Смекни!
smekni.com
Государство и право

Кримінальна відповідальність (стр. 1 из 6)

Міністерство освіти України

Запорізький державний університет

Факультет післядипломної освіти

Кримінальна відповідальність

Запоріжжя 2001
Зміст

Вступ.. ......................................................................................................... 3

I. Поняття кримінальної відповідальності.................................................. 6

I.1 Основний зміст кримінальної відповідальності.......................... 11

I.2 Форми реалізації кримінальної відповідальності....................... 12

I.3 Підстави кримінальної відповідальності..................................... 15

ІІ. Сучасні проблеми доповнень до поняття кримінальної відповідальності 19

II.1 Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування....................................................................................................... 19

II.2 Кримінальна відповідальність за терористичні злочини.......... 21

Загальні висновки.................................................................................... 25

Перелік посилань....................................................................................... 27

Використана література............................................................................ 28

Вступ

Зрос­тан­ня зло­чин­нос­ті, що спос­те­рі­га­єть­ся в ос­тан­ні ро­ки, зок­ре­ма ор­га­ні­зо­ва­ної на­силь­ниць­кої та ко­рис­ли­вої, яка вик­ли­ка­на пе­ре­лом­ним пе­рі­о­дом роз­вит­ку Ук­ра­ї­ни і низь­кою ін­ших не­га­тив­них чин­ни­ків, ста­вить пе­ред дер­жа­вою сер­йоз­ні зав­дан­ня що­до бо­роть­би з цим яви­щем. Не­об­хід­но до­би­ва­ти­ся при­пи­нен­ня її зрос­тан­ня, а по­тім і іс­тот­но­го ско­ро­чен­ня. З ці­єю ме­тою вжи­ва­ють­ся по­лі­тич­ні, еко­но­міч­ні, ор­га­ні­за­цій­ні, за­ко­но­дав­чі та ін­ші за­хо­ди.

Однією з важливих задач нашої держави є викорінювання злочинності та всіх причин, що її породжують. Рішення цієї задачі здійснюється спільними зусиллями всіх державних органів, громадських організацій і всіх шарів громадськості. Звідси різноманіття форм і методів, використовуваних у боротьбі зі злочинністю. Зокрема, поряд із застосуванням позбавлення волі до небезпечних злочинців застосовуються покарання, не зв'язані з позбавленням волі, а також заходу суспільного впливу чи примусові міри виховного характеру у відношенні облич малозначні злочини, що зробили, чи злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки.

Прий­нят­тя 28 чер­вня 1996 ро­ку но­вої Кон­сти­ту­ції Ук­ра­ї­ни ство­рює для цьо­го міц­ну за­ко­но­дав­чу ба­зу. Ко­ло зло­чин­них по­ся­гань виз­на­чає без­по­се­ре­дньо кри­мі­наль­не за­ко­но­давс­тво. Щоб це за­ко­но­давс­тво бу­ло до­сить ефек­тив­ним, не­об­хід­но пра­виль­но йо­го зас­то­со­ву­ва­ти.

Кри­мі­наль­не пра­во Ук­ра­ї­ни зна­хо­дить своє ві­доб­ра­жен­ня в кри­мі­наль­но­му за­ко­но­давс­тві, яке яв­ляє со­бою єди­ну нор­ма­тив­ну сис­те­му. Кри­мі­наль­не за­ко­но­давс­тво Ук­ра­ї­ни скла­да­єть­ся з кри­мі­наль­них за­ко­нів, які зве­де­ні в Кри­мі­наль­ний ко­декс.

В нор­мах кри­мі­наль­но­го за­ко­ну сфор­му­льо­ва­ні під­ста­ви і прин­ци­пи кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті. Згід­но з Ос­нов­ним За­ко­ном Ук­ра­ї­ни кри­мі­наль­ній від­по­ві­даль­нос­ті і по­ка­ран­ню під­ля­гає ли­ше осо­ба, вин­на у вчи­нен­ні зло­чи­ну, тоб­то та­ка, що умис­но або з не­о­бе­реж­нос­ті вчи­ни­ла пе­ред­ба­че­не кри­мі­наль­ним за­ко­ном сус­піль­но не­без­печ­не ді­ян­ня.

В даний час, коли в суспільних науках, у тому числі й у юридичної, одержала визнання ідея пріоритету загальнолюдських цінностей, дослідження кримінально-правових відносин здобуває особливе значення. Зараз можна з упевненістю сказати, що взаємини між злочинцем і державою в нашій країні будуються на основі закону.

