Смекни!
smekni.com

Організація cпортивної гурткової роботи (стр. 5 из 7)

Пульс — це найоб'єктивніший показник ді­яльності серцево-судинної системи. Лічити пульс повинен уміти кожен фізкультурник. Підрахунок пульса здійснюється за секундо­міром або хвилинною стрілкою годинника про­тягом 15 секунд. Одержана цифра множиться на чотири, таким чином ми знаємо кількість ударів па одну хвилину.

Пульс здорової нетренованої людини в стані спокою дорівнює 60—70 ударам на хвили­ну. В тренованих спортсменів у стані спокою пульс повільніший.

Діяльність серцово-судинної системи при м'язових напруженнях посилюється, і після за­кінчення фізичних навантажень пульс може дорівнювати 100—160 ударам на хвилину, а іноді й більше. Однак через 5—6 хвилин пульс приходить до норми. Чим здоровіша й тренованіша людина, тим швидше пульс вертається до вихідної величини.

Дихання. Хорошим диханням є ритмічне, глибоке дихання, яке супроводжується повним розширенням грудної клітки. Нормальна час­тота дихальних рухів 10—18 на хвилину. Чис­ло дихальних рухів підраховують, поклавши долоню на нижню частину грудини і верхню частину живота: вдих і видих вважаються за одне дихання.

М'язова сила. Силу м'язів кисті правої та лівої руки вимірюють ручним динамометром. Результати заносять до зошита самоконтролю.

Дані самоконтролю час від часу аналізую­ться разом з інструктором, тренером, лікарем.

СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ

Громадський фізкультурний актив готує та провадить спортивні змагання, які займають важливе місце в системі фізичного виховання.

У масовому розвиткові спорту велику роль відіграє емоційний фактор спортивних зма­гань. Гостра спортивна боротьба, яка відбуває­ться під час змагань, бажання спортсменів швидше пробігти, вище й далі стрибнути, під­няти якомога більшу вагу і т. п. розвивають у молоді любов до спорту, відповідають Її прагненням до здорового, сильного, красивого, а це обумовлює необхідність систематично тре­нуватись, зміцнювати своє здоров'я, загартову­ватись, набувати «бойового» досвіду спортив­ної боротьби.

Спортивні змагання не тільки сприяють ви­хованню у фізкультурників таких важливих рис характеру, як наполегливість, воля до пе­ремоги, сміливість, колективізм, дружба, але й мають вирішальне значення в організаційно­му зміцненні та пожвавленні всієї діяльності колективів фізкультури і, насамперед, сприя­ють залученню нових верств населення до си­стематичних занять спортом.

Участь у спортивних змаганнях стимулює спортсменів удосконалювати свою майстер­ність, краще оволодівати спортивною технікою, безперервно підвищувати рівень всебічного фі­зичного розвитку, а це, в свою чергу, створює необхідні умови для досягнення високих спор­тивних результатів.

Проведення спортивних змагань плану­ють так само, як і тренування. Від строків проведення змагань залежить планування учбово-тренувальної і виховної роботи, напрям роботи спортивних секцій, ось чому календар­ний план спортивних заходів має бути ретельно продуманий і складений на рік.

При складанні річного календарного плану спортивних змагань з того чи іншого виду спор­ту необхідно врахувати строки їх проведення в районі, місті, в спортивному товаристві. Так, наприклад, якщо районні змагання з легкоат­летичного кросу заплановано провести 15— 20 травня, то змагання з кросу в колективі фізкультури планують на один-два тижні раніше з тим, щоб після проведення своїх змагань визначити й підготувати команду колективу фізкультури до участі в районному кросі.

Головне в плануванні спортивних змагань з будь-якого виду спорту — домогтись того, щоб вони не мали епізодичного характеру, а провадились протягом року, багаторазово, по турах.

Ми вже говорили про те, що спортивні зма­гання органічно пов'язані ;і учбово-тренувальним процесом по підготовці спортсменів і що цей процес повинен тривати цілий рік, бо тільки за цих умов можна досягти успіхів у зростанні спортивно-технічних показників. Звідси випливає необхідність і змагання про­вадити протягом року. Уявімо собі, що зма­гання з будь-якого виду спорту будуть прове­дені лише раз чи два рази на рік. Чи стимулю­ватимуть таке планування й проведення змагань юнаків і дівчат вдосконалювати свою майстерність, чи викликатимуть у них бажання тренуватись? Ні! Бо не буде де перевірити до­сягнуте на тренуваннях, не буде де помірятись у силі, швидкості, спритності.

