району,в 1997р. у виглядідотацій дорайону надійшло63,8 відс. усіхдоходів, а в1998 році часткадотацій трохизменшиласьі становила60,28 відс.

Такимчином, за данихумов місцевіоргани самоврядуванняпрактичноповністю залежатьвід рішеньвищестоящихорганів влади,а тому місцевесамоврядуваннязалишаєтьсяздебільшогодекларованим.

Оскількирівень соціально-економічногорозвитку регіонівнеоднаковий,їх доходи відносновирівнюютьсяза допомогоютаких інструментів,як диференціаціянорм відрахуваньвід загальнодержавнихрегулюючихдоходів танадання дотаційнижчестощимбюджетам.

До1997 року в Україні4 регулюючихзагальнодержавнихподатки: податокна додану вартість,податок наприбуток підприємстві організацій,акцизний збірта прибутковийподаток іздоходів громадян.Причому якрегулюючийвикористовувавсяв основномулише ПДВ, нормивідрахуваньвід податкуна прибуток,акцизного зборута прибутковогоподатку з доходівгромадяндиференціювалисянезначно.

Зприйняттямнового Закону“Про податокна додану вартість”питання фінансовоїзабезпеченостірайону сталоще проблематичнішим( в 1996р. частка ПДВв загальнихдоходах бюджетурайону становила26 відс.). За цимзаконом у 1997 роціПДВ стовідсотковозараховуєтьсядо державногобюджету. Саметаким чиномуряд розв’язавпроблему розрахунківіз відшкодуваннявхідного ПДВщодо експортнихоперацій тавугілля, посилаючись,між іншим, назарубіжнийдосвід. Справді,в деяких країнахЄС, наприклад,у Франції таВеликобританії,ПДВ повністюзараховуєтьсядо центральногобюджету. Однаку розвинутихкраїнах часткаПДВ в державнихдоходах становитьлише 10-18 відс. (вУкраїні – 34,9відс.), натомістьзначну питомувагу маютьнадходженнявід інших податків,наприклад, відособистогоприбутковогоподатку – до40 відс. (в Україні– лише 12,8 відс.).

Отже,високі цінина товари тапослуги і, здругого боку,низька заробітнаплата в країні,ситуації зсистематичнимзатримкамиїї виплати,загальне зубожіннянаселення,нерозвиненийринок ціннихпаперів, мізерначастка дивідендіву доходах громадянприводить дотого, що самеПДВ повиненвідігративирішальнуроль у формуваннідоходів місцевихбюджетів.

Окремослід сказатипро податокна прибуток.Відповіднодо прийнятогоЗакону “прооподаткуванняприбутку підприємств”від 22 травня1997р. зміненопорядок визначенняприбутку якбази оподаткування,а також введеноцілий ряд змін.Однак уже ниніможна сказати,що цей законмає більшенегативнихсторін, аніжпозитивних.

Якщоговорити пройого позитивністорони, то віннасамперед,і це його головнаперевага, забезпечуєпоповненняобігових коштівпідприємствза рахунокзменшенняприбутку, якийоподатковується.Так, за новоюверсією Закону“Про оподаткуванняприбутку підприємств”оподатковуванийприбутоквизначається,як різниця міжваловим доходомі валовимивитратами. Алепоряд з поповненнямобігових коштівце призвелодо зменшеннядоходів місцевогобюджету відцього податку.Другою причиною(її слід вважатиосновною) зниженнянадходженьподатку наприбуток єпоглибленняекономічноїкризи, що супроводжуєтьсярізким збільшеннямкількостізбитковихпідприємств,падінням реальнихдоходів підприємств.

Так,протягом 1996-1998рр. відбулосяне тільки відносне,а й абсолютнезниження надходженьподатку наприбуток. У1996 році в ціломупо району надійшло135 тис. грн. податкуна прибуток(або 5,49 відс. відусіх доходів),в 1997 році – 142 тис.грн (або 5,35 відс),і в 1998 році – 39,1 тис.грн. (або 1,67 відс.)Це при тому, щонорма відрахуваньвід цього податкудо бюджетурайону булазбільшена з60 відс. у 1996 роцідо 70 відс. У 1998 році.

Натлі різкихзменшень надходженьвід податкуна прибутокспостерігаєтьсятенденція довідносногоі абсолютногозростаннянадходженьвід прибутковогоподатку з доходівгромадян. Такепідвищеннячастки прибутковогоподатку з громадянзумовленезбільшеннямнормативувідрахуваньвід цього податкудо 70 відс. у 1998 роціпроти 50 відс.– у 1996 році. Такізміни нормативіввідрахуваньпов’язані, першза все, з необхідністюзбалансуваннядоходів і видатківбюджету районуу зв’язку ізвтратою такоговагомого джереладоходів, якподаток надодану вартість.Так, у 1996 роцічастка прибутковогоподатку з громадянсклала 6,42 відс.усіх доходів(або 158 тис. грн.),у 1997 р. - 7,62 відс. (або202 тис. грн.), а в1998 році часткаподатку зросладо 11,20 відс. і склала262,7 тис. грн.

Д


инамікупитомої вагирегулюючихподатків узагальній сумінадходженьпоказано нарис. 2.1.

Рис.2.1. Динаміка питомої ваги регулюючих податків у загальній

сумі надходжень по Новгородківському району


Такимчином, за умовистовідсотковогозарахуванняПДВ до державногобюджету надаліслід очікуватиподальшоїцентралізаціїбюджетнихкоштів. Що жстосуєтьсяПДВ, то йомуслід повернутистатус регулюючого.Проблемувідшкодуваннявхідного ПДВможна розв’язатиіншими способом,наприклад,проводитивідшкодуванняз єдиного(державного)бюджету, азаборгованістьміж бюджетамигасити за взаємнимирозрахунками.

Сільськібюджети формуютьсяза рахуноккоштів відподатку ізвласниківтранспортнихзасобів, місцевихподатків ізборів, 60 відс.плати за землю,податку наприбуток підприємствта ін.

Данітаблиці 2.3 свідчать,що доходи місцевихбюджетів (сільськихта селищного)займаютьневелику питомувагу і в 1996 роціїх частка склала15.6 відс (або 384 тис.грн.), і 1997р. – 12,71відс.(або 33,7 тис. грн),а в 1997 році часткамісцевих бюджетівв зведеномубюджеті зменшиласьдо 12,53 відс.

Збалансуванняцих бюджетівздійснюєтьсяза допомогоютаких джерелнадходжень,як прибутковийподаток з громадян,податок наприбуток підприємствта організаційусіх форм власності,норматививідрахуваньвід яких визначаєтьсярайонною Радоюнародних депутатів.В районі в 1996 роцідля регулюваннявикористовувавсятільки прибутковийподаток ізгромадян, алепротягом 1997-1998рр. і цей податокв повній мірізараховувавсядо районного бюджету. В основному це пов’язано зтим, що саме з


Таблиця2.3

Співвідношення між обсягами доходів місцевих бюджетівНовгородківськогорайону у 1996-1998 роках(тис. грн.)



НазваРад

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.

Фактично

надійшло

Питомавага в загальнійсумі доходів,відс.
Новгородківська 172 6,99 181,7 6,85 160,1 6,83
Верблюзька 32 1,30 24,1 0,91 20,86 0,89
Вершино-Кам’янська 14 0,57 13,7 0,52 11,72 0,50
Інгуло-Кам’янська 9 0,37 11,8 0,45 10,08 0,43
Куцівька 65 2,64 28,2 1,06 24,38 1,04
Митрофанівська 20 0,81 12,8 0,48 11,02 0,47
Новоандріївська 10 0,41 12 0,45 9,85 0,42
Новомиколаївська 11 0,45 12,1 0,46 10,32 0,44
Петрокорбівька 19 0,77 15,4 0,58 13,36 0,57
Спасівька 19 0,73 13,8 0,52 11,96 0,51
Тарасівська 13 0,56 11,5 0,43 8,85 0,43
По радах 384 15,6 337,1 12,71 292,5 12,53
Районнийбюджет 2137 84,4 2359 87,29 2050,9 87,47
Бюджетрайону 2461 100 2653 100 2342,2 100

районногобюджету фінансуютьсямайже всі закладиосвіти та охорониздоров’я . Лише3 дитсадка (вселищі Новгородката селі Куцівка),20 клубних закладів,15 ФАПів фінансуєтьсяз місцевихбюджетів.

Томумісцеві (селищнийта сільськібюджети) в 1998 роціформувалисялише за рахунокмісцевих податківі зборів, податкуіз власниківтранспортнихзасобів, 60 відсотківплати за землюта інших податківі деяких видівнеподатковихнадходжень.

Динамікунорм відрахуваньвід загальнодержавнихподатків показанов таблиці 2.4.

Слідтакож сказатипро негативнийвплив нинішньогопорядку регулюваннябюджетів напрогнозуваннярегіональногорозвитку. Яксвідчать данітаблиці 2.4. нормивідрахуваньвід регулюючихдоходів постійнозмінюється,що унеможливлюєпрогнозуваннядоходів регіонівна перспективу.Аналогічнийнегативнийвплив має йситуація зпостійнимизмінами податковогозаконодавства,особливо щостосуєтьсязарахуваннятих чи іншихподатків добюджетів різнихрівнів.


Таблиця2.4

Динаміканорм відрахуваньвід загальнодержавнихподатків та зборів до бюджетуНовгородківськогорайону у 1996-1998роках,відсотки



Видподатку

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Сільські селищні бюджети


Районнийбюджет Бюджет району

Сільські селищні бюджети


Районнийбюджет Бюджет району

Сільські селищні бюджети


Районнийбюджет Бюджет району
Регулюючіподат-ки і збори








ПДВ - 100 100 - - - - - -
Податокна прибуток - 60 60 - 70 70 - 70 70
Акцизнийзбір - - - - - - - - -
Прибутковийподаток іздоходів шромадян

50


-


50


-


70


70


-


70


70

Закріпленіподатки








Податкиіз влас-никівтранспорт-нихзасобів

100


-


100


100


-


100


100


-


100

Платаза землю 60 - 60 60 10 70 60 10 70
Платаза воду - 20 20 - 20 20 - 20 20

П


роаналізувавшинадходженнядо бюджетуНовгородківськогорайону відрізних видівдоходів (власних,закріпленихта регулюючих)слід відзначити,що найбільшупитому вагуу доходах бюджетурайону займаєдотація, часткаякої коливаласьз 41,47 відс. у 1996р. до63,78 відс. у 1997 та 1998рр. відповідно(рис. 2.2).

Рис.2.2Частка різнихвидів доходівв бюджетіНовгородківського

району протягом1996-1998 років


Требазазначити, щодотація якметод наділенняфінансовимиресурсамирегіональнихбюджетів недосконала. Цеджерело бюджетуне має стимулюючихякостей і створюєу місцевих Радспоживацькінастрої, а томуне сприяє розвиткугосподарськоїініціативи у місцевихорганів влади.Все це впливаєна подальшуцентралізаціюбюджетноїсистеми. Томувона повиннабути переглянутав бік її зменшенняз одночаснимпідвищеннямчастки власнихта закріпленихдоходів.


2.4.Аналіз основнихнапрямківвитрачаннякоштів з місцевогобюджету


Видаткимісцевих бюджетіввиражають тіекономічнівідносини, яківиникають взв’язку з розподіломцентралізованихгрошових, коштів,що знаходятьсяв розпорядженнімісцевих органіввлади. В ЗаконіУкраїни “Пробюджетну системуУкраїни” говориться,що кошти місцевихбюджетів витрачаютьсялише на ціліі в межах, затвердженихмісцевимиРадами народнихдепутатів. Увідповідностіз цим Закономіз місцевихбюджетів здійснюєтьсявидатки на:

  • фінансуванняустанов таорганізаційосвіти, культури,науки, охорониздоров’я, фізичноїкультури, молодіжноїполітики,соціальногозабезпеченняі соціальногозахисту населення,що знаходятьсяу підпорядкуваннівідповіднихвиконавчихорганів влади,а також соціально-культурнихзаходів відповіднодо покладенихна ці органивлади функцій;

  • утриманнямісцевих органівдержавноївлади і самоврядування;

  • фінансуванняпідприємстві господарськихорганізацій,що входять доскладу місцевогогосподарства,природоохороннихзаходів;

  • фінансуванняінших заходів.

Врайонних бюджетахстворюютьсярезервні фондивиконавчихорганів районнихРад народнихдепутатів урозмірі доодного відсоткавід обсягувидатків дляфінансуванняневідкладнихзаходів, якіне могли бутипередбаченіпід час затвердженнязазначенихбюджетів.

Вобласних, міських,районних, селищнихбюджетах утворюєтьсяоборотна касоваготівка, якаможе бути використанапротягом рокуна покриттятимчасовихкасових розривіві повинна бутивідновленау тому ж роцідо розмірів,установленихпід час затвердженнявідповідногобюджету. Розмежуваннявидів видатківміж місцевимибюджетамиздійснюєтьсярайонною Радоюнародних депутатів.

Яксвідчать данітаблиці 2.5, основниминапрямкамивитрачаннякоштів бюджетуНовгородківськогорайону є: соціальнийзахист та соціальнезабезпеченнянаселення,фінансуваннянародногогосподарствата соціально-культурноїсфери. На цізаходи спрямовуєтьсяблизько 95 відс.всіх видатків.Важливо відзначити,що на фоні значногозбільшеннявидатків насоціальнийзахист та соціальнезабезпечення(за період з1996 по 1998 рік їх частка зросла на 6,53відс. і склала в 1998 році – 19,37 відс.),по всім


Таблиця2.5

Структуравидатковоїчастини зведеногобюджету Новгородківськогорайону в 1996-1998 роках(тис.грн)



Видатки

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Фактична

Сума

Питомавага в загальнійсумі видатків,відс.

Фактично

Сума

Питомавага в загальнійсумі видатків,відс.

Фактично

Сума

Питомавага в загальнійсумі видатків,відс.
Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення 316 12,84 281 10,59 454 19,37
Соціальнийзахист 205 8,33 179 6,74 305,8 13,05
Соціальнезабезпечення 111 4,51 102 3,85 148,2 6,32
Народнегосподарство 101 4,10 153 5,77 82,2 3,51
Соціально—культурнізаходи 1704 69,24 1592 60,01 1632,7 69,65
Освіта 1007 40,92 986 37,17 1010,9 43,12
Культураі засоби масовоїінформації 104 4,23 76 2,87 73 3,11
Охороназдоров’я 591 24,02 526 19,83 547,3 23,35
Молодіжніпрограми, фізичнакультурна іспорт

2


0,08


4


0,15


1,5


0,06

Державнеуправління 282 11,46 277 10,44 120,8 5,15
Бюджетнапозичка, ви-даназакупівлюс/г продукціїдля регіона-льнихпотреб

29



1,18


150


5,65


--


0,00

Іншівидатки 29 0,81 200 7,54 54,7 2,33
Всьоговидатків 2461 100 2653 100,0 2344,2 100

іншимивидам видатківв цілому спостерігаєтьсязменшенняоб’ємів фінансування.