Реалізація задачі охорони інтересів особистості, чи суспільства держави від злочинних зазіхань припускає застосування судом до осіб, винних у їхньому здійсненні, передбачених законом покарань. Однак, можуть скластися такі умови, при яких не потрібно, щоб винна особа перетерпіло покладання мір кримінальної відповідальності (у тому числі і покарання).

Зрозуміло, реалізація кримінально–правових відносин кримінальної відповідальності допускається тільки при наявності основ, передбачених діючим карним законодавством. У цьому зв'язку, представляється важливим розгляд і аналіз таких основ. Після цього необхідно розглянути ряд норм, що містяться в діючому карному законодавстві.

Розгляд поставлених питань є важливим для визначення значення цього інституту як для обличчя винного в здійсненні злочину, так і для законодавця.

У курсовій роботі представляється надзвичайно актуальним розгляд питання про кримінальну відповідальність, форми її реалізації та її підстави. При постановці питання кримінальної відповідальності першорядно треба дати визначення поняття кримінальної відповідальності.

Да­на ро­бо­та прис­вя­че­на дос­лід­жен­ню по­нят­тя кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті.

Ме­та ро­бо­ти — вивчити поняття та зміст кримінальної відповідальності.

Ме­тод дос­лід­жен­ня — струк­тур­ний та порівняльний ана­ліз.

Під час написання роботи був проведений описовий аналіз правового змісту поняття кримінальної відповідальності, форм її здійснення та підстав кримінальної відповідальності.

Глава I. Поняття кримінальної відповідальності

Виз­на­ча­ю­чи кри­мі­наль­ну від­по­ві­даль­ність, слід ви­хо­ди­ти з то­го, що во­на є од­ним із ви­дів юри­дич­ної від­по­ві­даль­нос­ті. І хо­ча ос­тан­ня в пра­воз­навс­тві виз­на­ча­ють­ся не­од­на­ко­во, але у вузь­ко­му спе­ці­аль­но-пра­во­во­му зна­чен­ні юри­дич­на від­по­ві­даль­ність трак­ту­єть­ся як від­по­ві­даль­ність рет­рос­пек­тив­на, тоб­то як від­по­від­на ре­ак­ція дер­жа­ви за вчи­не­не в ми­ну­ло­му пра­во­по­ру­шен­ня. З ці­єї точ­ки зо­ру юри­дич­ну від­по­ві­даль­ність мож­на виз­на­чи­ти як вид і мі­ру при­му­со­во­го пе­ре­тер­пін­ня осо­бою, що вчи­ни­ла пра­во­по­ру­шен­ня, пев­них поз­бав­лень дер­жав­но-пра­во­во­го ха­рак­те­ру, які пе­ред­ба­че­ні за­ко­ном.

Роз­різ­ня­ють та­кі ме­ти юри­дич­ної від­по­ві­даль­нос­ті: за­галь­ну пре­вен­цію пра­во­по­ру­шен­ня; по­ка­ран­ня пра­во­по­руш­ни­ка; вплив на сві­до­мість пра­во­по­руш­ни­ка; мо­раль­ну пе­ре­бу­до­ву осо­би; фор­му­ван­ня в лю­ди­ни, яка по­ру­ши­ла нор­ми пра­ва, нас­та­но­ви на пра­во­мір­ну по­ве­дін­ку на­да­лі; ви­хов­ний вплив на ін­ших лю­дей з ме­тою по­пе­ред­жен­ня пра­во­по­ру­шень з їхньо­го бо­ку.

Ме­та юри­дич­ної від­по­ві­даль­нос­ті сво­єю чер­гою виз­на­чає її фун­кції — го­лов­ні нап­рям­ки юри­дич­но­го впли­ву як на пра­во­по­руш­ни­ка, так і на ін­ших осіб, з ме­тою за­хис­ту пра­во­по­ряд­ку і ви­хо­ван­ня суб­‘єк­тів пра­ва, що ско­ї­ли чи мо­жуть ско­ї­ти пра­во­по­ру­шен­ня.