Треба усвідомити й те. що без змагань, без спортивної боротьби, яка відбувається під час поєдинків з суперниками, не можуть зростати досягнення. Як же планувати й провадити багаторазові змагання по турах? Як домогтись того. щоб вони стали органічною частиною учбово-трену­вального процесу?

Покажемо це на прикладі такого виду спор­ту, як важка атлетика. Проведення змагань планується в три тури: перший тур провадить­ся в квітні, другий - у липні й третій — у жовтні.

Після кожного туру команда цеху, бригади, відділу і т. п. набирає певну кількість очок. Командна першість визначається за сумою очок, що набрали команди в усіх трьох турах, тобто аж у жовтні, по закінченні змагань.

При такому плануванні особисто-команд­ної першості з важкої атлетики громадські ін­структори цехових, бригадних і т. п. команд не залишать тренувань важкоатлетів після про­ведених змагань у квітні (після 1-го туру), бо попереду ще участь у двох турах, які визна­чать, котрій команді дістанеться перехідний приз.

Крім того, слід вести відповідну роботу по залученню молоді до важкоатлетичних секцій, провадити цехові, бригадні змагання, щоб ви­явити сильніших атлетів, які зуміють поповни­ти команду для участі в наступних турах зма­гань.

За цих умов важка атлетика дістане масо­вий розвиток у колективі фізкультури, зро­статимуть спортивні результати атлетів. До цього слід додати, що проведенням особисто-командної першості колективу фізкультури з важкої атлетики не вичерпується календар змагань з цього виду спорту. Протягом року важкоатлети колективу фізкультури візьмуть участь у змаганнях на першість району, міста, спортивного товариства, проведуть товари­ські матчові зустрічі з командами сусідніх ко­лективів, організують змагання на виконання розрядних нормативів Єдиної Всесоюзної Спортивної Класифікації так звані класифі­каційні змагання), конкурси силачів і т. д. Таке планування забезпечить проведення ба­гаторазових змагань протягом року і поєднан­ня їх з цілорічним учбово-тренувальним проце­сом.

Календарний план спортивних заходів ко­лективу фізкультури, спортивної секції пови­нен передбачати участь кожного фізкультур­ника у 6—8 змаганнях, а спортсменів-розрядників — у 10—15 різних поєдинках.

Хоч усі спортивні змагання повинні готу­ватись і провадитись так, щоб стати засолами пропаганди спорту, до річного календарного плану необхідно включити спеціальні заходи агітаційного характеру — проведення різних спортивних свят, показових виступів кращих спортсменів, а також масових змагань, так званих відкритих стартів для всіх бажаючих помірятись силою, швидкістю, спритністю. Це, насамперед, конкурси на кращого борця, бігу­на, стрибуна, стрільця, плавця, конкурси силачів тощо.

Дуже важливо, щоб до проведення змагань на першість колективу фізкультури або інших змагань з того чи іншого виду спорту за учас­тю команд усіх цехових, бригадних і т. п. фіз­культурних організацій, були організовані змагання на першість цеху, бригади, факуль­тету, класу і т. д. Вони сприятимуть залученню нових фізкультурників до систематичних тренувань, забезпечуватимуть певні умови від­бору найсильніших спортсменів для комплек­тування цехової, бригадної і т.п. команди.

Нижче наводимо орієнтовні річні календар­ні плани окремих видів спорту.

Календарні плани спортивних заходів з окремих видів спорту входять до загального річного плану колективу фізкультури. Цілком очевидно, що проведення великої кількості змагань протягом року вимагає великої роботи до створенню й утриманню в належному по­рядку учбово-спортивної бази, інвентаря, об­ладнання тощо, а також по організації та про­веденню семінарів по підготовці суддів з різних видів спорту, створенню суддівських колегій або суддівських груп; систематичного вдоско­налення кваліфікації суддівських кадрів.

