Смекни!
smekni.com

Фіненсовий менеджмент (стр. 7 из 8)

Актив Код рядка початок кінець
А1 230,240 7308,000 5294,000
А2 150-180,210,220 50308,000 86114,000
А3 100,120,130,140,250,270 91779,000 109832,000
А4 80 318516,000 418135,000
Баланс 280 504798,000 672177,000
Пасив код рядка початок кінець
П1 540-610 35928,000 37694,000
П2 500-530 2060,000 45563,000
П3 480 70552,000 50725,000
П4 380,430,630 353815,000 459548,000
Баланс 640 504798,000 672177,000
платіжний надлишок або недостача
початок кінець
-28620,000 -32400,000
48248,000 40551,000
21227,000 59107,000
-35299,000 -41413,000
0,000 0,000

А1<П1

А2>П2

А3>П3

А4<П4

Дані свідчать про неспроможність підприємства погасити негайні та постійні пасиви з відповідних джерел проте резервом може слугувати достатній надлишок активів що швидко і повільно реалізуються.

початок кінець
Загальний К ліквідності 3,933 2,417
К швидкої ліквідності 1,517 1,098
К абсолютної ліквідності 0,192 0,064

Значення Кзл є більш ніж прийнятним для підприємства оскільки перевищує нормативне значення( 2.4 проти 2), хоча і падає по відношенню з попереднім періодом. Висока питома вага пов’язана передовсім з великими вкладеннями у запаси(це характерно для підприємства яке виробляє продукцію харчування),проте вартість абсолютна вартість запасівє є дещо оманливою оскільки їх важко реалізувати при ліквідації підприємства(оцінюють в 40%від балансової вартості).

Кшл також наближується до норми в 1 проти 1.098(передовсім за рахунок показника іншої дебіторської заборгованості яка відволікає кошти з обороту), а от Кал є вкрай ризиковим оскільки межує з загрозливим значенням менше 1 і свідчить про необхідність забезпечити касу додатковими 20% грошей.

3. Аналіз фінансової стабільності

Період початок кінець
К концентрації ВК 0,699 0,684
К фінансової залежності 1,431 1,463
Кманевриності ВК 0,526 0,552
Кструктури довгостр.вкладень 0,222 0,121
Квідношеннф ВК до ЗК 0,200 0,157
К забезп. ВОК 0,561 0,361
Квідн.ОКдоНО 0,582 0,606
Квідн.ВАдоВБ 0,796 0,770
Кок.%за кредит 9,634 10,723
Кстабільнотсі е.зр. 0,315 0,224

К концентрації ВК перевищує нормативне 60% проте має тенденцію до зниження завдяки росту кредиторської заборгованості(у 4,544 раз) та інших поточних зобов’язань(1,912) при рості власного капіталу в 1,303 раза.

Кструктури довгостр.вкладень вказує на на те що ріст необоротних активів(1,313) фінансується за рахунок росту поточних зобов’язань(1,987) що в майбутньому може призвести до проблеми ліквідності.

Тенденція до зниження К забезп. ВОК вказує на ріст залежності від кредиторів і втрату спроможності проводити незалежну фінансову політику.

Квідн.ВАдоВБ свідчить про спад виробничих потужностей в звітному періоді за рахунок прискореного випуску векселів(11,538)

Кок.%за кредит показує позитивну динаміка зменшення % платежів і довгострокових позик що підвищує фінансову автономність.

Зменшення Кстабільнотсі е.зр. передовсім пов’язане на викуп акцій власної емісії за рахунок нерозподіленого прибутку.

4.Аналіз оборотності активів

Період Початок Кінець
Коборотності активів 1,39 1,14
Коборотності вкладеного капіталу 1,72 1,88
Коборотності ДЗ 6 7
Коборотності КЗ 16 15

Обіговий капітал підприємства на кінець 91 637 тис.грн. і за рік зменшився на

12 352 тис.грн.2002

З наведених даних видно, що дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків та інша поточна заборгованість складають 60,7% У сумі збільшення; також збільшились виробничі запаси і складають 21,9%, тобто значні вільні грошові кошти підприємство вклало у дебіторську сумі збільшення; також збільшились виробничі запаси і склад тобто значні вільні грошові кошти підприємство вклало у дебіторську заборгованість (внутрішню та іншу поточну), тоді як дебіторська заборгованість за продукцію складає всього 11%.

Значно зменшились грошові кошти в іноземній валюті – 1960тис.; в національній валюті - 54 тис. грн.

За 2002 рік чистий прибуток склав 114215 тис. грн. і проти минулого року зменшився на 9892 тис. грн., або 92,03%. Порівнюючи довго тривалість обороту ДЗ і КЗ (22-16=6) висновок що підприємство залучає в обіг кредиторську заборгованість і менше надає свої кошти іншим підприємства.

Частина 4

Проектування заходів , спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства.

В стратегічному плануванні виділяються три основні напрямки дальшого розвитку підприємства :

продукції

  1. розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;
  2. розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;
  3. диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

тенденцій

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекоменду­вала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то та­ке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни.

Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення да­ного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можли­востями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись при­дбати або контролювати інші фірми.

Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств. Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

- розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на од­ному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів ши­рокого асортименту;

- адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в марке­тинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб опера­тивно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

- пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конку­рента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;

- цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних ре­зервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства оста­точно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано пога­ним, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

- погашення боргів підприємства;

- злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

- продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва;

- інші.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ЗАТ «Оболонь» .

Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін производственно - господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.

Реорганізація всіх сторін діяльності ЗАТ «Оболонь» припускає :

1) Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах тканин, готового одягу й ін., просування зазначених товарів на ринку.

2) Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами

3) Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування),..

4) Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ЗАТ «Оболонь» пристосованої до потреб ринків.

Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін.

Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.