Увидатковійчастині бюджетупитома вагавитрат на соціальнийзахист та соціальнезабезпеченнямає тенденціюдо зростання.Найбільшучастку в ційгрупі витратзаймають видаткина соціальнийзахист та соціальнийзабезпеченнянаселення.Причому спостерігається значне їх збільшення– з 8,33 відс. фактичноговитрачаннякоштів у 1996 роцідо 13,05 відс. у 1998 році.

Данітаблиці 2.6 свідчать,що таке збільшенняв значній мірівідбулося зарахунок підвищеннясуми видатківна додатковівиплати населеннющодо покриттявитрат по оплатіжитлово-комунальнихпослуг. Так, в1996 році ці витратискладали 91 тис.грн., а в 1998 р. видаткипо цьому напрямкусягнули 204,8 тис.грн (в порівнянніз 1996 роком – в 2,3рази). Це свідчитьпро загостренняекономічноїкризи, а значитьі збільшеннякількостінепрацюючихгромадян. Якщов 1996 році субсидіїотримували277 сімей, то в 1998році кількістьсімей, що отримуютьсубсидії напокриття витратпо платі зажитло і комунальніпослуги, придбанняскрапленогогазу та твердогопалива збільшиласьна 832 одиниціі становила1109 сімей.


Таблиця2.6

Структура видатків бюджету Новгородківського районну посоціальномузахисту населенню1996-1998 роках



Видатки

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс
Допомогасім’ям з дітьми 94 45,85 106 59,22 93,9 30,71
Додатковівиплати на-селеннюна покриттявитрат по сплатіжит-лово-комунальнихпослуг

91


44,39


73


40,78


204,8


66,97

Цільовагрошова виплатана проживаннягромадян змінімальни-мидоходами

6



2,93


-


0,00


-


0,00

Іншівидатки 14 6,83 - 0,00 7,1 2,32
Всього 205 100 179 100 305,8 100

Щож стосуєтьсявидатків надопомогу сім’ямз дітьми, то напротязі 1996-1998 роківвони були порівнянонезмінними.Це пов’язаноз незначнимколиваннямкількості сімей– отримувачівдопомоги.

Підсумовуючивищесказане,необхідновідзначити,що такі видивидатків яквиплати державнихдотацій на газ,тверде паливодля населення,житлово-комунальніпослуги тощо,повинні бутипоетапно скорочені.

Найреальнішимкроком у цьомунапрямку маєстати врегулюванняпитання оплатижитла та комунальнихпослуг. Требапоетапно наблизити тарифи на водо-,теплопостачаннята квартирнуплату до собівартості.Для цього слідвиявити тукатегоріюнаселення, якавже сьогодніможе сплачуватикомунальніпослуги засобівартістю,а також ту, якане може їхсплачуватиі потребуєдопомоги віддержави. У ціломущодо політикидотацій питаннямає стоятитаким чином,що дотаціївиробникампродукції(послуг) повиннізамінюватисьна дотаціїспоживачам.Треба посилитиадресне наданнясоціальноїпідтримкинайвразливішимі в першу чергу–непрацездатнимчленам суспільства,заміняти сплатупослуг із бюджетупереведеннямїї у грошовідоходи населення.

Значнихвитрат із бюджетупотребує фінансування видатків насоціальнезабезпеченнянаселення. Данітаблиці 2.7 свідчать,що їх часткав загальномуобсязі видатківу 1998 році склала6,32 відсотка, щона 1,81 відс. більше,ніж в 1996 році. Такезбільшенняв значній мірівідбулося зарахунок збільшеннявидатків длянадання пільгветеранам таінвалідам війни( з 58 тис. грн. у1996 році та 19 тис.- в 1997 році до 76,2 тис.грн. у 1998 році)


Таблиця2.7

Аналізвидатків насоціальнезабезпеченняу 1996-1998 роках



Видатки

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс
Пільгиветеранам таінвалідамвійни 58 52,25 19 18,63 76,2 51,36
Соціальнадопомога надому 28 25,23 50 49,02 46,0 28,21
Коштибюджету, щопередаютьсядо Пен-сійногофонду України

25


22,52


33


32,35


26


20,43

Всього 111 100 102 100 148,2 100

Певнезбільшеннявидатківспостерігаєтьсяі по наданнюдопомоги одинокимнепрацездатнимгромадянам.Так, в 1996 році цівидатки становили28 тис. грн. (або1,14 відс. від загальногообсягу видатків),тоді як 1998 році– 46 тис. грн. (або2 відс). Такезбільшеннявидатків посоціальномузабезпеченнюзумовленезначним підвищеннямчисельностінепрацездатнихгромадян, щопотребуютьдопомоги надому.

Требавизначити, щосистема соціальногозахисту тазабезпеченнянаселення вцілому потребуєреорганізації,в основу якоїнеобхіднопокласти такіпринципи:

  • соціальнігарантії поширюютьсятільки на громадян,які працюютьза наймом, членівїхніх сімейта непрацездатнихосіб. На громадян,які самостійнозабезпечуютьсебе роботою,поширюютьсялише та соціальнігарантії, уфінансуванніяких вони берутьучасть;

  • диференційованийпідхід до різнихгруп населеннязалежно відступеня їхекономічноїсамостійності,працездатності;

  • перерозподілекономічноївідповідальностіза реалізаціюсоціальнихгарантій міждержавою,підприємствамиі громадянами;

  • визначеннярівня соціальнихгарантій напідставі соціальнихнормативів;

  • відповідністьформ соціальнихгарантій населеннюступеню розвиткуринкових відносинв економіці.

В1996-1998 роках відбулосязначне скороченнявитрат нафінансуваннянародногогосподарства,які становилиу 1996 році 4,1 відс.,в 1997 році – 5,77 відс.,а в 1998 році – 3,51 відс.Видатки нафінансуваннянародногогосподарствавключають всебе:

  • видаткина будівництво,реконструкцію,ремонт і утриманняавтомобільнихдоріг;

  • видаткина фінансуваннябюджетнихустанов агропромисловогокомплексу(підприємстваветеринарноїмедицини);

  • видаткина фінансуванняжитлово-комунальногогосподарства;

  • видаткина фінансуваннякапітальнихвкладень таін.

Яксвідчать данітаблиці 2.8, витратина фінансуваннянародногогосподарствабуло скороченоза рахунокзменшеннядотаціїжитлово-комунальномугосподарству(в порівнянніз 1996 роком майжев 9,2 рази), а такожза рахунокскороченнябюджетнихвитрат нафінансуваннякапітальнихвкладень (аточніше – зарахунок їхвідсутності).

Взв’язку з цимвиникає необхідністьпошуку коштівдля фінансуваннязазначенихвидатків. Цеможливо зарахунок позабюджетнихфондів, можутьбути запровадженіі місцеві податки,а саме: податокна утилізаціюпобутовихвідходів абона прибираннясміття, податокна ветеринарнеобслуговуванняхудоби та іншихдомашніх тварин.Усі податкиефективновикористовуютьсяу багатьохкраїнах . Длявирішеннязазначенихпроблем можливевведеннясамооподаткування.Цей вид податківне новий. Вініснував у недалекомуминулому. Сутьйого полягаєв тому, що коженжитель села,селища маєсплачуватипевну сумугрошей, якіцільовим призначеннямішли б на впорядкуваннянаселеногопункту, будівництводоріг, іншігромадськіпотреби. Алевсі ці заходиповинні бутивпроваджені,в першу чергу,з ініціативимісцевих органіввлади.


Таблиця2.9

Аналізвидатків бюджетуНовгородківськогорайону нафінансуваннянародногогосподарствав 1996-1998 роках.



Видатки

1996 рік 1997 рік 1998 рік

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс

Сума,

Тис. грн.

Питомавага в за-гальномуобсязі, відс
Будівництво,реконст-рукція,ремонт і утри-мання автомобільнихдоргі

-


0,00


-


0,00


6,1


7,42

Фінансуваннябюджет-нихустановагропро-мисловогокомплексу

49


48,55


46


30,07


40


48,66

Продовженнятаблиці 2.9


1 2 3 4 5 6 7
Житлово-комунальнегосподарство 23 22,77 55 35,95 36,1 43,92

В т.ч.:

- дотаціяЖКГ

12 11,88 12 7,84 1,3 1,58
- благоустрійрайцент-рута ін. Населенихпунктів

11


10,89


43


28,11


34,8


42,34

Державнікапвкладення 29 28,68 52 33,98 - 0,00
Всього 101 100 153 100 82,2 100

Аналізуючисклад витратфінансовоїпідтримкисільськогоспо-дарськоговиробництва,слід зазначити,що деякі з нихне є функцієюбюджету, зокрема,позички колективнимсільськогосподарськимпідприємствамдля виробництвасільськогосподарськоїпродукції задержавнимконтрактомта інші цільовікредити. Це маєбути функціябанків підфіксованийпроцент закредит ізвідшкодуванняміз бюджетунеобхідноїрізниці в процентах,а з бюджету цікошти повиннібути вилучені.

Так,в 1996 році позичкисклали 1,18 відсоткавід усіх видатків бюджету (або29 тис. грн.), а в1997 році питомавага позичоксклала 5,65 відс.(або 150 тис. грн.).В 1998 році такіпозички сільгоспвиробникамне надавалися.Але це пов’язаноне з покращеннямстану підприємствАПК, а в зв’язкуз відсутністювільних коштіву місцевомубюджеті.

Окремуувагу слідприділитифінансуваннюсоціально-культурнихзаходів.

Виділеннябюджетнихкоштів нафінансуваннясоціально-культурнихзаходів дозволяєдержаві розвиватисистему народноїосвіти, охорониздоров’я, фінансуватикультуру,задовольнятимінімальніпотреби населенняв медичномуобслуговуванні.Важливо зазначити,що видатки насоціально-культурнізаходи маютьне тільки соціальне,але й економічнезначення. Цівидатки є фінансовоюбазою для здійсненнясоціальнихправ – на освітута медичнеобслуговування.Вони безпосередньовпливають наздісненнясуспільноговиробництва,сприяючи відтвореннюробочої сили,а також на створенняумов для підвищенняпродуктивностіпраці.

Недивлячись наважливу рольцієї групивидатків всоціально-економічнихпроцесах, кількісніхарактеристикибюджетнихвидатків наці цілі далеківід оптимальних,особливо всфері освітита охорониздоров’я. Більшетого, бюджетніплани по цихвидатках невиконуються,а при їх плануваннівраховуєтьсядалеко не повнапотреба в витратахна соціально-культурнізаходи. Про цесвідчать данітаблиці 2.10.

Яксвідчать данітаблиці 2.10, в1996-1998 роках фактичневиконання булонижче запланованихв бюджеті витратпрактично повсім вказанимсоціально-культурнихзаходах.

Таблиця2.10

Співвідношенняфактичнихвитрат бюджетуна соціально-культурнізаходи з плановимиу 1996-1998 роках (тис.грн.)


Напрямкивитрачаннябюджетнихкоштів 1996 рік 1997 рік 1998 рік
План Факт

Від-хиле-ння

(+,-)

План Факт

Від-хиле-ння

(+,-)

План Факт

Від-хиле-ння

(+,-)

Освіта 1075 1007

-68

1199 986 -213 1079,9 1010,9 -69
Охороназдоров’я

609


591


-18


716


526


-190


743,9


547,3


-196,8

Культураі за-соби масовоїінформації

135


104


-29


96


76


-20


77


73


-4

Молодіжніпрограми, фізичнакуль-тура іспорт

2


2


-


4


4


-


1,5


1,5


-

Всього 1819 1704 -115 2015 1592 -423 1092,5 132,7 -269,8

Аналізфінансуваннявидатків наосвіту представленотаблицею 2.11.


Таблиця2.11

Аналізфінансуваннявидатків бюджетуНовгородківськогорайонну наосвіту у 1998 році(тис. грн.)


Видатки Потреба План Відхим-лення (+,-) Фактич-невико-нання Відхиле-ннявід плану (+,-)
Фондзаробітноїплати ( з нарахуваннями) 929,3 896,3 -32,7 840,3 -5,63
Господарськівитрати 208,1 168,3 -40,2 163,6 -4,7
Видаткина відрядження 10,0 5,0 -5 3,0 -2
Придбаннякниг для бібліо-тек 15,0 10,0 -5 4,0 -6
Придбанняобладнаннята інвентраря 5,0 - -5,0 - -
Ремонтно-будівельніроботи 50,0 - -50,0 - -
Харчування 5,0 - -5,0 - -
Іншіпотреби 25,0 10,0 -15,0 - -
Всього 1257 1089,9 -167,1 1010,9 -70,0

Зданих таблицівидно, що навітьпланові показникине враховуютьпотреби уфінансуванніосвіти. А такінапрямки видатків,як придбанняобладнаннята інвентарядля закладівосвіти, проведенняремонтно-будівельнихробіт, видаткина харчуваннявзагалі не булизаплановані.Це дало змогузекономити60 тис. грн. В ціломуж планові показникивідповідалилише 86 відс. відпотреби. Якщопрослідкуватиза фактичнимфінансуваннямзакладів освіти,то можна зробитивисновок, щовсі показникивідповідаютьзапланованимна 83 відс. Припорівнянніж фактичнихпоказниківз показникамипотреби уфінансуваннісфери освіти,маємо невтішнийреальний стан:заклади освітифінансуютьсялише на 2/3 відпотреби.

Такийтяжкий стану фінансуванніосвіти призвівдо скороченняу 1996 році 101 вчительськоїставки, до закриттяучкомбінатута реорганізаціїоднієї школиз неповноюсередньоюосвітою у початкову,до припиненняхарчуваннядітей в школах.

Подібнийстан спостерігаєтьсяі у фінансуванніустанов охорониздоров’я. Так,за даними таблиці2.12 в 1998 році плановіпоказникивідповідалитільки на 65 відс.від потреби.А по таким необхіднихвидах видатків,як придбаннямедикаментівта перев’язочнихзасобів запланованолише 26 відс. відпотреби, нахарчування–35,6 відс. відпотреби. Таківиди видатків,як придбанняінвентаря такапремонт нефінансуєтьсязовсім. Якщож порівнятифактичні видаткиз потребою, тореальний станвражає – 47 відс.від потреби.

