Смекни!
smekni.com

Звіт про навчальну практику на посаді командира відділення (стр. 5 из 8)

Дисципліна зв'язку - це чітке і точне виконання особовим складом пожежної охорони встановленого порядку ведення обміну інформації .

Допуск до роботи на засобах зв'язку отримують особи, які пройшли спеціальну підготовку.

Дисципліна зв'язку забезпечується:

=> високими морально-політичними якостями особового складу;

=> незаперечним виконанням вимог, викладених в документах, регламентуючих експлуатацію засобів зв'язку;

-=> знанням і чітким виконанням особовим складом правил встановлення зв'язку, ведення переговорів і реєстрацій;

=> встановлення дійсного контролю за використанням по прямому призначенню засобів зв'язку і веденням переговорів.

Перевірка зв'язку проводиться в цілях підтримання технічних засобів в постійній готовності до дій і контролю несення служби черговим оператором.

До порушень дисципліни ведення зв'язку відносяться:

=> передача інформації, не підлягаючої розголошенню;

=> переговори особистого характеру;

=> передача позивних більше число разів, чим передбачено дійсною Настановою;

=> переговори з абонентами, які не передають свої позивні;

- розголошення позивних і частот робочих каналів.

Правила ведення всіх видів зв'язку:

1. Обмін інформацією передбачає передачу і приймання телефонограм, радіограм, телеграм, графічних і текстових зображень, сигналів команд.

2. По змісту сповіщення розділяються на оперативні і службові.

3. Обмін сповіщеннями повинен бути коротким.

4. Встановлення зв'язку здійснюється по формі:

"Ангара! Я, Сокіл! Відповідайте", "Сокіл, Я, Ангара! На прийомі!"

5. Передача сповіщень повинна вестись чітко і зрозуміло.

Всі радіостанції зобов'язані працювати на відведених їм частотах. Робота на інших частотних каналах, крім випадку проникнення в радіозв'язок взаємодіючих служб, забороняється.

В пожежній частині є такі засоби зв'язку:

"Віола", "Пальма", телефонний апарат

Експлуатація засобів зв'язку гарнізону пожежної охорони - це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують функціонування засобів зв'язку у відповідності з вимогами експлуатаційно-технічної документації.

Експлуатація засобів зв'язку включає застосування засобів зв'язку технічну експлуатацію.

Застосування засобів зв'язку передбачає:

=> підготовку до роботи в заданому режимі;

=> встановлення зв'язку;

=> передачу інформації;

=> контроль за станом зв'язку і режиму роботи обладнання;

=> оперативне переключення;

- ведення технічної документації.

Технічна документація включає:

=> введення засобів зв'язку в технічну експлуатацію;

=> технічне обслуговування, ремонт, планування експлуатації і облік засобів зв'язку;

=> контроль за технічним станом;

=> статистичний облік і аналіз відказів;

=> матеріально-технічне забезпечення;

=> рекламаційну роботу і технічне обслуговування;

=> категорування і списання.

За організацію технічної експлуатації засобів зв'язку і забезпечення їх постійної готовності до роботи несе відповідальність начальник служб зв'язку гарнізонів і підрозділів пожежної охорони.

Особи, які винні в використанні засобів зв'язку не прямому призначенню, розкомплектації, виводу із ладу обладнання, повинні нести відповідальність.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальну практику на посаді командира відділення проходив в управлінні державної пожежної охорони УМВС України в ____________ області .

Начальник УДПО УМВС _______________

Навчальна практика проходила в _________ по охороні _______________________начальником якої є вн.сл. ___________

Під час проходження практики мною, курсантом-стажистом ______________ було зроблено всі документи, згідно плану стажування. Згідно плану стажування вивчив:

-посадові обов'язки командира відділення;

-форми і методи виховної та навчальної роботи а особовим складом відділення ;

-роботу ради наставників частини, товариського суду рядового та молодшого начальницького складу;

-порядок і організацію проведення занять з особовим складом відділення;

-порядок підготовки ло проведення занять з особовим складом;

-порядок залучення сил та засобів на гасіння пожеж;

-порядок взаємодії пожежної охорони з іншими службами під час гасіння пожеж. ліквідації аварій та стихійного лиха;

-пожежно-технічну характеристику району виїзду підрозділу;

-тактико-технічні можливості основних та спеціальних пожежних автомобілів ,які

є на озброєні пожежної частини ,порядок їх експлуатації та утримання;

-засоби зв'язку ,які є на озброєнні, частини ,порядок експлуатації, порядок ведення радіообміну;

-організацію підготовки газодимозахисників в пожежній частині;

-технічні характеристики ізолюючих апаратів та пожежно-технічне озброєння ГЛЗС частини;

-порядок експлуатації та утримання пожежно-технічного обладнання.

ОЗНАЙОМИВСЯ:

-з документацією щодо питань техніки безпеки ,яка ведеться в пожежній частині.

Під час проходження практики на посаді командира відділення ознайомився з районом виїзду

Район виїзду Самостійної Державної пожежної частини дуже великий.

