Смекни!
smekni.com

Інформаційні ресурси України (стр. 2 из 15)

Використання монографій дозволило отримати більш детальну і повну інформацію по тематиці роботи. Слід відмітити монографію Мастяниці Й.І. [19] в якій розглядаються проблеми розвитку інформаційно-технічної бази України, етапи становлення, проблеми розвитку інформаційних ресурсів та доступу до них. Автор робить оцінку важливості інформаційних ресурсів в контексті процесів інформатизації, відкритості, ринкових перетворень, визначає складові інформаційних ресурсів, їх галузі та види, що підлягають державному управлінню, функції системи державного управління інформаційними ресурсами, пропонує низку організаційних і правових заходів по вдосконаленню системи державного управління інформаційними ресурсами.

Монографія Рубанця О.М.[29] досліджує методологічні та політико-практичні аспекти становлення сучасної культури в умовах формування глобального інформаційного простору. Автор монографії переконливо доводить,що соціально-економічні та політичні зміни, які відбуваються протягом останнього десятиліття в Україні зі своїми масштабами і наслідками можуть бути порівняні з революційними подіями початку минулого століття. Зміни суспільно-політичного ладу, утвердження нових принципів побудови державної влади та місцевого самоврядування, становлення інституту громадянського суспільства – все це вплинуло на механізм обміну і розповсюдження інформації, створення нової системи інформаційних ресурсів. На підставі вивчення монографії можна стверджувати, що авторові вдалося подолати наявні емпіричні матеріали та теоретичні викладки як західних, східних так і українських вчених, що формуються навколо такої важливої проблеми, як глобальна інформатизація світу, формування інформаційного суспільства та пов’язаними з цим явищем змінами в суспільному житті, культурі, перспективами розвитку України в цьому напрямі.

Робота Іноземцева В.Л.[11] присвячена розгляду важливих аспектів і проблем становлення інформаційного суспільства, аналізу тенденцій і змін, що відбуваються сьогодні у сфері соціальної інформації, питанням її організації і впливу цієї організації на розвиток соціуму в цілому. Заслуговує на увагу визначення автором соціальної інформаційної бази, що є основою формування і розвитку інформаційних ресурсів, як усього необхідного обсягу соціально значимої інформації, керованого, постійно поповнюваного, призначеного для само ідентифікації, збереження і розвитку певної людської спільності. У своєму дослідженні автор детально зупиняється на розгляді основних принципів, методів і форм творення, розвитку інформаційного суспільства, зокрема розкриває зміст принципів доцільності, достатності, безперервності наповнення, спадкоємності, пріоритетності концентрації зусиль на життєво важливих напрямах діяльності, які сьогодні найбільш рельєфно проявляються в інфотворчому процесі. В цілому автором успішно розкриваються проблеми сьогодення, пов’язані з інформатизацією, становленням інформаційного суспільства, входженням його в новий етап розвитку.

Монографія Кормич Б.А.[15] є спробою широкого наукового дослідження організаційно-правових проблем інформаційної безпеки України. Аналіз роботи визначає наукове спрямування дослідження, яким стали підходи до інформаційної безпеки як самостійні соціально-правові явища в структурі інформаційних правовідносин. На думку автора, черговий етап технологічної революції в інформаційній сфері зумовлює серйозні зміни в суспільстві загалом. Змінюється спосіб життя мільйонів людей. Інформаційна сфера стає не тільки найважливішою сферою міжнародної співпраці а й об’єктом суперництва. Проблеми у сфері інформаційних відносин, формування інформаційних ресурсів і користування ними загострюються внаслідок політичного і економічного протиборства держав. Це стає актуальним у зоні забезпечення національної безпеки України. Автор зазначає, що в умовах інформаційного суспільства роль цивілізованої держави постає у якісному забезпеченні інформаційних прав, свобод та інформаційної безпеки особистості, тому є вкрай важливим формування організаційно-правових засад політики інформаційної безпеки, які повинна визначати і впроваджувати в життя держава. В монографії наводяться витяги з законів, що стосуються питань інформаційної безпеки, досліджує її специфіку та пропонує низку кроків по поліпшенню правового забезпечення інформаційної безпеки.