Взв’язку з цим,тільки в 1998 роцівідбулосяскороченнязагальноїкількості ліжокна 60 одиниць

Аналізуючивищесказане,можна зробитивисновок, щозначна частинавидатків фінансуєтьсяза рахуноксамих же хворих(купівля медичнихінструментів,медикаментівтощо). Тому вихідз цієї ситуаціїможе бути досягнутийлише за рахунокузаконеннятаких відносин,а саме: прискореннявведення страховоїмедицини танадання частинипослуг за плату.

Таблиця2.11

Аналізфінансуваннявидатків бюджетуНовгородківськогорайону на охоронуздоров’я у 1998році (тис. грн.)


Видатки Потреба План Відхим-лення (+,-) Фактич-невико-нання Відхиле-ннявід плану (+,-)
Фондзаробітноїплати ( з нарахуваннями) 661,6 530 -131,6 386,6 -143,4
Господарськівитрати 2116,8 142 -74,2 129,7 -12,3
Видаткина відрядження 3 3 - 1 -2
Видаткина харчування 72,9 26 -46,9 15 -11
Придбаннямедикаментівта перев’язочнихзасобів 111,5 40 -71,5 15 -25
Придбанняобладнаннята інвентраря 23 2,9 -20,1 - -2,9

Продовженнятаблиці 2.11


Капітальнийремонт буді-вельта споруд 9,3 - -9,3 - -
Іншіпотреби 3,9 - -3,9 - -
Всього 1145,6 743,9 -401,7 547,3 196,6

Зкожним рокомпогіршуєтьсястан у фінансуваннікультури тазасобів масовоїінформації.Так, якщо в 1996 роціпитома вагавидатків наутриманнязакладів культурискладала 5,5 відс.від загальногообсягу видатків(або 165 тис. грн.),то в 1998 році їхчастка зменшиласьі склала 3,11 відс.(або 73 тис. грн.).Таке становищеу фінансуваннізакладів культурипризвело дозакриття бібліотекна територіяхсільських Рад,та звільненняпрацівниківцентральноїбібліотечноїсистеми. Книжковийфонд цих бібліотекбув переданийдо відповіднихшкіл, що розміщеніна територіїсільських Рад.

Аналізуючистан, який склавсяу фінансуваннісоціально-культурнихзакладів, требазазначити, щов цій сферінеобхіднопровести певнізміни. Системабюджетно-кошторисногофінансуванняустанов невиробничоїсфери, яка склаласяза багато десятиліть,має серйознінедоліки. Головнийіз них полягаєв тому, що фінансуванняцих установслабо пов’язанез кінцевимирезультатамиїхньої діяльності.Це призводитьдо низькоїекономічноївідповідальностіпрацівниківза кількісніта якісні показникироботи, донеефективноговикористаннякоштів, зниженнясоціальногоефекту відздійсненнязаходів.

Доситьактуальнимиє питанняудосконаленнясистеми управліннята скороченнявитрат на цюмету. Певніпозитивнізрушення вжевідбулися. Так,якщо видаткина державнеуправлінняв 1996 році склали11,46 відс. від загальногообсягу видатків(або 282 тис. грн.),то в 1998р. ці видаткибули скороченімайже в 2,3 рази,а їх частка взагальнихвидатках склала5,15 відс. (або 120,8 тис.грн.).

Аналізуючифінансуваннявидатків бюджетуНовгородківскогорайону, требавідзначити,що значну питомувагу у видаткахзаймають поточнівидатки (соціальнийзахист та соціальнезабезпечення,соціально-культурнасфера, видаткина житловегосподарство,видатки наутриманняорганів влади).Як показанона рис. 2.3, в 1996 роціпитома вагапоточних видатківв загальнихвидатках бюджетустановила 98,92відс., і лише1,18 відс. склаливидатки розвитку(капітальнівкладення нарозвиток виробництваі соціальноїсфери, видаткина капітальнийремонт). В 1997 роціпоточні видаткисклали 98,04 відс.,видатки розвитку– 1,96 відс. Що жстосується1998 року, то поточнівидатки за цейперіод становили98,71 відс., а видаткирозвитку –лише 0,29 відс.

Такийрозподіл обумовленийтим, що поточнівидатки потребуютьнегайного тасвоєчасногофінансування.Але, з другогобоку, без здійсненнякапітальнихвкладень нарозвиток виробництваі соціальноїсфери не можнаочікуватиприросту надходженьв майбутньому.До речі, требавідзначити,що видаткирозвиткуспрямовувалисьне на фінансуваннякапітальнихвкладень, атільки на капітальнийремонт в зв’язкуз незначнимисумами виділеннякоштів за цимнапрямком.

Звідсислідує, що залежністьобсягів місцевихбюджетів відрішень вищестоящихорганів не даєможливостімісцевим органамвлади проводитиактивну інвестиційнуполітику намісцях, а значитьприймати посильнуучасть у покращаннісоціально-економічногостану держави.




1996 рік 1997 рік


  1. р


    ік

Рис.2.3. Динаміка співвідношення між видатками розвитку та

поточними видатками бюджету Новгородківського району

у 1996-1998 роках ( у відсотках)


2.5.Аналіз виконаннямісцевогобюджету


Бюджет– це не тількифінансовийплан, у якомуособлива увагаприділяєтьсямеханізмамплатежів, облікуй звітності,він одне з основнихзнарядь економічноїстабілізаціїта економічногозростання. Цезумовлює необхідністьпроведеннякомплексузаходів щодозабезпеченняповного і своєчасногонадходженнядо бюджетудоходів і здійсненнявитрат, постійногоаналізу доходіві витрат бюджетув плані їх впливуна економічнийстан регіону.

Результативиконаннябюджету дужечасто тією чиіншою міроюрізняться відтих цілей ізавдань, якимикерувалисяпри його складанніі затвердженні.В окремих випадкахтакі розбіжності,хоча вони й небули заплановані,можна визнатикорисними.Однак, як правило,одержаннярезультатів,відмінних відзапланованих,означає, щобюджетна політика,покладена воснову затвердженогобюджету, непроводилась,не було й дієвогоконтролю заїї здійсненням.

Якщорозбіжністьрезультатівіз запланованимивиявитьсясуттєвою, цеможе не тількизавадити досягненнюстабілізаціїв економіцірегіону, а йвнести в господарськежиття численнівикривлення,які треба будевиправлятипротягом наступногофінансовогороку чи навітькількох років.

Звідсивипливає необхідністьдотриманнябюджетноїполітики ісуворого їївиконання,відхиленняпри цьому повиннірозглядатисьяк індикаторизбоїв як уфункціонуванніекономіки вцілому, так ів самому бюджетномупроцесі, зокремав заключніййого стадії– виконаннібюджету.

Виконаннябюджету – цездійсненнякомплексузаходів іззабезпеченняповного і своєчасноговиконання планудоходів і витрат.При цьому виконаннядохідної частинибюджету означаєнадходженняне тільки загальноїсуми передбаченихкоштів, а й покожному джерелу.Виконання планупо видаткахозначає фінансуванняусіх запланованихзаходів і установ,економне й ефективневикористаннябюджетнихресурсів.

Доходизведеногобюджету Новгородківськогорайону (таблиця2.13) затвердженов сумі 2984,6 тис.грн., фактичнінадходженнястановили2344,2 тис. грн. або78,54 відс. Порівняноз 1996 роком виконаннядохідної частинибюджету знизилосьна 14,72 відс. Бюджетніпризначенняне виконанопо 12 з 13 джерелдоходів, із нихпо податку наприбуток виконаннястановило 34,91 відс., прибутковомуподатку з доходівгромадян –88,15 відс., податкуз власниківтранспортнихзасобів – 72,46відс., податкуна промисел–73,33 відс., державному миту – 78,63 відс., платі за землю - 72,35 відс., по зборахта інших неподатковихплатежах –54,61 відс. Лише помісцевих податках податках ізборах планбув виконанийна 106,59 відс.

Головнимифакторами, яківплинули наневиконанняплану бюджетнихнадходженьє: спад виробництва,ціновий фактор,приріст заборгованостііз заробітноїплати й соціальнихвиплат та прирістнедоїмок поплатежах добюджету.

Середнаведених вищефакторів впливуна рівень наповненнябюджету найвагомішийвплив має станзаборгованостіпо платежахдо бюджету, якав цілому порайону становить57,19 відс. до суминадходженьплатежів (або

1293,1 тис.грн.). Тількиза 1998р. ця сумазросла на 51,97 відс.

Таблиця2.13

Динамікапроцесу виконаннядоходної частинибюджету Новгородківскогорайону у 1996-1998 роках(тис. грн.)



ДОХОДИ

1996 рік 1997 рік 1998 рік
План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Місцевіподатки і збори

49


31


63,27


59


35


59,32


41


43,7


106,59

Надходженнякоштів відприватизаціїмайна

33


28


84,85


-


-


-


-


-


-

Податокна промисел

-


1


-


3


3


100


3


2,2


73,33

Державнемито 26 28 107,69 60 42 70,00 51 40,1 78,63
Платаза воду 1 1 100 1 1 100 2 1,5 75,00
Податокз вла-сниківтрансп-ортнихзасобів

53


41


77,36


110


127


115,46


130


94,2


72,46

Надходженнясум від переви-щеннярозра-хунковогофонду споживання

5


4


80,00


2


-


0,00


2


0,3


15,00

Платаза землю 109 93 85,32 458 303 66,16 480 347,3 72,35
Податокза спецвикористу-ваннянадр

--



-


-


-


1


-


2


1,7


85,00

Зборита інші неподатковізбори

44


56


127,27


98


73


74,49


128


69,9


54,61

ПДВ 800 642 80,25 - - - - - -
Податокна прибуток

345


145


39,13


185


142


76,76


112


39,1


34,91

Прибутковийподаток з доходівгромадян

148


158


106,76


329


202


61,40


296


262,7


88,15

Позичкита ко-шти, отриманіза взаємнимирозрахунками

-


222


--


--


--


--


--


--


--

продовженнятаблиці 2.13


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Дотації,одер-жані зоблас-ногобюджету

1021


1021


100


1813


1692


93,33


1697,6


1413


83,24

Іншінадходження

5


-


0,00


40


32


80,00


38


28,4


74,74

Всьогодоходів 2639 2461 93,26 3159 2653 83,98 2984,2 2344,2 78,54
Залишкикош-тів на поч.ро-ку, за виняткомсум, спрямова-нихна покрит-тявитрат

5


5


100


18


8


44,44


-


6


-


Основнимипричинаминедоїмки залишаютьсятакі:

  • відсутністькоштів на рахункахплатниківчерез наявністьзначних сумдебіторськоїзаборгованості,яка виникаєз об’єктивнихпричин або зметою приховуваннякоштів платниками;

  • зростанняобсягів проведеннятоварообмінних(бартерних)або інших операційза угодами, щоне передбачаютьрозрахунківу грошовійформі;

  • зростаннякількостізбитковихпідприємств.

Найбільшупитому вагуу загальнійсумі недоїмкизаймаютьсільськогосподарськіпідприємства– 74 відсотки.В цілому відфінансово-господарськоїдіяльностісільськогосподарськихпідприємствотримано збитківна суму 6 млн.грн.

Загострюєтьсякриза платежів.Зростає дебіторськазаборгованістьпідприємстві організацій.Так, станом на1.01.99 вона сягнулаза 12 млн. грн.

Значневідставаннядопущено відподатку наприбуток, платиза землю. Добюджету районутільки по цихвидах податківне надійшло240,3 тис. грн.

Невиконаннядоходів поприбутковомуподатку з доходівгромадян (106,76відс. – у 1996р. та61,40 відс. і 88,15 відс.у 1997 та 1998 рокахвідповідно)також пояснюєтьсяспадом у виробництві,що призводитьдо погіршенняфінансовогостану підприємств,і як наслідок– збільшеннязаборгованостіпо виплатізаробітноїплати та зменшеннянадходженьдо бюджету.Так, станом на1.01.99р. заборгованістьпо заробітнійплаті (безнарахувань)становила6091,2 тис. грн. (в т.ч.бюджетна сфера866,5 тис. грн.). Тількипорівняно з1997 роком воназросла на 42,11 відс.За попереднімирозрахункамитака заборгованістьпризвела доненадходженнядо бюджетукоштів відприбутковогоподатку з громадянв сумі 101,25 тис.грн.

Яквихід з даноїситуації дляпогашеннязаборгованостіміж бюджетомта бюджетнимиорганізаціями– з одного боку,та між підприємствамита організаціямистосовно платежівдо бюджету –з іншого, в районіпроводилисявзаємозаліки.Так, в 1996 роцівзаємозаліківбуло проведенона суму 63 тис.грн., в 1997 році –584,3 тис. грн., а в1998 році ця сумасягнула 1037,3 тис.грн. В порівнянніз 1996 роком обсягвзаємозаліківзріс майже в17 разів.

Звичайно,взаємозаліки– це негативнийінструмент,який не сприяєрозвитку грошовогообігу в країні,але з оглядуна нинішнюекономічнускруту, взаємозалікивсе ж дозволяютьзняти певнунапругу поплатежах.

Щож стосуєтьсябартернихоперацій, товони – чи неєдиний засіброзрахунківу сільськомугосподарстві.Оскільки жНовгородківськийрайон переважноагропромисловий,то можна з впевненістюговорити пронегативнийвплив бартеруна виконаннядохідної частинибюджету. Тому,для збільшеннянаповненнябюджету слідзапровадитижорсткі заходиз метою скороченняобсягів цихоперацій. Доцільнобуло б увестидержавний збір,який підлягаєсплаті за здійсненнябартернихоперацій.

Видаткибюджету Новгородківськогорайону на 1998р.було визначенов сумі 2984,6 тис.грн., фактичнівидатки становили2344,2 тис. грн., або78,54 відс. відпередбачених(табл.2.14). 3 цьогоприводу надзвичайноїваги набуваєпитання пробезумовнедотриманнявимог бюджетногозаконодавствапри витрачаннінаявних ресурсів.Оцінка виконаннявидатковоїчастини бюджетурайону свідчить,що не забезпечуєтьсяналежне дотриманнявимог ЗаконуУкраїни “Пробюджетну системуУкраїни” вчастині запровадженняпропорційногофінансуваннябюджетнихвитрат.

Вищеза середнійрівень профінансовановидатки насоціально-культурнізаходи – 85,83 відс.та державнеуправління– 78,99 відс. Нижчеза середнійрівень профінансвованонародне господарство-44,05 відс. соціальнийзахист та соціальнезабезпечення60,32 відс.

Алеслід відзначити,що диспропорціїв рівнях фінансуванняіснують і порізних напрямкахвидатків, щовходять доскладу окремихрозділів бюджету.

