Рейтингова оцінка кредитних можливостей позичальника - ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 6" (стр. 7 из 9)
Як показують результати розрахунків коефіцієнтів покриття запасів (Додаток Е, рис.2.7), у 2004 2005 роках загальних джерел покриття запасів було недостатньо, тобто у підприємства – нестача коштів для утримання запасів.
Рис.2.7. Характеристики динаміки покриття запасів в ДП АТ „Хлібозавод № 6” за 2004 2005 роки
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбала модель Альтмана [20, с.149].
Модель Альтмана розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунок Zпоказника» — інтегрального показника рівня погрози:
(2.1)де Х1 = (Поточні активи Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2 = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3 = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4 = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5 = Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z < 1,8 імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 < Z < 2,7 імовірність банкрутства середня;
2,7 < Z < 2,99 імовірність банкрутства невелика;
Z > 2,99 імовірність банкрутства незначна.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана за даними балансу ДП АТ “Хлібозавод № 6” за 2005 рік , дає наступні значення :
Таким чином, імовірність банкрутства підприємства ДП АТ “Хлібозавод № 6” по Альтману є незначною, при цьому основний внесок в фінансову стійкість підприємства вносить коефіцієнт автономності (фінансової незалежності) підприємства та коефіцієнт ресурсовіддачі активів, вплив прибутку підприємства є незначним і потребує уваги.
Як показали результати економічної діагностики підприємства ДП АТ “Хлібозавод № 6” у 2004 2005 роках та аналізу структури його потенціалу, основною проблемою розвитку підприємства є підвищення рентабельності власного капіталу до норми альтернативної доходності інвестиційного капіталу на ринках України (13 –16% річних), оскільки існує загроза масового продажу низькорентабельних (доходність 0,2%) акцій відкритого акціонерного товариства на біржі та зміні власників підприємства.
Основним шляхом вирішення проблеми з врахуванням обмежень на ціну продажу хліба є зниження собівартості виробництва.
Згідно з результатами аналізу попереднього розрахунку підприємству для покриття запасів необхідний кредит розміром 2,6 млн.грн. для тимчасового покриття залученим банківським капіталом величини запасів в оборотних коштах.
Підприємство подає заявку на кредит 2,6 млн.грн. на 1 рік під 25 % річних. В якості застави на загальну суму 10,7 млн.грн. надається (баланс Додаток А):
основні засоби загальною залишковою вартістю 10,7 млн.грн. ;
Експертний аналіз з боку банку дає наступну діагностику :
а) Згідно показників табл.1.1 по класам кредитоспроможності:
по коефіцієнту незалежності = 0,64 – клас 1 (>0,6);
по коефіцієнту абсолютної ліквідності = 0,02 – клас 3 (0,15 – 0,2);
по коефіцієнту строкової ліквідності = 0,17 – клас 3 (0,4 0,7);
по коефіцієнту покриття = 0,48 – клас 3 (<1,0);
Таким чином – середній клас кредитоспроможності – 3 клас
б) Згідно показників табл.1.2, враховуючі 2 клас кредитоспроможності та невисоку рентабельність підприємства, клас позичальника – В.
в) Згідно таблиці 1.4 – кредитна операція відноситься до класу “субстандартна”.
г) Для субстандартних кредитів рівень заліку застави становить всього 20% від її балансової вартості [4].
Тобто, рівень застави для надання кредиту в 10,7 млн. грн. повинен бути піднятий до 13,0 млн.грн.
д) Таким чином, підприємство ДП АТ “Хлібозавод № 6” повинно надати в заставу додатково суму 2,3 млн.грн. (баланс – табл.2.1). Інакше банк відмовить у наданні кредиту, чи може надати кредит на суму 2,0 млн.грн. замість 2,6 млн. грн.
Таким чином, як позичальник ДП АТ «Хлібозавод № 6» є дуже проблемним для комерційного банку.
РОЗДІЛ 3. РЕЙТИНГОВІ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА
3.1 Методологія рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника
Методика рейтингової оцінки фінансового стану позичальників застосовується:
Банками – для визначення доцільності надання або пролонгації кредиту, умов кредитування, забезпечення гарантій повернення кредиту шляхом класифікації підприємств за рівнем ризику взаємин з ними банку.
Комерційними підприємствами – для проведення експрес-аналізу фінансового стану з метою визначення рівня власної кредитоспроможності або надійності фінансового становища контрагентів.