Дослідженню питань інформаційної безпеки присвячена робота Галатенко В.А.[7], де наведена систематизована сукупність відомостей про інформаційну безпеку держави та шляхи її забезпечення. Визначене місце інформаційної безпеки в загальній системі національної безпеки, вплив дестабілізуючих факторів та інформаційних загроз на безпеку особистості, суспільства та держави ,основи інформаційного протиборства та інформаційної боротьби, зміст і форми психологічних операцій та інформаційно-психологічної безпеки, а також загальні підходи до забезпечення безпеки інформаційних технологій. Представлено наукові дослідження в яких розглянуто концепції інформаційної безпеки держави у сучасних міжнародних відносинах, феномен інформаційного тероризму, сутність та методи протидії маніпулятивним технологіям, прикладні аспекти інформаційної безпеки держави.

В роботу також залучені матеріали міжнародної конференції [3] де викладені основні питання, яким була приділена увага учасниками конференції. Метою цієї конференції було визначення шляхів вдосконалення формування та використання електронних ресурсів порталу національної бібліотеки як базової компоненти єдиного науково-інформаційного простору держави. Розглянуто структуру науково-інформаційного порталу та методи оцінки використання інформаційних ресурсів НБУВ. Учасники конференції дійшли висновку, що збільшення обсягів і розширення тематичного та видового складу інформаційних ресурсів бібліотечних сайтів обумовлює їхню трансформацію в Інтернет портали, що стають базовими елементами єдиного науково-інформаційного простору держави. Формування інформаційних ресурсів порталу має здійснюватись з урахуванням закономірності концентрації та розсіювання інформації й статистичних даних щодо обігу конкретних мережевих ресурсів; використання інформаційних ресурсів поталу має передбачати як надання певних складових у загальний доступ так і обмежений доступ в Інтернет середовищі.

Особливості формування і використання інформаційних ресурсів висвітлені в роботі Чижа І.С.[38]. Автором розглядаються основні напрямки становлення та розвитку інформаційного суспільства, його ключові складові, концепції та проблеми ефективного використання інформаційних ресурсів. Проводиться огляд соціальних, економічних ,політичних особливостей інформаційного суспільства, їх відображення в українських умовах. Робиться аналіз тенденцій розвитку ринку інформаційних технологій та основних елементів інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури ,як складової частини сучасного суспільства та економіки. Розглядаються системи індикаторів інформаційного суспільства, які використовуються для оцінки рівня його розвитку та пропонується прототип відповідної національної системи. Для ефективного формування і використання інформаційних ресурсів потрібна сформована інформаційна культура. Саме цьому питанню присвячена праця Калюжного Р.А.[13], в якій аналізується проблема формування інформаційної культури особистості. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до розгляду феномену інформаційної культури. Розглядаються особливості сучасного інформаційного середовища як чинника виховання, висвітлюються питання інформаційної безпеки особистості, проаналізовано дидактичні закономірності формування інформаційної культури в освітньому процесі.

Правовою базою роботи стало використання ряду джерел, науково-практичних коментарів до інформаційного законодавства, збірники законодавчих актів, науково-практичниий посібник Орлова П.І.[26], де наведені статті Конституції, закони, укази Президента стосовно інформаційної діяльності, сайти що містять правову інформацію та закони з нещодавно прийнятими доповненнями і поправками. Корисною в цьому плані Був науково-практичний коментар Інформаційне законодавство України [12] де перераховані всі основні закони, прийняті в інформаційній сфері, викладені їх загальні положення та дається короткий аналіз і коментар до кожної статті та пункту цього закону. Це дало змогу всебічно оцінити закони та виявити їх недоліки та переваги.

Для написання роботи було використано ряд періодичних видань по даній тематиці, що дало можливість відстежити наскільки багато уваги приділяється цьому питанню і побачити різні погляди авторів публікацій на вирішення ключових питань формування, використання й управління інформаційними ресурсами. Так у статті Маслянко П.[20] розглядаються інформаційно-комунікаційні системи та інформаційні ресурси, їх визначення та класифікація. Також розглянуто основні проблеми створення інформаційних ресурсів та запропонований підхід до їх розв’язання. Автором дається визначення термінів інформація, дані, знання і можливості створення на їх базі інформаційних ресурсів. Робиться спроба класифікувати інформаційні ресурси за певними ознаками, описується процес продукування інформаційних ресурсів та йог стадії, розглядається виконання першочергових задач на кожній з цих стадій.