Так,по розділу“Соціальнийзахист та соціальнезабезпеченнянаселення”профінансовано:додатковівиплати населеннюна покриттявитрат по оплатіжитлово-комунальнихпослуг – 102,4 відс.;допомога сім’ямз дітьми – 42,01відс.; пільги ветеранам таінвалідам війни– 54,82 відс.

Порозділу “фінансуваннясоціально-культурнихзаходів”профінансовано:заклади освіти– на 90,61 відс; охорониздоров’я на73,51 відс.; культури– 94,81 відс.

Слідзазначити, щов 1998 році тількина заробітнуплату та іншісоціальнівиплати з бюджетуспрямованопонад 70 відс.від загальнихвидатків.

Вумовах більш,ніж обмеженогофінансуваннябюджетноїсфери, дляпідтриманняроботи закладівосвіти, охорониздоров’я врайоні залучалися

Таблиця2.14

Динамікапроцесу виконаннявидатковоїчастини бюджетуНовгородківськогорайону у 1996-1998 роках(тис. грн)



ВИДАТКИ

1996 рік 1997 рік 1998 рік
План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

План Факт

Відс-оток

Виконання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення

362


316


87,29


319


281


88,09


654,9


454


69,32

Соціальнийзахист

247


205


83,00


204


179


87,75


423,5


305,8


72,81

Соціальнезабезпечування

115


111


96,52


115


102


88,70


231,4


148,2


64,05

Народнегосподарство

112


101


90,18


166


153


92,17


186,6


82,2


44,05

Соціально-ку-льтурнізаходи

1821


1704


93,58


2015


1592


79,01


1902,3


1632,7


85,83

Освіта 1075 1007 93,67 1199 986 82,24 1079,9 1010,9 90,61
Культураі засоби масовоїінформації

135


104


77,04


96


76


79,17


77


73


94,81

Охороназдоров’я

609


591


97,04


716


526


73,46


743,9


547,3


73,57

Молодіжніпро -грами,фізич-на культураі спорт

2


2


100


4


4


100


1,5


1,5


100

Бюджетнапо-зичка виданана закупівлюс/г продукціїдля регіональ-нихпотреб

27


29


107,41


150


150


100


-


-


-

Інгівитрати 14 29

207,14

237 200 84,39 77,8 54,7 70,31
Всьоговидатків

2639

2641 93,26 3159 2653 83,89 2984,6 2344,2 78,54
Оборотнакасова готівка

1


1


100


16


5


31,25


8


-


0,00

позабюджетнікошти. Їх обсягв 1998 році склав50 тис. грн., що на70 відс. менше,ніж в 1996 році.

Протечинна системабухгалтерськоїзвітностібюджетнихустанов і організаційне забезпечуєповного облікудоходів і видатків позабюджетнихфондів, що усвою чергу, недає змогиорганізуватиналежний контрольза спрямуваннямїх на фінансуванняпершочерговихзаходів.

Тому,з метою удосконаленняуправліннякоштами бюджетуі позабюджетнихфондів необхіднов законодавчомупорядку врегулюватитакі питання:

  • правилавиконаннябюджетів;

  • визначитипринципи витрачаннякоштів з бюджетута позабюджетнихфондів;

  • удосконалитисистему плануваннявидатковоїчастини бюджету.

Необхіднорозробити йзатвердитисистеми облікуй звітності,яка б давалаповне уявленняпро формування,використаннята залишкикоштів позабюджетнихфондів бюджетнихустанов таорганізацій.Можливо, требаздійснитиперехід відфінансуваннядо оплати рахунків,що дасть можливістьзабезпечитидієвий попереднійконтроль завикористаннябюджетнихкоштів і недопущеннямнецільовогоїх використання.

Вцілому ж, требавідзначити,що виконаннявидатковоїчастини бюджетув значній мірізалежить відвиконаннядохідної йогочастини. Оскількивласні та закріпленіджерела доходівстановить лише27 відс. від загальнихобсягів доходів,тому органимісцевогосамоврядуванняпри формуваннідоходів, необхіднихдля виконаннязакріпленихза ними функцій,більшою міроюзалежать відрішень вищестоящихорганів владищодо пропорційрозподілузагальнодержавнихподатків ізборів міжбюджетамирізних рівнівта розмірудотацій. Нерідкотакі обсягинадходженьне відповідаютьпотребам району.

Зогляду на цейфакт, для успішноговиконання якдохідної, такі видатковоїчастин бюджетунеобхіднонадати більшоїсамостійностімісцевим органамвлади, але зодночаснимпідвищеннямрівня їх відповідальностіза здійсненнязаходів.


3. Пропозиціїщодо вдосконаленняпроцесу формуванняі виконаннямісцевих бюджетів


3.1Проблеми нанапрямки зміцненняфінансовоїбази органівмісцевогосамоврядування


Одна із основнихособливостейунітарноїдержави –концентраціядій регіональнихі місцевихорганів управлінняна виконаннібазових напрямівекономічноїполітики центру.Але для досягненняєдності цілейпереконанняі бажаннянедостатньо;для цього потрібніі відповідніекономічніможливості,які залежатьвід обсягівдоходів регіональнихбюджетів.

Разом з тимслід зазначити,що розширенняправ і обов’язківорганів місцевоївлади в умовах,що склалися,не завжди відповідаєїх економічнимможливостям,і питання поповненнядоходів місцевихбюджетів, які раніше, залишаютьсяактуальними.

ПрийнятіВерховною РадоюУкраїни Закони“Про місцевесамоврядуванняв Україні” і“Про бюджетнусистему України”визначають,що “місцевіради народнихдепутатів умежах своїкомпетенціїсамостійнорозробляють,затверджуютьі виконуютьбюджети відповіднихтериторій”[35, с. 14]. Здавалосяб, що все логічно,але “межі своєїкомпетенції”так замикаютьсяна рівні КабінетуМіністрів іВерховної РадиУкраїни, що осьуже протягомряду років ідержава в цілому,і регіони “звично”затверджуютьбюджети зізначнимизапізненнями,а в деяких випадках– і наступногороку. Немаєнеобхідностіговорити проте, як негативноце впливає нарозвиток економіки.

Але такогостану на регіональномуі місцевомурівнях моглоб і не бути, якбикожна ланкабюджетноїсистеми малачітку, визначенузаконом доходнубазу.

Аналізпроблем місцевихбюджетів України,а також теоріїта практикипобудовибагаторівневихбюджетнихсистем у країнахз ринковоюекономікоюдозволяє зробитивисновок, щоіснуюча системаформуваннямісцевих бюджетівмає ряд серйознихнедоліків:

  • високаступінь концентраціїфінансовихресурсів удержавномубюджеті країни,що знижує значеннярегіональнихі місцевихбюджетів увирішенніжиттєво важливихдля населеннязавдань;

  • регулюючідоходи відіграютьдомінуючу рольу структурінадходженьдо регіональнихі місцевихбюджетів, втой час як частказакріпленихза територіямиподатковихплатежів низька;

  • практичнощорічна змінавидів податків,що зараховуютьсядо місцевихбюджетів;

  • відсутністьєдиних та доситьстабільнихнормативів(наприклад, накілька років)відрахуваньвід загальнодержавнихподатків домісцевих бюджетів;

  • відсутністьєдиних правилув’язки доходівмісцевих бюджетіві регіональнихподатковихнадходжень,а також науковообгрунтованоїметодикиміжрегіональногоперерозподілудоходів.

Сьогоднінайбільш проблемнимє питаннявзаємовідносинміж бюджетамирізних рівнівз приводу розподілуміж ними доходіві видатків. Якпоказали результатидосліджень,нині діючийбюджетниймеханізм, приякому місцевіради вищогорівня встановлюютьнорматививідрахуваньвід регулюючихподатків ізборів та сумидотацій, призводитьдо погіршенняфункціонуваннямісцевих бюджетівнижчого рівня.Це, в свою чергу,не дає змогипрофінансувативсі необхіднівидатки, щотягне за собоюпогіршеннястану соціально-економічногорозвитку.

Розглянемов цьому зв’язкутри найбільшихджерела доходів– ПДВ, податокна прибутокпідприємстві прибутковийподаток з громадян.

ЧасткаПДВ у доходахбюджету Новгородківськогорайону становилау 1996 році 26,09 відс.Таким чином,закріпленняПДВ за державнимбюджетом немогло негативноне позначатисяна формуваннідоходної частинимісцевих бюджетів.Очевидно, щоПДВ (як і акцизнийзбір) не можна“прив’язувати”до конкретноїтериторії запринципом: дестягуєтьсябільше податкув розрахункуна 1 жителя, тамнаселення маєправо і на більшібюджетні витрати.Відомо, що ПДВвиплачуєтьсяпідприємствами,хоча його тягар,врешті-решт,несуть громадяни,які є “замикаючими”споживачамипродукції тапослуг. В томуі полягає специфікадіяння ПДВ,обчислюваногоза прийнятиму Європі кредитнимметодом (шляхомвирахуванняз податку напродажі податкуна купівлі), що, мобілізуючидо бюджетувідповіднісуми коштів,він розподіляєтьсяпо ланцюгуплатниківпропорційновартості, доданійними до кінцевогопродукту. Тому,щоб визначитивеличину податковоготиску даногообов’язковогоплатежу надоходи жителівданої території,необхіднопровести спеціальнірозрахунки,вірогідністьяких забезпечитидосить складно.Так, наприклад,у Німеччинінадходженнявід ПДВ розподіляєтьсяне за принципомджерела (тобтоне за місцемвиплати податку),а в основному(на 75 відс.) залежновід чисельностіжителів (тобтов розрахункуна душу населення).

Дещоінша ситуаціяспостерігаєтьсяз прибутковимподатком згромадян. ЗприйняттямЗакону “Продержавнийбюджет Українина 1997 рік” прибутковийподаток з громадянстовідсотковозараховуєтьсядо бюджетівАР Крим, областей,міст Києва іСевастополя.Проте для бюджетуНовгородківскогорайону вінзалишивсярегулюючимз нормативомвідрахуваньдо вищестоящогобюджету – 30 відс.Але слід зазначити,що зв’язок міжсумами, сплачуванимиплатникамиприбутковогоподатку, і доходами,закріплюванимиза відповіднимитериторіальнимибюджетами,можна визнатидосить очевидним.Дійсно: чимбільше сплачуютьгромадяни, щопроживаютьна даній території,з власних доходівна користьдержави, тимбільш суми благу вигляді державногофінансуваннясистем соціальногозахисту населення,освіти, охорониздоров’я, культуриі спорту, інфраструктурутощо вони якжителі маютьправо одержати.Тут також дієпозитивнийпсихологічнийефект, якийполягає в тому,що населеннязнає, що внесенийним податокспрямовуєтьсяна задоволенняйого ж потреб.Тому, на поглядавтора, прибутковийподаток маєвсе ж такистовідсотковозараховуватисьдо всіх місцевихбюджетів.

Нарешті,проміжне положеннязаймає податокна прибутокпідприємств.Його зв’язокз доходамивідповіднихтериторіальнихбюджетів неможна визнати,з одного боку,таким самимтісним, як увипадку з прибутковимподатком громадян,і з другого -таким віддаленим,як у випадкуз ПДВ. Справав тому, що розподілпідприємств– платниківподатку тотериторіїдержави визначаєтьсяособливимифакторами(наприклад,політикоюрозміщенняпродуктивнихсил, близькістюджерел сировинита енергії,наявністюкомунікаційтощо). Тому, якщона даній територіїодержуютьбільше прибуткуі податку наприбуток урозрахункуна душу населення,то це ще не означає,що такі високідоходи є виключнойого заслугою,яка повиннавинагороджуватисявідповідноюпідтримкоюу вигляді державногофінансування.Проте, оскількипри міжтериторіальномурозподіліподатку наприбуток неможливоврахувати впливфакторів, яківизначаютьособливостірегіональногорозподілубізнесу, то напрактиці можназастосовуватипідхід, якийгрунтуєтьсяна принципітериторіальноїструктуриновоствореноївартості (щоще простіше)структуризаробітноїплати.

Окремоїуваги заслуговуютьмісцеві податкиі збори. Як показалирезультатидосліджень,місцеві платежіне відіграютьбудь-якогосуттєвогозначення уформуваннідохідної частинимісцевих бюджетів.Так, питомавага цих податківу загальнійструктурідоходів бюджетуНовгородськогорайону незначна,і складає тільки1,86 відс. П’ятирічнапрактика стягненнямісцевих податківзасвідчує, щонайбільшперспективнимивидами з точкузору можливостейвпровадженняі за обсягамиє комунальнийподаток, ринковийзбір, збір запарковку автомобілів,збір за видачудозволу нарозміщенняоб’єктів торгівлі.Можливості,закладені вінших платежах(зокрема, наявністьпотенційнихплатників іоб’єктівоподаткування),на жаль, приданих економічнихумовах, доситьневеликі. Цестосуєтьсятаких податківі зборів, якзбір з власниківсобак, збір завиграш на бігах,збір за участьу бігах на іподроміта деяких інших.Але звернімоувагу на такіособливості.Приміром, платаза землю –загальнодержавнийподаток, алеж він повністюзараховуєтьсядо бюджетівАР Крим, областей,міст Києва іСевастополя(норматив відрахуваньвід цього податкудо бюджетуНовгородківськогорайону складає70 відс., а йогочастка у загальнійструктурідоходів – 14,8відс.). Томудоречнішимбуло б віднестицей податокдо перелікумісцевих. АоскількиНовгородківськийрайон є здебільшогоагропромисловим,зарахуванняплати за землюу повному обсязі(100 відс.) до бюджетурайону далоб можливістьпідвищуватиродючістьгрунту, більшраціональновикористовуватиземельні ресурси,займатисяведенням кадастру,землевпорядкуванням,розвиткомінфраструктуринаселенихпунктів. Цейперелік моглипоповнити ідеякі ресурсніплатежі (платаза спецвикористовуваннянадр, лісовихі водних ресурсів),які лише частковонаходять домісцевих бюджетів,хоча вони малиб повністюсправлятисяза територіальноюознакою підконтролемвідповіднихдержавнихорганів.

Слідзазначити, щосьогодні триваєактивна роботаіз удосконаленнячинного законодавстващодо місцевихподатків ізборів. За умовивпровадженнянових і ліквідаціїіснуючихмалоефективнихплатежів урозрахункуна рік ( за підрахункамиДержавноїПодатковоїАдміністрації)можна було бдосягти подвійногоприросту їхнадходжень.Йдеться проскасуваннязборів за правокіно- і телезйомок,за участь убігах на іподромі,за виграш набігах осіб, якіберуть участьу грі на тоталізаторі,, збору за утриманнясобак і впровадженнянових зборів,зокрема, заздійсненняміжнародноготуризму; занадання укористуванняземельнихділянок длябудівництваоб’єктів виробничогоі невиробничогопризначення,індивідуальногожитла та гаражіву населенихпунктів; заправо розміщенняофісів суб’єктівпідприємницькоїдіяльності у центральнійчастині населеногопункту та убудівлях, щомають історико-архитектурнуцінність, тощо.