Методика оцінки фінансового стану позичальника заснована на проведенні експресс-аналізу фінансового стану підприємства з використанням рейтингових значень і застосовується з метою класифікації підприємств за рівнем ризику взаємин з ними банку.
Основою плато і кредитоспроможності позичальника, тобто здатності вчасно задовольняти платіжні вимоги у відповідності з господарськими договірами, повертати кредит і відсотки, виплачувати заробітну плату співробітниккам, вносити платежі і податки в бюджет, є його надійне фінансове становище.
Кількісний аналіз ризиків припускає оцінку наступних груп ризику і їх фінансових коефіцієнтів, що характеризують:
ризику неліквідності активів підприємства (коефіцієнти ліквідності);
ризику зниження фінансової стійкості підприємства (коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів, коефіцієнт забезпеченості власними засобами);
ризику низької рентабельності діяльності (коефіцієнти рентабельності);
ризику зниження ділової активності (коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості).
Після розрахунку основних оціночних показників у кожній із груп, позичальникові привласнюється категорія по кожному з цих показників на основі порівняння розрахованих значень з нормативними. Далі, на підставі визначених категорій показників, відповідно до їх ваг, розраховується сума балів позичальника.
Заключним етапом рейтингової оцінки кредитоспроможності є визначення класу позичальника, проведене на основі розрахованої суми балів по п'ятьох основних показниках.
У якості вихідних даних у методиці використовується інформація з бухгалтерського балансу (форма №1) і звіту про прибутки і збитки (форма №2).
В курсовій роботі застосовано оперативну методику рейтингової оцінки фінансового стану підприємства, в якій виділено чотири групи показників: показники платоспроможності, фінансової стійкості, ефективності діяльності, економічного потенціалу підприємства.
У першу групу включені наступні показники:
- коефіцієнт абсолютної ліквідності, обчислювальної як відношення готівки і швидкореалізуємих цінних паперів до короткострокової заборгованості
- коефіцієнт ліквідності, обумовлений як відношення готівки, цінних паперів і дебіторської заборгованості, термін погашення якої не наступив, до короткострокової заборгованості.
- коефіцієнт покриття довгострокових боргів являє собою відношення всіх оборотних активів до короткострокової заборгованості
- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюється як відношення середньоарифметичної дебіторської заборгованості, помножений на кількість днів у періоді, до обсягу продажів.
Усі коефіцієнти розраховуються за даними аналітичного балансу на конкретну дату.
Друга група показників, що характеризують фінансову стійкість:
- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), обчислювальний у виді співвідношення власних джерел коштів і валюти балансу
- коефіцієнт оборотності оборотних активів, який характеризує швидкість руху оборотних коштів
- коефіцієнт маневреності, розрахований як відношення власних оборотних коштів до всієї суми власних джерел засобів
У третю групу включені показники економічної ефективності:
- рентабельність активів
- рентабельність продажів, обумовлена як відношення чистого прибутку до обсягу реалізації продукції, робіт, послуг.
- рентабельність власного капіталу,
Усі показники ефективності обчислюються в динаміці за ряд років.
Показники четвертої групи характеризують економічний потенціал підприємства і визначаються з урахуванням специфіки окремих галузей.
Провівши економічне обґрунтування вибору показників кредитоспроможності, переходять до визначення їх критеріальних значень або інтервалів, у межах яких вони можуть змінюватися :
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (вагова частка 0,05):
1 клас кредитоспроможності вище 0,5 (100 балов)
2 клас кредитоспроможності 0,35 0,5 (75 балов)
3 клас кредитоспроможності 0,2 0,35 (50 балов)
некредитоспроможний менш 0,2 (10 балов)
2. Коефіцієнт ліквідності ( термінової ) – (вагова частка 0,05)
1 клас кредитоспроможності 0,7 0,8 (100 балов)
2 клас кредитоспроможності 0,4 0,7 (75 балов)
3 клас кредитоспроможності 0,2 0,4 (50 балов)
некредитоспроможний менш 0,2 (10 балов)
3. Коефіцієнт поточної ліквідності ( покриття ) (вагова частка 0,1):
1 клас кредитоспроможності вище 2 (100 балов)
2 клас кредитоспроможності 1,5 – 2 (75 балов)
3 клас кредитоспроможності 1 1,5 (50 балов)
некредитоспроможний менш 1 (10 балов)
4. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (вагова частка 0,15):