Поступово клімат ставав сухішим, мілішають озера. Кількість дичини зменшується. У посушливі сезони та взимку їжі не вистачає. Люди роблять запаси, висушуючи рибу та м'ясо, збираючи їстівне коріння, плоди. Піймавши молодих тварин, вони вже не з'їдали їх, як колись, а відгодовували, щоб одержати більше м'яса, вовну, шкіру. Отже, спочатку тварин використовували як своєрідний запас. Поступово кроманьйонці почали приручати і розводити тварин. Забивали лише тих, які не розмножувалися, або давали мало вовни, м'яса, молока. У лісових місцевостях люди приручали кабанів, у степових— кіз, овець, копей. В Індії приручили корів, буйволів, курей. Збираючи дикі злаки, люди розсипали зерна. З розсипаного зерна виростали нові рослини. Помітивши це, люди почали займатися їх вирощуванням — землеробством. У межиріччі Тигру та Євфрату вже 30 000 років тому люди перейшли до осілого способу життя, вирощували чимало видів злаків. У безкраїх степах Європи й Азії в цей час розвивалося скотарство. А па півночі люди продовжували жити з полювання на морських звірів. Почалася історична епоха. Розвиток людства відбувається за рахунок вдосконалення знарядь праці, житла, одягу, пристосування природи для своїх потреб. Отже, біологічна еволюція змінилася соціальною. Елементи виробництва у давніх людей стали визначальними в розвитку людського суспільства. На сучасному етапі суспільної історії людство вступило в епоху науково-технічної еволюції.
Таким чином перші сучасні люди з'явилися близько 40 тис років тому і відносилися вже до виду Homosapiens — людина розумна
Становлення людини – результат не лише біологічної еволюції, а й розвитку соціального середовища. Людина як біологічний вид належить до типу Хордових, підтипу Хребетних, класу Ссавців, ряду Приматів, підряду Людиноподібних, секції Вузьконосих, надродини Вищих вузьконосих, родини Гомінід, роду Людини, виду Homosapiens.