Звичайно,це не простепитання. Кількаразів йогорозглядавпарламент,узгоджувавіз зацікавленимиміністерствами,аналізувалисяальтернативніваріанти іобговорювалисяз представникамиасоціації міст.Паралельнозаконопроекткілька разіврозглядавсяв КабінетіМіністрів іна засіданняхвідповіднихкомітетівВерховної Ради.Як відомо, вУкраїні налічуєтьсяпонад 11 тисячорганів місцевогосамоврядуваннята їх виконавчихвідділів, якітеж відстоюютьпроблеми щодозміцненнядоходної базибюджетів, і цезумовлює складністьприйняттяоптимального,зваженого івзаємоузгодженогозаконопроекту.Проте є надія– виходячи іззагальнодержавнихінтересів, раночи пізно вінбуде прийнятий.

Незважаючина великерізноманіттямісцевих податківу розвинутихкраїнах вирішальнефіскальнезначення (насамперед,на муніципальномурівні) маютьтільки деякіз них, і в першучергу – помайнові.У це не дивно,оскількиоподаткуваннямайна гарантуєстабільненадходженнядоходів добюджету. Крімтого, податокна майно, використовуючисьдля фінансуваннядержавнихпослуг у конкретномурегіоні, врешті-рештсприяє підвищеннюринкової вартостіцього майна.Тим самим вінзабезпечуєвзаємозв’язокміж сплаченимиподатками іодержанимиблагами, що єважливим принципоморганізаціїефективноїсистеми оподаткування.Нарешті, допозитивнихрис даногоподатку слідвіднести те,що нерухомістьне може бутипереміщена,а тому, як правило,можливі міжрегіональнівідмінностів його ставкахне викликаютьнебажанихнаслідків.Разом з тиморганізуватиефективнепомайновеоподаткуваннянепросто. Прицьому неминучевиникаютьтехнічно складніпроблеми повногоохопленняоб’єктівоподаткування,точної оцінкиїх вартостіта дійовогомеханізмустягненняподатків. Крімтого, слідвраховувати,що за свідченнямамериканськихвчених, податокмайно не користуєтьсяпопулярністю,оскільки нимоподатковуєтьсятака формаматеріальнихцінностей, якуможна приховати.

ВУкраїні ситуаціяускладнюєтьсяслабкою розвиненістюринку нерухомості,відсутністю,необхіднихінформаційно-довідковихсистем, які бхарактеризувалиоподатковуванемайно, відсутністюдосвіду оцінкиі переоцінкивартості об’єктів,високими темпамиінфляції таіншими факторами.Все ж таки майноє найперспективнішимоб’єктом длярозвитку місцевогооподаткування.

Помайновеоподаткуванняв нашій державіще не введене,хоча ЗаконУкраїни “Провнесення зміндо Закону України“Про системуоподаткування“ №77/97 від 19 лютого1997 року передбачаєсеред загальнодержавнихподаток нанерухоме майно(нерухомість).Податок нанерухоме майнов новій редакціїЗакону об’єднавдва податкиіз старої статті– податок намайно підприємстві податок нанерухоме майногромадян. Відповіднийпроект Законупідготовленийта перебуваєна розглядіу ВерховнійРаді України.

Згідновищезазначеногопроекту оподаткуваннюпідлягаютьбудівлі (житловібудинки абоїх частини,садові будиночки,дачі, гаражі,квартири, тобтонерухомість,яка використовуєтьсяв інших, ніж підприємницькі,цілях) та споруди(об’єкти першоїгрупи основнихфондів (ЗаконУкраїни “Прооподаткуванняприбуткупідприємств”)).Ставки оподаткуваннявстановлюютьсяорганом місцевогосамоврядуванняпри затвердженнібюджету нанаступний рік– складаютьне менше 1 відс.і не вище 3 відс.до бази оподаткування.

Податокна майно стягується,виходячи зекономічногостану власності,а не з величиниодержуваногодоходу. Податокна майно сплачуєтьсяу грошовійформі, томуможуть виникнутиускладненняу тих платників,які володіютьзначним майном,але не маютьдостатніхпоточних доходів.До цих платниківналежать пенсіонерита інші особиз фіксованимидоходами. Томуповинні бутипередбаченіподатковіпривілеї дляокремих соціальнихгруп із метоюїх захисту відподатковогоперевантаження.Система податковихпривілеївзвичайно називаєтьсясистемоюзапобіжників.Суть одногоз них полягаєв “пороговомупідході”, приякому податковийтягар визначаєтьсяу вигляді фіксованоговідсотка віддоходу сім’ї.При цьому будь-якийподаток, щоперевищуєвказану часткудоходу, вважається“надлишковим”і служить основоюдля наданняпільг. Та часткадоходу, якавважаєтьсяприйнятнимподатковимтягарем, і єпороговимрівнем.

Викладенівище принципивирахуванняі стягненняподатку нанерухоме майнонеобхідновраховуватипри впровадженіцього податкув Україні. Першікроки в цьомунапрямку вжеробляться. Так,проектом законупро податокна нерухомемайно громадянпередбачається,що в містахоподаткуваннюне підлягає21 кв. метр загальноїплощі на кожногочлена сім’їплюс 10 кв. метрівна сім’ю.Неоподатковуєтьсядо 80 кв. метрівзагальної площіжитла, що перебуваєу власностіодного чи двохнепрацюючихпенсіонерів.

Длясіл і селищ зкількістюнаселення до50 тис. норминеоподатковуваноїплощі збільшенідля кожногочлена сім’їдо 40 кв. метрівплюс 10 кв. метрівна сім’ю. Дляодинокихнепрацездатнихпенсіонеріву таких населенихпунктах неоподатковуванабаза становитьдо 120 кв. метрівзагальної площібудівлі.

Крімтого, за прикладомрозвинутихкраїн, податкуна нерухомемайно доцільнонадати статусумісцевого, якийби надходивтільки дорегіональнихі місцевихбюджетів.

Одниміз додатковихджерел доходіворганів місцевогосамоврядування міг би стативипуск облігацій.Світова практикадоводить, щодоцільновикористовуватиподібне джерелоу випадках,коли існуютьпотенційніможливостівикористаннятакого видудоходів дляфінансуваннявидатків накапітальнівкладення.

Зметою вивільненнякоштів із місцевогобюджету надотаціїжитлово-комунальномугосподарству,можливим булоб застосуваннямісцевимиорганами владиконцесій –контрактівпро наданнясуспільнихпослуг з умовамипро інвестуваннякапіталу. Прицьому місцевиморганам владиможна передатиправо встановлюватиі збирати платуза користуванняабо мито, оплаченіза послуги.Оскільки договорипро концесіюохоплюють дужетривалі періоди(що найбільше35 років), потрібнечітке регулюваннящодо якостінадання послугі договір прозакінченнядвох контрактів.

Найкращіприклади концесій– це підприємстваінфраструтури(зокрема готелі)та комунікаційніспоруди. Колиуряд має правоі повноваженнязабезпечитипослугами, алейому частобракує фінансовихресурсів длякапіталовкладеньта наданняпослуг, як-оту секторіводопостачанняабо утилізаціївідходів, тодіпідписуютьдоговори проконцесію. Такимспособом перевагиефективнихприбутковихорганізаційвдається поєднатиз державноювідповідальністюза наданняпослуг.

Длястимулюваннямісцевих органіввлади стосовнопоновленнячастин своїхбюджетів тапроведенняактивноїінвестиційноїдіяльностіна місцях вжесьогодні повиннібути переглянутівідповідністатті законів,що регламентуютьправила формуваннята виконаннямісцевих бюджетів,деякі з них невідповідаютьпринципамсамостійностіта фінансовоїнезалежностіорганів місцевогосамоврядування.

Торкаючисьтеми недосконалогозаконодавства,слід зазначити,що, наприклад,статтею 62 ЗаконуУкраїни “Промісцеве самоврядуванняв Україні”передбачено,що державагарантує органаммісцевогосамоврядуваннядоходну базу,достатнью длязабезпеченнянаселенняпослугами нарівні мінімальнихсоціальнихпотреб. Це зрозуміло,забезпеченнявище мінімальногорівня – справасамих органівмісцевогосамоврядування.Проте далічитаємо: “Увипадках, колидоходи відзакріпленихза місцевимибюджетамизагальнодержавнихподатків тазборів перевищуютьмінімальнийрозмір місцевогобюджету, держававилучає з місцевогобюджету додержавногобюджету частинунадлишку впорядку, встановленомузаконом продержавнийбюджет “.[35, с. 96]Справедливо,якщо сказанестосувалосяб дотацій, доотримання якихрегіони недокладаютьнадмірнихзусиль. А в даномуразі будь-якаініціативарегіонів щодозбільшенняподатковихнадходжень,а значить, ізабезпеченнянаселеннясуспільнимиблагами вищемінімальногорівня каратиметьсявідповіднимивилученнямфінансовихкоштів. Тодіпостає запитання:за рахунок чогоздійснюватирозвиток? Звичайнож не за рахунокмісцевих податківі зборів, щозабезпечуютьлише мізернучастину потреби.

Такожнеобхіднозвернути увагуна інфляційніпроцеси. Доходибюджету надходятьз урахуваннямінфляційногофактору, а видаткиздійснюютьсязгідно іззапланованимиобсягами. Зважаючина це, необхіднокоригуватиобсяги видатківз поправкоюна інфляцію.Через те, що цене завжди робиться,у розпорядниківбюджетнихкоштів можутьутворюватисьтак звані надлишкикоштів, якіможуть нимивикористовуватисьне за призначенням.А це створюєможливостідля зловживаньз боку апаратууправлінняна місцевомурівні.

Важливозазначити, щореформуваннясистеми формуваннямісцевих бюджетівповинно грунтуватисьлише на тихзаходах, якіб заохотилимісцеві органивлади до пропорційноговиконання якдержавного,так і місцевихбюджетів. Тількитакі заходидадуть ефект.Одним із такихметодів моглоб бути запровадженняпорядку здійсненнявидатків державногобюджету шляхомвикористанняпоточних надходженьу регіонах дляздійсненняпоточних видатківдержавногобюджету. Інакшекажучи, длявиконанняфункцій органіввлади Українислід залишатиу регіонахпевну часткукоштів державногобюджету безїх спрямуваннядо центру тау зворотномунапрямі. Реалізаціязапропонованогометоду дастьзмогу вдосконалитидіючу системуздійсненнявидатків державногобюджету, підвищитиоперативністьі ефективністьуправліннянаявними фінансовимиресурсамидержави тазацікавитимісцевих керівниківу збільшеннінадходженьдо державногобюджету. Особливезначення цейпідхід матимедля фінансуваннясоціальнихпотреб, оскількибуде усунуторізницю увідповідальностімісцевогокерівництваза виконанняфінансовогоплану органівуправліннядержави тамісцевих органів.Стосовновідповідальностіорганів владиперед громадянамиакцент будезміщено у регіони,що відповідаєелементарнійлогіці.

Формуваннярегіональногобюджету наоснові зазначеногопринципу тіснішепов’яже йогоз результатамиекономічногорозвитку регіону,дозволить вжена етапі бюджетногоплануванняспівставляти розмір територіальнихдоходів іздоходамирегіональногобюджету, планувативидатки бюджету,визначатинапрямки виявленнярезервів врегіональнійекономіці.Підвищатьсязацікавленістьі відповідальністьмісцевих органіввлади за кінцевірезультатиекономічногорозвитку території.

Уході перебудовимеханізмуформуваннябюджетів повиннабути вирішенанизка питань,в тому числіі такі: яка часткабюджетнихдоходів повиннаспрямовуватисьдо державногобюджету, яказалишатисьна місцях; узв’язку з цим– яким повиненбути нормативвідрахуваньвід територіальнихбюджетнихдоходів (щознайде своєвідображенняу нормах відрахуваньвід загальнодержавнихподатків ізборів). З цьогоприводу можливіслідуючі варіанти.

  1. Нормативвідрахуваньу відсоткахвід загальноїсуми територіальнихбюджетнихдоходів встановлюєтьсядля регіональногобюджету, а частинакоштів, щозалишилась,спрямовуєтьсядо вищестоящихбюджетів.

  2. Завстановлениминормативамиу відсоткахвід загальноїсуми територіальнихбюджетнихдоходів коштиспрямовуютьсядо вищестоящихбюджетів, ачастина коштів,що залишилась– до місцевихбюджетів.

  3. Длявищестоящихбюджетіввстановлюєтьсяфіксованийнорматив (угрошових одиницях)коштів, щоперераховуєтьсядо цих бюджетів,всі інші коштиспрямовуютьсядо місцевихбюджетів.

Взагалі,для підвищеннявідповідальностіі зацікавленостінижчестоящихрегіонів укінцевих результатахїхньої діяльностібільш прийнятнідругий та третійваріанти, колирегіональнібюджети будутьформуватисьна основі залишковогопринципутериторіальнихбюджетнихдоходів післявнесення увищестоящібюджети суму вигляді своєрідногоподатку з території.

Третійваріант цікавийне тільки длянижчестоящихрегіонів, якимвін дає максимальніможливостідля виявленнявнутрішньорегіональнихрезервів, алей для вищестоящих,так як фіксованийнорматив забезпечуєгарантованимиобсягами коштівїх бюджети.Можливі і модифікаціїцих варіантів.

Необхіднотакож визначити,єдиний чидиференційованінормативи слідзастосовувати.Якщо встановитиєдиний для всіхрегіонів нормативформуваннябюджетів, тов зв’язку зрічними рівнямиекономічногоі соціальногорозвитку вдеяких регіонахбюджет, сформованихпо зазначеномунормативу, будеменше досягнутого,а в деяких –більше. Дляусунення цихпротиріч єдекілька шляхів.

  1. Можливевиділення ізвищестоящихбюджетів дотаційі субвенційтим регіонам,в бюджеті якихбуде недостатньокоштів дляфінансовогозабезпеченнянормативівзабезпеченості.

  2. Длярегулюваннямісцевих бюджетівповинен бутистворений фондміжтериторіальногофінансовоговирівнювання.

Приреформуваннібюджетногомеханізмудоцільно булоб місцевийбюджет поділитина поточнийі бюджет розвитку.При побудовіпоточногобюджету необхіднов його основупокласти наступніпринципи:забезпеченнядостатньогорівня розвиткурегіону, міста,селища, села;стабільністьнадходженнякоштів; пріоритетнийрозвитоксоціально-культурноїсфери; науковуобгрунтованістьрозмірів видатків;обов’язковийхарактер виконанняпоточногобюджету.