Най­ме­ну­ван­ня за­ко­но­дав­чо­го ак­та “Кри­мі­наль­ний ко­декс” пов­ною мі­рою пов­‘я­за­но з ро­зу­мін­ням йо­го як зво­ду за­ко­нів про кри­мі­наль­ну від­по­ві­даль­ність. Ось чо­му не­має ні­чо­го нез­ви­чай­но­го в то­му, що КК час­то звер­та­єть­ся до по­нят­тя “кри­мі­наль­на від­по­ві­даль­ність” (нап­рик­лад, ст.ст. 3, 10, 48, 50, 51, 56, 223 КК та ін.). Од­нак КК ні­де не роз­кри­ває зміст цьо­го по­нят­тя, хо­ча і від­різ­няє кри­мі­наль­ну від­по­ві­даль­ність від кри­мі­наль­но­го по­ка­ран­ня (нап­рик­лад, ст.ст. 3 і 50 КК).

В на­у­ці кри­мі­наль­но­го пра­ва не­має од­ноз­нач­нос­ті в ро­зу­мін­ні кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті: од­ні ав­то­ри ото­тож­ню­ють її з кри­мі­наль­ним по­ка­ран­ням; дру­гі — ха­рак­те­ри­зу­ють кри­мі­наль­ну від­по­ві­даль­ність як пев­но­го ро­ду обов­‘я­зок; тре­ті — роз­гля­да­ють її як кон­крет­ні кри­мі­наль­но-пра­во­ві від­но­си­ни; чет­вер­ті — ро­зу­мі­ють кри­мі­наль­ну від­по­ві­даль­ність як ре­а­лі­за­цію сан­кції кри­мі­наль­но-пра­во­вої нор­ми; п’я­ті — вва­жа­ють кри­мі­наль­ну від­по­ві­даль­ність за­суд­жен­ням вин­но­го об­ви­ну­валь­ним ви­ро­ком су­ду за вчи­не­ний зло­чин з приз­нан­ням по­ка­ран­ня або без ньо­го то­що.

По­нят­тя кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті по­вин­но від­по­ві­да­ти ро­до­вим ри­сам юри­дич­ної від­по­ві­даль­нос­ті і ра­зом з тим ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­ся сво­ї­ми ви­до­ви­ми, від­мін­ни­ми оз­на­ка­ми ни­ми є та­кі:

1. Кри­мі­наль­на від­по­ві­даль­ність яв­ляє со­бою ре­аль­ну со­ці­аль­ну вза­є­мо­дію спе­ці­аль­них ор­га­нів дер­жа­ви і осо­би, яка виз­на­на вин­ною у вчи­нен­ні зло­чи­ну, внас­лі­док чо­го ця осо­ба пе­ре­тер­пе­ває пев­ні поз­бав­лен­ня.

2. Обов­‘яз­ко­вою оз­на­кою кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті є дер­жав­не при­му­шу­ван­ня, яке зна­хо­дить своє ви­ра­жен­ня пе­ре­ду­сім в за­суд­жен­ні зло­чин­ця і йо­го ді­ян­ня об­ви­ну­валь­ним ви­ро­ком су­ду, а та­кож в пок­ла­ден­ні на вин­но­го до­дат­ко­вих поз­бав­лень і об­ме­жень.

3. Вид і мі­ра поз­бав­лень осо­бис­то­го (нап­рик­лад, поз­бав­лен­ня во­лі), май­но­во­го (нап­рик­лад, кон­фіс­ка­ція май­на або штраф) або ін­шо­го ха­рак­те­ру (нап­рик­лад, поз­бав­лен­ня пра­ва зай­ма­ти пев­ні по­са­ди) виз­на­че­ні тіль­ки в кри­мі­наль­но­му за­ко­ні, пе­ре­ду­сім в сан­кції стат­ті КК, яка пе­ред­ба­чає від­по­ві­даль­ність за вчи­не­ні зло­чи­ни.

4. На від­мі­ну, нап­рик­лад, від ци­віль­но-пра­во­вої від­по­ві­даль­нос­ті, де іно­ді мож­ли­во доб­ро­віль­не пе­ре­тер­пін­ня осо­бою поз­бав­лень май­но­во­го ха­рак­те­ру, при кри­мі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті по­діб­не пе­ре­тер­пін­ня зав­жди має ви­му­ше­ний ха­рак­тер, ос­кіль­ки во­но пов­‘я­за­но з ді­яль­ніс­тю спе­ці­аль­но упов­но­ва­же­них ор­га­нів дер­жа­ви.

5. Кри­мі­наль­на від­по­ві­даль­ність мож­ли­ва ли­ше за вчи­нен­ня зло­чи­ну, який вис­ту­пає як під­ста­ва та­кої від­по­ві­даль­нос­ті [15, 198].

 
читать дальше
1
2
3
4
5
6
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.