Положення про спортивні змагання. Гро­мадський інструктор, тренер повинен бути обіз­наний з тим, як скласти Положення про зма­гання. Цей документ, як і календар змагань, обумовлює зміст учбово-тренувальної роботи на певний період.

Спортивні змагання будь-якого масштабу не можуть бути проведені без Положення, яке визначає умови і порядок їх проведення. Дуже важливо, складаючи Положення про змагання, забезпечити однакові умови для всіх учасників і команд тим, щоб визначення осо­бистої та командної першості стимулювало особисту зацікавленість кожного учасника в досягненні хороших результатів.

Орієнтовний календарний план спортивних

змагань колективу фізкультури

№№

п/п

Заходи

Строки

проведення

Учасники

Відповідальні за виконання

Легка атлетика

1

Змагання в закритому приміщенні і на повітрі

Лютий-

березень

Команди цехів, бригад, відділів

Бюро секції легкої атлетики

2

Весняний та осінній легкоатлетичні кроси (із загальним заліком з обох змагань)

Квітень-травень-вересень

Команди цехів, бригад, відділів, факультетів, класів, тощо

Рада колективу фізкультури, громадський тренер з легкої атлетики, бюро секції

3

Участь у фіналі районного (міського) весняного та осіннього кросу

За планом районних (міських) організацій

Команди колективів фізкультури

- // -

4

Особисто-командна першість колективу фізкультури в три тури (один з турів у залік спартакіади)*

Травень-

липень

-вересень

Команди цехів, бригад, відділів і т.д.

- // -

5

Масові змагання-конкурси на кращого бігуна, стрибуна, метальника

За окремими планами

Всі бажаючі

- // -

6

Класифікаційні змагання. Змагання по нормативах комплексу ГПО

В міру підготовленості до виконання нормативів

Кращі легкоатлети

Рада колективу фізкультури, громадський тренер з легкої атлетики, бюро секції

7

Товаристські матчові зустрічі з командами сусідніх колективів

За домовле-ністю

Команди колективів

фізкультури

- // -

8

Участь у змаганнях районних (міських) або спортивного товариства

За планом районних (міських) організацій або ДСТ

- // -

- // -

9

Змагання з естафетного бігу на приз "Золота осінь". Естафети 4х100, 4х200, 4х800 метрів

вересень-жовтень

Команди цехів, бригад, відділів тощо

- //-

Баскетбол

1

Участь у турнірі на приз відкриття літнього сезону

травень

команди колектиівв фізкультури

рада колективу фізкультури, громадський тренер з баскетбола, бюро секції

2

Пернішсть колективу фізкультури в 2-3 тури (один з турів у програмі спартакіади)

травень-довтень

команди цехів, бригад, факультетів, класів і т.д.

-//-

3

Участь у першості району (міста), ДСТ

серпень-жовтень

команди колективів фізкультури

-//-

4

Товариські матчові зустрічі

за окремим планом за домовле-ністю

-//-

-//-

5

Участь у турнірі на приз закриття сезону

жовтень

-//-

-//-

Городки

1

Зимова пеершість колективу фізкультури у два тури

лютий-березень

команди цехів, бригад, відділів

Рада колективу фізкультури, громадський тренер з городків, бюро секції

2

Першість цехів, бригад, відділів і т.д.

червень

всі бажаючі

Рада колективу фізкультури, громадський тренер з городків, бюро секції

3

Літня першість колективу фізкультури в 2-3 тури (один тур змагань у залік програми спартакіади)

липень-жовтень

Команди цехів, бригад і т.д.

-//-

4

Участь у першості району, міста, ДСТ

За планами районних (міських) організацій, ДСТ

команди колективів фізкультури

-//-

5

Товариські матчові зустрічі, в т.ч. за участю літніх фізкультуурників

за домовле-ністю

-//-

-//-

* мається на увазі, що всі колективи фізкультури щороку планують і проводять спартакіаду (змагання, в якиз до заліку входить декілька видів спорту). Підсумки одного з турів змагань того чи іншого виду спорту головна суддівська колегія спартакіади включає до підсумків загальнокомандної першості спартакіади.

Положення складається за 2—3 місяці до змагань і доводиться до відома всіх фізкуль­турників. Найкраще складати його одночасно з календарем спортивних змагань.