Виходячиз цього, поточнийбюджет можемати таку структуру(рис 3.1)


Поточнийбюджет

Доходи

Податокна доход фізичнихосіб
Податокна власність
Неподатковінадходження
Місцевіподатки ізбори
Ресурсніплатежі
Субсидії,субвенції,дотації

Витрати


Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення
Видаткина фінансуванняпасажирськоготранспорту
Соціально-культурнасфера
Охороназдоров’я
Фізичнакультура іспорт
Видаткина житловегосподарство
Видаткина утриманняорганів влади

Рис.3.1 Структурапоточногобюджету


Цейрозподіл обумовленийтим, що поточнівидатки потребуютьнегайного тасвоєчасногофінансування.Таке фінансуванняможе забезпечитилише наявністьвідносно стабільнихджерел доходів.До таких джерелможна віднестиресурсні платежі,податок надоходи фізичнихосіб, податкина власність,неподатковінадходження,субсидії, субвенції,дотації.

Бюджетрозвитку повиненфінансуватирозширеневідтворенняусіх сфер діяльностіна місцевомурівні. Йогобюджетні пріоритетиможуть змінюватисьв залежностівід того, яквиконуєтьсяпоточний бюджет.

Основнимипринципамибюджету розвиткує: тісний зв’язокз поточнимбюджетом; змінабюджетнихпріоритетів;виконання вміру надходженнякоштів.

Співвідношенняміж поточнимбюджетом ібюджетом розвиткунестабільнеі залежатимевід досягнутогорівня економічногоі соціальногорозвитку регіонуі перспективна майбутнє.

Дляфінансуваннякапітальнихвитрат, тобтобюджету розвитку,можна в своючергу, використовуватименш стабільніджерела доходів(рис. 3.2) .

Важливо,щоб за рахуноквласних податковихджерел поточногобюджету місцевіоргани владимогли фінансувати60-80 відс. своїхпотреб. В цьомуразі їхня залежністьвід рішеньвищестоящихорганів владистосовно дохідноїчастини місцевихбюджетів будемінімальною.


Бюджетрозвитку.

Доходи


Податокна прибутокпідприємств
Адміністративнізбори та платежі
Надходженнявід штрафівта фінансовихсанкцій
Іншінеподатковінадходження
Частинаплановихперевищень доходів надвидат-камипоточногобюджету
Надходженнясум кредиторськоїта депонентськоїзаборгованостіпідприємств
Збірза забрудненнянавколишньогоприродногосередовища

Видатки


Капітальнівкладенняна розвитоквиробництваі соціальноїсфери
Витратина капітальнийремонт

Рис.3.2 Структурабюджету розвитку


Щож стосуєтьсябюджету розвитку,то, на думкуавтора, наповненняйого дохідноїчастини маєвідбуватисьв значній міріза рахунокактивної державноїпідтримки увигляді дотаційна інвестиційніцілі. У цьомувипадку природньопостає запитання:де держававізьме коштина відповідніцілі?

Вихідіз даної ситуаціїможливий лишепри активномувтручаннідержави в економіку,що базуєтьсяна активнійбюджетнійполітиці.

Оскількиосновні чинникикризи США у1929-1933 рр. та основнічинники кризиУкраїни у 1991-1998рр. майже однакові,то нам маютьбути цікавимиті рекомендаціїекономічноїнауки, за допомогоюяких США ( і нетільки вони) виходили зкризи. А запровадиливони економічнутеорію Кейнса,яка передбачалаактивну стабілізаційнуполітику –втручаннядержави в економіку:

  1. Створеннякорпораціїпо страхуваннюзаощадженьнаселення.

  2. Державнерегулюванняринку ціннихпаперів. Зупиненняспекулятивнихпроцесів (доходністьцінних паперівстановила0,6–0,8 відс.).

  3. Встановленняпроцентнихставок підкредити увиробництво:у 1934р. – 0 відс.,1935–1940 рр. – 0,8 відс.У 1941-1942 рр. – 0,6 відс.

  4. Зростаннязаробітноїплати і фіксаціюцін у бізнесі.

  5. Протекціонізм(політику високихтарифів з метоюнедопущенняіноземнихтоварів наринок США, дотаціюфермерів, квоти).

  6. Збільшеннядефіциту бюджетуз метою інвестуваннявиробництваза тезою Кейнса:дефіцит бюджетумає зростати,коли не будедосягнутаповна зайнятість(дефіцит бюджетуСША у 1939 р. – 4,8 млрд.дол., у 1943 р. – 55 млрд.дол.)

  7. Скороченняподатків ізбільшеннядержавнихвитрат з метоюзменшеннябезробіття.

  8. Збільшеннямаси грошей(М1)у 1939р. в 1,73 рази повідношеннюдо 1933 року.

Слідвідзначити,що кожномуетапу розвиткув США було своєвідношеннядо бюджетногодефіциту тадержавногоборгу.

Укризові таповоєнні періодизростаннядефіциту бюджетувважаєтьсянормальнимі навіть необхіднимкроком. В усталеному,врівноваженомуекономічномустані зусилляуряду спрямовуютьсяна зменшеннядефіциту бюджету.

Зрештою,як писав М. Портер:“багатьомкраїнам вдалосяшвидкими темпамипідняти рівеньжиття, не дивлячисьна бюджетнийдефіцит (Японія,Південна Корея,Італія), падіннякурсу валюти (Німеччина,Швейцарія),високі процентніставки (Італія,Південна Корея)[32, с.212] В економічнійнауці добревідоме неприємнедля прибічниківмонетаризмувисловлюваннявідомих економістів– лауреатівНобелівськоїпремії Т. Сарджентата Н. Уоллесапро те, що покриттябюджетногодефіциту задопомогоюзбільшенняборгу може матив довгостроковійперспективібільші інфляційнінаслідки, ніжпокриття бюджетного дефіциту зарахунок випускугрошей.

Нажаль, у нашомусуспільстві,відстоюютьсялише монетаристськіцінності інехтуютьсярекомендаціїінших економічнихтеорій та майжезовсім невраховуєтьсяособливостіперехідноїекономіки,усвідомитицей очевиднийвисновокСарджента-Уоллесане так вже йпросто.

Внаслідокцього Урядудля погашеннядефіциту бюджетувдалося створитифінансовупіраміду черезпродаж ціннихпаперів з надзвичайновисокою прибутковістю(в 100 разів більшоюза прибутковістьцінних паперівСША при виходіз кризи), якасебе не виправдалаі створилазагрозу додатковогофінансовогокраху в Україні.

Викладеневище дає підставизробити висновок,що активнадержавна підтримкаінвестиційноїдіяльностімісцевих органіввлади, здійснюванашляхом наданнявідповіднихдотацій місцевимбюджетам (зокрема,бюджетам розвитку),фінансованихза рахунокствореннядержавногодефіциту єодним із головнихзасобів радикальногозростаннявиробництвав Україні. А цев свою чергустворить передумовидля вирішенняпроблеми наповненнядохідної частинимісцевих бюджетів,що потягне засобою вирішеннябагатьох соціальнихпроблем нашогосуспільствав цілому.

Проблемимісцевих фінансівнакопичувалисьдесятиріччями;на сьогоднішнійдень вониперетворилисьу великий клубокпротиріч іневирішенихпитань придосить значномунестатку фінансовихресурсів яку центрі, такі на місцях.Тому зі всієюгостротоюпостало питанняпро необхідністьпроведенняреформи місцевихфінансів, якаповинна супроводжуватисьзаконодавчимзакріпленнямправ, повноваженьі обов’язківмісцевихадміністрацій.

Звичайно,бюджетна реформане вирішитьвсіх питань,але проблемаефективноговитрачаннякоштів та зміцненнядохідної частинимісцевих бюджетів– за нею.


    1. Удосконаленнясистеми фінансовоговирівнюваннятериторій

Ступіньсамостійностірегіонів щодоформуванняі використаннябюджету визначаєтьсяспіввідношеннямзадач, котрівходять до їхкомпетенції(тобто вирішуютьсяорганамирегіональногоі місцевогосамоврядуванняпід власнувідповідальність),і задач, котрівиконуютьсявищестоящимиорганами владиабо за їх дорученням.При розподілізадач і функційповинні вирішуватисяі питання розподілудоходів і видатківміж центральнимі місцевимибюджетами, атакож між місцевимибюджетамиодного рівня.

Вирішеннябагатьох проблемпо формуваннюі використаннюмісцевих бюджетівв значній мірівизначило брозширенняекономічноїсамостійностірегіонів країни.Однак головнимпитанням уформуванніфінансівадміністративно-територіальниходиниць залишаєтьсяоб’єктивністьу визначеннірозмірів їхніхбюджетів зурахуваннямнауково обгрунтованихнормативівбюджетноїзабезпеченостіна 1 жителя. Алена жаль, в Україніще немає розробленихнормативів,тому на даниймомент фінансовевирівнюванняможливо здійснюватиз урахуваннямсередніх помісцевих бюджетахдоходів і видатків,а також з урахуваннямвідносноїподаткоздатностікожноїадміністративно-територіальноїодиниці.

В


результатіпроведенихдослідженьформуваннямісцевих бюджетівНовгородківськогорайону виявленідосить серйознірозбіжностіу співвідношенняхдоходів і витратна душу населеннярізнихадміністративно-територіальниходиниць (рис.3.3)

Рис.3.3 Співвідношення доходів і витрат на душу населення

місцевихРад Новгородківськогорайону у 1998 році(грн.)


Використаннящодо місцевихбюджетів районуіндивідуальнихнормативіввідрахуваньдо загальнодержавнихподатків призводитьдо того, що вкожному з нихзалишаєтьсярізна частиназібраних податків,динаміка доходіву розрахункуна одиницюподатковихнадходженьє досить суперечливоюі важкопередбачуваною.Як правило,збільшення(або зменшення)питомої вагимісцевої Радив загальнійсумі доходіврайону не спричиняєвідповідногозбільшення(або зменшення)доходів їїмісцевих бюджетів(таблиця 3.1)

Відсутністьчіткого взаємозв’язкуміж обсягомподатків, якізбираються,і доходамимісцевих бюджетівпозбавляємісцеві органивлади стимулівдо збільшеннядержавнихдоходів, що, всвою чергу,загострюєпроблему нестачіне тільки намісцевому, алей на загальнодержавномурівні.

Міжтериторіальнийперерозподілдержавнихдоходів досіне має ні чіткосформульованогозмістовногообгрунтування,ні чітких правилі формул. Необ’єктивністьтакого перерозподілупризводить до того, що місцеві Ради, де рівеньподатковихнадходжень у розрахунку на душу


Таблиця3.1

Часткамісцевих Радв податковихнадходженняхі доходах

місцевихбюджетів у 1998р. (відсотки)


МісцевіРади Часткамісцевої Радив податковихнадходженнях Часткамісцевої Радив доходах місцевихбюджетів
1 2 3

Селищна:

1. Новгородківська


37,47


43,54

Сільські:

2. Верблюзька


16,32


9,98

3.Вершино-кам’янкька 7,06 4,98
4.Інгуло-Кам’янська 4,27 3,56
5. Куцівська 7,92 10,83
6. Митрофанівьска 6,45 4,45
7. Ново-Андріївська 4,08 4,61
8. Новомиколаївська 3,27 4,36
9. Петрокорбівська 4,61 5,00
10. Спасівька 4,67 4,77
11. Таравська 3,88 3,92

В ціломупо місцевих

Радах

100,00 100,00

населенняє вищим, ніж усередньомупо місцевихРадах, опиняютьсяв гіршому становищіз точки зорудоходів місцевихбюджетів порівняноз місцевимиРадами, де він,відповідно,є нижчим. Наприклад,у 1998 р. доходимісцевих бюджетівВерблюзької,Вершино-Кам’янськоїта Митрофанівськоїсільских Раду розрахункуна душу населеннянавіть не досяглисередньогорівня по місцевихРадах (склавшивідповідно69,2 відс. 74,1 відс.та 83,1 відс. віднього), тоді якподатковінадходженняв розрахункуна душу населеннябули тут найвищими(відповідно112,9 відс., 105,1 відс.та 120,3 відс.) (таблиця3.2 ).

Усізроблені востанні рокиспроби змінитипідходи доформуваннямісцевих бюджетівУкраїни неторкнулисясуті системи бюджетногопланування,що склаласяв мовах командно-адміністративноїекономіки. Сутьцієї системиполягає в тому,що витратимісцевих бюджетіввизначаються,насамперед,наявністюоб’єктів місцевогогосподарства,а також закладіві організаційосвіти, культури,охорони здоров’я,що перебуваютьу підпорядкуваннімісцевих органіввлади. Потімдоходи місцевихбюджетів приводятьсяу відповідністьз плановимрівнем їх витрат,причому з великимвпливом суб’єктивногофактору.

Однієюіз спроб виходуз ситуації, щосклалася уфінансовомувирівнюваннімісцевих бюджетів,є застосуванняматематичноїформули,


щодозволяє об’єктивнопідійти довизначенняобсягів місцевихбюджетів. Зазначенаформула, запропонованакомісією ВерховноїРади Українипо бюджетнійполітиці, маєслідуючийвигляд:


Gi = (E / P – R / Px * Fci) * Pi, де

Gi – дотаціямісцевомубюджету (+), коштипередані (-);

E/P – середніпо місцевимбюджетам районувидатки на душунаселення

R/Px - середніпо місцевимбюджетам районудоходи на душунаселення;

Pi – населеннявідповідноїмісцевої Ради;

Fci – відноснаподаткоздатністькожної місцевоїРади у виглядікоефіцієнту,який показує,як доходи населеннякожної місцевоїРади відносятьсядо показникасередніх доходівна душу населенняв цілому помісцевим Радам.


Проведеніза допомогоюцієї формулирозрахункидозволяють,як свідчатьдані табл. 3.2,привести видаткивідповіднихмісцевих Раддо рівня середніхпо місцевихРадах, а такожвизначитиобсяги коштів,що передаютьсядо районногобюджету (оскількижодна з місцевихРад Новгородківськогорайону не єдотаційною)з урахуваннямсередніх помісцевих Радахдоходів на душунаселення такоефіцієнтуподаткоздатностівідповідноїРади.

Результатидослідженняпоказують, що5 з 11 місцевихРад маютьперераховуватидо бюджетусуми, які значноперевищуютьті, що передбаченіпланом, розрахованимрайфінвідділом,в той же часдля 6 із 11 місцевихРад сума коштів,що передаєтьсяними до районногобюджету повиннабути зменшенадля досягненняними принаймнісередньогорівня видатківна душу населення.