Ознайомився також з організацією і порядком проведення службової та бойової підготовки особового складу варти .Службу та бойову підготовку в частині проводить начальник варти. Для цього ним підбирається необхідна література, вивчаються накази, згідно яких проводяться заняття. настанови. складаються методичні розробки та план-конспекти.

Заняття в частині проводяться з пожежної профілактики, пожежної тактики. медичної та пожежно-стройової підготовки.

Під час навчальної практики я чергував разом з __________ вартою яку очолює __________________________________.

Технічна характеристика стволів.

СТВОЛИ РС-70; РС-50.

Ручні пожежні стволи в залежності від виду, форми і розмірів утворених струменів підрозділяються на два типи: 1- для одержання компактних струменів і 2- для одержання розпилених струменів. Пожежні стволи РС-50 і РС-70 для одержання компактних струменів мають однакову конструкцію і відрізняються геометричними розмірами. Вони складаються зі сполучної голівки, корпуса конічної труби, усередині якого встановлений заспокоювач, змінного насоса (сприску) і ременя для переносу ствола. Зовнішня поверхня має сплітку для термоізоляції корпуса і для зручності утримання ствола при роботі. Стволи РС-50 входять комплект пожежної техніки, що надходить у сільське господарство, а також внутрішніх пожежних кранів, стволи РС-70 ставиться до устаткування пожежних автомобілів і прищепних мотопомп, що знаходяться на охороні промислових об'єктів.

СТВОЛ ЛАФЕТНИЙ.

Лафетний ствол застосовують для одержання потужних водяних або пінних струменів при гасінні значних пожеж у випадки недостатньої ефективності ручних пожежних стволів. Лафетні стволи підрозділяються на переносні, вивізні і стаціонарні. Стаціонарні лафетні стволи вивчають у курсі "Пожежні автомобілі".

Переносні лафетні стволи входять у комплект пожежних автонасосів. Переносної лафетний ствол ПЛС-20П складається з напірних патрубків, приймального корпуса що фіксує устрій, ручки керування. У приймальному корпусі є обернений шарнірний клапан, що дозволяє приєднувати і заміняти рукавні лінії до напірного патрубка без припинення роботи ствола. Усередині корпуса труби ствола встановлений чотирьохлопасний заспокоювач. Поворотні з'єднання ущільнені кільцевими гумовими манжетами. Для подачі повітряно-механічної піни водяний насадок на корпусі труби заміняють на повітряно-пінний.

СТВОЛИ ПОВІТРЯННО-ПІННІ.

Повітряно-пінні стволи призначені для одержання повітряно-механічної піни, формування пінного струменя і подачі піни в осередок пожежі. Повітряно-пінні стволи дозволяють одержувати повітряно-механічну піну низкою (до 10) і середньої (до 200) кратності.

Принцип роботи ствола СПП:
Розчин піноутворювача проходить через отвори в корпусі ствола, створює в конусній камері розрідження, завдяки чому повітря підсмоктується через вісім отворів, рівномірно розташований у кожусі ствола. Повітря, що надходить у кожух, інтенсивно перемішується з розчином піноутворювача, і утворить на виході зі ствола струмінь повітряно-механічної піни.

Повітряно-пінний ствол СПП надійний у роботі. Піна низької якості може утворитися через засмічення центрального отвору, влучення у вакуумну камеру сторонніх предметів або застосування піноутворювача зі зниженими властивостями. У цьому випадку ствол варто розібрати, а при необхідності замінити піноутворювач. При експлуатації повітряно-пінний ствол СПП не потребує особливого поводження. Необхідно стежити лише за тим, щоб поверхня кожуха не була зім’ята, прокладка на приєднувальній частині була справна, а ствол після роботи промити чистою водою.

СТВОЛ ГПС-600.

Для одержання з розчину і подачі на пожежу піни середньої кратності (до 200) застосовують генератори ГПС. Промисловість випускає три види піногенераторів, що розрізняють по продуктивності: ГПС-600. Принцип роботи генератора ГПС полягає в наступному. 6%-ний розчин піноутворювача по рукавах подається до розпорошувача піногенератора, у якому потік розбивається на окремі краплі. Конгломерат крапель розчину при прямуванні від розпорошувача до сітки підсмоктується повітря з зовнішнього середовища в дифузор корпуса генератора.

Суміш крапель піноутворювача розчину потрапляє на пакет сіток. На сітках деформування палиці утворить систему розтягнутих плівок, що, замикаються в обмежених обсягах, складає спочатку елементарну (окремі бульбашки), а за тим масову піну. Енергій крапель, що знову надходять, і повітря маса піни відштовхується від піногенератору.

Піногенератори ГПС частіше застосовують як ручні стволи, проте в деяких випадках їх установлюють стаціонарно. Аеродромні пожежні автомобілі комплектують не тільки ручні генератори ГПС, але і стаціонарними, встановленими в підбамперних просторах для створення пінної смуги перед пожежним автомобілем і за ним. Стаціонарно встановлюють піногенератори в пінних камерах резервуарів із пальними рідинами , а також у деяких установках автоматичного пожежегасіння.