Звісно,запропонованаметодика фінансовоговирівнюваннятериторії маєі недоліки.Головний ізних полягаєв тому, що розрахунокпланових видатків,а відтак, і дотації(або коштівпереданих),проводитьсяна основі середніхпо місцевихРадах видатківна душу населення.А тому в деякихвипадках середнівидатки можутьі не відповідатимінімальнонеобхідномурівню для місцевихРад. Інший недолік– в тому, щозазначенаметодика немає стимулюючихфакторів длямісцевих Радщодо поповненняними дохідноїчастини своїхбюджетів, оскількиїхні видаткибудуть профінансованіна рівні середніхпо місцевихРадах.

Дляусунення зазначенихнедоліків прирозрахунках видатковоїчастини місцевихбюджетів завідповідноюметодикою доуваги слідбрати не середніпо місцевихРадах видаткина душу населення,а науковообгрунтованийнорматив бюджетноїзабезпеченості.

Передусімтреба чітковизначити, щособою має являтибюджетназабезпеченістьна одного жителя.Напевне, цевеличина витратмісцевих бюджетівна одного жителяданого регіонуіз місцевихбюджетів усіхрівнів, якасправді моглаб значно наблизитидо вирішенняпитань, пов’язанихіз формуванняммісцевих бюджетів.

Розрахуноквеличини бюджетноїзабезпеченості–складне завдання.По-перше, їїможна визначититільки на основіматеріальнихвитрат, тобтовраховуючивитрати електроенергії,тепла, води,обладнання,інвентаря,медикаментів,продуктівхарчуваннята ін. По-другерозрахункидосить складній потребують серйознихнаукових досліджень.По-третє, значначастина витратмісцевих бюджетів,таких, як комунальніпослуги, капітальнівкладення,витрати науправління,підтримкаокремих групвиробників,мало залежатьвід кількостіжителів і єумовно постійною.По-четверте,бюджетназабезпеченістьбуде різноюв залежностівід сільськогота міськогонаселення.

Тобтосистема збалансуванняповинна базуватисьна групі об’єктивнихнормативів,які визначаютьрівень забезпеченняокремих регіонівзакладамисуспільноїі технічноїінфрастуктури,що має істотнезначення длязадоволенняпотреб населення.Існуванняпоказниківзабезпеченнязакладамиінфрастуктуридає змогу визначитирозмір потребу фінансовихресурсах, необхіднихдля здійсненняпоточних видатківі видатківрозвитку. Зцією метоюнеобхідновикористовуватипоказники, щостосуютьсяпотреб суспільства,які є у кожномурегіоні.

Середних можна назватитакі показники,як кількістьмісць у дитячихсадках і яслахна 100 дітей дошкільноговіку; кількістьучнів у 1-4 класах;кількістькласів на 100 учнів;кількістьлікарів натисячу жителів;кількістьлікарнянихліжок на тисячужителів; довжинамісцевих доріг;довжина мережіканалізаціїта водогонуна 1 кв. км і натисячу жителів).

Необхідновизначитирівень забезпеченнякожної області,району, міста,села закладамитакого родута рівень бюджетноїзабезпеченостіз урахуваннямусіх зазначенихпоказників.Місце кожногорегіону взабезпеченнізазначенимиустановамидасть змогувизначатирівень бюджетнихвидатків нареалізаціюзавдань стандартногохарактеру.

Порядз показникомбюджетноїзабезпеченостіна душу населеннядоцільно булоб розрахуватиі нормативфінансовоїзабезпеченостіна душу населенняз урахуваннямутримання ірозвитку об’єктівсоціальноїінфраструктури,до якого увійшлиб асигнуванняз бюджетів усіхрівнів, включаючидержавний,джерела позабюджетнихфондів і витратина ці цілігосподарюючихсуб’єктів.

Розрахунокнормативуфінансовоїзабезпеченостіна одного жителянеобхідноздійснюватив тісномувзаємозв’язкуз розміромфінансовихресурсів івитрат регіону.В подальшомуцей нормативслід поділятина дві частини:одна має забезпечуватисьбюджетнимикоштами, а друга– коштами зпозабюджетнихджерел. Бюджетнийнорматив необхідно поділяти нанорматив бюджетноїзабезпеченостііз бюджетівбазового рівня(сільських,селищних іміських) танорматив, якийфінансуєтьсяз регіональнихбюджетів (обласних,районних). Відповіднодо цього маютьрозмежовуватисяі витрати бюджетів.

Щож стосуєтьсявзаємовідносинмісцевих бюджетівіз державнимбюджетом, атакож бюджетівбазового рівняіз регіональнимиу тій частині,яка не забезпечуєпокриття нормативукоштами місцевихбюджетів, тоїх слід будуватина основі прямихбюджетнихдотацій безпосередньокожному бюджету.Для вирішенняцього питаннядоцільно булоб створити фондфінансовоговирівнювання.Такий фонд можестворюватисьз частинизапланованихперевищеньдоходів надвидатками, атакож за рахуноквідрахуваньвід податковогопулу.

Наданому етапіодним з державнихподатків, якийможна внестидо пулу, міг бислугуватиподаток надодану вартість,як найстабільнішеджерело бюджетнихнадходжень.Величина ставкивідрахуваньвід пулу моглаб визначатисявідповіднодо принципурівномірності:темпи зростаннядохідної частинимісцевих бюджетівза врахуваннямдотацій малиб відповідатидинаміці зростаннядоходної частинидержбюджетуза вирахуваннямсуми дотацій.

Приформуваннітрансферногофонду аж ніякне можна виходитиз мети досягненняповного фінансовоговирівнювання,оскільки цезнижує стимулимісцевих колективівполіпшуватисвій фінансовийстан. З оглядуна цю обставину,частина плановихперевищеньдоходів надвидаткамиповинна залишатисьу розпорядженніорганів місцевогосамоврядуванняі використовуватисьна додатковівласні потреби,такі як інвестиції,капітальніремонти тощо.Ці ресурсиможна використовуватий на зростаннястандартупослуг, що надаються.Крім того, певнадиференціаціявеличини бюджетнихвидатків бажаназ огляду нанеобхідністьзацікавленняорганів місцевогосамоврядуваннямаксимізацієювласних доходів,бо повна рівністьсприяє пасивностій очікуваннюна допомогуззовні.

Розбудовапрозорогомеханізмурозподілутрансфертногофонду можевключати в себекілька важливихмоментів.

По-перше,заслуговуєна особливуувагу принципрозподілу фондутранфертівна окремі контингентивідповіднодо видів територіальнихоб’єднань ізметою врахуваннявідмінностейу їх фінансовихпотребах іфінансовому потенціалі.Важко сказати,скільки такихконтингентівмає бути в Україні,але логічноприпустити,що доцільнобуло б матиокремі фондипринаймні длянайбільшихміст, іншихтериторіальнихгромад, районівта областей.Пропорціїрозподілутрансфертногофонду міжконтингентамимогли б уточнюватисящорічно.

Застосуваннятакого підходудасть змогувідмовитисявід багатоступеневого( а відтак непрозорого)розподілудержавнихдотацій, колиїх отримуютьобласті, якіпотім розподіляютьїх між районами,а вже ті – міжтериторіальнимигромадами. Якщотериторіальнагромада визначаєтьсяв Україні запервинну ланкумісцевогосамоврядування,то саме вонамає безпосередньоотримуватидотаційні коштиз держбюджетузгідно з певнимикритеріями.Що ж стосуєтьсяколективівбільш високогорівня (район,область), товони, окрімотриманнядержавнихдотацій, моглиб отримувативідрахуваннявід частинидоходів територіальнихколективівна фінансуваннясуспільнихпослуг, що маютьспільний інтересдля включенихдо адміністративно-територіальноїодиниці територіальнихгромад.

По-друге,досвід зарубіжнихкраїн переконує,що на перші 3-5років достатнімивиявляютьсяспрощені схемирозподілудотацій. Тобтопослідовністьускладненнямеханізмурозподілу маєтакий вигляд:національнийрозподіл дотацій(тобто без корекції,просто відповіднодо чисельностіжителів) –запровадженнябазових коефіцієнтівкорекції фінансовоїпотреби, щобнадати містамможливістьпокривати своївитрати, поєднаннявирівнюванняза витратамиз вирівнюваннямза доходами– подальшеускладненнямеханізму зарахунок упровадженнядодатковихкритеріївкорекції нормованихвидатків. Інакшекажучи, найпродуктивнішимпідходом бувби послідовнийрух від найпростішоїмоделі до більшускладненої.Крім усьогоіншого, максимальнеспрощеннярозрахунківсуттєво знизитьроль особистогофактору увнутрішньодержавнихфінансовихвідносинах.

По-третє,досвід розбудовимісцевих фінансіву розвинутихкраїнах підтверджуєтакож значущістьрозподілудотацій назагальні тацільові. У першіроки реформуванняповинні домінуватицільові дотації,а з набуттямнеобхідногодосвіду управліннямісцевимибюджетами таполіпшеннямфінансовогостану адміністративно-територіальниходиниць їхчастка повиннапоступовознижуватись.

Такеобмеженнясвободи використаннякоштів вбачаєтьсядосить умотивованим.Зрештою, ситуаціяз інфраструктуроюміст та сіл вУкраїні доситьневтішна. Прицьому очевидноюстала тенденціядо різкогоскороченнявидатків, якіможна віднестидо інвестиційних:якщо у 1994р. їхпитома вагау загальнихвидатках місцевихбюджетів становила19,3 відс., то у 1995 році– 17,6 відс., у 1996р. –14,0 відс., у 1997 р. –10,0 відс. (часткаінвестиційнихвидатків убюджеті Новгородськогорайону становилау 1996р. – 1,18 відс. відусіх видатків,у 1997 р. – 1,96 відс., ав 1997р. – 0,29відс.Зцих міркуваньвипливає: наврядчи в процесірозбудовисистеми фінансовоговирівнюванняможна обмежуватисятільки загальнимидотаціями, якіпрактичностовідсотковонадходять допоточногобюджету. Томунеобхіднорозробитимеханізм наданняцільових(інвестиційних)дотацій, якийстимулюватимеінвестиційнудіяльністьмісцевих колективів.При цьому дужецікавим є паушальнийпідхід до їхрозподілу, що,поза іншим,стимулюватимекоопераціютериторіальнихгромад із метоюоб’єднанняїх коштів.

Нарешті,треба створюватинормативнубазу з метоюправовогооформленнясистеми фінансовоговирівнювання.Вона має чіткішевизначитикомпетенціюмісцевих органіввлади та держави,розмежовуватиджерела їхдоходів. Доцільнобуло б прийнятиспеціальнийзакон про місцевийбюджет, де булиб чітко визначеніосновні доходий видатки місцевихбюджетів, порядокїх виконаннятощо, рамковийзакон про основинадання бюджетнихтрансфертів.Можливо, необхідній спеціальнізакони де бвизначалося, в яких випадкахі які види бюджетнихтрансфертівможуть отримуватимісцеві колективи,яка процедуранадання їх,контролю завикористаннямтощо.

Створеннямобільноїсистеми фінансовоговирівнюваннямісцевих бюджетівмає сприятизбільшеннюрівня зростаннябюджетнихвидатків нафункціонуванняй розвитоксфери матеріальнихпослуг длянаселення, атакож господарськоїактивностірайонів.


ВИСНОВКИ


Врезультатіпроведеногодипломногодослідженнявиявлено, щомісцеві бюджети– це не простобалансовірозрахункидоходів і витрат,які мобілізуютьсяі витрачаютьсяна відповіднійтериторії, ай важлива фінансовакатегорія,основу якоїстановитьсистема фінансовихвідносин, щоскладаєтьсяміж місцевимита державнимбюджетоми, атакож усерединісукупностімісцевих бюджетів.Місцеві бюджетиє головнимканалом доведеннядо населеннякінцевих результатівсуспільноговиробництва,спрямованихна суспільнеспоживання.Саме через нихсуспільні фондиспоживаннярозподіляютьсяв територіальномурозрізах, тобтоміж окремимиадміністративно-територіальнимиодиницями ісоціальнимигрупами населення.Крім того, самез місцевихбюджетів фінансуєтьсярозвиток галузейвиробничоїсфери, в першучергу місцевоїпромисловостіі комунальногогосподарства.

Водночас,саме в цій,найчисельнішійланці бюджетноїсистеми, існуєчи не найбільшепроблем, пов’язанихіз їх формуваннямта виконанням,що потребуютьсвого негайноговирішення.

Практичнедослідженняпроцесу формуваннямісцевих бюджетівдовело, що насьогоднішнійдень місцевіоргани владине володіютьдостатнімифінансовимиресурсами дляорганізаціїуправлінняекономікою і соціальноюсферою на своємурівні. Це обумовленоцілою низкоюобставин:

  • високимирівнем концентраціїфінансовихресурсів удержавномубюджеті країни,що знижує значеннярегіональнихі місцевихбюджетів увирішенніжиттєво важливихдля населеннязадач (власнідоходи бюджетуНовгородківськогорайону становлятьлише 26 відс. відусіх доходівбюджету);

  • домінуючоюроллю регулюючихдоходів у структурінадходженькоштів до місцевогобюджету і низькоючасткою закріпленихза територіямиподатковихплатежів (часткадотації та сумзагальнодержавнихрегулюючихподатків ізборів становить74 відс. у загальнійструктурідоходів бюджетуНовгородківськогорайону);

  • нинідіючою практикоюформуваннямісцевих бюджетів,при якій збереженийпоки що в своїйоснові механізмцентралізованоговстановленнянормативіввідрахуваньвід регулюючихдоходів, хочавони й знаходятьсяу протиріччіз принципамибюджетноїдецентралізації;

  • тенденцієювстановленнявидатків унизпо бюджетнійсистемі безвідповідногопідкріпленнядохіднимиджерелами, щопризводитьдо дотаційностібагатьох, ранішезбалансованихмісцевих бюджетів.

Принципиж побудови імеханізмфункціонуваннянинішньоїбюджетноїсистеми склалисьще в 30-ті рокиі повністювідповідалихарактеру іметодамадміністративно-командноїсистеми управліннянароднимгосподарствомкраїни. Принципиєдності і такзваного “демократичного”,а в дійсностіжорстокогоцентралізмуобумовилислідуючі характерніриси бюджетноїсистеми України:

  • стягуваннязначної часткифінансовихресурсів додержавногобюджету;

  • поділусіх доходнихджерел на власніта закріплені,що передаютьсяу відання середньогота низовогорівнів державноївлади, і регулюючі,обсягом якихрозпоряджавсявищестоящийорган влади;

  • широкімасштабиперерозподілуфінансовихресурсів міжланками бюджетноїсистеми, щопризвело допостійногозростаннячастки регулюючихдоходів у місцевихбюджетах – всередньому70-75 відс.;

  • суб’єктивізмпри вирішенніпитання прообсяг коштів,що передаютьсядо конкретногонижчестоящогобюджету;

  • орієнтованана видаткиметодологіяформуваннямісцевих бюджетів,що виховалау нижчестоящихуправлінськихструктур утриманствоі тверду впевненість в тому, що завсе в кінцевомурахунку відповідаєдержава, центральніоргани влади;

  • щорічнийперегляд нормативіввідрахуваньвід регулюючихдоходів, щодавало необмеженіможливостітримати в залежностінижчестоящіоргани влади,впливаючитаким чиномна формуваннядохідної частинивідповіднихбюджетів;

  • численністьформ міжбюджетногоперерозподілуфінансовихресурсів, щодозволяла увсіх випадкахзастосовуватисуб’єктивний“індивідуальний”підхід привирішенніпитання пронадання фінансовоїдопомогинижчестоящогобюджету.

Результатидослідженняпідтвердили,що використанняв регіонахУкраїни індивідуальнихнормативіввідрахуваньвід загальнодержавнихподатків призводитьдо того, що вкожному з нихзалишаєтьсярізна частиназібраних податків,а динамікадоходів у розрахунку на одиницюподатковихнадходженьпо місцевихбюджетах уцілому є доситьсуперечливоюі важко передбачуваною.Так, зокремадосліджено,що збільшення(або зменшення)питомої вагидоходів відповіднихсільських Раду загальнійсумі доходіврайону не спричиняєвідповідногозбільшення(або зменшення)доходів їхмісцевих бюджетів.Відсутністьчіткого взаємозв’язкуміж обсягамиподатків, якізбираються,і доходамимісцевих бюджетівпозбавляємісцеві органивлади стимулівдо збільшеннядержавнихдоходів, що, всвою чергузагострюєпроблему нестачікоштів не тількина місцевому,але й на загальнодержавномурівні.

Міжрегіональнийперерозподілдержавнихдоходів досіне має ні чіткосформульованогозмістовногообгрунтування,ні чітких правилі формул. Необ’єктивністьтакого перерозподілупризвели дотого, що сільськіРади, де рівеньподатковихнадходженьу розрахункуна душу населенняє вищим, ніж усередньомупо району, опиняютьсяу гіршому становищіз точки зорудоходів місцевихбюджетів порівняноз сільськимиРадами, де він,відповідно,є нижчим.

Таким чином,аналіз проблемфункціонуваннямісцевих бюджетівбазового рівнябюджетноїсистеми, а такожтеорії та практикиіснуваннябюджетнихсистем в країнахз ринковоюекономікоюдає змогу зробитивисновки щодоздійсненнязаходів, спрямованихна покращанняумов формуваннямісцевих бюджетів.

По-перше,необхідно чіткорозподілитикомпетенціїщодо розв’язанняконкретнихзавдань міжцентральнимиорганами владиі органамирегіональногота місцевогосамоврядування,і поступовоздійснюватиперехід додецентралізаціїдержавнихфінансів. Так,на державномурівні (за рахуноккоштів державногобюджету) повинніфінансуватисялише ті видатки,котрі пов’язаніз забезпеченнямзагальнодержавнихпотреб: оборонакраїни, утриманнязаконодавчоїі виконавчоївлади, розвитокфундаментальноїнауки, структурнаперебудоваекономіки.Фінансові жпроблеми місцевогорівня раціональновирішуватиза рахуноккоштів відповіднихбюджетів.

У зв’язкуз цим необхіднорозподілитиджерела податковихнадходженьміж центральнимиі місцевимивладами в жорсткійув’язці звиконуваниминими функціями,що повиннознайти своєвідображенняу законодавствіпро місцевесамоврядування.До місцевих,зокрема, можнабуло б віднестипомайновіподатки, податокна землю, податокна промисел,збір за забрудненнянавколишньогосередовища,а можливо – іприбутковийподаток з громадян.У всякому випадкуза рахуноквласних податковихджерел місцевіоргани владиповинні фінансуватидо 60-80 відс. своїхпотреб.

По-друге,необхідновдосконалитимеханізмміжтериторіальногофінансовоговирівнювання.Практика показала,що такий методрегулюваннямісцевих бюджетівяк вилученнянадлишківбюджетнихкоштів до бюджетувищого рівнята застосуванняіндивідуальнихпідходів довстановленнянормативіввідрахуваньвід загальнодержавнихподатків ізборів маєбагато недоліків:він не тількинегативновиливає надохідну базумісцевих бюджетів,а й позбавляємісцеві органивлади стимулівдо збільшеннясвоїх доходів.Спираючисьна зарубіжнийдосвід, необхідностворити спеціальнібюджетні фондифінансовоговирівнюваннятериторій. Аперерозподілдоходів міжбюджетамиодного рівнядоцільно булоб здійснюватиз урахуваннямподатковоїсили територійта мінімальногорівня, до якогоповинні вирівнюватисьфінансовіможливостіцих територій.Тому вже сьогодніназріла необхідністьвизначенняобгрунтованогонормативубюджетноїзабезпеченостікожної області,району, містаз урахуваннямекономічного,соціального,природногой екологічногостану відповіднихтериторій.Існування такихпоказниківдасть змогувизначитиреальний розмірфінансовихресурсів длязадоволеннянеобхіднихпотреб регіонів,а також значновдосконалитипроцедурубюджетногопланування.

Таким чином,вирішення цихта інших проблемстосовно формуванняі використаннямісцевих бюджетівв значній мірівизначило брозширенняекономічноїсамостійностірегіонів країни.Адже те, наскількивони політичнонезалежні іфінансовозабезпечені,справляє істотнийвплив на формуваннядемократичних,ринково орієнтованихсистем і підвищуєшанси на успіхреформ.

Місцева владачасто постаєперед необхідністюробити непростийвибір місцевихподатків, цілей,на які будутьспрямованіїї видатки, таметодів управлінняі стимулюванняпроцесів економічногорозвитку. Зцієї причинифінансуванняі формуваннябюджету місцевоївлади є однієюз найважливішихсфер державнихфінансів, ітому потребуєсвого подальшогодослідженнята пошуку новихпідходів дореформування.


Списоклітератури

  1. АксеноваЕ. Бюджет иэкономическаясамостоятельностьрегионов // Мироваяэкономика имеждународныеотношения. –1992.- №5- С. 118-124

  2. АльвианськаяН.В. Местныебюджеты : понятие,механизмфункционирования//Финансы.-1995.-№9.-С.9-11

  3. Аптекар С.,Краснова В.Про формуваннямісцевих бюджетів.//ЕкономікаУкраїни.– 1994.–№4.–с. 42–47.

  4. Бескид Й.М.Теоретичніпідвалинидослідженнясуті державногобюджету Улраїни.//ФінансиУкраїни.-1998.-№1.-С.19-21.

  5. БуковинськийС.А. Шляхи розвиткубюджетноїсистеми України.//ФінансиУкраїни.-1998.-№9-С.3-8.

  6. Бутко М.П.,Білокур К.О.Фінансовіресурси регіонув умовах ринковоїтрансформації.//ФінансиУкраїни.-1998.-№10.-С.23-32.

  7. Василик О.Д.Державні фінансиУкраїни: Навч.посібник.– К.:Вища школа,1997.– 383с.

  8. Василик О.Д.,Павлюк К.В.Удосконаленняподатковоїсистеми України.//Фінанси України.–1997.– №10.– С. 34–43.

  9. ВасиленкоЛ.І.,Бабич П.С.Місцеві фінансита фінансованезалежність.//ФінансиУкраїни.-1998.-№8.-С.112-117.

  10. ВасильеваМ.В. Местніебюджеті всовременніхусловиях – М.: Финансыи статистика, 1987.-128с.

  11. ДеркачМ.І., ГордєєваЛ.П. Бюджет ібюджетнийпроцес в Україні.–Дніпропетровськ:Пороги, 1995.– 257с.

  12. Державніфінанси: Теоріяі практикаперехідногоперіоду вЦентральнійЄвропі / Заредакцією ЮраяНемеца – К.: Основи,1998.-542с.

  13. .ЄпіфановА.О., Сало І.В.,Д’яконова І.І.Бюджет і фінансоваполітика України.–К.: Наукова думка,1997.– 301с.

  14. КонституціяУкраїни, прийнятана п’ятій сесіїВерховної РадиУкраїни 28.06.96р.//Україна–Центр.-№31.-с.9-14.

  15. КириленкоО.П. Зміцненнядохідної базимісцевих бюджетів.//Фінанси України.–1996.–№ 9.– С. 35.

  16. Криниця С.О.Зміцненняфінансовоїбази місцевогота регіональногосамоврядування//ФінансиУкраїни.-1998.-№2.-С.38-47.

  17. КузьменкоН.А. Аналізміжбюджетнихвідносин вУкраїні. //ФінансиУкраїни.– 1996.–№9.– С. 40–42

  18. ЛісовськаА.П., ГаневичД.М. Формуваннямісцевих бюджетів.// Фінанси України.–1996.–№ 7.– С. 11–15..

  19. ЛоминогаВ.К. Складовібюджету держави.“Сини і пасинки”//Вісник НБУ.-1998.-№11.-С.57

  20. Луніна І.І.Місцеві бюджетиУкраїни: пошукнових підходівдо проиеденняреформ // ЕкономікаУкраїни.-1998.-№3.-С.31-40.

  21. Ляшенко Ю.І.Місцеве оподаткуванняв системі фінансовоїдіяльностідержави // ФінансиУкраїни-1998.-№6.-С.104-107.

  22. Мельник П.В.Проблема формуваннямісцевих бюджетіві податковаполітика держави//ФінансиУкраїни.-1998.-№6.-С.101-103.

  23. МельниченкоВ., ПрисяжнаЛ. Співвідношеннязагальнодержавнихі місцевихподатків: зарубіжнийдосвід в контекстіукраїнськихреалій. //ФінансиУкраїни.– 1996.–№51.– С.10.

25.МоісеєнковВ.В. Формуваннямісцевих бюджетівв умовах ринковихвідносин. //Фінанси України.– 1996.–№11.– С. 16–19

  1. Налоговыесистемы зарубежныхстран / Под ред.Проф. ЧерникаД.Г.- М.: Закон иправо, ЮНИТИ,1997. – 191с.

  2. Пабат М.Г.Про окреміаспекти формуваннядоходної частинибюджетів місцевогота регіональногосамоврядування//ФінансиУкраїни.-1996.-№10.-С11-14.

  3. Павлюк К.В.Фінансовіресурси держави.-К.: НІОС, 1998. – 173с.

  4. Павлюк К.В.Концептуальніоснови фінансовоїнезалежностімісцевогосамоврядування//ФінансиУкраїни.-1996.-№8.-С.24-29.

  5. Павлюк К.В.Місцеві бюджетита міжбюджетнівідносини//Фінанси України.–1996.– 6.– с. 25–32.

  6. Павлюк К.В.Організаціявиконаннядержавногобюджету //ФінансиУкраїни.-1998.-№3.-С.37-45.

  7. Пансков В.Г.Налоговыепроблемы местныхфинансов//Финансы.-1995.-№10.-С.15-18.

  8. Поляк Г.Б.Финансы местныхСоветов.– М.:Финансы истатистика,1991.– 152с.

  9. ПоплавськийМ.І. Макроекономікаперехідногоперіоду. – К.:Техніка, 1999. –475с.

  10. Потапов В.И.О некоторыхвопросах налоговойполитики//Финансы.-1995.-№10.-С.3-8.

  11. Про бюджетнусистему України.Закон Українивід 29.06.95р. із змінамивід 2.02.97р. //ВідомостіВерховної РадиУкраїни..–1995.–26.–с.589–611.

  12. Про місцевесамоврядуванняв Україні. ЗаконУкраїни від27.05.97р. //Урядовийкур’єр.– 1997.–№107–108.– с. 11–20.

  13. Про системуоподаткування.Закон Українивід 18.02.97р. //Вісникподатковоїслужби.– 1997.–№4.–с.2–6.

  14. Про Державнийбюджет Українина 1997 рік. ЗаконУкраїни від27.06.97р. //Урядовийкур’єр.– 1997– №138–139.–с.7– 9.

  15. Про Державнийбюджет Українина 1998 рік. ЗаконУкраїни від30.12.97р. //Галицькіконтракти.-1998.-№2-с.80-101.

  16. Про оподаткуванняприбуткупідприємств.Закон Українивід 22.05.97р. //Доходиі податки.–1997.– №11– 12.– с. 3– 24.

  17. Про місцевіподатки і збори.Декрет КабінетуМіністрів від20.05.93. //ВідомостіВерховноїРади.– 1993.– №32.

  18. Про основнінапрями бюджетноїполітики на1998 рік ПостановаВерховної РадиУкраїни від3.07.97р. //Урядовийкур’єр.– 1997.–№128–129.–с.15–16.

  19. Про порядокформуваннямісцевих бюджетівна 1997 рік. Постанова КабінетуМіністрів від18.10.96р.

  20. Рибак В.В.Проблеми формуваннядоходних джерелмісцевих бюджетів//ЕкономікаУкраїни.-1995.№10.-С.29-38.

  21. РодионоваВ.М. Бюджетнаяреформа : Содержаниеи проблемы//Финансы._1994.-№8.-С.3-15.

  22. Седов К.В.Распределениеналогов междузвеньями бюджетнойсистемы//Финансы.-1995.-№9-С.28-30.

  23. Слухай С.В.Становленнясистеми фінансовоговирівнювання//ФінансиУкраїни.-1998-№11.-С.15-25.

  24. Слухай С.В.Прямі бюджетнітрансфертив системіміжбюджетнихвідносин //ФінансиУкраїни.-1998.-№12.-С22-32.

  25. ФільштейнЛ.М. ФінансиУкраїни : Навчальнийпосібник. –Кіровоград:ДержавнеЦентрально-Українськевидавництво,1994.-164с.

  26. Финансы.Денежное обращение.Кредит / Подред ДробоздинойЛ.А. – М.: Финансы, ЮНИТИ , 1997. –479с.

  27. ШиркевичН.А. Местныебюджеты. –М.:Финансы истатистика,-1991- 112с.

  28. Чирка Д.М.Напрямкизбалансуваннямісцевих бюджетів.//Фінанси України.–1998.– №1.– С. 22–25.

  29. ЧупринаО.В.місцевіподатки – справадержавна //ФінансиУкраїни.-1998.-№10.-С.24-25.


Додатки

1З 1997 року податокна додану вартістьв повній сумізараховуєтьсядо Державногобюджету України.